Справа № 991/2275/25

Провадження № 1-кп/991/34/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

його захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000432 від 15.08.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Веймар Федеративної Республіки Німеччина, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, з вищою освітою, непрацюючого, розлученого, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, має інвалідність третьої групи,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія провадження

До Вищого антикорупційного суду із Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов для розгляду обвинувальний акт із додатками та угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000432 від 15.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025 для розгляду кримінального провадження визначено суддю ОСОБА_1 .

Суд ухвалою від 01.04.2025 призначив підготовче судове засідання.

16.04.2025 прокурор ОСОБА_3 надала суду зміни від 16.04.2025 до угоди про визнання винуватості від 14.03.2025.

09.05.2025 прокурор подала до суду обвинувальний акт від 09.05.2025 зі зміненим обвинуваченням, а також змінену угоду про визнання винуватості від 09.05.2025.

ІІ. Формулювання обвинувачення та частини статей закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, - зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використанні службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Так, ОСОБА_4, будучи службовою особою - директором ДП «ДГ «Ставидлянське», незважаючи на державні інтереси у вигляді отримання цим підприємством прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції, маючи умисел на зловживання службовим становищем, діючи всупереч інтересам підприємства з метою отримання Особою 1 неправомірної вигоди, використовуючи свої службові повноваження, у період 2021-2022 років забезпечив відвантаження сільськогосподарської продукції, внаслідок чого державному підприємству заподіяно матеріальну шкоду (недоотримання доходу у вигляді різниці між ціною продажу сільськогосподарської продукції та ринковими цінами у 2021 році, а також втрата активу державного підприємства - сільськогосподарської продукції урожаю 2022 року) на загальну суму 59 215 184, 85 грн, що є тяжкими наслідками.

У порушення вимог Статуту підприємства, Постанови Президії Національної академії аграрних наук України від 30.06.2015, Наказу Національної академії аграрних наук України від 01.07.2021 № 56, за якими реалізацію зерна необхідно проводити за цінами, що формуються відповідно до умов ринкової кон`юнктури, але не нижчими, що складаються в регіональних біржах на момент реалізації зерна, у с. Ставидло Олександрійського району Кіровоградської області ОСОБА_4 уклав договори контрактації сільськогосподарської продукції від 01.04.2021 № 01/04/21 для ТОВ «Профін Трейд» (яке 01.07.2021 відступило права вимоги на користь ТОВ «Юніка Трейд») та від 25.04.2021 № 01/04/2021, від 01.07.2021 № 01/07/2021-1, № 01/07/2021-2, № 01/07/2021-3 для ТОВ «Юніка Трейд», предметом яких було постачання сільськогосподарської продукції (пшениці, ячменю та соняшника) за заниженими цінами.

На виконання цих договорів в період з 22.07.2021 до 09.11.2021 ДП «ДГ «Ставидлянське» поставило ТОВ «Юніка Трейд» пшеницю урожаю 2021 року в кількості 1 577,41 тон та насіння соняшника урожаю 2021 року в кількості 2 514,73 тон, внаслідок чого державному підприємству завдано матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 28 493 581,85 грн.

Разом з тим влітку-восени 2022 року ОСОБА_4 забезпечив вивезення сільськогосподарської продукції ДП «ДГ «Ставидлянське» (пшениці) до морських торгових терміналів в порт «Південний» ТОВ «ТІС» та до ТДВ «Ренійський Елеватор» в інтересах ТОВ «Агрокомпанія Піреус» та ТОВ «Трейд Глобал», з якими державне підприємство договори не укладало. Натомість для відвантаження зерна з підприємства були використані фіктивні договори поставки та відповідального зберігання з ТОВ «Юніка Трейд», а також 26 договорів купівлі-продажу пшениці і насіння соняшника урожаю 2022 року з фізичними особами.

Крім того після збору урожаю насіння соняшника в листопаді-грудні 2022 року ОСОБА_4 забезпечив відпуск такого насіння з території державного підприємства без відображення цих операцій в бухгалтерському та податковому обліках до місць розвантаження ТОВ «Енергетик Дніпро» (м. Кілія Одеської області та м. Дніпро).

Таким чином у 2022 році ДП «ДГ «Ставидлянське» нанесено майнову шкоду у вигляді втрати активу - сільськогосподарської продукції урожаю 2022 року, а саме: 2 332 470 кг пшениці 4 класу на суму 12 119 015 грн та 472 140 кг пшениці 3 класу на суму 2 990 816 грн, насіння соняшника в кількості 1 051 820 кг на загальну суму 15 611 773 грн, а всього на загальну суму 30 721 603 грн.

