Документ № 126970452

Справа № 991/3713/25

Провадження 1-кс/991/3745/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 квітня 2025 року Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів ОСОБА_5, погоджене Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився у місті Донецьк, громадянин України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 52025000000000155, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідування 14 березня 2025 року.

У процесу розгляду встановив:

1.24 квітня 2025 року детектив Національного бюро Третього підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів ОСОБА_5 за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри, а також тим, що підозрюваний виїхав за межі України, оголошений у міжнародний розшук та наявністю ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

2.У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив його задовольнити.

3.Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що на сьогоднішній день не можна стверджувати, що його клієнт переховується, оскільки на сьогоднішній день в Україні війна і він міг бути вимушений покинути територію держави з огляду на безпекову ситуацію. Інші ризики прокурором також не доведені, тому немає підстав для обрання такого суворого запобіжного заходу.

4.Розглянувши клопотання детектива, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність його задоволення з огляду на таке.

5.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного; 7) майновий стан підозрюваного; 8) наявність судимостей у підозрюваного; 9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається (ч. 4 ст. 183 КПК України).

У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається (ч. 4 ст. 197 КПК України).

6.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

7.Розгляд клопотання слідчий суддя здійснював без участі підозрюваного ОСОБА_6 з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно з положеннями частини 1 цієї ж статті розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Водночас, КПК України містить ст. 187 КПК України «Забезпечення прибуття особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу», яка чітко встановлює, що слідчий суддя після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик, а також наслідки неприбуття за таким. Поряд з цим, процесуальний закон не містить жодної норми, яка б прямо чи опосередковано встановлювала такий обов`язок для слідчого судді у випадку надходження клопотання про обрання запобіжного заходу.

Тлумачення наведених норм у сукупності дає підстави стверджувати, що розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу здійснюється за відсутності підозрюваного поряд з достатністю підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Натомість, прибуття на територію України такого підозрюваного має наслідком подання та розгляд виключно клопотання по застосування запобіжного заходу, а також обов`язок слідчого судді забезпечити його участь у відповідному розгляді.

Дослідивши відомості з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», слідчий суддя встановив, що 30 липня 2023 року ОСОБА_6 на автомобілі AUDI A4 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 покинув територію України через пункт пропуску «Краківець» в сторону Польщі та перебуває поза її межами донині (том 1, а.с. 60).

Отже, у слідчого судді наявні обґрунтовані підстави розглядати клопотання за процедурою, визначеною ч. 6 ст. 193 КПК України.

8.Щодо набуття статусу підозрюваного та наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає таке.

8.1.14 березня 2025 року відомості про кримінальні правопорушення за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України були внесені до ЄРДР за № 52025000000000155 про те, що, зокрема, ОСОБА_6 ймовірно вчинив заволодіння майном АТ «ДПЗКУ» шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб та внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

8.2.З матеріалів клопотання встановлено, що 21 березня 2025 року детектив НАБ України ОСОБА_5, за погодженням із прокурором САП ОСОБА_3, склав письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України (том 1 а.с. 31-46).

Підозрюваним є 1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, 2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або 3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

З обставин цього кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 йдеться про третій випадок, передбачений ч. 1 ст. 42 КПК України (підозрюваним є особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень).

Для перевірки того, чи ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного, необхідно встановити наявність таких фактів: 1) складення щодо особи повідомлення про підозру; 2) невручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; 3) вжиття заходів для вручення зазначеного повідомлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Отже, слідчий або прокурор повинен у день складення повідомлення про підозру вжити заходів до вручення повідомлення, а у випадку неможливості зазначеного через невстановлення місцезнаходження особи, вжити заходів для вручення повідомлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом.

