- Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.
Справа № 991/3607/25
Провадження 1-кс/991/3637/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
25 квітня 2025 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_6 розглянув заяву адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурора САП ОСОБА_3 та
ВСТАНОВИВ:
1.У судовому засіданні 25 квітня 2025 року адвокат ОСОБА_4, в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, заявив відвід прокурору САП ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні № 52024000000000479.
2.Заява про відвід прокурору вмотивована таким:
2.1Прокурор не змогла забезпечити неупереджене та законне розслідування у кримінальному провадженні:
-безпідставно кваліфікувала відносини навколо диплому його клієнта як кримінально каранні; попри те, що для будь-якого розумного стороннього спостерігача ці відносини є виключно дисциплінарними, адміністративними та цивільними;
- навмисно завищила кваліфікацію нібито протиправних дій клієнта до ч. 4 ст. 191 КК, попри те, що для будь-якого розумного стороннього спостерігача очевидно, що різного роду виплати, які ОСОБА_6 отримав за 10-річний період з 21 квітня 2015 по 01 квітня 2025 року не можуть охоплюватися єдиним умислом та бути триваючим злочином;
-не повідомляла про підозру до квітня 2025 року для збільшення розміру нібито збитків та не припинила імовірний злочин раніше, попри те, що сторона обвинувачення почала розслідування ще 17 вересня 2024 року, понад 7 місяців тому;
-вказуючи у повідомленні про підозру про зловживання службовим становищем прокурор не зазначає, яким саме службовим становищем зловживав ОСОБА_6 ;
-розуміючи, що ОСОБА_6 є потенційним підозрюваним та фактично ставлячись до ного як до підозрюваного, прокурор допустила допит його у процесуальному статусі свідка всупереч праву такої особи на мовчання та забороні самовикриття;
-навіть після повідомлення про підозру прокурор використовує протокол допиту ОСОБА_6 як свідка для обґрунтування підозри та клопотання про застосування застави;
-прокурор використовує протокол допиту свідка ОСОБА_7, який, на переконання захисника, є очевидно недопустимим доказом, оскільки під час допиту цього свідка детектив посилається на показання ОСОБА_6 у процесуальному статусі свідка;
-попри те, що ОСОБА_6 співпрацював зі слідством, надав детальні показання як свідок та повідомив детективу, що за необхідності може надати диплом для огляду, прокурор допустила надмірне та непропорційне втручання у права й свободи ОСОБА_6 та його сім`ї у вигляді обшуків вдома у ОСОБА_6, за місцем проживання його дружини та у приміщенні ВККС;
-на 5 сторінці у 2 абзаці клопотання про застосування застави прокурор вводить в оману слідчого суддю про те, що нібито у контракті між ОСОБА_6 та МАУП укладався контракт, який мав у п.2.5 застереження щодо отримання пільг; при цьому такого контракту чи його копії прокурор не надає, а натомість долучає ніким не підписаний й пустий «типовий контракт»;
-прокурор посилається на неіснуючий так званий стандарт обґрунтованої підозри;
-використовує на сторінках 8-9 клопотання про застосування застави практику ЄСПЛ проти ОСОБА_6, попри те, що Верховний Суд вже висловлювався з приводу неможливості використання практики ЄСПЛ не на користь особи, зокрема, у рішенні від 12 серпня 2019 року;
-не надає слідчому судді відомості про те, що ОСОБА_6 є ветераном російсько-українсько війни, учасником реальних бойових дій, та ще й вказує, що він нібито може перетнути лінію зіткнення та залишитися на окупованих територіях;
-не обґрунтовує ризики конкретними фактами, та повністю ігнорує факти того, що всі 7 місяців розслідування було публічним і ОСОБА_6 про нього знав, співпрацював зі слідством і надавав детальні показання як свідок, не протидіяв обшуку і надав для огляду свій телефон, прибував на всі виклики, у тому числі для вручення підозри та клопотання про застосування застави, а отже немає підстав взагалі для будь-якого запобіжного заходу;
-прокурор маніпулює фактом проживання старшої доньки ОСОБА_6 в Лондоні, хоча з відкритих публічних джерел, зокрема, публічної сторінки дочки в LinkedIn видно, що вона з вересня 2021 року працює радником в Європейському банку реконструкції та розвитку - міжнародній фінансово-кредитному інституті, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до Центральної Азії для проведення ринкових реформ, активного інтегрування економік цих країн у міжнародні господарські зв`язки; нібито можливе укривання батька за кордоном від слідства та суду несумісне з роботою та комплаєнсом організації такого рівня;