ІІІ. Відомості про укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості

09.05.2025, під час судового провадження, прокурор другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, якій відповідно до ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинувачений ОСОБА_4, з другого боку, з участю захисника останнього - адвоката ОСОБА_5, уклали угоду про визнання винуватості (змінену) в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000432 від 15.08.2024 (далі - Угода). Укладення цієї Угоди здійснено за погодженням із заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 .

Угода містить формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію діяння ОСОБА_4 із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, які відповідають тим, що зазначені в обвинувальному акті від 09.05.2025. Сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 364 КК України.

В Угоді наявне підтвердження сторін про добровільність її укладення.

За умовами Угоди обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі пред`явленого йому обвинувачення та зобов`язався:

1) беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого йому обвинувачення в судовому провадженні;

2) співпрацювати із прокурором у викритті кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальних провадженнях № 52022000000000260 від 14.09.2022 та № 52023000000000314 від 14.07.2023, які розглядатимуться судом, шляхом надання під час судового розгляду вказаних кримінальних проваджень правдивих викривальних показань стосовно інших співучасників та їх ролей: Особи 1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України, Особи 2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 209 КК України, Особи 3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також Особи 4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;

3) співпрацювати з прокурором у викритті кримінального правопорушення, яке розслідується детективами Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 52024000000000122, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме за фактом вимагання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, та у провадженнях, з якими воно буде об`єднане, а також у виділених з нього провадженнях, шляхом надання правдивих викривальних показань та їх підтвердження під час судового провадження.

Сторони врахували, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 завдав шкоди лише державним та суспільним інтересам, потерпілі у кримінальному провадженні відсутні, а цивільний позов не заявлявся.

Зважаючи на те, що майном ДП «ДГ «Ставидлянське» заволоділи інші особи, яким повідомлено про підозру та висунуто обвинувачення в межах інших кримінальних провадженнях (у кримінальному провадженні № 52022000000000260 до обвинувачених пред`явлено цивільний позов на суму 28 502 328,85 грн), ОСОБА_4 зобов`язався упродовж тридцяти робочих днів після набрання законної сили рішенням суду про затвердження Угоди частково відшкодувати завдані державі в особі ДП «ДГ «Ставидлянське» збитки в сумі 2 500 000 грн.

Сторони також дійшли згоди, що упродовж тридцяти робочих днів після набрання законної сили рішенням суду про затвердження Угоди ОСОБА_4 перерахує 500 000 грн на підтримку Збройних Сил України на рахунок Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим».

У разі зміни реквізитів та / або скасування потреби в благодійній допомозі за таким призначенням платежу (цільовою програмою), ОСОБА_4, за погодженням із прокурором, має право перерахувати ці кошти на інші офіційні (спеціальні) рахунки, призначені для збору коштів для потреб Збройних Сил України.

Також сторони узгодили призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, на що ОСОБА_4 дав свою згоду.

Так, сторони визнають наявність двох обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують його покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; вчинення злочину під впливом примусу, через матеріальну та іншу залежність, та відсутність обставин, передбачених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання. Враховують особуОСОБА_4, який раніше не судимий, за місцем роботи та реєстрації характеризується позитивно, є особою із інвалідністю третьої групи, має на утриманні малолітню дитину та матір, яка є особою із інвалідністю третьої групи.

З урахуванням таких обставин Угодою визначено покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 364 КК України - позбавлення волі на строк 3 роки із позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності на строк 1 рік, зі штрафом у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Також сторони узгодили звільнення ОСОБА_4 на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням.

В Угоді перелічені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди відповідно до ст. 476 КПК України.

ІV. Позиції учасників судового провадження щодо Угоди

Прокурор ОСОБА_3 підтримала подану Угоду та просила суд про її затвердження. Надала ряд документів досудового розслідування на підтвердження наявності фактичних підстав для укладення Угоди та зазначених в ній обставин щодо співпраці обвинуваченого ОСОБА_4 . Вказала на особливу важливість співпраці обвинуваченого зі слідством, внаслідок якої були здобуті нові дані та викриті інші особи.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відповідно до формулювання обвинувачення, висунутого йому в обвинувальному акті від 09.05.2025. Підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. У скоєному щиро розкаюється та жалкує про вчинене.

