Документ № 127580908

Справа № 991/1870/25

Провадження №11-сс/991/201/25

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Головуючий: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.03.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 42024000000000210 від 07.02.2024.

ВСТАНОВИЛА:

1.Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.03.2025 клопотання старшого детектива НАБУ ОСОБА_9, погоджене прокурором САП ОСОБА_8 задоволено частково, застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 850 000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) гривень із покладенням низки процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що 27.02.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 42024000000000210 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.368 КК України, а саме у пособництві у закінченому замаху на одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання прийшла до переконання у тому, що детективом надано достатньо фактичних даних, які зв`язують ОСОБА_6 із кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого він підозрюється, та виправдовують подальше розслідування, а всі заперечення сторони захисту з приводу обґрунтованості підозри вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення.

Слідчий суддя вважала доведеним існування трьох ризиків, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризику незаконного впливу на свідків, підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, а також ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя прийшла до переконання, що особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам.

Слідча суддя зазначила, що майновий стан підозрюваного, у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, переконують у тому, що обґрунтованим розміром застави є 850 000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) гривень, який не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_6 та разом з покладеними на нього обов`язками забезпечуватиме належну процесуальну поведінку останнього та запобігатиме існуючим ризикам.

2.Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 посилаючись на неповноту судового розгляду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, в апеляційній скарзі з доповненнями прохає ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.03.2025 скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива НАБУ ОСОБА_9, погодженого прокурором САП ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді застави.

Обґрунтовуючи порушення слідчим суддею норм процесуального права, захисник вказує, що судом першої інстанції безпідставно визнано підозру висунуту ОСОБА_6 обґрунтованою, при цьому повідомлення про підозру та матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави не містять доказів обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.368 КК України.

Ризики, заявлені стороною обвинувачення та встановленні судом першої інстанції, а саме щодо переховування від органу досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - є необґрунтованими та відображають виключно безпідставні припущення органу досудового розслідування.

Висновки суду щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу є абстрактними та ґрунтуються виключно на припущеннях.

Крім того, захисник вказує, що розмір застави визначений слідчим суддею у сумі 850 000 тисяч гривень не відповідає обставинам кримінального правопорушення, а також майновому та сімейному стану підозрюваного, та є очевидно непомірним.

Обов`язки покладенні на ОСОБА_6 фактично унеможливлюють виконання ним своїх службових повноважень, як оперативного співробітника Національної поліції, що має негативні наслідки.

3.Позиції учасників судового провадження.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги захисника та прохав її задовольнити.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримала доводи своєї апеляційної скарги, пояснення надала аналогічні її змісту.

Прокурор ОСОБА_10 у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги захисника заперечував. Вважав ухвалу слідчого судді такою, що відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості.

4.Мотиви суду.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).

За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених у статті 177 КПК ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, передбачені ст.178 КПК.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника в частині обґрунтованості підозри.

Із матеріалів апеляційного провадження вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2024 за № 42024000000000210 за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 368 КК, ОСОБА_12 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України (т. 1 а.п. 27-28).

За версією слідства, не пізніше 06.03.2024 у народного депутата України ОСОБА_11 виник умисел, спрямований на організацію вчинення злочину, зокрема одержання неправомірної вигоди, поєднаного з вимаганням, від представників підрядної організації ДП ПАТ «СУМБУД» БМП «ЛЕБЕДИНПРОМБУД», із залученням голови Комишанської об`єднаної територіальної громади Охтирського району Сумської області ОСОБА_13, неправомірної вигоди у розмірі 14% від суми фінансування за договором про закупівлю, що становить 3 391 151 грн (10 % від якої призначалася особисто ОСОБА_11, а 4% - службовим особам правоохоронних органів), та у подальшому отримання неправомірної вигоди у 14% розмірі від суми укладених із ОТГ договорів.

Під час зустрічей, які відбулися між ОСОБА_13 та ОСОБА_11 29.03.2024, 25.04.2024, останній зазначив, що у разі відмови представників ДП ПАТ «СУМБУД» БМП «ЛЕБЕДИНПРОМБУД» надавати неправомірну вигоду, ОСОБА_13 може не підписувати акти виконаних робіт за договорами та затримувати таким чином оплату за виконані роботи до кінця року, чим умисно створюватиме умови, за яких підрядники будуть вимушені надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам своїм правам та інтересам, а також він особисто ( ОСОБА_11 ) буде ініціювати проведення перевірок діяльності цих суб`єктів господарювання правоохоронними та контролюючими органами.

