- Головуючий суддя (АП ВАКС): Семенников О.Ю.
19 травня 2025 року Справа № 991/665/23
Провадження №11-кп/991/33/25
ОКРЕМА ДУМКА
судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
ОСОБА_1
до ухвали від 19 травня 2025 року
У провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду знаходиться на розгляді апеляційна скарга прокурора на вирок Вищого антикорупційного суду від 27 червня 2024 року в кримінальному провадженні №52019000000000238 від 25 березня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.210, ч.2 ст.364 КК.
Так, у матеріалах справи наявний висновок експертів КНДІСЕ Міністерства юстиції України за результатами проведення комплексної комісійної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 26 січня 2021 року №31393/20- 49/31394/20-44/31395/20-71 /799-808/21 -49/809-818/21 -44/819-826/21-71, який надано стороною обвинувачення.
Також у матеріалах кримінального провадження наявний висновок експертів «Центру судової експертизи та експертних досліджень» №002-БВВ/22 від 25 листопада 2022 року за результатами проведення додаткової комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи, який надано стороною захисту.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2025 року у цьому кримінальному провадженні призначено комплексну судову будівельно-технічну та економічну експертизу, проведення якої доручено експерту (-ам) Черкаського науково-дослідного експертного-криміналістичного центру МВС України.
Призначаючи експертизу, більшість колегії суддів дійшла висновку про необхідність проведення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи, у тому числі з питання визначення вартості проектування з визначенням категорії складності (класу наслідків (відповідальності)), мотивувавши своє рішення тим, що під час апеляційного розгляду справи досліджено висновки експертів сторони обвинувачення та сторони захисту, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності, так як ними використовувалися різні методи дослідження та згідно норм чинного законодавства визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до дискреційних повноважень експерта.
Не погоджуючись із зазначеним, вважаю, що відсутні підстави для призначення експертизи з огляду на таке.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК).
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.1, 2, 6 ст.22 КПК).
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч.1. 2 ст.84 КПК).
Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу (обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні), за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає (ч.1, 2 ст.91 КПК).
Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ч.1, 2, 3 ст.93 КПК).
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Запитання, які ставляться експертові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими. Експерт, який дає висновок щодо психічного стану підозрюваного, обвинуваченого, не має права стверджувати у висновку, чи мав підозрюваний, обвинувачений такий психічний стан, який становить елемент кримінального правопорушення або елемент, що виключає відповідальність за кримінальне правопорушення. Висновок експерта надається в письмовій формі, але кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення його висновку. Якщо для проведення експертизи залучається кілька експертів, експерти мають право скласти один висновок або окремі висновки. Висновок передається експертом стороні, за клопотанням якої здійснювалася експертиза. Висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку (ст.101 КПК).
Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Сторона захисту за запитом прокурора зобов`язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. (ч.1, 2, 6 ст.290 КПК).
Разом з цим, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо, зокрема, суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності (ч.1, п.1 ч.2 ст.332 КПК).
Вважаю, що в даному конкретному випадку наявність в матеріалах кримінального провадження декількох відмінних один від одного висновків експертів не можна вважати обставиною, що вказує на їх суперечність, що в свою чергу свідчить про відсутність процесуальної підстави та відповідно, повноважень суду доручати проведення експертизи за власною ініціативою.
У наданому стороною обвинувачення висновку вказано, зокрема, на наявність матеріальної шкоди (збитків) та її розмір, в той час у висновку, наданому стороною захисту, вказано про те, що матеріальних збитків не завдано.
Проте, на мою думку, зазначені вище висновки не вказують на їх суперечність, адже як встановлено під час апеляційного розгляду та вказано безпосередньо в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2025 року, такі відмінності є наслідком відсутності у матеріалах судової справи інформації щодо класу наслідків (відповідальності) або категорії складності, який було визначено проектантами на розроблення проектно-кошторисної документації на об`єкт: «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення 01715379 Миргород-Велика Багачка-Байрак-Поділ на ділянці км9+665-км 16+900 Великобагачанського району Полтавської області» (т.12, а.с.58-121), а також використання експертами різних методів дослідження, оскільки згідно з нормами чинного законодавства визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до дискреційних повноважень експерта.
Отже, вищевказані висновки експертів не суперечать один одному, вони відмінні, що обумовлено особливостями застосування різних методів розрахунку, їх оцінка має відбуватись за наслідками розгляду апеляційної скарги прокурора по суті.
Відтак вважаю, що зазначені в ухвалі суду підстави її призначення за п.1 ч.2 ст.332 КПК відсутні.
На відсутність цих обставин в судовому засіданні вказали і сторони провадження.
Так, при обговоренні за ініціативою суду питання призначення експертизи як сторона обвинувачення, такі сторона захисту зазначили про можливість суду розглянути належним чином апеляційну скаргу прокурора на виправдувальний вирок у цьому провадженні за наявними матеріалами, в тому числі на підставі наявних висновків та показань експертів, наданих під час апеляційного розгляду, у зв`язку з чим заперечували проти її призначення.
Вважаю, що суд вдався до активних дій, намагаючись «усунути виявлені суперечності», тим самим безпідставно перебрав на себе функцію по збиранню доказів замість здійснення оцінки наявних, тим самим порушивши один з основоположних принципів кримінального провадження, а саме принцип змагальності, застосувавши при цьому неналежну правову процедуру. При цьому суд мав врахувати позицію особи, яка подала апеляційну скаргу на виправдувальний вирок, - прокурора, який заперечивши проти призначення експертизи за ініціативою суду, вказав на достатність зібраних та наданих суду доказів, в тому числі на час апеляційного розгляду, для доведення винуватості обвинуваченого.
Відтак, призначення судом експертизи під час перегляду виправдувального вироку за вказаних обставин може свідчити про ймовірну наявність мети збирання нових доказів обвинувачення особи (замість зазначеної «усунути виявлені суперечності»), що може в свою чергу мати ознаки додаткового розслідування у провадженні, що суперечить засадам кримінального процесу та функціям суду.
Таким чином вважаю, що розгляд апеляційної скарги мав проводитись на підставі наявних на цей час у провадженні матеріалів та досліджених доказів, передбачені п.1 ч.2 ст.332 КПК для призначення судом з власної ініціативи судової експертизи підстави відсутні, у зв`язку з чим не підтримую її призначення та прийняття відповідної ухвали більшістю колегії суддів.
Суддя ОСОБА_1