Пояснив, що на початку 2021 року його знайомий, який є діючим директором одного із інститутів НААН, запропонував йому взяти участь у конкурсі на посаду директора ДП «ДГ «Ставидлянське». Запевнив, що вирішить питання щодо перемоги ОСОБА_4, після чого за останнім буде закріплений куратор від НААН, який здійснюватиме повний контроль за діяльністю підприємства. Цим куратором виявився Особа 1, який перебував на посаді в Науковому інформаційно-аналітичному центрі «Торговий дім Національної академії аграрних наук України». Особа 1 провів співбесіду із ОСОБА_4 та пояснив, що ДП «ДГ «Ставидлянське» знаходиться у скрутному становищі, наявна велика кредиторська заборгованість, кошти на рахунках відсутні, немає добрив, паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин, посівного матеріалу, а техніка потребує термінового ремонту. До кінця посівної залишалось менше місяця і ситуація була критичною, що могло призвести до закриття підприємства. Особа 1 зазначив, що у випадку перемоги ОСОБА_4 у конкурсі, з метою запобігти банкрутству підприємства, слід укласти договір контрактації на придбання майбутнього врожаю з підконтрольним Особі 1 підприємством (надалі ним виявилось ТОВ «Юніка Трейд»). У такому разі на наступний день після укладення договору контрактант перерахує ДП «ДГ «Ставидлянське» велику суму коштів, що дасть змогу придбати все необхідне для здійснення весняно-польових робіт, а також відремонтувати техніку та закупити до неї відповідні агрегати. Особа 1 запевнив ОСОБА_4, що все здійснюватиметься в межах чинного законодавства. Через декілька днів після того, як обвинувачений переміг на конкурсі та Особа 1 офіційно представив ОСОБА_4 колективу, із останнім зв`язалась Особа 2 - представник ТОВ «Юніка Трейд» і направила йому на підпис договори контрактації з орієнтовною кількістю товару. Ціна майбутньої продукції мала визначатись залежно від її якості, а також ринкових цін станом на дату поставки. Дійсно після підпису договорів контрактації на рахунок ДП «ДГ «Ставидлянське» надійшли значні кошти, що дало змогу провести посівну, виростити та зібрати врожай. Особа 1 практично постійно перебував на підприємстві, був залучений до всіх виробничих процесів та повністю контролював діяльність обвинуваченого. Саме за вказівкою Особи 1 головним бухгалтером було призначено Особу 3 (яка надалі виявилась сестрою Особи 2). Таким чином Особа 1 мав доступ до бухгалтерських документів підприємства та особисто надавав окремі доручення Особі 3. Одного дня після збору врожаю ранніх зернових ОСОБА_4 зателефонували із центрального складу та повідомили, що приїхало багато фур від ТОВ «Юніка Трейд» за зерном. На запитання ОСОБА_4 Особа 1 повідомив, що товариство забирає зерно відповідно до договору контрактації, а документи (видаткові накладні тощо) обвинувачений підпише пізніше, оскільки Особа 2 має особисто привезти їх на ДП «ДГ «Ставидлянське». Таку інформацію підтвердила ОСОБА_4 і Особа 2 телефоном. Проте Особа 2 тривалий час не приїздила, тому обвинувачений хвилювався, адже розумів, що підприємство відвантажило продукцію без відповідних документів і це може мати для нього негативні наслідки. Однак Особа 1, Особа 2, Особа 3 запевняли обвинуваченого, аби він не турбувався, оскільки до квартальних та річних звітів ще є час, а Особа 2 обов`язково приїде із необхідною документацією.

Після того, як підприємство зібрало урожай пізніх зернових - соняшника, знову приїхали фури ТОВ «Юніка Трейд» та розпочалось відвантаження, яке контролював особисто Особа 1. ОСОБА_4 почав з`ясовувати, де відповідні документи, на що Особа 1 сказав не втручатись у процес, а виконувати суто адміністративні функції.

Через декілька днів приїхала Особа 2 із документами, ознайомившись із якими обвинувачений зрозумів, що ДП «ДГ «Ставидлянське» відвантажило товар за цінами, які іноді були на 50 % нижчими від ринкових. Особа 2 повідомила, що ціни узгоджені із Особа 1, а той у свою чергу запевнив ОСОБА_4, що вони діють в межах законодавства, договір контрактації є юридично правильним, ціни на зерно не обов`язково мають коригуватись під ринкові, адже ТОВ «Юніка Трейд» ризикувало, інвестувавши в діяльність державного підприємства. Разом з тим Особа 1 зазначив, що за результатами виконання договору контрактації ДП «ДГ «Ставидлянське» виконає фінансовий план, поставлений НААН, отримає прибуток, а тому перейматись немає за що.

Обвинувачений вважав, що не має іншого виходу, аніж підписати документи із такими цінами, оскільки товар вже відвантажений.

Така ж ситуація склалась після збору ДП «ДГ «Ставидлянське» наступного урожаю - практично весь об`єм був відвантажений ТОВ «Юніка Трейд» за цінами, які узгодили Особа 1 та Особа 2.

На кінець 2021 року обвинувачений майже не приймав будь-яких рішень щодо діяльності підприємства, фактично останнім керував Особа 1.

Розуміючи відповідальність, яку він може понести за таку діяльність підприємства у 2021 році, а також через постійний стрес, пов`язаний із ситуацією, яка склалась, наприкінці січня 2022 року ОСОБА_4 пішов на лікарняний, після чого планував звільнитись. Однак розпочалось повномасштабне вторгнення і обвинувачений не перебував на робочому місці майже два місяці.