Для цього у період часу з 30.05.2024 по 03.06.2024 ОСОБА_11 залучив як пособника колишнього начальника УСР у Сумській області ОСОБА_12, який на момент залучення до вчинення вказаного кримінального правопорушення обіймав посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 3-го відділу (супроводження особливо важливих кримінальних проваджень в органах державної влади) 9-го управління (протидії корупційним організованим групам та організаціям) Департаменту стратегічних розслідувань.

За версією слідства, роль ОСОБА_12 як пособника полягала у: 1) забезпеченні опосередкованого контакту із залученням третіх осіб між надавачем і одержувачем неправомірної вигоди, тобто між ОСОБА_13 та ОСОБА_11 ; 2) забезпеченні через третіх осіб доведення до ОСОБА_13 умов і порядку надання неправомірної вигоди ОСОБА_11 та представникам правоохоронних органів, зокрема Сумської області, в тому числі і для себе безпосередньо, згідно з обумовленим планом із ОСОБА_11 ; 3) здійснення посередницьких дій з використанням третіх осіб з отримання та подальшої передачі неправомірної вигоди від ОСОБА_13 до ОСОБА_11 та представників правоохоронних органів, зокрема Сумської області; 4) координації взаємодії між Комишанською сільською радою, підрядником за договором та представниками правоохоронних органів з питань, що будуть виникати у правоохоронних органів по вказаній публічній закупівлі та одержання ним за це неправомірної вигоди.

06.06.2024 о 13 год 56 хв ОСОБА_12, на виконання попередніх домовленостей із ОСОБА_11, в месенджері «Threema» надіслав останньому повідомлення такого змісту: « НОМЕР_1 ОСОБА_14 . Юридический консультант. На телеграмм!!!», тим самим виконав свою роль пособника шляхом надання контакту невстановленої на даний час особи, яка в подальшому повинна була забезпечувати доведення до ОСОБА_13 умов і порядку надання неправомірної вигоди. У цей же день, о 13 год 57 хв, ОСОБА_11 за допомогою месенджера «Threema» продублював зазначене повідомлення ОСОБА_13 .

Поряд з цим, у повідомленні про підозру зазначається, що ОСОБА_12 залучив до вчинення злочину свого колишнього підлеглого ОСОБА_6 та ОСОБА_15 .

Роль ОСОБА_6 полягала в пособництві у вчиненні групою осіб за попередньою змовою, одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище - ОСОБА_11 для себе та представників правоохоронних органів, зокрема Сумської області, в тому числі і ОСОБА_12, неправомірної вигоди у вигляді отримання грошових коштів в розмірі 14 % від суми перерахування бюджетних коштів, з яких 10 % призначалися для ОСОБА_11, а 4% представникам правоохоронних органів, зокрема службовим особам Управління стратегічних розслідувань Сумської області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції (в тому числі і ОСОБА_12 ), поєднаного з вимаганням такої вигоди.

ОСОБА_6, діючи як пособник, шляхом усунення перешкод, мав сприяти вчиненню кримінального правопорушення, а саме: забезпечувати контакт між надавачем і одержувачем неправомірної вигоди, тобто між ОСОБА_13 та ОСОБА_11 і ОСОБА_12 ; з використанням заходів конспірації здійснювати посередницькі дії направлені на отримання та подальшу передачу неправомірної вигоди від ОСОБА_13 до ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .

10.06.2024 ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_13, і під час зустричі повідомив останньому, що « ОСОБА_16 » - це він, при цьому останній, дотримуючись заходів конспірації та з метою унеможливлення викриття злочинної діяльності повідомив, що прийшов забрати неправомірну вигоду, завуалювавши це під словом «документи». Водночас, на запитання ОСОБА_13 щодо деталей зустрічі, ОСОБА_6 повідомив про особисту необізнаність і його мета забрати «документи», однак не отримавши підтвердження від ОСОБА_13 про можливість їх надання, ОСОБА_6 покинув місце зустрічі, не отримавши неправомірну вигоду.

