- Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.
Справа № 991/10365/24
Провадження №11-кп/991/78/25
Головуючий у суді І інстанції: ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24.02.2025 про відмову у виправленні описки в ухвалі від 18.11.2024,
ВСТАНОВИЛА:
1. Зміст оскаржуваного судового рішення
і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24.02.2025 відмовлено у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про виправлення описки в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 18.11.2024.
Суд зазначив, що ухвалою суду від 18.11.2024 за клопотанням прокурора ОСОБА_6 продовжено строк дії обов`язків, зокрема обов`язок здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, а також цією ухвалою зазначені відомості про обвинуваченого ОСОБА_6, зокрема місце його реєстрації та проживання.
Оскільки зазначене кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, зазначені в ухвалі анкетні відомості обвинуваченого взяті із відомостей, встановлених органом досудового розслідування та відображені в обвинувальному акті. Отже, відображення у вступній частині ухвали від 18.11.2024 місця проживання ОСОБА_6, яке було встановлено органом досудового розслідування і відображено в обвинувальному акті, не може вважатись опискою у розумінні положень ст. 379 КПК.
Водночас, обвинуваченим до заяви надано інформацію про особу Державної міграційної служби від 29.11.2023, в якій зазначено місце проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, що буде ураховано судом під час встановлення особи обвинуваченого у порядку ст. 348 КПК України.
Щодо посилань ОСОБА_6 на потребу внесення уточнення в назву органу, до якого потрібно здати паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, замінивши «до територіального підрозділу Державної міграційної служби України» на «до ГУ ДМС у м. Києві», суд зазначив, що це питання вже було предметом розгляду і відображене в ухвалі суду від 06.02.2025. Зокрема, судом було встановлено, що Головне управління Державної міграційної служби у м. Києві, на яке посилається у заяві ОСОБА_6, припинило своє існування. Отже підстави для внесення виправлень до ухвали суду про продовження обвинуваченому строку дії обов`язків відсутні.
2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, обвинувачений ОСОБА_6 в апеляційній скарзі ставить вимогу про скасування ухвали ВАКС від 24.02.2025 та постановлення нової, якою виправити описку в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 18.11.2024:
- у вступній частині адресу «за адресою: АДРЕСА_2 » виправити на вірну адресу «за адресою: АДРЕСА_1 »;
- у резолютивній частині фразу «до територіального підрозділу Державної міграційної служби України» виправити на вірну «до ГУ ДМС у м. Києві».
Також апелянт просить суд апеляційної інстанції зупинити розгляд даної апеляційної скарги та звернутись до Верховного Суду як суб`єкта права на конституційне подання із зверненням до Конституційного Суду України з конституційним поданням про перевірку ухвали слідчого судді ВАКС від 05.12.2023 про застосування до нього запобіжного заходу відповідності ст. 129-1 Конституції України.
Апелянт зазначив, що суд, відмовляючи у задоволенні вимоги про виправленні описки у місці його проживання, безпідставно послався на свою ухвалу від 06.02.2025, в той час як місце народження обвинуваченого має зазначатись на час здійснення судом кримінального провадження за адміністративно-територіальним поділом. Прокурором САП до клопотання про продовження строку дії обов`язків від 24.09.2024 було додано 3 томи матеріалів, в яких містяться відомості, що місце реєстрації та проживання обвинуваченого співпадають. Зокрема, така інформація наявна у деклараціях, протоколах його допиту як підозрюваного від 01.12.2023 та 18.04.2024, повідомленні про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів сторонам провадження від 19.04.2024. Крім того суд викликав обвинуваченого у підготовче судове засідання у даному проваджені за вірною адресою місця проживання: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи незаконність рішення суду в частині відмови у виправленні описки у резолютивній частині ухвали суду щодо назви органу, до якого потрібно здати паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, обвинувачений зазначив, що обов`язок здати паспорти до ГУ ДМС у м. Києві покладено на нього ухвалою слідчого судді від 05.12.2023. Наведений обов`язок ніким не відмінявся та не змінювався, відтак й підстав для зміни назви органу в ухвалі 18.11.2024 у суду не було. Посилання в оскаржуваній ухвалі на те, що Постановою КМУ № 732 від 12.09.2018 Головне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Управління державної міграційної служби у Київській обласні було реорганізовано шляхом злиття у Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області не може бути підставою для зміни покладеного на нього обов`язку, який двічі залишався без змін за наслідком апеляційного перегляду. На думку апелянта, наведена мотивація суду була б доречною, якщо б згадана вище реорганізація відбулась після постановлення слідчим суддею ухвали 05.12.2023 та постало питання про зміну способу виконання такого обов`язку.
Крім того оскаржувана ухвала суперечить приписам ст. 372 КПК, оскільки в ній не зазначено прізвища, ім`я та по батькові обвинуваченого, року, місяця та дня його народження, місця народження та місця проживання.
3. Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, до суду не прибули, про поважність причини свого неприбуття не повідомили (т. 2 а.п. 58-59, 60-62).
Інші учасники судового провадження, належним чином повідомлені про дату та час апеляційного розгляду, у судове засідання також не прибули (т. 2 а.п. 46-57, 60-62), про причини неявки суду не повідомили.
З огляду на приписи ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено за відсутності належним чином повідомлених учасників судового провадження.
4. Мотиви суду.
Заслухавши доповідь головуючого, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
За правилами ч. 1 ст. 379 КПК суд, який ухвалив судове рішення, має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в цьому рішенні описки та очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Опискою вважається зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка, яка допущена під час його письмово вербального викладу, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків.
Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), проте в жодному випадку не дозволяється під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення.
