Документ № 126981556

Справа № 991/3876/25

Провадження 1-кс/991/3911/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

отримавши клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 про надання дозволу на використання інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій в іншому кримінальному провадженні,

у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

30.04.2025 до ВАКС надійшло клопотання від 29.04.2025 прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 про надання дозволу на використання у кримінальному провадженні інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій в іншому кримінальному провадженні, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

2. Короткий виклад клопотання.

Прокурор в клопотанні просив надати дозвіл на використання у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024 інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях №22023000000000573 від 09.06.2023 і №62022000000000370 від 09.06.2022 (згідно з переліком), із такими додатками: 1) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024, 2) витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22023000000000573 від 09.06.2023; 3) витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №62022000000000370 від 09.06.2022.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 3 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07.06.2018 №2447-VIII визначено, що завданням Вищого антикорупційного суду є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов`язаних із ними кримінальних правопорушень та судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства, а також здійснення правосуддя у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», у порядку адміністративного судочинства.

Стаття 4 того ж Закону №2447-VIII передбачає, що Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», у порядку адміністративного судочинства; аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику у кримінальних та інших провадженнях, віднесених до його підсудності, інформує про результати узагальнення судової практики Верховний Суд та надає йому пропозиції до висновків щодо проектів законодавчих актів, які стосуються організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальних вимог до суддів цього суду та гарантій їх діяльності, а також оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті. Територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого антикорупційного суду поширюється на всю територію України.

3.2. Статтею 2 КПК встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 32 КПК визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу. Кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює Вищий антикорупційний суд..

3.3. Відповідно до частин 1-3 статті 33-1 «Предметна підсудність ВАКС» КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України (КК), статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті. Інші суди, визначені цим кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності ВАКС (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього кодексу).

В свою чергу, частиною 5 статі 216 КПК визначено, що детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.

Згідно із приміткою до статті 45 КК, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.

3.4. В ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду (ККС ВС) від 14.12.2021 у справі №991/4989/21 викладена така правова позиція:

«Редакція частини 5 статті 216 КПК, якою визначалася підслідність Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), впроваджена Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII, у підпункті «и» пункту 3 Прикінцевих положень якого зазначено, що після частини четвертої статті 216 доповнити новою частиною.

Первісно ця частина складалася з двох абзаців, перший з яких законодавчо визначав предметну, персональну та предметно-персональну підслідність НАБУ, другий - надавав прокурору, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, які проводяться слідчими Національного антикорупційного бюро України, право своєю постановою віднести кримінальне провадження у кримінальних правопорушеннях, передбачених абзацом 1 частини 5 статті 216 КПК, до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, якщо відповідним кримінальним правопорушенням було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам (імперативна підслідність).

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції» від 25 квітня 2015 року № 198 VIII стаття 216 КПК була викладена у новій редакції. У результаті таких змін частина 5 цієї статті складалася з чотирьох абзаців. Її було доповнено абзацом, який встановлював підслідність за зв`язком кримінальних проваджень та абзацом, який визначав підслідність підрозділу внутрішнього контролю НАБУ.

Наступні та останні на теперішній час зміни до частини 5 статті 216 КПК відбулися у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рекомендацій Європейського Союзу з виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно уточнення підслідності органів досудового розслідування» від 10 листопада 2015 року № 771-VIII.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 цього Закону в абзаці 3 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК слова «кримінальних правопорушень» та «кримінальні правопорушення» замінено відповідно словами «злочинів» і «злочини».

Суд звертає увагу на те, що зміни до структури частини 5 статті 216 КПК на кшталт «вважати абзац 2 частини 5 статті 216 КПК абзацом 2 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК» законодавцем не вносилися.

Отже, виходячи з тексту чинної редакції частини 5 статті 216 КПК, підстав вважати абзац 2 частини 5 статті 216 КПК абзацом 2 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК колегія суддів не убачає.

До такого висновку надає можливості дійти і використання логіко-граматичного та системного способів тлумачення цієї норми права.