У другій половині квітня 2022 року із ОСОБА_4 зв`язався Особа 4 (директор державного підприємства одного із інститутів НААН, із яким його познайомив Особа 1) та переконав його повернутись до роботи. Обвинувачений спочатку відмовлявся, оскільки не хотів нести відповідальність за діяльність Особа 1, проте Особа 4 почав шантажувати обвинуваченого, вказав, що у разі, якщо він звільниться та посаду директора займе непідконтрольна Особі 1 людина, то всі понесені інвесторами витрати ляжуть на сім`ю ОСОБА_4 Особа 2 та Особа 3 також телефонували обвинуваченому із тією ж метою.

Зважаючи на викладене ОСОБА_4 повернувся до роботи та виявив, що фактично на підприємстві вже є три керівника - він, Особа 1 та Особа 4.

Особа 4 разом із Особою 5, за погодженням із Особою 1, після проведеної ними перевірки бухгалтерської документації ДП «ДГ «Ставидлянське», почали на постійній основі вказувати, як правильно працювати підприємству.

Через певний час Особа 1 неофіційно визначив Особу 4 головним на підприємстві, тому обвинувачений мав вирішувати всі поточні питання виключно із останнім. Особа 1 та Особа 4 узгоджували між собою всі процеси, а обвинуваченого лише ставили перед фактом.

Перед початком збору врожаю ранніх зернових у 2022 році Особа 4 повідомив, що вони із Особою 1 прийняли рішення не звітувати НААН про частину врожаю та продати його за готівку, аби віддати борги інвесторам підприємства. Надалі Особа 4 самостійно керував процесом оприбуткування зерна на склад, а ОСОБА_4 до цього не допускали.

Замовленням фур, завантаженням та відправленням зерна займався Особа 4, який і їхав до точок розвантаження, де, за його словами, із ним розраховувались готівкою.

Інша частина зерна була оприбуткована та реалізовувалась за ринковими цінами, що також контролював Особа 4.

Така ж схема відбувалась і після збору врожаю соняшнику.

Обвинувачений зазначив, що як офіційний керівник підприємства самостійно та свідомо підписував усі документи, які супроводжували відвантаження зерна, хоча розумів, що внаслідок таких дій ДП «ДГ «Ставидлянське» буде заподіяна шкода. Пояснив, що не звертався до правоохоронних органів із заявою щодо неправомірних дій, оскільки Особа 1 та Особа 4 погрожували йому кримінальною відповідальністю, «накладенням штрафу» за перемогу в конкурсі та вказували на те, що умовою зайняття посади одразу було озвучено виконання вимог куратора. До того ж був переконаний в тому, що інформація про його звернення до правоохоронців відразу стала б відома Особі 1, у силу зв`язків останнього.

Вказав, що не отримував коштів від протиправних дій Особи 1, Особи 2, Особи 3, Особи 4.

Захисник ОСОБА_5 підтримала Угоду та просила її затвердити, надала суду додаткові характеризуючі документи на обвинуваченого.

Щодо виконання судом вимог, передбачених ч. 4 ст. 474 КПК України

Під час судового засідання суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю розумів: право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а він має права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження цієї Угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид і міру покарання та умови звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження Угоди судом. Обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснені та йому зрозумілі наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

V. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність Угоди вимогам законодавства і при ухваленні вироку

Проаналізувавши зміст обвинувального акта та Угоди, дослідивши надані сторонами матеріали, суд дійшов таких висновків.

1. Про відповідність умов Угоди вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону про кримінальну відповідальність

Сторони в судовому засіданні пояснили, що прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 уклали Угоду за ініціативою останнього, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 469 КПК України.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).

Абзацом 6 ч. 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Діяння, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів. Разом з тим відповідно до примітки ст. 45 КК України це кримінальне правопорушення є корупційним.

Суд вважає, що сформульоване в обвинувальному акті обвинувачення, яке відтворене і в Угоді, відображає усі істотні обставини вчинення діяння, яке узгоджується із кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_4 .

Укладання Угоди відповідає п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України в частині, що стосується вимог щодо викриття іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення, підтвердження такої інформації доказами та часткового відшкодування заподіяної шкоди.

Так, за умовами Угоди ОСОБА_4 зобов`язався надати викривальні показання щодо причетності та ролей Особи 1, Особи 2, Особи 3, Особи 4 у вчиненні ними зокрема корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Водночас ОСОБА_4 зобов`язався співпрацювати з прокурором у викритті особи, яка займає відповідальне становище, у вчиненні нею корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та надати відповідні викривальні показання.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 детально розповів про обставини вчинення означених корупційних кримінальних правопорушень. Зазначив, що відповідні показання надав на стадії досудового розслідування та запевнив, що вони правдиві, достовірні, повні.

