- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/12521/24
Провадження 1-кп/991/121/24
У Х В А Л А
13 травня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11,
під час відкритого судового засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві у кримінальному провадженні, внесеному 12.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000022, за обвинуваченням:
ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Глухів Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Орловка російської федерації, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191 КК України,
розглянувши клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_11,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене 12.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000022, за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою суду від 16.01.2025 у провадженні призначено судовий розгляд.
Разом з цим, 13.01.2025 захисником обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокатом ОСОБА_7 подано до суду клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави.
2. Доводи клопотання про зміну запобіжного заходу
В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначтв таке. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.03.2024 до ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 3 028 000 грн. Внаслідок внесення застави ОСОБА_11 звільнено з-під варти, та він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладанням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Під час останнього продовження процесуальних обов`язків слідчий суддя констатував, що, на час постановлення відповідного процесуального рішення, продовжували діяти ризики переховування ОСОБА_11 від органу досудового розслідування та суду, та ризик впливу на свідків. Відповідні ризики, на переконання судді, продовжували існувати через не завершення досудового розслідування, та продовження стороною обвинувачення проведення заходів на збір доказів інкримінованого злочину, проведення судових експертиз, розсекречування документів. Втім, 21.06.2024 досудове розслідування завершено. Отже, сторона обвинувачення зібрала докази, які вважає достатніми для доведення винуватості обвинувачених в суді. Захист не має впливу на відповідні докази.
Разом з цим, ОСОБА_7 зазначає, що обвинувачений ОСОБА_11 за весь час існування кримінального провадження не вчинив жодних дій, які б могли свідчити про існування будь-яких ризиків у даному провадженні. Поведінка ОСОБА_11 є бездоганною, обвинувачений виконує та дотримується усіх обмежень, пов`язаних з його процесуальним статусом навіть без дії додаткових обов`язків. Обвинувачений є пенсіонером за віком, має постійне місце проживання та роботи, веде усталений спосіб життя, має міцні соціальні зв`язки в України, дружина-пенсіонер має захворювання опорно-рухомого апарату та перебуває на утриманні у обвинуваченого. Наведене свідчить про відсутність ризику переховування. Також відсутній і ризик впливу на свідків. Про його відсутність свідчить як поведінка ОСОБА_11 протягом усього часу існування кримінального провадження, так і законодавчі приписи щодо кримінальної караності діяння за вплив на свідків.
Вказуючи на відсутність будь-якого ризику з огляду на вищеописані обставини, тривалий час дії відповідного запобіжного заходу у більшому розмірі, ніж передбачений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, захисник просить змінити запобіжний захід шляхом зменшення суми застави до 908 400 грн.
3. Позиція сторін кримінального провадження
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні клопотання підтримав та додатково наголосив на тому, що зі спливом часу існування кримінального провадження та застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, востаннє встановлені слідчим суддею ризики втратили свою актуальність. Поведінка ОСОБА_11 свідчить про відсутність ризику переховування. ОСОБА_11 веде усталений спосіб життя, має міцні соціальні зв`язки в Україні та, як депутат обласної ради, не має права вільного виїзду за межі країни навіть будучи пенсіонером за віком. Тому ризик переховування від суду втратив свою актуальність. Також відсутній і ризик впливу на свідків. Обвинуваченим за тривалий час існування кримінального провадження не вчинено жодних дій з метою впливу на свідків. У разі ж встановлення стороною обвинувачення протилежного, існує механізм притягнення такої особи до відповідальності за наведені дії. Просив врахувати наведене та зменшити суму застави до меж, що передбачені законодавцем в п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Захисник ОСОБА_6 підтримав колегу та додатково зазначив таке. За час застосування до ОСОБА_11 запобіжного заходу сторона захисту не зловживала своїм правом на перегляд відповідного судового рішення. Попередньо клопотання про зменшення суми застави було подано один раз на стадії досудового розслідування. Втім, слідчий суддя, посилаючись на не завершення досудового розслідування, констатував про існування двох ризиків та передчасність звернення з відповідним клопотанням. На теперішній час кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а обвинувачений ОСОБА_11 своєю поведінкою довів відсутність існування будь-яких ризиків. Також захисник вказав, що розмір застави має відповідати меті застосування запобіжного заходу. Застава в розмірі 908 400 грн в достатній мірі забезпечить і подальшу належну поведінку обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_11 підтримав своїх захисників та додатково пояснив таке. Для внесення визначеної суми застави його дружині довелося брати гроші в борг. На даний час певні позикодавці стали звертатися до дружини з проханням повернути раніше надані гроші. Самостійно виплатити суму боргу родина не має можливості з огляду на незначний сукупний дохід. Просив клопотання задовольнити та зменшити суму застави.
Захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні надав пояснення стосовно того, що ризик переховування обвинуваченого від суду та ризик впливу на свідків дотепер продовжує існувати. Ризик переховування прокурор обґрунтував тяжкістю інкримінованого злочину, віком обвинуваченого, що надає йому право виїзду за межі України під час дії воєнного стану, матеріальними статками родини. При застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що дружина обвинуваченого має велику кількість активів, а за місцем їх проживання вилучено значну суму коштів. Таким чином, розмір визначеної застави є обґрунтованим та не є непомірним. Існування впливу на свідків прокурор мотивував тим, що свідками є підконтрольні обвинуваченим особи. Стосовно позичених грошових коштів прокурор зауважив, що надання грошей в борг для їх внесенні у якості застави за певну особу є особистою справою особи. Зміна матеріального становища позикодавця не може бути підставою для повернення йому коштів при виявленні такого бажання. Просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.
4. Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання захисника
Дослідивши доводи клопотання захисника та долучені до нього документи, заслухавши думки учасників судового провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Частиною 1 статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам того, що останній переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливатиме на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; вчинить інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення обвинуваченим вищеперерахованих дій.
Відповідно до приписів ст. 194 КПК України запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо буде доведено обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відтак, для скасування запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту остання повинна довести те, що обставини, наведені у ст. 194 КПК України, та які враховувались судом при застосуванні запобіжного заходу, зникли або ж зменшилися настільки, що подальше застосування будь-якого запобіжного заходу буде безпідставним.
У судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.03.2024 до ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 3 028 000 грн. У результаті внесення застави ОСОБА_11 звільнено з-під варти та він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладанням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У подальшому строк дії процесуальних обов`язків продовжено ухвалою від 23.05.2024 строком на два місяці, тобто до 23.07.2024.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що на момент вирішення колегією суддів клопотання сторони захисту до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді застави в сумі 3 028 000 грн. Проте строк дії додаткових обов`язків закінчився у зв`язку з тим, що сторона обвинувачення не зверталася до суду із клопотанням про їх продовження.
В обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_11 захисник посилається на обставини того, що поведінка обвинуваченого за час досудового розслідування та за час направлення обвинувального акта до суду не викликала нарікань ні з боку сторони обвинувачення, ні з боку суду. Підтвердженням цього є відсутність звернень сторони обвинувачення з клопотанням про продовження строку дії процесуальних обов`язків. Не зважаючи на закінчення строку дії процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, ОСОБА_11 не ухиляється від явки до суду і розуміє процесуальні обмеження, пов`язані з його статусом. Обвинувачений має постійне місце проживання та роботи, сім`ю, на його утриманні перебуває дружина з захворюванням опорно-рухомого апарату, раніше не судимий, має позитивні характеристики, пенсіонер за віком. У своїй сукупності вищезазначені обставини в поєднанні зі спливом часу існування кримінального провадження та бездоганної поведінки ОСОБА_11 свідчать про зменшення ризиків, наявність яких була встановлена в ухвалі слідчого судді від 23.05.2024.
У судовому засідання прокурор заперечував проти задоволення клопотання. Вказав на продовження існування ризиків. Проте обвинуваченням не надано відомостей та не спростовано твердження сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_11 протягом усього часу досудового розслідування та судового розгляду справи не вчиняв дій, які б вказували на спроби останнього ухилитися від органу досудового розслідування чи суду, або здійснити вплив на свідків кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
З сукупного аналізу приписів Кримінального процесуального законодавства вбачається, що підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею, судом при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри/обвинувачення, зменшення встановлених ризиків.
