- Головуюча суддя (ВАКС): Широка К.Ю.
Справа № 991/2410/25
Провадження 1-кп/991/38/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
23 травня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючої судді ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинувачених ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000078 від 17.02.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Харків, Харківської обл., зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Коритниця, Володимир-Волинського р-ну, Волинської обл., зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Харків Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Заріччя, Володимир-Волинського р-ну, Волинської обл., зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1. Рух кримінального провадження.
До Вищого антикорупційного суду надійшов вищезазначений обвинувальний акт.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2025 головуючим суддею по справі визначено суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 20.03.2025 в межах кримінального провадження призначено підготовче судове засідання.
2. Заяви, клопотання сторін кримінального провадження, що надійшли під час підготовчого провадження.
10.04.2025 захисником обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_8 подано наступні процесуальні документи: 1) клопотання про закриття кримінального провадження № 52023000000000078 від 17.02.2023 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України; 2) скаргу на бездіяльність прокурора щодо невиконання приписів ч. 2 ст. 218 КПК України; 3) скаргу на дії слідчого щодо проведення огляду 22.02.2023; 4) скаргу на процесуальне рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування від 11.04.2024; 5) скаргу на рішення прокурора про об`єднання матеріалів та визначення підслідності від 08.02.2024; 6) скаргу на процесуальне рішення слідчого про призначення експертизи від 10.04.2023; 7) скаргу на процесуальне рішення слідчого про призначення експертизи від 26.05.2023; 8) клопотання про витребування з Офісу Генерального прокурора повних відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі також - ЄРДР) щодо кримінальних проваджень № 5202300000000000079 від 17.02.2023, № 5202400000000058 від 05.02.2024, № 5202400000000059 від 05.02.2024; 9) заява щодо підсудності справи; 10) клопотання про виклик свідків і експертів.
10.04.2025 захисником ОСОБА_9 подано скаргу на дії детективів НАБУ в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 52023000000000078 від 17.02.2023.
10.04.2025 захисником обвинуваченого ОСОБА_6, обвинуваченої ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_10 подано декілька клопотань про витребування документів, а саме: 1) про витребування в НАБУ матеріалів кримінального провадження № 52022000000000136; 2) про витребування в Управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційної роботи Офісу Генерального прокурора відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо руху кримінального провадження № 52023000000000078 від 17.02.2023; 3) про витребування в Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області та/або Шевченківській окружній прокуратурі м. Харкова матеріалів кримінального провадження № 42023222060000001 від 05.01.2023.
18.04.2025 захисником ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подано клопотання про направлення обвинувального акту в частині обвинувачення ОСОБА_6 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з метою визначення підсудності.
18.04.2025 захисником ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5, ОСОБА_7 подано клопотання про направлення обвинувального акту в частині обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з метою визначення підсудності.
Крім того, 18.04.2025 захисником ОСОБА_11 подано клопотання про витребування в НАБУ матеріалів кримінального провадження № 52022000000000136.
3. Визначення підстав для прийняття рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Ухвалою суду від 23.04.2025 відмовлено у задоволенні заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8 щодо підсудності справи. Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про направлення обвинувального акту в частині обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з метою визначення підсудності.
08.05.2025 захисником обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_10 подано до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду клопотання про направлення обвинувального акту в частині обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 з Вищого антикорупційного суду до Володимирського міського суду Волинської області .
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.05.2025 зазначене клопотання захисника ОСОБА_10 залишено без задоволення.
3.1. Щодо клопотання про закриття кримінального провадження № 52023000000000078 від 17.02.2023 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
3.1.1. Зміст клопотання про закриття кримінального провадження.
Клопотання мотивовано тим, що 17.02.2023 внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 5202300000000078. 05.02.2024 внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 5202400000000058 та кримінальному провадженні № 5202400000000059. 08.02.2024 постановою прокурора зазначені кримінальні провадження було об`єднано під номером 5202300000000078.
13.02.2024 у кримінальному провадженні № 5202300000000078 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. ст. 366 КК України.
11.04.2024 постановою заступника генерального прокурора - керівником САП продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 3 місяців, тобто до 13.05.2024.
07.05.2024 прокурором у кримінальному провадженні надано доручення детективу щодо повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Того ж дня детективом за дорученням прокурора повідомлено усіх підозрюваних та їх захисників про завершення досудового розслідування та відкриття сторонам матеріалів кримінального провадження шляхом вручення відповідного повідомлення.
20.12.2024 ухвалою слідчого судді обмежено сторону захисту у строках на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 16.03.2025.
17.03.2025 складено, підписано та затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні. 19.03.2025 обвинувальний акт отримано Вищим антикорупційним судом .
На переконання захисника ОСОБА_8, станом на 08.05.2024 (наступний день після дня вручення повідомлення про завершення досудового розслідування) залишок строку досудового розслідування становив 6 днів і закінчувався вже 13.05.2024. Разом з тим, внаслідок неналежного повідомлення підозрюваних та їх захисників про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів, фактично 08.05.2024 стадія ознайомлення сторонами з матеріалами кримінального провадження не розпочалась, а досудове розслідування тривало і надалі до спливу строку його проведення, тобто 13.05.2024.
Таке неналежне повідомлення сторона захисту пов`язує з тим, що жодне повідомлення детектива у кримінальному провадженні про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів провадження, вручене кожному з підозрюваних та захисників, не містить відомостей щодо дати та часу проведення відповідної процесуальної дії - надання матеріалів для ознайомлення, у зв`язку із чим строк ознайомлення почав обчислюватися з моменту фактичного доступу до матеріалів сторони захисту. У свою чергу, ознайомлення захисниками або підозрюваними з матеріалами кримінального провадження було розпочато набагато пізніше за 13.05.2024, а з більшістю з них лише після 20.12.2024, тобто після закінчення строку досудового розслідування.
З урахуванням викладеного, оскільки строк досудового розслідування сплинув 13.05.2024, то всі подальші процесуальні дії та рішення, а саме початок отримання фактичного доступу стороною захисту до матеріалів досудового розслідування, обмеження сторони захисту у строках на ознайомлення, складання та вручення обвинувального акту, направлення його до суду, відбувалося вже поза межами строку, передбаченого ч. 3 ст. 219 КПК України, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України є підставою для закриття кримінального провадження.
3.1.2. Позиції сторін кримінального провадження у судовому засіданні.