Так, Український правопис, схвалений постановою Кабінету міністрів №437 від 22 травня 2019 року, передбачає певну систему правил пунктуації (членування написаного тексту розділовими знаками), за допомогою яких позначають змістовний та інтонаційний поділ висловленої думки. Згідно з цими правилами перелік певних складових може відкриватися знаком пунктуації «:» і має бути поєднаний з узагальнюючим словом. Складові відокремлюються знаком пунктуації «;». Завершення вичерпного переліку складових закінчується знаком пунктуації «.».

Відповідно аналіз абзацу 1 частини 5 статті 216 КПК крізь призму правил Українського правопису дає підстави констатувати: - перелік умов відкривається знаком пунктуації «:», поставленим після узагальнюючого слова «умов»; - умова, визначена у пункті 1, завершується знаком пунктуації «;», що відповідно до встановлених правил Українського правопису означає продовження переліку; - умова, визначена у пункті 2, завершується знаком пунктуації «;», що відповідно до встановлених правил Українського правопису означає продовження переліку; - умова визначена у пункті 3, завершується знаком пунктуації «.», що відповідно до встановлених правил Українського правопису означає завершення речення, тобто завершення вичерпного переліку викладених умов, на які йде посилання у частині 1 статті 33-1 КПК.

Складові пункту 3 частини 5 статті 216 КПК, згідно з правилами юридичної техніки, мають змістовно корелювати один з одним, мати якусь об`єднуючу ознаку, як це має місце, наприклад, у нормативній конструкції пункту 1 цієї ж статті, де визначені суб`єкти, щодо яких досудове розслідування здійснюється детективами НАБУ. Вони мають різний правовий статус, їх перелік закріплений в різних абзацах пункту 1, між тим їх об`єднує те, що усі вони є фізичними особами, які здійснюють певні державницькі функції.

При співставленні пункту 3 частини 5 статті 216 КПК та наступного за ним абзацу такої кореляції не простежується. Більш того, абзац 1 та наступний за ним абзац частини 5 статті 216 КПК закріплюють різні за своєю природою види підслідності. І якщо предметна (родова), персональна та предметно-персональна підслідності взаємопов`язані між собою і є відносно сталими, то імперативна підслідність визначається шляхом реалізації наданих відповідному прокурору дискреційних повноважень.

Більш того, аналізуючи зміст абзацу, відповідно до вимог якого прокурор, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, які проводяться детективами Національного антикорупційного бюро України, своєю постановою може віднести кримінальне провадження у кримінальних правопорушеннях, передбачених абзацом першим цієї частини, до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, якщо відповідним кримінальним правопорушенням було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам, і визначаючи його як абзац 2 пункту 3 частини 216 КПК, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду дійшла висновку про необхідну наявність лише двох складових для її застосування - існування постанови прокурора, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, про віднесення кримінальних проваджень, передбачених абзацом 1 частини 5 статті 216 КПК до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, та встановлення факту, що відповідний злочин заподіяв або міг заподіяти тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам.

На думку колегії суддів таке тлумачення є сумнівним. Якщо вважати цей абзац абзацом 2 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК, то слід визначати і третю обов`язкову складову, а саме: кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 частини 5 статті 216 КПК.

Однак, вочевидь, такий підхід буде позбавлений будь-якої логіки, не буде відповідати волі законодавця, який надав повноваження відповідним прокурорам визначати підслідність за НАБУ кримінальних проваджень, які за загальним правилом йому непідслідні, і призведе до унеможливлювання реалізації прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повноважень щодо визначення імперативної підслідності.

Стосовно застосування положень пункту 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до зазначеного пункту підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: 1) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду»; 2) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

З дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду" у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури… обвинувальні акти подаються в установленому порядку відповідно до Вищого антикорупційного суду.

Аналіз цих положень дає підстави вважати, що Перехідними положеннями не визначається підсудність Вищого антикорупційного суду. Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність Вищого антикорупційного суду. Проте, з огляду на останнє зазначене положення, усі без винятку кримінальні провадження, досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури направляються до Вищого антикорупційного суду, який, у свою чергу, і має виключні повноваження направити кримінальне провадження до іншого суду у разі непідсудності йому цього провадження.