Частини 1, 2 статті 182 КПК України визначають, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Враховуючи вищевикладені обставини щодо належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_11 з часу набуття ним процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні (27.03.2024), відсутність будь-яких матеріалів, які б свідчили про вчинення обвинуваченим дій, з метою перешкоджання кримінальному провадженню, та відсутність нарікань і зауважень на процесуальну поведінку останнього з боку сторони обвинувачення, колегія суддів дійшла висновку, що зі спливом часу існування кримінального провадження встановлені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.03.2024 ризики - переховування від органів досудового розслідування та суду, та ризик впливу на свідків, значно зменшилися в порівнянні з часом ухвалення відповідного процесуального рішення.
Зменшення актуальності ризиків, які встановлені в попередніх судових рішеннях, на переконання суду, свідчить про можливість зміни обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави. Водночас, Суд не погоджується з позицією сторони захисту, що на теперішній час ризик переховування обвинуваченого від суду та ризик впливу на свідків зменшилися на стільки, що застава в межах п. 3 ч. 2 ст. 182 КПК України, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Враховуючи викладене, Суд вважає, що застава у розмірі 2 528 000 (два мільйони п`ятсот двадцять вісім тисяч) грн не є непомірною для обвинуваченого (враховуючи факт внесення застави у розмірі 3 028 000) та в достатній мірі зможе забезпечити виконання обвинуваченим загальних обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України.
Стосовно доводів сторони захисту щодо необхідності зменшення суми застави до 908 400 грн з огляду на отримання ОСОБА_12 грошей в борг для внесення застави за ОСОБА_11 та вимогами позикодавців повернути надані ним кошти, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою. Таким чином, вищезазначені законодавчі положення пов`язують можливість повернення застави виключно з припиненням дії цього запобіжного заходу.
Колегія суддів наголошує, що у випадку застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до положень ст. 182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом, як у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді застави як основного запобіжного заходу, так і у випадку, коли заставу визначено в якості альтернативного запобіжного заходу до тримання під вартою. Таким чином, внесення заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного/обвинуваченого є актом добровільної волі такої особи. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню. При цьому, відповідний статус заставодавця не вичерпується самим лише фактом внесенням визначеної грошової суми, оскільки погоджуючись внести заставу, особа автоматично погоджується мати відповідні обов`язки як заставодавця протягом дії цього запобіжного заходу. В той же час така особа несе і ризик втрати внесених нею коштів у випадку невиконання підозрюваним/обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.
З огляду на вищезазначене, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що грошові кошти, внесені ним у якості застави за підозрюваного/обвинуваченого, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк за нього бажанням до припинення дії цього запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, колегією суддів, при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави, не приймаються до уваги твердження сторони захисту, що внесені ОСОБА_12 кошти у якості застави за ОСОБА_11 не є її особистою власністю, а взяті нею в борг у третіх осіб. Будь-які договірні зобов`язання, укладені між заставодавцем та третіми особами, не мають взаємного зв`язку з кримінально-процесуальними відносинами, які виникли через застосування до особи запобіжного заходу. Вимоги цивільно-правового характеру третіх осіб до заставодавця щодо повернення коштів, які останній вніс у якості застави за підозрюваного/обвинуваченого не є обставиною, що зумовлює обов`язкову зміну запобіжного заходу.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що зі спливом часу та зменшенням актуальності ризиків, встановлених попередніми судовими рішеннями, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити частково клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу в частині зміни розміру застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 52024000000000022.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.03.2024 (справа № 991/2566/24, провадження № 1-кс/991/2593/24) у кримінальному провадженні № 52024000000000022 від 12.01.2024, з 3 028 000 (трьох мільйонів двадцяти восьми тисяч) гривень на 500 000 грн (п`ятсот тисяч) гривень та визначити заставу у розмірі 2 528 000 (два мільйони п`ятсот двадцять вісім тисяч) грн.
Повернути частину застави ОСОБА_12 в розмірі 500 000 грн, внесену на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.03.2024 (справа № 991/2566/24, провадження № 1-кс/991/2593/24), у кримінальному провадженні № 52024000000000022 від 12.01.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3