Документ № 127690231

Справа № 991/3470/23

Провадження № 1-кп/991/54/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

прокурорів ОСОБА_8, ОСОБА_9,

обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

захисників ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду у місті Києві кримінальне провадження № 52022000000000196, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням

ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Карлівка Карлівського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, адвокат, одружений, освіта вища,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,

ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4, освіта вища,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 4статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,

ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Лесківка Богодухівського району Харківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5, адвокат, пенсіонер, розлучений,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,

ухвалив цей ВИРОК про таке:

19 травня 2022 року о 09:00 у м. Полтава, біля будинку №57 по вул. Зіньківській, стосовно ОСОБА_16 складений протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після оформлення матеріалів поліцейський надав ОСОБА_16 контакт людини, запропонувавши звернутись до нього для уникнення адміністративної відповідальності. Ним виявився ОСОБА_12

ОСОБА_16 зателефонував за вказаним номером, і ОСОБА_12, представившись помічником адвоката, запропонував посприяти у вирішенні справи в суді. Суть пропозиції полягала у тому, що за певну суму грошей можна вплинути на суддю Київського районного суду м. Полтава, щоб той не визнав ОСОБА_16 винним у вчиненні адміністративного правопорушення. До схеми також підключився адвокат ОСОБА_11 . Для вигляду вони підготували договір про надання юридичних послуг, в який включили суму неправомірної вигоди як нібито «гонорар успіху».

З червня по серпень 2022 року ОСОБА_12 разом із залученим адвокатом ОСОБА_11 переконували ОСОБА_16 у необхідності передати 2000 доларів США: 1700 - судді, 300 - за їх «юридичні послуги». Сума неправомірної вигоди оформлювалася під виглядом гонорару за правничу допомогу. Зрештою, 07.09.2022 ОСОБА_16 передав 1800 доларів США ОСОБА_11 (до цього було сплачено 8000,00 грн), однак 08.09.2022 суд визнав його винним у правопорушенні. Наступного дня гроші були йому повернуті.

Після винесення судом першої інстанції рішення про визнання ОСОБА_16 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у ОСОБА_11 та ОСОБА_12 виник новий злочинний умисел - сприяти ОСОБА_16 в наданні неправомірної вигоди судді Полтавського апеляційного суду за скасування цього рішення. До змови був залучений адвокат ОСОБА_10, який мав дружні стосунки з головою суду і приятельські стосунки з суддями.

ОСОБА_11 подав апеляцію, а потім повідомив ОСОБА_16 про суддю, який буде розглядати справу. За скасування постанови передбачалося передати 1800 доларів США. ОСОБА_16 26.10.2022 передав першу частину неправомірної вигоди (300 доларів), а 10.11.2022 - другу частину (1500 доларів). Ці кошти поетапно передавалися через ОСОБА_11 і ОСОБА_12 до ОСОБА_10, який мав передати їх судді. При цьому постійно наголошувалося, що домовленість уже є, суддя чекає, і питання от-от буде вирішено.

14 листопада 2022 року ОСОБА_17 повідомив про досягнуту домовленість із суддею щодо скасування постанови. З незалежних від них причин неправомірна вигода судді фактично не була передана. Наступного дня суддя Полтавського апеляційного суду скасував постанову суду першої інстанції і провадження у справі щодо ОСОБА_16 було закрито.

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

За обставин, викладених у розділі ІІІ цього вироку:

1.1. ОСОБА_11 протягом червня-вересня 2022 року вчинив пособництво у закінченому замаху на надання неправомірної вигоди судді Київського районного суду м. Полтава за прийняття рішення про непритягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України.

Крім того, ОСОБА_11 протягом вересня-листопада 2022 року підбурив ОСОБА_16 до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди судді Полтавського апеляційного суду за скасування постанови від 08.09.2022 у справі №552/2083/22, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України.

1.2. ОСОБА_12 протягом червня-вересня 2022 року вчинив підбурювання ОСОБА_16 до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди судді Київського районного суду м. Полтава за прийняття рішення про непритягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України.

Крім того, ОСОБА_12 протягом вересня-листопада 2022 року вчинив пособництво у закінченому замаху на надання неправомірної вигоди судді Полтавського апеляційного суду за скасування постанови Київського районного суду м. Полтава від 08.09.2022 у справі №552/2083/22, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України.

1.3. ОСОБА_10 протягом вересня-листопада 2022 року вчинив пособництво у закінченому замаху на надання неправомірної вигоди судді Полтавського апеляційного суду за скасування постанови Київського районного суду м. Полтава від 08.09.2022 у справі №552/2083/22, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України.

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження

2.1. Прокурор вважав пред`явлене обвинувачення доведеним. Зазначив, що пред`явлені докази є належними, допустимими і достовірними, а їх сукупність дозволяє зробити висновок про винуватість обвинувачених поза розумним сумнівом. Просив визнати обвинувачених винуватими і призначити покарання

ОСОБА_12 :

-за частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України у виді позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців з конфіскацією усього належного йому майна;

-за частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 України у виді позбавлення волі строком 5 років з конфіскацією усього належного йому майна.

На підставі статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією усього належного йому майна.

ОСОБА_11 :

-за частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України у виді позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців з конфіскацією усього належного йому майна;

-за частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 України у виді позбавлення волі строком 5 років з конфіскацією усього належного йому майна.

На підставі статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією усього належного йому майна.

ОСОБА_10 :

- у вигляді позбавлення волі строком 4 роки 8 місяців з конфіскацією усього належного йому майна.

2.2. Обвинувачений ОСОБА_11 свою винуватість у вчиненні злочину не визнав. Зазначив, що з 2016 року працює юристом, у 2019 році отримав посвідчення адвоката. Зміст зафіксованих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій розмов у протоколах не заперечував, підтвердив, що на той момент користувався мобільним телефоном НОМЕР_1, який не змінював. Із ОСОБА_12 познайомився приблизно у 2015-2016 році завдяки спільному знайомому. На час описаних в обвинувальному акті подій їх співпраця ґрунтувалася на спільному веденні юридичних справ. ОСОБА_12 не мав адвокатського посвідчення, тому не міг представляти інтереси в судах, цим займався ОСОБА_11 . Своєю чергою ОСОБА_12 допомагав із складенням процесуальних документів або приводив клієнтів для спільної роботи. У разі спільної взаємодії розподіл оплати за надані послуги складав 50% на 50%. Вартість участі у справах, пов`язаних з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, зазвичай була стандартна - 2000 доларів США. Такий розмір зумовлений тим, що клієнт із великою імовірністю матиме можливість виплатити вказану суму за надану послугу.

Щодо обставин знайомства із ОСОБА_16 зазначив, що навесні чи влітку 2022 року йому зателефонував ОСОБА_12 та запропонував взяти клієнта. Договір про надання правничої допомоги з ОСОБА_16 укладено спочатку в усній формі, а пізніше - письмово. Така практика була прийнятною у випадках, коли одразу неможливо зустрітися із клієнтом особисто. Коли ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_11 та запропонував взяти справу ОСОБА_16, вже існувала усна домовленість на укладення такого договору. ОСОБА_12 надіслав ОСОБА_11 паспортні дані ОСОБА_16, після чого розроблено проект договору про надання правничої допомоги та оформлено ордер для ознайомлення із матеріалами справи.

Умови договору про надання правничої допомоги погоджені між ОСОБА_11 та ОСОБА_16 на їх першій зустрічі, яка відповідає першій зафіксованій під час негласних дій зустрічі. До цього ОСОБА_12 надав ОСОБА_16 проект договору для ознайомлення. ОСОБА_12 спілкувався із ОСОБА_16 тільки на початку, потім все спілкування було з ОСОБА_11 .

На першій зустрічі ОСОБА_11 надав ОСОБА_16 копію свідоцтва, посвідчення адвоката та договір для підписання. Договір про надання правничої допомоги підписаний з ОСОБА_16 на їх другій зустрічі (коли саме вона відбулася, не пам`ятає), однак датою підписання зазначено день досягнення усної домовленості про надання правничої допомоги. Оплата за договором становила 80 000 грн і складалась із вартості послуг в сумі 8 000 грн (які передані після ознайомлення з матеріалами справи) і гонорару успіху в сумі 72 000 грн, який адвокат отримає у випадку постановлення позитивного рішення у справі. Вся сума мала бути надана до судового засідання, адже з огляду на категорію клієнта були побоювання, що кошти за виконану роботу можуть бути не виплачені.

Остаточний проект договору про надання правничої допомоги складений ОСОБА_11 . Момент оплати послуг визначили спільно із ОСОБА_12 до зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_16 .

ОСОБА_16 постійно відтерміновував оплату і не розраховувався в повному обсязі, тому ОСОБА_11 жодних дій не вчиняв. Розгляд справи в суді першої інстанції тривалий час не відбувався у зв?язку із тим, що ОСОБА_16 постійно просив відкласти судові засідання у зв`язку з хворобою та відрядженням. Він розрахувався по договору у сумі 1800 доларів США приблизно за день до призначеного судового засідання у справі. З огляду на це ОСОБА_11 не встиг належним чином підготуватися до судового засідання і подав клопотання про відкладення і про витребування додаткових документів. Однак, суд першої інстанції розглянув справу без участі адвоката і притягнув ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності. Разом з тим, якщо б ОСОБА_16 розрахувався раніше, і ОСОБА_11 подав клопотання про витребування інформації, в них були шанси на отримання позитивного рішення у справі.

Після визнання судом ОСОБА_16 винуватим, ОСОБА_11 повідомив його про результат, на що останній запитав, що робити далі. ОСОБА_11 повідомив про можливість подати апеляційну скаргу на постанову. ОСОБА_16 погодився на апеляційне оскарження; умови і вартість залишалися ідентичні попереднім. Після цього ОСОБА_11 повернув ОСОБА_16 гонорар успіху. Повернуті грошові кошти були не тими, які ОСОБА_16 раніше передав у якості гонорару успіху, оскільки отриману від ОСОБА_16 валюту ОСОБА_11 обміняв на гривню.

Після подання апеляційної скарги і призначення справи до апеляційного розгляду ОСОБА_16 знову не проводив оплату і в засідання не з`являвся, отже, ОСОБА_11 також не здійснював жодних дій. Тільки після здійснення розрахунків, які відбулися за тиждень до судового розгляду, ОСОБА_11 направив запит до Гідрометцентру з приводу погодних умов в день складання протоколу і до національної поліції щодо сертифікації драгера. Не виключив, що направлення відповідних запитів могло відбутися раніше передачі грошових коштів ОСОБА_11 . Після отримання відповідей були всі підстави для скасування постанови першої інстанції. Апеляційний суд справу розглянув, постанову скасував. Отриманими грошовими коштами ОСОБА_11 розпорядився на власний розсуд - частину віддав ОСОБА_12 (можливо 1000 або 800 доларів США), частину залишив собі.

За весь час було три особисті зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_16 . При чому ОСОБА_16 неодноразово просив підкупити суддю, щоб точно отримати бажаний результат, з посиланням на сварки із дружиною і наявність трьох дітей. Таке враження склалося у ОСОБА_18 під час другої чи третьої зустрічі. Однак вже на момент першого особистого спілкування ОСОБА_16 розглядав можливість вирішити справу за надання грошової вигоди судді. ОСОБА_16 постійно відкрито питав, чи домовились із суддею, чи все вирішили, чи знайомий адвокат із суддею тощо. Розмір неправомірної вигоди не визначали, розмови були тільки стосовно гонорару успіху, головним було отримання позитивного рішення у справі.