Захисник ОСОБА_8 підтримав подане клопотання, просив задовольнити з викладених у ньому підстав. Для підтвердження своїх доводів та аргументів захисник в судовому засіданні надав копії документів кримінального провадження, про які зазначається у клопотанні. На додаток до цього захисником було зазначено, що у відповідності до ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України не включається у строк досудового розслідування лише у випадку, якщо сторону захисту було належним чином повідомлено про проведення відповідної процесуальної дії, тобто стороною обвинувачення встановлено та повідомлено сторону захисту про дату, час та місце ознайомлення з матеріалами справи. У той же час, якщо повідомлення не містить вказівки на дату, час та місце такої процесуальної дії, то його вручення є роз`ясненням стороні захисту можливості ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та не призводить до зупинення строку досудового розслідування. У такому випадку процедура ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та зупинення строку досудового розслідування прив`язується до фактичного отримання стороною захисту доступу до матеріалів. Крім того, на переконання захисника, складовою частиною процедури ознайомлення, передбаченої ст. 290 КПК України, є прийняття прокурором процесуального рішення про завершення досудового розслідування.
На підставі цього, захисник ОСОБА_8 підсумував, що в межах даного кримінального провадження сторона обвинувачення не встановила та належним чином не повідомила сторону захисту про дату, час та місце ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, прокурором не приймалося процесуальне рішення про завершення досудового розслідування, а тому процесуальні строки відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України не зупинялися та продовжували рахуватися до моменту фактичного отримання стороною захисту доступу до матеріалів досудового розслідування, що мало місце вже поза межами двомісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 219 КПК України.
Захисники ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтримали клопотання про закриття кримінального провадження, просили його задовольнити, додаткових пояснень не надали. Захисник ОСОБА_9 також підтримав подане клопотання, а також зазначив, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони обвинувачення було обмежено сторону захисту у строках на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Під час розгляду відповідного клопотання слідчим суддею був встановлений, а стороною обвинувачення не заперечувався факт того, що матеріали досудового розслідування фактично не були надані стороні захисту після вручення повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття його матеріалів.
Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтримали подане клопотання та виступи своїх захисників, додаткових пояснень не надали.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження. Заперечення прокурора мотивовані тим, що 07.05.2024 прокурором надано доручення детективу щодо повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження. У той же день детективом було вручено відповідні повідомлення як підозрюваним, так і їх захисникам. З 07.05.2024 стороні захисту було забезпечено безперешкодний доступ до матеріалів досудового розслідування та здійснення ознайомлення з ними. Наявність будь-яких перешкод в процедурі ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стороною захисту не доведено. Разом з тим, сторона захисту зволікала з проведенням ознайомлення, зловживала своїми процесуальними правами, внаслідок чого ухвалою слідчого судді від 20.12.2024 і було встановлено обмеження стороні захисту на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. У зв`язку з цим, на переконання прокурора, з 07.05.2024 строк досудового розслідування відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України зупинився, а після закінчення стороною захисту процедури ознайомлення з матеріалами справи в межах залишку строку досудового розслідування було складено, підписано, затверджено, вручено обвинуваченим та направлено до суду обвинувальний акт з додатками. Враховуючи, що стороною обвинувачення було дотримано всіх строків досудового розслідування, прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту. Крім того, на підтвердження своїх заперечень прокурор долучив в судовому засіданні документи кримінального провадження.
3.1.3. Оцінка та мотиви суду.
Одним з рішень, які суд може ухвалити під час підготовчого провадження, є ухвала про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України (п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України).
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Пред`явлене в межах даного кримінального провадження обвинувачення не стосується вчинення тяжкого чи особливого тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, що передбачає можливість вирішення питання про його закриття на підставі вказаних положень. Вирішення такого питання відбувається в межах змагальної процедури сторін кримінального провадження з доведення та/або спростування факту закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 4 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Отже, закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення у виді постанови про закриття кримінального провадження, або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов`язаних з направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання. При цьому, як неодноразово зазначав Верховний Суд, в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18 (провадження № 51-6250 км19), від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20 (провадження № 51-2066 км21), від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19 (провадження № 51-2890 км19).
Окрім того, закон містить поняття «завершення» як проміжний етап досудового розслідування. Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК; закінчення фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування. До цього слід додати, що законодавчі обмеження на проведення слідчих (розшукових) дій «прив`язані» саме до закінчення, а не до завершення досудового розслідування (постанова ККС ВС від 17.02.2021 у справі № 344/6630/17, провадження № 51-4852 км 20).
При цьому суд керується висновками постанови ККС ВС від 25.11.2024 у справі № 755/25/21 (провадження № 51-2624км24), з яких вбачається, що надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК є процесуальною дією, яка має індивідуальний характер, тобто стосується конкретного учасника кримінального провадження. Вказані висновки у сукупності з аналізом положень чинного процесуального законодавства, яке не передбачає та не вимагає від прокурора ухвалювати процесуальне рішення про завершення досудового розслідування, що пов`язується з відкриттям його матеріалів, спростовують доводи захисника ОСОБА_8 щодо необхідності винесення прокурором постанови про завершення досудового розслідування, оскільки у такий спосіб захисник помилково ототожнює процесуальну дію з процесуальним рішенням.
З наведеного вбачається, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження (крім чітко визначених в залежності від тяжкості та категорії злочину) підлягає закриттю судом, якщо з моменту повідомлення особи про підозру у вчиненні злочину і до моменту безпосереднього направлення обвинувального акту до суду сплив двомісячний строк досудового розслідування. Направлення прокурором обвинувального акту після закінчення такого строку виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження (постанова ККС ВС від 15.09.2021 у справі № 711/3111/19, провадження № 51-2890км19).
Разом з тим, обчислення вказаного двомісячного строку має свою законодавчо визначену специфіку.
Так, при обчисленні двомісячного строку досудового розслідування день, коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк, що узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 16 березня 2023 року у справі № 589/1633/19 (провадження № 51-4113 км22), 09 жовтня 2024 року у справі № 276/900/20 (провадження № 51-2019 км24) та від 22 січня 2025 року у справі № 754/9191/23 (провадження № 51-4374 км24).
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Тобто, не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування. День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування (постанова ККС ВС від 24.10.2022 у справі № 216/4805/20, провадження № 51-4684 кмо 21).
Суд також акцентує увагу на тому, що перевірка доводів сторін кримінального провадження щодо пропуску/дотримання строку досудового розслідування здійснюється в межах даної справи на стадії підготовчого провадження. Це зумовлює те, що внаслідок організаційно-технічного характеру підготовчого судового засідання та законодавчої заборони для прокурора надавати суду будь-які інші документи, крім обвинувального акту та чітко визначених додатків до нього (ст. 291 КПК України), у розпорядженні суду при перевірці відповідних доводів відсутні матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, що стосуються його руху (процесуальні рішення слідчого, прокурора, детектива, розписки сторін кримінального провадження тощо).
Разом з тим, у постанові ККС ВС від 17.02.2025 у справі № 283/1638/23 (провадження № 51-6262кмо23) зроблено висновок, який орієнтує на те, що суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, з метою вирішення клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, має право дослідити додані до клопотання процесуальні документи. А тому ступінь перевірки та оцінки доводів сторони захисту щодо пропуску строку досудового розслідування повністю залежить від наданих нею процесуальних документів, а також документів, що будуть надані стороною обвинувачення на спростування цих доводів.
