- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панкулич В.І.
Справа № 757/18910/25-к
Провадження №11-сс/991/308/25
У Х В А Л А
09 травня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
підозрюваного ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 24 квітня 2025 року про продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023,
В С Т А Н О В И Л А:
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.368 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_11, обіймаючи посаду голови Донецького апеляційного суду, будучи професійним суддею, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, у серпні 2008 року створив стійке ієрархічне об`єднання, до якого залучив ряд осіб, зокрема, окремих суддів Донецького апеляційного господарського суду, господарського суду Донецької області, у тому числі заступника голови цього суду ОСОБА_6, працівників апарату судів, членів їх сімей, учасники якого за попередньою змовою зорганізувались для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких, особливо тяжких злочинів. Діяльність злочинної організації була спрямована на постановлення суддями системи господарських судів України рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних рішень у господарських спорах, забезпечення залишення їх в законній силі в разі оскарження, шляхом тиску на суддів з метою схилення їх до винесення таких рішень, втручання в систему автоматизованого розподілу справ з метою отримання неправомірної вигоди від представників сторін у господарських спорах, особистого незаконного збагачення членів злочинної організації та з інших особистих інтересів за прийняття відповідних рішень на користь сторони, яка надає неправомірну вигоду.
Створена ОСОБА_11 злочинна організація продовжувала свою діяльність й після обрання його суддею Вищого господарського суду України, призначення головою суду. Користуючись службовим становищем та підтримкою вищих посадових осіб центральних та місцевих органів державної влади, місцевого самоврядування, ОСОБА_11 забезпечував призначення на суддівські та адміністративні посади усієї системи господарських суддів, у тому числі Вищого господарського суду України, лояльних до нього осіб, осіб з близького оточення, які були готові виконувати його незаконні вказівки щодо прийняття рішень в інтересах злочинної організації. Наприкінці 2010 року ОСОБА_11 вплинув на прийняття головою господарського суду міста Києва рішення щодо звільнення з посади судді та голови цього суду шляхом переведення на посаду судді Вищого господарського суду України. Після чого за сприяння ОСОБА_11 . 14.01.2011 ОСОБА_6 переведено на посаду судді господарського суду міста Києва, а 25.01.2011 - призначено головою суду. Аналогічно в подальшому ОСОБА_12, використовуючи своє службове становище голови Вищого господарського суду України та наявні зв`язки з вищими посадовими особами держави, забезпечив призначення ОСОБА_6 на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, голови цього суду, а в подальшому на посаду судді та заступника голови Вищого господарського суду України.
За версією органу досудового розслідування ОСОБА_6 з 2008 по 2014 рік, перебуваючи на посаді судді та на адміністративних посадах заступника голови господарського суду Донецької області, голови господарського суду міста Києва, голови Київського апеляційного господарського суду, заступника голови Вищого господарського суду України спільно з іншими учасниками злочинної організації долучався до розробки плану вчинення злочинів, координував окремі їх дії, здійснював підбір, залучення учасників злочинної організації та за потреби особисто здійснював розгляд господарських спорів з метою прийняття рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних, одержував частку грошових коштів та інших активів від протиправної діяльності, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.255 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у період з серпня по листопад 2008 року злочинна організація заволоділа корпоративними правами ТОВ «Дрімвуд», майновими та немайновими правами товариства, одержаними в якості предмету неправомірної вигоди шляхом прийняття ОСОБА_6 завідомо неправосудного рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Дрімвуд» до Святогірської міської ради міста Слов`янська Донецької області задоволено та зобов`язано раду укласти з товариством договір оренди земельної ділянки орієнтовною площею 20 га строком на 49 років 9 місяців для будівництва та експлуатації спортивно - оздоровчого комплексу у порядку, визначеному ЗК України та ЗУ «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент звернення товариства із заявою. В подальшому, в період між прийняттям вказаного судового рішення та укладенням договору оренди з товариством, дружину підозрюваного ОСОБА_13 та співмешканку ОСОБА_11 . ОСОБА_14 через підконтрольну юридичну особу включено до складу засновників та кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «Дрімвуд» (50% статутного капіталу).