Аби не втратити клієнта і не розривати договір ОСОБА_11 «підігрував» ОСОБА_16, створюючи уявлення про можливість вплинути на суддю. Нічого поганого у таких своїх діях не вбачав. Домовленостей із ОСОБА_12 про «підігрування» ОСОБА_16 у цьому питанні не було, така ідея виникла у ОСОБА_18 . При спілкуванні з ОСОБА_16 . ОСОБА_11 відповідав так, як клієнт хотів чути.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_16 неодноразово запитував чи все нормально, на що ОСОБА_11 повідомив, що якщо нормальна колегія, то вони почитають матеріали справи і приймуть позитивне рішення.

З ОСОБА_10 до спільної участі у кримінальному провадженні особисто не був знайомий, але чув про такого адвоката. Із ОСОБА_12 ОСОБА_10 не обговорювали. Передачу грошових коштів ОСОБА_19 не виключає, оскільки співпрацював з нею так само як і з ОСОБА_12, тому могли передавати одне одному гонорари.

2.3. Обвинувачений ОСОБА_12 свою винуватість у вчиненні злочину не визнав. Підтвердив номер телефону, яким користувався протягом описаних в обвинувальному акті подій, а також відомості, зафіксовані в матеріалах НС(Р)Д. Зазначив, що на початку червня 2022 року на його номер телефону зателефонував ОСОБА_16 за консультацією щодо протоколу про адміністративне правопорушення, складеного за ст. 130 КУпАП. Телефон ОСОБА_12 міг дати ОСОБА_20 . Через деякий час вони зустрілися, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_16, що для визначення подальших дій треба ознайомитися з матеріалами справи. На першій зустрічі ОСОБА_12 зазначив, що послуги будуть коштувати близько 2000 доларів США. ОСОБА_16 хвилювався через те, що йому були потрібні водійські права, оскільки він єдиний у сім`ї працює та утримує сім`ю. На цій першій зустрічі домовленостей про надання юридичних послуг не досягнуто. ОСОБА_12 вказав, що у випадку, якщо ОСОБА_16 влаштовують висунуті умови по оплаті, то він має надати копії документів для укладення договору, щоб адвокат ознайомився з матеріалами справи в суді.

Через деякий час ОСОБА_16 погодився на озвучені умови, розрахунок за адвокатські послуги мав здійснити протягом місяця-півтора.

Друга зустріч відбулась через один-два тижні. ОСОБА_16 надав копії своїх документів, чим підтвердив укладення договору. Намагався зменшити вартість з посиланням на осіб, які могли допомогти йому вирішити справу за 1200-1300 доларів США. На цій зустрічі ОСОБА_12 і ОСОБА_16 знову обговорили умови співпраці. ОСОБА_12 не міг гарантувати клієнту результат і зазначив, що у разі негативного результату грошові кошти будуть повернуті. Неодноразово пояснював, що вирішення справи відбуватиметься у правовому полі. Зустрічей між ними було всього дві-три.

ОСОБА_12 повідомляв адвоката ОСОБА_21 про клієнта ОСОБА_16, однак з огляду на завантаженість він не взяв цю справу. Тож ОСОБА_12 запропонував його ОСОБА_11 . Існувала практика, що у випадку, коли ОСОБА_12 «приводив» клієнта ОСОБА_11, гонорар ділили порівну, а якщо ОСОБА_11 залучав ОСОБА_12 до роботи, - то відповідно до виконаної частини роботи. ОСОБА_12 не зазначав ОСОБА_16 під час зустрічей, у якого адвоката працює, а представився лише помічником адвоката.

ОСОБА_12 передав документи ОСОБА_16 ОСОБА_11 для укладення договору про надання правничої допомоги. Однак ОСОБА_16 не розраховувався, тому ОСОБА_11 неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи довідки про стан здоров`я клієнта.

У серпні 2022 року ОСОБА_12 зустрівся з ОСОБА_16, передав проєкт договору і номер телефону ОСОБА_11 і більше з ним не бачився.

Справу ОСОБА_16 обговорював із ОСОБА_11 в контексті оплати, оскільки гонорар мав бути поділений навпіл. Тому ОСОБА_12 знав про перебіг справи та ознайомлювався із копіями матеріалів. В одній із розмов ОСОБА_11 зазначив, що ОСОБА_16 тягне час, тому було вирішено, що ОСОБА_11 не буде вчиняти жодних дій у цій справі до остаточного розрахунку.

За декілька днів до судового засідання ОСОБА_16 розрахувався, однак ОСОБА_11 не з`явився в судове засідання, оскільки не мав часу на підготовку. У зв?язку із цим адвокат подав декілька клопотань про відкладення судового розгляду та витребування доказів. Суд першої інстанції не врахував ці клопотання і притягнув ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності.

Після розгляду справи ОСОБА_11 зустрівся із ОСОБА_16 для обговорення подальших дій і розрахунків. Адвокат повернув клієнту грошові кошти і вони домовилися про подачу апеляційної скарги, яку пізніше підготував та подав до апеляційного суду ОСОБА_11 .

Після визначення складу суду в апеляційній інстанції ОСОБА_12 попросив ОСОБА_10, з яким був знайомий з 2016 року, ознайомитися зі справою і надати консультацію. Однак, коли ОСОБА_10 дізнався, у якого судді знаходиться справа, зазначив, що має з ним дружні стосунки і в його справи не вступає. Тому ОСОБА_10 міг дізнатися лише про призначення судового засідання. Однак ОСОБА_10 переглянув декілька документів по справі, які містилися на телефоні ОСОБА_12, та погодився, що позиція в цілому непогана. Цю інформацію ОСОБА_12 передав ОСОБА_11 і той склав декілька клопотань про витребування доказів.

ОСОБА_12 підтвердив, що декілька разів зустрічався із ОСОБА_10, оскільки вони обговорювали і інші справи. ОСОБА_12 мав борг перед ОСОБА_10, оскільки в травні 2022 році взяв в останнього в борг 2 000 доларів США. Перший раз повернув грошові кошти у сумі 1500 доларів США приблизно у період передачі грошових коштів від ОСОБА_16 ОСОБА_11 . Другий раз повернув 500 доларів США після проведення слідчих дій, бо мав повернути гроші до грудня 2022 року.

Грошові кошти, надані ОСОБА_16, були розподілені порівну, тому в якийсь період перебування справи в апеляційній інстанції ОСОБА_12 отримав від ОСОБА_11 1000 доларів США, частину з яких передав ОСОБА_10 в якості оплати боргу.

2.4. Обвинувачений ОСОБА_10 свою винуватість у вчиненні злочину не визнав, надав суду такі показання. Приблизно у жовтні 2022 року ОСОБА_12 попросив ОСОБА_10 ознайомитися з матеріалами справи, яка перебувала в апеляційному суді, і надати консультацію по справі. Коли ОСОБА_10 дізнався, у провадженні якого судді перебуває справа, він відмовив ОСОБА_12, оскільки перебував із головуючим в дружніх відносинах.

ОСОБА_12 розповів ОСОБА_10 про те, що клієнт їх «тероризує». ОСОБА_10 зрозумів, що у цій справі бере участь також інший адвокат, оскільки ОСОБА_12 не мав адвокатського свідоцтва. Він поцікавився обставинами справи, на що ОСОБА_12 показав матеріали зі свого телефону. ОСОБА_10 повідомив, що дізнається, коли буде розгляд цієї справи.

Зазначив, що всі його розмови із суддею по справі ОСОБА_16 відбувалися в контексті дати судового засідання. Підтвердив випадок, коли він забув прізвище ОСОБА_16, тому зателефонував, щоб уточнити у ОСОБА_12 .

У травні-червні 2022 року ОСОБА_12 взяв в ОСОБА_10 борг у розмірі 2 000 доларів США із домовленістю повернути їх в кінці 2022 року. 11 листопада 2022 року ОСОБА_12 повернув грошові кошти у сумі 1500 доларів США, після чого ОСОБА_10 пішов до судді, оскільки мав передати йому ліки. Пізніше обміняв грошові кошти у сумі 1000 доларів США на гривні. У грудні отримав від ОСОБА_12 останню частину боргу у сумі 500 доларів США. Інших грошових коштів ОСОБА_10 від ОСОБА_12 не отримував.

Також зазначив, що у жовтні 2022 року погодився вести справу сина судді ОСОБА_22 щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за що на початку листопада отримав гонорар у розмірі 1000 доларів США. В призначене на 08.11.2022 судове засідання не прибув, тому було прийнято рішення не займатися цією справою, і 14.11.2022 ОСОБА_10 повернув ОСОБА_22 отриманий раніше гонорар.

2.5. Захисник ОСОБА_13 просив визнати ОСОБА_11 невинуватим і виправдати на підставі п.1 ч.1 ст. 373 КПК України. Зазначив, що фактичні обставини та формулювання обвинувачення не дозволяють встановити, які саме дії становили підбурювання ОСОБА_16 до вчинення кримінального правопорушення. Відсутні об`єктивні докази наявності причин недоведення злочину до кінця. Заявив про неправдивість показань ключового свідка - ОСОБА_16 з огляду на те, що окремі факти останній не зміг пригадати під час допиту в судовому засіданні. У своїй сукупності все зазначене свідчить про ознаки провокації з боку правоохоронних органів та ОСОБА_16, що не спростовано під час судового розгляду.

На думку захисника, відсутні відомості про передачу грошових коштів саме суддям, що виключає склад кримінального правопорушення за ст. 369 КК України.

Послався на неналежність і недопустимість окремих доказів.

2.6. Захисник ОСОБА_14 зазначив, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував факт висловлення пропозиції чи обіцянки надати неправомірну вигоду суддям Київського районного суду м. Полтави та Полтавського апеляційного суду в інтересах ОСОБА_16 з боку обвинувачених, так само і активної поведінки з їх боку. Причому, відсутні підтвердження комунікації обвинувачених із суддями. Наголосив, що аналіз телефонних з`єднань між ОСОБА_16 та ОСОБА_23 до звернення із заявою до НАБУ свідчить про провокацію. Вважав, що в діях обвинуваченого ОСОБА_12 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України, і просив виправдати його.

2.7. Захисник ОСОБА_15 підтримав свою позицію щодо поданих під час судового розгляду клопотань про визнання зібраних доказів недопустимими. Зазначив, що реєстрація відомостей про вчинені кримінальні правопорушення здійснена із порушенням процесуального законодавства, що тягне за собою визнання всіх зібраних доказів недопустимими. За твердженням захисника, наведені в обвинувальному акті формулювання є некоректними, суперечливими і не відповідають фактичним обставинам справи. Поза розумним сумнівом стороною обвинувачення не доведений кожний елемент правової кваліфікації. Просив визнати ОСОБА_10 невинуватим та виправдати його у зв`язку з недоведеністю кримінального правопорушення.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та докази на їх підтвердження

3.1. 19 травня 2022 року о 09:00 у районі будинку № 57 по вул. Зіньківський у м. Полтава інспектор роти 2 взводу № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП НПУ ОСОБА_20 склав стосовно ОСОБА_16 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння. Це підтверджується протоколом №230305 про вчинення адміністративного правопорушення (т.4 а.с.184) і копією квитанції з результатами тестування на алкоголь 19.05.2022 ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.4 а.с.185). Після складення протоколу інспектор ОСОБА_20 надав ОСОБА_16 номер телефону ОСОБА_12 як адвоката, який допоможе в тому, щоб його не було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_12 і інспектор ОСОБА_20 (номер телефону НОМЕР_2 ) мали неформальне спілкування і розмови на побутові теми, що підтверджується протоколом від 16.09.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.8 а.с.208, 232). З блокноту ОСОБА_12 («титулки по Моргунову»), вилученого під час обшуку за місцем його роботи, вбачається, що останній має з ОСОБА_20 певні «робочі» стосунки (протокол огляду від 18.11.2022 - т.6 а.с.36). З урахуванням обставин, про які мова піде далі, саме знайомством ОСОБА_20 і ОСОБА_12 пояснюється надання ОСОБА_16 номеру телефону останнього для отримання допомоги щодо непритягнення до адміністративної відповідальності.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні 01.07.2024 повідомив, що в середині травня 2022 року дорогою на роботу його зупинив інспектор і склав протокол за статтею 130 КУпАП, хоча ОСОБА_16 алкоголю не вживав. Після складення протоколу інспектор надав номер телефону адвоката, який може допомогти в тому, щоб суд його не притягнув до адміністративної відповідальності і не позбавив права керування транспортним засобом. ОСОБА_16 зателефонував за наданим інспектором номером мобільного телефону і з цього почалося його спілкування з ОСОБА_12 . ОСОБА_12 сказав, що набере ОСОБА_16, коли прийде повістка про призначення судового розгляду і він ознайомиться зі справою.