-взагалі не обґрунтовує у клопотанні, чому більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти ризикам;
-обґрунтовує у клопотанні майновий стан ОСОБА_6, у тому числі нерухомістю, яка знаходиться в окупованому Сєвєродонецьку та якою він і його родина розпоряджатися не можуть;
-також не обґрунтовує такий критерій як «виключність випадку», через який слідчий суддя нібито має вийти за верхню межу встановленої законом застави;
-приховує від суду наявні у сторони обвинувачення докази на користь ОСОБА_6, які його виправдовують, зокрема, протокол допиту як свідка ОСОБА_8, який був не тільки науковим керівником, а й наразі є адвокатом ОСОБА_6 в цивільних та адміністративних спорах, і якому ОСОБА_6 дав дозвіл на розголошення адвокатської таємниці в межах необхідних для його допиту як свідка;
-просить слідчого суддю заборонити ОСОБА_6 спілкуватися з ОСОБА_9 фактично втручається у їх взаємовідносини «адвокат-клієнт» та намагається перешкодити подальшому представництву ОСОБА_6 з боку ОСОБА_8 в адміністративних та цивільних спорах;
-прокурор витратила на провадження 7 місяців роботи цілої групи детективів і прокурорів, з відрядженнями до Кривого Рогу, Івано-Франківська, що значно переважає суму нібито збитків, які ОСОБА_6 начебто завдав протягом 10 років.
2.2.Позиція, за якою прокурор має обвинувальних ухил, є надто спрощеною та не відповідає закону, прокурорській етиці, сучасним стандартам правосуддя та принципам справедливого судового розгляду, а тому викликає сумнів в неупередженості такої особи.
3.Прокурор САП ОСОБА_3 просила відмовити у задоволенні заяви з огляду на те, що зі змісту заяви вбачається, що адвокатом не наведено будь-яких об`єктивних фактів, що могли би підтвердити об`єктивні сумніви в безсторонності прокурора та можливій його зацікавленості - все зведено до тверджень про незгоду з правовою позицією сторони обвинувачення у кримінальному провадженні.
4.Адвокат ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 підтримали доводи заяви та просили задовольнити відвід прокурора з цих підстав.
4.2.Дослідивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, заслухавши позиції учасників, слідчий суддя робить такі висновки.
5.Статтею 80 КПК України визначено, що відвід прокурора може бути заявлений під час досудового розслідування особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, за наявності підстав, передбачених ст. 77 КПК України. Заява про відвід під час досудового розслідування подається одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.
5.2.Необхідність доведення підстав для відводу також випливає з практики ЄСПЛ, який зазначав, що відсутність упередженості або прихильності презюмується, поки не надано доказів протилежного. При встановленні неупередженості думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії», «Мікалеф проти Мальти»).
5.3.У Витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52024000000000479 зазначено, що ОСОБА_3 є прокурором, яка здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
5.4.Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є встановлення упередженості суб`єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує. Як вбачається із формулювань ст. 77 КПК України, інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості прокурора, мають бути обумовлені конкретними фактами, які можуть бути перевірені.
5.5.Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого прокурора, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував прокурор достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
5.6.Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний прокурор був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
6.Слідчий суддя, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб`єктивного критерію, дійшов переконання про відсутність підстави стверджувати, що прокурор виявляє особисту упередженість. У заяві про відвід не наведено відомостей про факти, які б стосувалися поведінки прокурора ОСОБА_3, безпосередньо пов`язаної зі здійсненням досудового розслідування, чи висловлювань прокурора у кримінальному провадженні, які б надали підстави для констатації упередженого ставлення прокурора до підозрюваного у справі або його адвокатів. Презумпція особистої неупередженості особи діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
7.За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність прокурора. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного прокурора об`єктивно виправдані.