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в одержані в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, службовою особою, яка займає відповідальне становище (ч.2 ст.368 КК України в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
02.12.2024 о 15 год 15 хв ОСОБА_6 затримано в порядку, передбаченому п.6 ч.1 ст.615 КПК України, а 03.12.2024 йому повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.368 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 03 грудня 2024 року клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань задоволено. Застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 30 січня 2025 року без визначення застави.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 січня 2025 року ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 03 грудня 2024 року скасовано, постановлено нову, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково. Застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 січня 2025 року включно з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 000 000 грн. За умови внесення застави покладено на підозрюваного процесуальні обов`язки, передбачені п.п. 1-3, 8-9 ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 січня та від 27 лютого 2025 року клопотання слідчого задоволено частково, продовжено ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 02 березня та 27 квітня 2025 року включно, зменшено визначену суму застави до 50 000 000 грн та 10 000 000 грн відповідно.
23 квітня 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання слідчого Головного слідчого управління ДБР про продовження підозрюваному строку запобіжного заходу. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 квітня 2025 року клопотання повернуто слідчому у зв`язку з неналежністю даного кримінального провадження до предметної підсудності ВАКС. 24 квітня 2025 року слідчий звернувся з клопотанням до Печерського районного суду м.Києва.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 24 квітня 2025 року клопотання слідчого задоволено, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 02 червня 2025 року, визначено суму застави в розмірі 10 000 000 грн. За умови внесення застави покладено на підозрюваного процесуальні обов`язки, передбачені п.п. 1-3, 8-9 ч.5 ст.194 КПК України.
Слідчий суддя виходив з того, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами дають підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_6 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях. Вважав такими, що продовжують існувати ризики, визначені ч.1 ст.177 КПК України.
Також слідчий суддя дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання ОСОБА_6 під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе ефективно запобігти наявним в провадженні ризикам. Враховуючи обставини кримінального провадження, особу підозрюваного та його майновий стан, слідчий суддя визначив ОСОБА_6 заставу в розмірі 10 000 000 грн, вважаючи її помірною для нього.
Не погоджуючись з ухвалою, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням правил підсудності, оскільки розгляд клопотання мав здійснюватися виключно слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. Посилається на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.01.2025, якою, серед іншого, вирішувалось питання підсудності цього кримінального провадження за Вищим антикорупційним судом. Розгляд клопотання слідчим суддею Печерського районного суду м.Києва захисник вважає грубим порушенням норм кримінального процесуального закону.
Також ОСОБА_7 вказує на те, що клопотанняпро продовження підозрюваному строку запобіжного заходу подано слідчим суддям Вищого антикорупційного суду та Печерського районного суду м.Києва з порушенням встановленого ч.1 ст.199 КПК України строку. Вважає, що подане слідчим до Печерського районного суду м.Києва клопотання належним чином не погоджене прокурором, оскільки клопотання датоване 24 квітня 2025 року, в той час як дата його затвердження прокурором - 22 квітня 2025 року.
Захисник заявляє про порушення порядку, часу вручення клопотання та додатків до нього ОСОБА_15, що вважає порушенням права на захист підозрюваного.
У випадку, якщо колегія суддів дійде висновку про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, ОСОБА_7 просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Прокурор подав заперечення на апеляційну скаргу захисника, просить відмовити в її задоволенні, а ухвалу слідчого судді залишити без змін. Наголошує на наявності визначених ст.177 КПК України ризиків, вказуючи на значні можливості та ресурси підозрюваного для переховування, контроль ним активів за кордоном, координацію дій дружини ОСОБА_13, свого сина та інших довірених осіб у схемах легалізації доходів. Вважає, що ОСОБА_6, використовуючи свій авторитет та зв`язки, здійснюватиме тиск на суддів та інших свідків у даному кримінальному провадженні. Прокурор заперечує порушення строку подання клопотання про продовження строку запобіжного заходу, оскільки вручення клопотання узгоджувалось із захисником підозрюваного та фактично проведено у другій половині 22.04.2025, а подача клопотання до Вищого антикорупційного суду відбулася одразу після початку робочого дня 23.04.2025, відтак п`ятиденний строк не порушено. Посилаючись на практику Верховного суду, стверджує, що закінчення строку дії обов`язку не спричиняє його припинення. Крім того, положення ч. 5 ст. 199 КПК України не пов`язують обов`язок слідчого судді відмовити у продовженні строку тримання під вартою у зв`язку з недотриманням слідчим, прокурором процесуального строку, передбаченого ч. 1 ст. 199 КПК України.
Водночас сторона обвинувачення погоджується із захистом, що проблема з підсудністю даного кримінального провадження в подальшому може призвести до юридичної невизначеності та можливого порушення права на справедливий судовий розгляд.