3.2. У травні 2022 року ОСОБА_12 не був адвокатом і не міг представляти інтереси ОСОБА_16 в суді при притягненні його до адміністративної відповідальності. Як свідчать подальші події, ОСОБА_12 певний час відігравав роль зв`язного між ОСОБА_16 як особою, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, і ОСОБА_11, який мав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю і офіційно мав представляти інтереси останнього у справі про притягнення до адміністративної відповідальності. До 23 серпня 2022 року ОСОБА_12 також виконував вказівки ОСОБА_11 щодо комунікації з ОСОБА_16 . Як повідомили обвинувачені ОСОБА_11 і ОСОБА_12, кооперація між ними в різних варіаціях була звичною справою.

3.3. Протоколами від 28.07.2022 та від 19.08.2022 огляду мобільного телефону Huawei Y5, який добровільно надав ОСОБА_16 (далі по тексту протокол огляду телефону ОСОБА_16 ), зафіксоване спілкування між абонентами з номерами телефонів НОМЕР_3 (« ОСОБА_24 »), який належить свідку ОСОБА_16, та НОМЕР_4 (« ОСОБА_25 »), яким користувався ОСОБА_12 (т.5 а.с.1а-15, 16-24). Факт користування ОСОБА_12 номером телефону НОМЕР_4 підтверджується:

-протоколом від 12.12.2022 огляду телефону, вилученого за робочим місцем ОСОБА_12 . З відомостей про телефон вбачається, що телефон з номером НОМЕР_4 має ім`я власника « ОСОБА_26 » та електрону адресу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (т.6 а.с.73-77);

-протоколом від 18.11.2022 огляду блокноту, вилученого за місцем роботи ОСОБА_12 (т.6 а.с.179);

-показаннями обвинуваченого ОСОБА_12 під час допиту в судовому засіданні.

3.4. 30 травня 2022 року о 08:45 ОСОБА_16 на свій номер мобільного телефону отримав судову повістку про виклик його як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у справі № 552/2083/22 під головуванням судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_27 . Судове засідання було призначене на 09:00 14.06.2022. Цього ж дня о 09:04 ОСОБА_16 з використанням додатку «Viber» повідомив ОСОБА_12 про надходження повістки про виклик та надіслав її скріншот (т.5 а.с.7). 31 травня - 01 червня 2022 року між ОСОБА_12 і ОСОБА_16 відбувалося спілкування в месенджері «Viber», що Суд пов`язує з обговоренням справи (т.5 а.с.9).

3.5. 09 червня 2022 року близько 12:00 ОСОБА_16 з використанням додатку «Viber» направив ОСОБА_12 фотозображення свого паспорту (т.5 а.с.9-15). Отримання копій документів ОСОБА_16 підтвердив і ОСОБА_12 під час допиту, оскільки вони були необхідні для укладення договору про надання правничої допомоги та ознайомлення із матеріалами судової справи.

3.6. Призначене на 14 червня 2022 року судове засідання у Київському районному суді м. Полтави не відбулося у зв`язку із клопотанням адвоката ОСОБА_11 про відкладення судового розгляду і надання часу для ознайомлення з матеріалами справи (завірена копія судової справи міститься в окремому конверті в томі 5). У цей же день ОСОБА_11, надавши ордер від 14.06.2022 про надання правничої допомоги ОСОБА_16, ознайомився в Київському районному суді м. Полтава з матеріалами судової справи № 552/2083/22 (т.6 а.с.85-88, т.7 а.с.3).

Суд акцентує увагу, що станом на 14.06.2022 ОСОБА_16 не був знайомий з ОСОБА_11, в них не були оформлені відносини з надання правничої допомоги, однак останній діяв як адвокат ОСОБА_16 у суді. Обвинувачені під час допиту в суді підтвердили, що на момент ознайомлення зі справою договору у письмовій формі між адвокатом ОСОБА_11 та ОСОБА_16 не було, такий договір міг бути укладений пізніше.

Про ознайомлення 14.06.2022 в Київському районному суді м. Полтава зі справою №552/2083/22 ОСОБА_11 в цей же день повідомив ОСОБА_12, зазначивши, що дату судового засідання ще не призначили. Це підтверджується протоколом від 12.12.2022 огляду флеш-носія Adata 32 GB, s/n G32G1219461519, 3B2116HIS, CWLD15XFBB8A11, на якому міститься копія мобільного телефону ОСОБА_12 (т.6 а.с.85-86). Ознайомлення 14.06.2022 із матеріалами справи підтвердив ОСОБА_11 і в розмові з ОСОБА_16 під час особистої зустрічі 07.09.2022, що зафіксовано в протоколі від 14.09.2022 за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_16 (т.8 а.с.26).

3.7. 12, 14, 15, 16 липня 2022 року між ОСОБА_16 і ОСОБА_12 відбувалися короткі розмови, ініціатором яких, як вбачається із протоколу від 28.07.2022 огляду телефону ОСОБА_16 (т.5 а.с.15), був ОСОБА_12 .

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 повідомив, що з ОСОБА_12 в червні-липні 2022 року зустрічався кілька разів. Перший раз свідок зустрівся із ОСОБА_12 в м. Полтава, вул. Сако, навпроти прокуратури в центрі міста. Після того, як ОСОБА_12 надав номер телефону ОСОБА_11 як адвоката, який буде займатися справою, ОСОБА_16 став спілкуватися з ним. Після надходження справи в суд і ознайомлення із нею ОСОБА_12 повідомив вартість участі у цій справі, яка становила 300 доларів адвокатам і 1700 доларів США для передачі судді. У зв`язку з тим, що ОСОБА_12 запропонував надати неправомірну вигоду, свідок вирішив звернутися до правоохоронних органів. Звернувся не одразу після того, як ОСОБА_12 попросив його надати неправомірну вигоду, він чекав, коли справа надійде до суду і адвокат йому повідомить подальший алгоритм дій.

Свідку треба було назбирати всю суму, а саме 2 000 доларів США, з яких 300 доларів США призначалися для адвокатів і 1700 доларів США для передачі судді. Грошові кошти, передані ОСОБА_11, не належали ОСОБА_16 . Першу частину грошових коштів, а саме 300 доларів США, можливо, надавав до звернення до правоохоронних органів купюрами по 100 доларів, але обставин передачі точно не пам`ятає.

За показаннями ОСОБА_16, адвокати повідомили, що у випадку вирішення справи виключно правовим шляхом, рішення буде не на його користь, тому він з цим питанням до інших адвокатів не звертався. Справа про адміністративне правопорушення розглядалася в Київському районному суді м. Полтави і кілька разів відкладалась. Причини відкладення були пов`язані зі станом здоров`я ОСОБА_16 та робочими питаннями. На телефон надходили судові повістки, а прізвища суддів, які розглядають справу, повідомляли ОСОБА_12 і ОСОБА_11 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 зазначив, що під час свого спілкування з ОСОБА_16 пояснював йому механізм вирішення справи у межах правового поля. Натомість обвинувачений ОСОБА_11 вказав, що це саме ОСОБА_16 просив надати неправомірну вигоду судді, щоб в будь-якому випадку отримати позитивний результат, а він, своєю чергою, йому «підгравав» в цьому.

3.8. 28 липня 2022 року ОСОБА_16 звернувся до Національного антикорупційного бюро у телефонному режимі за номером телефону НОМЕР_5 із проханням зв`язатися з ним для можливості подати заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Під час допиту у судовому засіданні 01.07.2024 свідок ОСОБА_16 зазначив, що звернутися до НАБУ порадили знайомі, коли він розказав про необхідність надання неправомірної вигоди за непритягнення його до адміністративної відповідальності. Не виключає, що вперше міг телефонувати з номеру телефону знайомого. Свідок підтвердив, що у той період користувався тільки номером телефону НОМЕР_6 . Хто користувався номером телефону НОМЕР_5, з якого ОСОБА_16 первісно зв`язався з НАБУ, не пам`ятає. Пізніше з ним зв`язалися уповноважені особи НАБУ, яким він пояснив ситуацію, що склалась. Водночас, вони роз`яснили, які права має ОСОБА_16 і які дії можливо вчинити. У зв`язку з отриманою інформацією свідок добровільно подав письмову заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до протоколу від 28.07.2022 прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення 08.06.2022 під час зустрічі із ОСОБА_12 останній попросив ОСОБА_16 надати йому та адвокату ОСОБА_28 неправомірну вигоду у сумі 1700 доларів США для подальшої передачі судді Київського районного суду м. Полтава за прийняття рішення на користь ОСОБА_16 (т.3 а.с.93-94).

На підставі звернення ОСОБА_16 від 28.07.2022 ЗГ №У-5574 зареєстроване кримінальне провадження № 52022000000000196 від 28.07.2022, що підтверджується повідомленням від 29.07.2022 детектива НАБУ ОСОБА_29 про початок досудового розслідування (т.3 а.с.100).

Реагуючи на доводи сторони захисту, Суд не вбачає у первинному зверненні ОСОБА_16 до НАБУ з номеру телефону, яким він не користувався, жодних суперечностей з чинним законодавством. У матеріалах провадження міститься письмова заява ОСОБА_16 від 28.07.2022 із викладом обставин кримінального правопорушення, а також копія реєстраційної картки звернення громадян щодо зворотного зв`язку (т.19 а.с.55), чим дотримано порядок реєстрації такого звернення. Суд бере до уваги, що при прийнятті заяви ідентифікована особа ОСОБА_16, його повідомлено про кримінальну відповідальність за завідоме неправдиве повідомлення про вчинення злочину, складено ряд процесуальних документів, пов`язаних із залученням до конфіденційного співробітництва, що підтверджено підписом самого ОСОБА_16 на наявних в матеріалах документах і його показаннями в судовому засіданні. Своєю чергою, належність номеру телефону ОСОБА_16 або іншій особі не відноситься до обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні і не свідчить про провокативні дії з боку правоохоронних органів.

Цього ж дня детектив провів огляд мобільного телефону ОСОБА_16, в месенджері «Viber» якого містився чат (переписка) з абонентом « ОСОБА_25 », абонентський номер НОМЕР_4 (протокол від 28.07.2022 огляду мобільного телефону ОСОБА_16 - т.5 а.с.1а-15). Із протоколу огляду вбачається, що комунікація з ОСОБА_12 з приводу справи ОСОБА_16 почалася з 20.05.2022.

3.9. У період з липня-серпня 2022 року з приводу справи ОСОБА_16 відбувалася комунікація між ОСОБА_11 та ОСОБА_12, і паралельно - між ОСОБА_12 та ОСОБА_16, зокрема:

-21 липня 2022 року ОСОБА_11 та ОСОБА_12 обговорювали подальші дії у справі ОСОБА_16 та нинішній курс (протокол огляду від 12.12.2022 - т.6 а.с.90);

-29 липня 2022 року ОСОБА_12 сказав ОСОБА_11, що «сьогодні» (прим. 29.07.2022) ОСОБА_16 не буде, оскільки він у відрядженні (протокол огляду від 21.11.2022 - т.6 а.с.45; протокол огляду від 12.12.2022 - т.6 а.с.79; протокол огляду від 23.02.2023 - т.6 а.с. 203-204).

