Документ № 127122474

Справа № 991/3526/25

Провадження 1-кс/991/3555/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022000000000696 від 25.07.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 12022000000000696 від 25.07.2022, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому захисник просить:

- змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рамках Кримінального провадження, на інший, зокрема, домашній арешт за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_4 із додатковими обов`язками.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 у рамках Кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначено заставу у розмірі 2 500 000 грн. Разом з тим, при застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею не взято до уваги відсутність заявлених стороною обвинувачення ризиків, на що вказують суттєві обставини щодо особи, майнового та сімейного стану підозрюваного, його поведінка після вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення (ризик переховування ґрунтується виключно на тяжкості можливого покарання; процесуальна поведінка ОСОБА_4 є виключно належною, жодних дій, направлених на перешкоджання досудовому розслідуванню, ним не вчинялось; з огляду на введення в Україні правового режиму воєнного стану, ОСОБА_4 позбавлений можливості виїхати за кордон; 03.04.2025 досудове розслідування Кримінального провадження завершено, всі необхідні стороні обвинувачення докази зібрано; відсутні будь-які докази впливу ОСОБА_4 на інших учасників Кримінального провадження, навпаки, саме на ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень здійснювався тиск з метою примушування до вчинення протиправних дій). Визначена ОСОБА_4 застава (2 500 000 грн) є завідомо непомірною для нього, оскільки у підозрюваного відсутні готівкові та безготівкові кошти, на банківські рахунки накладено арешт, відсутні близькі родичі, які б могли дати в позику таку суму, про що письмово повідомлялось сторону обвинувачення. Сторона захисту вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт в повній мірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримав доводи Клопотання, просив задовольнити із викладених у ньому підстав. Зазначив, що ОСОБА_4 у рамках Кримінального провадження дає викривальні показання, сприяє досудовому розслідуванню. У 2022 році підозрюваний мав офіційних дохід, зокрема від продажу нерухомого майна. Після обставин, які сталися у 2022 році, ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, заощадження відсутні. Під час проведення обшуку у січні 2025 року ОСОБА_4 перебував за адресою орендованої квартири, де він проживав разом зі своєю співмешканкою, кошти за оренду такої квартири сплачувались із заощаджень від продажу у 2022 році нерухомого майна, однак таких заощаджень не вистачить для внесення визначеного розміру застави. Мати підозрюваного перебуває у Великобританії, надала письмову згоду на проживання ОСОБА_4 у належній їй квартирі у м. Києві.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_5 заперечував проти доводів Клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що сторона захисту ОСОБА_4 ознайомилась у порядку ст. 290 КПК України з усіма матеріалами досудового розслідування. ОСОБА_4 повідомляв певну інформацію стороні обвинувачення під час його допитів про його присутність чи відсутність під час зустрічей, які були зафіксовані, проте, в результаті проведення відповідних експертиз було встановлено, що це був не ОСОБА_4 . Тобто, підозрюваний надавав недостовірну інформацію, у тому числі під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу повідомив про міцність соціальних зв`язків та перебування його матері в Україні, однак насправді вона знаходилась за кордоном. Встановлені при застосуванні запобіжного заходу ризики продовжують існувати, повідомлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою, що підтверджується матеріалами досудового розслідування. Інкримінованим ОСОБА_4 злочином завдано збитки Державі на суму 58 млн грн. ОСОБА_4 тривалий час жив не за адресою, де знаходиться квартира його матері, про яку зазначає сторона захисту, а в центрі м. Києва (вул. Десятинна), де проводився обшук. За такого, застосований запобіжний захід із заставою у визначеному розмірі є обґрунтованим.

Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чипро зміну способу їх виконання.

За ч. 4 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У Клопотанні сторона захисту, посилаючись на відсутність/зменшення ризиків, непомірність розміру визначеної підозрюваному застави, просить змінити застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із альтернативою застави у розмірі 2 500 000 грн на домашній арешт.

Таким чином, враховуючи доводи Клопотання, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого Клопотання встановлюється наявність/відсутність підстав вважати, що встановлені при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати, помірність для ОСОБА_4 визначеного йому розміру застави та, як наслідок, встановлення наявності/відсутності підстав для зміни застосованого до підозрюваного запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт.

