- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/14/25
Провадження 1-кп/991/1/25
У Х В А Л А
20 травня 2025 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3,
обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5, та клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу, шляхом зміни додаткового обов`язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190, за обвинуваченням
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Запоріжжя, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Запоріжжя, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52023000000000190 від 24.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою Суду від 14.01.2025 у вказаному провадженні призначено судовий розгляд.
Під час судового розгляду кримінального провадження прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 подано до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 .
2. Доводи клопотання про продовження строку дії обов`язків
Подане клопотання прокурор обґрунтовує застосуванням до обвинуваченого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою та покладанням на останнього низки обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Востаннє обов`язки продовжувалися ухвалою суду від 21.03.2025 строком до 21.05.2025 включно. Даною ухвалою продовжені такі обов`язки: 1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 2) утримуватись від спілкування з свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Вказуючи на продовження існування ризиків переховування обвинуваченого від суду та ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії раніше покладених на нього обов`язків на два місяці. Існування ризику переховування прокурор обґрунтовує тяжкістю можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини, відсутністю міцних соціальних зв`язків у обвинуваченого на території України через проживання дружини та дітей за кордоном, наявністю у родини Колесникових житла за кордоном, матеріальним становищем родини через неодноразові виїзди за кордон. Ризик впливу на свідків обґрунтовує підтриманням обвинуваченим зв`язків з посадовими особами місцевого самоврядування, органів державної влади, посадовими особами правоохоронних органів, а також самою процедурою отримання показань від свідків на стадії судового розгляду, встановленою КПК України. Крім того, наявність ризику впливу на свідків прокурор пов`язує факт звернення захисника ОСОБА_5 до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_10, який надав викривальні свідчення стосовно обвинуваченого.
3. Позиція учасників кримінального провадження
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про продовження строку дії обов`язків підтримав та зазначив таке. Ризики, встановлені попередніми судовими рішеннями дотепер продовжують існувати та жодним чином не зменшилися. Вважає за необхідне продовжити строк дії процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 на два місяці. Разом з цим, звернув увагу суду, що стороною обвинувачення зменшено кількість осіб, стосовно яких, на переконання обвинувачення, потрібно встановлення додаткового обов`язку заборони спілкування.
Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначила, що, на переконання сторони захисту, ризик впливу на свідків значно зменшився оскільки прокурор не просить про продовження обов`язку заборони спілкування з більшою частиною попередньо заявлених ним свідків. Разом з цим, захисник не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора в частині продовження обов`язку заборони спілкування зі свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Щодо існування ризику переховування вказала, що відповідний ризик є необґрунтованим оскільки базується виключно на тяжкості інкримінованого злочину. Посилання прокурора на часті виїзди ОСОБА_5 за кордон жодним чином не підтверджують ризик переховування. ОСОБА_5 кожного разу самостійно повертався до України. До того ж часті виїзди ОСОБА_5 за кордон пов`язані з його волонтерською діяльністю та ніяк не свідчать про заможній стан родини Колесникових, що надає останньому можливість переховуватися за кордоном тривалий час. Також наголосила на тому, що дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_18 та їх діти - ОСОБА_19, ОСОБА_20, дійсно проживають у Великобританії з початку війни в України. Проте заперечила наявність у родини Колесникових власної нерухомості за кордоном. Будинок, в якому проживає родина ОСОБА_5 у Великобританії є соціальним житлом, наданий їм саме у зв`язку з тимчасовим переїздом. Інших відомостей стосовно наявності у ОСОБА_5 будь-якого майна за кордоном прокурором не надано. Водночас є необґрунтованим посилання прокурора на систематичну зміну транспортних засобів. Вказані твердження також ніяк не підтверджені матеріалами.
Окремо захисник просила Суд змінити обвинуваченому обов`язок здачі паспортів для виїзду за кордон. Відповідний обов`язок захисник просила змінити на обов`язок не виїжджати за межі країни без дозволу суду. Необхідність зміни пояснила саме фактом проживання дітей обвинуваченого за кордоном, проходженням ними там навчання. Так, 31.12.2024 у ОСОБА_19 та ОСОБА_20 сплив строк дії документів, які дають можливість дітям офіційно перебувати за кордоном та навчатися у Великобританії, як вимушеним переселенцям. Для продовження терміну дії таких документів необхідні паспорти батьків, які надають відповідну згоду своїм дітям. Оскільки паспорт ОСОБА_5 для виїзду за кордон зданий до уповноваженого органу, то останній не може подати усі необхідні документи.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив таке. Його син та донька офіційно проживають у Великобританії у зв`язку з війною в Україні. Для продовження перебування та навчання у Великобританії необхідна згода батьків. Існуюча у цій країні система дозволяє надати таку згоду за допомогою застосунку, встановленого на телефоні. Використовуючи застосунок батьки повинні заповнити анкету та відсканувати свій паспорт. Єдиним документом, який посвідчує особу іноземця за кордоном є паспорт громадянина для виїзду за кордон. Таким чином, для можливості продовження легального перебування дітей обвинуваченого у Великобританії, ОСОБА_5 необхідно отримати паспорт для виїзду за кордон, скан-копія якого потрібна при подачі відповідної заявки від батьків. Одночасно з цим ОСОБА_5 також пояснив, що є оператором дронів. Всі його колеги періодично проходять навчання за кордоном. У зв`язку з відсутністю паспорту для виїду за кордон, він таке навчання не проходить. Для можливості в подальшому подати документи на проходження навчання за кордоном просив повернути паспорт.
Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали клопотання про зміну додаткового обов`язку.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти зміни процесуального обов`язку. Вказав, що застосований обов`язок є додатковою гарантією унеможливлення факту переховування ОСОБА_5 за кордоном. Сторона захисту не позбавлена можливості звернутися із заявою про видачу ним паспорту на короткий проміжок часу для заповнення необхідних документів та скасування самого паспорту безпосередньо в приміщенні Державної міграційної служби України.
4. Оцінка та висновки суду
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши позиції учасників провадження, Суд дійшов таких висновків
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.02.2024 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Водночас вказаною ухвалою визначено, як альтернативний запобіжний захід, заставу у сумі 1000 000 грн. та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть застосовані до ОСОБА_5 у разі внесення застави, а саме: 1) прибувати до слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді, суду на першу вимогу; 2) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_4, ОСОБА_6, свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_21, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю.
23.02.2023 у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_5 звільнено з-під варти та він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладанням вищезазначених процесуальних обов`язків.
У подальшому покладені на ОСОБА_5 обов`язки неодноразово продовжувалися. Востаннє обов`язки продовжені ухвалою від 21.03.2025, строком до 21.05.2025.
На теперішній час відносно обвинуваченого продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави та продовжують діяти такі обов`язки: 1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 2) утримуватись від спілкування з свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
У зв`язку із зверненням прокурора з відповідним клопотанням виникла необхідність у вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 .
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України одним із запобіжних заходів є застава. Зміст цього запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України)
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, на нього покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. При цьому частина 7 згаданої норми закріплює, що такі обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Разом з цим, ч. 1 ст. 201 КПК України передбачено право обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Таке клопотання, як і клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків, розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
З сукупного аналізу приписів Кримінального процесуального законодавства вбачається, що підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею, судом при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри/обвинувачення, зменшення встановлених ризиків.
За наведених обставин, зважаючи, що розгляд клопотань прокурора та захисника вимагає з`ясування одних і тих же обставин, Суд вважає за можливе розглянути їх одночасно.
Так, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_5 та зміни раніше покладеного на обвинуваченого обов`язку, Суд має з`ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені попередніми судовими рішеннями ризики зменшилися/не зменшилися та чи продовжують вони бути актуальними для цього кримінального провадження.
Щодо обґрунтованості підозри Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 скерований до суду, та здійснюється судовий розгляд, повідомлена останньому підозра у вчиненні кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.
Крім цього, Суд бере до уваги, що існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення було предметом неодноразового судового контролю слідчими суддями під час вирішення питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5 .
Розглядаючи питання актуальності ризиків, Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Попереднім судовим рішенням, яким продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5, встановлено існування ризику можливого переховування обвинуваченого від суду, а також ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Зазначені ризики, за змістом клопотання та твердженнями прокурора у судовому засіданні, не втратили своєї актуальності дотепер.
Актуальність ризику переховування обвинуваченого прокурор мотивує тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5, неможливістю звільнення від відбування покарання чи звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення такого злочину, відсутністю міцних соціальних зв`язків обвинуваченого на території України, наявністю у родини обвинуваченого постійного місця проживання за кордоном, матеріальним становищем родини Колесникова.
Так, ознайомившись з клопотанням, вислухавши доводи прокурора, Суд погоджується з твердженнями сторони обвинувачення про продовження існування зазначеного ризику виходячи з такого.
Інкримінований ОСОБА_5 злочин, передбачений ч. 4 ст. 369 КК України, є тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої, що разом з віднесенням його до корупційних злочинів позбавить суд можливості, у випадку визнання останнього винуватим, звільнити його від кримінальної відповідальності чи звільнити від відбування покарання з випробуванням. За таких обставин, у разі доведення вини ОСОБА_5, до останнього буде застосовано виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання Суду, може бути мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Водночас Суд враховує, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого покарання. Оцінка такого ризику має проводитись з урахуванням ряду інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або свідчити про те, що вона маловірогідна («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia). До таких факторів, зокрема, належать характер особи, її місце проживання, рід занять, майновий стан, сімейні зв`язки та усі види зв`язків з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova).
У цьому контексті Суд бере до уваги наявність соціальних зв`язків у обвинуваченого за межами України, а не на її території. Так, син обвинуваченого - ОСОБА_19 покинув територію України 05.01.2022. Доказів його повернення в України Суду надано не було. Дружина обвинуваченого - ОСОБА_18, малолітня донька - ОСОБА_20 та неповнолітній син - ОСОБА_19 мають статус біженців у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України та проживають поза межами території України тривалий час. Наведена обставина, на переконання Суду, свідчить про наявність у родини Колесникових постійного житла за межами України (навіть соціального, як про те зазначає захисник в судовому засіданні). Також Суд враховує, що обвинувачений має дійсний паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Кожна окремо з цих обставин не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності вони є достатньо вагомими, а тому переконують Суд в актуальності ризику можливого переховування обвинуваченого від суду.