Як вбачається із матеріалів провадження, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18.11.2024 задоволено клопотання прокурора та продовжено до 17.01.2025, зокрема, обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії обов`язків, а саме утримуватися від спілкування зі визначеним переліком свідків та здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (т. 2 а.п. 63-69).
12.02.2025 від обвинуваченого ОСОБА_6 до суду першої інстанції надійшла заява про виправлення описки у вступній частині цієї ухвали, в якій він прохає вказати вірну адресу його проживання, яка співпадає із місцем реєстрації - АДРЕСА_1 . Також обвинувачений прохає у резолютивній частині ухвали від 18.11.2024 замінити слова «до територіального підрозділу Державної міграційної служби України» словами «до ГУ ДМС у м. Києві», як було зазначено слідчим суддею в ухвалі від 05.12.2023 про обрання йому запобіжного заходу.
Відмовляючи у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6, суд першої інстанції зазначив, що відомості про адресу проживання та реєстрації обвинуваченого ОСОБА_6 було взято із обвинувального акта, який перебуває на розгляді суду на стадії підготовчого судового провадження. Додана до заяви про виправлення описки ОСОБА_6 інформація із Державної міграційної служби, в якій зазначено місце його проживання за адресою: АДРЕСА_1, буде врахована судом під час встановлення його особи у порядку ст. 348 КПК України.
Відсутність підстав для виправлення описки у назві державного органу - Головне управління Державної міграційної служби у м. Києві суд обґрунтував припиненням існування такого органу в наслідок реорганізації шляхом злиття у Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області. А тому підстав для виправлення описки у його назві відсутні.
Колегія суддів погоджується із наведеними висновками суду, оскільки, як було наведено вище, опискою вважається зроблена судом механічна, випадкова помилка, яка допущена під час його письмово вербального викладу, та має істотний характер та вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Так, адреси реєстрації та проживання обвинуваченого ОСОБА_6, що зазначені у вступній частині ухвали Вищого антикорупційного від 18.11.2024, не можна вважати опискою у розумінні ч. 1 ст. 379 КПК, позаяк саме такі відомості про місце реєстрації та місце проживання обвинуваченого зазначені прокурором в обвинувальному акті та були наявні в розпорядженні суду на день розгляду клопотання. Зі змісту ухвали від 18.11.2024 не вбачається, що у судовому засіданні під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків ОСОБА_6 та його захисником виказувались зауваження щодо неточностей в адресах місць його проживання та реєстрації. Протилежного судом також встановлено не було. Таким чином відомості, що відображені Вищим антикорупційним судом у вступній частині його ухвали від 18.11.2024 про місце реєстрації та місце проживання обвинуваченого ОСОБА_6 не є опискою, допущеною судом, що має істотний характер та вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Надання обвинуваченим до заяви про виправлення описки від 12.02.2025 відомостей на підтвердження інформації про місце свого проживання, які змінилась із часом, не можуть сприйматись судом як підстава для внесення виправлень у відомості про особу, якими володів суд на момент постановлення судового рішення 18.11.2024.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги в частині необхідності виправлення описки в ухвалі суду від 18.11.2024 щодо найменування орану державної влади, якому обвинуваченому слід здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України, колегія суддів зазначає таке.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 4 000 000 грн та покладенням низки обов`язків, в тому числі здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд до України, яка ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.12.2023 була залишена без змін. У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, неодноразово продовжувався (ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 15.02.2024, 10.04.2024, 10.06.2024, 02.08.2024, 25.09.2024). Обов`язок здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд до України обвинуваченим ОСОБА_6 виконаний.
Таким чином внесення виправлень в судове рішення від 18.11.2024 в частині зміни найменування державного органу, на зберігання якого обвинуваченим були здані паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд до України на виконання покладених обов`язків, не відповідатиме меті виправлення описки, що визначена ст. 379 КПК, та не матиме впливу на зміст судового рішення, яке вже є виконаним.
Крім того, актуальне найменування центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі вилучає у громадян України документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України у передбачених законодавством випадках, та здійснює відповідно до закону державний контроль за дотриманням законодавства у сферах міграції (імміграції та еміграції), є Державна міграційна служба України, центральним структурним підрозділом якої є Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області, та яке власне вказане в ухвалі від 18.11.2024.
А тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 в цій частині не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
В той же час, колегія суддів не вважає слушними посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на невідповідність оскаржуваної ухвали вимогам ст. 372 КПК, позаяк така ухвала складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини, містить прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого. Не зазначення судом місця та дати народження обвинуваченого не свідчить про її незаконність, оскільки оскаржуваною ухвалою не завершено судовий розгляд у кримінальному провадженні, а лише вирішені процесуальні питання під час судового провадження.
Таким чином наведений апелянтом довід не свідчить про істотність порушення вимог кримінального процесуального закону.
Що стосується вимоги апеляційної скарги про звернення до Верховного Суду із поданням до Конституційного Суду України про перевірку ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу на відповідність Конституції України, то така вимога не може бути предметом розгляду судом апеляційної інстанції, оскільки такий механізм не передбачений приписами кримінального процесуального законодавства та перебуває поза межами повноважень суду апеляційної інстанції. В даному випадку апелянту слід керуватись положеннями Закону України № 2136-VIII від 13.07.2017 «Про Конституційний Суд».
5. Висновки суду
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Колегія суддів за наслідком апеляційного розгляду прийшла до переконання, що ухвала Вищого антикорупційного суду від 18.11.2024 про продовження ОСОБА_6 строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, не містить істотних описок, які б впливали на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність. Відтак колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга обвинуваченого не містить переконливих доводів, які б свідчили про наявність правових підстави для її задоволення, а ухвала Вищого антикорупційного суду від 24.02.2025 відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24.02.2025 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4