У рамках Кримінального провадження 14.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у пособництві заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою в умовах воєнного стану, в особливо великому розмірі.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.01.2025 (справа № 991/293/25 провадження № 1-кс/991/291/25) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів (до 15.03.2025 включно) та визначено заставу у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 028 000, 00 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного покладаються додаткові процесуальні обов`язки, а саме: (1) прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду; (2) не відлучатись за межі Київської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду; (3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; (4) утримуватися від спілкування щодо обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, із іншими підозрюваними ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Вказана ухвала залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.01.2025.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.03.2025 (справа № 991/1970/25 провадження № 1-кс/991/1968/25) продовжено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто, до 10.05.2025 включно, та визначено заставу у розмірі 2 500 000, 00 грн, у випадку внесення якої на ОСОБА_4 покладаються додаткові процесуальні обов`язки, а саме: (1) не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво, та суду; (2) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво про зміну свого місця проживання; (3) утримуватися від спілкування щодо обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, із іншими підозрюваними ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ; (4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Вказана ухвала залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.03.2025.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_8 від 07.03.2025 строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 14.04.2025.

03.04.2025 досудове розслідування Кримінального провадження завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.

Згідно повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 14.01.2025, протягом квітня-липня 2022 року депутат Харківської обласної ради VIII скликання ОСОБА_6, користуючись ситуацією, яка склалася в Україні внаслідок збройної агресії РФ, організував заволодіння електричною енергією ПрАТ «НЕК «Укренерго» (Оператор системи передачі «ОСП», Адміністратор розрахунків «АР») та подальшу легалізацію коштів, отриманих від її продажу, через підконтрольні йому суб`єкти господарювання та їх службових осіб.

У квітні 2022 року ОСОБА_6, діючи з корисливих мотивів протиправного заволодіння електричною енергією із Об`єднаної енергетичної системи України з метою її продажу кінцевим споживачам, створив та очолив організовану групу, до складу якої на добровільній основі, маючи єдиний злочинний намір, увійшли ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .

За змістом повідомлення про підозру, механізм вчинення злочину полягав в отриманні ТОВ «Паверсток» від ПрАТ «НЕК «Укренерго» (100 % акцій якого перебувають у державній власності) електричної енергії та в подальшому її постачанні кінцевому споживачу з одночасним умисним непроведенням розрахунків з АР та перекладанням фінансової відповідальності за отриману електричну енергію на заздалегідь придбаних та підготовлених учасників ринку: ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія», ТОВ «Мідбор», керівники яких не мали наміру проводити фінансово-господарську діяльність і реалізовувати свої повноваження.

ОСОБА_4 та ОСОБА_9 21.05.2019 заснували ТОВ «Паверсток», розподіливши частки у статутному капіталі по 50 % кожному. ОСОБА_9 31.07.2020 передав ОСОБА_4 свою частку у статутному капіталі товариства, внаслідок чого він почав володіти 100 % статутного капіталу ТОВ «Паверсток». Відповідно до рішення від 25.10.2021 № 12 ОСОБА_4 як одноосібний власник товариства призначив себе директором ТОВ «Паверсток».

Незважаючи на те, що ОСОБА_4 був одноособовим володільцем 100 % статутного капіталу ТОВ «Паверсток», діяльність товариства на ринку електричної енергії здійснювалася в інтересах ОСОБА_6, оскільки він інвестував кошти, за допомогою яких підприємство здійснювало свою діяльність.

Для реалізації злочинного умислу учасниками організованої групи були залучені такі суб`єкти господарювання, які мали ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу: ТОВ «Паверсток» (код ЄДРПОУ 43016569), ТОВ «Оптима-Прайс» (код ЄДРПОУ 40335034), ТОВ «Наша енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 42702261), ТОВ «Мідбор» (код ЄДРПОУ 43156184).

ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_6 05.04.2022 призначив на посаду директора ТОВ «Паверсток» ОСОБА_7, яка відповідно до наказу від 06.04.2022 № 06/04 з 06.04.2022 приступила до виконання обов`язків директора. Згідно зі статутом ТОВ «Паверсток» від 30.12.2020 виконавчим органом товариства є директор, який вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до компетенції загальних зборів.

