- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панаід І.В.
Справа № 991/2788/25
Провадження №11-сс/991/259/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представників власників майна адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги представників власників майна адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2025 року про накладення арешту в кримінальному провадженні №52025000000000073,
ВСТАНОВИЛА:
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000073 від 14 лютого 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 387 КК України.
В межах вказаного провадження слідчим суддею Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2025 року постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання детектива НАБУ про арешт майна, вилученого 26 березня 2025 року під час обшуку приміщень, які фактично займає Київський науково-дослідний інститут судових експертиз за адресою м. Київ, вул. Сім`ї Бродських (Смоленська), буд. 6, а саме: мобільного телефону Iphone 15 Pro MTUC3J\A, s\n НОМЕР_1, вилученого у ОСОБА_8 та мобільного телефону Iphone 14 модель А 2882, серійний номер HQ40TYFF9G, вилученого у ОСОБА_9 .
Не погодившись з вищевказаним рішенням адвокати ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 а також ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 звернулися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційними скаргами, в яких просили його скасувати та відмовити детективу в задоволенні клопотання про арешт майна. В обґрунтування апеляційних скарг вказували, що оскаржуване рішення ухвалене без належної оцінки доводів представників власників майна. Зокрема, що доступ детективів до телефонів експертів не обмежувався. Вилучені під час обшуку особисті телефони експертів та інформація з їхніх комп?ютерів не відповідають критеріям речових доказів, оскільки останні: не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення; не зберегли на собі слідів злочину; не містять інформації, яка б підтверджувала факт вчинення злочину. В ухвалі про дозвіл на обшук та в протоколі обшуку невірно вказано фактичну адресу приміщення КНДІСЕ та його власника, що ставить під сумнів законність проведення даної слідчої дії в зазначеному приміщенні. В документах вказано адресу м. Київ, вул. Сім?ї Бродських, 6, тоді як фактична юридична адреса відповідно до правовстановлюючих документів - м. Київ, вул. Сім?ї Бродських, 6-А. Крім того, із клопотанням про арешт майна звернувся не прокурор, а детектив за погодженням із прокурором, отже, на переконання адвоката, із клопотанням до слідчого судді звернувся неуповноважений суб`єкт.
В судовому засіданні представники власників майна апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним в апеляційних скаргах, просили їх задовольнити та скасувати накладений слідчим суддею арешт.
Належним чином повідомлені про час та місце судового засідання власники майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до суду не з`явились, що не є перешкодою апеляційному розгляду згідно ст.405 КПК України.
Прокурор проти задоволення апеляційних скарг заперечував, вважав рішення слідчого судді законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту на майно в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Як вбачається з матеріалів провадження і встановлено слідчим суддею, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000073 від 14 лютого 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 387 КК України. За даними органу досудового розслідування, в розпорядженні захисту ОСОБА_10 незаконно потрапив висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи № 6646/24-42 від 08 листопада 2024 року за підписами експертів ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_9, який був зроблений на виконання постанови старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12 від 14 травня 2024 року, призначеної в межах кримінального провадження № 52022000000000169 для оцінки квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_13 .
Разом з тим, встановлено, що дійсно, в межах зазначеного кримінального провадження старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_14 постановою від 14 травня 2024 року призначено судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На запит експерта про отримання додаткових матеріалів, детектив листом від 11 листопада 2024 року просила залишити постанову про призначення експертизи без виконання.