З огляду на те, що ОСОБА_6 30 липня 2023 року покинув територію України, вочевидь за місцем реєстрації та проживання не перебував. Отож, детективами зі складу слідчої групи повідомлення про підозру відповідно до ст. 135 КПК України було здійснено таким шляхом:

-21.03.2025 детективом Національного бюро направлено поштою письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 та пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного за місцем проживання ОСОБА_6 : АДРЕСА_2 ;

-21.03.2025 детективом Національного бюро направлено поштою письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 та пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного за місцем проживання сина ОСОБА_6 - ОСОБА_7 : АДРЕСА_3 ;

-21.03.2025 детективом Національного бюро направлено поштою письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 та пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного на адресу ОСББ «ІРПІНЬ ВАЙТ ХАУС 69» (обслуговує АДРЕСА_3);

-21.03.2025 детективом Національного бюро направлено поштою письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 та пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного на адресу ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» (обслуговує АДРЕСА_2).

-21.03.2025 о 16:22 детективом Національного бюро здійснено телефонні дзвінки на усі відомі мобільні номери, якими користується ОСОБА_6, та месенджери в яких у ОСОБА_6 зареєстровані облікові записи. На дзвінки детектива підозрюваний не відповідав, та не передзвонював.

-21.03.2025 о 16:22 та 16:26 детективом Національного бюро за допомогою месенджеру WhatsАрp та Telegram направлено ОСОБА_6 письмове повідомлення про підозру та пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного;

-21.03.2025 о 16:29 детективом Національного бюро здійснено телефонний виклик на номер телефону ОСОБА_8 (дружина ОСОБА_6 ). На дзвінки детектива ОСОБА_8 не відповідала, та не передзвонювала.

-21.03.2025 о 16:30 детективом Національного бюро здійснено телефонний виклик на номер телефону ОСОБА_7 (повнолітній син ОСОБА_6 ), а також о 16:32 надіслано йому у месенджері WhatsАрp письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 та пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, з метою подальшої передачі ОСОБА_6 ;

-21.03.2025 о 16:33 детективом Національного бюро здійснено телефонний виклик на номер телефону ОСОБА_9 (повнолітня донька ОСОБА_6 ), а також о 16:35 надіслано їй у месенджерах WhatsАрp та Viber письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 та пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, з метою подальшої передачі ОСОБА_6 (том 1, а.с. 47-54).

Отже, орган досудового розслідування вжив усіх можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. За таких обставин, ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного.

8.3.Відповідно до оголошеної підозри ОСОБА_6 сприяв директору Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» ОСОБА_10, а також іншим особам, заволодіти за попередньою змовою між собою зерном пшениці 2 класу урожаю 2019 року, що зберігалося на Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83», загальною вагою 577 536 кг, шляхом фіктивного відображення надходження зерна від компанії ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» у бухгалтерському обліку державного підприємства, внаслідок чого АТ «ДПЗКУ» завдано шкоди в особливо великих розмірах на загальну суму 2 543 298,72 грн.

8.4.Також ОСОБА_6, перебуваючи на посаді старшого майстра виробничої дільниці, у зазначений вище період отримував від ОСОБА_11 підроблені товарно-транспортні накладні про нібито ввезення ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» на територію філії зерна пшениці для зберігання, заносив у журнали (парні, не парні) зважування вантажів масу брутто, зазначав номери записів у журналі, масу брутто, масу тари, масу нетто та проставляв свої підписи.

Водночас, у період з 18 липня 2019 по 19 вересня 2019 року ОСОБА_6 внесено неправдиві відомості щодо надходження для зберігання зерна пшениці 2 класу у загальній кількості 577 520 кг до наступних товарно-транспортних накладних.

Такі підроблені товарно-транспортні накладні з відповідними штампами ОСОБА_6 передавав начальнику виробничо-технологічної лабораторії ОСОБА_12 з метою внесення у штампи показників щодо зараженості, вологості, засміченості, кольору, запаху, а також класності зерна.

8.5.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murray v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.94, п. 55).

