Документ № 127258723

Дата засідання: 12/05/2025
Дата винесення рішення: 12/05/2025
Справа №: 991/3915/25
Провадження №: 52025000000000234
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне
Тип рішення: Вирок

Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.

Справа № 991/3915/25

Номер провадження 1-кп/991/55/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

обвинуваченої ОСОБА_4,

її захисника адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні залу суду в місті Києві угоду про визнання винуватості, укладену 30 квітня 2025 року між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4, за участі її захисника - адвоката ОСОБА_5 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 квітня 2025 року за № 52025000000000234, за обвинуваченням

ОСОБА_6, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження, відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання

1.1. 01 травня 2025 року до Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) надійшов для розгляду обвинувальний акт із реєстром матеріалів досудового розслідування, розпискою обвинуваченої ОСОБА_4 про отримання нею копії цього обвинувального акта з додатками, угодою про визнання винуватості у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 30 квітня 2025 року за № 52025000000000234, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Угоду укладено 30 квітня 2025 року між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (надалі - САП) ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4, за участі її захисника - адвоката ОСОБА_5, а також погоджено заступником Генерального прокурора керівником САП ОСОБА_7 .

Сторонами в угоді (1) визначена ОСОБА_4 міра покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без конфіскації майна, (2) узгоджено на підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, а також спільно клопотати перед судом про призначення іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, та відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КПК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання про зміну місця проживання, роботи або навчання.

1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 травня 2025 року для розгляду цього кримінального провадження визначено суддю ВАКС ОСОБА_1 .

Ухвалою ВАКС від 02 травня 2025 року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

ІІ. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа

2.1. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

2.2. За змістом обвинувального акта та укладеної між сторонами угоди кримінальне правопорушення було вчинене за таких обставин.

2.2.1. Обставини набуття ОСОБА_8 статусу судді

Указом Президента України № 655/2007 від 20 липня 2007 року «Про призначення суддів» ОСОБА_8 призначено на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області строком на п`ять років, а постановою Верховної Ради України № 4920-VI від 07 червня 2012 року «Про обрання судді» останнього обрано на посаду судді цього ж суду безстроково.

Відтак, ОСОБА_8 станом на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду судді, а тому в розумінні п. 2 примітки до ст. 368 КК України був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

2.2.2. Обставини висловлення пропозиції надати неправомірну вигоду та надання такої вигоди

Не пізніше 12 червня 2024 року у секретаря судового засідання Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на надання судді цього ж суду ОСОБА_8 неправомірної вигоди за ухвалення двох позитивних судових рішень у справах за позовами ОСОБА_9 (справа № 495/4849/24) та ОСОБА_10 (справа № 495/5023/24) щодо встановлення місця проживання дитини разом з батьком.

Того ж дня, з метою реалізації злочинного умислу, перебуваючи у кабінеті судді Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_8, у присутності його помічника ОСОБА_11, ОСОБА_4 надала для ознайомлення судді ОСОБА_8 дві судові справи за позовами ОСОБА_9 (справа № 495/4849/24) та ОСОБА_10 (справа № 495/5023/24) щодо встановлення місця проживання дитини разом з батьком, і зауважила, що вона особисто зацікавлена у цих справах та прохала ухвалити у них позитивні судові рішення.

Цього ж дня о 12 годині 59 хвилин у кафе «Маестро», розташованому за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 1Р, ОСОБА_4 передала через товариша та водія судді ОСОБА_8 - ОСОБА_12 - неправомірну вигоду у розмірі 2 000 доларів США (що відповідно до офіційного курсу НБУ від 12 червня 2024 року становило 81 040 грн), поклавши їх у книгу «Комментарии к правилам дорожного движения Украины» за позитивний розгляд та ухвалення двох судових рішень у справах № 495/4849/24 та № 495/5023/24.

14 червня 2024 року під час телефонної розмови з ОСОБА_8 ОСОБА_4 підтвердила, що 12 червня 2024 року вона особисто передала ОСОБА_12 грошові кошти в книзі для їх передачі ОСОБА_8, та зазначила, що сума перевищує 1 200 доларів США.

19 червня 2024 року о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_4 під час обговорення судових справ повторно наголосила судді ОСОБА_8, що вона особисто зацікавлена у позитивному вирішенні двох попередньо обговорених судових справ.