05.07.2024 за допомогою додатка «Telegram» між ОСОБА_13 та особою, чий контакт надав ОСОБА_12 та яку завуальовано називали «консультант», що використовує номер «0931643463», відбулася розмова під час якої співрозмовники домовились про зустріч 06.07.2024.

06.07.2024 близько 11 год 03 хв ОСОБА_13 прибув на попередньо обумовлене місце зустрічі біля парку «Кнєжа» в м. Охтирка Сумської області. Орієнтовно о 11 год 25 хв в месенджері «Telegram» між ОСОБА_13 та невстановленою на даний час особою чоловічої статі відбулася розмова, під час якої останній попрохав ОСОБА_13 змінити місце зустрічі та прибути на АЗС «БРСМ-НАФТА».

06.07.2024 близько 11 год 28 хв ОСОБА_15 та ОСОБА_6 на автомобілі Volkswagen Golf, яким користується останній, використовуючи реєстраційні номерні знаки прикриття: « НОМЕР_2 », прибули на АЗС «БРСМ-НАФТА» за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Перемоги, 202.

ОСОБА_6, здійснюючи заходи контрспостереження, перемістився через дорогу від вказаної АЗС та здійснював спостереження за поведінкою ОСОБА_13 та обстановкою навколо нього, з метою уникнення викриття їх злочинної діяльності.

У свою чергу ОСОБА_15 підійшов до ОСОБА_13 та як працівник правоохоронного органу, будучи обізнаним про форми і методи розкриття кримінальних правопорушень та викриття злочинної діяльності, не маючи жодних правових підстав, здійснив поверхневий огляд ОСОБА_13, виявивши технічні засоби фіксації, на які здійснювалося документування вказаного кримінального правопорушення, після чого відмовився від отримання неправомірної вигоди з причин, що не залежали від його волі і покинув територію АЗС «БРСМ-НАФТА», не отримавши неправомірну вигоду від ОСОБА_13 .

27.02.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України - пособництві у закінченому замаху на одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненному за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням (т. 7 а.п. 18-35).

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, прийшла до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, за викладених у клопотанні обставин.

В свою чергу сторона захисту не погоджується із такими висновками слідчого судді, вважаючи підозру необґрунтованою, а надані детективом документи такими, що не підтверджують жодну із наведених у клопотанні обставин, посилається на відсутність суб`єктивної сторони співучасті у формі вини, відсутність об`єктивної сторони інкримінованого кримінального правопорушення.