8.6.Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

8.7.Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

8.8.З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, а також у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

8.9.Перевіривши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов до висновку, що повідомлена ОСОБА_6 підозра, на час розгляду клопотання, є обґрунтованою, оскільки існують факти та інформація, які переконують у тому, що він міг вчинити зазначені вище злочини. Такими матеріалами (доказами) у кримінальному проваджені є:

- Висновок за результатами проведення комісійної судової товарознавчої експертизи №5518/21-53 від 01.07.2021, яким підтверджується вартість зерна пшениці на момент вчинення кримінального правопорушення; (том 2, арк. 11-15)

- Висновок за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №38861/21-53 від 30.05.2022, яким підтверджується вартість зерна пшениці на момент вчинення кримінального правопорушення; (том 2, арк. 16-19)

- Висновок за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/111-21/13548-ПЧ від 04.06.2021, яким підтверджується, що водії ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, та ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 не підписували товарно-транспортних накладних щодо поставки зерна пшениці на територію Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №83» у липні-жовтні 2019 року. Також експертизою підтверджено, що зазначені водії фактично знаходилися на території Сумської області та поставляли зерно пшениці від ФГ «БІЛІ РОСИ» в адресу Філії АТ «ДПЗКУ» «Кролевецький КХП», оскільки відповідні товарно-транспортні накладні підписані ними; (том 2, арк. 68-117)

- Висновок за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/111-21/13544-ПЧ від 07.05.2021, яким підтверджується, дійсність підписів ОСОБА_6 у товарно-транспортних накладних, реєстрах накладних на прийняте зерно з визначенням показників якості за середньодобовим зразком, матеріальних перепустках; (том 2, арк. 20-67)

- Допити свідків ОСОБА_20 від 10.07.2020, ОСОБА_21 від 10.07.2020, ОСОБА_22 від 20.07.2020, ОСОБА_23 від 20.07.2020, ОСОБА_24 від 20.07.2020, ОСОБА_25 від 07.07.2020, які підтвердили, що під час проведення службового розслідування встановили, що документальне оприбуткування зерна пшениці на Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №83» не відповідає фактичному його надходженню, оскільки автомобілі, які нібито ввозили зерно пшениці від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» фактично знаходилися на території Філії АТ «ДПЗКУ» «Кролевецький КХП»; (том 2, арк. 118-182)

- Допит свідка ОСОБА_12 від 23.11.2022, яка повідомила, що директор Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №83» ОСОБА_10 надавав їй вказівки щодо підписання товарно-транспортних накладних про поставку зерна пшениці ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» та внесення в них відомостей про класність зерна, без фактичного надходження зерна пшениці на територію Філії; (том 2, арк. 238-245)

- Допит свідка ОСОБА_26 від 05.03.2021 який повідомив, що належні йому автомобілі та водії, які у нього працювали, не возили зерно пшениці у другій половині 2019 року на територію Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №83», так як фактично знаходилися у Сумській області і поставляли зерно пшениці від ФГ «БІЛІ РОСИ» в адресу Філії АТ «ДПЗКУ» «Кролевецький КХП»; (том 2, арк. 199-204)

- Допит свідка ОСОБА_15 від 18.02.2021 який повідомив, що не возив зерно пшениці у другій половині 2019 року на територію Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №83»; (том 2, арк. 183-187)

- Допит свідка ОСОБА_16 від 18.02.2021 який повідомив, що не возив зерно пшениці у другій половині 2019 року на територію Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №83»; (том 2, арк. 188-193)

- Допит свідка ОСОБА_14 від 18.02.2021 який повідомив, що не возив зерно пшениці у другій половині 2019 року на територію Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №83»; (том 194-198, арк.)

- Допити свідків ОСОБА_27 від 19.02.2021, ОСОБА_28 від 19.02.2021, ОСОБА_29 від 19.02.2021, ОСОБА_30 від 19.02.2021, ОСОБА_31 від 19.02.2021, які повідомили, що ФОП ОСОБА_26 та його водії у другій половині 2019 року поставляли зерно пшениці від ФГ «БІЛІ РОСИ» в адресу Філії АТ «ДПЗКУ» «Кролевецький КХП»; (том 2, арк. 206-229)