26 червня 2024 року о 12 годині 41 хвилині, перебуваючи у відпустці в Республіці Словенія, ОСОБА_4, реалізуючи свій умисел, під час телефонної розмови з ОСОБА_8, наполегливо попрохала його ухвалити позитивні рішення у судових справах № 495/4849/24 та № 495/5023/24, за позовами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідно, зазначивши, що розрахувалася за ці справи 12 червня 2024 року та наголосила, що це «її» справи, у яких вона особисто зацікавлена.

17 липня 2024 року? ОСОБА_4, перебуваючи в службовому кабінеті судді ? ОСОБА_8 під час підписання останнім документів, звернулася до нього з проханням обов`язково розглянути дві її справи №?495/4849/24, № 495/5023/24, за які попередньо надала судді неправомірну вигоду для ухвалення позитивних рішень.

Цього ж дня суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_8 ухвалив позитивні рішення у справах за позовами ОСОБА_9 (справа № 495/4849/24) та ОСОБА_10 (справа № 495/5023/24), які були датовані 12 червня 2024 року.

ІІІ. Обставини, які враховано прокурором при вирішенні питання про можливість укладення цієї угоди

3.1. Відповідно до змісту укладеної 30 квітня 2025 року угоди про визнання винуватості ОСОБА_4, прокурором відповідно до вимог ст. 470 КПК України враховано такі обставини:

- беззаперечне визнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї винуватості в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні;

- ступінь та характер сприяння обвинуваченої у проведенні кримінального провадження щодо інших осіб, які є підозрюваними у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10 березня 2023 року за № 52023000000000114;

- наявність суспільного інтересу у швидкому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне покарання обвинувачених за вчинення кримінального правопорушення.

3.2. ОСОБА_4 щиро розкаюється і беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, в обсязі та за обставин, викладених у обвинувальному акті від 30 квітня 2025 року, і зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення у судовому провадженні та надати викривальні показання щодо інших осіб.

3.3. Обов`язки та зобов`язання обвинуваченої щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого у співучасті

Відповідно до укладеної 30 квітня 2025 року угоди обвинувачена ОСОБА_4 зобов`язується:

- беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення;

- співпрацювати з прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 10 березня 2023 року за № 52023000000000114, та/або у виділеному чи об`єднаному кримінальному провадженні (за фактом функціонування організованої групи у Білгород-Дністровському міськрайонному суді щодо винесення судових рішень про визначення місця проживання дитини разом з батьком, позбавлення батьківських прав матері, втручання в автоматизовану систему документообігу суду), зокрема, але не виключно щодо участі адвоката ОСОБА_13, ролі суддів ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_15 у вказаній організованій групі, помічника судді ОСОБА_8 - ОСОБА_11, ролі ОСОБА_16 та ОСОБА_17, а також щодо обставин надання адвокатом ОСОБА_18 неправомірної вигоди на користь судді ОСОБА_14 за винесення рішень щодо визначення місця проживання дитини із батьком.

3.4. Узгоджене сторонами покарання та згода обвинуваченої на його призначення

Відповідно до умов угоди обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4, згідно з ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння у викритті інших осіб шляхом надання показань під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10 березня 2023 року за № 52023000000000114, а саме за фактом функціонування організованої групи в Білгород-Дністровському міськрайонному суді щодо винесення судових рішень про визначення місця проживання дитини з батьком, позбавлення матері батьківських прав протягом 2022-2024 років.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4, стороною обвинувачення не встановлено.

Відтак, сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_4 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без конфіскації майна.

Крім того, сторони узгодили на підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, а також спільно клопотати перед судом про призначення іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, та відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КПК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;

3.5. Відомості про обізнаність сторін про наслідки укладення та затвердження угоди, а також про наслідки невиконання цієї угоди

Сторонам відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченої є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями ч. 4 ст. 394 КПК України та ч. 3 ст. 424 КПК України, а для обвинуваченої - також її відмова від здійснення прав, передбачених абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Окрім того, сторонами обумовлено наслідки невиконання угоди (ст. 476 КПК України).

IV. Позиція учасників судового засідання

4.1. Прокурор ОСОБА_3 подану угоду про визнання винуватості підтримав у повному обсязі, просив її затвердити. При цьому стверджував, шо (1) умови угоди відповідають як вимогам КПК України, так і вимогам КК України, (2) існують фактичні підстави для визнання обвинуваченою своєї винуватості у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, (3) укладення угоди є добровільним актом усіх сторін.

