Документ № 126991566

Дата засідання: 01/05/2025
Дата винесення рішення: 01/05/2025
Справа №: 991/3725/25
Провадження №: 52024000000000112
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/3725/25

Провадження № 1-кс/991/3759/25

У Х В А Л А

25 квітня 2025 рокумісто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52024000000000112 від 14.03.2024

клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

в с т а н о в и в:

25.04.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т. 1 а.с. 1).

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.04.2025 указане клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 1).

Обґрунтування клопотання

Зі змісту клопотання слідує, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000112 від 14.03.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 190 та ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України.

У цьому кримінальному провадженні 24.04.2025 детективами Національного бюро ОСОБА_4 затримано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.

Окрім цього, в цей же день, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 та ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України.

На переконання детектива, наразі у кримінальному провадженні існують передбачені п. 1?3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які обумовлюють застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на таке.

(І) Щодо ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Наявність цього ризику обґрунтовано у сукупності: (1) тяжкістю та характером інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, суворістю можливого покарання та пов`язані з цим негативні для підозрюваного наслідки, що можуть спонукати його до втечі; (2) достатнім майновим станом ОСОБА_4 для фінансового забезпечення під час можливого переховування від органів досудового розслідування та суду; (3) можливість виїзду за кордон під час дії воєнного стану.

(ІІ) Щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Про існування такого ризику вказує механізм вчинення інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, який передбачав використання захищених електронних каналів зв`язку для комунікації зі спільниками, обмеження публічності зустрічей, що свідчить про високий рівень обачності і бажання уникнути фіксації змісту домовленостей.

Окрім того, підозрюваний безпосередньо після одержання грошових коштів негайно передав їх на зберігання сторонній особі, що, безсумнівно, є умисною спробою приховати речовий доказ - предмет злочину.

(ІІІ) Щодо ризику незаконного впливу на учасників кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Наявність цього ризику обумовлено тим, що підозрюваний ОСОБА_4 безпосередньо контактував із потерпілим та іншим фігурантами справи, має детальну обізнаність щодо осіб, які можуть бути допитані у кримінальному провадженні, зокрема: (1) потерпілого ОСОБА_7, (2) інших потенційних свідків, зокрема, яким передавались грошові кошти або з якими він обговорював «призначення» ОСОБА_7 на відповідну посаду, (3) осіб, які були присутні під час зустрічей або могли бути залучені як посередники чи свідки.

З огляду на наявність майнових ресурсів, зв`язків у комерційному середовищі, а також характер вчинених дій (запланованих, організованих, з конспіративними елементами) існує ризик незаконного впливу на свідків.

(ІV) Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Про існування вказаного ризику свідчить таке: (1) системність і тривалість злочинної поведінки підозрюваного, яка тривала з листопада 2023 року по 2024 рік. Означене свідчить про стійку злочинну спрямованість особи, здатність до обдуманого шахрайського планування та послідовного виконання складного задуму, що характеризує його як особу з високим рівнем суспільної небезпечності; (2) здатність до конспірації та маніпуляції. Поведінка ОСОБА_4 свідчить про наявність високої обізнаності з методами приховування злочинної діяльності. Він використовував захищені канали зв`язку, уникав фіксації інформації, передавав отримані кошти третім особам для зберігання, імітував підбурювання до злочину, хоча реальним його умислом було шахрайське заволодіння коштами. Така поведінка вказує на вміння маскувати свою участь у злочинах, використовувати оману і довіру для особистого збагачення, а отже - здатність продовжити аналогічну протиправну діяльність у разі залишення на волі; (3) формування шахрайської моделі поведінки як засобу реалізації особистих фінансових інтересів. ОСОБА_4, прикриваючись фіктивними контактами з міністерствами, видавав себе за особу, наближену до центрів прийняття кадрових рішень. Така сфабрикована легенда, яку він успішно підтримував протягом тривалого часу, може бути використана повторно відносно інших осіб. (4) неповернення коштів, приховування слідів злочину, демонстративна відмова від співпраці. Після отримання грошових коштів від ОСОБА_7, ОСОБА_4 не тільки не намагався передати їх третім особам, як обіцяв, але й одразу вжив заходів для їх приховування; (5) відсутність щирого каяття або самостійного розкриття злочину.

Ураховуючи перелічені ризики у сукупності з вагомістю наданих стороною обвинувачення доказів, які можуть свідчити про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 особливо тяжкого кримінального правопорушення, даними про особу підозрюваного та його майновий стан, детектив вважає, що тримання під вартою є єдиним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на час здійснення досудового розслідування. Жодні інші, більш м`які, запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_4 .