Колегія суддів, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, дослідила наявні матеріали апеляційного провадження, зокрема ті, які можуть свідчити про ймовірність існування події кримінального правопорушення та залученість до нього ОСОБА_6 . Такими доказами є зокрема: заява ОСОБА_17 від 31.01.2024 про вчинення народним депутатом України ОСОБА_11 кримінального правопорушення (т. 2 а.п. 5); протоколи допиту свідка ОСОБА_13 від 10.02.2024, 08.04.2024, 10.05.2024, 07.06.2024, (т.2 а.п. 14-18; 44-57); протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_13 від 07.06.2024, у якому виявлено листування з ОСОБА_11 у застосунках «WhatsApp» та «Threema» (користувач «ІНФОРМАЦІЯ_2»), зміст якого підтверджує обставини, викладені свідком в протоколах його допиту щодо зустрічей із ОСОБА_11, а також надсилання ОСОБА_13 повідомлення за змістом: « НОМЕР_1 ОСОБА_14 . Юридический консультант. На телеграмм!!!» (т. 2 а.п. 58-84); протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 06.07.2024, з якого вбачається наступне: (1) 16.06.2025 у парку «Кнєжа» у м. Охтирка він зустрічався із ОСОБА_6, який повідомив ОСОБА_13, що він «звичайний юрист», йому сказали приїхати і зустрітися із ОСОБА_13, чому і навіщо не повідомляли, усі питання ОСОБА_13 мав обговорити із людьми, які прислали ОСОБА_6 ; (2) 06.07.2024 ОСОБА_13 приїхав на заправку «БРСМ» яка знаходиться по трасі Охтирка-Харків, вийшов з автомобіля та помітив на іншому боці території АЗС ОСОБА_6, який, скоріше за все також помітив ОСОБА_13, але перебіг через дорогу та заховався у кущах. Через декілька секунд до ОСОБА_13 підійшов раніше невідомий йому чоловік, він розмовляв дуже швидко та тихо, сказав ОСОБА_13 залишити телефон в автомобілі. Надалі ОСОБА_13 запитав у вказаного чоловіка чи передавати йому «документи», маючи на увазі неправомірну вигоду, яку обговорював із ОСОБА_11 та « ОСОБА_18 » на що цей чоловік сказав не треба нічого передавати поки. Потім вказаний чоловік підійшов до мене та почав обмацувати, почав при піднімати рубашку та дивитися, що у ОСОБА_13 там, і останній зрозумів, що цей чоловік намагається зрозуміти чи наявні на ньому технічні засоби відеозйомки та у подальшому розвернувся і пішов, телефонуючи комусь (т. 3 а.п. 2-13); протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_13 від 07.07.2024, у якому виявлено листування з ОСОБА_11 у застосунках «WhatsApp» та «Threema» (користувач «ІНФОРМАЦІЯ_2»), зміст якого підтверджує ті обставини, що викладені свідком в протоколах його допиту щодо зустрічей із ОСОБА_11 та листування з абонентом « ОСОБА_16 » (т.3 а.п. 14-50); протокол НСРД від 04.04.2024, в якому зафіксовано розмову ОСОБА_11 з ОСОБА_13 06.03.2024, під час якої ОСОБА_11 написав на аркуші паперу «10+4» та зазначив «десь отак виходить», «друга частина це як раз з тим, щоб не кошмарили» (т. 2 а.п. 101-115); протокол НСРД від 02.05.2024, в якому зафіксовано розмову ОСОБА_11 та ОСОБА_13 25.04.2024, під час якої ОСОБА_11 визначений строк надання неправомірної вигоди у тиждень-два з моменту підписання замовником і підрядниками актів виконаних робіт, та уточнено, що «це все там разом, все разом», «ну прокуратура, та, та…, а хто четвертий? Ну прокуратура, міліція і СБУ…» «І УСР» (т. 2 а.п. 116-131); протокол НСРД - аудіо - відеоконтроль особи від 13.06.2024, де зафіксована зустріч 10.06.2024 між ОСОБА_13 та « ОСОБА_18 » (якого ідентифіковано як ОСОБА_6 ), який повідомив, що він за «документами» (т. 2 а.п. 196-199); протокол за результатами проведення НСРД - аудіоконтроль особи від 24.06.2024, в якому зафіксовані розмови ОСОБА_13 із особою « ОСОБА_16 » щодо майбутньої зустрічі, із ОСОБА_11 під час якої ОСОБА_13 виказує незадоволення щодо останньої зустрічі із людиною, яка не знала подробиць справи, на що ОСОБА_11 повідомив, що «це стратегічні юристи», «Департамент стратегічних юристів» (т. 2 а.п. 209-224); протокол за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи від 24.06.2024, в якому зафіксовано розмову 16.06.2024 ОСОБА_13 із особою « ОСОБА_18 » (ймовірно з підозрюваним ОСОБА_6 ), під час якої останній запитував, чи є можливість повернутись для передачі, на що ОСОБА_13 повідомив: «Та віддача ж в мене не з собою, я віддав їх, значить, я ж їх з собою не зберігаю…, «боязно трохи зберігати таку «Котлету». У цьому ж протоколі зафіксовано розмову із ОСОБА_11 в додатку «Threema», під час якої ОСОБА_13 зазначив, що має у вівторок зустрітись, щоб віддати усі 14%, на що ОСОБА_11 відповів «документи віддаси на ознайомлення та й…» (т. 2 а.п. 225-228); протоколи за результатами проведення НСРД від 10.07.2024 та від 18.07.2024, в яких зафіксовано розмову 05.07.2024 ОСОБА_13 з ОСОБА_11 під час якої останній повідомив, що «хлопці повернулись з відрядження», а також розмову з абонентом « ОСОБА_16 », під час якої співрозмовники обговорювали майбутню зустріч. Також зафіксовано розмову ОСОБА_13 із абонентом « ОСОБА_16 » 06.07.2024, під час якої останній повідомляє про необхідність їхати не на попереднє місце зустрічі, а на АЗС «БРСМ». Надалі зафіксовано, як ОСОБА_13 об 11 год 33 хв 06.07.2024 під`їхав на зазначену АЗС, де до нього підійшов чоловік, вказав залишити телефон в машині, а також оглянув ОСОБА_13, після чого чоловік відмовився від подальшого спілкування та покинув місце зустрічі. Надалі ОСОБА_13 повідомив про таку ситуацію ОСОБА_11 (т. 4 а.п. 160-163; 175-183); протокол огляду від 28-29.11.2024, відповідно до якого оглянуто інформацію операторів мобільного зв`язку та встановлено, окрім іншого, реєстрацію абонента з номером, який використовує ОСОБА_6 16.06.2024 в зоні дії базових станцій, що відносяться до адреси, за якою у цей день відбулась зустріч ОСОБА_13 та ОСОБА_6, також зафіксовано реєстрацію номерів телефонів, якими користуються ОСОБА_15 та ОСОБА_6 06.07.2024 в зоні дії базових станцій в м. Охтирка неподалік АЗС «БРСМ», де відбулась зустріч ОСОБА_13 та невстановленого чоловіка (т. 6 а.п. 1-59).

