- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/3741/25
Провадження 1-кс/991/3774/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
скаржника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
25.04.2025 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_3 (далі - скаржниця) на бездіяльність посадових осіб САП, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви про кримінальні правопорушення, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 яким здійснено судовий розгляд 29.04.2025.
2. Короткий виклад скарги та позицій учасників провадження.
2.1. Скаржниця у скарзі просила: «Прошу зобов`язати САП внести заяви, щоб потім їх розслідувати об`єктивно. Прошу зобов`язати САП, НАБУ згадати, що вони державні органи влади. У них є обов`язок : «захищати інтереси держави, громад і кожного громадянина»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «15.04.2025 р. звернулась у САП про внесення 2 заяв в ЄРДР. Одна на нашого мера, зареєстрували №7357 від 15.04.25. А другу під №7359-25 від 15.04.2025р. 16.04. 2025 була дана відповідь під №11-2211- вих -25 та «11-2210-вих-25. 2-га заява про керівників ДБР, облпрокуратури, поліції, які фальсифікують справи, мабуть продаючи порушникам. Я опротестовую (оскаржую) відповіді САП, які порушують Кримінально-процесуальний Кодекс України ст.214.», із доданими копіями такого:
а) заяви до САП №7357-25 від 15.04.2025, де зокрема зазначалось таке: «Прошу внести в ЄРДР зловживання Голови Вишгородської міської ради ОСОБА_4 по ч. 2 ст. 364 ККУ і ч. З ст. 368-2 ККУ. СУТЬ ПИТАННЯ З жовтня 2015 року, коли його обрали Головою міськради - він зловживає службовим становищем з перших днів та до цього часу. 1) Розширив місто з 500 до 4968 ГА, що впливає в даний час і на бойові дії. так як порушені координати в Держгеокадастрі Гл. 34 Земельного Кадастру України ст. 204, Отримати 10 сот. законних, вишгородщ не можуть, тільки наближені і високопосадовці, правоохоронці. І так по всій області. 2) Іде викрадення електроенергії і води у громади, тому що кримінальна схема, яку вони створили, робить розрахунки черг через замовника будівництва, або через хазяїв найближчих трансформаторних ліній. 3) Всі забудови у м. Винагороді збудовані з порушенням ДБН - всі. 4) Іде щоденне вимивання піску по всій акваторії Дніпра, заток, мільйони, але у зведеному бюджеті, показані копійки. Кажуть, прокурори з офісу Генпрокурора, хазяї цього, острів Великий вимивають. 5)У м. Вишгороді за 40 років не збудовано жодного садочка, школи, ринок стоїть занедбаний хоч у 2017 р. хоч за моєю заявою порушено кримінальну справу. Всі звернення вишгородців щодо відновлення ринку, ігноруються. їм вигідно, щонеділі, біля забору стадіону, робити незаконну ярмарку, щоб мати свіжі, не оподатковані кошти. У Генпрокуратур і ця справа не закрита. 6) Бюджет міста під 1 мільярд до війни приблизно 850 млн. У 2024р. 1 млрд 10млн. 955 тис. Це кримінальна схема, яка зробила у м. Вишгороді такий великий бюджет (жителів міста близько 33 тис.), а інші громади страждають, 7) ЖК «Сіті-Парк» має багато проблем. Але займатися мер цим не хоче. Мені у вічі не раз говорив, що робити нічого не буде по будь-якому питанню міста. В ЖК «Сіті Парк» збудовано без проекту будинки №4 і №5. Чим забрано місце під стоянку машин та дитячих майданчиків. Зупинити це будівництво запланованих будинків №10 і №11 (зробити експертизу забудови). 8) По вулиці Шкільній почалось будівництво дитячого садочка збудовано на 10-15%, а гроші використані як за все будівництво. Біля садочка «Чебурашка» корпус будується 7 років, а біля дитячого садочку «Ластівка» 4 роки. При бюджеті 1 мільярд нічого нового не будується. Заробітні плати та премії працівників міської ради більше 100 000 грн. 9) Розслідувати будівництво зруйнованого мосту чому підряд відданий турецькій організації. 10) Чому третій рік не відремонтований зруйнований будинок №1 по вул. Грушевського. Постанова Кабміну №590 дозволяє використовувати любі бюджетні кошти? 11) Чому на двох кілометрах три заправки і труба з озера виходить у Дніпро приблизно за 300 метрів від водозабору? 12) Чому будинки біля заводу «Карат» не мають своїх очисних споруд, а підключені до заводу «Карат» де каналізація переповнена, приблизно 14 будівництво будинків №10 і №11, так як там не вистачає прибудинкової території, в наявності є 2.35 га, а потрібно більше 5 га. Перевірити порушення при забудові двох будинків без прибудинкових територій, які збудовані на території ринку фірмою «Ванда». Звернути увагу на ЖК «Ярославичі 1», де підпірна стіна потріскалась і загрожує обвалом».