-01 серпня 2022 року ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_11 про очікування ОСОБА_16 щодо видачи медичної довідки: « ОСОБА_30 сказав що чекає коли йому її зроблять», яку ОСОБА_11 направляв в Київський районний суд м. Києва додатком до клопотання про відкладення судового розгляду. Надалі о 14:33 ОСОБА_11 перепитав ОСОБА_16 про код, а о 14:48 ОСОБА_12 надіслав ОСОБА_11 повідомлення з цифрами ідентифікаційного коду ОСОБА_31 « НОМЕР_7 » (т.6 а.с.46,81, 93-96, 205). При чому за хвилину до цього о 14:47 ОСОБА_16 направив за допомогою месенджера «Viber» ОСОБА_12 ідентичний перелік цифр (т.5 а.с.22);

-16 серпня 2022 року о 20:17 ОСОБА_12 у розмові із ОСОБА_16 поцікавився, чи все в нього виходить, на що ОСОБА_16 надав ствердну відповідь, попросив проконсультувати його з приводу водійських прав і запропонував зустрітися у четвер (прим.: 18.08.2022) (протокол від 04.10.2022 - т.8 а.с.195; протокол від 16.09.2022 - т.8 а.с.210-211);

-18 серпня 2022 року о 08:12 ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_11 про заплановану зустріч з ОСОБА_16, на що ОСОБА_11 зазначив про надсилання договору у месенджер «Viber» (протокол від 12.12.2022 - т.6 а.с.100, 104). В цей же день приблизно о 17:32 поряд з проїзною частиною по вул. Сакко у м. Полтава ОСОБА_12 надав ОСОБА_16 на підпис договір про надання правничої допомоги від 18 серпня 2022 року (т.4 а.с.207-208), у якому сторонами зазначені ОСОБА_16 та адвокат ОСОБА_11 . Вартість робіт згідно з договором становила 80 000 грн, яка включала 20 000 грн вартість виконаних робіт та 60 000 грн гонорар успіху, який, як пояснив під час зустрічі ОСОБА_12, є еквівалентом заздалегідь обумовленої суми неправомірної вигоди у 2000 доларів США. Крім того, договором передбачено, що обов`язково виплачується вартість фактично виконаних робіт у сумі 8 000 грн. ОСОБА_12 у завуальованій формі зазначив, що суму неправомірної вигоди визначив сам суддя, в провадженні якого перебуває справа, а неправомірну вигоду судді треба надавати саме в іноземній валюті в раніше обумовленому розмірі, при чому сума від них не залежить. ОСОБА_12 повідомив про обізнаність адвоката ОСОБА_11 щодо запланованих дій, тому подальше спілкування ОСОБА_16 буде відбуватися безпосередньо з адвокатом ОСОБА_11 . Під час цієї зустрічі ОСОБА_12 запевнив ОСОБА_16 в тому, що вони вже не перший раз працюють по запропонованій схемі, і в разі неможливості виконати домовленості, він поверне грошові кошти. Зустріч ОСОБА_12 і ОСОБА_16 зафіксована:

-протоколом від 14.09.2022 за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_16 (т.8 а.с.16-18);

-протоколом від 14.09.2022 за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_12 (т.8 а.с. 58-61).

Зміст та умови договору, які розглядалися на зустрічі 18.08.2022, відображені у документах, які надав ОСОБА_16 під час допиту в НАБУ 19.08.2022 (т.4 а.с.192). При чому умови проєкту вказаного договору попередньо погоджені у телефонній розмові між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 (прим.: 18.08.2022 о 10:27, 11:15) в контексті обов`язкової сплати грошових коштів, наданих в якості оплати за фактично виконані роботи у сумі 8 000 грн1. Корегований проєкт договору про надання правничої допомоги направлявся 19.08.2022 о 08:27 ОСОБА_12 ОСОБА_11 для ОСОБА_16 (т.6 а.с.46-47, 82).

У матеріалах справи наявні два варіанти договору про надання правничої допомоги - не підписаний сторонами (т.4 а.с.192-193, 199-200) та підписаний з датою 14.06.2022 (т.4 а.с.207-208). Зазначене дає підстави стверджувати про коливання курсової різниці між сталою сумою надання неправомірної вигоди у валюті та зазначенням суми гонорару в договорі про надання правничої допомоги в національній грошовій одиниці.

Пізніше ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_11 про обставини зустрічі з ОСОБА_16, зокрема про передачу договору про надання правничої допомоги та про те, що суми за договором становлять 20 000 гривень - за виконані роботи, 60 000 гривень - гонорар. Ці розмови зафіксовані протоколом від 16.09.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.8 а.с.214-217).

У телефонній розмові, яка відбулася у цей же день о 18:07, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_16 виявив бажання комунікувати із ОСОБА_11 ( протокол від 16.09.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 - т.8 а.с.217-219).

3.10. 22 серпня 2022 року о 15:39 у продовження розмови між ОСОБА_16 та ОСОБА_12, яка мала місце 18.08.2022, ОСОБА_12 у месенджері «Viber» надіслав ОСОБА_16 номер телефону НОМЕР_8 із повідомленням « ОСОБА_32 . Это адвокат, с которым Вы хотел встретиться. Он ждет звонка». Це підтверджується протоколом від 02.09.2022 огляду телефону ОСОБА_16 (т.5 а.с.28). Цього ж дня о 15:34 ОСОБА_12 поцікавився у ОСОБА_11 чи не телефонував йому ОСОБА_16, а також надав номер телефону останнього НОМЕР_3 . Це підтверджується протоколом огляду від 12.12.2022 (т.6 а.с.106-107).

3.11. З наступного дня - 23 серпня 2022 року - почалася відкрита участь ОСОБА_11 у розгляді справи про адміністративне правопорушення та подальша комунікація з ОСОБА_16 з приводу вирішення справи шляхом надання неправомірної вигоди судді.

23 серпня 2022 року близько 17:02 у ході зустрічі із ОСОБА_16, яка відбулася біля будинку 19 по вул. Вузькій у м. Полтава, ОСОБА_11 наголосив, що вирішити питання правовим шляхом, не надавши неправомірну вигоду судді, неможливо. При цьому ОСОБА_11 підтвердив, що неправомірна вигода вираховується виключно у валюті, тому суму зменшити не вийде. Залишок суми, яку ОСОБА_16 має надати, становить 1800 доларів США (з урахуванням курсової різниці, що виникла у зв`язку з наданням частини грошових коштів у національній валюті 8 000 гривень, що за курсом становило 200 доларів США). ОСОБА_11 також повідомив ОСОБА_16, що грошові кошти у повній сумі слід передати за кілька днів до судового засідання, щоб мати можливість поїхати в суд (прим.: «туди») та отримати подальші інструкції. Судове засідання у справі призначене на 29.08.2022.

У ході цієї зустрічі ОСОБА_11 надав ОСОБА_16 непідписаний договір про надання правничої допомоги без дати, у якому сторонами були ОСОБА_16 та адвокат ОСОБА_11 (т.8 а.с.20, т.13 а.с.197). Загальна вартість виконаних адвокатом робіт згідно з договором становила 80 000 грн, з яких 8 000 грн - авансовий платіж, а 72 000 грн - гонорар успіху, який повертається у разі невиконання адвокатом умов договору. Вказана зустріч зафіксована у:

- протоколі від 14.09.2022 за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_16 (т.8 а.с.20);

- протоколі від 21.10.2022 за результатами проведення аудіоконтролю ОСОБА_11 (т.13 а.с.196-200).

3.12. 26 серпня 2022 року о 09:59 у телефонній розмові ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_20, що ОСОБА_16 тягне час, і йому дали строк до понеділка для передачі всієї суми неправомірної вигоди, оскільки для вирішення питання на його користь вже тричі «підходили до людини» (протокол від 16.09.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 - т.8 а.с.225-226). Як вбачається із характеру розмови, інспектор ОСОБА_20 був обізнаний про відносини ОСОБА_12 та ОСОБА_16 та про затягування у питанні передачі грошових коштів для неправомірної вигоди. Обставини, висвітлені в цій розмові, узгоджуються із хронологією подій, оскільки на її момент ОСОБА_16 ще не передав суму неправомірної вигоди, а судовий розгляд у справі №552/2083/22 вже неодноразово відкладався.

3.13. 28 серпня 2022 року близько 16:30 у телефонному спілкуванні з ОСОБА_11 . ОСОБА_16 повідомив, що у зв`язку із станом здоров`я не зможе бути присутнім у судовому засіданні 29.08.2022 (т.8 а.с.197-198). Наступного дня секретар судді повідомив ОСОБА_16, що судове засідання відкладено у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному, а наступною датою судового засідання визначено 08.09.2022 о 13:30 (т.8 а.с.198-199). В цей же день о 14:59 ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_12, що судове засідання стосовно ОСОБА_16 відкладено на 08.09.2022. Це зафіксовано в:

- протоколі від 16.09.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.8 а.с.229);

- протоколі від 16.09.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.9 а.с.66);

- протоколі від 02.09.2022 огляду телефону ОСОБА_16 (т.5 а.с.30).

29 серпня 2022 року близько 16:06 ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_16 та у завуальованій формі наголосив на тому, щоб останній не затягував із наданням неправомірної вигоди. Це підтверджується протоколом від 04.10.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_16 (т.8 а.с.199).

3.14. 06 вересня 2022 року о 18:04 ОСОБА_16 у телефонному режимі повідомив ОСОБА_11 про можливість зустрітися на наступний день (прим. 07.09.2022) для передачі грошових коштів (протокол від 27.09.2022 про зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 - т.9 а.с.92).

3.15. 07 вересня 2022 року детективи НАБУ вручили ОСОБА_16 грошові кошти у сумі 1800 доларів США (18 банкнот по 100 доларів) для подальшого використання під час проведення заходів з перевірки фактичних даних про одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище (протокол від 07.09.2022 огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів - т.5 а.с.34).

Цього ж дня близько 09:47 навпроти палацу дозвілля «Листопад», який знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 58, ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_16 грошові кошти в сумі 1800 доларів США як попередньо узгоджену неправомірну вигоду для судді Київського районного суду м. Полтави за прийняття рішення стосовно не притягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП (протокол від 12.09.2022 проведення контролю за вчиненням злочину - т.10 а.с.9). Також ОСОБА_11 надав ОСОБА_16 підписаний договір про надання правничої допомоги від 14.06.2022 № 17 із копіями документів, що підтверджують право ОСОБА_11 на заняття адвокатською діяльністю, зазначивши, що саме 14.06.2022 він приходив ознайомлюватися зі справою в суді: «… Я вам ви мені договорчик черкніть… Ордер у нас від 14 червня і договор 14-тим червня ну тоість коли ми почали работать з вами. Тоість ви поняли я дату просто проставив сюда в оцей договор…» (т.4 а.с.207-208). ОСОБА_11 наголосив, що 8 000 грн ОСОБА_16 вже передав, а 72 000 грн він поверне у разі неможливості виконати домовленість. Він також сказав, що після отримання грошових коштів пізніше надасть інструкції ОСОБА_16, що треба буде робити. Вказане підтверджується:

-протоколом від 14.09.2022 за результатами аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_16 (т.8 а.с.26-28);

-протоколом від 14.09.2022 за результатами аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_11 (т.8 а.с.96-99);

-протоколом від 16.09.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.9 а.с.77-79);

-протоколом від 12.09.2022 про проведення контролю за вчиненням злочину (т.10 а.с.9);

-протоколом від 07.09.2022 за результатами спостереження за ОСОБА_11 (т.12 а.с.125-128,134-137);

-протоколом від 07.09.2022 за результатами спостереження за річчю (т.12 а.с.150, 154-155).