Дослідивши наведені матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується зібраними матеріалами, в тому числі за наслідком проведених негласних слідчих (розшукових) дій, зі змісту яких вбачається про достатньо обґрунтовану підозру про вчинення народним депутатом України ОСОБА_11 корупційного злочину та дотичність до такого ОСОБА_12, який залучив до вчинення кримінального правопорушення своїх колишніх підлеглих, зокрема підозрюваного ОСОБА_6, як пособника.

При цьому колегія суду зазначає, що на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховував наявність у ОСОБА_6 відповідних професійних навичок співробітника Національної поліції України, зокрема щодо конспірації. Водночас, сукупність наявних у слідчого судді матеріалів із високою вірогідністю пояснює саме таку версію подій, що викладена у письмовому повідомлені про підозру ОСОБА_6, та є достатньою для переконання стороннього об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, щодо якого йому повідомлено про підозру, а зібрані слідством документи на цьому етапі з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з обставинами, викладеними у повідомленні про підозру та свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 368 КК, з чим погоджується і колегія суддів.

В той же час, на спростування висновків слідчого судді щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри, захисник посилається на практику рішень Європейського суду з прав людини, яка визначає критерії «обґрунтованості підозри», втім не зазначає конкретних фактів та обставин на спростування версії сторони обвинувачення, зокрема тих, які б могли логічно пояснити тісний взаємозв`язок між співробітниками Управління стратегічних розслідувань Сумської області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції ОСОБА_12 та ОСОБА_6, а також народним депутатом України ОСОБА_11, їх постійне спілкування у месенджерах, перебування в однакових місцях у періоди часу, що відображені в підозрі як ймовірні дати вчинення злочину, телефонні розмови та зустрічі ОСОБА_6 з використанням методів конспірації із ОСОБА_13 тощо.

Окремої уваги заслуговує хронологія здійснення телефонних з`єднань у різних месенджерах, між ОСОБА_11 та ОСОБА_12, після яких ОСОБА_12 телефонував своїм підлеглим, які є також учасниками кримінального провадження, зокрема ОСОБА_6 та ОСОБА_15, які згодом опинялись на зустрічах із ОСОБА_13, місце та час яких була обумовлена заздалегідь між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .

Крім того, захисник зазначає, що в наявних протоколах за результатами проведених НСРД ОСОБА_13 зустрічався з « ОСОБА_18 », якого орган досудового розслідування ідентифікував як ОСОБА_6, при цьому останній не отримував від ОСОБА_13 жодних документів, речей та не заявляв вимог щодо надання йому неправомірної вигоди, що унеможливлює причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, а відтак ставить під сумнів повідомлення про підозру.

В цьому аспекті колегія суддів приймає до уваги необхідність сприйняття змісту таких НСРД в обґрунтованість здійснення досудового розслідування в цілому щодо ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, що у сукупності корелюється із версією сторони обвинувачення та припускає участь у ньому і ОСОБА_6 . Оцінка ж доказів на підтвердження або спростування обставин, про які зазначає захисник в своїй апеляційній скарзі в цій частині, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення про доведеність вини підозрюваного поза розумним сумнівом, має бути здійснена під час судового розгляду обвинувального акту по суті, а відтак наведений довід сторони захисту колегією суддів відхиляється.