- Допит свідка ОСОБА_32 від 04.03.2021, яка повідомила, що директором ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» був ОСОБА_11, директором ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ» ОСОБА_33 . Вказані особи організовували роботу зазначених підприємств та давали відповідні вказівки щодо підготовки та направлення документів; (том 2, арк. 230-237)

- Протокол огляду від 12.02.2025, яким підтверджуються вхідні/вихідні дзвінки та телефонні з`єднання ОСОБА_10 із ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_34 у період вчинення кримінального правопорушення; (том 2, арк. 277-318)

- Протокол огляду від 11.03.2024, яким підтверджуються, що водії які у період другої половини 2019 року нібито ввозили зерно пшениці на територію Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №83», фактично знаходилися на території Сумської області та возили зерно пшениці від ФГ «БІЛІ РОСИ» в адресу Філії АТ «ДПЗКУ» «Кролевецький КХП»; (том 2, арк. 270-274)

- Протокол огляду від 11.03.2024, яким підтверджуються, що у 2019 році ТОВ «Дуглас Трейд» не купляло у суб`єктів господарювання зерна пшениці, яка могла бути ним завезена на територію Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №83». Оплат логістичних послуг на рахунки ФОП ОСОБА_35 не було. ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ» купляло зерно пшениці у ТОВ «ІНТЕРА», яка в свою чергу купляла його у підприємств, де відбувається змішування та підміна номенклатурних груп товарів («скрутка», «пересорт»); (том 2, арк. 266-269)

- Протокол огляду від 21.07.2021, яким підтверджуються, що водії які у період другої половини 2019 року нібито ввозили зерно пшениці на територію Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №83», фактично знаходилися у Сумській області на території Філії АТ «ДПЗКУ» «Кролевецький КХП»; (том 2, арк. 263-265)

- Протокол огляду від 03.08.2020, яким підтверджуються, що у 2019 році ТОВ «Дуглас Трейд» не купляло у суб`єктів господарювання зерна пшениці, яка могла бути ним завезена на територію Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №83». ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ» купляло зерно пшениці у ТОВ «ІНТЕРА», яка в свою чергу купляла його у підприємств, де відбувається змішування та підміна номенклатурних груп товарів («скрутка», «пересорт»); (том 2, арк. 246-262)

- Протокол огляду від 12.02.2025, яким підтверджуються, що зерно пшениці 2 класу врожайності, яке виїхало з філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №83» поставлено в адресу ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД»; (том 2, арк. 275-276)

- Протокол за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 23.09.2020 (відносно ОСОБА_10 ), яким підтверджується вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_10 - «Я сейчас тогда с дачи гоню быстренько туда, встречаюсь. Моя политика такая: вернуть то, что взяли и никаких других отступлений нет»; (том 2, арк. 319-322)

- Протокол за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 23.09.2020 (відносно ОСОБА_6 ), яким підтверджується отримання ОСОБА_6 додаткових коштів під час роботи в філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №83» - «Ну, опять вначале последнее, с февраля месяца, вообще, них*я. Чисто одна зарплата. Я, бл*дь, вот то вспоминаю ОСОБА_37, сука, просто п*здец», також оговорюються обставини проведення слідчих дій із ОСОБА_10 - «Ну, примерно изьято все, что можно и нельзя. И красной нитью идет, ты понял, какие фирмы», також обговорюють обставини знищення мобільних телефонів, які можуть мати значення для даного кримінального провадження - « ОСОБА_10 : Потому что я позвонил с одного чужого телефона до ОСОБА_38. Думал, тебе перезвонить. Ну, и постарайся свои телефоны, чтобы (тех. збій), где-то их похоронить, запрятать. Возьмы новые, с новыми карточками, и чтобы они тебе твои телефоны не снимали. Хотя х*й его знает, как будет. Они по номерам, сказали(?), а нет еще у вас других номеров, да? ОСОБА_6 : ну да. ОСОБА_10 : Ну, потерял. Х*й знает, по дороге потерял. Сп*здили где-то, разбили стекло где-то. Ну, то придумай, тебя не учить. Значит, в двенадцять часов я жду те, ту всю п*здоту. Хорошо? ОСОБА_6 : да, хорошо.»; (том 2, арк. 323-348)

- іншими доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування в їх сукупності.

