- Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.
Справа № 991/837/25
Провадження №11-сс/991/172/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
представника особи, яка подала апеляційну скаргу - адвоката ОСОБА_6,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2025 про відмову у задоволенні його скарги на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами НАБУ відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
ВСТАНОВИЛА:
1.Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2025 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами НАБУ відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя зазначив, що 24.01.2025 ОСОБА_7 було направлено до НАБУ заяву, в якій заявник повідомив про вчинення виконуючим обов`язки заступника Голови Державної податкової служби України ОСОБА_8, заступницею начальника ГУ ДПС в Полтавській області ОСОБА_9, окремими особами з числа тих, які станом на 05.11.2022 входили до Ставки Верховного Головнокомандувача ЗСУ, т.в.о. Командувача Сил логістики ЗСУ бригадним генералом ОСОБА_10, Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ОСОБА_11, за попередньою змовою із заступником керівника Офісу Президента України ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ін., кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, за фактом незаконного примусового відчуження акцій ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта» на користь держави з метою отримання неправомірної вигоди посадовими особами Офісу Президента України.
Слідчий суддя встановив, що 15.10.2024 ухвалою слідчого судді ВАКС у справі №991/11684/24 задоволено скаргу ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей, викладених у заяві (повідомленні) про кримінальні правопорушення від 18.09.2024. На виконання цієї ухвали детективом НАБУ 21.10.2024 внесено до ЄРДР відомості у кримінальному провадженні № 52024000000000545 за ч. 3 ст. 206 КК, у якому постановою прокурора САП ОСОБА_14 від 13.11.2024 визначено підслідність за детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки.
Дослідивши матеріали, слідчий суддя встановив, що зміст заяви ОСОБА_7 до НАБУ від 24.01.2025 містить аналогічні відомості про ті ж самі обставини, по яких вже здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000545. Відтак подання нової заяви та скарги пов`язано із незгодою скаржника із внесенням до ЄРДР відомостей за іншою правовою кваліфікацією, аніж за ч. 2 ст. 364 КК.
В той же час, заява ОСОБА_7 про злочин за ст. 364 КК не містить обґрунтувань розміру завданої шкоди для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення для підслідності НАБУ та здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС, яка у 2025 році має бути не менше 6 056 000 грн.
Крім того КПК не передбачає права особи на неодноразове внесення до ЄРДР відомостей за одними і тими обставинами, а права скаржника як заявника дотримані у кримінальному провадженні №52024000000000545 від 21.10.2024 під час здійснення судового контролю слідчим суддею ВАКС у справі №991/11684/24. Тому у задоволенні скарги слідчий суддя відмовив.
2.Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Посилаючись на невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам провадження та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, ОСОБА_7 в апеляційній скарзі ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді ВАКС від 17.02.2025 та постановлення нової, якою його скаргу на бездіяльність посадових осіб НАБУ слід задовольнити.
Одночасно апелянт порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, яке обґрунтовує тим, що її повний текст був складений 24.02.2025 та в цей же день отриманий його представником. Необізнаність із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення унеможливила викладення доводів апеляційної скарги у п`ятиденний строк з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Відтак прохає визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити його.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновки слідчого судді про ідентичність обставин, викладених в його заяві від 23.01.2025 з тими, що є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000545, є помилковими, оскільки у заяві від 23.01.2025 скаржником повідомлено до НАБУ додаткові відомості, про які не зазначалось в заяві від 18.09.2024.
Зазначає, що обидві його заяви стосувались вчинених вищими посадовими особами держави корупційних правопорушень. Водночас, із витягу ЄРДР у кримінальному провадженні № 52024000000000545 вбачається, що детективом окреслені межі предмета досудового розслідування, які не охоплюють ті відомості про інші кримінальні правопорушення та осіб, які були залучені ОСОБА_15 для заволодіння акціями ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта», про які йдеться в заяві від 23.01.2025. Можливість внесення до ЄРДР відомостей про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, передбачена Положенням про ЄРДР.
Щодо посилання слідчого судді на розмір заподіяних збитків та його обрахунок з метою визначення підслідності за НАБУ та підсудності за ВАКС, зауважує, що його заява стосується зловживань службовим становищем, що мало місце у листопаді 2022 року. Відтак посилання слідчого судді на розмір прожиткового мінімуму у 2025 році є недоречним. За підрахунками апелянта, злочинними діями ОСОБА_11 та інших осіб, про яких вказано в заяві від 23.01.2025, йому завдано збитків на суму понад 770 млн доларів США, що відносить такий злочин як до підслідності НАБУ, так і до підсудності ВАКС.
3.Позиції учасників судового провадження.
Представник скаржника - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з викладених у ній підстав та просила її задовольнити.
ОСОБА_7, який на час розгляду апеляційної скарги перебуває під вартою в умовах ІТТ ВЗДС Служби безпеки України, належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного перегляду. Клопотань та заяв на адресу суду про необхідність забезпечення його присутності під час розгляду апеляційної скарги безпосередньо у приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду або про участь в апеляційному перегляді в режимі ВКЗ, на адресу суду не надходило (а.п. 138, 157, 170).