На погляд колегії суддів, зазначене є додатковою гарантією забезпечення незалежності Вищого антикорупційного суду, запровадженою законодавцем».

Таким чином, КПК визначено вичерпний перелік обов`язкових альтернативних умов належності кримінального провадження до предметної підсудності ВАКС за такими критеріями: 1) спеціальний статус суб`єкта кримінального правопорушення (пункт 1 частини 5 статті 216 КПК); 2) розмір предмету кримінального правопорушення у статтях 354, 368, 369, 369-2, або розмір предмету чи завданої шкоди у статтях 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410, у поєднанні зі певним спеціальним статусом суб`єкта кримінального правопорушення (пункт 2 частини 5 статті 216 КПК); 3) спеціальний статус особи, стосовно якої вчинено кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369 чи частиною 1 статті 369-2 КК (абзац 1 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК.

3.5. Суд зазначає, що у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024 до ВАКС вже надходила низка клопотань, для розгляду яких визначався слідчий суддя ВАКС ОСОБА_1, а саме: 1) 07.01.2025 клопотання в справі №991/112/25 слідчого Державного бюро розслідувань (ДБР) ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, 2) 04.03.2025 два клопотання в справі №991/1866/25 про тимчасовий доступ до речей і документів слідчого ДБР ОСОБА_3 . 3) 12.03.2025 клопотання у справі №991/2113/25 адвоката ОСОБА_5 - захисника підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, 4) 18.03.2025 два клопотання в справі №991/2311/25 про тимчасовий доступ до речей і документів слідчого ДБР ОСОБА_3, 5) 19.03.2025 клопотання у справі №991/2413/25 адвоката ОСОБА_5 - захисника підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, 6) 02.04.2025 клопотання в справі №991/2890/25 слідчого ДБР ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК.

Ці клопотання повернуті особам, які їх подавали, оскільки судом встановлено такі обставини:

1) 17.10.2024 постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 виділено з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023000000000876 в окреме кримінальне провадження №62024000000000913 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 212, частиною 2 статті 364, частиною 4 статті 425 КК та доручено проведення досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань з таким обґрунтуванням:

«Слідчими Головного слідчого управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023000000000876 від 12.10.2023 за підозрою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 209 КК України, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні - кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 209 КК України, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч, 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 209 КК України, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 425 КК України… Організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурорів… У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023000000000876 від 12.10.2023 отримано фактичні дані, які свідчать про те, що протягом 2022-2023 років військові службові особи недбало виконуючи свої службові обов`язки, в умовах воєнного стану та службові особи структурних підрозділів Міністерства оборони України умисно, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС МОНТАЖПРОЕКТ», ТОВ «Будівельна .компанія СІТІГРАД», їх представниками, використовували службове становище всупереч інтересам служби у зв`язку з виконанням договорів від 23.02.2023 №286/3/23/101, №286/3/23/102, №286/3/23/103, №286/3/23/104, №286/3/23/105, №286/3/23/106, №286/3/23/107, №286/3/23/108, №286/3/23/109, №286/3/23/110, №286/3/23/111, №286/3/23/112, №286/3/23/113, №286/3/23/114, №286/3/23/115, №286/3/23/116, №286/3/23/117, №286/3/23/118, №286/3/23/119, №286/3/23/120, №286/3/23/121, №286/3/23/122, №286/3/23/123, від 29.09.2023 №286/3/23/382, №286/3/23/383, що спричинило тяжкі наслідки. Окрім того, отримано фактичні дані, які свідчать про невідповідність задекларованих податкових зобов`язань по податку на додатну вартість ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ - 44755072), ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС МОНТАЖПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ - 42297001), ТОВ «Будівельна компанія СІТІГРАД» (код ЄДРПОУ - 4365841), а саме про те, що протягом 2022-2023 років службові особи вказаних товариств з метою ухилення від сплати податків, діючи всупереч вимогам чинного законодавства, не здійснювали реєстрацію податкових накладних, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах. Таким чином, підлягає виділенню та подальшому проведенню досудове розслідуванню кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 364, ч. 4 ст. 425 КК України. При цьому таке виділення не може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду».

