- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорненька Д.С.
Справа № 991/3562/25
Провадження №11-сс/991/318/25
Слідчий суддя 1 інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
представника заявника - адвоката ОСОБА_6,
прокурор, представник заявника - адвокат ОСОБА_7 та заявник ОСОБА_8 не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_8, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2025 року про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність посадових осіб САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2025 року у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність посадових осіб САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що у заяві і скарзі скаржником не наведено жодних ознак реального заподіяння істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам держави чи осіб або розмір предмета кримінального правопорушення на зазначені суми, відтак відсутня, визначена п.2 ч.5 ст.216 КПК України, а також, передбачені п.1, 3 ч.5 ст.216 КПК України, умови підслідності НАБУ і підсудності ВАКС щодо ст.366 КК України. Також скаржником не наведено будь-яких переконливих аргументів, які б свідчили про реальне існування ознак злочину, передбаченого ст.364 КК України, тому викладені в скарзі доводи не потребують перевірки засобами кримінального процесу, а відомості не повинні вноситися до ЄРДР.
05 травня 2025 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_8, в якій вона просить ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2025 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов`язати уповноважену особу САП внести відомості до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_7 від 10 квітня 2025 року про вчинення суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_9 та секретарем судових засідань ОСОБА_10 злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, надати заявнику витяг із ЄРДР. Так, 21 серпня 2024 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_9 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_10 постановлено ухвалу у справі №757/29165/24-к про залишення без задоволення скарги ОСОБА_7, подану в інтересах ОСОБА_8, на повідомлення про підозру від 25 квітня 2024 року у кримінальному провадженні №42023000000000249 за відсутності скаржника та прокурора. Відомості про те, що у судове засідання особа, яка подала скаргу, та прокурор не з`явилися, є недостовірними, внесені суддею до рішення суду з використанням службового становища та всупереч інтересам служби. Недостовірні відомості щодо неявки сторін у судове засідання внесено не лише до судового рішення, а також до офіційних документів - журналів судових засідань від 04 липня 2024 року, 09 липня 2024 року та 21 серпня 2024 року. Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міст Києва від 21 серпня 2024 року у справі №757/29165/24-к скасовано та призначено новий розгляд скарги у суді першої інстанції. 10 квітня 2025 року адвокат ОСОБА_7, діючи в інтересах ОСОБА_8, звернувся до САП із заявою про вчинення суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_9 та секретарем судових засідань ОСОБА_10 злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст.366 КК України. 22 квітня 2024 року адвокат ОСОБА_7 отримав лист САП від 15 квітня 2025 року №07/3-2192ВИХ-25, яким повідомлено, що об`єктивних даних, які б вказували на вчинення злочинів, які згідно з ч.5 ст.216 КПК України підслідні детективам НАБУ, у заяві не наведено, у зв`язку з чим підстав для внесення відомостей до ЄРДР не вбачається. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2025 року в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7, поданої в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність посадових осіб САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, відмовлено. Незважаючи на те, що в листі прокурора, як підставу для відмови внесення відомостей до ЄРДР, зазначено відсутність у заяві об`єктивних даних, що свідчили б про вчинення злочину, підслідного детективам НАБУ, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі залишив вказане порушення без реагування та не припинив протиправну бездіяльність прокурора. Вважає, що слідчим суддею безпідставно відмовлено в задоволенні скарги на бездіяльність прокурора, ухвала слідчого судді є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити та додатково пояснила, що у судове засідання 21 серпня 2024 року в Печерський районний суд міста Києва вона не мала можливості з`явитися та подала клопотання про розгляд скарги за її відсутності. Адвокат ОСОБА_7 у цей час приймав участь в розгляді іншого кримінального провадження, але про розгляд скарги на повідомлення про підозру адвокат ОСОБА_7 не був належним чином повідомлений. Адвокат ОСОБА_7 вважає, що у діях судді ОСОБА_9 є зловживання службовим становищем, бо у рішенні він зазначив, що вони не з`явилися, хоча вони не були повідомлені належним чином. У цьому суть наявності ознак складів злочинів, передбачених ч.1 ст.364 та ст.366 КК України, у діяннях судді ОСОБА_9 . У секретаря ж наявні склади злочинів, так як у журналах судових засідань вона зазначила недостовірну інформацію, що вони у судові засідання не з`явились. Фактично вони у всі засідання з`являлись, але їм повідомляли, що суддя зайнятий і справа переносилась на інші дні, про що свідчать розписки про повідомлення їх у цей день про наступні судові засідання. На її думку, ст.214 КПК України зобов`язує вносити дані до ЄРДР за будь-якою заявою про вчинення кримінального правопорушення і лише за встановленням органом досудового розслідування відсутності складу провадження підлягає цим органом закриттю.
Прокурор, представник заявника - адвокат ОСОБА_7 та заявник ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилися. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України неявка учасників судового провадження, які повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали апеляційного провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить таких висновків.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні, в тому числі, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (ч.5 ст.214 КПК України).