Також наголосив, що умови угоди у повному обсязі відповідають інтересам суспільства, у першу чергу, в частині забезпечення швидкого судового провадження з дотриманням прав обвинуваченої. Окрім того, саме завдяки показанням обвинуваченої ОСОБА_4 досудовому розслідуванню вдалося виявити інших осіб, причетних до функціонування організованої групи у Білгород-Дністровському міськрайонному суді щодо винесення судових рішень про визначення місця проживання дитини разом з батьком, позбавлення батьківських прав матері, втручання в автоматизовану систему документообігу суду, а також щодо обставин надання адвокатом ОСОБА_18 неправомірної вигоди на користь судді ОСОБА_14 за винесення рішень щодо визначення місця проживання дитини із батьком, встановити їх ролі.

Прокурор пояснив, що у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 10 березня 2023 року за №52023000000000114, орган досудового розслідування встановив, що до протиправного алгоритму дій працівників Білгород-Дністровського міськрайонного суду та суддів цього ж суду було залучено понад дванадцять осіб. А тому розгляд цього кримінального провадження за участі такої кількості осіб у судовому процесі є надскладним завданням, відтак органи досудового розслідування поетапно здійснюють аналіз протиправної діяльності та ролі кожного з учасників організованої групи в межах розслідуваних обставин. Ба більше, сторона обвинувачення усвідомлює, що без протиправної діяльності конкретних суддів протиправний механізм не міг функціонувати. Цей механізм був спрямований на винесення позитивних судових рішень про визначення місця проживання дитини з батьком, позбавлення батьківських прав матері та втручання в автоматизовану систему документообігу суду. Відтак пріоритетом органу досудового розслідування є надання викривальних показань щодо конкретних осіб, зокрема суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду. За версією сторони обвинувачення роль та участь ОСОБА_4 у цьому протиправному механізмі є мінімальною та епізодичною.

Крім того, прокурор зазначив, що грошові кошти у розмірі 2?000 доларів США, які є предметом неправомірної вигоди, передавалися ОСОБА_4 судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_8 . Відповідно до постанови детектива НАБУ від 28 квітня 2025 року, вони були визнані речовими доказами, а тому просив вирішити їхню долю шляхом конфіскації в рахунок держави.

4.2. Обвинувачена ОСОБА_4 підтвердила, що усвідомлює суть висунутого їй обвинувачення, не заперечує жодної із фактичних обставин, викладених як в обвинувальному акті, так і в угоді про визнання винуватості.

Додатково надала пояснення про обставини вчинення кримінального правопорушення, своєї ролі та ролі третіх осіб у його вчиненні. Наголосила, що беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, щиро розкаюється у вчиненому, погоджується з видом та мірою покарання, яке буде до неї застосовано у разі затвердження угоди.

Обвинувачена стверджувала про добровільний характер укладення угоди про визнання винуватості, та просила її затвердити, враховуючи запропоноване сторонами покарання.

4.3. Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 повідомив, що безпосередньо брав участь в укладенні цієї угоди, а тому вважає, що її умови в повному обсязі відповідають вимогам законодавства, її укладення є добровільним, а тому вона підлягає затвердженню.

Крім того, просив врахувати такі факти про обвинувачену ОСОБА_4 :

- активно сприяє здійсненню досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10 березня 2023 року за № 52023000000000114;

- має позитивну характеристику з попереднього місця роботи, де працювала з 16 лютого 2002 року до 31 грудня 2024 року та була звільнена у зв`язку з виходом на пенсію. Ба більше, протягом її тривалої роботи в Білгород-Дністровському міськрайонному суді керівництво суду та апарату суду не виявило жодних порушень в її роботі;

- 18 січня 2021 року померла її єдина донька ОСОБА_19, ці трагічні події негативно відобразились на її психічному здоров`ї, про що свідчить довідка КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради від 05 вересня 2024 року про наявність у ОСОБА_4 відповідного діагнозу;

- ОСОБА_4 є пенсіонеркою та не має у власності жодного майна, окрім кімнати у комунальній квартирі, яку отримала у спадщину від доньки, ця кімната є її єдиним житлом.