Судом встановлено, а учасниками справи не заперечувалося, що 13.02.2024 в рамках кримінального провадження № 5202300000000078 було повідомлено про підозру: 1) ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України; 2) ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; 3) ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; 4) ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Таким чином, з 14.02.2024 почав рахуватися двомісячний строк досудового розслідування, передбачений ч. 3 ст. 219 КПК України. Відповідно вказаний строк мав сплинути 13.04.2024.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 від 11.04.2024 строк досудового розслідування в межах кримінального провадження № 5202300000000078 було продовжено до 13.05.2024. Постанова про продовження строку досудового розслідування винесена уповноваженим суб`єктом та повною мірою відповідає вимогам ст. 294, 295 КПК України.
07.05.2024 прокурором надано доручення уповноваженим особам НАБУ на здійснення повідомлення підозрюваних та їх захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 5202300000000078 від 17.02.2023 з можливістю скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них.
07.05.2024 старшим детективом Третього підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів ОСОБА_14 на виконання вищезазначеного доручення прокурора повідомлено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 про завершення досудового розслідування та відкриття сторонам матеріалів кримінального провадження (повідомлено, що матеріали будуть надані для ознайомлення в приміщенні Національного антикорупційного бюро України в робочий час, а також зазначено контактні відомості особи, відповідальної за організацію процесу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування).
У той же день, 07.05.2024, вказане письмове повідомлення було безпосередньо вручено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_7, а також їх захисникам, що підтверджується наявними на цих повідомленнях розписками.
Аналіз положень ст. 111, 112, 290 КПК України у сукупності з вищевикладеною судовою практикою дає можливість підтвердити висновок з приводу того, що повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження як повідомлення про процесуальну дію має містити зазначення дати, часу та місця її проведення.
Разом з тим, суд звертає увагу, що приписи ст. 290 КПК України не передбачають повноважень сторони обвинувачення встановлювати для сторони захисту будь-які обмеження у процедурі ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, зокрема, визначати порядок, черговість, спосіб відображення, час, тривалість тощо. Такими повноваженнями і лише в частині обмеження строку ознайомлення володіє слідчий суддя, який реалізовує їх за клопотанням сторони обвинувачення у разі зволікання сторони захисту з ознайомленням з відкритими матеріалами.
Крім того, суд враховує, що відкриті матеріали досудового розслідування в силу особливостей кожного кримінального провадження, специфіки розслідування кримінального правопорушення, особливо корупційного, форм та методів діяльності органу досудового розслідування, часто не обмежуються лише декількома томами, а становлять багатотомні матеріали, повноцінне ознайомлення з якими за один день є фізично неможливим.
В аспекті вищевикладеного суд також враховує, що призначення ст. 290 КПК України в першу чергу покликано забезпечити інтереси обвинуваченого та створити належні умови для реалізації його права на захист від пред`явленого обвинуваченого, зокрема, шляхом ознайомлення з усіма зібраними стороною обвинувачення доказами та підготовки правової позиції. У зв`язку з цим сторона захисту, як і сторона обвинувачення в силу неможливості використання доказів, які не були відкриті у порядку ст. 290 КПК України, зацікавлені у належній та безперешкодній реалізації вимог процедури відкриття матеріалів досудового розслідування.
На підставі цього суд вважає очевидним, що зазначення у повідомленні про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів про можливість ознайомитися з матеріалами досудового розслідування протягом робочого часу будь-якого робочого дня у приміщенні органу досудового розслідування означає, що сторона захисту без зайвого зволікання може у будь-який робочий день протягом робочого часу звернутися до органу досудового розслідування з вимогою виконання ст. 290 КПК України, а сторона обвинувачення буде зобов`язана виконати цю вимогу, надавши доступ до всіх матеріалів кримінального провадження. Відповідно, якщо сторона захисту з об`єктивних та розумних причин за один робочий день не реалізує своє право на ознайомлення, то його реалізація має бути забезпечена стороною обвинувачення протягом наступних робочих днів. Ризики не реалізації права на ознайомлення покладаються на сторону обвинувачення.
У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що повідомлення про те, що матеріали будуть надані для ознайомлення в приміщенні Національного антикорупційного бюро України в робочий час, є повідомленням про дату, час та місце виконання вимог ст. 290 КПК України.
Таким чином, сторона захисту була належним чином повідомлена про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів у порядку ст. 290 КПК України, а з 08.05.2024 в межах кримінального провадження № 5202300000000078 розпочалася процедура ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування. Тому відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України з 08.05.2024 строк досудового розслідування зупинився, а його залишок складав 6 днів.
Направлення повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів входить у перелік тих процесуально-організаційних заходів, які у сукупності покликані планово забезпечити подальший доступ до матеріалів. Разом з тим, направлення або вручення повідомлення про закінчення досудового розслідування із вказівкою дати, часу та місця ознайомлення, не слід розцінювати (тлумачити), як фактичне (реальне) забезпечення доступу до матеріалів досудового розслідування.
Забезпечення безпосереднього доступу до матеріалів досудового розслідування має бути максимально наближене до дня повідомлення про завершення досудового розслідування. Це також випливає зі змісту завдань кримінального провадження у частині забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений (ст. 2 КПК).
Разом з тим, проміжок у часі між повідомленням про завершення досудового розслідування та наданням фактичного доступу до матеріалів досудового розслідування не може свідчити про те, що строк досудового розслідування має рахуватися аж до моменту реального забезпечення доступу до матеріалів розслідування, оскільки можуть існувати ситуації, коли уповноважені суб`єкти об`єктивно не можуть негайно надати фактичний доступ до вказаних матеріалів. До того ж приписи КПК не містять вимоги «невідкладності» щодо забезпечення доступу до матеріалів розслідування після здійснення повідомлення про завершення досудового розслідування.
Таким чином, день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати (постанова ККС ВС від 24 жовтня 2022 року у справі № 216/4805/20, провадження № 51-4684 кмо 21).
Сторона захисту посилалася на те, що 08.05.2024 процедура її ознайомлення з матеріалами кримінального провадження фактично не розпочалася, оскільки доступ до таких матеріалів не було забезпечено стороною обвинувачення. У свою чергу, фактично доступ сторони захисту до матеріалів досудового розслідування було забезпечено пізніше 08.05.2024, а до більшості матеріалів - після 20.12.2024.
Суд звертає увагу, що доводи сторони захисту щодо необґрунтованого зволікання сторони обвинувачення з наданням доступу до матеріалів досудового розслідування не знайшли свого жодного доказового підтвердження. Так само адвокатами не було надано копію ухвали слідчого судді про обмеження сторони захисту у строках на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, на яку посилалися як таку, в якій підтверджено факт несвоєчасного надання стороною обвинувачення доступу до матеріалів розслідування.