3.16. Після отримання від ОСОБА_16 грошових коштів події 07.09.2022 відбувалися таким чином:

?о 10:15 ОСОБА_11 передав отримані від ОСОБА_16 грошові кошти у білому конверті Особа-12 (т.10 а.с.9, т.12 а.с.128, 152);

?о 10:35 ОСОБА_11 у телефонній розмові проінформував ОСОБА_12 про отримання грошових коштів і подальшу їх передачу Особа-1 («даме») і очікування від неї відповіді (т.9 а.с.7-8, 94-95);

?о 13:36 ОСОБА_11 у телефонній розмові із ОСОБА_12 зазначив, що зателефонував «даме» і домовився про зустріч о 18:00 з приводу їхньої справи (т.9 а.с.8-9, 95);

?о 19:07 у телефонній розмові ОСОБА_11 поінформував ОСОБА_12, що в суді не вдається вирішити справу за попередньо погодженою схемою надання неправомірної вигоди у зв`язку із хвилюваннями, пов`язаними із затриманням в суді. Крім того, ОСОБА_11 повідомив про можливість забрати передані грошові кошти і спробувати вирішити питання через «дядю» (т.9 а.с.10, 97, т.10 а.с.9);

?о 19:24 у телефонній розмові із ОСОБА_11 ОСОБА_12 повідомив, що ОСОБА_10 сказав забрати грошові кошти у Особа-1, яку ОСОБА_10 знає, і ОСОБА_11 поїхав їх забирати (т.9 а.с. 98-99);

?о 19:43 з телефонної розмови ОСОБА_11 та Особа-1 (за номером телефону НОМЕР_9 3) вбачається повернення Особа-1 напередодні отриманих від ОСОБА_11 грошових коштів через вікно квартири АДРЕСА_6 (т.12 а.с.152). Особа-1 наголосила на нестабільній ситуації, на що ОСОБА_11 зазначив про можливість апеляційного перегляду і коливання курсу валют у зв`язку із затягуванням передачі коштів (т.9 а.с.77);

?о 19:48 ОСОБА_11 у телефонному режимі повідомив ОСОБА_12 про те, що він забрав грошові кошти.

Події 07.09.2022 зафіксовані у:

-протоколі від 27.09.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.9 а.с.7-8, 9-11);

-протоколі від 27.09.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.9 а.с. 87-89, 93-94, 96-98);

-протоколі від 16.09.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.9 а.с.60, 77-79);

-протоколі від 12.09.2022 про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т.10 а.с.10-11);

-протоколі від 07.09.2022 за результатами спостереження за ОСОБА_11 (т.12 а.с.128-131, 139);

-протоколі від 07.09.2022 за результатами спостереження за річчю (т.12 а.с.152,156-157).

Обвинувачений ОСОБА_11 під час допиту зазначив, що співпрацював з Особа-1 так само, як з ОСОБА_12, оскільки від неї отримував клієнтів, тому не виключив передачу їй або від неї грошових коштів від інших гонорарів успіху. Вказав, що справу ОСОБА_16 з Особа-1 не обговорював.

У судовому засіданні 15.07.2024 свідок ОСОБА_19 заперечила отримання грошових коштів від ОСОБА_11 за описаних обставин. Повідомила, що неодноразово співпрацювала із ОСОБА_11 і допомагала йому в складенні різноманітних пояснень за оплату. Вона також повідомила, що раніше працювала в ДАІ, а тепер надає юридичні послуги, не будучи адвокатом. Оскільки вона не могла представляти інтереси клієнтів у суді, спрямовувала потенційних клієнтів до адвокатів ОСОБА_11 або до ОСОБА_10 .

Суд не вважає показання Особа-1 достовірними, оскільки вони не узгоджуються із дослідженими Судом матеріалами і суперечать зафіксованій послідовності подій. Адже передача і повернення грошових коштів, спілкування ОСОБА_19 і ОСОБА_11, а також ОСОБА_11 і ОСОБА_12 з цього приводу зафіксовані у зазначених вище протоколах.

З урахуванням дослідженої комунікації в контексті фактичних обставин Суд вважає, що у схемі надання неправомірної вигоди судді за винесення необхідного судового рішення Особа-1 мала передати грошові кошти, отримані від ОСОБА_11, посереднику для подальшої передачі неправомірної вигоди. Однак з огляду на резонанс, пов`язаний з затриманням судді Ленінського районного суду, що мало місце на передодні, і підвищеною у зв`язку з цим «обережністю» представників судової влади в питаннях отримання неправомірної вигоди, в неї це не вийшло. З огляду на це, вона повідомила про неможливість передачі неправомірної вигоди і повернула гроші ОСОБА_11 .

Суд також вважає, що ОСОБА_11 і ОСОБА_12 не мали в суді прямих контактів, через яких було б можливо надати неправомірну вигоду за постановлення необхідного рішення, тому вони мусили користуватися послугами більш «досвідчених» в цьому питанні колег. Саме тому неможливість використання Особа-1 як каналу передачі неправомірної вигоди зумовила їх звернення до ОСОБА_33 .

Станом на 07.09.2022 ОСОБА_10 був обізнаний про справу ОСОБА_16, участь в ній ОСОБА_12, клопотання про відкладення судового засідання, про що свідчить його зацікавленість подальшою долею справи у розмові з ОСОБА_12 (протокол за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 - т.9 а.с.15).

3.17. Наступного дня, 08 вересня 2022 року в листуванні о 09:21 та в телефонних розмовах о 09:52 та 12:30 ОСОБА_11 і ОСОБА_12 обговорили подання клопотань до Київського районного суду м. Полтава про відкладення судового засідання, призначеного на 13:30 в цей же день (протокол огляду від 12.12.2022 - т.6 а.с.110-113; т.9 а.с.103-104). ОСОБА_11 у телефонному режимі зв`язався із секретарем судді ОСОБА_27 з приводу перспектив відкладення судового розгляду, що підтверджується протоколом від 27.09.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.9 а.с.104-105, 107).

О 18:43 відбулася зустріч ОСОБА_16 з ОСОБА_11 за адресою: м. Полтава, вул. Ветеринара, 37, під час якої ОСОБА_11 повідомив про ситуацію із головою Ленінського суду і про хвилювання в суді. Неодноразово наголосив на тому, що довго тягнули з передачею грошових коштів і відкладали судовий розгляд (т.8 а.с.29, 100). ОСОБА_11 сказав, що згідно з реєстром розгляд справи призначений на сьогодні (прим.: 08.09.2022), грошові кошти ще нікому не передав і вони зберігаються в нього (т.8 а.с.31, 102; т.10 а.с.11). ОСОБА_11 згадав про «дядька», який сьогодні в Києві і має хороші відносини із суддею, і запевнив, що завтра зранку він прийде в суд і все вирішить. Заспокоюючи ОСОБА_16 з огляду на невизначену ситуацію, ОСОБА_11 роз`яснив ОСОБА_16 алгоритм дій з правами і можливості користуватися автомобілем до моменту остаточного вирішення справи судом (т.8 а.с.101-102).

Згадка ОСОБА_11 в розмові з ОСОБА_16 про «дядька» пов`язана з домовленістю ОСОБА_10 з ОСОБА_12, що мала місце напередодні. Так, у телефонній розмові із ОСОБА_12 о 17:14 ОСОБА_10 підтвердив, що наразі перебуває в Києві і завтра зранку піде в суд, оскільки в нього там справа на 09:00, тому о 08:30 він буде в судді (т.9 а.с.15-16). Вказані обставини підтверджуються:

- протоколом від 14.09.2022 за результатами аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_16 (т.8 а.с.29);

-протоколом від 27.09.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.9 а.с.15);

-протоколом від 08.09.2022 за результатами спостереження за ОСОБА_11 (т.12 а.с.170, 182);

- протоколом від 08.09.2022 за результатами спостереження за річчю (т.12 а.с.207, 213).

В цій же розмові з ОСОБА_16 ОСОБА_11 підтвердив, що він «розщитував на те, що сьогоднішнім числом завтра все рішиться і всьо, ну а єслі нє, то скажуть що, тоість єслі нада, на пару днів откладуть, дату якусь призначать, вообщім завтра все рішиться…» (протокол від 14.09.2022 за результатами аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_11 - т.8 а.с.29).

Це свідчить про те, що станом на вечір 08.09.2022, коли відбувалася комунікація з ОСОБА_16, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 не було відомо про постанову суду, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, постановою судді Київського районного суду м. Полтава ОСОБА_27 від 08.09.2022 у справі №552/2083/22 ОСОБА_16 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. В постанові суддя оцінив неявку ОСОБА_16 та ОСОБА_11 як зловживання правами з метою уникнення відповідальності і зазначив, що до численних клопотань про відкладення адвокат не долучив підтвердження поважності неявки до суду (т.5 а.с.113-115).

Допитаний у судовому засіданні 03.06.2024 свідок ОСОБА_27 підтвердив, що розглядав справу про вчинення ОСОБА_16 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП. Зазначив, що по цій справі було призначено декілька судових засідань, але ОСОБА_16 і адвокат жодного разу не з`явились. При чому постійно подавали клопотання про відкладення судового розгляду. Як результат, справу розглянуто за їх відсутності. Адвоката, який представляв інтереси ОСОБА_16, не знав, оскільки в судові засідання він не являвся, безпосередня комунікація відбувалась через секретаря судового засідання або помічника. Заперечив жодний вплив з боку інших осіб стосовно розгляду вказаної справи.

3.18. Матеріали судової справи №552/2083/22 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_16 свідчать, що ОСОБА_11 подав 8 клопотань про відкладення судових засідань в Київському районному суді м. Полтава (копія судової справи - т.5). Зокрема, 01.08.2022 і 29.08.2022 адвокат ОСОБА_11 мотивував необхідність відкладення розгляду справи погіршенням стану здоров`я ОСОБА_16 та його госпіталізацією. Відповідно до протоколу від 19.08.2022 огляду телефону ОСОБА_16 вбачається, що 01.08.2022 ОСОБА_16 з використанням додатку «Viber» направив ОСОБА_12 довідку про перебування на амбулаторному лікуванні з 01.08.2022 (т.5 а.с.20-21). Відповідно до протоколу від 02.09.2022 огляду телефону ОСОБА_16 він 29.08.2022 направив ОСОБА_11 з використанням додатку «Viber» довідку про перебування на амбулаторному лікуванні з 29.08.2022. Цього ж дня ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_16, що його справу відклали на 08.09.2022 о 13:30 (т.5 а.с.30). 08 вересня 2022 року (в день, якою датована постанова про притягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності) у Київському районному суді м. Полтави зареєстровано 5 клопотань від адвоката ОСОБА_11, якими він мотивував необхідність витребування додаткових матеріалів в Управлінні патрульної поліції в Полтавській області, повідомляв про перебування ОСОБА_16 поза межами Полтавської області і зайнятість адвоката в інших справах поза межами Полтави і просив призначити наступну дату після 12.09.2022 (т.5 а.с.201).

На думку Суду, «активність» ОСОБА_11 у поданні відповідних клопотань саме 08.09.2022 зумовлена попередньо обговореною позицією із ОСОБА_12 про потребу «врятувати» справу в Київському районному суді м. Полтава шляхом залучення «дяді» (прим.: ОСОБА_10 ) (т.9 а.с.11-14).