Одночасно із застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою детектив прохав визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 2 000 000 грн та у випадку внесення застави, покласти на підозрюваного передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки згідно з наведеним у клопотанні переліком.

Позиції учасників судового засідання

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання детектива підтримав з мотивів, що у ньому наведені.

Підозрюваний ОСОБА_4, його захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечили, виклавши власні аргументи також письмово.

З письмових та усних заперечень слідує, що підозрюваний ОСОБА_4 має інвалідність першої групи, маю низку тяжких хронічних захворювань, а тому за станом здоров`я не може перебувати під вартою в умовах слідчого ізолятора, оскільки це може різко та критично погіршити стан здоров`я підозрюваного. Окрім того, підозрюваному з певною періодичністю потрібно оглядатися у лікаря, проходити щоденне медикаментозне лікування, зокрема шляхом внутрішньовенного краплинного введення. З огляду на викладене, прохали застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт.

З приводу повідомленої підозри ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що інкримінованих йому злочинів не вчиняв, хоча підтвердив, що дійсно пропонував ОСОБА_7 за неправомірну вигоду призначення на посаду в.о. директора компанії «Fishing Company S.A.». В якості авансу отримав від нього 30 000 доларів США. З метою його призначення ОСОБА_4 мав намір використати свої знайомства у відповідних державних органах. Однак його зусилля були марними.

Частину отриманих від ОСОБА_7 грошових коштів ОСОБА_4 витратив на своє лікування, проте згодом частками повернув йому ці кошти.

Мотиви слідчого судді

Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання детектива не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Релевантні джерела права

У силу ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною 1 ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

(1) переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду;

(2) знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

(3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

(4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

(5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Обставини справи

З матеріалів справи слідує, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000112 від 14.03.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 190 та ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України.

Окрім цього, в цей же день, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме:

- у підбуренні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, за вчинення службовими особами в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду дій з використанням наданого їм службового становища (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України);

- у заволодінні майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 190 КПК України) (т. 1 а.с. 222).

За версією органу досудового розслідування та відповідно до повідомленої підозри, у період з листопада 2023 року по вересень 2024 року ОСОБА_4, засновник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіш Тайм Груп», реалізував заздалегідь спланований злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману та зловживання довірою.

Видаючи себе за особу, наближену до керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України, Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) та Державного агентства меліорації та рибного господарства, ОСОБА_4 повідомив потерпілому ОСОБА_7, що має можливість забезпечити його призначення на посаду директора державної риболовецької компанії «Fishing Company S.A.».

13.03.2024, перебуваючи у ресторані «Cellini» у м. Одеса, ОСОБА_4 заявив, що призначення буде можливим лише за умови передання неправомірної вигоди у розмірі 300 000 доларів США нібито для заступника міністра та в.о. голови агентства. У подальшому, 26.03.2024 і 22.07.2024, він змінив формулювання своїх вимог, вказуючи, що компанію буде передано у підпорядкування ФДМУ і кошти мають передаватись через нього.

19.09.2024, під контролем правоохоронного органу, ОСОБА_7 передав 30 000 доларів США, які ОСОБА_4 прийняв, заявивши, що передасть їх Міністру аграрної політики ОСОБА_8 . Після отримання коштів, ОСОБА_4 одразу передав їх третій особі на зберігання.

У дійсності, ОСОБА_4 не мав наміру передавати грошові кошти службовим особам, не мав впливу на процес призначення та реалізував шахрайську схему заволодіння майном

Отже, ОСОБА_4 підбурив ОСОБА_7 до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, а саме, керівництву Міністерства аграрної політики та продовольства України, Фонду державного майна України, Державного агентства меліорації та рибного господарства України, за вчинення службовими особами в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду дій з використанням наданого їм службового становища, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України.

Окрім того, ОСОБА_4, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів майном ОСОБА_7 в особливо великих розмірах (1 243 524 грн.), в умовах воєнного стану, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (серед інших, рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Мюррей проти Об`єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Системний аналіз положень ст. 17, ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 94 та ч. 1, 2 ст. 368 КПК України свідчить про те, що на цьому етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання стосовно доведеності / не доведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння відповідно до закону України про кримінальну відповідальність (КК України), позаяк вони підлягають вирішенню за результатами судового розгляду по суті обвинувального акта.

На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів визначає, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтованої підозри»), щоб застосувати до неї запобіжний захід.

