- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панкулич В.І.
Справа № 991/3616/25
Провадження №11-сс/991/315/25
У Х В А Л А
09 травня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
підозрюваного ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.04.2025 про повернення слідчому Державного бюро розслідувань клопотання про продовження строку тримання під вартою,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.04.2025 слідчому Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань повернуто клопотання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001). Рішення мотивовано тим, що з огляду на здійснення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні не Національним антикорупційним бюро України, воно не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а тому судовий контроль у ньому має здійснюватися слідчими суддями відповідних територіальних суддів.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просить її скасувати як таку, що постановлена з неправильним застосуванням норм кримінального процесуального закону, які визначають правила предметної підсудності Вищому антикорупційному суду.
Вважає, що ухвала підлягає скасуванню оскільки призводить до спору про підсудність та перешкоджає здійсненню судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів ОСОБА_6 у кримінальному провадженні слідчими суддями Вищого антикорупційного суду як належним судовим органом. Правила предметної підсудності Вищому антикорупційному суду не враховують орган досудового розслідування, а визначаються саме за сутнісними характеристиками кримінального провадження. Захисник переконаний, що розгляд клопотання мав здійснюватися слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, оскільки кримінальне провадження стосується корупційного кримінального правопорушення, вчиненого, за версією слідства, ОСОБА_6 під час обіймання ним посади судді.
ОСОБА_7 зазначає, що хоч приписи ч.ч. 1, 2 ст. 309 КПК України не передбачають можливість оскарження ухвали слідчого судді про повернення клопотання, та все ж вважає її оскарження можливим з огляду на те, що слідчим суддею прийнято ухвалу, яка прямо не передбачена КПК України, та враховуючи аналогію закону, за якою ухвала про повернення скарги на рішення дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи захисників, підозрюваного та прокурора, які підтримали апеляційну скаргу, просили оскаржувану ухвалу скасувати, колегія суддів дійшла таких висновків.
За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 33-1 КПК України судовий контроль за дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду здійснюють слідчі судді цього ж суду.
Відповідно до абз.9 пункту 20-2 Розділу XI «перехідні положення КПК» у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження підсудні ВАКС, судове провадження здійснює ВАКС, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.
Поставною Офісу Генерального прокурора від 02.12.2024 року кримінальні провадження № 62024000000001062 від 28.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України (у редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), № 62024000000001063 від 28.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255 КК України та кримінальне провадження № 62023100120000684 від 09.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111-2, ч.3 ст.15, ч.2 ст.146, ч.1 ст.14, ч.1 ст.189, ч.3 ст.209, ст.368-5 КК України об`єднано в одне кримінальне провадження № 62023100120000684.
Пріоритет правил предметної підсудності у порівнянні з правилами територіальної підсудності у кримінальному провадженні означає, що при визначенні компетентного суду, який має повноваження розглядати клопотання про застосування запобіжного заходу, у першу чергу необхідно перевіряти наявність ознак предметної підсудності, а у разі їх відсутності - визначати підсудність за правилами територіальної підсудності.
Згідно з ч.1 ст.33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Злочин, передбачений ст. 368 КК України, є корупційним та зазначений у примітці до ст.45 КК України. Однією з умов підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України суддею. Як вбачається з підозри, клопотання про продовження запобіжного заходу та доданих до нього матеріалів, інкриміноване корупційне кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_6 в період його перебування на посаді судді та пов`язане із здійсненням ним суддівських повноважень.
Тому колегія суддів критично оцінює висновки слідчого судді про обов`язкову обумовленість підсудності кримінальних проваджень Вищого антикорупційного суду їх підслідністю Національному антикорупційному бюро України.
Підсудність, на відміну від підслідності, яка може бути визначена чи змінена на підставі відповідного рішення уповноваженої особи, визначається виключно в силу положень закону, за наявності відповідних правових критеріїв віднесення конкретної справи до підсудності того чи іншого суду, визначених статтями 32-331 КПК України. При цьому, підсудність кримінального провадження тому чи іншому суду не може змінюватись залежно від рішення прокурора про зміну підслідності.
Слідчим суддею використано нерелевантну практику Верховного суду (ККС ВС) від 14.12.2021 у справі №991/4989/21, адже в ній не міститься висновків про непідсудність кримінальних проваджень Вищому антикорупційному суду за умови здійснення досудового розслідування будь-яким іншим органом, окрім Національного антикорупційного бюро України.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що для визначення підсудності Вищого антикорупційного суду ключове значення мають дві підстави: 1) наявність кримінального правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.33-1 КПК України; 2) наявність хоча б однієї з умов, передбачених п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України.
Відтак, кримінальне провадження № 62023100120000684 від 09.09.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001) з урахуванням кваліфікації злочину та спеціального суб`єкта вчинення кримінального правопорушення належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а тому саме слідчий суддя Вищого антикорупційного суду згідно ч. 2 ст. 33-1 КПК України наділений повноваженнями щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у даному кримінальному провадженні.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Оскаржене рішення слідчого судді таким умовам не відповідає та обмежує учасників кримінального провадження у доступі до правосуддя.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, серед іншого, скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу.
Оскільки на даний час судовий контроль здійснено, клопотання слідчого Державного бюро розслідувань про продовження строку тримання під вартою підозрюваного розглянуто, провадження за ним слід закрити.
Керуючись ст. ст. 33-1, 216, 407, 418 КПК України, колегія судів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.04.2025 про повернення слідчому Державного бюро розслідувань клопотання про продовження строку тримання під вартою скасувати, провадження закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3