- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/3559/25
Провадження № 1?кс/991/3589/25
У Х В А Л А
28 квітня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3, представника власника майна ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52024000000000629 від 04.12.2024
клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про арешт майна,
в с т а н о в и в:
21.04.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту майно у кримінальному провадженні № 52024000000000629 від 04.12.2024 (т. 1 а.с. 1).
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.04.2025 вказане клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 119).
Обґрунтування клопотання
З клопотання прокурора (т. 1 а.с. 1-5) слідує, що Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000629 від 04.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
За версією органу досудового розслідування, службові особи Департаменту Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації та Приватного підприємства (далі - ПП) «Полі», зловживаючи службовим становищем, заволоділи кошами державного бюджету, виділеними на закупівлю модульних котелень, у сумі понад 40 000 000,00 грн, що є особливо великим розміром.
17.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді за місцем проживання ОСОБА_6 проведено обшук під час якого виявлено та вилучено: (1) мобільний телефон іРhone 16 Pro, IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 ; (2) грошові кошти у сумі 120 000 Євро.
Указаний мобільний пристрій має значення для кримінального провадження, позаяк містить контакти ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та може бути використаний як доказ. Тому прокурор прохав накласти на нього арешт з метою збереження речових доказів.
Щодо грошових коштів, то вони могли бути майном, одержаним внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, у зв`язку з чим прокурор прохав накласти на них арешт з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Позиції учасників справи
У судовому засіданні детектив НАБ України ОСОБА_3, який діє на підставі доручення прокурора ОСОБА_5, клопотання про арешт майна підтримав.
Представник власника майна ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, виклавши власні аргументи також письмово.
Мотиви слідчого судді
Вислухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню з огляду на таке.
У силу ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального провадження, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь?якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього ж Кодексу.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п. 2?4 ч. 2 ст. 170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 3 ст. 170 КПК України).
У силу ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У випадку, п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 961 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчиненні умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціальна конфіскація застосовується, зокрема у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
- одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та / або є доходами від такого майна (п. 1 ч. 1 ст. 962 КК України);
- були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави (п. 3 ч. 1 ст. 962 КК України).
Згідно з п. 1, 2, 31, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб
Отже, під час вирішення питання про арешт майна слідчий суддя, ураховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно, про арешт якого ставиться питання, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та / або може підлягати спеціальній конфіскації безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.
Щодо строку звернення з клопотанням
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З матеріалів судової справи слідує, що 17.04.2025 детективами НАБ України на підставі ухвали слідчого судді від 27.03.2025 проведено обшук житлового будинку, який знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 96-109) та 18.04.2025 засобами поштового зв`язку направлено до суду клопотання про арешт зазначеного майна з додатками (т. 1 а.с. 117-118).
Отже, клопотання прокурора про арешт майна подано у визначений абз. 2 ст. 5 ст. 171 КПК України строк.
Щодо правових підстав для арешту майна
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що детективи НАБ України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадження № 52024000000000629 від 04.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що 27.06.2023 між Департаментом Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації в особі ОСОБА_6 та ПП «Полі» укладено договір № 08?23 щодо «Відновлення теплопостачання у м. Селидове шляхом придбання та підключення модульних котелень до існуючих інженерних мереж для забезпечення послугою теплопостачання мешканців та для проходження опалювального періоду 2023?2024 років» зі строком дії до грудня 2023 року та ціною договору - 200 582 846,40 грн.
Відповідно до умов договору ПП «Полі» повинно поставити 7 комплектів твердопаливних вугільних котелень різної потужності: 3 комплекти потужністю 6 МВт загальною вартістю 135,309 млн грн; 3 компекти потужністю 1,8 МВт загальною вартістю 52,127 млн грн; 1 комплект потужністю 1 МВт вартістю 13,145 млн грн.
Вартість котелень, передбачених умовами договору, службові особи Департаменту Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації та ПП «Полі» умисно завищили.
Зокрема, встановлено вартість 4?х з 7?ми комплектів модульних котелень, які ПП «Полі» у серпні 2023 року закупило у ТОВ «Монастирищенський котельний завод «Енергетик» та поставило їх на виконання умов договору. Так, 3 модульні котельні потужністю по 1,8 МВт закуплено за 20,5 млн грн та 1 котельня потужністю 1 МВт - за 4,1 млн грн.
Таким чином службові особи Департаменту Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації та ПП «Полі» з виділених на закупівлю вказаних 4?х комплектів котелень 65,26 млн грн заволоділи понад 40 млн грн та розподілили їх між собою.
Усього в період з 06.07.2023 до 14.12.2023 службовими особами Департаменту Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації на виконання умов договору перераховано ПП «Полі» 200,58 млн грн.
За наведених обставин службові особи Департаменту Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації та ПП «Полі», зловживаючи службовим становищем заволоділи коштами державного бюджету, виділених для закупівлі модульних котелень, в сумі понад 40 млн грн, що є особливо великим розміром.
Викладені у клопотанні (т. 1 а.с. 1) та у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 1 а.с. 6) фабула кримінального провадження у сукупності з наданими прокурором матеріалами, зокрема даними, які містяться у: (1) протоколі огляду інтернет сторінки електронної системи публічних закупівель «Прозорро» від 05.12.2024 з додатками (т. 1 а.с. 16); (2) протоколах допитів свідків ОСОБА_11 від 10.01.2025 з додатками (т. 1 а.с. 38), ОСОБА_12 від 23.12.2024 (т. 1 а.с. 66), ОСОБА_13 від 11.02.2025 (т. 1 а.с. 81) - формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо того, що мали місце обставини кримінальних правопорушень, у зв`язку з яким подається клопотання.