На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 та ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України, детектив долучив до клопотання зокрема такі докази:

- заяву ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення від 14.03.2024, згідно якої ОСОБА_4 запропонував надати Голові Державного агентства меліорації та рибного господарства України та заступнику міністра аграрної політики неправомірну вигоду в розмірі 300 000 доларів США за призначення його на посаду в.о. директора компанії «Fishing Company S.A.» (т. 1 а.с. 20);

- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтролю особи № 19/4923 від 22.05.2024, у якому відображено перебіг зустрічі ОСОБА_7 із ОСОБА_4 26.03.2024 в ресторані «Cellini» в м. Одеса, в ході якої, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 про те, що Кабінет Міністрів України планує передати компанію «Fishing Company S.A.» в підпорядкування Фонду Держмайна України та після цієї передачі, ОСОБА_7 повинен буде передати ОСОБА_4 аванс у розмірі 10 % від обумовленої раніше суми в 300 000 доларів США, тобто 30 000 доларів США для того, щоб «запустити» процес призначення, «щоб не було потім питань» (т. 1 а.с. 30);

- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтролю особи № 19/4924 від 22.05.2024, у якому відображено перебіг зустрічі ОСОБА_7 із ОСОБА_4 27.03.2024 в ресторані «Cellini» в м. Одеса, в ході якої, ОСОБА_4 повторно повідомив ОСОБА_7 про те, що коли компанія «Fishing Company S.A.» перейде у підпорядкування Фонду Держмайна України, йому потрібно буде надати аванс 30 000 доларів США, після цього, його за кілька днів призначать на посаду (т. 1 а.с. 43);

- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтролю особи № 19/9820 від 13.09.2024, у якому відображено перебіг зустрічі ОСОБА_7 із ОСОБА_4 22.07.2024 в ресторані «Apsheron» у м. Одеса, в ході якої, ОСОБА_4 змінив вимоги до ОСОБА_7 та повідомив, що йому уже потрібно передати аванс в розмірі 30 000 доларів США, а призначення відбудеться протягом семи днів після такої передачі та повідомив, що кошти поки що будуть зберігатись у нього (т. 1 а.с. 53);

- протокол огляду та вручення грошових коштів від 19.09.2024, відповідно до якого, здійснено огляд грошових коштів у сумі 30 000 доларів США із зазначенням переліку серійних номерів банкнот та передано їх ОСОБА_7 для проведення слідчих дій (т. 1 а.с. 74);

- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтролю особи № 19/10916 від 15.10.2024, у якому відображено перебіг зустрічі ОСОБА_7 із ОСОБА_4 19.09.2024 в ресторані «Тавернетта» у м. Одеса, в ході якої, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 30 000 доларів США та повідомив що ці кошти для Голови Фонду державного майна України ОСОБА_8, з яким він матиме зустріч 27.09.2024 (т. 1 а.с. 53);

- протокол № 05.7/4787 від 19.09.2024 за результатами проведення спостереження за особою, в ході якого зафіксовано передачу грошових коштів ОСОБА_7 ОСОБА_4, який в подальшому, після зустрічі із ОСОБА_7 передав їх ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 154);

- протоколи допиту свідка ОСОБА_7 від 14.03.2024, 19.09.2024, який повідомив про хід зустрічей із ОСОБА_4 та про висловлені ним вимоги надання неправомірної вигоди та отримання ОСОБА_4 першої частини такої вигоди у сумі 10 % від загальної суми, що становило 30 000 доларів США (т. 1 а.с. 21, 25);

- розписка ОСОБА_4 від 19.09.2024 про отримання від ОСОБА_7 30 000 доларів США (т. 1 а.с. 28);

- протокол від 22.04.2025 огляду відкритих джерел, а саме інформації про призначення на посаду ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, згідно яких вони призначені на посади, які відповідно до п. 3 примітки до ст. 368 КК України відносять їх до службових осіб, які займають особливо відповідальне становище (т. 1 а.с. 162) та інші матеріали цього кримінального провадження.

Дослідивши відомості, які містяться в перелічених доказах, слідчий суддя вважає їх у сукупності достатніми для того, щоб у межах судового контролю дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_4 до інкримінованих злочинів за тих обставин, що відображені у повідомленій йому підозрі, та про обґрунтованість останньої.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. У межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, вдаватися до оцінки наявності в її діях складу кримінального правопорушення чи конкретних кваліфікуючих ознак.

Щодо заявлених ризиків для кримінального провадження

Раніше згадувалося, що у своєму клопотанні детектив вказав про існування передбачених п. 1?3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду; знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється - які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо ризику переховування від органу досудового розслідування та / або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України)

Надаючи оцінку тому, чи існує ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування, слідчий суддя виходить з сукупності встановлених відомостей, що може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на порушення відповідних обов`язків.

І. Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, статтею 12 КК України віднесені до особливо тяжких злочинів.

До того ж, відповідно до примітки до ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 369 цього Кодексу, є корупційним. Зазначене унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності чи від відбування покарання з випробуванням.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (рішення у справі «W v. Switzerland»).

Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти (рішення у справі «Бессієв проти Молдови»).

ІІ. Матеріалами справи підтверджується, що підозрюваний ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 (дійсний до 02.08.2028) (т. 1 а.с. 167).

У період діючого правового режиму воєнного стану ОСОБА_4 8 (вісім) разів перетинав державний кордон України, востаннє виїжджав - 10.03.2025 (т. 1 а.с. 169).

ІІІ. Підозрюваний ОСОБА_4 має належне матеріальне та майнове забезпечення.

Так, згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00050629165 від 14.04.2025 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває у шлюбі з ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 182).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної картки на транспортний засіб на праві приватної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_13 володіє таким рухомим та нерухомим майном:

- квартирою (реєстраційний номер 235798751101), площею 55,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (власник частки 1/2 - ОСОБА_13 );

- садовим будинком з господарськими будівлями та спорудами (реєстраційний номер 220584251237), площею 65,3 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 (власник частки 1/2 - ОСОБА_13 );

- земельною діялнкою із кадастровим номером 5123755300:02:008:0139, площею 0,056 га, за адресою: АДРЕСА_2 (власник частки 1/2 - ОСОБА_13 ) (т. 1 а.с. 187-189);

- транспортним засобом марки «Hyundai Sonata», 2013 року випуску., д.н.з. НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 186).

Окрім того, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 та ОСОБА_13 є засновниками низки юридичних осіб, а саме: (1) ТОВ «Фіш Тайм Груп» (код ЄДРПОУ 41619527), (2) АТ «ЮЛНА» (код ЄДРПОУ 21555015), (3) ЗАТ «ІНАКО?УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 32664485) та (4) ТОВ «АКВАСТ» (код ЄДРПОУ 40361745).

З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає, що співставлення у взаємозв`язку можливих негативних наслідків у результаті вирішення кримінального провадження із наявною у підозрюваного можливістю покинути територію України, не виключає існування на даний час ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України)

Оцінюючи наявність цього ризику, слідчий суддя виходить у сукупності із того, що: (1) досудове розслідування у кримінальному провадженні знаходиться на початковому етапі, (2) відповідно, наразі органом досудового розслідування не зібрано (не відшукано) усього обсягу доказів; (3) механізм вчинення інкримінованих ОСОБА_4 злочинів передбачав використання захищених електронних каналів зв`язку для комунікації зі спільниками, обмеження публічності зустрічей; (4) поведінка підозрюваного безпосередньо після одержання грошових коштів, який негайно передав їх на зберігання третій особі.

На переконання слідчого судді, наведене вказує про те, що на даний час існує передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик того, що підозрюваний може вдатися до знищення, переховування або спотворення будь?якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення.

Щодо ризику впливу на інших учасників кримінально провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України)

Аналізуючи доводи детектива у цій частині, суд ураховує те, що ОСОБА_4 безпосередньо контактував із потерпілим та іншим фігурантами справи, має детальну обізнаність щодо осіб, які можуть бути допитані у кримінальному провадженні, зокрема: (1) потерпілого ОСОБА_7, (2) інших потенційних свідків, зокрема, яким передавались грошові кошти або з якими він обговорював «призначення» на посаду, (3) осіб, які були присутні під час зустрічей або могли бути залучені як посередники чи свідки.

Водночас, у силу ч. 2 ст. 84 КПК України, показання (у тому числі свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому), є процесуальними джерелами доказів та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні.

До того ж, у силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка передбачена ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.

Отже, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик учинення підозрюваним незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні вочевидь є високим.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити інкриміноване кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України)

Слідчий суддя не погоджується з доводами детектива про наявність цього ризику з огляду на таке.

До клопотання детектива не додано доказів на підтвердження наявності підстав вважати, що ОСОБА_4 може вчинити нові злочини. Таких доказів не надано прокурором і під час розгляду клопотання в суді. З приводу ризику продовження скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає, що вчинення інкримінованих підозрюваному злочинів наразі припинено у результаті діяльності правоохоронних органів.

Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу

Зі змісту ст. 178 КПК України слідує, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п. 1-12 цієї статті.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості та матеріали, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 56-річного віку, є громадянином України, одружений, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 ОСОБА_4 є інвалідом першої групи загального захворювання (т. 2 а.с. 22 зв.).

