- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панкулич В.І.
Справа № 991/1727/25
Провадження №11-сс/991/226/25
У Х В А Л А
09 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 березня 2025 року про застосування підозрюваному запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52019000000000660 від 29.07.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Детективами Національного антикорупційного бюро України 11.02.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.5 ст.27 ч.3 ст.209 КК України.
Згідно підозри, ОСОБА_7, діючи за вказівкою та з відома директора Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства «Спецтехноекспорт» ОСОБА_8 та виконуючи відведену йому роль пособника у вчиненні злочину, задля досягнення спільної мети злочину - заволодіння грошовими коштами державних підприємств - учасників концерну «Укроборонпром» (Комітентів), зокрема ДАХК «Артем», діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення учасників організованої групи, підшукав та залучив у якості співвиконавця вчинення злочину ОСОБА_9, організовував зустрічі та забезпечував комунікацію між ОСОБА_9 та іншими учасниками групи, зокрема ОСОБА_10 та ОСОБА_8, надавав останньому поради та вказівки на етапі готування до вчинення злочину під час придбання ОСОБА_9 компанії «Vakur s.r.o.», відкриття банківських рахунків вказаної компанії, на етапі безпосереднього вчинення злочину під час безпідставного отримання компанією «Vakur s.r.o.» грошових коштів у якості агентської винагороди за удаване надання агентських послуг за Додатковою угодою № 1 від 22.12.2015 до Агентської Угоди від 04.11.2015 № STE-4-103-A-15, здійснюючи контроль за надходженням та подальшим розподілом вказаних грошових коштів, передаючи відповідну інформацію ОСОБА_8, а також забезпечуючи передачу цих грошових коштів у готівковій формі від ОСОБА_9 іншим учасникам організованої групи, тим самим сприяючи спільно з ОСОБА_10 заволодінню шляхом зловживання службовим становищем ОСОБА_8, ОСОБА_11, а також ОСОБА_9 грошовими коштами ДАХК «Артем» на загальну суму 3 630 000,00 євро (що в еквіваленті становить 102 403 927,40 грн).
При цьому, у період з лютого 2016 року по 27.03.2017, ОСОБА_7, будучи пособником у складі організованої групи разом із ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, з корисливих мотивів, на виконання заздалегідь розробленого та узгодженого плану злочинної діяльності, будучи обізнаним, що грошові кошти на загальну суму 3 630 000,00 євро одержані злочинним шляхом, сприяв вчиненню легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, а саме надавав поради та вказівки щодо здійснення ОСОБА_9, який був обізнаний зі злочинним походженням вказаного майна, від імені компанії «Vakur s.r.o.» фінансових операцій з грошовими коштами, щодо яких фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, на загальну суму 3 624 560,00 євро (еквівалент 102 250463 грн) шляхом їх переказу на рахунки інших фізичних та юридичних осіб, а також виведення у готівкову форму.
Детектив Національного антикорупційного бюро України звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 30 280 000 (тридцять мільйонів двісті вісімдесят) гривень та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.03.2025 застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4000000 (чотири мільйони) гривень. Цією ухвалою на підозрюваного покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, а також свідком ОСОБА_12 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя виходив з того, що обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_7 є доведеною з огляду на відомості, які містять надані на дослідження у судовому засіданні матеріали кримінального провадження.
Прокурор у судовому засіданні довів ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних; перешкоджання кримінальному провадженню.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував майновий стан підозрюваного та членів його родини, визначив її у розмірі 4 000 000 (чотири мільйони) гривень.
Враховуючи обставини кримінального провадження, застосування запобіжного заходу у вигляді застави є необхідним і достатнім для контролю за поведінкою підозрюваного та виконанням покладених на нього процесуальних обов`язків.
Не погоджуючись з ухвалою, захисник подав апеляційну скаргу, просить її скасувати в частині покладення на ОСОБА_7 обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Зазначає про відсутність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_7, отримавши повідомлення про підозру та повістки про виклик до НАБУ, перебуваючи за кордоном у відрядженні та з метою планового лікування, повернувся до України раніше відведеного строку, відклав лікування та з`явився до НАБУ. Крім того, ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки на території України (одружений, на його утриманні троє неповнолітніх дітей, мати похилого віку, має постійне місце проживання та роботи в Україні, займається бізнесом за сумісництвом, має значний обсяг нерухомого майна в Україні), виконує вимоги органу пробації щодо виїзду за межі території України, відповідно до вироку у іншому кримінальному провадженні, яким затверджено угоду про визнання винуватості.
На переконання захисника, ОСОБА_7 не причетний до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, працював помічником директора ДП «Спецтехноекспорт» з лютого по червень 2015 року, та звільнився задовго до періоду взаємовідносин між ДП «Спецтехноекспорт» та компанією «Вакур».
Захисник звертає увагу колегії суддів на те, що єдина можливість ОСОБА_7 наразі отримувати доходи під час трудової діяльності на СВК «Ягідка» та просування цього бізнесу за кордоном, це експорт ягід українського виробництва до Іспанії.
За таких обставин вважає, що слідчим суддею не обґрунтовано застосовано до підозрюваного процесуальний обов`язок щодо здачі закордонного паспорту, оскільки відсутні докази, які б свідчили про його наміри переховуватися за межами України.
Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 10.03.2025, обґрунтоване тим, що захисник отримав її тільки 17.03.2025, а апеляційну скаргу подав 18.03.2025.
Враховуючи, що можливість ознайомитися зі змістом судового рішення виникла у заявника 17.03.2025, колегія суддів визнає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, а строк таким, що підлягає поновленню.
За результатами розгляду апеляційної скарги у її межах за участю прокурора, підозрюваного та його захисника колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких доведена прокурором.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави слідчий суддя поклав на підозрюваного процесуальний обов`язок, передбачений ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, зобов`язав його здати на зберігання до Державної міграційної служби України свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_7 зазначав про необхідність відряджень за кордон для здійснення трудової діяльності на СВК «Ягідка».
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти виїзду підозрюваного за межі України, оскільки переконаний, що у такий спосіб не буде належним чином забезпечений ризик переховування його від органів досудового розслідування.
Оцінюючи необхідність покладених на підозрюваного обов`язків у сукупності та взаємозв`язку із встановленими ризиками, колегія суддів вважає, що саме обов`язок здати на зберігання паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну перешкоджатиме переховуванню підозрюваного від органів досудового розслідування, є необхідним для досягнення дієвості кримінального провадження та відсутні підстави для його скасування на даному етапі кримінального провадження, у тому числі, враховуючи, що підозрюваний раніше вчиняв кримінальне правопорушення. Відповідно до вироку у іншому кримінальному провадженні, затверджено угоду про визнання винуватості обвинуваченого. Хоча він дотримується вимог органу пробації щодо виїзду за кордон, однак це не спростовує наявність ризику його переховування від органів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
За таких обставин оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою.
Керуючись статтями 177, 178, 194, 407, 418 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали визнати поважними. Строк поновити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.03.2025 про застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52019000000000660 від 29.07.2019 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3