Крім того, захисник у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_6 не є службовою особою публічного права, не отримував жодної неправомірної вигоди за вчинення або невчинення дій згідно власних повноважень, а отже не є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України.

Щодо цих доводів колегія суддів зауважує наступне, відповідно до повідомлення про підозру (т. 7 а.п. 18-35) ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, а саме: у пособництві, закінченому замаху на одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третьої особи, за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

В розділі VI КК України закріплено визначення поняття та видів співучасті у кримінальному правопорушенні, а також відповідальність співучасників. Відповідно до ст.26 КК України, співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох суб`єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення.

Незважаючи на те, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 29 КК організатор, підбурювач та пособник несуть кримінальну відповідальність за тією самою статтею Особливої частини КК, що й виконавець, але склад їх злочину утворюється за допомогою відповідних частин ст. 27 КК, що має здобути своє відбиття у формулі кваліфікації та вказує на самостійний характер їх відповідальності.

За змістом повідомленої підозри, ОСОБА_6 інкриміновано роль пособника, який шляхом усунення перешкод, мав сприяти вчиненню кримінального правопорушення, а саме: забезпечувати контакт між надавачем і одержувачем неправомірної вигоди, тобто між ОСОБА_13 та ОСОБА_11 і ОСОБА_12 ; з використанням заходів конспірації здійснювати посередницькі дії направлені на отримання та подальшу передачу неправомірної вигоди від ОСОБА_13 до ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Відтак наявність у ОСОБА_6 спеціального статусу для кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 368 КК України, як пособника наведеного кримінального правопорушення не є обов`язковим, позаяк інкриміноване йому кримінальне правопорушення вчинене ним у співучасті з особами, які мають відповідний статус спеціального суб`єкту злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а їх дії, відповідно до версії сторони обвинувачення, об`єднані єдиним умислом.

А тому доводи апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_6 відхиляються судом апеляційної інстанції.

Щодо встановлених слідчим суддею ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду в оскаржуваній ухвалі встановила наявність усіх трьох ризиків, наведених детективом у клопотанні, що передбачені п.п 1),3),4) ч. 1 ст. 177 КПК України. В той же час захисник не погоджується з існуванням жодного із них.

При вирішенні питання про існування ризику переховування колегія суддів вважає слушним посилання слідчого судді, зокрема на факт легального виїзду ОСОБА_6 з України після запровадження на території України воєнного стану маючи на утримані матір І групи інвалідності (т. 9 а.п. 48), що підсилює пересторогу у можливості покинути територію України навіть в умовах загальної заборони такого для чоловіків, чим підозрюваний може скористатись і в майбутньому.

Заперечуючи висновок слідчого судді про можливість підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування, колегія суддів погоджується зі слідчим суддею, адже перебування на утримані ОСОБА_6, матері, малолітнього сина, дружини, яка на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною та того, що офіційні доходи підозрюваного не є значними. В той же час, за наслідком дослідження матеріалів клопотання детектива в частині, що стосується відомостей про майновий стан ОСОБА_6 його дружини та батьків, можна дійти висновків, що ОСОБА_6 володіє достатніми активами для переховування.

Зокрема, офіційний дохід підозрюваного ОСОБА_6 за період 2014-2024 роках склав 2 592 797 грн., з яких 547 874 грн. отримав у 2024 році (т. 8 а.п. 15); за ним не зареєстровано право власності на будь-яке рухоме чи нерухоме майно (т. 8 а.п. 19-24); Відповідно до відомостей, які відображені в декларації має грошові активи у розмірі 9 000 доларів США (т. 8 а.п. 10); дружині на праві власності належить транспортний засіб HYUNDAI SONATA, 2016 р.в., набутий у власність 03.12.2024. Водночас, до цього на праві власності дружині підозрюваного з 09.07.2024 по 03.12.2024 належав транспортний засіб VOLKSWAGEN TIGUAN, 2018 р.в., а у період 02.08.2023 - 16.12.2023 їй належав транспортний засіб TOYOTA RAV 4, 2008 р.в., (т. 8 а.п. 23-24).