Того ж дня, 17.10.2024 слідчим ДБР ОСОБА_3 внесені відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) і розпочато досудове розслідування у виділеному кримінальному провадженні №62024000000000913 -

а). з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 КК, і таким коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023000000000876 від 12.10.2023 отримано фактичні дані, які свідчать про невідповідність задекларованих податкових зобов`язань по податку на додатну вартість ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ - 44755072), ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС МОНТАЖПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ - 42297001), ТОВ «Будівельна компанія СІТІГРАД» (код ЄДРПОУ - 4365841), а саме про те, що протягом 2022-2023 років службові особи вказаних товариств з метою ухилення від сплати податків, діючи всупереч вимогам чинного законодавства, не здійснювали реєстрацію податкових накладних, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах», з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 КК, і таким коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення»,

б) з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК і таким коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023000000000876 від 12.10.2023 отримано фактичні дані, які свідчать про те, що протягом 2022-2023 років службові особи одного зі структурних підрозділів Міністерства оборони України умисно, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС МОНТАЖПРОЕКТ», ТОВ «Будівельна компанія СІТІГРАД», їх представниками, використовували надані ним владу та службове становище у зв`язку з визначенням постачальників речового майна для потреб Міністерства оборони України від 23.02.2023 №286/3/23/101, №286/3/23/102, №286/3/23/103, №286/3/23/104, №286/3/23/105, №286/3/23/106, №286/3/23/107, №286/3/23/108, №286/3/23/109, №286/3/23/110, №286/3/23/111, №286/3/23/112, №286/3/23/113, №286/3/23/114, №286/3/23/115, №286/3/23/116, №286/3/23/117, №286/3/23/118, №286/3/23/119, №286/3/23/120, №286/3/23/121, №286/3/23/122, №286/3/23/123, від 29.09.2023 №286/3/23/382, №286/3/23/383, а також у зв`язку з виконанням укладених договорів, що спричинило тяжкі наслідки»,

в) з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 425 КК, і таким коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023000000000876 від 12.10.2023 отримано фактичні дані, які свідчать про те, що починаючи з 25 жовтня 2023 року службові особи одного зі структурних підрозділів Міністерства оборони України недбало виконуючи свої службові обов`язки, здійснювали приймальний контроль товарів за якістю всупереч положенням чинних нормативно-правових актів, не здійснюючи відбір зразків товару із партії товару для перевірки відповідності вимогам нормативно-технічної документації у випробувальній лабораторії, в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки».

2) 19.11.2024 постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 визначена підслідність кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 212, частиною 2 статті 364, частиною 4 статті 425 КК України, які розслідуються у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024, за детективами НАБУ та матеріали цього кримінального провадження для подальшого здійснення досудового розслідування направлено до НАБУ з таким обґрунтуванням:

«Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 425 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора. 12.11.2024 слідчим у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру колишньому директору Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства оборони України ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки. Сума завданих діями ОСОБА_4 збитків становить 93 871 730,52 гри., що у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно ч. 5 ст. 216 КПК України встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених у тому числі ст. 364 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов, зокрема предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо злочин вчинено службовою особою військового формування). Враховуючи вищевказане, підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 425 КК України, які розслідуються у кримінальному провадженні № 62024000000000013 від 17.10.2024 необхідно визначити за детективами Національного антикорупційного бюро України».

3) 16.12.2024 постановою прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 визначена підслідність кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024 за частиною 2 статті 364, частиною 3 статті 212, частиною 4 статті 425 КК України за слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, з таким обґрунтуванням:

«До Національного антикорупційного бюро України надійшло за підслідністю кримінальне провадження №62024000000000913 від 17.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та за фактом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 425 КК України.