Учасники організованої групи, будучи обізнаними із правовими, економічними та організаційними засадами функціонування ринку електричної енергії, не маючи наміру придбавати електричну енергію на вищевказаних сегментах ринку, вирішили отримати її із Об`єднаної енергетичної системи України, уникаючи при цьому розрахунків із ПрАТ «НЕК «Укренерго» та перекладаючи фінансову відповідальність на заздалегідь підконтрольних учасників ринку: ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія», ТОВ «Мідбор», які після заволодіння організованою групою електричною енергію зупиняли свою діяльність на ринку електричної енергії.

Так, для набуття статусу учасника ринку та провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії обов`язково необхідно укласти договір про врегулювання небалансів електричної енергії з ПрАТ «НЕК «Укренерго» або вступити до балансуючої групи учасника ринку, який уклав такий договір із ПрАТ «НЕК «Укренерго». Водночас у випадку вступу в балансуючу групу фінансову відповідальність перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» за відібрану всіма учасниками електричну енергію несе лише один визначений договором учасник - СВБ.

У травні 2022 року ТОВ «Оптима-Прайс» та ТОВ «Наша енергетична компанія» уклали договори з ПрАТ «НЕК «Укренерго» про врегулювання небалансів, зазначеними підприємствами було створено балансуючу групу, до складу якої увійшло тільки ТОВ «Паверсток».

У період з 01.06.2022 по 10.06.2022 ТОВ «Паверсток» як єдиним учасником балансуючої групи ТОВ «Оптима-Прайс» отримано від ПрАТ «НЕК «Укренерго» електричної енергії в обсязі 8 456,004 МВт вартістю 24 716 551,15 гривні.

У період з 11.06.2022 по 17.06.2022 ТОВ «Паверсток» як єдиним учасником балансуючої групи ТОВ «Наша енергетична компанія» отримано від ПрАТ «НЕК «Укренерго» електричної енергії в обсязі 5 208,892 МВт/год та вартістю 12 374 460,20 гривні.

16.06.2022 учасники організованої злочинної групи від ТОВ «Мідбор» здійснили продаж ТОВ «Паверсток» та ТОВ «Наша енергетична компанія» електричної енергії в обсязі 9500 МВт*год вартістю 25 755 840 грн.

Обсяги електричної енергії, заявлені до продажу з боку ТОВ «Мідбор», вказаним підприємством не купувалися, а були відібрані з Об`єднаної енергетичної системи України та обліковані як негативні небаланси ТОВ «Мідбор».

Згодом зазначені суб`єкти господарювання набули статусу «дефолтний», зокрема, ТОВ «Оптима-Прайс» - 11.06.2022, ТОВ «Наша енергетична компанія» - 16.06.2022, ТОВ «Мідбор» - 23.06.2022, та зупинили свою діяльність. Зазначений статус підприємства набули оскільки (1) ТОВ «Оптима-Прайс» не оплатило отриману ТОВ «Паверсток» електричну енергію, яка обліковувалася як негативні небаланси ТОВ «Оптима-Прайс»; (2) ТОВ «Наша енергетична компанія» не оплатило отриману ТОВ «Паверсток» електричну енергію, яка обліковувалася як негативні небаланси ТОВ «Наша енергетична компанія»; (3) ТОВ «Мідбор» не оплатило отриману ТОВ «Паверсток», ТОВ «Наша енергетична компанія» електричну енергію, яка обліковувалася як негативні небаланси ТОВ «Мідбор».

ТОВ «Паверсток», отримавши електричну енергію з Об`єднаної енергетичної системи України та здійснивши її продаж кінцевим споживачам, розрахунки з АР не здійснило, а отримані від продажу кошти під виглядом фінансової допомоги перерахувало на підконтрольні ОСОБА_6 суб`єкти господарювання, після чого вони були використані в міжнародній торгівлі паливно-мастильними матеріалами.

Водночас для запобігання обтяженню майна, яке перебувало у власності ТОВ «Паверсток», у разі викриття протиправної діяльності організованої групи, ОСОБА_7 вчинила низку дій, спрямованих на забезпечення відчуження майна ТОВ «Паверсток» (автомобіль Porsche Cayenne 2020 року випуску, прогулянкове судно «Cranchi E 30 Endurance» 2020 року випуску) на інших номінальних власників з метою його залишення у безпосередньому володінні ОСОБА_6 .

З метою приховування слідів протиправної діяльності 17.06.2022 ОСОБА_4 частку в розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ «Паверсток» продав ОСОБА_10 .