Колегія суддів, погоджується з висновками слідчого судді проте, що офіційно відображені доходи та витрати на придбання активів підозрюваного та його дружини, з урахуванням необхідності здійснення побутових витрат, у тому числі на оренду житла у м. Києві, не узгоджується із офіційним щомісячним доходом ОСОБА_6 із врахуванням у нього окрім іншого, обов`язку утримання матері, дружини та малолітнього сина. Відтак в цілому у колегії суддів формується переконання про достатність у ОСОБА_6 матеріальних активів для можливості тривалого переховування від суду та слідства.

Окрім того міра покарання, яка може бути призначена підозрюваному у випадку визнання його винним, також може бути тим визначальним фактором при врахуванні наявності ризику переховування.

Оцінюючи ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, колегія суддів враховує, що вплив може полягати у здатності особи завдяки її авторитету, займаної посади, особистим якостям, дружнім чи іншого роду стосункам, вносити певні суттєві корективи у показання таких осіб. Колегія суддів приймає до уваги можливий характер взаємовідносин між підозрюваним та свідками у цьому провадженні, які є його колегами (в теперішній час або у минулому), що підтверджуються, в тому числі, і матеріалами негласних слідчих дій. А тому цілком ймовірним буде бажання таких осіб, а також інших осіб, які наразі не встановлені та не допитані органом досудового розслідування, допомогти ОСОБА_6 уникнути кримінальної відповідальності. Відтак, керуючись своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується зі слідчим суддею, що вірогідність такого ризику існує у тій мірі, щоб бути підставою для застосування запобіжного заходу.

Колегія суддів вважає слушним при врахуванні ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином посилання слідчого судді на схильність підозрюваного до конспірації та укриття своєї вірогідної протиправної діяльності, про що свідчать матеріали кримінального провадженні. Зокрема, у розмові, що зафіксована у протоколі за результатами проведення НСРД - 10.06.2024 о 13 год 34 хв. відбулась зустріч ОСОБА_13 із ОСОБА_6, який під час знайомства зазначив, що « ОСОБА_16 » - це він, при цьому останній, дотримуючись заходів конспірації та з метою унеможливлення викриття злочинної діяльності повідомив, що прийшов забрати неправомірну вигоду, завуалювавши це під словом «документи». ОСОБА_13, привітавшись, запитав у ОСОБА_6 : « ОСОБА_19 ?», на що останній відповів: «Да, да, да» (т. 2 а.п. 196-199). При цьому, на запитання ОСОБА_13 щодо деталей зустрічі, ОСОБА_6 повідомив про особисту необізнаність, зазначив: «Ну, я как би ж чісто, чісто за документами…» (т. 4 а.п. 224-226).

Посилання сторони захисту на нібито документальне не підтвердження наведених слідчим суддею ризиків спростовуються матеріалами провадження та доказами, що зібрані органом досудового розслідування у формі протоколів НСРД, допитів свідків тощо, що були досліджені та які у достатній мірі переконують колегію суддів, що ОСОБА_6 може скористатись відповідними знаннями, вміннями та засобами пов`язаними з його професійною діяльністю, з метою перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Резюмуючи наведене, колегія суддів констатує, що встановлені слідчим суддею ризики не є абстрактними та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Беручи до уваги наявність підозри, що обґрунтована тією мірою, що обумовлює подальше розслідування, а також встановлені слідчим суддею ризики у виді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування і суду, незаконного впливу на свідків, а також ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що є достатнім для застосування запобіжного заходу, важливим є перевірка здатності інших, більш м`яких запобіжних заходів, запобігти наведеними ризикам.

Відповідно до градації запобіжних заходів, що визначені у ст. 176 КПК України, більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є особисте зобов`язання та особиста порука.

В апеляційні скарзі з доповненнями захисник вказує, що слідчим суддею безпідставно та необґрунтовано зроблено висновок про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу аніж застава, наприклад у вигляді особистого зобов`язання. Таку позицію захисник обґрунтовує особистими якостями підозрюваного такими як відсутність судимостей, перебування на службі в правоохоронних органах, міцні соціальні зв`язки, а також посилається на необґрунтованість ризиків.

