Документ № 127456881

Справа № 991/4254/25

Провадження 1-кс/991/4289/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні № 52025000000000046 від 31.01.2025 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України,

за підозрою ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Зірне Березнівського району Рівненської області, українець, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12.05.2025 р. до слідчого судді ВАКС надійшло клопотання прокурора САП про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні № 52025000000000046 від 31.01.2025 р.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52025000000000046 від 31.01.2025 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, у якому підозрюваному ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді застави та покладені обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

У зв`язку з тим, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, просить суд продовжити строк дії передбачених ст. 194 КПК України обов`язків, покладених на підозрюваного, на 2 місяці.

Прокурор у судовому засіданні заявлене клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52025000000000046 від 31.01.2025 р. підтримав у повному обсязі.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання в частині зобов`язання ОСОБА_4 здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; скасувати це обмеження, встановлене для ОСОБА_4, та повернути підозрюваному вищезазначені паспорти.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі, а також просив суд зменшити обраний розмір застави, внесеної за ОСОБА_4 ТОВ «Равіонікс».

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відхилити покладення на нього як на підозрюваного зобов`язання здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, та повернути внесену на нього заставу заставодавцям - ТОВ «Равіонікс» та Мелітопольському машинобудівному заводу.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У відповідності до вимог ст. 33-1 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Згідно з ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52025000000000046 від 31.01.2025 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України (т. 1, а.с. 40-42).

Отже, слідчий суддя приходить до висновку про те, що розгляд даного клопотання сторони обвинувачення віднесено до повноважень слідчого судді ВАКС.

Як встановлено слідчим суддею, 30.01.2025 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України у (т. 1, а. с. 56-67).

Таким чином, як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 191 КК України - організація, керування підготовкою та вчиненням заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою осіб, та ч. 1 ст. 255 КК України - створення злочинної організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією та участь у ній.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Крім того, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень вже була предметом перевірки слідчим суддею Вищого антикорупційного суду та колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Як передбачено ст. 132 КПК України, встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя, застосовуючи запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, може зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом; 5) не відвідувати місця, визначені судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України вказані обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу.

Системний аналіз положень ст. 194, 199 КПК України, які регулюють загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу, дають слідчому судді підстави вважати, що під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, необхідно перевірити існування ризиків, які були заявлені прокурором відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України та чи є обставини, що обґрунтовують необхідність покладення таких обов`язків.

Відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Разом з цим, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

Отже, слідчим суддею враховані вимоги ст. 8, 9 КПК України та усталена практика ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Як встановлено слідчим суддею, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024 р. до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 272 520 000 грн з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України (т. 1, а. с. 68-77).

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 24.04.2024 р. строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, було продовжено на 2 місяці - до 24.06.2024 р. (т. 1, а. с. 86-92).

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 19.06.2024 р. строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, було продовжено на 2 місяці - до 19.08.2024 р. (т. 1, а. с. 93-98).

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 15.08.2024 р. строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, було продовжено на 2 місяці - до 15.10.2024 р. (т. 1, а. с. 99-105).

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 10.10.2024 р. строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, було продовжено на 2 місяці - до 10.12.2024 р. (т. 1, а. с. 106-113).

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 06.12.2024 р. строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, було продовжено на 2 місяці - до 06.02.2025 р. (т. 1, а. с. 114-122).

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 03.02.2025 р. строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, було продовжено на 2 місяці - до 03.04.2025 р. (т. 1, а. с. 123-125).

Як встановлено слідчим суддею, 31.01.2025 р. з кримінального провадження за № 32014100070000038 від 08.05.2014 р. було виділено кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52025000000000046 від 31.01.2025 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України (т. 1, а. с. 223).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.03.2025 р. строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 52025000000000046 від 31.01.2025 р., було продовжено на 2 місяці - до 19.05.2025 р. включно (т. 1, а. с. 126-132).

Вирішуючи питання про наявність або відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б слугували підставою для продовження піодозрюваному строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, слідчим суддею встановлено наступне.

На переконання слідчого судді, існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Так, ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 255 КК України, у вчинені яких підозрюється ОСОБА_4 є особливо тяжким.

Окрім того, згідно вимог ст. 69, 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину не передбачено. Таким чином, слідчий суддя вважає вірогідним переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, з огляду на покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та враховуючи відсутність можливості уникнути відбування покарання.

Вказаний ризик також підтверджується вагомістю наявних доказів вчинення ОСОБА_4 інкримінованих злочинів.

При цьому, ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, дійсний до 23.11.2026 р., з 2019 року 10 разів виїздив за кордон.