Установлено, що 12.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України…Таким чином, зі змісту повідомлення про підозру, внаслідок протиправних дій ОСОБА_4, державі в особі Міністерства оборони України спричинено збиток в сумі 93 871 730,52 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками. Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що сукупністю зібраних доказів не підтверджуються обставини вчинення кримінальних правопорушень досудове розслідування у яких, відповідно до ч.5 ст. 216 КПК України, здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України. Відповідальність за зловживання службовим становищем настає у разі наявності трьох наступних ознак (складових) у їх сукупності. А саме: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч Інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом права та інтересам окремих громадян, або держави чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України. Суб`єктивна сторона службового зловживання характеризується прямим умислом. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього злочину є мета одержати будь-яку неправомірну вигоду для себе чи іншої фізичної чи юридичної особи, та корисливий мотив. У разі отримання вигоди іншою особою сторона обвинувачення має довести існування в особи, яка обвинувачується у службовому зловживанні, мотивів, з яких вона була зацікавлена в отриманні вигоди цією особою. Прямий умисел передбачає не лише усвідомлення особою суспільної небезпечності своїх дій, наслідків своєї діяльності, а й бажання настання таких наслідків. Оцінкою зібраних досудовим розслідуванням доказів не підтверджується беззаперечний факт умисного використання ОСОБА_4 свого службового становища всупереч інтересам служби з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої конкретної юридичної особи. Наряду зі вказаним сукупністю зібраних доказів не доводиться усвідомлена спрямованість волі ОСОБА_4 на завдання інкримінованої шкоди. Таке положення справ виключає суб`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України. Враховуючи викладене, в діях ОСОБА_4 не виключається наявність інших кримінальних правопорушень, передбачених особливою частиною Кримінального кодексу України. Крім того, у складі об`єднаного кримінального провадження №62024000000000913 наявні епізоди, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення ухилення від сплати податків ТОВ «Трейд лайнс рітейл», ТОВ «Будівельний альянс монтажпроєкт» та ТОВ «Будівельна компанія «Сітіград» під час виконання договорів поставки речового майна для Міністерства оборони України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а також за фактом вчинення посадовими особами структурних підрозділів Міністерства оборони України приймального контролю товарів без проведення відбору зразків для їх дослідження у випробувальній лабораторії, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України. Вивченням виділених матеріалів кримінального провадження №62024000000000913 встановлено, що зазначені кримінальні правопорушення безпосередньо пов`язані із кримінальними правопорушеннями, досудове розслідування яких здійснюється у кримінальному провадженні № 62023000000000876 (за підозрою ОСОБА_6, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст.27 ч.4 ст. 28, ч.5 ст. 190 КК України, ОСОБА_8, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. ч. 4 ст.28, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України. …Досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023000000000876, пов`язаному із кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 3 ст. 212 та ч. 4 ст. 425 КК України, здійснює Державне бюро розслідувань. За таких обставин підслідність кримінальних правопорушень у цьому кримінальному провадженні доцільно визначити за слідчими Державного бюро розслідувань».

4) 27.12.2024 постановою виконувача обов`язків Генерального прокурора ОСОБА_15 вирішено спір про підсудність у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024 та визначено підслідність за слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань і доручено нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024 прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, зокрема з таким обґрунтуванням:

«Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.212, ч. 4 ст. 425 КК України. Після повідомлення про підозру ОСОБА_4, постановою прокурора у кримінальному провадженні '-. прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора від 19.11.2024, на підставі ч. 5 ст. 216 КПК України, підслідність кримінальних, правопорушень у вказаному кримінальному провадженні визначено за детективами Національного антикорупційного бюро України. Разом з цим, 16.12.2024 прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визначено підслідність кримінальних правопорушень У вказаному кримінальному провадженні за слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань. Отже, під час досудового розслідування зазначених кримінальних правопорушень виник спір про його підслідність у кримінальному провадженні, який підлягає вирішенню… Враховуючи те, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснювалось повідомлення колишньому директору Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства оборони України ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також те, що у складі об`єднаного кримінального провадження наявний епізод за фактом вчинення посадовими особами структурних підрозділів Міністерства оборони України приймального контролю товарів без проведення відбору зразків для їх дослідження у випробувальній лабораторії, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, при цьому обставини вищенаведеного правопорушення, разом із фактом вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України нерозривно пов`язані між собою, а їх виділення може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду в цілому, у зв`язку з чим підслідність цих кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024 необхідно визначити за слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань».

