- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/3556/25
Провадження № 1?кс/991/3586/25
У Х В А Л А
28 квітня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3, представника власника майна ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52024000000000629 від 04.12.2024
клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про арешт майна,
в с т а н о в и в:
21.04.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 52024000000000629 від 04.12.2024 (т. 1 а.с. 1).
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.04.2025 вказане клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 93).
Обґрунтування клопотання
З клопотання прокурора (т. 1 а.с. 1) слідує, що Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000629 від 04.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
За версією органу досудового розслідування, службові особи Департаменту Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації та Приватного підприємства (далі - ПП) «Полі», зловживаючи службовим становищем, заволоділи кошами державного бюджету, виділеними на закупівлю модульних котелень, у сумі понад 40 000 000,00 грн, що є особливо великим розміром.
17.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено:
(1) мобільний телефон «Samsung Galaxy A?50», model SM A 50FM/OS, s/n НОМЕР_7, imei 1 НОМЕР_1, imei 2 НОМЕР_2, в якому містяться переписки з абонентами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за період 2022?2024 років;
(2) мобільний телефон «Samsung Galaxy A?53 59», model SM A 536B/DS, s/n НОМЕР_3, imei 1 НОМЕР_4, imei 2 НОМЕР_5, що містить переписку з ОСОБА_9 з фотографіями паперів з сумами грошових коштів навпроти осіб;
(3) готівкові кошти у сумі 108 495,00 доларів США, 30 520,00 Євро, 670 000,00 грн.
Ураховуючи наявність достатніх підстав вважати, що мобільні телефони містять відомості про обставини кримінального правопорушення, прокурор прохав накласти на них арешт з метою збереження речових доказів.
Окрім того, оскільки виявлені грошові кошти могли бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, прокурор прохав накласти на них арешт з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Позиції учасників справи
У судовому засіданні детектив НАБ України ОСОБА_3, який діє на підставі доручення прокурора ОСОБА_5, клопотання про арешт майна підтримав частково, а саме прохав накласти арешт на вилучені грошові кошти з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації. Водночас вказав про те, що наразі вже відпала потреба в арешті вилучених мобільних телефонів, оскільки їх вміст скопійований, тому вони можуть бути повернуті їх власнику.
Представник власника майна ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечував. Зазначив про відсутність обґрунтованих підстав вважати ОСОБА_6 причетним до розслідуваного злочину, а також наголосив на законному походженні вилучених грошових коштів.
Мотиви слідчого судді
Дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна слід відмовити з огляду на таке.
У силу ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального провадження, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь?якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього ж Кодексу.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п. 2?4 ч. 2 ст. 170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 3 ст. 170 КПК України).
У силу ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У випадку, п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п. 1?4 ч. 1 ст. 962 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 961 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчиненні умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціальна конфіскація застосовується, зокрема у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
- одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та / або є доходами від такого майна (п. 1 ч. 1 ст. 962 КК України);
- були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави (п. 3 ч. 1 ст. 962 КК України).
Згідно з п. 1, 2, 31, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Отже, під час вирішення питання про арешт майна слідчий суддя, ураховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно, про арешт якого ставиться питання, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та / або може підлягати спеціальній конфіскації безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.
Щодо строку звернення з клопотанням
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З матеріалів судової справи слідує, що 17.04.2025 детективами НАБ України на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 71) та 18.04.2025 засобами поштового зв`язку направлено до суду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна з додатками (т. 1 а.с. 91).
Отже, клопотання прокурора про арешт майна подано у визначений абз. 2 ст. 5 ст. 171 КПК України строк.
Щодо правових підстав для арешту майна
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що детективи НАБ України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадження № 52024000000000629 від 04.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що 27.06.2023 між Департаментом Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації в особі ОСОБА_7 та ПП «Полі» укладено договір № 08?23 щодо «Відновлення теплопостачання у м. Селидове шляхом придбання та підключення модульних котелень до існуючих інженерних мереж для забезпечення послугою теплопостачання мешканців та для проходження опалювального періоду 2023?2024 років» зі строком дії до грудня 2023 року та ціною договору - 200 582 846,40 грн.
Відповідно до умов договору ПП «Полі» повинно поставити 7 комплектів твердопаливних вугільних котелень різної потужності: 3 комплекти потужністю 6 МВт загальною вартістю 135,309 млн грн; 3 компекти потужністю 1,8 МВт загальною вартістю 52,127 млн грн; 1 комплект потужністю 1 МВт вартістю 13,145 млн грн.
Вартість котелень, передбачених умовами договору, службові особи Департаменту Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації та ПП «Полі» умисно завищили.
Зокрема, встановлено вартість 4?х з 7?ми комплектів модульних котелень, які ПП «Полі» у серпні 2023 року закупило у ТОВ «Монастирищенський котельний завод «Енергетик» та поставило їх на виконання умов договору. Так, 3 модульні котельні потужністю по 1,8 МВт закуплено за 20,5 млн грн та 1 котельня потужністю 1 МВт - за 4,1 млн грн.
Таким чином службові особи Департаменту Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації та ПП «Полі» з виділених на закупівлю вказаних 4?х комплектів котелень 65,26 млн грн заволоділи понад 40 млн грн та розподілили їх між собою.
Усього в період з 06.07.2023 до 14.12.2023 службовими особами Департаменту Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації на виконання умов договору перераховано ПП «Полі» 200,58 млн грн.