Так, ОСОБА_4 як співучасник, відповідно до розподілу ролей між учасниками організованої групи, зокрема, вчинив такі дії: (1) 05.04.2022 за вказівкою ОСОБА_6 призначив на посаду директора ТОВ «Паверсток» ОСОБА_7, у квітні 2022 року надав доступ та повний контроль до фінансової частини діяльності TOB «Паверсток» ОСОБА_7 ; (2) здійснював пошук, придбання суб`єктів господарювання - учасників ринку електричної енергії - з метою їх подальшого залучення до механізму заволодіння електричною енергією, зокрема: попросив ОСОБА_11 як власника і директора ТОВ «Наша енергетична система» передати електронні ключі доступу до системи управління ринком; надав вказівку ТОВ «Наша енергетична компанія», за якою товариством 11.06.2022 створено балансуючу групу, до складу якої увійшло одне підприємство - ТОВ «Паверсток»; надав вказівку працівникам ТОВ «Паверсток» ОСОБА_9 та ОСОБА_12 здійснити придбання ТОВ «Мідбор», частку у статутному капіталі якого в розмірі 100 % зареєстрували 07.06.2022 за ОСОБА_13 ; (3) забезпечив передачу працівникам ТОВ «Паверсток» електронних ключів доступу до системи «Клієнт-Банк» та системи управління ринком суб`єктів господарювання, які були залучені до заволодіння електричною енергією; (4) консультував ОСОБА_7 щодо специфіки функціонування балансуючого ринку у процесі вчинення дій, спрямованих на заволодіння електричною енергією; надав їй вказівку на забезпечення відчуження майна ТОВ «Паверсток» (автомобіль Porsche Cayenne 2020 року випуску, прогулянкове судно «Cranchi E 30 Endurance» 2020 року випуску) на інших номінальних власників з метою його залишення у безпосередньому володінні ОСОБА_6 ; (5) сприяв приховуванню слідів кримінального правопорушення, зокрема, шляхом організації вчинення дій, необхідних для подальшої подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Паверсток»; 17.06.2022 ОСОБА_4 частку в розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ «Паверсток» продав ОСОБА_10 ; надав вказівку, за якою 26.07.2022 ОСОБА_11 частку у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ «Наша енергетична компанія» продав ОСОБА_14 ; (6) згідно плану мав отримати і імовірно отримав визначену ОСОБА_6 частину прибутку від продажу електричної енергії кінцевим споживачам, якою заволоділи учасники організованої групи.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що обіймаючи до 06.04.2022 посаду керівника ТОВ «Паверсток» та будучи засновником товариства, діючи у складі організованої групи у співучасті зі ОСОБА_6, здійснив пособництво у заволодінні електричною енергією із Об`єднаної енергетичної системи України з метою її продажу кінцевим споживачам з використанням серед інших суб`єктів господарювання ТОВ «Паверсток», чим ПрАТ «НЕК «Укренерго» завдано матеріальних збитків на суму 58 436 851,35 грн, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином.

Зі змісту ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, якими до ОСОБА_4 застосовано/ продовжено строк дії запобіжного заходу, вбачається, що судом на підставі матеріалів досудового розслідування неодноразово встановлювалась обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри. При цьому, до підозрюваного застосовано винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені досудовим розслідуванням факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні йому про підозру, міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення (Том № 2 - Том № 5).

Крім того, стороною захисту не заперечувалась обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.03.2025 (справа № 991/1970/25), якою продовжено строк дії застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено існування/продовження існування ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: (1) ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; (2) ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому Кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, пособництво у вчиненні якого інкриміноване ОСОБА_4, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене ОСОБА_4 у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочину, який йому інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

При цьому, слідчий суддя при встановленні продовження існування даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для підозрюваного покинути територію України свідчить також наявність паспортів громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 26.04.2024 (дійсний до 26.04.2034) та НОМЕР_2 від 01.09.2016 (дійсний до 01.09.2026). Здача відповідних паспортів на зберігання не позбавляє можливості повторного їх отримання.

Слідчим суддею береться до уваги, що з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов`язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, 36 років та за загальним правилом він є військовозобов`язаним, інші відомості у матеріалах Клопотання відсутні.

Разом з тим, слідчим суддею не виклюється можливість протиправного перетину кордону ОСОБА_4 .