26 листопада 2024 року на адресу Національного антикорупційного бюро України було повернуто матеріали, які надавалися експерту для проведення експертизи, без експертного висновку. У зв`язку із викладеним, є підстави вважати, що станом на 08 листопада 2024 року зазначений висновок насправді був відсутній та зроблений вже пізніше, що може свідчити про наявність в діях експертів, які підписали висновок від 08 листопада 2024 року, складу правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 384 КК України. Крім того, не встановлено у який спосіб зазначений висновок експертів опинився у розпорядженні адвокатів - представників особи, щодо майна якої призначалася оціночно-будівельна експертиза, що також може свідчити про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 387 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2025 року проведено обшук робочих місць експертів КНДІСЕ ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_9, які розташовані в приміщенні Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6 та виявлено ознаки того, що висновок судових експертів № 6646/24-42 було насправді виготовлено після того, як детективом було відкликано постанову про призначення експертизи разом з наданими матеріалами, що зафіксовано в протоколі обшуку та додатках до нього. Зокрема, в ході обшуку встановлено, що проект акту приймання-передачі висновку експертів № 6646/24-42 у форматі Word на комп`ютері експерта ОСОБА_11 було створено на початку грудня. Крім того, проект листа на адресу НАБ України про начебто відправлення висновку експертів створений у системі АСКОД 02.12.2024 штучно датований 08.11.2024 та станом на дату проведення обшуку так і має статус «на відправку», тобто фактично не відправлений. Крім того, на комп`ютерах експертів виявлено безліч версій висновку судових експертів № 6646/24-42 з назвами «остаточний», які мають дати останнього редагування у грудні 2024 року. Разом з цим, зафіксовано, що остаточно висновок надійшов до канцелярії КНДІСЕ 17 грудня 2024 року.
В ході проведення обшуку експерт ОСОБА_8 надав детективам для огляду свій мобільний телефон iPhone 15 Рrо розблокувавши його, однак відмовившись повідомляти пароль. Оглядом вмісту телефона встановлено, що на ньому міститься листування з експертами ОСОБА_11 та ОСОБА_9, однак виявлено, що таке листування наявне лише за останні декілька днів. З пояснень ОСОБА_8 на телефоні встановлені налаштування «автоматичного видалення повідомлень». У зв`язку із зазначеним, було проведено копіювання вмісту телефону, однак повну копію технічно виготовити не вдалося, як і відновити видалені відомості без проведення експертного дослідження. І зважаючи на потребу у відновленні видалених відомостей, детективами було прийнято рішення про вилучення цього мобільного телефону для проведення експертного дослідження в умовах криміналістичної лабораторії.
Окрім зазначеного, експерт ОСОБА_9 надала на огляд свій мобільний телефон iPhone 14 та повідомила пароль. На вказаному телефоні також виявлено листування з ОСОБА_8 щодо обговорення оцінки нерухомості, де ОСОБА_9 надсилає фотографію карти із позначенням будинку АДРЕСА_2 ) у кінці листопада 2024 року. Виявлено листування, датоване 28 листопада 2024 року, де експерти обговорюють діапазон ціни, яка стосується зазначеного вище об`єкта та те, який відсоток на торг прописати тощо. Також у мессенджері WhatsApp наявний чат з безпосереднім керівником ОСОБА_15 (з яким відповідно до листування експерта ОСОБА_8 узгоджувалась вартість об`єкта по експертизі вказаного об`єкта нерухомості), однак листування з яким видалено. У зв`язку із вище виявленими відомостями, а також у зв`язку із тим, що виготовлення повної копії та відновлення видалених відомостей без проведення експертного дослідження не можливе, детективом прийнято рішення про вилучення зазначеного мобільного телефону для проведення експертизи.
Постановою детектива від 27 березня 2025 року зазначені мобільні телефони було визнано речовими доказами.
Для повного копіювання інформації наявної на телефонах 31 березня 2025 року детективом було призначено комплексні судові комп`ютерно-технічні експертизи та експертизи електронних комунікацій, адже для доступу до інформації, яка зберігається в пам`яті мобільного телефону ОСОБА_8, вимагається аутентифікація за допомогою системи FaceID. Наявність виявленої системи логічного захисту доступу до інформації унеможливлює дослідження вмісту пам`яті телефону без застосування спеціальних знань, навичок та обладнання для подолання системи захисту. Також на вирішенні у експерта перебуває питання копіювання інформації з телефону ОСОБА_9
03 квітня 2025 року на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива про арешт вилучених у експертів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 майна, за результатами розгляду якого слідчий суддя дійшов висновку про його обґрунтованість та наклав на нього арешт.
За висновком слідчого судді орган досудового розслідування довів необхідність арешту вищевказаного майна, оскільки у нього наявна необхідність провести експертні дослідження вилученої техніки із залученням експертів з застосуванням відповідного програмного забезпечення та комп`ютерного обладнання, з метою відібрання наявних на них відомостей та інформації, що може мати доказове значення для кримінального провадження № 52025000000000073, відновлення видаленого чи прихованого спілкування в інтернет-месенджерах та електронній пошті, видалених чи прихованих файлів і даних тощо, а самі пристрої визнано речовими доказами.