За результатами апеляційного розгляду з участю підозрюваного, захисників та прокурора колегія суддів дійшла таких висновків.
За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 33-1 КПК України судовий контроль за дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС здійснюють слідчі судді цього ж суду.
Відповідно до абз.9 пункту 20-2 Розділу XI «перехідні положення КПК» у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження підсудні ВАКС, судове провадження здійснює ВАКС, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.
Поставною Офісу Генерального прокурора від 02.12.2024 року кримінальні провадження № 62024000000001062 від 28.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України (у редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), № 62024000000001063 від 28.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255 КК України та кримінальне провадження № 62023100120000684 від 09.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111-2, ч.3 ст.15, ч.2 ст.146, ч.1 ст.14, ч.1 ст.189, ч.3 ст.209, ст.368-5 КК України об`єднано в одне кримінальне провадження № 62023100120000684.
Пріоритет правил предметної підсудності у порівнянні з правилами територіальної підсудності у кримінальному провадженні означає, що при визначенні компетентного суду, який має повноваження розглядати клопотання про застосування запобіжного заходу, у першу чергу необхідно перевіряти наявність ознак предметної підсудності, а у разі їх відсутності - визначати підсудність за правилами територіальної підсудності.
Згідно з ч.1 ст.33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Положення вищезазначеної статті чітко визначають категорії кримінальних правопорушень, підсудних Вищому антикорупційному суду. Дана норма, окрім переліку кримінальних правопорушень, містить посилання на п.п.1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, якими визначено умови, за яких відповідні кримінальні правопорушення підсудні Вищому антикорупційному суду, зокрема розмір шкоди або предмету, правова кваліфікація та спеціальний суб`єкт.
Злочин, передбачений ст. 368 КК України, є корупційним та зазначений у примітці до ст.45 КК України. Однією з умов підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України суддею. Як вбачається з підозри, клопотання про продовження запобіжного заходу та доданих до нього матеріалів, інкриміноване корупційне кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_6 в період його перебування на посаді судді та пов`язане із здійсненням ним суддівських повноважень.
Тому доводи апеляційної скарги про те, що судовий контроль у даному кримінальному провадженні, у тому числі, розгляд клопотання про продовження запобіжного заходу мав здійснювати слідчий суддя Вищого антикорупційного суду, є переконливими.
Однак порушення правил здійснення судового контролю за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні не є достатньою підставою для зміни запобіжного заходу, відмови у його застосуванні чи продовжені строку дії, враховуючи обставини, за яких це відбулося та вимоги ч. 5 ст. 34 КПК України.
Колегія суддів відхиляє апеляційні доводи щодо непогодження клопотання слідчого Державного бюро розслідувань від 24 квітня 2025 року прокурором. Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 клопотання підписав, приймав участь як в судовому засіданні Печерського районного суду м.Києва, в ході якого доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити, так і в судовому засіданні колегії Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, під час якого просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Відтак відсутні підстави стверджувати, що клопотання не затверджене прокурором.
З огляду на матеріали справи, колегія суддів не вбачає порушення строку подачі слідчим клопотання про продовження строку запобіжного заходу. Крім того, порушення слідчим, прокурором строку подання клопотання про продовження запобіжного заходу не є підставо для відмови у продовженні строку тримання під вартою.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, з можливістю внесення застави, не зможе запобігти встановленим ризикам, які продовжують існувати. Тому прохання захисника про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання колегія суддів відхиляє.
В ході судового засідання адвокат ОСОБА_8 просила зменшити визначений розмір застави, визначивши її в межах, встановлених ч. 4 ст.182 КПК України, однак це виходить за межі апеляційного розгляду. Рішення слідчого судді стороною захисту з цих підстав не оскаржувалося.
Колегією суддів враховується, що розмір альтернативного запобіжного заходу підозрюваному у вигляді застави був зменшений слідчим суддею з 80 000 000 грн спочатку до 50 000 000 грн, а потім до 10 000 000 грн внаслідок неефективного досудового розслідування інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень. Ці рішення слідчого судді не оскаржувалися стороною обвинувачення та залишені в силі. На даному етапі кримінального провадження відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, відмови у його застосуванні чи продовженні строку дії.
За таких обставин оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою.
Доводи апеляційної скарги вищенаведених висновків не спростовують та підлягають відхиленню.
Керуючись ст. ст. 33-1, 177, 182-183, 194, 199, 216, 407, 418 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 24 квітня 2025 року про продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3