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтована підозра») для застосування щодо неї запобіжного заходу.

9.Щодо виїзду підозрюваного за межі України та/або оголошення його в міжнародний розшук.

Частиною 6 статті 193 КПК України передбачено, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного можливе лише у разі доведення прокурором існування підстав, передбачених ст. 177 КПК України, та доведення виїзду підозрюваного та/або оголошення його у міжнародний розшук.

Тобто положення ч. 6 ст. 193 КПК України не зобов`язують при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного доводити факт перебування особи в розшуку, йдеться лише про його оголошення в міжнародний розшук.

Чинний КПК України у жодній нормі не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Водночас в абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України вказано, що «якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного».

За правилами ч. 2 ст. 281 КПК України «про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань».

Таким чином, для того, щоб підозрюваний вважався у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеним у розшук має бути наявна постанова про оголошення особи в розшук.

За змістом Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020, етапу здійснення відповідного запиту до Інтерполу щодо особи, яка розшукується з метою її затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в України передує оголошення такої особи в установленому законодавством порядку в розшук правоохоронними органами України, а документами, які додаються до запиту є завірена копія постанови про оголошення розшуку особи (постанови про зупинення досудового розслідування) та завірена копія ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування. Таким чином, вже на момент звернення із запитом до Інтерполу особа має бути оголошена в розшук.

Вищевикладене свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у міжнародний розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого постановою.

Згідно з відомостями з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», слідчий суддя встановив, що 30 липня 2023 року ОСОБА_6 покинув територію України та перебуває поза її межами донині (том 1, а.с. 60).

Постановою про оголошення розшуку підозрюваного від 14 квітня 2025 року ОСОБА_6 оголошено у національний та міжнародний розшук (том 1 а.с. 55-57).

Отже, з огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, а також факт того, що він оголошений у національний та міжнародний розшук та перебуває закордоном, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.

10.Щодо ризиків кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов`язки, про покладення (продовження) яких клопоче прокурор у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, переховувати або спотворити будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта у цьому ж кримінальному провадженні.

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

10.1.Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.

При визначенні ймовірності переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини при застосуванні ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення у справі «Ілійков проти Болгарії», де суд визначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування; рішення у справі «Летельє проти Франції», де суд визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу).

У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні, у тому числі, особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Крім того, злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, відповідно до ст. 45 КК України є корупційним злочином, за який може бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.

Зазначені обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків у вигляді його ув`язнення у зв`язку з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

21 березня 2025 року відповідно до положень ст. 135 КПК України, ОСОБА_6 скеровано повістки про виклики до органу досудового розслідування для проведення допиту на 01, 02, 03 квітня 2025 року (том 1, а.с. 48-54).

Всупереч обов`язків визначених п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, ОСОБА_6 за викликом до органу досудового розслідування не прибув та про поважні причини неприбуття не повідомив.

Зазначені обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_6 вчиняє дії з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, відповідно до інформації, яка міститься в Інтегрованій міжвідомчій автоматизованій системі обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «АРКАН», ОСОБА_6 30 липня 2023 року перетнув державний кордон України у напрямку «виїзд» та до даного часу в Україну не повернувся (том 1, а.с. 60).

Листом від 27 лютого 2025 року № 6.2-2256/1-25 Державна міграційна служба України повідомила, що ОСОБА_6 з питань оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання в установленому законодавством порядку до територіальних підрозділів ДМС України не звертався, рішень про оформлення або відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання стосовно нього не приймалося (том 1 а.с. 61).

Листом від 17 березня 2025 року № 71/16-533-30546 Міністерство закордонних справ України повідомило, що за даними Відомчої інформаційної системи МЗС України відсутня інформація про перебування на консульському обліку громадянина України ОСОБА_6 (том 1 а.с. 62).