Не зважаючи на це, всупереч доводам сторони захисту, зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2024 у справі № 991/14030/24 (провадження № 1-кс/991/14123/24), яка міститься у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом встановлено, що слідчим суддею в мотивувальній частині судового рішення взагалі не констатувалося та не підтверджувалося наявність будь-яких зволікань сторони обвинувачення. Замість цього слідчим суддею констатовано, що матеріали кримінального провадження не є такими, що зумовлюють необхідність здійснення значних математичних обчислень, застосування знань суміжних галузей або містять значний обсяг матеріалів, що потребують аналізу, є громіздкими. Також слідчим суддею констатовано, що станом на 20.12.2024 окремі захисники обвинувачених вільно ознайомилися з 40 томами матеріалів досудового розслідування, та в цілому констатовано зволікання сторони захисту з проведенням ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. На підставі цього сторону захисту було обмежено в ознайомленні з відкритими матеріалами шляхом встановлення граничного строку до 16.03.2025 включно.
Таким чином, судом не встановлено жодних обставин, які б вказували на необґрунтоване зволікання сторони обвинувачення у наданні стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування, однак при цьому встановлено обставини зволікання сторони захисту з ознайомленням з цими матеріалами.
З урахуванням вищевикладеного 17.03.2025 відновив перебіг залишок двомісячного строку досудового розслідування тривалістю 6 днів.
У той же день, 17.03.2025, було складено, підписано та затверджено обвинувальний акт. Тоді ж обвинувальний акт з додатками було вручено обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та їх захисникам (Т. 1, а.с. 139-144). На наступний день, 18.03.2025, обвинувальний акт з додатками було вручено обвинуваченій ОСОБА_4 та її захисникам (Т. 1, а.с. 145-147).
19.03.2025 обвинувальний акт надійшов до Вищого антикорупційного суду, тобто в межах залишку двомісячного строку досудового розслідування.
Таким чином, судом встановлено, що досудове розслідування кримінального провадження № 5202300000000078 було закінчено в межах строків, передбачених ч. 3 ст. 219 КПК України. У зв`язку з цим підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, відсутні, а клопотання захисника ОСОБА_8 підлягає залишенню без задоволення.
3.2. Щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.
З огляду на відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, перед сторонами кримінального провадження було поставлено на обговорення питання щодо можливості прийняття рішення, передбаченого п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України, тобто можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.
3.2.1. Позиції сторін кримінального провадження у судовому засіданні.
Прокурор зазначив, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України, підстав для його повернення не вбачається, кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, підстав для закриття кримінального провадження чи його зупинення немає, тому просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, який здійснювати у відкритому судовому засіданні за участі уповноваженого прокурора, обвинувачених та їх захисників. Питання виклику конкретних свідків прокурор просив вирішити на відповідному етапі судового розгляду. Крім того, прокурором було зазначено про відсутність підстав для призначення досудової доповіді в межах даного кримінального провадження з огляду на тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень.
Сторона захисту наполягала на задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Разом з тим, у випадку відмови у задоволенні цього клопотання, обвинувачені та їх захисники не заперечували проти призначення обвинувального акта до судового розгляду, який здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні. Сторона захисту зазначила про відсутність підстав для повернення обвинувального акта, наполягала на задоволенні всіх процесуальних документів, поданих в рамках підготовки справи до судового розгляду, зокрема, скарг на рішення, дії чи бездіяльність представників сторони обвинувачення, клопотань про виклик свідків, про витребування доказів.
3.2.2. Оцінка та мотиви суду.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314, ч. 1 ст. 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Судом встановлено, а Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду підтверджено, що кримінальне провадження за обвинувальним актом підсудне Вищому антикорупційному суду.
Обвинувальний акт відносно обвинувачених складений у відповідності з вимогами КПК України. Судом не встановлено, а сторонами кримінального провадження не зазначено про порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Отже, суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження № 52023000000000078 від 17.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, до судового розгляду.
4. Вирішення питань, пов`язаних з підготовкою справи до судового розгляду (ст. 315 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
4.1. Щодо відкритого судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Судом не встановлено підстав для відступу від загального принципу відкритості та гласності судового процесу, а тому судовий розгляд на підставі вищезазначеного обвинувального акта слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.
4.2. Щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 КПК України суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов`язковою.
Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді в межах даного кримінального провадження, слід визначити наступним: уповноважений прокурор, обвинувачені та їх захисники.
У свою чергу, питання виклику конкретних свідків сторін кримінального провадження слід вирішити на відповідному етапі судового розгляду. Тому обвинувачені та їх захисники, які на підготовчому провадженні не надали свій список свідків, яких вони вважають за доцільне допитати під час судового розгляду, не позбавлені можливості це зробити у подальшому, коли в межах судового провадження буде розпочато допит свідків.
4.3. Щодо скарг сторони захисту, поданих під час підготовчого провадження на виконання приписів ч. 2 ст. 303 КПК України.
Захисник ОСОБА_8 підтримав подані ним скарги, подані на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора в межах даного кримінального провадження. При цьому захист не заперечував проти того, щоб суд надав оцінку доводам, викладеним у цих скаргах, під час судового розгляду, оскільки такі доводи стосуються належності, допустимості та достовірності відповідних доказів, що є завданням розгляду справи по суті.
Захисник ОСОБА_9 також підтримав подану ним скаргу на дії детективів НАБУ в рамках досудового розслідування даного кримінального провадження. Разом з тим, захисник наполягав на розгляді його скарги під час підготовчого провадження та виклику для цього детективів НАБУ, хоча при цьому і підтвердив свою обізнаність з приводу того, що процесуальне законодавство на стадії підготовчого провадження не передбачає такої можливості.
У зв`язку з цим суд звертає увагу, що положеннями ч. 2 ст. 303 КПК України визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (ніж ті, що зазначені в частині 1 цієї статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Отже, положення ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-318 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання "можуть бути предметом розгляду", а не "розглядаються" чи "підлягають розгляду" тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК України).
Ані ч. 2 ст. 303, ані статті 314-316 КПК не передбачають, що суд в підготовчому судовому засіданні має право ухвалити за результатом розгляду таких скарг одне з рішень, які передбачені ч. 2 ст. 307 КПК України та які ухвалюються слідчим суддею за результатами здійснення судового контролю під час досудового розслідування, а саме скасовувати рішення слідчого чи прокурора, зобов`язувати припинити дію чи, навпаки, вчинити певну дію, відмовити в задоволенні скарги.
Натомість, за змістом ст. 314-316 КПК України, підготовче судове засідання є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
З огляду на вказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні.