Оцінюючи відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України доводи апеляційної скарги стосовно того, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вищевказане майно, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах.
Для виконання завдань кримінального провадження під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту слідчим суддею були обґрунтовано враховані потреби досудового розслідування, а саме необхідність ґрунтовного аналізу відомостей, які містяться на вилучених телефонах, у сукупності з іншими доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження, що потребує додаткового часу.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Враховуючи неможливість повного копіювання всієї інформації, що містилась на телефонах та враховуючи відмову, зокрема ОСОБА_8 надати органу досудового розслідування пароль доступу до його телефону, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність їх арешту, з чим погоджується і колегія суддів.
Твердження представників власників майна щодо незаконного арешту майна колегією суддів відхиляються. Органом досудового розслідування встановлено, що вилучені телефони безпосередньо містять інформацію, яка ймовірно має значення для встановлення обставин складання експертного висновку від 08 листопада 2025 року, підстав його відсутності в матеріалах кримінального провадження, наданих на виконання експертизи та обставин його передання у розпорядження представників особи, щодо майна якої призначалася така експертиза. Крім того, щодо телефонів, як встановив слідчий суддя, призначені комплексні судові комп`ютерно-технічні експертизи та експертизи електронних комунікацій.
Доводи щодо неуповноваженого суб`єкта звернення з клопотанням про накладення арешту з посиланням на ч. 2 ст. 64-2 КПК України колегія суддів вважає неспроможними. Так, вимоги до клопотання про арешт майна та особи, яка може звернутися з ним, закріплені спеціальною нормою - ст. 171 КПК України, згідно якої з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Стаття 64-2 КПК України визначає правовий статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна в кримінальному провадженні. Зокрема, ч. 2 ст. 64-2 КПК України регулює не питання арешту майна, тим паче вимоги до уповноваженої особи на звернення з ним, а вказує на момент, з якого фізична або юридична особа набуває статусу третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт. З огляду на зазначене, зважаючи, що клопотання до слідчого судді про арешт майна погоджено прокурором, органом досудового розслідування дотримано вимог, передбачених ст. 171 КПК України, що обґрунтовано врахував слідчий суддя.
Крім того, на думку колегії суддів, слідчим суддею обґрунтовано відхилено посилання представників власників майна на незаконність проведення обшуку з підстав не точності зазначення в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку адреси його проведення. Як встановлено з ухвали слідчого судді від 26 березня 2025 (справа № 991/2307/25, провадження № 1-кс/991/2300/25) слідчим суддею було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Бродських (Смоленська), буд. 6, що знаходиться у фактичному володінні Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. При розгляді клопотання про надання дозволу на обшук слідчий суддя дійшов до висновку про обґрунтованість підстав вважати, що Київський науково-дослідний інститут судових експертиз здійснює свою діяльність в приміщенні, за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Бродських (Смоленська), буд. 6 (п. 12 ухвали). У вказаному рішенні слідчого судді надавався дозвіл огляд та вилучення комп`ютерів і телефонів судових експертів за місцем їх роботи-будівлі КНДІСЕ, де і був фактично проведений.
Також, колегією суддів відхиляються доводи представників власників майна щодо призначення судових експертиз з порушенням норм КПК України, оскільки їх проведення доручено детективу НАБУ, який не є судовим експертом, та, на думку сторони захисту, перебуває у службовій залежності. Такі доводи не спростовують висновку слідчого судді про наявність правових підстав для арешту вилученого майна. Можливі порушення порядку призначення відповідних експертних досліджень можуть бути предметом розгляду в контексті допустимості доказів отриманих за результатами проведення відповідних експертиз, що вирішується на стадії розгляду провадження по суті і не впливає на правильність оскарженого рішення слідчого судді на стадії досудового розслідування.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею належним чином перевірено та оцінено доводи клопотання детектива, які дають підстави вважати, що вилучені під час обшуку речі відповідають критеріям, визначеним у ст.ст.98, 170 КПК України, наявні в них відомості потребують перевірки, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2025 року про арешт майна залишити без змін, а апеляційні скарги представників власників майна - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3