б) заяви до САП №7359-25 від 15.04.2025, де зокрема зазначалось таке: «Прошу вас внести ЄРДР по ст.364 ч.2 таких керівників ДБР- ОСОБА_5, заступників Київської облпрокуратури ОСОБА_6 і ОСОБА_7 нач. слідчого управління Київської поліції ОСОБА_8 нач. слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 . Суть питання: 1) На нашого мера м. Вишгорода ОСОБА_10 я порушила кримінальну справу в ДБР Києва і області №62023100110000127 через Печерський суд по с. 364 ч. 2 і ст. 368-2. Вона була сфальшована чи продана вищеперерахованими особами. Вастеж обманули давши неправдиву інформацію Вищому антикорупційному суду. 2) 16.12.2019 р. я порушила справу №62019100000001915 на всіх керівників правоохоронних органів в ДБР Києва і області на О.Теліги 8 через Печерський суд\. Цю справу не розслідували в ДБР. Керівниками облпрокуратури було прийнято рішення про її закриття. Потім ДБР придумали що справа була №62019100000001916 теж хоч її взагалі не було і ніхто не порушував. Прошу внести в ЄРДР і опитати мене детально про всіх питаннях, з доказами документально з моє сторони».
в) дві відповіді САП від 16.04.2025 скаржниці, що розгляд порушених нею питань не належить до компетенції САП, а тому її заяви №7357-25 і 7359-25 від 15.04.25 надіслані за належністю Офісу Генерального прокурора і Київській обласній прокуратурі.
2.2. Скаржниця у судовому засіданні підтримала скаргу і наполегливо просила таку задовольнити.
Представник САП як органу, гіпотетична бездіяльність якого оскаржувалось, попри належним чином здійснене повідомлення про судове засідання, в таке не прибув, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало судовому розгляду.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.
Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Матеріалами справи підтверджується, що 15.04.2025 скаржницею на особистому прийомі в САП подано дві заяви про вчинення кримінального правопорушення №7357-25 і №7359-25, на які 16.04.2025 надано відповіді, й відтак не пропущено визначений КПК формальний строк на подання скарги.
3.4. Правові підстави, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.
Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.
Кримінальний кодекс України в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, який не підлягає розширеному тлумаченню, а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини 1 статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.
Відтак належить з`ясувати чи відомості, викладені в заяві чи скарзі, містять ознаки корупційних кримінальних правопорушень, які належать до предметної підсудності ВАКС, ще з огляду й на правову позицію, викладену в ухвалі ККС ВС від 14.12.2021 у справі №991/4989/21, а саме, що «Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність ВАКС», тобто здійснення НАБУ досудового розслідування не означає автоматичної підсудності будь-якої справи ВАКС.
3.5. В заявах про вчинення кримінального правопорушення скаржниця просила внести до ЄРДР відомості за частиною 2 статті 364 і частиною 3 статті 368-2 КК.
Проте Законом України від 13.07.2023 №3233-IX, який набрав чинності 11.08.2023, стаття 368-2 виключена з Кримінального кодексу України, відтак такого кримінального правопорушення вже не існує.
Можливість же здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтею 364 КК обумовлена конкретним розміром предмета такого кримінального правопорушення, встановленого законом на час його вчинення або розміром завданої ним шкоди, встановленого законом на час його вчинення, що вимагає ретельного належного обґрунтування такого розміру.
Згідно з частиною 1 статті 216 КПК, слідчі органів Національної поліції (далі - НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
Також згідно з пунктом 3 частини 3 статті 216 КПК, детективи органів Бюро економічної безпеки України (БЕБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтею 364 КК, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від п`ятисот до двох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи НАБУ.