V. Мотиви суду

У ході вирішення питання про можливість затвердження угоди, суд має встановити відповідність укладеної сторонами угоди вимогам законодавства та відсутність підстав для відмови в її затвердженні.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, суд приходить до таких висновків.

5.1. Щодо відповідності умов угоди вимогам національного законодавства

5.1.1. Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого (ч. 2 ст. 469 КПК України).

Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані) (п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України).

Суд з урахуванням викладених в обвинувальному акті і угоді обставин, пояснень прокурора, захисника і обвинуваченої, встановив, що правова кваліфікація дій обвинуваченої є правильною. Кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечних дій відповідає ознакам, встановленим у нормах кримінального закону.

В угоді та під час судового засідання сторони визнали правильність кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 369 КК України, а саме надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких та вважається корупційним кримінальним правопорушенням (примітка до ст. 45 КК України).

Відтак, кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4, належить до тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості.

5.1.2. Умовами укладеної угоди передбачено, що ОСОБА_4 зобов`язується співпрацювати із прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 10 березня 2023 року за № 52023000000000114, та/або у виділеному чи об`єднаному кримінальному провадженні (за фактом функціонування організованої групи у Білгород-Дністровському міськрайонному суді щодо винесення судових рішень про визначення місця проживання дитини разом з батьком, позбавлення батьківських прав матері, втручання в автоматизовану систему документообігу суду), зокрема, але не виключно щодо участі адвоката ОСОБА_13, ролі суддів ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_15 у вказаній організованій групі, помічника судді ОСОБА_8 - ОСОБА_11, ролі ОСОБА_16 та ОСОБА_17, а також щодо обставин надання адвокатом ОСОБА_18 неправомірної вигоди на користь судді ОСОБА_14 за винесення рішень щодо визначення місця проживання дитини із батьком.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі №761/13021/19, за змістом статті 474 КПК України перевірка доказів щодо викриття підозрюваним дій інших учасників групи чи інших вчинених групою злочинів не належить до повноважень суду при прийнятті рішення щодо затвердження угоди про визнання винуватості. Натомість відповідно до приписів статті 470 КПК України обов`язок враховувати ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб при укладенні угоди про визнання винуватості покладено саме на прокурора.

Крім того, судом встановлено, що цим кримінальним правопорушенням завдано шкоди виключно державним та суспільним інтересам.

Відповідно до змісту обвинувального акту, потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Таким чином, з огляду на відсутність потерпілих та завдання шкоди вчиненим кримінальними правопорушеннями лише державним та суспільним інтересам, вимоги абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України в угоді сторонами дотримано.

5.1.3. Угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами НАБУ або яке було направлено до суду прокурором САП, може бути укладено за погодженням із заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов`язки) або його першим заступником чи заступником.

30 квітня 2025 окреслену угоду було погоджено заступником Генерального прокурора керівником САП ОСОБА_7, відтак ця угода відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 470 КПК України.

5.2. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства

5.2.1. У ході вирішення питання про укладення угоди про визнання винуватості прокурор зобов`язаний враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, у запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (470 КПК України).

Під суспільним інтересом у кримінальному процесі розуміють певні вигоди для суспільства, без яких неможливо забезпечити його всебічний, стабільний та демократичний розвиток. Вони визнані державою, забезпечені правом, а їх задоволення є гарантією існування і розвитку суспільства загалом. Суспільний інтерес спонукає діяти заради блага всього суспільства та окремої людини.

У кримінальному провадженні суспільний інтерес виражений у завданнях, визначених ст. 2 КПК України. Він полягає в (1) захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; (2) охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; (3) забезпеченні швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду. Це гарантує, що кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, буде притягнутий до відповідальності пропорційно своїй вині, жодна невинна особа не буде обвинувачена або засуджена; жодна особа не буде піддана необґрунтованому процесуальному примусу; а до кожного учасника кримінального провадження буде застосована належна правова процедура.

5.2.2. Відповідно до змісту угоди, суспільний інтерес в її укладенні сторони вбачають у забезпеченні швидшого судового провадження, яке гарантує справедливе, своєчасне та невідворотне покарання обвинувачених за корупційні кримінальні правопорушення, пов`язані з функціонуванням організованої групи у Білгород-Дністровському міськрайонному суді щодо винесення рішень про визначення місця проживання дитини з батьком та позбавлення матері батьківських прав протягом 2022-2024 років.