Згідно з відомостями ДПС офіційний дохід ОСОБА_4 з 1998 року складає 18 139 450 грн, його дружини - 13 066 285 грн, що свідчить про наявність достатніх ресурсів для переховування від слідства та суду.

Слідчим суддею ураховано, що надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні може підвищувати ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, адже, у відповідності до ч. 1 ст. 290 КПК України, відкриття матеріалів досудового розслідування може свідчити про наявність у сторони обвинувачення достатніх доказів для складання обвинувального акту та його подальшого направлення до суду з метою притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.

Отже, вказані обставини свідчать про продовження існування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування, прокурора та суду, що обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на підозрюваного обов`язків: прибувати до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора, суду на кожну вимогу; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

На думку слідчого судді, із плином часу та встановленням нової обставини у кримінальному провадженні, вказаний ризик зменшився незначною мірою, але не настільки, щоб виключити або звести його до малоймовірності. При цьому, завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акту, може спонукати підозрюваного до можливих дій, у тому числі, щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо продовження існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

Окрім того, на думку слідчого судді, існує ризик незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків, інших підозрюваних, експерта у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме - на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні.

Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

В свою чергу, ч. 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Окрім цього, не залишається поза увагою слідчого судді те, що більшість допитаних свідків є знайомими ОСОБА_4 особами, які повідомили інформацію, що дає підстави підозрювати останнього у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушення, а тому підозрюваний, використовуючи свої зв`язки, які набуті ним за тривалий час здійснення повноважень народного депутата України та зайняття інших керівних посад, з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснювати незаконний вплив на свідків, які вже допитані, а також на осіб, яких сторона обвинувачення має намір допитати.

Окрім цього, ОСОБА_4 інкримінується скоєння Кримінальних правопорушень у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні одного й того ж правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.

Враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, зважаючи на роль ОСОБА_4 у інкримінованих правопорушеннях, беручи до уваги, що з частиною свідків ОСОБА_4 знайомий, використовуючи свої зв`язки як колишнього народного депутата України та діючого голови ООР «Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України», свій авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), безпосередньо або опосередковано через інших осіб підозрюваний може впливати на свідків/інших підозрюваних у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/відмови від дачі показань задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.

Отже, оцінивши в сукупності всі наведені вище обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_4 може вчиняти тиск на інших підозрюваних і свідків, зокрема, й на свідків, які знаходяться за межами території України, у зв`язку з чим що продовження щодо ОСОБА_4 дії обов`язку, який полягає в уникненні спілкування зі свідками та підозрюваними, є об`єктивно виправданим.

Також, на думку слідчого судді, існує ризик перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя, проаналізувавши надані матеріали клопотання сторони обвинувачення, приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 має потенційну можливість перешкоджати кримінальному поводженню шляхом здійснення впливу на суспільну думку, дискредитацію органу досудового розслідування, суду через засоби масової інформації та інтернет-ресурси, у тому числі, закордонні.

Також, на переконання слідчого судді, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Як встановлено слідчим суддею з клопотання та доданих до нього матеріалів, про наявність вказаного ризику свідчать показання свідка ОСОБА_7, який повідомив про вчинення ОСОБА_4 тиску і погроз кримінальними справами, звільненням з посади заступника Міністра оборони України за відмову свідка підписувати акти приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів від ДП до Міністерства оборони України, який містив недостовірні відомості.

За заявою ОСОБА_7 зареєстровано кримінальне провадження № 52024000000000066 від 09.02.2024 р. за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Слідчий суддя враховує особисту ситуацію підозрюваного ОСОБА_4, який має постійне місце проживання та роботи, одружений, позитивно характеризується, але, приймаючи до уваги роль підозрюваного у вчинюваних злочинах - обґрунтовану підозру у створенні злочинної організації та організації вчинення особливо тяжкого корупційного злочину.

Такі обставини, з урахуванням вищезазначених фактів не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

За такого, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів, беручи до уваги продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що саме запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі, яка внесена за підозрюваного заставодавцями, здатен запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у Кримінальному провадженні.

Що стосується доводів сторони захисту щодо зменшення встановленого підозрюваному розміру застави, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Як зазначено у ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Як передбачено ч. 4 ст.182 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024 р. (справа № 991/1301/24), при визначенні розміру застави, зокрема взято до уваги, що у власності ОСОБА_4 та його дружини знаходяться дороговартісні автомобілі, самохідне моторне прогулянкове судно, земельні ділянки, об`єкт нерухомого майна (житловий будинок, каплиця, будинок охорони, альтанка, будинок рибалки), підозрюваним також задекларовано право користування об`єктами незавершеного будівництва (5 квартир у підозрюваного, 2 - у його дружини), цінне рухоме майно, цінні папери, грошові активи.

