- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/1692/24
Провадження 1-кп/991/19/24
У Х В А Л А
21 травня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
обвинуваченого ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2023 року за № 52023000000000202 за обвинуваченням
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2023 за № 52023000000000202, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою Суду від 20.08.2024 на підставі вищеназваного обвинувального акта призначено судовий розгляд.
Засобами електронного зв`язку 20.05.2025 прокурором до суду скеровано клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 .
2. Доводи клопотання
Відповідно до клопотання прокурора ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.05.2023 до ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Ухвалою слідчого судді від 30.01.2024 ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 6 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 18 168 000 грн. У разі звільнення ОСОБА_7 з-під варти у зв`язку з внесенням застави на нього покладалися додаткові обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.
31.01.2024 за ОСОБА_7 внесено заставу, у зв`язку з чим останнього звільнено з-під варти. Таким чином з 31.01.2024 ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави з одночасним покладенням на нього додаткових обов`язків.
Востаннє 26.03.2025 ухвалою Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 продовжено на два місяці, тобто до 26.05.2025, такі обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Посилаючись на те, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик переховування обвинуваченого від суду та ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних (обвинувачених) у кримінальному провадженні), продовжують існувати, а також на новий ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор зазначає про необхідність продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 .
3. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримав. Наполягав на актуальності ризиків, встановлених судовим рішенням від 26.03.2025, а саме ризику переховування обвинуваченого від суду та ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних (обвинувачених) у кримінальному провадженні. Крім цього, обстоював позицію щодо виникнення нового ризику під час судового розгляду, а саме ризику того, що обвинувачений перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, шляхом затягування судового розгляду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зауважив, що судовий розгляд неможливо завершити у межах строку дії попередньої ухвали, якою ОСОБА_7 продовжено строк дії процесуальних обов`язків. У зв`язку з цим просив задовольнити клопотання та продовжити обов`язки, покладені на обвинуваченого ОСОБА_7, строком на два місяці.
Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Стверджував, що ризики, на наявності яких наполягає прокурор, відсутні та не підтверджуються доказами.Додатково пояснив, що ОСОБА_7 своєю належною процесуальною поведінкою довів, що не має наміру переховуватись від суду. Крім цього, наполягав на тому, що неявка захисника у судове засідання не спрямована на затягування судового розгляду. Зауважив, що некоректно обґрунтовувати діями захисника ризик того, що обвинувачений перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, шляхом затягування судового розгляду з метою уникнення кримінальної відповідальності.Резюмував, що обов`язків, закріплених в КПК України для осіб з процесуальним статусом обвинуваченого, буде достатньо, щоб гарантувати належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 . У зв`язку з цим просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Зауважив, що процесуальні обов`язки до нього застосовані тривалий час та жодного разу не були порушені. Пояснив, що неявка захисника у судове засідання обумовлена поважними причинами та не може свідчити про перешкоджання кримінальному провадження. Так само, за твердженням обвинуваченого, звернення сторони захисту до суду з клопотаннями (скаргами), а також позиція щодо необхідності відтворення у судовому засіданні значної кількості матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, є реалізацією права на захист, а не діями спрямованими на затягування судового розгляду. На підставі викладеного у сукупності просив відмовити у задоволенні клопотання.
4. Оцінка та висновки суду
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, колегія суддів встановила таке.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
30.01.2024 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до нього ухвалою слідчого судді від 18.05.2023. Одночасно з цим ОСОБА_7 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 18 168 000 грн. У разі звільнення ОСОБА_7 з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, на нього покладалися такі обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає - м. Київ, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_28, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.
31.01.2024 за ОСОБА_7 внесено заставу, у зв`язку з чим останнього звільнено з-під варти. Таким чином з 31.01.2024 ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави у відповідному розмірі з одночасним покладенням на нього вищеназваних обов`язків.
Надалі строк обов`язків, покладених на ОСОБА_7, неодноразово продовжувався. Востаннє26.03.2025 ухвалою Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 продовжено на два місяці, тобто до 26.05.2025, такі обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Наразі, у зв`язку із зверненням прокурора з відповідним клопотанням, виникла необхідність у вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 .