Крім того, суд враховує (1) передбачені угодою обов`язки обвинуваченої ОСОБА_4 щодо співпраці із прокурором у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10 березня 2023 року за № 52023000000000114, за фактом функціонування організованої групи у Білгород-Дністровському міськрайонному суді щодо винесення судових рішень про визначення місця проживання дитини разом з батьком, позбавлення батьківських прав матері, втручання в автоматизовану систему документообігу суду), зокрема, але не виключно щодо участі адвоката ОСОБА_13, ролі суддів ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_15 у вказаній організованій групі, помічника судді ОСОБА_8 - ОСОБА_11, ролі ОСОБА_16 та ОСОБА_17, а також щодо обставин надання адвокатом ОСОБА_18 неправомірної вигоди на користь судді ОСОБА_14 за винесення рішень щодо визначення місця проживання дитини із батьком, (2) повідомлені сторонами під час судового засідання обставини щодо ролі та сприяння обвинуваченої ОСОБА_4 здійсненню повного та неупередженого розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 10 березня 2023 року за № 52023000000000114.

На переконання суду, затвердження угоди в цьому провадженні забезпечить справедливе та своєчасне вирішення кримінальної справи, досягнення завдань кримінального провадження з мінімальними витратами державних ресурсів і зменшить навантаження на органи прокуратури та суд. Крім того, проведення судового розгляду в загальному порядку з урахуванням беззаперечного визнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї вини, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, чинників, що характеризують обвинувачену, і її ставлення до скоєного є недоцільним.

Суд констатує, що укладена угода відповідає суспільним інтересам та узгодженому покаранню, а також загальним засадам призначення покарання, є співмірною та адекватною реакцією держави на вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення, виходячи з меж, встановлених санкцією ч. 3 ст. 369 КК України. Покладення відповідних обов`язків на обвинувачену та врахування відповідних фактів прокурором свідчить про наявність суспільного інтересу в укладенні цієї угоди.

5.3. Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб

Відповідно до п. 3 ч. 7 ст.474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд перевіряє, серед іншого, чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших сторін.

Судом встановлено, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, зокрема, і з огляду на те, що обставини викладеного обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК України не можуть бути використані для підтвердження винуватості будь-яких інших осіб, окрім обвинуваченого у цьому провадженні. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.

Суд наголошує, що в межах цього кримінального провадження не здійснювалось дослідження та оцінка правомірності дій інших осіб, не встановлювалась наявність чи відсутність їх винуватості, а також не встановлено жодних преюдиційних фактів щодо них. Інформація, викладена у вироку стосовно формулювання дій, не має доказового значення для розгляду будь-якого іншого кримінального провадження.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участі інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила обмежуватися даними конкретного провадження. Особливо це стосується вироків, ухвалених на підставі угоди (рішення у справі «Навальний і Офіцеров проти Росії» від 23 лютого 2016 року).

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 639/2837/19 зазначила, що дані про осіб, які містяться у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором (обвинувальному акті, повідомленні про підозру тощо) у цьому чи іншому кримінальному провадженні, не можуть бути підставою для визнання вироку на підставі угоди про визнання винуватості однієї особи таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб. Ці процесуальні документи, на відміну від вироку суду, містять твердження сторони обвинувачення про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України), з викладенням обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до вимог ст. 91, 92, 277, 291 КПК України.

Таким чином, цей вирок не є належним та допустимим доказом причетності до вчинення будь-якого злочину осіб, які не є учасниками цього кримінального провадження. Згідно зі ст. 90 КПК України, преюдиціальне значення у кримінальному провадженні мають лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, якими встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Однак цей вирок не є таким рішенням.

У цьому кримінальному провадженні відсутні потерпілі, кримінальним правопорушенням не порушено права та інтереси громадян або юридичних осіб, а також не завдано матеріальних збитків внаслідок вчинення обвинуваченою цього правопорушення.

Відтак, судом не встановлено порушення угодою прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

5.4. Щодо добровільності укладення угоди

При вирішенні питання щодо наявності підстав для затвердження угоди суд повинен переконатися в її добровільності. Будь-який примус зі сторони обвинувачення або третіх осіб, спрямований на укладення угоди, або інші обставини, що породжують сумнів у її добровільності, мають призвести до відмови суду у її затвердженні (п. 4 ч. 7 ст. 474 КПК України).