За наведених обставин службові особи Департаменту Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації та ПП «Полі», зловживаючи службовим становищем, заволоділи коштами державного бюджету, виділеними для закупівлі модульних котелень, в сумі понад 40 млн грн, що є особливо великим розміром.
Окрім того, органом досудового розслідування встановлено, що від імені ПП «Полі» усіма питаннями, пов`язаними із закупівлею котелень, займався ОСОБА_8, який вів переговори з посадовими особами ТОВ «Енергетик» з приводу поставок вказаних котлів та котельних установок. Під час переговорів ОСОБА_8 позиціонував себе як особа, яка керує ПП «Полі».
Викладені у клопотанні (т. 1 а.с. 1) та у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 1 а.с. 6) фабула кримінального провадження у сукупності з наданими прокурором матеріалами, зокрема даними, які містяться у: (1) протоколі огляду інтернет сторінки електронної системи публічних закупівель «Прозорро» від 05.12.2024 з додатками (т. 1 а.с. 16); (2) протоколах допитів свідків ОСОБА_10 від 10.01.2025 з додатками (т. 1 а.с. 38), ОСОБА_11 від 23.12.2024 (т. 1 а.с. 66), (3) протоколі про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10.03.2025 (зняття інформації з електронної комунікаційної мережі відносно ОСОБА_12 ) (т. 1 а.с. 168-176), - формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо того, що мали місце обставини кримінальних правопорушень, у зв`язку з яким подається клопотання.
Тому слідчий суддя вважає доведеним наявність достатніх підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
17.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.03.2025 детективами НАБ України проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 (за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 71).
З протоколу цієї слідчої дії слідує, що під час обшуку виявлено та вилучено:
(1) мобільний телефон «Samsung Galaxy A?50», model SM A 50FM/OS, s/n НОМЕР_6, imei 1 НОМЕР_1, imei 2 НОМЕР_2, в якому переписки з абонентами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за період 2022?2024 років;
(2) мобільний телефон «Samsung Galaxy A?53 59», model SM A 536B/DS, s/n НОМЕР_3, imei 1 НОМЕР_4, imei 2 НОМЕР_5, що містить переписку з ОСОБА_9 з фотографіями паперів з сумами грошових коштів навпроти осіб;
(3) готівкові кошти у сумі 108 495,00 доларів США, 30 520,00 Євро, 670 000,00 грн.
Постановою детектива НАБ України ОСОБА_3 від 17.04.2025 перелічене майно визнано речовими доказами (т. 1 а.с. 88-89).
З огляду на те, що безпосередньо у судовому засіданні детектив указав про відсутність потреби в накладенні арешту на вилучені мобільні телефони, слідчий суддя, виходячи з засади диспозитивності (ч. 3 ст. 22 КПК України), не вбачає підстав вдаватися до необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадженні у цій частині.
Що стосується вилучених за місцем проживання ОСОБА_6 грошових коштів, то слідчий суддя вважає недоведеним наявності достатніх підстав вважати, що вони підлягатимуть спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Так, у клопотанні прокурора потреба накладення арешту на вилучені під час обшуку готівкові кошти мотивована тим, що вони могли бути здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення або ж є доходом, отриманим від використання такого майна.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 962 КК України спеціальна конфіскація застосовується, зокрема у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та / або є доходами від такого майна.
Згідно з клопотанням прокурора, у межах кримінального провадження № 52024000000000629 від 04.12.2024 органом досудового розслідування перевіряються обставини надання ТОВ «Авенбуд» ПП «Полі» листа від 25.09.2023 № 1153 за підписам директора ОСОБА_6, в якому містилась недостовірна інформація про укладення між зазначеними суб`єктами договору від 01.08.2023 № 01/08?МК та специфікації № 1 на постачання комплекту модульної котельні, який надалі був використаний ПП «Полі» для повідомлення Департаменту Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації про неможливість виконання договору № 08?23 у встановлений строк та необхідності укладення додаткової угоди.
За версією органу досудового розслідування, цей лист може свідчити про те, що службові особи ПП «Полі» могли використовувати ТОВ «Авенбуд» для виведення коштів на вказане підприємство. Крім того, відповідно до клопотання прокурора, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 координує діяльність низки ФОП та використовує їх як такі, що містять ознаки легалізації незаконних доходів виведення коштів у готівку та для мінімізації податків. Зокрема, під керівництвом ОСОБА_6 працюють ОСОБА_12 та ОСОБА_13, на яких як на ФОП виведено кошти ПП «Полі».
У силу ч. 5 ст. 962 КК України відомості щодо третьої особи, майно якої підлягає спеціальній конфіскації, повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
Натомість твердження прокурора про те, що вилучені під час обшуку у ОСОБА_6 грошові кошти здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення або ж є доходом, отриманим від використання такого майна, ґрунтуються виключно на його припущеннях та не підтверджуються наданими доказами.
Також слідчий суддя перевірив докази сторони захисту, надані на підтвердження законності походження грошових коштів, які були вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 . Досліджені відомості узгоджуються із позицією сторони захисту про наявність у подружжя ОСОБА_14 офіційного доходу, який дозволяв їм володіти готівковими заощадженнями у розмірі 108 495,00 доларів США, 30 520,00 Євро, 670 000,00 грн.
Отже, враховуючи специфіку питання, що вирішується цією ухвалою, наданих прокурором матеріалів недостатньо для того, аби дійти висновку про достатність підстав для арешту грошових коштів ОСОБА_6, вилучених за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1, з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 173 КПК України,
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про арешт майна, вилученого 17.04.2025 у ОСОБА_6 під час проведення обшуку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_15