Під час допиту в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 зазначив, що нічого не робив за весь час розгляду справи (09.06.2022 - 08.09.2022), оскільки ОСОБА_16 постійно відтягував передачу «гонорару успіху» і в обвинувачених були побоювання, що він не сплатить обумовлену суму, оскільки відносився до «особливої категорії» клієнтів.

3.19. 08 вересня 2022 року о 19:00 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 обговорили можливу суму неправомірної вигоди у разі подачі апеляційної скарги, а ОСОБА_12, у свою чергу, зазначив, що передасть «дяді» про «відбій» в Київському районному суду м. Полтава (т.9 а.с.16-17).

Цього ж дня о 20:29 під час телефонної розмови ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_10 про винесення постанови у справі №552/2083/22: «Ну короче не відклали, розглянули... відмовили», на що останній повідомив, що від нього не беруть слухавку в суді. ОСОБА_12 запитав стосовно можливості вирішити питання «вище», на що ОСОБА_10 зазначив про написання апеляційної скарги на рішення (т.9 а.с.20).

О 20:37 ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_11, що «дядя» сказав писати апеляцію, на що ОСОБА_11 зазначив, що завтра (прим.: 09.09.2022) запропонує це ОСОБА_16 (т.6 а.с.116-118).

Зазначене спілкування між ОСОБА_10 і ОСОБА_12 з приводу подальших дій та інформування ОСОБА_11 зафіксовано у:

- протоколі від 27.09.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.9 а.с.16-17, 20-21);

- протоколі від 27.09.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.9 а.с.108).

3.20. Викладене свідчить, що ОСОБА_11 і ОСОБА_12, підбуривши ОСОБА_16 на надання неправомірної вигоди і отримавши від нього грошові кошти для передачі їх за постановлення судового рішення судом першої інстанції на користь ОСОБА_16, зі своєї сторони виконали всі дії, які вважали необхідними для реалізації спільного злочинного умислу. Однак, з обставин, що не залежали від їхньої волі, вони не виконали наявних домовленостей, і злочин не був доведений до кінця. Однак на цьому їх протиправна діяльність не припинилася, і вони вирішили продовжити її шляхом надання неправомірної вигоди в суді апеляційної інстанції за вирішення цього ж питання, залучивши до процесу передачі неправомірної вигоди адвоката ОСОБА_10, який мав дружні відносини з головою і суддями Полтавського апеляційного суду.

3.21. 09 вересня 2022 року о 10:11 ОСОБА_11 у телефонній розмові повідомив ОСОБА_16, що не вдалося вирішити справу, і запропонував подати апеляцію на постанову суду від 08.09.2022. На це ОСОБА_16 зазначив, що йому треба подумати (т.9 а.с.112).

Ввечері цього дня о 19:12 на автостоянці за ТРЦ «Конкорд», що розташована за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 60А, ОСОБА_11 окреслив ОСОБА_16 подальший розвиток питання у випадку подачі апеляційної скарги. У ході цієї зустрічі ОСОБА_11 повернув ОСОБА_16 грошові кошти в сумі 1 800 доларів США, одержані напередодні для передачі в якості неправомірної вигоди за постановлення позитивного судового рішення. Ці фактичні обставини підтверджуються:

-протоколом від 14.09.2022 за результатами аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_16 (т.8 а.с.33);

-протоколом від 14.09.2022 за результатами аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_11 (т.8 а.с.103-107);

-протоколом від 09.09.2022 за результатами спостереження за ОСОБА_11 (т.12 а.с.231-232, 246-247);

-протоколом від 09.09.2022 за результатами спостереження за річчю (т.13 а.с.10, 17-18).

В цей же день ОСОБА_16 повернув отримані від ОСОБА_11 кошти детективам НАБУ, про що складено відповідний протокол від 09.09.2022 (т.5 а.с.42).

О 19:20 ОСОБА_11 у телефонній розмові повідомив ОСОБА_12, що ОСОБА_16 погодився подати апеляційну скаргу і про повернення грошових коштів. ОСОБА_12 запитав стосовно реакції ОСОБА_16 з приводу грошових коштів, які передані раніше (8 000 грн), на що ОСОБА_11 повідомив, що їх повертати ніхто не буде, оскільки їх безповоротна передача - безпосередня умова підписаного договору про надання правничої допомоги. Вказана розмова між обвинуваченими підтверджуються:

-протоколом від 27.09.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.9 а.с.22);

-протоколом від 27.09.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.9 а.с.112, 118).

3.22. 13 вересня 2022 року ОСОБА_11 подав до Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу на постанову судді Київського районного суду м. Полтава у справі №552/2083/22 (т.5 а.с.56-59). З протоколу від 14.10.2022 огляду мобільного телефону ОСОБА_16 вбачається, що ОСОБА_11 через застосунок «Viber» повідомив, що «… скаргу з Київського районного суду м. Полтави ще не передали в апеляцію, і ОСОБА_25 повинен заїхати проставити печатку» (т.5 а.с.56-57). Для Суду очевидно, що мова йде про ОСОБА_12, який сприяв апеляційному оскарженню постанови і був обізнаний про це. З розмови ОСОБА_11 та ОСОБА_12 20 вересня 2022 року вбачається, що подана апеляційна скарга зареєстрована 20.09.2022 (т.9 а.с.37).

3.23. 28 вересня 2022 року о 15:53 ОСОБА_11 у телефонній розмові повідомив ОСОБА_12, що справу ОСОБА_16 призначили в Полтавському апеляційному суді на 04.10.2022. Своєю чергою, ОСОБА_12 наголосив, що ОСОБА_16 вже слід передати грошові кошти ( протокол від 04.10.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 - т.9 а.с.38).

3.24. 29 вересня 2022 року об 11:53 ОСОБА_10 з використанням абонентського номеру НОМЕР_10 4 повідомив ОСОБА_12, що 04.10.2022 судове засідання не відбудеться, оскільки суддя буде у відрядженні, однак треба на всяк випадок з`явитись у судове засідання: «Четвертого нічого не буде. Товариш у відрядженні. Подивіться... Ви заявіться на всякий случай». Відповідна розмова обвинувачених зафіксована у:

-протоколі від 04.10.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.9 а.с.41);

-протоколі від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.11 а.с.2).

На думку Суду, застереження про необхідність явки в судове засідання свідчить про намагання приховати факт спілкування ОСОБА_10 із суддею Полтавського апеляційного суду та завчасну обізнаність про перебіг справи (т.9 а.с.41, т.11 а.с.2), оскільки про відрядження судді ОСОБА_16 на той час не був повідомлений.

В цей же день після розмови ОСОБА_10 з ОСОБА_12 близько 13:15 відбулася зустріч ОСОБА_16 з ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_7 . ОСОБА_11 поінформував, що апеляційна скарга потрапила на розгляд до голови Полтавського апеляційного суду, що їх влаштовує («все харашо, попали на самого главного»). Він також зазначив, що для задоволення апеляційної скарги, розгляд якої призначено на 04.10.2022, та скасування постанови суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності необхідно до 30.09.2022 («завтра він уже йтиме» - т.8 а.с.40) передати неправомірну вигоду в сумі 1800 доларів США («хватає, все нормально»- т.8 а.с.40), яка має бути надана судді за позитивне рішення у справі. ОСОБА_11 запевнив ОСОБА_16, що цього разу все вийде, в тому числі з огляду на направлення запиту до гідрометцентру для підсилення позиції по справі: «ну оце отак, по цьому поводу сказали, шо должно буть все ок, тоість сказали шоб на четверте число відповідь із гідрометцентра шоб було». Відповідна комунікація підтверджується:

-протоколом від 17.10.2022 за результатами аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_16 (т.8 а.с.38-42);

-протоколом від 17.10.2022 за результатами аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_11 (т.8 а.с. 121-124).

Про направлення запиту ОСОБА_11 30 вересня 2022 року о 13:30 повідомив ОСОБА_12, зазначивши, що до 04.10.2022 відповідь на запит не встигне надійти, але цього дня судове засідання буде відкладено (протокол від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 - т.10 а.с.58-59, протокол від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 - т.11 а.с.3).

Направлений запит на адресу Полтавського обласного центру з гідрометеорології щодо надання довідки про стан погодних умов в проміжку часу з 08:00 до 09:00 19.05.2022, щодо якого зазначав ОСОБА_11 в розмові з ОСОБА_16 і ОСОБА_12 в контексті підсилення позиції для постановлення судового рішення за неправомірну вигоду, міститься у т.5 а.с.86.

3.25. 03 жовтня 2022 року об 11:04 ОСОБА_12 підтвердив ОСОБА_11 раніше озвучену інформацію, що 04.10.2022 судове засідання не відбудеться у зв`язку із відрядженням судді (т.10 а.с.63, 173; т.11 а.с.6).

Цього ж дня о 14:31 представник Полтавського апеляційного суду у телефонному режимі повідомив ОСОБА_11 про відкладення судового розгляду у зв`язку із відрядженням судді на 09:20 15 листопада 2022 року (протокол від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 - т.10 а.с.64). Про перенесення судового засідання на іншу дату працівник Полтавського апеляційного суду повідомив також ОСОБА_16 (протокол від 25.10.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_16 - т.11 а.с.126), однак о 15:40 ОСОБА_11 у додатку «Viber» також надіслав ОСОБА_16 повідомлення про відкладення засідання у зв`язку із перебуванням судді у відрядженні (протокол огляду від 14.10.2022 - т.5 а.с.60).

О 15:43 ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_12 про телефонний дзвінок і відкладення, на що останній повідомив, що «дядя також його про це уже повідомив» (протокол від 25.10.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 - т.10 а.с.174, протокол від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 - т.11 а.с.7).

3.26. 12 жовтня 2022 року о 13:10 ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_11, зустрічався із «дядьком» і треба «оживлятися» із ОСОБА_16 (прим. «ІНФОРМАЦІЯ_16»), на що ОСОБА_11 повідомив, що зателефонує йому (т.10 а.с.68).

Цього ж дня, о 14:42 ОСОБА_11 знову повідомили з Полтавського апеляційного суду про призначення судового засідання на 09:20 15 листопада 2022 року (т.9 а.с.126, т.10 а.с.70).

3.27. 13 жовтня 2022 року о 10:02 ОСОБА_12 у телефонному режимі озвучив ОСОБА_10 ( НОМЕР_11 ) прізвище « ОСОБА_16 », на чому розмова завершилась. Таким чином ОСОБА_12 нагадав ОСОБА_10 прізвище особи, щодо справи якої він мав переговорити з суддею. Адже трохи раніше цього дня, о 09:42 ОСОБА_10 у телефонному режимі повідомив суддю Полтавського апеляційного суду за абонентським номером НОМЕР_12, в провадженні якого перебувала справа ОСОБА_16, що зараз йде до нього, після чого мала місце відповідна коротка розмова з ОСОБА_12 .

Вказані розмови зафіксовані у:

-протоколі від 25.10.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.10 а.с.173-174);

-протоколі від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.11 а.с.12);

-протоколі від 25.10.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_10 (т.11 а.с.72);

-протоколі від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_10 (т.11 а.с.81).

Цього ж дня у ході розмови через месенджер «Viber» ОСОБА_11 сказав ОСОБА_16, що прямого контакту із суддею, який здійснює апеляційне провадження, в нього немає, і з ним спілкується інша людина («я трошки другого дядю попросив», «дядько якийсь балакав»). Крім того, він підтвердив направлення до суду відповіді гідрометцентра і нагадав про необхідність передачі грошових коштів, бо його вже питають про це (протокол від 17.10.2022 за результатами аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_11 - т.8 а.с.109).