Тому слідчий суддя вважає доведеним наявність достатніх підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
17.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.03.2025 (т. 1 а.с. 96-100) детективами НАБ України проведено обшук житлового будинку за адресою: за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у власності ОСОБА_14 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 101-109).
З протоколу цієї слідчої дії слідує, що під час обшуку виявлені та у подальшому вилучені: (1) мобільний телефон іРhone 16 Pro, IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 ; (2) грошові кошти в сумі 120 000 Євро.
Оглядом вказаного мобільного телефону встановлено, що він містить контакти ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також листування ОСОБА_6 у різних месенджерах, у тому числі на електронній пошті, починаючи з 17.06.2023.
Для детального дослідження вмісту цього телефону, зокрема, з метою відновлення видалених даних, виникла необхідність у його дослідженні в умовах лабораторії із залученням спеціалістів, експертів. Оскільки під час обшуку була відсутня можливість такого дослідження, а також з огляду на те, що зазначений мобільний телефон у подальшому може виступати об`єктом конфіскації та спеціальної конфіскації, він був вилучений відповідно до наданого в ухвалі слідчого судді дозволу.
За змістом ч. 2 ст. 168 КПК України під час обшуку може здійснюватися тимчасове вилучення майна.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Отже, зважаючи на те, що (1) в ухвалі слідчого судді про обшук було надано дозвіл на відшукання, у тому числі листування в електронному вигляді службових осіб Департаментом Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації, у тому числі ОСОБА_6, мобільних терміналів систем зв`язку, що містять інформацію про таке листування; (2) під час обшуку установлено, що мобільний телефон містять інформацію, яка має (може мати) відношення до наведених обставин, - слідчий суддя вважає, що рішення детективів про необхідність вилучення мобільного телефону ОСОБА_6 є виправданим та правомірним.
Окрім того, на другому поверсі будинку, у коридорі, перед кімнатою (робочим кабінетом) ОСОБА_6 також був виявлений кейс чорного кольору, в якому містились документи та пакет з грошовими коштами в сумі 120 000 Євро.
Оскільки існували обґрунтовані підстави вважати, що ці кошти могли бути набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що розслідується, а також у подальшому вони можуть бути об`єктом конфіскації та спеціальної конфіскації, їх також було вилучено.
За правилами п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Слідчий суддя погоджується з тим, що існують обґрунтовані підстави вважати, що грошові кошти загальною сумою 120 000 Євро можуть бути предметом кримінального правопорушення, або одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна. У першу чергу це пояснюється (1) обставинами вчинення кримінального правопорушення, зокрема тим, що саме ОСОБА_6 діяв від імені Департаменту Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації під час укладання договору № 08?23, (2) місцем виявлення цих грошових коштів ? вказані кошти зберігалися у кейс чорного кольору у коридорі, перед робочим кабінетом ОСОБА_6 .
Отже, зазначені грошові кошти, або частина з них могли бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто належать до переліку майна, щодо якого може бути застосована спеціальна конфіскація (п. 1 ч. 1 ст. 962 КК України).
Щодо можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні
Постановою старшого детектива НАБ України ОСОБА_3 від 17.04.2025 вилучені під час мобільний телефон та грошові кошти визначені речовими доказами, оскільки вони можуть містити відомості про обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, а також бути використані для встановлення причетними до вчинення кримінального правопорушення осіб (т. 1 а.с. 114-115)
Крім того, зі змісту протоколу огляду вилученого в ході обшуку мобільного телефону ОСОБА_6 слідує, що частину файлів з пам`яті мобільного пристрою не вдалось скопіювати спеціалісту (месенджери «Telegram», «Signal» та електронну пошту).
З огляду на викладене, враховуючи норми ч. 3 ст. 170 КПК України, якими передбачено можливість арешту майна, якщо воно відповідає визначеним у ст. 98 цього Кодексу критеріям, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор у клопотанні довів необхідність арешту мобільного телефону та грошових, вилучених під час обшуку житлового будинку за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 .
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Усталена практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що правомірність втручання у здійснення права власності з боку держави оцінюється з урахуванням того, що таке втручання повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Поняття загального (суспільного) інтересу, якому слугувало втручання у право власності під час кримінального провадження, Європейський суд з прав людини пов`язує з видом застосованого заходу обмеження або позбавлення права власності та використовує його у тісному взаємозв`язку з поняттям правомірної мети застосування відповідного заходу. У п. 188 рішення по справі «East / West Alliance Limited» проти України» вказано, що накладення арешту на речові докази може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства.
У рішенні по справі «Смирнов проти росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Слідчий суддя зауважує, що загальний (суспільний, публічний) інтерес у цій справі пов`язаний з розслідуванням особливо тяжкого корупційного злочину.
Окрім того, ступінь втручання у право мирного володіння майном слідчий суддя оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном, обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Слідчий суддя також зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Накладення арешту на мобільний телефон та грошові кошти забезпечить запобіганню можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідуються у межах цього кримінального провадження, доводи прокурора про існування такого ризику є цілком обґрунтованими.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
За таких обставин слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 173 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_6 та вилучене 17.04.2025 під час проведення обшуку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, а саме на мобільний телефон іРhone 16 Pro, IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 та готівкові кошти у сумі 120 000,00 (сто двадцять тисяч) Євро.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_15