26.02.2024 р. - у день постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу, за ОСОБА_4 внесено заставу загалом у розмірі 272 520 000, 00 грн, із яких: ТОВ «УКРАЇНСЬКА БРОНЕТЕХНІКА» - 62 520 000, 00 грн; ТОВ «УМО Україна» - 35 000 000, 00 грн; ТОВ «СИСТЕМНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ ЕКСПОРТ» - 32 000 000, 00 грн; ТОВ «РАДІОНІКС» - 60 000 000, 00 грн; ТОВ «ТЕРМАЛ ВІЖН ТЕКНОЛОДЖИС» - 40 000 000, 00 грн; ТОВ «МЗАТЗ» - 43 000 000 грн.

Вказані товариства входять до ООР «Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України», головою якої є ОСОБА_4 .

Водночас, як вже встановлено слідчим суддею, визначений судом розмір застави за підозрюваного вже внесено.

Зазначене в сукупності дає підстави для висновку про відсутність ознаки непомірності визначеного підозрюваному розміру застави, тому доводи сторони захисту в цій частині слідчий суддя оцінює критично.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, заставодавцю роз`яснюються у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язаний виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Положення ч. 8 ст. 182 КПК України передбачають можливість звернення застави в дохід держави у разі невиконання обов`язків заставодавцем.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо вона не була звернена у дохід держави.

Таким чином, заставодавцю роз`яснюються покладені на нього обов`язки та наслідки їх невиконання. Внесені заставодавцем кошти - застава залишаються на депозитному рахунку відповідного суду та, якщо застава не була звернена у дохід держави, - повертаються у повному обсязі заставодавцю у випадку припинення дії цього запобіжного заходу: закриття кримінального провадження, скасування запобіжного заходу, зміни одного виду запобіжного заходу на інший, ухвалення вироку суду.

Отже, на думку слідчого судді, посилання сторони захисту на необхідність зменшення визначеного ОСОБА_4 розміру застави, оскільки її внесено підприємствами, які мають стратегічне значення та відіграють важливу роль у забезпеченні обороноздатності держави, є необгрунтованими, оскільки вказане не може бути підставою для зменшення розміру застави підозрюваному, так як при внесенні зазначених коштів і сам підозрюваний, і заставодавці усвідомлювали наслідки внесення таких коштів у якості застави та можливість їх повернення лише у визначених законом випадках.

Як встановлено слідчим суддею, стороною захистою не надано суду жодних доказів ані суттєвого погіршення фінансового стану заставодавців - ТОВ «Равіонікс» та Мелітопольського машинобудівного заводу, ані заподіяння ним істотної шкоди внаслідок збройної агресії рф.

Також, на думку слідчого судді, належна процесуальна поведінка підозрюваного не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі (272 520 000, 00 грн), разом із покладеними на підозрюваного додатковими процесуальними обов`язками, є таким, що достатньою мірою гарантують належну поведінку ОСОБА_4 у кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, слідчий суддя підстав як для зменшення розміру застави, визначеної підозрюваному ОСОБА_4, так і повернення внесеної на нього заставу заставодавцям - ТОВ «Равіонікс» та Мелітопольському машинобудівному заводу не вбачає.

Окрім того, за вищенаведених обставин, слідчий суддя відхиляє прохання сторони захисту про відмову у задоволенні клопотання в частині зобов`язання ОСОБА_4 здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, скасування цього обмеження, встановленого для ОСОБА_4, та повернення підозрюваному вищезазначених паспортів у зв`язку з його необгрунтованістю.

Як встановлено п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Як передбачено ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

У відповідності до вимог ч. 1, 3 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Окрім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 р. (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

Отже, вирішуючи питання щодо виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи, слідчий суддя ураховує, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ним особливо тяжкого кримінального правопорушення та необхідність у забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного, з метою виконання завдань кримінального провадження. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.

Вирішуючи питання щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, слідчий суддя приходить до висновку про те, що, для виконання якого прокурор звернувся з цим клопотанням, зокрема, запобігти вчиненню підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, може бути виконане саме шляхом покладення відповідних обов`язків, які передбачені законодавцем для запобігання вказаним ризикам.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись 177, 184, 186, 194, 199, 201, 331, 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на два місяці - до 14.07.2025 р., строк дії обов`язків, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи;

- утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_17, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1