3.28. 20 жовтня 2022 року о 10:57 суддя Полтавського апеляційного суду, в провадженні якого перебувала справа ОСОБА_16, попросив ОСОБА_10 нагадати йому фамілію, про яку той казав раніше, і між ними відбувся такий діалог:

Суддя: «Слышишь, а ты мне скажи ще такий вопрос: а там ти якусь фамілію харьковську казав ота»;

ОСОБА_10 : «Не харьковську - в тебе сто тридцята. ОСОБА_30».

Суддя: « ОСОБА_34 »

ОСОБА_10 : « ОСОБА_30 ».

Суддя: « ОСОБА_35 »

ОСОБА_10 : «Угу, глянь.»

Суддя: «Хорошо. Все, добро.»

Ця розмова зафіксована в:

-протоколі від 25.10.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_10 (т.11 а.с.73-74);

-протоколі від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_10 (т.11 а.с.83).

Враховуючи той факт, що ОСОБА_10 не знайомий із ОСОБА_16, не спілкувався із ним, не є його адвокатом, зокрема, у справі про вчинення адміністративного правопорушення, згадка у такому контексті його прізвища у розмові з суддею підтверджує обізнаність про нього від ОСОБА_12 і участь ОСОБА_10 у вирішенні питання про скасування постанови від 08.09.2022, якою ОСОБА_16 притягнуто до адміністративної відповідальності.

3.29. 21 жовтня 2022 року о 16:42 поряд з будівлею за адресою: м. Полтава, вул. Вузька, 19 відбулася зустріч ОСОБА_16 з ОСОБА_11 . Обвинувачений вказав ОСОБА_16 на необхідність невідкладного надання грошових коштів, оскільки з суддею Полтавського апеляційного суду вже досягнуто домовленість про вирішення справи на користь ОСОБА_16, а ОСОБА_11 треба відзвітувати про прийняте рішення щодо передачі грошових коштів. ОСОБА_11 нагадав ОСОБА_16 про попереднє затягування із передачею грошових коштів з натяком на те, що саме таке затягування призвело до вирішення справи не на його користь (т.8 а.с.114).

Суд звертає увагу на те, що посилання на затягування ОСОБА_16 з передачею грошових коштів під час перебування справи в першій інстанції від ОСОБА_11 звучало протягом всієї комунікації з ОСОБА_16 і ОСОБА_12 :

ОСОБА_30 : «А остальну допустім суму в понеділок встрітиться пораньше?»

ОСОБА_36 : «Все нада зразу»

ОСОБА_30 : «На виходних да?»

ОСОБА_36 : «Ну чим раньше тим лучше» (т. 8 а.с. 22);

…

ОСОБА_36 : «Та да затягнули його просто, аби раньше воно ще було» (т.8 а.с.35)

…

ОСОБА_36 : «А це воно у на тянеться уже хто зна скіки» (т.8 а.с.105)

…

ОСОБА_36 : «Короче не знаю, щось поки що оцей пан «ІНФОРМАЦІЯ_16» не дзвонить до мене. Я йому то казав за пару днів до вихідних, ну, да. Ну, короче що? Я його трогать уже тоді не буду, правильно?» (т.8 а.с.225)

…

ОСОБА_36 : «Щось і друг наш не дзвонить. Та все, по барабану, пішов в жопу. Ще дарма, що відкладаємось. Як **уть мені ***6стягнення що затягую (т.8 а.с.234-235)

…

ОСОБА_36 : «Бо, ну, я думаю, що вони не відкладуть. Ми і так відкладаємся назад раз п`ятий» (т. 9 а.с. 12)

…

ОСОБА_36 : «Якби він менше б тягнув кота за хвіст, уже було б все за****. Ну, а так йому вже й їздить нельзя» (т.9 а.с.19).

…

Про зустріч з ОСОБА_16 ОСОБА_11 о 16:55 відзвітував ОСОБА_12 і повідомив, що ОСОБА_16 попросив час для надання грошових коштів. ОСОБА_11 переповів зміст розмови, під час якої передав ОСОБА_16, що «людина» вже домовилась і що чекають зворотної угоди: «Вже, - кажу, - хвате іграть. Бо людина вже така, вроде б і пішла туди. Вже сказала, все ок, все хорошо, просто ждуть обратну сторону сделки ждуть» (т.9 а.с.144). Враховуючи контекст обставин, в яких здійснювалася відповідна комунікації, і розвиток подій, які є предметом цього кримінального провадження, Суд вважає, що під «обратною стороною сделки» учасники мали саме грошові кошти, які мали бути надані в якості неправомірної вигоди.

Разом із тим, ОСОБА_12 зазначив, що «дяді» зателефонує, коли отримають хоча б частину погодженої суми, оскільки в такому випадку є гарантія, що отримають усю суму і не буде ситуації, що за «три дня до дати» нічого не вийде (т.9 а.с.145-146). Зазначені розмови зафіксовані в:

-протоколі від 31.10.2022 за результатами аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_11 (т.8 а.с.113-116);

-протоколі від 31.10.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.9 а.с.144);

-протоколі від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.10 а.с.87-90).

Оцінюючи зміст розмов ОСОБА_11 та ОСОБА_12, пов`язаних з наданням ОСОБА_16 грошових коштів, Суд вбачає з їх боку обурення затягуванням з передачею неправомірної вигоди; це в подальшому зумовлює вимогу щодо передачі грошових коштів в якості «передоплати». Так, 24 жовтня 2022 року о 16:52 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у телефонному режимі обговорили необхідність отримання частини грошових коштів від ОСОБА_16 :

ОСОБА_11 : «В общем, если что, можно йому втулить, типа предоплату, да?»

ОСОБА_12 : «Давай попробуем» (т.10 а.с.91, 197; т.11 а.с.29)

Цього ж дня ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_12 про телефонну розмову з ОСОБА_16, в якій він обговорив, що для скасування рішення Київського районного суду м. Полтава щодо притягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності необхідно спочатку передати частину неправомірної вигоди (т.11 а.с.30).

Своєю чергою, 25 жовтня 2022 року о 13:17 ОСОБА_16 повідомив ОСОБА_11, що після розмови з дружиною готовий передати 300 доларів США, про що ОСОБА_11 одразу (о 13:19) повідомив ОСОБА_12 (т.10 а.с.95, т.11 а.с.133). Це зафіксовано в:

-протоколі від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.10 а.с.91-92, 95);

-протоколі від 11.11.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.10 а.с.197);

-протоколі від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.11 а.с.18-19, 29).

3.30. 26 жовтня 2022 року детективи вручили ОСОБА_16 грошові кошти у сумі 300 доларів США (3 банкноти по 100 доларів) для подальшого використання під час проведення заходів з перевірки фактичних даних про одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище (протокол від 26.10.2022 огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів - т.5 а.с.61). Цього ж дня ОСОБА_16 передав їх ОСОБА_11 о 16:42 за адресою: АДРЕСА_7 для їх подальшої передачі судді Полтавського апеляційного суду за скасування постанови Київського районного суду м. Полтава від 08.09.2022 про притягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності (протокол від 26.10.2022 за результатами проведення спостереження за річчю - т.13 а.с.91). ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_16, що решту неправомірної вигоди, тобто 1500 доларів США, йому потрібно передати не пізніше 10 або 11 листопада 2022 року, враховуючи призначене на 15.11.2022 судове засідання: «… Так, два три дня, так по цьому щас подивимся бо там шось дивились шо получається, це 15 число, це вівторок чи понеділок... Так ось листопад 15 число це вівторок получається, ну як би десь 10-го, одинадцяте…» (т.8 а.с.142, 183; т.11 а.с.206).

Одразу після цього о 16:49 ОСОБА_11 попросив свою дружину зустрітися із ОСОБА_12 і передав їй грошові кошти (т.10 а.с.99, т.11 а.с.206, т.13 а.с.91). О 16:59 дружина ОСОБА_11 - ОСОБА_37 зателефонувала ОСОБА_12 з повідомленням про необхідність передачі від ОСОБА_11 грошових коштів, називаючи їх документами. Близько 17:10 на вул. Пушкіна в місті Полтава ОСОБА_37 передала грошові кошти ОСОБА_12 (т.10 а.с.203, т.11 а.с.35, 206, т.13 а.с.92). В подальшому о 17:25 біля будинку №10 по вул. Станіславського ОСОБА_12 передав ці грошові кошти своїй сестрі ОСОБА_38 (протокол від 26.10.2022 за результатами проведення спостереження за річчю - т.13 а.с.93), і вони виїхали з міста до місця проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_4 (т.11 а.с.206). Вказані події підтверджуються:

-протоколом від 23.11.2022 за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_11 (т.8 а.с.141-143);

-протоколом від 23.11.2022 за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_16 (т.8 а.с.182-184);

-протоколом від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.10 а.с.99);

-протоколом від 11.11.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.10 а.с.203);

-протоколом від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.11 а.с.35);

-протоколом від 30.11.2022 про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т.11 а.с.206);

-протоколом від 26.10.2022 за результатами проведення спостереження за річчю (т.13 а.с.91-100).

Вказані обставини у своїй сукупності узгоджуються із розмовами ОСОБА_12 та ОСОБА_11 21.10.2022 (пункт 3.29 цього вироку) стосовно необхідності передати частину неправомірної вигоди з метою предметного вирішення справи з ОСОБА_10 та отримання гарантій передачі всієї грошової суми.

3.31. 27 жовтня 2022 року о 16:12 у ході телефонної розмови ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_16 про необхідність передачі другої частини неправомірної вигоди судді 10 листопада 2022 року, що зафіксовано в:

-протоколі від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.10 а.с.101);

-протоколі від 17.02.2023 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_16 (т.11 а.с.134);

-протоколі від 30.11.2022 про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т.11 а.с.206).

3.32. 04 листопада 2022 року об 11:40 ОСОБА_12 поінформував ОСОБА_11 про розмову з ОСОБА_10 з приводу ОСОБА_16 :

ОСОБА_39 : «И бачив мене сьогодні дядя. Тоже начав: Давай,давай, давай, ІНФОРМАЦІЯ_16 сюда»

ОСОБА_36 : «Ти кажи: Давай результат мені! Давай результат!»

Крім того, зазначив, що ОСОБА_10 цікавився іншими учасниками вирішення питання і ОСОБА_12 повідомив про ОСОБА_11 (т.10 а.с.114, 210; т.11 а.с.45).

3.33. 07 листопада 2022 року о 14:48 знову відбулась розмова ОСОБА_12 з ОСОБА_11 з приводу подій, що є предметом цього судового розгляду, під час якої ОСОБА_12 розповів про зустріч із «дядьком» (прим.: ОСОБА_10 ), їх розмову з приводу ненадійності ОСОБА_16 (прим.: «ІНФОРМАЦІЯ_16»), а також з приводу його ( ОСОБА_10 ) участі у справі в контексті того, що він не піде в суд (прим.: «туди»). Причому, у розмові ОСОБА_11 припустив, що «дядько все разом скаже і оплатить». Крім того, ОСОБА_12 зазначив, що повідомив ОСОБА_10 про людину, з якою вже тривалий час працює, який зможе піти в суд. Вказані розмови зафіксовані у:

- протоколі від 18.11.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.10 а.с.35);

-протоколі від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.10 а.с.114-115,116-117);

-протоколі від 11.11.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.10 а.с.210);

-протоколі від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.11 а.с.45);

-протоколі від 30.11.2022 про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т.11 а.с.207).

