- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/2692/25
Провадження 1-кс/991/3680/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2025 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3., за учакстю представників третьої особо, щодо майна якої вирішено питання про арешт - адвокатів ОСОБА_4., ОСОБА_5., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах компанії ARCHER HUNTING s.r.o., про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1. від розгляду справи № 991/2692/25,
В С Т А Н О В И В:
При розгляді слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 об`єднаної судової справи за № 991/2692/25 за клопотаннями адвоката ОСОБА_5., який діє в інтересах компанії ARCHER HUNTING s.r.o., та адвоката ОСОБА_6., який діє в інтересах компанії Аrcher LPP s.r.o., про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52023000000000010 від 06.01.2023 (далі - Судова справа), адвокатом ОСОБА_4. заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_1. від розгляду зазначеної Судової справи.
Заявляючи про необхідність відводу слідчого судді від розгляду Судової справи, адвокат ОСОБА_4. посилається на наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді, а саме: ним під час судового засідання не надано для ознайомлення адвокату ОСОБА_4 всі матеріали іншої судової справи, зокрема том № 5 матеріалів, на підставі яких накладено арешт на майно, питання про скасування якого розглядається у рамках Судової справи, що були надані стороною обвинувачення та враховані слідчим суддею при накладенні такого арешту. Вказане позбавляє третю особу, щодо майна якої вирішено питання про арешт, можливості спростувати позицію сторони обвинувачення, надати свої заперечення та докази щодо вказаних матеріалів та, на думку представника, порушує принцип змагальності, ставить третю особу у нерівне зі стороною обвинувачення становище.
Представники особи, в інтересах якої заявлено відвід, - адвокати ОСОБА_4. та ОСОБА_5. у судовому засіданні підтримали заявлений відвід, просили задовльнити.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України, особа, якій заявлено відвід, - слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, письмових пояснень або інших заяв не надав.
Представник власника майна ОСОБА_6., прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_7., детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_8. були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явились, про причини неявки не повідомили.
Від прокурора САП ОСОБА_7 надійшли письмові заперечення (Вх. № 18211/25-Вх від 24.04.2025), в яких прокурор зазначив, що рішення, прийняті слідчим суддею не свідчать про порушення принципу безсторонності суду, факт незгоди з рішенням не є доказом упередженості слідчого судді і не може бути підставо для його відводу, так як відсутні обставини, визначені ст. 75 КПК України. Розгляд заяви про відвід прокурор просив здійснити без його участі.
Враховуючи положення статті 81 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду заяви про відвід, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, суддя дійшов до висновку, що відсутність зазначених осіб не перешкоджає розгляду заяви про відвід, та вважає можливим провести розгляд заяви про відвід за їх відсутності.
Дослідивши зміст заяви про відвід з доповненнями, додані до неї матеріали та заслухавши позицію учасників судового провадження, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію, визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Статтями 75 та 76 Кримінального процесуального кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді (слідчого судді).
Так, 4 ч. 1 ст. 75 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Аргументуючи заявлений відвід, адвокат ОСОБА_4. зазначив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.02.2024 (справа № 991/974/24) у рамках кримінального провадження № 52023000000000010 від 06.01.2023 накладено арешт, у тому числі на майно компанії ARCHER HUNTING s.r.o. При вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею взято до уваги надані стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження у 6-ти томах, зокрема у відповідній ухвалі міститься посилання на матеріали, які містяться у томі № 5 матеріалів. Разом з тим, при розгляді слідчим суддею ОСОБА_1 Судової справи, детективом НАБУ не надано дозвіл на ознайомлення представників компанії ARCHER HUNTING s.r.o. із матеріалами тому № 5, які долучені до клопотання про арешт відповідного майна. Слідчий суддя своєю протокольною ухвалою відмовив представникам у наданні матеріалів тому № 5 для ознайомлення, посилаючись на положення ст. 222 КПК України та наявність у таких матеріалах таємниці досудового розслідування, ознайомлення адвоката з якою може зашкодити інтересам досудового розслідування.