Водночас, зі змісту поданих стороною захисту скарг вбачається, що викладені у них доводи зводяться до необхідності надання судом оцінки комплексу процесуальних дій та рішень представників сторони обвинувачення, в тому числі, з точки зору їх законності, у зв`язку з порушеннями норм кримінального процесуального законодавства які, на думку захисту, були допущенні при їх прийнятті. При цьому аналіз таких порушень здійснюється стороною захисту з огляду на їх вплив на належність, допустимість та достовірність конкретних доказів, що будуть досліджуватися судом під час судового розгляду.
На підставі вищевикладеного, скарги, подані стороною захисту у порядку ч. 2 ст. 303 КПК України, підлягають долученню до матеріалів справи, а доводи, викладені у таких скаргах, будуть проаналізовані та враховані судом при оцінці властивостей доказів сторони обвинувачення.
4.4. Щодо клопотань про витребування речей, документів, інформації.
Відповідно до п. 3 Листа ВССУ «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» від 03.10.2012 року № 223-1430/0/4-12 зазначається, що під час підготовчого судового засідання суд для забезпечення підготовки справи до судового розгляду розглядає та вирішує клопотання учасників судового провадження, зокрема, про витребування певних речей та документів. Якщо у сторін при отриманні певних речей чи матеріалів (доказів) виникають труднощі, суд, призначаючи справу до судового розгляду під час підготовчого судового засідання, у разі задоволення клопотань про дослідження цих речей чи матеріалів, повинен сприяти учасникам судового провадження в їх витребуванні шляхом надання відповідних запитів, судових доручень тощо.
У свою чергу суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Закріплення принципу змагальності зумовлено концепцією кримінального провадження, у відповідності до якої сторони кримінального провадження, маючи рівні процесуальні права та обов`язки, у тому числі щодо збирання доказів, самостійно будують свої правові позиції щодо суті кримінальної справи, самостійно їх відстоюють, зокрема, шляхом надання відповідних доказів на підтвердження своїх позицій. Суд, не будучи наділеним процесуальним активізмом в межах кримінального провадження, зберігаючи незалежність та неупередженість, здійснює судовий контроль над тим, щоб процесуальна рівновага сторін кримінального провадження, яка зумовлена принципом змагальності, не була порушена на користь жодної із сторін.
Зазначені висновки кореспондують з положеннями ч. 1 ст. 93 КПК України, в якій міститься положення, відповідно до якого збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, з урахуванням принципу змагальності, рівності сторін кримінального провадження, суд доходить до висновку, що в межах кримінального провадження основна доказова діяльність у вигляді збирання доказів здійснюється саме сторонами кримінального провадження. Суду в межах кримінального провадження не характерна будь-яка інша участь у доказовому процесі, крім як оцінки вже зібраних та наданих сторонами доказів для розгляду і вирішення кримінальної справи по суті, визначення того, чия правова позиція по справі є обґрунтованою та правильною.
Суд звертає увагу, що чинне процесуальне законодавство не містить прямого правового регулювання процесуальних питань, які стосуються витребування доказів в межах кримінального провадження. Однак в контексті системного зв`язку положень ст. 22, 93, 315 КПК України суд приходить до висновку, що витребування судом доказів, речей чи документів під час підготовчого судового засідання є виключною та абсолютною необхідністю вжиття судом заходів процесуального реагування на відновлення процесуальної рівноваги між сторонами кримінального провадження у випадку, коли така рівновага порушується внаслідок неможливості, наприклад, однієї із сторін отримати документи, речі та докази з незалежних від неї причин.
Отже, з метою недопущення порушення принципів змагальності, не перебирання судом на себе функцій збирання доказів при вирішенні клопотання про витребування певних речей та документів суд має встановити, що таке клопотання обумовлено необхідністю відновлення рівноваги процесуальних становищ сторін кримінального провадження, яка була порушена внаслідок об`єктивної неможливості учасників кримінального провадження отримати відповідні речі чи документи у встановленому законодавством порядку.
У зв`язку з цим суд також звертає увагу, що отримання певних відомостей, речей та документів, які можуть мати значення для кримінального провадження, може здійснюватися виключно у спеціальному порядку, що визначається чинним законодавством. Тому також при вирішенні клопотання про витребування доказів з метою недопущення порушення принципу змагальності суд повинен перевірити та встановити, що учасники кримінального провадження у порядку, що передбачений чинним законодавством, у тому числі спеціальними нормами, з причини, що не залежали від їх волі, не змогли отримати певні відомості, речі та документи, що можуть мати значення для кримінального провадження та виконання його завдань.
Клопотання про витребування, подані стороною захисту, умовно можна поділити на наступні блоки: 1) витребування з Офісу Генерального прокурора повних відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 52023000000000078 від 17.02.2023 року, зокрема, об`єднаних з ним проваджень № 5202400000000058 від 05.02.2024, № 5202400000000059 від 05.02.2024 (Т. 1, а.с. 216-218, Т. 2, а.с. 1-2); 2) витребування в НАБУ матеріалів кримінального провадження № 52022000000000136 (Т. 1, а.с. 227-228, Т. 2, а.с. 24); 3) витребування в Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області та/або Шевченківській окружній прокуратурі м. Харкова матеріалів кримінального провадження № 42023222060000001 від 05.01.2023 (Т. 2, а.с. 3-8).
4.4.1. Щодо витребування повних відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 52023000000000078 від 17.02.2023 року.
а) Зміст поданих клопотань.
Відповідне клопотання про витребування, подане захисником ОСОБА_8 (Т. 1, а.с. 216-218), мотивовано тим, що стороною захисту виявлено неточності та невідповідності щодо дат та часу проведення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, а також ознаки прийняття рішень стороною обвинувачення за відсутності відповідних повноважень. Так, в матеріалах провадження та реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості щодо постанови, якою прокурора наділено повноваженнями у кримінальному провадженні № 5202400000000058. При цьому цим же прокурором прийнято рішення про його об`єднання з іншим провадженням. У зв`язку з цим дослідження повної інформації з ЄРДР у цих провадженнях дозволить оцінити дотримання стороною обвинувачення під час здійснення досудового розслідування вимог процесуального законодавства, а також з`ясувати обставини, пов`язані з вирішенням питання про надання дозволів на проведення обшуків та дотримання приписів КПК України органом досудового розслідування під час проведення таких слідчих (розшукових) дій.
Відповідне клопотання про витребування, подане захисником ОСОБА_10 (Т. 2, а.с. 1-2), містить загальне, абстрактне обґрунтування, яке зводиться до відсутності в матеріалах кримінального провадження постанови про виділення матеріалів в окреме провадження та необхідності проведення оцінки зібраних доказів.
б) Позиції сторін кримінального провадження в судовому засіданні.
