- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/12521/24
Провадження 1-кп/991/121/24
У Х В А Л А
13 травня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11,
під час відкритого судового засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві у кримінальному провадженні, внесеному 12.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000022, за обвинуваченням:
ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Глухів Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Орловка російської федерації, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191 КК України,
розглянувши клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування арешту,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене 12.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000022, за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою суду від 16.01.2025 у провадженні призначено судовий розгляд.
Разом з цим, 25.12.2024 захисником обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокатом ОСОБА_8 подано до суду клопотання про скасування арешту.
2. Доводи клопотання про скасування арешту
В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначив таке. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.05.2024 накладено арешт, зокрема, на корпоративні права суб`єктів господарювання власником частки статутного капіталу в яких є дружина обвинуваченого ОСОБА_11 - ОСОБА_12 . Арешт на корпоративні права накладено з метою забезпечення конфіскації майна обвинуваченого оскільки арештоване майно на праві спільної сумісної власності належить подружжю ОСОБА_13 . Арешт накладено шляхом заборони відчуження та розпорядження корпоративними правами. На переконання сторони захисту, для забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, достатнім є накладення арешту шляхом заборони відчуження корпоративних прав. Заборона вчинення дій власнику майна щодо розпорядження корпоративними правами суб`єктів господарювання є надмірним втручанням держави у право власності. Застосований у кримінальному провадженні захід забезпечення фактично блокує господарську діяльність юридичних осіб, арешт на корпоративні права яких накладено. З огляду на вказане захисник переконаний, що у продовженні застосуванні заходу забезпечення відпала потреба, та просить скасувати арешт в частині заборони розпорядження корпоративними правами.
3. Позиція сторін кримінального провадження
Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні клопотання підтримав та додатково зазначив таке. На теперішній час заблоковано роботу суб`єкта господарювання у зв`язку з відмовою державного реєстратора змінити директора такого товариства. Держаний реєстратор розцінює рішення слідчого судді в частині заборони розпорядження корпоративними правами, як і заборону учаснику товариства на користування правами, передбаченими ст. 5 ЗУ «Про товариства з обмеженою відповідальністю». Задоволення клопотання в частині скасування заборони щодо розпорядження корпоративними правами надасть можливість товариству продовжувати свою господарську діяльність.
Захисники ОСОБА_7, ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_11 клопотання про скасування арешту підтримали.
Прокурор ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання. Послався на відсутність передбаченої законодавцем підстави для скасування арешту - відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. У випадку, який є предметом судового розгляду, сторона захисту посилається виключно на виникнення у них власника проблем щодо вчинення певних дій, які не охоплюються судовим рішенням. У захисту наявні інші механізми задля вирішення цього питання окрім, як скасування заходу забезпечення у кримінальному провадженні.
4. Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання
Дослідивши клопотання захисника про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, заслухавши думки учасників судового провадження, Суд дійшов такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Частина 2 статті 131 КПК України визначає арешт майна одним із видів заходів забезпечення.
Частиною 3 статті 132 КПК України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається із досліджених в судовому засіданні матеріалів, на стадії досудового розслідування кримінального провадження № 52024000000000022 від 12.01.2024, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ухвалою від 20.05.2024 накладено арешт, зокрема, на: 50% частки статутного капіталу ТОВ «УСТР», що становить 500 грн; 50% частки статутного капіталу ТОВ «Компанія «ФАМІЛЬНА ПЕКАРНЯ», що становить 2500 грн.; 100% частки статутного капіталу ТОВ «ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР «ЗДРАВІЄ», що становить 501 000 грн; 100% частки статутного капіталу ТОВ «ПРОДСЕРВІС», що становить 7 882 900 грн; 39,97% частки статутного капіталу СТОВ «ПІЩАНЕ», що становить 125 126 грн; 50% частки статутного капіталу ТОВ «ДЕ ВАЙБ СУМИ», що становить 5 000 000 грн., які є власністю ОСОБА_12, та належать подружжю ОСОБА_13 ( ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ) на праві спільної сумісної власності.
Правовою підставою накладення арешту, відповідно до наданих в судовому засідання пояснень захисника, та ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.08.2024, постановленої за наслідком перегляду рішення слідчого судді, є забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Потреби кримінального провадження виправдовують арешт майна, як втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Також з досліджених матеріалів провадження встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
27.03.2024 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
30.10.2024 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000022 від 12.01.2024, за обвинувачення, зокрема, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191 КК України скеровано до Вищого антикорупційного суду.
Ухвалою суду від 16.01.2025 у провадженні призначено судовий розгляд.
Враховуючи, що на час вирішення питання про арешт майна слідчий суддя в своєму розпорядженні мав матеріали стосовно повідомлення ОСОБА_11 про підозру у вчиненні злочину, санкція якого передбачала конфіскацію майна (ч. 4 ст. 369 КК України), та водночас приймаючи до уваги, що на розгляді в Вищому антикорупційному суді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, санкція яких також передбачає призначення покарання з конфіскацією майна (ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 191 КК України), Суд дійшов висновку, що арешт накладено обґрунтовано.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на загальні засади кримінального провадження, закріплені в ст. 7, 22 КПК України.
Частина 1, 2 статті 22 КПК України зазначає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, колегія суддів зазначає, що під час розгляду клопотання про скасування арешту в частині скасування заборони розпорядження корпоративними правами суб`єктів господарювання з огляду на посталу проблему в блокуванні роботи таких юридичних осіб, стороною захисту до клопотання не долучено жодного документа на підтвердження заявленої позиції. В судовому засіданні відповідних документів також не надано. Відтак, Суд вважає безпідставними твердженнями посилання сторони захисту на відмову державного реєстратора вчиняти дії щодо зміни директора товариства через ухвалу слідчого судді щодо арешту корпоративних прав з забороною вчиняти дії, в тому числі, щодо розпорядження корпоративними правами такого товариства.
Разом з цим, Суд окремо приймає до уваги і твердження захисника про набуття суб`єктами господарювання у власність певного нерухомого майна. Таким чином, скасування заходу забезпечення в частині скасування заборони права розпорядження корпоративними правами може призвести до відчуження такого майна без відчуження самих корпоративних прав товариств. Наведене, на переконання колегії суддів, негативно позначиться на меті кримінального провадження.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи сторони захисту щодо відсутності потреби в продовженні застосованого заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки він забезпечує досягнення мети і завдань кримінального провадження. Отже, клопотання захисника про скасування арешту задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 7, 8, 131, 132, 170, 174, 369-372 КПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 52024000000000022 від 12.01.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3