Щодо посилання прокурора на існування ризику переховування з огляду на набуття ОСОБА_5 знайомств серед представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб правоохоронних органів, які обвинувачений може використати з метою переховування, Суд зазначає, що прокурором не надано документів на підтвердження вказаної позиції. З наявних у суду матеріалів кримінального провадження не вбачається підтримання обвинуваченим з ким-небуть зі службових осіб органів державної влади настільки близьких стосунків, що можуть бути використані ним з метою переховування. Водночас матеріали провадження не містять відомостей і стосовно того, що обвинуваченим проводилося обговорення з такими особами можливості забезпечити ними його переховування.
Стосовно посилання сторони захисту на наявність у обвинуваченого постійного місця роботи на території України, перебування на громадських засадах на посаді помічника-консультанта народного депутата України, численних відзнак та нагород, Суд зазначає, що, на переконання колегії суддів, відповідні обставини в призмі проживання усієї родини ОСОБА_5 за кордоном не є настільки стримуючими факторами, за наявності яких можливо стверджувати про повну відсутність ризику переховування.
У сукупності викладеного Суд зазначає, що оскільки в судовому засіданні підтверджено існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду, то клопотання сторони захисту стосовно зміни покладеного на обвинуваченого обов`язку з вимогою «повернути паспорт громадянина України для виїзду за кордон» та змінити його на «заборону виїжджати за межі території України без дозволу суду» задоволенню не підлягає. На переконання Суду, обов`язок «не виїжджати за межі території України без дозволу суду» не є достатнім запобіжником для попередження переховування обвинуваченого. Такий висновок набуває особливої актуальності з огляду на не рідкі випадки перетину державного кордон України поза межами пунктів пропуску в умовах правового режиму воєнного стану та загальної мобілізації.
Разом з цим, з метою забезпечення можливості обвинуваченому подати до уповноважених органів Великої Британії документів, необхідні для продовження терміну перебування його дітей та продовження їх навчання у Великобританії, Суд вважає за необхідне змінити порядок виконання обов`язку щодо здачі на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, шляхом надання обвинуваченому ОСОБА_5 можливості отримати свій паспорт для виїзду за кордом строк на дві доби, а саме з 22 травня 2025 року по 23 травня 2025 року включно, з подальшим продовженням цього обов`язку. Так, враховуючи пояснення ОСОБА_5, надані в судовому засіданні, щодо електронного оформлення необхідних заяв/дозволів, Суд переконаний, що строк у дві доби є достатнім для можливості обвинуваченому зв`язатися з родиною та визначити час для одночасної подачі таких документів за допомогою програмного забезпечення, встановленого на телефоні, як про те вказував сам обвинувачений.
За наведених обставин, з урахуванням встановлення актуальності ризику переховування обвинуваченого від суду, на думку Суду, виправданим є необхідність продовження строку дії таких обов`язків: повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Оцінюючи ризик впливу на свідків Суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). При цьому суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ба більше, на переконання Суду, із направленням обвинувального акта до суду ризик незаконного впливу на свідків актуалізується, оскільки за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинувачена особа стає обізнаною про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а також із змістом наданих ними показань. За наведених обставин Суд погоджується із прокурором, що обвинувачений, будучі обізнаним про перелік свідків, за відсутності обмеження у спілкуванні із ними, може здійснити на свідків вплив з метою спонукання їх до ненадання або зміни вже наданих показань, перекручування або спростування обставин, які їм можуть бути відомі.
У зв`язку з викладеним, з метою мінімізації ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, Суд вважає за необхідне продовжити покладений на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язок утримуватись від спілкування зі свідками: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті.
Підсумовуючи вищевикладене, у судовому засіданні встановлена актуальність існування ризиків, на які посилається прокурор, як правової підстави для продовження строку дії обов`язків, а саме: ризик можливого переховування обвинуваченого від суду та ризик можливого впливу на свідків, що дає суду можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5, з урахуванням зміни порядку виконання одного з обов`язків. Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою обвинуваченого з боку суду та сторони обвинувачення з метою досягнення мети кримінального провадження.
Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити частково клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу, шляхом зміни додаткового обов`язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190.
Задовольнити частково клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
2) утримуватись від спілкування з свідками: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті;
3) Змінити порядок виконання обов`язку щодо здачі на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Тимчасово надати ОСОБА_5 дозвіл на отримання паспорту для виїзду за кордон з 22 травня 2025 року по 23 травня 2025 року включно. Зобов`язати ОСОБА_5 здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну з 24 травня 2025 року по 20 липня 2025 року.
Строк дії ухвали встановити до 20 липня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52023000000000190 від 24.04.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_22