Прокурор пояснила, що саме завдяки наданим ОСОБА_4 викривальним показанням та документам сторона обвинувачення виявила другий епізод злочинної діяльності за ч. 5 ст. 191 КК України (щодо врожаю 2022 року) та здобула відповідні докази. А надання ОСОБА_4 викривальних показань в межах досудового розслідування вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, дало можливість органу досудового розслідування посилити доказову базу у кримінальному провадженні № 52024000000000122 від 18.03.2024.

За умовами Угоди ОСОБА_4 зобов`язався підтвердити та надати аналогічні показання під час судових розглядів кримінальних проваджень № 52022000000000260 від 14.09.2022, № 52023000000000314 від 14.07.2023 та № 52024000000000122 від 18.03.2024 (а також у провадженнях, з якими останнє буде об`єднане / у виділених з нього провадженнях).

Відповідно до обвинувального акта інкримінованим ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням завдано шкоду ДП «ДГ «Ставидлянське» у сумі 59 215 184,85 грн. Тобто шкоду завдано лише державним інтересам. Разом з тим потерпілий у кримінальному провадженні відсутній.

Зважаючи на те, що майном ДП «ДГ «Ставидлянське» заволоділи інші особи, яким повідомлено про підозру та висунуто обвинувачення в інших кримінальних провадженнях, а у кримінальному провадженні № 52022000000000260 до обвинувачених пред`явлено цивільний позов на суму 28 502 328,85 грн, сторони угоди погодили, що ОСОБА_4 частково відшкодує завдані ним збитки державному підприємству в розмірі 2 500 000 грн.

На виконання вимог п. 5 ч. 1 ст. 470 КПК України укладення Угоди здійснено за погодженням із заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

ОСОБА_7 огляду на виконання правил п. 2 і абз. 6 ч. 4 ст. 469, п. 5 ч. 2 ст. 470 КПК України, суть діяння, у якому обвинувачено ОСОБА_4, обставини, описані в обвинувальному акті, та підтвердження обвинуваченим цих обставин, сторони мають право укласти угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 52024000000000432 від 15.08.2024.

Зміст підписаної сторонами Угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України, оскільки в ній зазначено її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для цього кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки обвинуваченого щодо співпраці у викритті інших осіб у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень, умови часткового звільнення обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання, згода обвинуваченого на його призначення та звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання Угоди.

2. Щодо відповідності умов Угоди інтересам суспільства

Кримінальний процесуальний закон (п. 3, 4 ч. 1 ст. 470 КПК України) зобов`язує прокурора при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, у запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

У цьому кримінальному провадженні інтерес суспільства в затвердженні Угоди полягає в тому, аби забезпечити швидке здійснення судового провадження щодо тяжкого злочину, щоб обвинувачений ОСОБА_4 був притягнутий до відповідальності в міру його вини, у запобіганні вчиненню подібних кримінальних правопорушень обвинуваченим та іншими особами, а також в економії державних ресурсів, зменшенні навантаження на судові органи і органи прокуратури. Суд зважає на те, що надання ОСОБА_4 викривальних показань щодо Особи 1, Особи 2, Особи 3, Особи 4, а також щодо особи, яка ймовірно вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, матиме важливе значення для подальшого перебігу кримінальних проваджень щодо останніх, зміцнить доказову базу, сприятиме швидшому притягненню винних осіб до кримінальної відповідальності.

За умовами угоди ОСОБА_4 бере на себе зобов`язання частково відшкодувати завдану ДП «ДГ «Ставидлянське» шкоду в розмірі 2 500 000 грн. За таких обставин буде досягнуто суспільний інтерес - часткове відшкодування майнової шкоди, завданої державному підприємству.

Разом з тим ОСОБА_4 зобов`язався перерахувати 500 000 грн на потреби Збройних Сил України, що в умовах повномасштабної військової агресії російської федерації проти України свідчить про додатковий суспільний інтерес - зміцнення обороноздатності держави.

На думку суду, було б недоцільним застосовувати загальний порядок судового розгляду до обвинуваченого ОСОБА_4, зважаючи на беззаперечне визнання ним своєї винуватості, характер та тяжкість злочину, у якому його обвинувачено, його особу, зокрема його готовність сприяти стороні обвинувачення у викритті інших осіб у вчиненні особливо тяжких злочинів, ставлення до вчиненого, що вказує на бажання обвинуваченого виправитись.

3. Умови Угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб

Під час укладення Угоди була присутня захисник обвинуваченого - ОСОБА_5 (на виконання вимоги п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України), та її умови не є невиправдано обтяжливими для кожної зі сторін.

Укладена угода не спрямована на вирішення питань про права, свободи чи інтереси осіб, які не є учасниками цього судового провадження.