Відповідаючи на наведений довід, колегія суддів зауважує на тому, що наведені посилання не можуть нівелювати обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри та встановлені ризики, оскільки інкримінований підозрюваному злочин був, ймовірно, ним вчинений саме через несення служби у органах Національної поліції України. А тому некоректним, за переконанням суду, буде оперування професійними досягненнями та отриманими нагородами у професійній діяльності щодо особи, яка підозрюється у вчиненні корупційного злочину.

Щодо розміру застави

За наслідком судового розгляду слідчий суддя оцінила майновий стан підозрюваного та прийшла до висновків, що застава у розмірі 850 000,00 гривень у сукупності з обставинами ймовірного кримінального правопорушення, буде пропорційно співвідноситься із обставинами кримінального правопорушення та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Сторона захисту, вважаючи застосований розмір застави непомірним, посилається на майновий та сімейний стан ОСОБА_6, який не дозволяє внести визначену суму застави.

Водночас, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками слідчого судді, що застава у розмірі 850 000,00 гривень розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження та зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Корупція є однією з основних загроз національній безпеці, яка підриває фінансову систему, наслідками чого можуть бути втрата країною політичних та економічних позицій на міжнародній арені, погіршення її іміджу, міжнародна ізоляція, скорочення чи навіть повне припинення зовнішніх інвестицій, тим паче під час військової агресії з боку рф. Вчинення корупційного злочину працівником правоохоронного органу у співучасті із народним депутатом України підриває не тільки довіру суспільства до держави та державних інститутів, а й до спроможності державних службовців захищати національні інтереси через використання посади для власного збагачення.

А тому безумовно, сума застави, що застосовується в даному випадку до підозрюваного ОСОБА_6 повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.

Також колегія суддів враховує, що розмір застави має оцінюватись слідчим суддею безвідносно досягнення особою злочинної мети у вигляді отримання неправомірної вигоди, через призму наявності самого лише бажання у службової особи отримати неправомірну вигоду шляхом вчинення активних дій, що є вже достатнім для кваліфікації його злочинних дій як особливо тяжкого злочину.

З іншого боку, метою призначення застави не є покарання підозрюваного, а її застосування спрямоване на забезпечення виконання підозрюваним обов`язків та характеризується здатністю примушувати підозрюваного не перешкоджати розслідуванню та прибувати до слідчого, прокурора, суду.

А тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги захисника в цій частині, а також вимоги сторони захисту про зменшення її розміру.

Колегія суддів також відхиляє посилання захисника на необхідності скасування ОСОБА_6 обов`язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді, а саме не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду, носити електронний засіб контролю, через надмірність таких заходів у зв`язку із професійною діяльністю, та вважає, що такі обов`язки, зокрема носіння електронного засобу контролю, є цілком обґрунтованими стосовно ОСОБА_6, оскільки дозволяють контролювати процесуальну поведінку підозрюваного.

Разом з тим, колегія суддів завертає увагу, що оцінка ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.03.2025 надається в розрізі актуальності матеріалів кримінального провадження та клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, а також підстави застосування такого запобіжного заходу, саме на момент розгляду вказаних матеріалів слідчим суддею. А тому, посилання сторони захисту про закінчення строку дії процесуальних обов`язків на момент розгляду апеляційної скарги ретроспективно не впливають на обґрунтованість висновків слідчого судді Вищого антикорупційного суду, викладених в ухвалі від 11.03.2025.

При цьому, обставини щодо процесуальної поведінки підозрюваного в період часу після закінчення строку дії процесуальних обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді від 11.03.2025 та факт часткового внесення застави у розмірі 100 000,00 гривень можуть бути предметом оцінки слідчого судді у разі звернення сторони захисту в порядку ч. 1 ст. 201 КПК України із клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Висновки суду

Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Колегія суддів оцінила в сукупності всі обставини, що характеризують особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого йому злочину, відомості про його майновий стан, наявність у нього соціальних зв`язків, співрозмірність застосованого запобіжного заходу, покладених процесуальних обов`язків особі підозрюваного та обставинам провадження, та констатує, що слідчий суддя дійшла обґрунтованих висновків та постановила ухвалу, яка відповідає вимогам законності та вмотивованості. Водночас, доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому її слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.03.2025 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4