3.6. Частиною 2 статті 38 КПК встановлено, що досудове слідство здійснюють: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.

Тобто КПК визначено 5 органів досудового розслідування, які мають визначену статтею 216 різну підслідність, під чим розуміють визначені законом ознаки кримінального провадження, які обумовлюють належність такого до предмета діяльності того чи іншого слідчого органу, й само по собі існування предметної підслідності покликано впорядковувати діяльність слідчих органів з розслідування різноманітних кримінальних правопорушень, оптимізувати державні ресурси шляхом уникнення дублювання повноважень різних органів тощо.

Згідно з частиною 1 статті 216 КПК, слідчі органів Національної поліції (НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування, й відповідно підслідність органів Служби безпеки України (СБУ) визначена частиною 2, Бюро економічної безпеки України (БЕБУ) - частиною 3, органів Державного бюро розслідувань (ДБР) - частиною 4, НАБУ - частиною 5 статті 216 КПК.

Кримінальне правопорушення, передбачене статтею 364 КК, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, загалом належить до корупційних кримінальних правопорушень, однак статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність цього кримінального правопорушення залежно від встановленого законом на час вчинення такого кримінального правопорушення конкретного розміру його предмета або завданої ним шкоди, а саме - НП: розмір предмета або завданої шкоди до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, БЕБУ - розмір предмета або завданої шкоди 500-2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та НАБУ - розмір предмета або завданої шкоди понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Разом з тим, абзацами 1, 3 частиною 5 статті 36 КПК визначено, що Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану… Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. Право доручати здійснення досудового розслідування іншому органу за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, має заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки).

Відповідно до частини 5 статті 218 КПК спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов`язки).

3.7. Слідчий суддя твердо переконаний, що згадка у статті 33-1 КПК предметної підсудності ВАКС винятково за наявності хоча б однієї з умов, передбачених саме частиною 5 статті 216 КПК, означає те, що в разі здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні будь-яким іншим слідчим органом, ніж НАБУ, такі не підсудні ВАКС. Інше тлумачення такої норми позбавляє будь-якого сенсу саму згадку про частину 5 статті 216 КПК, й також створює правову невизначеність, оскільки надаватиме можливість іншим органам досудового розслідування, ніж НАБУ, свавільно і довільно на власний розсуд у будь-який час лише за формальними ознаками скеровувати до ВАКС будь-які кримінальні провадження, яких наразі в Україні нараховується сотні тисяч, що призводитиме до неможливості здійснення ВАКС ефективного судочинства, саме для запобігання чому і наявна така норма.

Ба більше, вирішення спору про підслідність в кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024 постановою виконувача обов`язків Генерального прокурора ОСОБА_15 від 27.12.2024 шляхом віднесення такої до компетенції слідчих Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, означає відсутність будь-яких ознак належності згаданого кримінального провадження до підслідності НАБУ, враховуючи пряму заборону доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування (крім випадків наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану).

Також судова практика Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) свідчить про те, що докази, зібрані органом досудового розслідування з порушенням правил підслідності, є недопустимими через їх збирання неуповноваженим органом у непередбачений кримінальним процесуальним законом спосіб. Наприклад, об`єднана палата (ОП) ККС ВС у постанові від 24.05.2021 у справі №640/5023/19 зробила висновок, відповідно до якого наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних в ході досудового розслідування недопустимими на підставі статей 86, 87 КПК як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку, при цьому у мотивах прийнятого судового рішення зазначено таке: «Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень. Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності. Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування. Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд».

3.8. В клопотанні також зазначено, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 04.04.2025 у справі строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000913 продовжено до дев`яти місяців, а саме до 12.08.2025.

Проте слідчий суддя зазначає, що ця ухвала слідчого судді ВАКС нерелевантна обставинам поданого клопотання, оскільки таким не вирішувалось питання про визначення загальної підсудності ВАКС кримінального провадження №62024000000000913 від 17.10.2024 у порядку частини 3 статті 34 КПК, що належить винятково до повноважень АП ВАКС.