У цьому кримінальному провадженні відсутній потерпілий, кримінальним правопорушенням не завдано шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, цивільний позов ніким не заявлено.

Разом з тимОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину з метою одержання неправомірної вигоди для Особи 1 (кримінальне провадження щодо якого та його співучасників перебуває на розгляді в суді). У зв`язку із цим, з метою не допустити порушення презумпції невинуватості осіб, які не є учасниками цього судового провадження, суд у вироку використав умовні позначення для мінімізації можливості ідентифікувати осіб, про яких йде мова у вироку, окрім відомостей про обвинуваченого. У цьому вироку зроблено висновки і вирішено питання лише щодо діянь обвинуваченого ОСОБА_4, без констатації та оцінки дій інших осіб як кримінально караних.

Отже, суд встановив відсутність порушення Угодою прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

4. Щодо добровільності укладення Угоди

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив своє бажання щодо укладення Угоди та просив суд затвердити її, вказавши, що він був ініціатором укладення останньої і зробив це добровільно, що підтверджено його листом від 15.08.2024 на адресу прокурора.

Також обвинувачений та його захисник повідомили, що укладення Угоди не є наслідком будь-якого неправомірного впливу на них. Вказали, що насильства, примусу чи погроз до ОСОБА_4 ніхто не застосовував, будь-яких обіцянок чи пропозицій, ніж ті, що передбачені Угодою, їм ніхто не надавав.

Прокурор ОСОБА_3 вказала на спільне узгодження всіх зафіксованих в Угоді умов та підтвердила добровільність її укладення з боку обох сторін.

У зв`язку з наведеним суд переконаний, що укладення Угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді.

5. Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за Угодою зобов`язань

Відповідно до п. 6, 8 Угоди передбачені такі обов`язки обвинуваченого ОСОБА_4 :

1) беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення в судовому провадженні;

2) співпрацювати із прокурором у викритті кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальних провадженнях № 52022000000000260 від 14.09.2022 та № 52023000000000314 від 14.07.2023, які розглядатимуться судом, шляхом надання під час судового розгляду вказаних кримінальних проваджень правдивих викривальних показань стосовно інших співучасників та їх ролей: Особи 1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України, Особи 2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 209 КК України, Особи 3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також Особи 4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;

3) співпрацювати з прокурором у викритті кримінального правопорушення, яке розслідується детективами Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 52024000000000122, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме за фактом вимагання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, та у провадженнях, з якими воно буде об`єднане, а також у виділених з нього провадженнях, шляхом надання правдивих викривальних показань та їх підтвердження під час судового провадження.

На стадії досудового розслідування ОСОБА_4 надав детальні викривальні показання щодо вчинення означених кримінальних правопорушень.

При цьому обвинувачений підтверджує правдивість, достовірність та повноту повідомлених ним обставин вчинення таких кримінальних правопорушень та зобов`язується підтвердити і надати аналогічні показання в майбутніх судових провадженнях;

4) упродовж тридцяти робочих днів після набрання законної сили рішенням суду про затвердження Угоди частково відшкодувати завдані державі в особі ДП «ДГ «Ставидлянське» збитки в сумі 2 500 000 грн;

5) упродовж тридцяти робочих днів після набрання законної сили рішенням суду про затвердження Угоди перерахувати 500 000 грн на підтримку Збройних Сил України на рахунок Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим» за такими реквізитами: отримувач: Благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим»; код ЄДРПОУ: 39696398; рахунок IBAN № НОМЕР_1 ; ТВБВ №10026/0162 філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО: 322669; призначення платежу: «Благодійна допомога на потреби армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ згідно листа командувача ОСОБА_8 від 11.03.2024 № 116/6/9345 до САП».

У разі зміни реквізитів та / або скасування потреби в благодійній допомозі за таким призначенням платежу (цільовою програмою), ОСОБА_4, за погодженням із прокурором, має право перерахувати ці кошти на інші офіційні (спеціальні) рахунки, призначені для збору коштів для потреб Збройних Сил України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив свою готовність та реальну можливість виконати передбачені Угодою зобов`язання.

Зазначене вище в пункті 1 зобов`язання за Угодою обвинувачений ОСОБА_4 виконав безпосередньо в підготовчому судовому засіданні під час судового провадження.

З огляду на надані ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснення, суд вважає, що останній може надати викривальні показання у кримінальних провадженнях № 52022000000000260 від 14.09.2022, № 52023000000000314 від 14.07.2023 та № 52024000000000122 від 18.03.2024.

Обвинувачений зазначив, що має можливість виконати вимоги угоди в частині майнових зобов`язань, у тому числі за рахунок коштів, внесених його батьками як заставу.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за Угодою зобов`язань.

6. Наявність фактичних підстав для визнання винуватості

Досліджені обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, Угода із наданими в судовому засіданні окремими документами і пояснення обвинуваченого дають суду можливість дійти висновку, що існують фактичні підстави для визнання ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у якому його обвинувачено.