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 підтвердили добровільність укладення угоди про визнання винуватості та консенсус щодо всіх викладених у ній умов. Також акцентували увагу суду, що укладення угоди не є наслідком будь-якого неправомірного впливу, насильства, примусу чи погроз щодо ОСОБА_4 . Будь-які обіцянки чи пропозиції, окрім передбачених угодою, не надавалися.

Прокурор також зазначив про спільну узгодженість усіх викладених в угодах умов, підтвердивши добровільність їх укладення зі сторони обвинувачення.

З огляду на зазначене, а також відсутність будь-яких обставин, які б свідчили про укладання угоди сторонами під будь-яким впливом, суд дійшов висновку, що її укладення має добровільний характер і не суперечить бажанню та волі сторін.

5.5. Щодо можливості виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов`язань

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 474 КПК України суд зобов`язаний перевірити угоду на предмет можливості виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов`язань.

За змістом угоди обвинувачена ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та зобов`язалася беззастережно визнати свою винуватість у зазначеному обсязі в судовому провадженні.

У судовому засіданні обвинувачена підтвердила обставини, викладені у формулюванні обвинувачення, надала відповідні показання щодо себе, визнала свою винуватість та щиро розкаялась.

Відтак суд констатує, що обвинувачена ОСОБА_4 виконала взяті на себе зобов`язання у цій частині.

Крім того, у ході судового засідання обвинувачена ОСОБА_4 підтвердила готовність:

- продовжувати співпрацювати із прокурором у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10 березня 2023 року за № 52023000000000114, за фактом функціонування організованої групи у Білгород-Дністровському міськрайонному суді щодо винесення судових рішень про визначення місця проживання дитини разом з батьком, позбавлення батьківських прав матері, втручання в автоматизовану систему документообігу суду, зокрема, але не виключно щодо участі адвоката ОСОБА_13, ролі суддів ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_15 у вказаній організованій групі, помічника судді ОСОБА_8 - ОСОБА_11, ролі ОСОБА_16 та ОСОБА_17, а також щодо обставин надання адвокатом ОСОБА_18 неправомірної вигоди на користь судді ОСОБА_14 за винесення рішень щодо визначення місця проживання дитини із батьком.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_4 підтвердила можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань у цій частині.

5.6. Щодо відповідності умов угоди вимогам закону в частині призначення покарання

За приписами ст. 472 КПК України істотною умовою, яку має містити угода про визнання винуватості, є узгоджене сторонами угоди покарання, а також звільнення обвинуваченого від його відбування з випробуванням (у випадку досягнення такої домовленості).

Відтак, суд має перевірити узгоджене між прокурором та обвинуваченою покарання на предмет відповідності вимогам закону, а також можливість звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди (ч. 5 ст. 65 КК України).

Санкція ч. 3 ст. 369 КК України передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Сторони запропонували cуду призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України сторони пропонують суду звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з покладенням обов`язків, встановлених ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;

При вирішенні питання про те, чи є узгоджене сторонами покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів, суд враховує особу обвинуваченої, зокрема, раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, має позитивну характеристику з попереднього місця роботи, пенсіонерка.

Суд також враховує обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння у викритті інших осіб шляхом надання показань під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 10 березня 2023 року до ЄРДР за № 52023000000000114.

На наявність щирого каяття ОСОБА_4 щодо вчиненого кримінального правопорушення вказують, зокрема: (1) беззастережне визнання обвинуваченою своєї вини в судовому засіданні; (2) надання нею узгоджених та послідовних відповідей на всі запитання суду щодо обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; (3) негативне ставлення обвинуваченої до вчинення кримінального правопорушення; (4) бажання виправити свою поведінку, зокрема шляхом надання викривальних показань щодо себе та інших осіб; (5) готовність понести покарання, обумовлене в угоді.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 статті 75 КК України у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років (ч. 3, 4 ст. 75 КК України).

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що узгоджене сторонами покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, за видом та розміром відповідає тяжкості діяння та особі обвинуваченої, загальним принципам призначення покарання, встановленим законом, і здатне досягти мети покарання.