Слідчий суддя зазначає, що вказаний ризик може бути реалізований шляхом переховування підозрюваного як за кодоном, так і на території України, у тому числі на тимчасово окупованій.

При цьому, у ОСОБА_4 відсутні міцні соціальні зв`язки: не одружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрованого за ним нерухомого майна немає, мати підозрюваного - ОСОБА_15, як зазначила сторона захисту, перебуває за кордоном (у Великобританії).

Доводи сторони захисту щодо відсутності у ОСОБА_4 майнових активів та доходів з 2022 року, які б могли забезпечити можливість його переховування, у тому числі через накладення арешту на всі банківські рахунки ОСОБА_4, слідчим суддею відхиляються, оскільки спростовуються способом його життя до застосування запобіжного заходу та матеріалами Кримінального провадження, що вказують на обґрунтовані підстави вважати про наявність у ОСОБА_4 неофіційних доходів у значних розмірах, у тому числі від розподілу неправомірної вигоди, отриманої внаслідок вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При цьому, завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, ознайомлення ОСОБА_4 зі змістом усіх доказів сторони обвинувачення, може спонукати підозрюваного до активних дій, у тому числі щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку про продовження існування вказаного ризику.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими підозрюваними у Кримінальному провадженні, які перебувають за кордоном та щодо них здійснюється спеціальне досудове розслідування, зважаючи, що зі змістом показань свідків, наданих під час досудового розслідування, їх анкетними даними ОСОБА_4 ознайомився у порядку ст. 290 КПК України, використовуючи незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), підозрюваний безпосередньо або опосередковано через інших осіб наділений реальною можливістю впливати на свідків/інших підозрюваних у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/відмови від дачі показань задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.

Зазначене вказує на продовження існування ризику незаконного впливу на свідків/інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий суддя погоджується із відсутністю ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування Кримінального провадження завершено, усі необхідні докази перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення. При цьому, в судовому засіданні прокурор не заявляв, яку саме із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжує існувати ризик знищити, сховати або спотворити.

Враховуючи вищевикладене, ризики, передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставо для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, не зникли та продовжують існувати, хоча з часом і зменшились незначною мірою.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що надання підозрюваним ОСОБА_4 показань/відмова від їх надання, а також достовірність наданих показань не може свідчити про причетність до вчинення інкримінованого підозрюваному злочину та розцінюється слідчим суддею як позиція сторони захисту.

Таким чином, належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні.

При визначенні можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, про що просить сторона захисту у Клопотанні, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація ОСОБА_4 (раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не одружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, відомості щодо незадовільного стану здоров`я відсутні), проте, в світлі наведених вище фактичних даних, вони не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Разом з тим, нівелювання одного з ризиків (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), на думку слідчого судді, не є підставою для зміни запобіжного заходу на більш м`який, враховуючи продовження існування двох інших ризиків, зокрема значного ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, зумовленого, у тому числі, відсутністю у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків та наявністю неофіційних доходів.

За ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Таким чином, при зверненні сторони захисту до суду у порядку ст. 201 КПК України із клопотанням про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, тягар доказування перед слідчим суддею обставин, на які вона посилаються, покладається саме на сторону захисту.

Сторона захисту у Клопотанні та в судовому засіданні не навела достатніх доводів на спростування вищевказаних ризиків.

Що стосується доводів сторони захисту щодо непомірності для ОСОБА_4 розміру визначеної йому застави, то слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При цьому, встановлений законом обов`язок слідчого судді, суду визначити розмір застави в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить про те, що застава в певному розмірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на тому ж рівні (з тією ж ефективністю), що і тримання під вартою. Тримання під вартою не застосовується у зв`язку з внесенням застави у розмірі, визначеному слідчим суддею чи судом. Отже, законодавцем визначено, що за умови внесення застави в певному розмірі вона (застава) за своєю ефективністю забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам є еквівалентною такому винятковому запобіжного заходу як тримання під вартою. Інші запобіжні заходи (в тому числі домашній арешт) в цьому випадку не здатні забезпечити дієвість кримінального провадження на тому ж рівні що й тримання під вартою.