Захисники та обвинувачені підтримали вказані клопотання про витребування, просили задовольнити у повному обсязі. На додаток до цього ними було підтверджено, що обставини, через які виникла необхідність у витребуванні повної інформації з ЄРДР щодо руху кримінального провадження, сталі відомі стороні захисту під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України. Тому з огляду на особливості цієї стадії кримінального провадження сторона захисту була можливості самостійно вжити заходи щодо отримання витребуваної інформації.
Прокурор заперечив проти задоволення вказаних клопотань. Заперечення сторони обвинувачення мотивовані тим, що стороною захисту не доведено неможливості самостійного отримання витребуваної інформації, що може порушити принцип змагальності судового процесу. У будь-якому випадку прокурор вважав, що витребувана інформація не має жодного доказового та суттєвого значення в межах даного кримінального провадження.
в) Оцінка та мотиви суду.
Першочергово суд звертає увагу, що до клопотань захисників дійсно не долучено жодних доказів на підтвердження тих обставин, що сторона захисту самостійно у порядку ст. 93 КПК України вживала заходів щодо отримання витребуваної інформації. В аспекті цього доводи адвокатів щодо неможливості вжиття таких заходів у зв`язку з тим, що потреба у витребуванні виникла вже під час виконання вимог ст. 290 КПК України, суд вважає неспроможними, оскільки, як зазначалося у п. 3.1.3 цієї ухвали, завершення досудового розслідування, з яким пов`язується виконання вимог ст. 290 КПК України, законодавчо не обмежує проведення слідчих (розшукових) дій, у тому числі звернення до слідчого судді. Більше того, завершення досудового розслідування жодним чином не обмежує сторону захисту у використанні адвокатського запиту як інструменту, передбаченого положеннями ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
У зв`язку з цим суд констатує, що стороною захисту не доведено неможливість самостійного отримання витребуваної інформації через перебування у невигідному становищі, а відповідно необхідність у зв`язку з цим відновлення рівноваги сторін кримінального провадження шляхом здійснення такого витребування.
На додаток до цього, суд звертає увагу, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Відповідно до п. 3 Глави 1 Розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, що затверджено Наказом Генерального прокуратура № 298 від 30.06.2020 року (далі по тексту - Положення), зазначається, що реєстр - електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 1 розділу II цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до п. 1, 2 Глави 2 Розділу І Положення власником і розпорядником Реєстру є держава в особі Офісу Генерального прокурора (далі - Власник). Володільцем інформації, що обробляється в Реєстрі, є Офіс Генерального прокурора .
Відповідно п. 2, 3 Глави 1 Розділу ІІ Положення внесення відомостей здійснюється на підставі матеріалів досудового розслідування шляхом фіксації Реєстратором (введення з клавіатури, вибору з календаря, вибору з довідника, виконання функції) інформації в електронних формах «Кримінальне провадження», «Кримінальне правопорушення» та «Правопорушник», що містять реквізити, передбачені у додатках 1-5 до цього Положення. Результати судового провадження інтегруються з автоматизованої системи документообігу суду.
Таким чином, відомості ЄРДР фактично дублюють/відтворюють матеріали кримінального провадження, оскільки формуються, вносяться та зберігаються саме на підставі таких матеріалів. Тому зміст відомостей ЄРДР повністю відповідає змісту документів, що зберігаються в матеріалах кримінальної справи. У зв`язку з цим в судовій практиці неодноразово наголошувалося на тому, що ЄРДР є лише електронною базою даних, що призначена для зберігання та обробки відповідних відомостей про кримінальне провадження, а відомості та витяги з цієї бази даних не мають доказового значення (зокрема, постанова ККС ВС від 09.09.2020 у справі № 761/28347/15-к, провадження № 51-500 км 18).
Відповідно до п. 1, 5, 6 Розділу 4 Положення відомості з Реєстру надаються в порядку та у випадках, встановлених КПК України, у вигляді витягу за формою, наведеною у додатку 6 до цього Положення. Надання витягу з Реєстру на всіх стадіях кримінального провадження, а також копії інформації, яка міститься у Реєстрі, у конкретному кримінальному провадженні до закінчення досудового розслідування здійснюється Реєстраторами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у ньому. Власник надає інформацію з Реєстру у кримінальному провадженні з додержанням та на виконання вимог КПК України та Закону України «Про захист персональних даних».
Крім того, у ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку. Встановленому кримінальним процесуальним законом.
Таким чином, судом встановлено, що Офіс Генерального прокурора, як власник та розпорядник Єдиного реєстру досудових розслідувань, має повний доступ до відомостей, які вносяться до реєстру, а відповідно Офіс Генерального прокурора наділений всіма повноваженнями щодо надання відомостей про перелік, хід та зміст всіх процесуальних дій, що були вчинені в межах кримінального провадження, та мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та правосудного рішення.
У той же час, оскільки відомості, які вносяться уповноваженими суб`єктами до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є проекцією та процесуальною фіксацією тих процесуальних дій та рішень, що вчинялися та приймалися безпосередньо в межах конкретного кримінального провадження, то відповідно Єдиний реєстр досудових розслідувань вмішує в собі інформацію, яка отримана під час здійснення кримінального провадження. У зв`язку з цим доводи захисту щодо невідповідності дат проведення процесуальних дій та ухвалення процесуальних рішень можуть бути перевірені на підставі матеріалів кримінального провадження. Тому з огляду на поточну стадію судового провадження, відсутність у розпорядженні суду матеріалів досудового розслідування повний витяг з ЄРДР на даний момент часу не має суттєвого значення для виконання завдань кримінального провадження.
Крім того, аналіз Положення у системному зв`язку з ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, КПК України дає можливість зробити висновок, що отримання доступу до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань, як до інформації, що отримана в межах конкретного кримінального провадження, здійснюється у спеціально встановленому законодавством порядку, який визначається положеннями КПК України. При цьому посилання у Положенні саме на КПК України як на закон кодифікованого характеру у вузькому сенсі свідчить про те, що отримання доступу до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань можливо в тому порядку, що визначається положеннями кримінального процесуального законодавства, яке втілено в приписах КПК України.
У зв`язку з цим суд звертає увагу, що отримання доступу до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань можливе шляхом надання тимчасового доступу до відповідних відомостей кримінального провадження.
Враховуючи недоведеність неможливості сторони захисту самостійно отримати витребувані відомості, враховуючи недоведеність значення витребуваної інформації на даній стадії судового провадження, враховуючи спеціальний порядок отримання доступу до відомостей ЄРДР, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотань сторони захисту про витребування повних відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 52023000000000078 від 17.02.2023 року та кримінальних проваджень, що були об`єднані з ним.
4.4.2. Щодо витребування в НАБУ матеріалів кримінального провадження № 52022000000000136.
а) Зміст поданих клопотань.