VI. Щодо узгодженого сторонами покарання

1. Про вид і міру покарання

За правилами ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

У п. 9 Угоди сторони узгодили покарання за ч. 2 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки із позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності на строк 1 рік, зі штрафом у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

У цьому випадку сторони дотримались засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність - вимог ст. 53, 55, 63, 65, 66, 67 КК України.

Так, зі змісту Угоди вбачається, що при узгодженні покарання ОСОБА_4 враховано і дотримано положення ст. 65 КК України, а саме: сторони узгодили покарання в межах, установлених санкцією ч. 2 ст. 364 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин (позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); врахували характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину; взяли до уваги особу обвинуваченого (раніше не судимий, характеризується позитивно); встановили наявність двох обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; вчинення злочину під впливом примусу, через матеріальну та іншу залежність), відсутність обставин, передбачених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання.

Зазначені обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні документами,а саме: довідкою № 146-04122023/80210, характеристикою ОСОБА_4 .

Відповідно до довідок Консультативно-діагностичного центру КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» від 11.03.2025 ОСОБА_4 під наглядом нарколога та психіатра не перебуває.

Пунктом 8 Угоди передбачено обов`язокОСОБА_4 надати викривальні показання щодо причетності та ролей: Особи 1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України, Особи 2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 209 КК України, Особи 3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також Особи 4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Як зазначено в Угоді та підтвердила прокурор, надання обвинуваченим означених викривальних показань суду матиме важливе значення для з`ясування обставин вчинення кримінальних правопорушень, а також для повного викриття та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

ОбвинуваченийОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, надав відповіді на запитання суду щодо обставин кримінального провадження, критично оцінює свою злочинну поведінку, готовий нести кримінальну відповідальність, обумовлену Угодою.

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання є таким, що відповідає критеріям необхідності та достатності для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Отже, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає характеру, тяжкості вчиненого діяння і особі винного, загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, та забезпечить досягнення мети його застосування.

Суд встановив, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 був затриманий 28.03.2023 та на підставі ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.03.2023 у справі № 991/2721/23, від 23.05.2023 у справі № 991/4413/23, від 18.07.2023 у справі № 991/6399/23 утримувався під вартою до 03.08.2023.

У зв`язку із цим, враховуючи положення ст. 211 КПК України, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання, яке належить призначити ОСОБА_4 за Угодою, слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 28.03.2023 до 03.08.2023 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

2. Про застосування ст. 75, 76 КК України

В Угоді сторони передбачили умову про звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Така умова Угоди відповідає нормам ч. 1, 2, 3 ст. 75 КК України та ст. 472 КПК України.

Так, відповідно до абз. 2 ч. 1 та абз. 2 ч. 2 ст. 75 КК України визначено, що обмеження щодо застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбачені абзацом першим цієї частини, не застосовуються, якщо суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією. У кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Зважаючи на наведені норми законодавства, оскільки сторони уклали угоду про визнання винуватості та узгодили основне покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років і звільнення від його відбування, суд приймає рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом, при цьому іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Ураховуючи особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого злочину та вид і міру узгодженого покарання, суд дійшов висновку про необхідність встановити іспитовий строк ОСОБА_4 тривалістю три роки та покласти на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

VIІ. Висновок суду

Отже, суд встановив, що укладена сторонами в цьому кримінальному проваджені Угода відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність. Також суд не виявив підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, для відмови в її затвердженні.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Угода підлягає затвердженню.

VІIІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди

1. Запобіжний захід

Відповідно до ч. 3 ст. 475, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України суд у вироку вирішує питання, зокрема, про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Прокурор ОСОБА_3 просила суд скасувати раніше застосований щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, оскільки наразі немає потреби в застосуванні до обвинуваченого такого заходу забезпечення.

Обвинувачений та його захисник підтримали позицію прокурора.

Розглянувши питання щодо запобіжного заходу, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд зазначає таке.

Суд встановив, що на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.03.2023 у справі № 991/2721/23 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26.05.2023. Одночасно слідчий суддя визначив ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 10 000 000 грн та у разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави поклав на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 неодноразово продовжувався, а розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави зменшувався. Останній раз ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18.07.2023 у справі № 991/6399/23 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 15.09.2023 та зменшено розмір альтернативного запобіжного заходу - застави до 1 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 026 000 грн, а також покладено на ОСОБА_4 додаткові процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування. Під час застосування запобіжного заходу слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні).