Національне антикорупційне бюро належним чином повідомлено про дату, час і місце апеляційного розгляду (а.п. 139, 159, 169). Представник НАБУ в судове засідання не прибув, про поважність причин свого неприбуття не повідомив.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 405 КПК України, апеляційний перегляд здійснений за відсутності учасників судового провадження, які не прибули у судове засідання.
4.Мотиви суду.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення адвоката ОСОБА_6, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2025, колегія суддів зауважує наступне.
Так, в обґрунтування клопотання апелянт вказав, що судовий розгляд відбувся за участі його представника - адвоката ОСОБА_6 17.02.2025, повний текст судового рішення його представником отримано 25.02.2025, про що свідчить особиста розписка в матеріалах судового провадження (а.п. 121). Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді ВАКС від 17.02.2025 направлена ОСОБА_7 засобами поштового зв`язку 27.02.2025 (а.п. 124-131) у зв`язку із необізнаністю з мотивами прийнятого судового рішення.
За змістом п.3 ч.2 та ч.3 ст.395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Із матеріалів апеляційного провадження вбачається, що ОСОБА_7 перебуває під вартою в умовах ІТТ ВЗДС Служби безпеки України. Оскаржувану ухвалу слідчим суддею постановлено 17.02.2025 без участі скаржника (а.п. 104-105). Повний текст ухвали від 17.02.2025 направлено ОСОБА_7 на адресу ізолятора тимчасового тримання (м. Київ, провулок Аскольдів, 3-А) 24.02.2025 (а.п. 122) та отримано ним 06.03.2025 (а.п. 145). Дані обставини підтверджуються дослідженими матеріалами судового провадження. Відтак, з огляду на те, що строк на апеляційне оскарження ухвали від 17.02.2025 розпочався з моменту отримання ОСОБА_7 її копії (06.03.3025), а апеляційна скарга подана засобами поштового зв`язку 27.02.2025, з урахуванням положень п.3 ч.2 та ч.3 ст. 395 КПК України, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді ВАКС від 17.02.2025 апелянтом не пропущений.
З урахуванням вказаного, колегія суддів залишає без розгляду клопотання ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з п.4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Аналогічні вимоги закріплені у Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженому Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 (далі- Положення).
Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Відмінністю письмової заяви чи повідомлення про злочин від будь-якого іншого звернення є викладення в такій заяві об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Перевіривши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів встановила, що 24.01.2025 ОСОБА_7 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою від 23.01.2025 про вчинення посадовими особами держави, зокрема в.о. заступника Голови Державної податкової служби України ОСОБА_8, заступницею начальника ГУ ДПС у Полтавській області ОСОБА_9, окремими особами з числа тих, які станом на 05.11.2022 входили до Ставки Верховного Головнокомандувача ЗСУ, т.в.о. Командувача Сил логістики ЗСУ бригадним генералом ОСОБА_10, Головою Національної комісії з питань паперів та фондового ринку ОСОБА_11, а також за попередньою змовою із заступником керівника Офісу Президента України ОСОБА_15, ОСОБА_13 та іншими особами, кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, за фактом зловживання владою та службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки у виді протиправного, примусового відчуження акцій ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта», які зокрема серед інших належали ОСОБА_7 на користь держави, з метою отримання неправомірної вигоди посадовими особами Офісу Президента України, що призвело до майнової шкоди ОСОБА_7 у розмірі 770 мільйонів доларів (а.п. 6-17), яка отримана Національним антикорупційним бюро України 27.01.2025 (а.п. 37).
Відповідно до письмових заперечень на скаргу ОСОБА_7 за заявою про кримінальне правопорушення від 23.01.2025, старшим детективом НАБУ ОСОБА_16 зазначається, що у заяві про корупційні кримінальні правопорушення вчиненні посадовими особами держави зареєстрованою в НАБУ за №К-924 від 27.01.2025, описуються аналогічні події, що були зазначені в заяві ОСОБА_7 за вх. №К-13118 від 23.09.2024, відомості за якою зареєстровані на виконання ухвали слідчого судді № 991/11684/24 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 520240000000000545. При цьому, на виконання постанови прокурора від 13.11.2024 про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 52024000000000545, матеріали кримінального провадження направлено за підслідністю до Бюро економічної безпеки України (а.п. 56-60).
Як встановлено слідчим суддею та підтверджується матеріалами провадження, зміст заяви ОСОБА_7 (а.п. 6-17) до НАБУ від 23.01.2025 містить аналогічні відомості про ті ж самі обставини, що вже належать до предмета досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000545 за ч. 3 ст. 206 КК України, у якому постановою прокурора САП ОСОБА_14 від 13.11.2024 визначено підслідність за детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки (а.п. 65), відомості були внесені на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 15.10.2024 у справі № 991/11684/24 (а.п. 62-64), якою задоволено скаргу ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей, викладених у заяві (повідомленні) про кримінальні правопорушення від 18.09.2024 (а.п. 66-88).