Так, при визначенні розміру застави, слідчим суддею (ухвала від 12.03.2025 у справі № 991/1970/25) взято до уваги майновий стан підозрюваного ОСОБА_4, а саме: сума нарахованого доходу ОСОБА_4 за 2021 рік становить 573 649,89 грн, за 2022 рік - 355 599,01 грн. Дохід ТОВ «Паверсток», керівником та власником якого був ОСОБА_4, у 2019 році склав 4 264 852 грн, у 2020 році - 244 041 368 грн; за 2021 рік - 1 540 450 115 грн. ОСОБА_4 офіційно не працює, проте на підставі договору від 15.09.2024 є орендарем квартири, вартість оренди якої становить 38 000 гривень в місяць. ОСОБА_4 на підставі договору найму (оренди) автомобіля від 17.05.2024 користується автомобілем VOKSWAGEN ID.6 CROZZLITE PRO. Зважаючи на можливість орендувати квартиру за плату, яка згідно з повідомленими ним даними складає його місячний заробіток, а також автомобіль, дохід підозрюваного, ураховуючи необхідність здійснення побутових витрат, у т.ч. на утримання названого майна, є значно більшим, ніж повідомлений підозрюваним, до того ж, вірогідно неофіційним. У 2023, 2024 роках ОСОБА_4 одержав єдиний офіційно відображений дохід у розмірі 365,52 грн від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». За підозрюваним не зареєстровано будь-якого нерухомого майна. ОСОБА_4 23.05.2022 у зв?язку із укладенням договору купівлі-продажу транспортного засобу марки INFINITI, моделі Q50, 2016 р.в., отримав дохід у сумі 280 000 грн, а також 18.05.2022 отримав дохід від продажу квартири у АДРЕСА_1, загальною площею 34,4 кв. м у розмірі 1 667 530 грн. Також враховано ймовірне виведення співучасниками близько 58 млн грн з рахунків очолюваного раніше підозрюваним підприємства та наявність достатніх підстав вважати, що значну частку цих коштів згідно попередніх домовленостей отримав сам підозрюваний. Крім того, взято до уваги обставини обговорення підозрюваними ОСОБА_4 та ОСОБА_6 питань щодо обсягів коштів, якими вони оперували в інших сферах господарської діяльності, наміри стягнення боргів з інших осіб в значних обсягах тощо. Зокрема, у розмові, яка відбулась 28.05.2022 між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, запис якої містився на мобільному телефоні підозрюваного, ОСОБА_4, серед іншого, промовив: «Це буде просто щомісяця викинуто по 5 мільйонів гривень грошей» в контексті відповіді на пропозицію ОСОБА_6 примусово усунути директора відповідного підприємства і захопити його (щодо можливого способу стягнення боргу). Також ОСОБА_4 зазначив: «Вони з цієї станції те, що [інша особа] з Укргазресурсів підняв, витягли майже 400 млн грн», при цьому ОСОБА_6 зазначив «Інша річ, гроші ми можемо хлопнути красиво з цими», ОСОБА_4 : «Ну теоретично ми їх так хлопнемо». Зазначені уривки розмови свідчать про те, що підозрювані ОСОБА_4 та ОСОБА_6 могли мати певні наміри з обернення на свою користь значних сум коштів в інших сферах діяльності, не пов`язаних з обставинами цього кримінального провадження.

Згідно копії рішення Господарського суду м. Києва від 22.02.2023 у справі № 910/9277/22, наданого стороною захисту, із ТОВ «Паверсток» та ОСОБА_4 постановлено стягнути солідарно на користь АТ «Український Будівельно-Інвестиційний Банк» заборгованість за договором овердрафту № OV/U/03-2-0013 від 18.02.2021 в розмірі 4 085 671 грн 48 коп.

Однак, наявність заборгованості не перешкоджала ОСОБА_4 орендувати названі житло (за досить високою ціною) та автомобіль.

Зазначені обставини також підтверджено Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду (ухвала від 19.03.2025 у справі № 991/1970/25).

При розгляді Клопотання, стороною захисту жодним чином не спростовано зазначених висновків.

Вказане в сукупності дає підстави для висновку, про відсутність ознаки непомірності визначеного підозрюваному розміру застави.

За такого, слідчий суддя дійшов до висновку, що з урахуванням обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків, запобігти яким застосуванням до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу (у тому числі домашнього арешту) ніж тримання під вартою з альтернативою застави у визначеному розмірі (2 500 000 грн) до її внесення є неможливим, відсутні підстави для задоволення Клопотання.

Керуючись статтями 22, 26, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_16