Відповідне клопотання захисника ОСОБА_10 (Т. 1, а.с. 227-243) мотивовано тим, що сторона захисту дійшла висновку про істотні порушення стороною обвинувачення вимог КПК України, а саме - фальсифікацію доказів з подальшою легалізацією своїх процесуальних дій. У матеріалах досудового розслідування, проведеного в межах даного кримінального провадження, міститься ухвала слідчого судді від 03.05.2023 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів в кримінальному провадженні № 52022000000000136. Предметом останнього кримінального провадження, за інформацією сторони захисту, є обставини, аналогічні до обставин, викладених в обвинувальному акті. Тимчасовий доступ здійснено детективами 28.06.2023. Натомість в матеріалах кримінального провадження № 5202300000000078 містяться висновки експерта від 17.04.2023 (висновок почеркознавчої експертизи), де експертом досліджувались матеріали з кримінального провадження № 52022000000000136. Вказані обставини, на переконання захисту, в розпорядженні детектива документи з кримінального провадження № 52022000000000136 з`явились без належних процесуальних підстав. З метою перевірки вказаних доводів є потреба у витребуванні матеріалів кримінального провадження № 52022000000000136.
Відповідне клопотання захисника ОСОБА_11 (Т. 2, а.с. 24) має обґрунтування, аналогічне клопотанню захисника ОСОБА_10
б) Позиції сторін кримінального провадження в судовому засіданні.
Захисники та обвинувачені підтримали вказані клопотання про витребування, просили задовольнити у повному обсязі. На додаток до цього захисники пояснили, що кримінальне провадження № 52022000000000136 є «материнським», головним та з нього бере свій початок кримінальне провадження № 5202300000000078, а тому дослідження законності отримання документів з першого провадження у другому має важливе значення для допустимості доказів. Крім того, отримання витребуваних документів дасть можливість встановити в якому саме кримінальному провадженні перебували ті чи інші оригінали документів. У противному випадку це призведе до суттєвого обмеження права на захист. Захисниками також було підтверджено, що обставини, через які виникла необхідність у витребуванні, сталі відомі стороні захисту під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України. Тому з огляду на особливості цієї стадії кримінального провадження сторона захисту була можливості самостійно вжити заходи щодо отримання витребуваної інформації.
Прокурор заперечив проти задоволення вказаних клопотань. Заперечення сторони обвинувачення мотивовані тим, що стороною захисту не доведено неможливості самостійного отримання витребуваної інформації, що може порушити принцип змагальності судового процесу. На додаток до цього прокурор пояснив, що кримінальне провадження № 52022000000000136 було розпочато за фактом можливого розкрадання бюджетних коштів службовими особами декількох обласних військових адміністрацій, зокрема, Харківської обласної військової адміністрації, щодо якої у подальшому було розпочато окреме провадження № 5202300000000078, яке з обвинувальним актом передано до суду. Тому кримінальне провадження № 52022000000000136 та кримінальне провадження № 5202300000000078 не мають аналогічного предмета розслідування. Прокурор підсумував, що якби вказані кримінальні провадження стосувалися один і тих самих обставин, що обвинувачені були б учасниками і провадження № 52022000000000136, однак такими не є. Крім того, прокурор висловив сумніви з того приводу як сторона захисту, не маючи у розпорядженні матеріалів провадження № 52022000000000136, може стверджувати про те, що в ньому містяться докази невинуватості обвинувачених.
в) Оцінка та мотиви суду.
По-перше, суд, як і при розгляді попередніх клопотань про витребування, звертає увагу, що ані клопотання захисника ОСОБА_10, ані клопотання захисника ОСОБА_11 не містить доказів на підтвердження тих обставин, що сторона захисту самостійно вживала заходи щодо отримання витребуваних документів, однак таких заходів виявилося недостатньо.
Тому суд так само робить висновок про те, що стороною захисту не доведено неможливість самостійного отримання витребуваної інформації через перебування у невигідному становищі, а відповідно необхідність у зв`язку з цим відновлення рівноваги сторін кримінального провадження шляхом здійснення такого витребування.
По-друге, всі доводи, якими захист обґрунтовує необхідність отримання матеріалів кримінального провадження № 52022000000000136, фактично зводяться до оцінки допустимості доказів, які містяться у кримінальному провадженні № 5202300000000078 та які могли бути отримані на підставі матеріалів провадження № 52022000000000136. На переконання суду, під час судового розгляду без витребування матеріалів кримінального провадження № 52022000000000136 можливо перевірити чи могли бути передані експерту на законних підставах ті чи інші документи для проведення експертизи, чи з`явилися ті чи інші документи в матеріалах кримінального провадження на законних підставах та здійснити оцінку порядку отримання (допустимості) відповідних доказів. Більше того, з`ясування вказаних обставин є безпосереднім завданням судового розгляду як такого.
Відповідно суд приходить до висновку, що стороною захисту не доведено, що витребувані документи мають суттєве значення для даного кримінального провадження. Принаймні на цій стадії судового провадження з огляду на наявний обсяг документів кримінального провадження неможливо зробити протилежний висновок, що, однак, не позбавляє сторону захисту можливості повторно у встановленому законом порядку ініціювати це питання під час судового розгляду.
По-третє, суд звертає увагу, що матеріали поданих клопотань не містять підтвердження тих обставин, що обвинувачені є учасниками кримінального провадження № 52022000000000136, а також, що досудове розслідування в межах вказаного провадження закінчено. За таких обставин інформація, яка міститься у матеріалах такого провадження, відповідно до ст. 222 КПК України охороняється законом як таємниця досудового розслідування, а доступ до неї можливий лише при виконанні всіх вимог, передбачених ст. 159-166 КПК України.
Враховуючи недоведеність неможливості сторони захисту самостійно отримати витребувані відомості, враховуючи недоведеність значення витребуваної інформації на даній стадії судового провадження, враховуючи спеціальний порядок отримання доступу до матеріалів іншого кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотань сторони захисту про витребування в НАБУ матеріалів кримінального провадження № 52022000000000136.
4.4.3. Щодо витребування в Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області та/або Шевченківській окружній прокуратурі м. Харкова матеріалів кримінального провадження № 42023222060000001 від 05.01.2023.
а) Зміст поданого клопотання.
Клопотання захисника ОСОБА_10 (Т. 2, а.с. 3-8) мотивовано тим, що 20.07.2023 представником ТОВ « Луцька аграрна компанія » направлено адвокатський запит на ім`я Філії « Рефрижераторна вагонна компанія » АТ « Українська залізниця » про надання інформації, яка необхідна для захисту в кримінальному провадженні № 5202300000000078. У відповідь на адвокатський запис було повідомлено, що листом прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова від 31.07.2023 було доведено постанову процесуального керівника про заборону розголошення відомостей досудового розслідування. У вказаній постанові зазначено, що запитувані відомості в адвокатському запиті містять таємницю досудового розслідування іншого кримінального провадження під № 42023222060000001 від 05.01.2023. Вказане кримінальне провадження перебуває під процесуальним керівництвом прокурорів Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова.