Станом на 02.08.2023 на виконання вказаної ухвали загальний розмір застави внесено такими частинами: ОСОБА_9 195 000 грн (квитанція до платіжної інструкції від 01.08.2023 № 0.0.3126579600.1), ОСОБА_10 1 530 000 грн (квитанції до платіжних інструкцій від 01.08.2023 № 34, від 01.08.2023 № 0.0.3126593911.1, від 02.08.2023 № 0.0.3127691577.1, від 02.08.2023 № 16), ОСОБА_11 1 515 000 грн (квитанції до платіжних інструкцій від 01.08.2023 № 36, від 01.08.2023 № 0.0.3126600973.1, від 02.08.2023 № 0.0.3127705149.1, від 02.08.2023 № 18), ОСОБА_12 196 000 грн (квитанція до платіжної інструкції від 01.08.2023 № 0.0.3126587546.1), ОСОБА_13 200 000 грн (квитанція до платіжної інструкції від 02.08.2023 № 0.0.3127685793.1), ОСОБА_14 390 000 грн (квитанція до платіжної інструкції від 02.08.2023 № 0.0.3127665646.1).

У зв`язку із внесенням застави, ОСОБА_4 звільнений з-під варти 03.08.2023.

Матеріали справи не місять відомостей щодо продовження строку дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_4 ухвалою від 18.07.2023 у справі № 991/6399/23.

З урахуванням вказаного вище, наразі до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 4 026 000 грн, а додаткові процесуальні обов`язки, покладені в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, вважаються скасованими внаслідок закінчення строку їх дії (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Суд не встановив порушень виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, покладених на нього судовим рішенням та передбачених кримінальним процесуальним законом.

Стаття 194 КПК України визначає порядок застосування запобіжного заходу, зокрема, за приписами ч. 1 цієї статті суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

З огляду на наведені норми процесуального законодавства, що регулюють питання застосування до особи запобіжного заходу, оскільки прокурор просить скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого, враховуючи, що ОСОБА_4 цим вироком визнається винуватим у вчиненні злочину і йому призначається основне покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням, відсутністю інформації про існування передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, суд не вбачає підстав для залишення застави щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили. У зв`язку із зазначеним застосований раніше запобіжний захід у виді застави підлягає скасуванню, а сума застави поверненню заставодавцям.

2. Арешт на майно в межах цього кримінального провадження не накладався.

3. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

4. Документи

Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України).

5. Підстави для застосування спеціальної конфіскації у кримінальному провадженні відсутні.

6. Процесуальні витрати прокурором не заявлені.

7. Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

8. Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру відсутні.

9. Викривач у кримінальному провадженні відсутній.

Керуючись статтями 369-371, 373-376, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Затвердити угоду від 09.05.2025 про визнання винуватості, яку уклали прокурор другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000432 від 15.08.2024.

2. Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки із позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності на строк 1 (один) рік, зі штрафом у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк основного покарання, призначеного ОСОБА_4, зарахувати строк попереднього ув`язнення з 28.03.2023 до 03.08.2023 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

3. На підставі частин 2-4 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому основного покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з випробуванням, встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати керівні посади на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності на строк 1 (один) рік, підлягає виконанню та строк його відбування обчислювати з моменту набрання законної сили вироком.

Додаткове покарання у виді штрафу підлягає виконанню з моменту набрання вироком законної сили.

4. Скасувати запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у виді застави в розмірі 1 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 026 000 грн, застосований на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.07.2023 у справі № 991/6399/23, провадження № 1-кс/991/6413/23.

Заставу в сумі 4 026 000 грн, внесену за ОСОБА_4 на рахунок Вищого антикорупційного суду НОМЕР_2 ОСОБА_9 (квитанція до платіжної інструкції від 01.08.2023 № 0.0.3126579600.1), ОСОБА_10 (квитанції до платіжних інструкцій від 01.08.2023 № 34, від 01.08.2023 № 0.0.3126593911.1, від 02.08.2023 № 0.0.3127691577.1, від 02.08.2023 № 16), ОСОБА_11 (квитанції до платіжних інструкцій від 01.08.2023 № 36, від 01.08.2023 № 0.0.3126600973.1, від 02.08.2023 № 0.0.3127705149.1, від 02.08.2023 № 18), ОСОБА_12 (квитанція до платіжної інструкції від 01.08.2023 № 0.0.3126587546.1), ОСОБА_13 (квитанція до платіжної інструкції від 02.08.2023 № 0.0.3127685793.1), ОСОБА_14 (квитанція до платіжної інструкції від 02.08.2023 № 0.0.3127665646.1), повернути заставодавцям, а саме:

- 195 000 грн ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_3 );

- 1 530 000 грн ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_4 );

- 1 515 000 грн ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_5 );

- 196 000 грн ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_6 );

- 200 000 грн ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_7 );

- 390 000 грн ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_8 ).

5. Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

6. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

7. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

8. Роз`яснити учасникам провадження, що згідно з положеннями ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

9. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

10. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1