Крім того, з огляду на встановлені обставини і висловлену думку сторін, суд дійшов висновку про необхідність встановити запропонований сторонами угоди іспитовий строк ОСОБА_4 тривалістю 1 (один) рік із покладенням таких обов`язків:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;

VI. Висновки суду

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4, відповідає вимогам кримінального законодавства та кримінального процесуального законодавства України.

Крім того, судом не встановлено підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.

Відтак, суд доходить висновку про необхідність затвердження окресленої угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченій ОСОБА_20 узгодженої сторонами міри покарання.

VII. Інші питання

7.1. Щодо розподілу процесуальних витрат

Під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, суд повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі (ст. 124, 368 КПК України).

Відповідно до положень угоди, у цьому кримінальному провадженні відсутні процесуальні витрати, тому такі не стягуються з ОСОБА_4 .

7.3. Щодо заходів забезпечення кримінального провадження

Суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили (п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України).

7.3.1. Щодо арешту майна

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

У цьому кримінальному провадженні арешти на майно ОСОБА_4 не накладались.

7.3.2. Щодо запобіжного заходу

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України суд при ухваленні вироку, серед іншого, приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Під час судового засідання судом встановлено, що до обвинуваченої ОСОБА_4 не було застосовано жодного із видів запобіжних заходів та не було покладено процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та відповідних клопотань, а також особу обвинуваченої, її щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу або покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

7.3.3 . Щодо долі документів та речових доказів

При ухваленні вироку, керуючись положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, суд має вирішити питання про долю документів та речових доказів, які були надані сторонами і долучені до матеріалів судової справи.

Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, суд вирішує залишити в матеріалах справи.

Постановою детектива НАБУ від 28 квітня 2025 року було визнано речовими доказами грошові кошти у розмірі 2 000 доларів США, які передавалися ОСОБА_4 для судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_8, а саме:

- одинадцять купюр номіналом по 100 доларів США з серіями та номерами: DB35279134C, FF50729017B, PL09392003Q,PL09392004Q, HG86265946A, HB98280904N, KB53178905E, HF46532057B, KB79328189К, KB42082130G, KB83474273F;

- вісімнадцять купюр номіналом 50 доларів США з серіями та номерами: GF46479588A, JG37824453A, MB91739800C, MG03487692A, MC30413197A, MF01512335A, MB53084500D, MG21140491B, MG62281029A, PA56887057A, PL41251538A, PD91399775A, MB12408808B, MB42746973D, PB19489619B, PD90641440A, MB95812463A, GJ16130967A.

Окреслені грошові кошти відповідають критеріям, визначеним п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, та, відповідно, мають підстави для їх конфіскації в дохід держави.

7.4. Цивільний позов

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

7.5. Спеціальна конфіскація не застосовується

7.6. Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру відсутні

7.7. Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні

На підставі викладеного, керуючись ст. 369-371, 373-376, 469-475 КПК України, головуючий суддя,

У Х В А Л И л а :

1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 квітня 2025 року між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4, за участі її захисника - адвоката ОСОБА_5 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 квітня 2025 року за № 52025000000000234.

2. ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

3. Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 3 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, без конфіскації майна.

4. Враховуючи можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_6 без відбування покарання у виді позбавлення волі, звільнити її на підставі ч. 2 ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

5. На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;

6. Після набрання вироком законної сили речові докази, а саме грошові кошти у розмірі 2 000 доларів США, зокрема, одинадцять купюр номіналом по 100 доларів США з серіями та номерами: DB35279134C, FF50729017B, PL09392003Q,PL09392004Q, HG86265946A, HB98280904N, KB53178905E, HF46532057B, KB79328189К, KB42082130G, KB83474273F та вісімнадцять купюр номіналом 50 доларів США з серіями та номерами: GF46479588A, JG37824453A, MB91739800C, MG03487692A, MC30413197A, MF01512335A, MB53084500D, MG21140491B, MG62281029A, PA56887057A, PL41251538A, PD91399775A, MB12408808B, MB42746973D, PB19489619B, PD90641440A, MB95812463A, GJ16130967A, визнані речовим доказом у постанові від 28 квітня 2025 року, - конфіскувати у дохід держави.

7. Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, - залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України та обмежень, визначених у ч. 2 ст.473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Пошук

Документ № 127258723