Згодом стало відомо, що органом досудового розслідування кримінального провадження № 42023222060000001 від 05.01.2023 є СВ ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, а предметом досудового розслідування є обставини, аналогічні до кримінального провадження, що розглядається судом, а саме - договір на постачання продовольчих товарів на адресу органів державної влади на початку 2022 року.
У сторони захисту є обґрунтовані твердження вважати, що в матеріалах кримінального провадження № 42023222060000001 від 05.01.2023 наявні докази невинуватості посадових осіб ТОВ « Луцька аграрна компанія », зокрема висновки експертів, однак самостійно такі докази сторона захисту отримати не може. У зв`язку з цим є потреба у витребуванні матеріалів вказаного кримінального провадження.
б) Позиції сторін кримінального провадження в судовому засіданні.
Захисники та обвинувачені підтримали вказане клопотання про витребування, просили задовольнити у повному обсязі з викладених у ньому підстав.
Прокурор заперечив проти задоволення вказаного клопотання, вважав його необґрунтованим та неналежним, оскільки витребувана інформація немає значення для даного кримінального провадження.
в) Оцінка та мотиви суду.
Першочергово суд звертає увагу, що клопотання містить альтернативно визначений перелік суб`єктів, у розпорядженні яких, на думку сторони захисту, можуть перебувати витребувані документи. При цьому саме клопотання містить альтернативно визначене прохання про витребування запитуваних документів або в одного з цих суб`єктів, або в кожного з них одночасно.
Суд нагадує, що витребування документів є виключним заходом, який застосовується судом з метою відновлення рівноваги сторін кримінального провадження лише за наявності для того обґрунтованих підстав. Обґрунтовуючи необхідність вжиття таких заходів судом, сторона захисту має, зокрема, визначити суб`єкта, у розпорядженні якого перебувають запитувані документи, та навести достатні доводи на підтвердження цього. У свою чергу, суд, розглядаючи клопотання захисту, зобов`язаний перевірити достовірність та правильність таких доводів. Надання альтернативно визначеного переліку суб`єктів, від яких необхідно витребувати документи, без обґрунтування об`єктивної неможливості визначити цей перелік в інший спосіб є ухиленням від виконання процесуального обов`язку належного обґрунтування клопотань та може призвести до невиправданого застосування судом відповідних заходів витребування, невиправданого втручання до речей і документів третіх осіб.
Також суд звертає увагу, що до вказаного клопотання додано листи Філії « Рефрижераторна вагонна компанія » АТ « Українська залізниця » № РВК-7/2954 від 09.08.2023 року (Т. 2, а.с. 5-6) та Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова № 55-47-23 від 21.08.2023 року (Т. 2, а.с. 7-8) як докази неможливості сторони захисту самостійно отримати витребувані документи. Разом з тим, вказані листи адресовані адвокату ОСОБА_15 як відповіді на його адвокатські запити, подані в інтересах ТОВ « Луцька аграрна компанія ». Хоча вказані листи і завірені захисником ОСОБА_10, зазначені обставини у сукупності з відсутністю самого адвокатського запиту, на який надавалися відповіді, зміст самих відповідей не дають можливості одночасно ідентифікувати ці документи як такі, що стосуються обставин кримінального провадження № 5202300000000078.
Крім того, суду не зрозуміло яким саме чином сторона захисту дізналася та з яких саме підстав сторона захисту припускає, що кримінальне провадження № 42023222060000001 від 05.01.2023 має аналогічний предмет досудового розслідування, а його матеріали містять докази невинуватості обвинувачених.
Тому суд не може прийти до висновку, що сторона захисту довела неможливість самостійного отримання запитуваних документів та їх значення для даного кримінального провадження.
Крім того, суд повторно звертає увагу, що отримання інформації, яка міститься у матеріалах досудового розслідування кримінального провадження та яка відповідно до ст. 222 КПК України охороняється законом як таємниця досудового розслідування, можливе лише при виконанні всіх вимог, передбачених ст. 159-166 КПК України.
Враховуючи недоведеність неможливості сторони захисту самостійно отримати витребувані відомості, враховуючи недоведеність значення витребуваної інформації на даній стадії судового провадження, враховуючи спеціальний порядок отримання доступу до матеріалів іншого кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотань сторони захисту про витребування в Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області та/або Шевченківській окружній прокуратурі м. Харкова матеріалів кримінального провадження № 42023222060000001 від 05.01.2023.
4.5. Щодо складання досудової доповіді.
Відповідно до ч. 5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.
Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що обвинувачені не є неповнолітніми, а інкриміновані їм правопорушення не відносяться до нетяжких або тяжких злочинів, нижня межа санкція яких не перевищує п`яти років позбавлення волі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для надання органу з питань пробації доручення для складання досудової доповіді.
4.6. Щодо вирішення інших питань, пов`язаних з підготовкою справи до судового розгляду.
Будь-яких інших заяв, клопотань та інших процесуальних документів, пов`язаних з підготовкою справи до судового розгляду, сторони кримінального провадження суду не подавали. Інші питання, які б потребували вирішення у зв`язку з призначенням справи до судового розгляду, відсутні.
Керуючись ст. 219, 284, 314, 315, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження № 52023000000000078 від 17.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - відмовити.
Призначити судовий розгляд в кримінальному провадженні № 52023000000000078 від 17.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, на 30.05.2025 на 10 год. 00 хв. в приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: АДРЕСА_5 .
Судовий розгляд здійснювати одноособово у відкритому судовому засіданні, за участю уповноваженого прокурора, обвинувачених, їх захисників.
Питання виклику конкретних свідків буде вирішено під час судового розгляду.
Скарги, подані в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України - долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам у ході судового розгляду.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8 про витребування з Офісу Генерального прокурора повних відомостей (розширеного витягу) з електронної інформаційної системи «Єдиний реєстр досудових розслідувань» у кримінальних провадженнях № 5202300000000078 від 17.02.2023, № 5202400000000058 від 05.02.2024, № 5202400000000059 від 05.02.2024 - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6, обвинуваченої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 про витребування в Національного антикорупційного бюро України матеріалів кримінального провадження № 52022000000000136 - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6, обвинуваченої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 про витребування в Управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційної роботи Офісу Генерального прокурора відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо руху кримінального провадження № 52023000000000078 від 17.02.2023 - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6, обвинуваченої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 про витребування в Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області та/або Шевченківській окружній прокуратурі м. Харкова матеріалів кримінального провадження № 42023222060000001 від 05.01.2023 - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про витребування в НАБУ матеріалів кримінального провадження № 52022000000000136 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Головуюча суддя ОСОБА_1