Враховуючи вищенаведене, статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, залежно від встановленого законом на час вчинення таких кримінальних правопорушень конкретного розміру його предмета або завданої ним шкоди, а саме - органам Національної поліції (розмір предмета або завданої шкоди до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), БЕБУ (розмір предмета або завданої шкоди 500-2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та НАБУ (розмір предмета або завданої шкоди понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028 гривень, й відтак розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, або розміру завданої ним шкоди, для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення для здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС, у 2025 році в будь-якому разі повинен становити не менше 6 056 000 грн. (3028 грн. х 2000).
Проте у заявах і скарзі скаржниця не навела жодних ознак реального заподіяння істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам держави чи осіб або розміру предмета кримінального правопорушення на зазначені суми чи понад такі.
Водночас особи, щодо яких подані заяви скаржницею, не належать до вичерпного переліку, наведеному в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК, й також відсутні відомості про можливе вчинення злочинів, передбачених статтею 369, частиною 1 статті 369-2 КК, щодо осіб, зазначених в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК.
Тобто зі змісту заяв і скарги не вбачається жодної ознаки предметної підсудності ВАКС, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1».
Відтак розгляд судом (зокрема ВАКС) справ, які не належать до його підсудності, суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Також зі змісту заяв скаржниці до САП взагалі не вбачається достатніх об`єктивних вагомих обставин вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, оскільки викладені обставини не свідчать про їх ймовірність і доводи скаржника не є достатніми для отримання зазначеного вище висновку, не потребують перевірки засобами кримінального процесу, а тому такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Ба більше, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державні механізми здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що реально було вчинено кримінальне правопорушення, враховуючи, що ініціювання кримінального переслідування певної службової особи може мати ознаки наміру використання самого факту гіпотетичного внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та подальшого здійснення досудового розслідування, під час якого будуть обмежуватись права та свободи такої особи, винятково із метою тиску на неї. Тому безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та ще й є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
3.6. Також слідчий суддя зазначає, що скаржник вже подавала аналогічну скаргу до ВАКС, та 22.07.2024 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_11 в справі №991/6074/24, залишеною 07.08.2024 без змін ухвалою Апеляційної палати ВАКС, відмовлено у задоволенні такої скарги.
Норми КПК безпосередньо не врегульовують порядок реагування на можливі зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження, але разом з тим, частиною 6 статті 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу. Також, згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство застосовується із урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Під зловживанням правом в теорії права класично розуміють дії: 1) переважним мотивом яких є заподіяння шкоди; 2) здійснення яких є абсолютно нераціональним з огляду на відсутність будь-якого законного інтересу у здійсненні права, або ж його здійснення завдає шкоди іншому; 3) право реалізується з ціллю, відмінною від тієї, для якої воно існує.
Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Верховного Суду від 30.05.2018 в справі № 676/7346/15-к).
Використання цього інституту також має місце в практиці Конституційного Суду України (КСУ), який вказав, що повторне звернення до тієї самої особи з клопотанням щодо перевірки того самого положення закону України на відповідність тим самим положенням Конституції України, свідчить про зловживання правом на подання конституційної скарги (ухвала Першої колегії суддів Першого сенату КСУ від 09.07.2018 №213-1(І)/2018).
Також, згідно із частиною 2 статті 1 КПК кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відтак суд зауважує, що інші процесуальні закони України містять достатньо чіткі норми щодо запобігання зловживанню процесуальними правами.
Так, статтями 44 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПКУ), 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) та 45 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) під загальною назвою «Неприпустимість зловживання процесуальними правами» передбачено ідентичні норми, за якими учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно із частинами 2-4 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка регулює діяльність ЄСПЛ, суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона: a) є анонімною; або b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі. Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином. Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
Суд зазначає, що у цьому випадку повторне подання аналогічних скарг є очевидним виявом зловживання скаржником процесуальними правами, та у разі подання згодом таких скарг вони підлягатимуть залишенню без розгляду.
3.7. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З огляду на те, що скаржницею не доведено обов`язок посадових осіб САП внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні таких відомостей до ЄРДР, в задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошений 05.05.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 ____________