Як слідує з виписного епікризу із медичної картки стаціонарного хворого № 1322/258 від 11.08.2022 ОСОБА_4 має такий клінічний діагноз: криптогенний цироз печінки (найбільш вірогідно токсичний), клас С за Чайлд Пью, високого ступеня біохімічно активності, декомпенсований (т. 2 а.с. 17 зв.).

Вказаний діагноз неодноразово підтверджувався висновками спеціалістів та виписками із картки стаціонарного хворого, зокрема:

- Комунального некомерційного підприємства (далі - КНП) «Консультативно?діагностичного центру № 6» Одеської міської ради від 29.12.2022 (т. 2 а.с. 18 зв.);

- КНП «Одеський обласний клінічний медичний центр Одеської обласної ради» від 10.10.2024 (т. 2 а.с. 19);

- КНП «Центр первинної медико?санітарної допомоги №2» Одеської обласної ради від 17.10.2024 (т. 2 а.с. 16).

Відповідно до Розділу Х (Хвороби органів травлення) Додатку № 13 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затверджений Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я від 15.08.2014 № 1348/5/572), цироз печінки різної етіології у стадії декомпенсації відноситься до переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, тобто тяжким захворюванням.

У судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що має тяжкі хронічні захворювання, для лікування яких останнім часом неодноразово виїжджав за межі України. Проте до позитивних результатів лікування не призвело. Наразі він перебуває під амбулаторним наглядом лікарів та щоденно отримує медикаментозне лікування, зокрема шляхом внутрішньовенного краплинного введення.

Зазначені пояснення прокурором не заперечувалися.

З огляду на викладене, під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу необхідно детально проаналізувати баланс між інтересами особи щодо отримання належної медичної допомоги та завданнями кримінального провадження.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.

З огляду на це, враховуючи дані про особу підозрюваного: його сімейний стан, важкий стан його здоров`я (діагноз: цироз печінки), наявність постійного місця проживання, а також, беручи до уваги позицію сторони обвинувачення, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомі підстави для застосування відносно підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.

Водночас, слідчий суддя вважає, що особистого зобов`язання для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Застосування особистої поруки є неможливим, оскільки відсутні особи, які б висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Застосування застави за обставин, в яких знаходиться підозрюваний, не буде доцільним запобіжним заходом.

Водночас, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 особливо тяжкого злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують щонайменше три ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду; знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам. Такий запобіжний захід дозволить дотриматися балансу між інтересами особи та завданнями кримінального провадження.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Водночас, за змістом ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, слідчий суддя має право зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, передбачених у вказаній нормі.

Вирішуючи питання щодо періоду застосування вказаного запобіжного заходу та переліку обов`язків, які необхідно покласти на підозрюваного, слідчий суддя, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховує отримання ОСОБА_4 щоденних медичних послуг, доходить висновку про необхідність застосування до нього домашнього арешту із забороною без відповідного дозволу залишати житло у період часу з 22 : 00 до 06 : 00 год із покладенням на нього таких обов`язків:

- прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;

- не відлучатись із м. Одеса, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та / або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді (суду)) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (м. Одеса, вул. Преображенська, 44) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Покладення таких обов`язків необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження. Їх покладення на підозрюваного дасть можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за його належною процесуальною поведінкою та унеможливити настання будь-якого із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Висновок

Сторона обвинувачення довела (і) наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України, (іі) наявність ризиків передбачених п. 1?3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас, слідчий суддя не погодився з твердженням сторони обвинувачення, що жодний більш м`який запобіжний захід буде не достатніми для запобігання встановленим вище ризикам.

З огляду на викладене, враховуючи особу підозрюваного та його стан здоров`я, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива НАБ України про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 132, 183, 372 КПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування до підозрюваного ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити .

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_15, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Комунарськ Луганської області, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, у період часу з 22 : 00 до 06 : 00 наступної доби, без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду, строком на два місяці, тобто до 25.06.2025, але не довше строку досудового розслідування.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_14 такі обов`язки:

- не відлучатись із м. Одеса, без дозволу детектива, прокурора або суду;

Підозрюваного ОСОБА_15, негайно звільнити з-під варти в залі суду.

Здійснення контролю за виконанням ухвали та покладених на підозрюваного обов`язків доручити прокурорам у кримінальному провадженні № 52024000000000112 від 14.03.2024.

Направити ухвалу для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_14 для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити детектива та прокурора.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 191 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в його житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Копію ухвали негайно вручити прокурору, підозрюваному та його захисникам.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_17

Пошук

Документ № 126991566