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді та зазначає, що заява (повідомлення) ОСОБА_7 від 23.01.2025 за своїм змістом та наведеними обставинами, викладеними у ній, не містить нових відомостей, які б дозволяли її вважати такою, що повідомляє про нове кримінальне правопорушення. З аналізу заяв (повідомлення) ОСОБА_7 про кримінальні правопорушення від 18.09.2024 та 23.01.2025 вбачається, що обставини описуваного правопорушення, перелік осіб, ймовірно причетних до його вчинення, обґрунтування розміру завданих збитків є ідентичними до пункту 43 заяви включно, а відмінність заяви датованої 23.01.2025 від заяви, датованої 18.09.2024, полягає лише у більш стислому викладі та попередній кваліфікації лише в частині кваліфікації за ст. 364 КК України. Подання повторної заяви, за наведених вище обставин, розцінюється судом як спосіб оскарження правової кваліфікації, яку визначено в рамках кримінального провадження № 52024000000000545.
Доводи апелянта про те, що нові відомості, викладені у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення від 23.01.2025, не охоплюються досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52024000000000545, спростовуються витягом з ЄРДР (а.п. 88), відповідно до якого досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється саме щодо обставин, пов`язаних із примусовим відчуженням акцій ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта», зокрема щодо кола осіб та способу вчинення правопорушення. А відтак відомості, викладені у заяві від 23.01.2025, є ідентичними до обставин, викладених у заяві від 18.09.2024.
Колегія суддів звертає увагу, що Єдиний реєстр досудових розслідувань створений та ведеться відповідно до вимог КПК з метою забезпечення реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства (п. 4 глави 1 Розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення).
З метою недопущення випадку неодноразового внесення одних і тих же самих відомостей до ЄРДР та їх повторної реєстрації, на етапі внесення даних здійснюється автоматичний контроль наявності в Реєстрі вже існуючого правопорушення з дублюючими даними. При цьому перевірка здійснюється за сукупністю відомостей про кримінальні правопорушення, які внесені до Реєстру всіма Реєстраторами, щодо повного збігу даних кримінального правопорушення за такими полями: прізвище, ім`я, по батькові заявника або потерпілого (найменування юридичної особи); інше джерело, з якого виявлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; дата вчинення правопорушення; територія вчинення правопорушення (п. 2 глави 4 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення).
При встановленні факту здійснення досудового розслідування стосовно аналогічних правопорушень (дублікатів), заяви і повідомлення про які надійшли з різних джерел, такі матеріали об`єднуються в одне провадження, після чого одному з них присвоюється статус «дублікат» (п. 9 глави 4 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення).
Тобто, у випадку наявності інформації про аналогічні факти, що надійшла із різних джерел, така інформація повторно у ЄРДР не реєструється та відповідно не розслідується, а обліковується як «дублікат».
Оскільки слідчим суддею на підставі матеріалів судового провадження було встановлено, що зміст заяви ОСОБА_7 до НАБУ від 23.01.2025 містить аналогічні відомості про ті ж самі обставини, що вже належать до предмета досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000545, підстави для їх повторного внесення відсутні.
Щодо доводів апелянта про помилкове визначення слідчим суддею критерію розрахунку збитків, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів судового провадження вбачається, що в заяві від 23.01.2025 заявник зазначає, що ймовірним кримінальним правопорушенням йому спричинену матеріальну шкоду в розмірі 770 мільйонів доларів США. На підтвердження чого апелянт посилається на копію витягу зі звіту з визначення ринкової вартості пакету акцій ПАТ «Укрнафта» від 21.12.2021 (а.п. 22-23).
Відповідно до п.2 ч.5 ст.216 КПК України в редакції на момент вчинення ймовірного кримінального правопорушення (редакція від 06.11.2022), з метою визначення підслідності кримінального провадження за НАБУ, розмір спричиненої шкоди мав складати не менш ніж дві тисячі розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що станом на 2022 рік становило 5 200 000 гривень.
Колегія суддів не погоджується з висновками слідчого судді проте, що розмір шкоди, який зі слів заявника спричинений ймовірним кримінальним правопорушенням, відомості щодо якого викладені в заявах (повідомленнях) від 18.09.2024 та 23.01.2025, є недостатнім для віднесення такого кримінального правопорушення до підслідності НАБУ та підсудності ВАКС. Але, виходячи з вищевикладених висновків, яких дійшла колегія суду під час апеляційного розгляду щодо ідентичності обставин, викладених у заяві ОСОБА_7 до НАБУ від 23.01.2025 предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000545, такий довід апеляційної скарги не є підставою для скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2025.
Виходячи із викладеного, колегія суддів приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 .
5. Висновки суду
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів, дотримуючись вимог ст.404 КПК України, оцінивши у сукупності матеріали апеляційного провадження та порівнявши їх із доводами апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді від 17.02.2025 та, відповідно, задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2025 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4