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 30 червня 2020 року № 298). Згідно з п.1 глави 1 розділу IІ цього Положення, до Реєстру вносяться, зокрема, дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину, мають бути критерієм внесення його до ЄРДР.
Відповідно до висновків Верховного Суду підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР (постанова від 02 лютого 2023 року у справі №347/1400/18, постанова від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18). Тому колегія суддів не може погодитись з твердженням адвоката ОСОБА_6, що ст.214 КПК України зобов`язує вносити дані за будь-якою заявою, в тому числі і за тією, яка не містить об`єктивних даних про наявність складу кримінального правопорушення.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_11 від 17 червня 2020 року, згідно з п.5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».
Із матеріалів судової справи вбачається, що 10 квітня 2025 року адвокат ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_8, звернувся до САП із заявою про вчинення під час розгляду справи №757/29165/24-к суддею Печерського районного суду міста Києва та секретарем судових засідань злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст.366 КК України (а.с.58-60).
Відповідно до листа САП від 15 квітня 2025 року №07/3-2192ВИХ-25, надісланого у відповідь на заяву про вчинення злочинів адвокату ОСОБА_7, об`єктивних даних, які б вказували на вчинення злочину, які, згідно ч.5 ст.216 КПК України, підслідні детективам НАБУ у заяві не наведено, у зв`язку з чим підстав для внесення відомостей до ЄРДР не вбачається (а.с.21-22).
21 квітня 2025 року адвокат ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_8, звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою у порядку ст.303 КПК України оскільки, на його думку, при розгляді справи №757/29165/24-к у діях слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_9 та секретаря судових засідань ОСОБА_10 вбачаються ознаки злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст.366 КК України (а.с.1-2).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2025 року у задоволенні скарги відмовлено (а.с.32-34).
Відповідно до ст.126, 129 Конституції України, ст.48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Колегією суддів встановлено, що ухвала слідчого судді ОСОБА_9 у частині не явки учасників провадження 21 серпня 2024 року не містить неправдивої інформації, так як адвокат ОСОБА_6 підтвердила подачу нею заяви про розгляд скарги за її відсутності, а неявка адвоката ОСОБА_7 підтверджується журналом судового засідання в іншому кримінальному провадженні, де він приймав участь на час розгляду скарги на повідомлення про підозру (а.с.70-72). Журнали судових засідань суддею не підписано і КПК України таке їх підписання ним не передбачає. Тому у заяві та доданих матеріалах відсутні дані про наявність у діянні судді ОСОБА_9 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, у тому числі не зазначено наявність тяжких наслідків і в чому вони проявились. Крім того, слідчий суддя дійшов висновку, що за наведених у заяві адвоката ОСОБА_7 обставин, у діях судді та секретаря судових засідань відсутній один із елементів об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст.364 КК України - заподіяння істотної шкоди чи тяжких наслідків, з чим погоджується і колегія суддів. За таких обставин відсутні підстави для внесення даних до ЄРДР за ст.364 КК України.
Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст.103 КПК України, процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися як на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії, так і у журналі судового засідання. Вимоги до журналу судового засідання регламентовані ст.108 КПК України.
Згідно з ч.2 ст.108 КПК України журнал судового засідання ведеться та підписується секретарем судового засідання.
Відповідно до ст.73 КПК України секретар судового засідання є учасником кримінального провадження, на якого покладається організаційне забезпечення судового процесу, пов`язане з відправленням судом правосуддя. Матеріали справи не містять та в судовому засіданні не наведено доводів, що секретар судового засідання є службовою особою у розумінні ст.18 КК України. Також у заяві не наведено у чому полягають тяжкі наслідки, заподіянні діяннями секретаря судового засідання для кваліфікації його дій за ч.2 ст.366 КК України.
Окрім того, глава 26 КПК України не містить обмежень у праві подання зауважень на журнали судових засідань та технічні записи, ч.3 ст.376 КПК України визначено право сторони кримінального провадження ознайомлюватись із журналом судового засідання і подавати на нього письмові зауваження. При цьому, матеріали судової справи не містять відомостей про подання учасниками кримінального провадження письмових зауважень на журнали судових засідань у справі №757/29165/24-к.
Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має, у тому числі. право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що ухвала слідчого судді, хоча і не містить обґрунтування відсутності у діях судді та секретаря судового засідання ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 КК України, відсутність ознак складу злочину, передбаченого ст.364 КК України обґрунтовано у руслі непідсудності скарги та непідслідності заяви НАБУ, однак вона не підлягає скасуванню з одних лише формальних підстав. Інші ж доводи апеляційної скарги не спростовують висновків колегії суддів та не можуть бути підставою для її задоволення.
Керуючись ст. 45 КК України, ст.33-1, 214, 216, 303, 304, 306, 376, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_8, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2025 року про відмову в задоволенні скарги залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2025 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4