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України одним із запобіжних заходів є застава. Зміст цього запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, в тому числі застави, на нього покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. При цьому ч. 7 згаданої норми закріплює, що такі обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Правила розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу унормовані ст. 194 КПК України. Згадана норма зобов`язує суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_7, Суд має з`ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені попереднім судовим рішенням ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики.
Щодо обґрунтованості підозри Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 скерований до суду, та здійснюється судовий розгляд, повідомлена ОСОБА_7 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, не є вочевидь необґрунтованою.
Крім цього, Суд бере до уваги, що існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, було предметом неодноразового судового контролю слідчими суддями Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та його продовження. Також встановлені слідчими суддями обставини щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення переглядалися колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Вирішуючи питання актуальності ризиків, Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
У змісті клопотання прокурор посилається на існування ризику можливого переховування обвинуваченого від суду, ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних (обвинувачених) у кримінальному провадженні та ризику того, що обвинувачений перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, шляхом затягування судового розгляду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Актуальність таких ризиків, за твердженням прокурора, встановлена попереднім рішенням Суду та зберіглася на теперішній час.
Оцінюючи вірогідність вчинення обвинуваченим дій із переховування в контексті обставин, на які посилався прокурор у клопотанні, Суд врахував таке:
-тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 . Санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Зазначений злочин у відповідності до положень ст. 12 КК України є особливо тяжким. При цьому згідно з приміткою до ст. 45 КК України злочин належить до корупційних, а тому звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням чи застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за цей злочин, не застосовуються. За наведених обставин, у разі визнання ОСОБА_7 винуватим в інкримінованому злочині, останній повинен буде понести виключно реальне покарання у виді позбавлення волі;
-характер посади, яку обіймав обвинувачений ОСОБА_7, наявність широкого кола знайомств серед службових осіб правоохоронних та інших державних органів. Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 за певних умов може використати ці зв`язки з метою переховування від суду за межами території України;
-наявність соціальних зв`язків за межами території України. Із наявних даних дружина обвинуваченого та його син проживають за кордоном;
-наявність дійсних паспортів для виїзду за кордон, а також значний досвід перетину державного кордону.
Кожна окремо з цих обставин не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності вони є достатньо вагомими, а тому переконують Суд в актуальності ризику можливого переховування обвинуваченого від суду. Адже повернення обвинуваченому паспортів для виїзду за кордон у сукупності з тягарем можливого покарання, наявністю соціальних зв`язків за межами України та знайомств серед службових осіб правоохоронних і державних органів, свідчить про високу вірогідність вчинення обвинуваченим дій із переховування від суду.
За наведених обставин, на переконання Суду, прокурором доведено необхідність продовження обов`язків, спрямованих на мінімізацію ризику переховування обвинуваченого від суду, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Так само, на переконання Суду, актуальним є ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Адже відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Відтак суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також посилатися на такі показання.
Таким чином ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження. Ба більше, на переконання Суду, із наближенням стадії допиту свідків ризик незаконного впливу на них актуалізується.
У зв`язку з викладеним, з метою мінімізації такого ризику Суд вважає за необхідне продовжити покладений на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язок утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202.
Водночас Суд відхиляє твердження прокурора про наявність ризику того, що обвинувачений перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом затягування судового розгляду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зазначене пояснюється тим, що правова оцінка факту неявки обвинуваченого у судове засідання, призначене на 20.03.2025, в контексті даного ризику вже надавалась Судом у рішенні від 26.03.2025. Жодних нових доказів, які б обумовили необхідність відступу від висновку, наведеного в ухвали від 26.03.2025, колегії суддів надано не було. У зв`язку з цим відсутні підстави для зміни позиції Суду про відсутність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підсумовуючи Суд констатує, що в судовому засіданні встановлена актуальність існування ризиків, які обумовлюють необхідність продовження всіх обов`язків, про які у клопотанні зазначив прокурор. У зв`язку з цим клопотання належить задовільнити у повному обсязі.
Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202;
5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановити до 21 липня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3