Завданням слідчого судді, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Положеннями статті 221 КПК України встановлено порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення, а статтею 290 КПК України - порядок відкриття матеріалів іншій стороні після завершення досудового розслідування.
При цьому, за ч. 1 ст. 221 КПК України, на сторону обвинувачення покладено обов`язок надати матеріали досудового розслідування для ознайомлення за виключенням, зокрема тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
Статтею 222 КПК України визначено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Таким чином, на стадії досудового розслідування саме прокурор або слідчий є тією особою, яка визначає обсяг відомостей, що становлять таємницю досудового розслідування, і приймає рішення про надання дозволу на розголошення відповідних відомостей, у тому числі на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
При цьому в ч. 1 ст. 36 та в ч. 5 ст. 40 КПК України закріплено, що прокурор і слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Системний аналіз зазначених норм свідчить, що вирішення питання щодо надання слідчим або прокурором відомостей досудового розслідування або відмова у наданні таких відомостей належить до їхніх дискреційних повноважень та саме вони визначають, які саме відомості та на якій саме стадії досудового розслідування підлягають розголошенню.
Надання слідчим суддею матеріалів справи для ознайомлення в обсязі, визначеному детективом, є таким, що узгоджується з вимогами статей 221, 222 КПК України, з`ясування слідчим суддею у сторони обвинувачення обсягу надання іншій стороні матеріалів для ознайомлення не суперечить положенням Кримінального процесуального кодексу України.
До матеріалів заяви про відвід не додано доказів завершення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 52023000000000010 від 06.01.2023.
За такого, передчасне і неконтрольоване розголошення даних досудового розслідування може вплинути на хід досудового розслідування, завдати шкоди не тільки повноті й об`єктивності встановлення обставин кримінального правопорушення, а й інтересам учасників кримінального провадження, саме прокурор або слідчий (детектив) має право прийняти рішення про надання адвокату для ознайомлення матеріалів досудового розслідування та визначити обсяг відомостей, з якими він мав право ознайомитись.
Положеннями Кримінального процесуального кодексу України не врегулювано, яким чином відбувається визначення обсягу відомостей, які становлять таємницю досудового розслідування, та яким чином слідчий суддя може отримати письмовий дозвіл на розголошення таких відомостей за умови, якщо учасник провадження не звернувся з таким клопотанням до органу досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 КПК України.
Враховуючи існування різних підходів до тлумачення норм Кримінального процесуального кодексу України щодо ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, які містять таємницю досудового розслідування, не надання слідчим суддею для ознайомлення адвокату ОСОБА_4. при розгляді його клопотання про скасування арешту майна матеріалів досудового розслідування, з урахуванням позиції детектива, є правовою позицією слідчого судді та не є підставою для його відводу від розгляду справи.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бутивмотивованим.
Натомість, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, що виключають участь слідчого судді ОСОБА_1. у розгляді Судової справи.
Сумніви адвоката ОСОБА_4. щодо неупередженого розгляду Судової справи слідчим суддею ОСОБА_1 та прийняття за результатом її розгляду обґрунтованого, вмотивованого та законного рішення, мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер, жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються, а заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Те, що заявник внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в об`єктивному розгляді Судової справи та прийнятті законного та обґрунтованого судового рішення, не свідчить про упередженість слідчого судді ОСОБА_1. та, як наслідок, не тягне за собою усунення його від розгляду Судової справи.
Таким чином, в ході судового розгляду заяви про відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у об`єктивності, безсторонності та неупередженості слідчого судді ОСОБА_1. при розгляді Судової справи та які, у свою чергу, унеможливлювали б постановлення ним об`єктивного судового рішення, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для заявлення відводу, зокрема, слідчому судді, суддя вважає, що доводи заявника є необґрунтованими, а тому у задоволенні заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_1. слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 75, 81, 309, 369-372, 376 КПК України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ ОСОБА_2