Отже, відсутні будь-які перешкоди для звернення слідчого із відповідним клопотанням саме до Печерського районного суду міста Києва, як суду за місцем здійснення досудового розслідування згідно з частиною 1 статті 218 КПК.

3.9. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 §1», що віддзеркалює принцип правової держави, невід`ємний для системи, запровадженої Конвенцією і Протоколами до неї загалом («Йоргіч проти Німеччини» (Jorgic v. Germany), § 64; «Річерт проти Польщі» (Richert v. Poland), § 41). Орган, не встановлений відповідно до волевиявлення законодавця, буде неодмінно позбавлений легітимності, яка є необхідною в демократичному суспільстві («Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), § 114; «Горгіладзе проти Грузії» (Gorgiladze v. Georgia), § 67; «Конталексіс проти Греції» (Kontalexis v. Greece), § 38).

Відтак слідчий суддя зазначає, що кримінальне провадження №62024000000000913 від 17.10.2024 не належить до предметної підсудності ВАКС, тому розгляд будь-яких клопотань в такому знаходиться поза межами повноважень слідчого судді ВАКС, та суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.

Разом з тим, КПК не врегульовує порядок дій слідчого судді в разі подання клопотання, які не належать до підсудності такого суду.

Однак, згідно з частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу, до яких зокрема належить диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.

Водночас слідчий суддя враховує чинну наразі судову практику АП ВАКС, згідно із якою «положеннями ст.34 КПК визначено компетенцію судів, підстави та порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого. У нормах вказаної статті використовується, зокрема, така термінологія: «кримінальне провадження передається», «до початку судового розгляду», «для судового розгляду», «обвинувачений», «судове провадження». Згідно з ч.6 ст.34 КПК суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першої цієї статті. Системний аналіз зазначених правових норм, а також визначень термінів «кримінальне провадження» (п.10 ч.1 ст.3 КПК) та «судове провадження» (п.24 ч.1 ст.3 КПК) дає підстави вважати, що кримінальне провадження у розумінні ст.34 КПК є тотожним поняттю «судове провадження». У зв`язку з цим направлення в порядку, передбаченому положеннями ст.34 КПК, кримінального провадження з одного суду до іншого суду можливе лише після направлення обвинувального акту (іншого документу, яким завершується досудове розслідування) до суду першої інстанції в порядку, передбаченому КПК, для розгляду його по суті за правилами глав 27 та 28 КПК, що підтверджується позицією, викладеною в ухвалі ККС ВС від 15 березня 2018 року у справі №571/196/18-к (провадження №51-4493впс18). Тобто, передбачений ст.34 КПК порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого не може застосовуватись до проваджень, які перебувають на стадії досудового розслідування. Вирішення питання щодо розгляду по суті заяв, клопотань чи скарг поданих під час досудового розслідування або залишення їх без розгляду, повернення тощо, належать до виключної компетенції слідчого судді того суду першої інстанції, до якого вони надійшли. Відтак, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду на стадії досудового розслідування уповноважена переглядати судові рішення слідчих суддів Вищого антикорупційного суду в випадках та порядку, передбачених КПК, проте за вищевказаними положення кримінального процесуального законодавства не має можливості направляти з Вищого антикорупційного суду до іншого суду матеріали провадження, що знаходяться на стадії досудового розслідування» ((наприклад, ухвали АП ВАКС від 16.08.2024 в справах №991/7571/24, №991/7217/24, від 23.04.2024 в справі №991/847/24).

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що подане клопотання належить повернути особі, яка їх подала, разом із усіма додатками.

Керуючись статтями 33-1, 216, 247, 248, 256, 257, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Повернути прокурору Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 клопотання про надання дозволу на використання у кримінальному провадженні №62024000000000913 від 17.10.2024 інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій в іншому кримінальному провадженні.

Направити ухвалу особі, яка подала клопотання, разом з клопотанням та усіма доданими до нього матеріалами.

Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту постановлення.

Слідчий суддя ОСОБА_1 _________________