8.Зі змісту заяви про відвід вбачається, що адвокат скаржиться фактично на те, що процесуальне керівництво прокурором ОСОБА_3 призвело до різного роду порушень у кримінальному провадженні, вона умисно не досліджує обставини, які виправдовують підозрюваного, усупереч ч. 2 ст. 9 КПК, і має тільки обвинувальний ухил щодо підозрюваного, не надає слідчому судді достатньо доказів для належного розгляду клопотання про застосування застави, що свідчить про її упередженість.
8.2.Слід зазначити, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон) діяльність прокурора базується, зокрема, на засаді його незалежності, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на нього щодо прийняття рішень при виконанні службових обов`язків.
8.3.Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується в своїй діяльності лише Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 16 Закону).
8.4.Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, їх посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення у будь-якій формі впливу на прокурора з метою перешкоджання виконанню службових обов`язків або прийняття ним незаконного рішення. Межі обґрунтованої критики діяльності прокурора визначаються з урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 16 Закону).
8.5.Отож, ніхто не має права здійснювати на нього будь-який тиск, примушувати займати у справі позицію, яка суперечить закону, його професійній правосвідомості й особистому переконанню. Прокурор самостійно визначає обсяг обвинувачення, яке слід підтримувати перед судом. Він також самостійно приймає рішення щодо зміни обсягу пред`явленого обвинувачення у встановленому законом порядку. Самостійно визначає власну позицію, тактику і стратегію підтримання державного обвинувачення в ході судового розгляду. Формулює і викладає суду свою думку як з питань, що виникають у ході судового розгляду, так і тих, що підлягають вирішенню при постановленні вироку.
8.6.Так, зазначаючи про зазначення певних відомостей у клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_6, з якими не погоджується сторона захисту, або недолучення до клопотання прокурором певних документів, свідчать лише про те, що прокурор ОСОБА_3 надає оцінку тим умовам, в яких відбувається досудове розслідування у цьому провадженні і приймає рішення ті, які вважає необхідними та відповідно посилається у клопотанні на ті факти, які вважає необхідними і підлягають доказуванню стороною обвинувачення.
8.7.На переконання слідчого судді, доводи сторони захисту зводяться до незгоди з клопотанням про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави і мають бути предметом розгляду цього клопотання по суті і ніяк не свідчать про упередженість прокурора, що має слугувати підставою для відводу.
9.Щодо доводів адвоката про обвинувальний ухил прокурора, то слідчий суддя зазначає таке.
9.2.Прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов`язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (ст. 22 Закону).
9.3.Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом (п. 15 ч. 2 ст. 36 КПК).
9.4.Тобто на прокурора, як на сторону обвинувачення, покладено державою обов`язок здійснювати нагляд та підтримувати державне обвинувачення. Здійснюючи досудове розслідування і збираючи докази, які свідчать про винуватість та можливу невинуватість особи, прокурор повинен їх долучити до справи, але функція захисту якраз і полягає у тому, що вони можуть використати ці докази у подальшому на свою користь. Вже як під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу захисники можуть посилатися на вказані документи, так і під час розгляду справи по суті у подальшому захист може посилатись також на них, після чого суд буде надавати їм оцінку в нарадчій кімнаті.
9.5.На переконання слідчого судді, шляхом заявлення відводу сторона захисту намагається підважити покладену на прокурора функцію обвинувачення у кримінальному процесі, що направлена на викриття особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, а також підтримання і доведення висунутого їй обвинувачення в суді.
10.Відтак, оцінюючи в сукупності факти та обставини, встановлені за наслідками розгляду заяви про відвід прокурора, аналізуючи їх за суб`єктивним та об`єктивним критерієм, слідчий суддя дійшов висновку, що адвокатом ОСОБА_4 не наведено вагомих аргументів, які б давали підстави вважати процесуальні дії прокурора ОСОБА_3 упередженими відповідно до ч. 3 ст. 77 КПК України.
11.У зв`язку із цим заява про відвід прокурора від участі у кримінальному провадженні задоволенню не підлягає.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 77, 80, 81, 372 КПК України слідчий суддя постановив:
1.Заяву адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурора САП ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні № 52024000000000479 - залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_10