Таким чином, більш ніж дворічне перебування ОСОБА_6 за межами території України свідчить про наявність у нього реальної можливості, у разі застосування відносно нього запобіжного заходу, іншого ніж тримання під вартою, переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо доводів захисника про те, що перебування ОСОБА_6 також викликане обставинами воєнного стану в Україні слідчий суддя зазначає таке.

Наразі, в Україні діє правовий режим воєнного стану, який введений у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України. Активні військові дії відбуваються тільки на певній частині території України, до якої Київ та Західна частина України не належать, однак такі піддаються постійним ракетним обстрілам. Водночас, облаштована дієва система забезпечення безпеки цивільного населення на випадок таких обстрілів за умови дотримання самими жителями відповідних безпекових заходів. Отже, наразі відсутні обставини непереборної сили, які об`єктивно б унеможливлювали перебування підозрюваного в Україні.

Слідчий суддя акцентує увагу, що воєнний стан - це невизначений в часі й непрогнозований за обставинами правовий режим, натомість кримінальне провадження завжди має конкретні або розумні строкові точки, а тому має тривати і під час війни, і як наслідок, процесуальні обов`язки підозрюваного/обвинуваченого, визначені КПК України, зокрема щодо їх обов`язкової явки до органу досудового розслідування/суду, не зникають після запровадження воєнного стану і повинні бути виконані, у тому числі з використанням усіх можливих засобів та механізмів.

10.2.Ризик знищити, переховувати або спотворити будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Як встановлено слідчим суддею, 05 серпня 2020 року після проведення детективами Національного бюро обшуку за місцем знаходження Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83», ОСОБА_6 обговорює з ОСОБА_10 необхідність знищення або приховування особистого мобільного телефону ОСОБА_6 з метою унеможливлення отримання органом досудового розслідування інформації, яка на ньому міститься (Протокол за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 23.09.2020 відносно ОСОБА_6 ) (том 2, арк. 323-348).

Вказані обставини вказують на можливість вжиття ОСОБА_6 заходів щодо унеможливлення встановлення стороною обвинувачення фактичних обставин вчинення заволодіння зерном пшениці, яке належить АТ «ДПЗКУ».

Наведене свідчить про обґрунтованість того, що ОСОБА_6 може знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

10.3.Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні.

Як було встановлено слідчим суддею, на переконання сторони обвинувачення, в результаті обізнаності ОСОБА_6 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні та осіб, які причетні до вчинення даного кримінального правопорушення, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на підозрюваних, свідків з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань чи знищення доказів, та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Викладене свідчить про те, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків та інших осіб, з метою уникнення ними кримінальної відповідальності.

10.4.За вищенаведених обставин слідчий суддя дійшов до висновку, що на час розгляду клопотання, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.

Так, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).

Відповідно до наведеної норми, слідчий суддя враховує, що один із інкримінованих ОСОБА_6 злочинів належить до категорії особливо тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років; доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень; доведення існування декількох ризиків, в т. ч. і ризик переховування; розмір шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_6, що складає 2 543 298,72 грн.

11.Поряд з цим, у рамках цього провадження слідчий суддя не перевірятиме питання недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам. Адже, відповідно до ст. 194 КПК України такі обставини встановлюються під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Натомість, згідно із ч. 6 ст. 193 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя перевіряє наявність тільки підстав, встановлених у ст. 177 КПК України. До того ж, КПК України визначає єдиний запобіжний захід, щодо якого можливе саме обрання - це тримання під вартою.

12.Зважаючи на вищевикладені обставини у своїй сукупності, слідчий суддя переконаний, що прокурором під час розгляду даного клопотання доведено необхідність обрання до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

13.Отже з урахуванням тяжкості злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6, доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а отже клопотання детектива підлягає задоволенню.

14.Разом з цим, слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193-196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:

1.Клопотання детектива про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

2.Обрати підозрюваному ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьк, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до його затримання і доставки до місця кримінального провадження та розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу слідчим суддею за участю підозрюваного або зміну обраного запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід.

3.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1