3.34. 10 листопада 2022 року ОСОБА_16 вручені грошові кошти у сумі 1500 доларів США (15 банкнот по 100 доларів) для подальшого використання під час проведення заходів з перевірки фактичних даних про одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище (протокол від 10.11.2022 огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів - т.5 а.с.66). У телефонній розмові із ОСОБА_16, що відбулася о 15:39, ОСОБА_11 підтвердив, що грошові кошти необхідно передати сьогодні (т.11 а.с.135). Пізніше, о 16:27 поряд з ТЦ «Мир» за адресою: м. Полтава, проспект Миру, 30А, ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_16 грошові кошти у сумі 1500 доларів США як другу частину неправомірної вигоди для судді Полтавського апеляційного суду за скасування постанови судді Київського районного суду м. Полтави від 08.09.2022 у справі № 552/2083/22:

ОСОБА_30: «Шчитай полторашичка»

ОСОБА_36: «Раз, два, три, чотири, пять, шесть, сєм, восємь, десять, одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, п`ятнадцять, всьо все правильно». (т.8 а.с.146, 186; т.11 а.с.207, т.13 а.с.103).

Після цього, о 16:33 ОСОБА_11 у телефонній розмові повідомив ОСОБА_12 про зустріч з ОСОБА_16 і отримання від нього грошових коштів: « Алло, ОСОБА_80, плюс» (т.10 а.с.120, т.10 а.с.225, т.11 а.с.49, т.13 а.с.104).

Події 10 листопада 2022 року зафіксовані у:

-протоколі від 23.11.2022 за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_11 (т.8 а.с.145-146);

-протоколі від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.10 а.с.119-120);

-протоколі від 18.11.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.10 а.с.225);

-протоколі від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.11 а.с.49);

-протоколі від 17.02.2023 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_16 (т.11 а.с.135);

-протоколі від 30.11.2022 про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т.11 а.с.207);

-протоколі від 10.11.2022 за результатами проведення спостереження за річчю (т.13 а.с.103-110).

3.35. 11 листопада 2022 року близько 09:00 за адресою: вул. Котляревського, 10 ОСОБА_12, обговорював з ОСОБА_10 апеляційну скаргу по справі ОСОБА_16 і передав йому грошові кошти, отримані від ОСОБА_16, для їх подальшого надання судді Полтавського апеляційного суду за скасування рішення Київського районного суду м. Полтава щодо притягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності (т.11 а.с.101-102, 208; т.13 а.с.114).

Цього ж дня ОСОБА_10 зустрівся із суддею Полтавського апеляційного суду, в провадженні якого перебувала справа, і нагадав йому про ОСОБА_16 (прим. «ІНФОРМАЦІЯ_13») (т.11 а.с.105). У подальшому із грошовою сумою ОСОБА_10 вийшов із приміщення Полтавського апеляційного суду (т.11 а.с.208), отже ОСОБА_10 гроші судді не передав.

Вказані події зафіксовані у:

-протоколі від 08.12.2022 за результатами аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_10 (т.11 а.с.101-102, 105);

-протоколі від 30.11.2022 про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т.11 а.с.208);

-протоколі від 11.11.2022 за результатами спостереження за річчю (т.13 а.с.114-119, 122, 126).

Допитаний у судовому засіданні 01.07.2024 свідок ОСОБА_41 повідомив, що знайомий із ОСОБА_10 більше 30 років. Підтвердив, що розглядав справу ОСОБА_16 в апеляційному порядку, мотиви прийняття рішення викладені в постанові. Жодного процесуального та позапроцесуального впливу на нього ніхто не здійснював.

3.36. У період з 11 листопада по 13 листопада 2022 року не зафіксовано перебування ОСОБА_10 у приміщенні Полтавського апеляційного суду та його комунікації з ОСОБА_12 . Однак 14 листопада 2022 року о 10:16 у телефонній розмові ОСОБА_12 пояснив ОСОБА_11, що треба буде завтра (15.11.2022) піти у справі ОСОБА_16 заперечувати та підтримувати скаргу. ОСОБА_11 додатково запитав, чи ходили вирішувати справу стосовно ОСОБА_16, на що ОСОБА_12 відповів, що уточнить усі ці моменти. Водночас останній висловив сумніви щодо можливого позитивного рішення в апеляційній інстанції (т.10 а.с.44). Цього ж дня о 10:44 ОСОБА_10 підтвердив, що погодив із суддею Полтавського апеляційного суду скасування постанови судді Київського районного суду м. Полтави (т.10 а.с.231, т.11 а.с.55, 86, 208):

ОСОБА_12 : «У нас порядок?»

ОСОБА_10 «Да. Це ти имеешь ввиду по оцьому

ОСОБА_42 : «Той, що ІНФОРМАЦІЯ_12».

Суд вважає, що під таким погодженням ОСОБА_10 мав на увазі можливість постановлення позитивного рішення за обумовлений розмір неправомірної вигоди

Про факт погодження ОСОБА_12 одразу о 10:45 у телефонному режимі повідомив ОСОБА_11 (т.10 а.с.232, т.11 а.с.56, 208):

ОСОБА_36 : «а на завтра сказав все ок, да?»

ОСОБА_39 : «Да, завтра, сказав: «Ідіть заперечуйте, буде все ок»

Вказане підтверджується:

-протоколом від 18.11.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.10 а.с.44-46);

-протоколом від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.10 а.с.125-128);

-протоколом від 18.11.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.10 а.с.228-229, 231);

-протоколом від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.11 а.с.52-56);

-протоколом від 08.12.2022 за результатами аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_10 (т.11 а.с.109);

-протоколом від 30.11.2022 про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т.11 а.с.208).

Водночас, 14.11.2022 з 11:21 відбулась зустріч ОСОБА_10 із іншим суддею Полтавського апеляційного суду, після якої ідентифіковані грошові кошти почали фіксуватися саме у нього (протоколи від 14.11.2022, від 15.11.2022, від 16.11.2022, від 17.11.2022 спостереження за річчю - т.13 а.с.152-157, а.с.167-172, а.с.178-181, а.с.190-191), а частина цих грошових коштів відшукана під час обшуку у службовому кабінеті № 214 Полтавського апеляційного суду, яким користується цей суддя (пункт 3.40 цього вироку).

3.37. 15 листопада 2022 року постановою Полтавського апеляційного суду у справі №552/2083/22 задоволено апеляційні скарги ОСОБА_16 та його захисника - адвоката ОСОБА_11, скасовано постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 31 січня 2022 року7 та закрито провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_16 складу адміністративного правопорушення (т.4 а.с.217-219). О 09:49 ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_12 про позитивне рішення у справі (т.6 а.с.141). О 09:50 ОСОБА_11 у телефонному режимі підтвердив ОСОБА_16 задоволення апеляційної скарги і про можливість з цим рішенням повернути посвідчення водія (т.10 а.с.46, т.11 а.с.137). О 09:50 ОСОБА_12 відзвітував ОСОБА_10 про вирішення справи (т.11 а.с.111). Це підтверджується:

-протоколом від 12.12.2022 огляду телефону ОСОБА_12 (т. 6 а.с.141);

-протоколом від 18.11.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.10 а.с.46);

-протоколом від 17.02.2023 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_16 (т.11 а.с.137);

-протоколом від 08.12.2022 за результатами проведення відеоконтролю стосовно ОСОБА_10 (т.11 а.с.111).

3.38. 16 листопада 2022 року об 11:06 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у телефонному режимі обговорили отримання грошових коштів («бабок получили, все нормально уже») (т.10 а.с.50), що зафіксовано в:

-протоколі від 18.11.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.10 а.с.46-50);

-протоколі від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.10 а.с.128-131);

-протоколі від 18.11.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж ОСОБА_12 (т.10 а.с.235);

-протоколі від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж ОСОБА_12 (т.11 а.с.56-57);

-протоколі від 08.12.2022 за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_10 (т.11 а.с.111);

-протоколі від 17.02.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_16 (т.11 а.с.137).

3.39. 17 листопада 2022 року ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_16 через застосунок «Viber» про допущену описку в рішенні Полтавського апеляційного суду щодо дати рішення суду першої інстанції що підтверджується протоколом від 18.11.2022 огляду мобільного телефону ОСОБА_16 (т.5 а.с.79). Під час судового засідання суддя, який здійснював апеляційний перегляд, неодноразово неправильно ідентифікував оскаржувану постанову, що підтверджується звукозаписом судового засідання від 15.11.2022 та протоколом огляду від 16.02.2023 диску із стенограмою судового засідання (т.6 а.с.158-160), ОСОБА_11 на це не відреагував. Це підтверджує формальну участь ОСОБА_11 як адвоката у судовому засіданні з огляду на те, що результат розгляду цієї апеляційної скарги був вже вирішений.

3.40. 17 листопада 2022 року проведені обшуки, під час яких виявлені і вилучені передані ОСОБА_16 попередньо ідентифіковані банкноти по 100 доларів США. Так, у службовому кабінеті № 214 Полтавського апеляційного суду, яким користується інший суддя ніж той, в провадженні якого перебувала справа, вилучені заздалегідь ідентифіковані банкноти з серіями HD05990518B, KL34669354D, HB85441607Q, HB94243586L, HF07415294F, KL78296784A (т.5 а.с.126-132).

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні 03.06.2024 пояснив, що з ОСОБА_10 був укладений договір про надання правничої допомоги сину ОСОБА_22 у справі за ст.130 КУпАП. Гонорар за участь в суді першої інстанції становив 1 000 доларів США. Проте, ОСОБА_10 несумлінно виконував взяті на себе зобов`язання як адвокат, тому свідок прийняв рішення про розірвання угоди та повернення сплаченого гонорару. Через три дні після повернення грошових коштів відбулися обшуки, під час яких вилучили, у тому числі, ці грошові кошти.

Суд, сприймаючи можливу наявність відносин з надання правової допомоги сину ОСОБА_22, не враховує такий перебіг подій. Адже Суду не представлено жодного підтвердження відносин між адвокатом і клієнтом, оплати гонорару (як це передбаченого чинним законодавством) і його повернення.

За місцем проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_5 вилучені банкноти CC28402403A, AB91048486E (т.5 а.с.121-125).

Обвинувачений ОСОБА_10 під час допиту зазначив, що у травні-червні 2022 року ОСОБА_12 позичив у нього гроші у розмірі 2 000 доларів США для купівлі автомобіля з умовою, що в кінці року поверне всю суму. У листопаді 2022 року ОСОБА_12 повернув з суми боргу 1 500 доларів США, це відбулося в той же день, коли ОСОБА_10 заходив до судді ОСОБА_43 в особистих справах. Суд відхиляє висунуту версію подій з огляду на її невідповідність матеріалам кримінального провадження і загального характеру зафіксованих розмов, які жодним чином не стосувалися повернення боргу. Крім того, Суд зважує на сумнівність такого перебігу подій та темпорального співпадіння із передачею грошових коштів ОСОБА_11 від ОСОБА_16 .

За місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_4 вилучені банкноти KB53224717K, FB65551072A (т.6 а.с.1-4).

Обвинувачений ОСОБА_12 з приводу цього під час допиту пояснив, що співпраця із ОСОБА_11 ґрунтувалась на паритетному принципі (50% на 50%) за надані послуги. Тому посеред апеляційного розгляду ОСОБА_11, отримавши грошові кошти від ОСОБА_16 за надані послуги, передав ОСОБА_12 його половину (1 000 доларів США), якою останній міг розпоряджатися на власний розсуд. Таким чином, отримавши грошові кошти ОСОБА_12 повернув більшу частину грошових коштів ОСОБА_10 в якості погашення боргу.

Суд відхиляє показання ОСОБА_12 за аналогічних підстав. Додатково Суд звертає увагу, що ОСОБА_12 не міг розпорядитися «гонораром успіху» одразу після його отримання, з огляді на відсутність позитивного рішення у справі ОСОБА_16 на той момент і наявного зобов`язання повернути ОСОБА_16 ці кошти у випадку постановлення негативного рішення в суді апеляційної інстанції.

Досліджені протоколи за результатами спостереження за річчю (грошовими коштами) лише опосередковано формують уявлення про переміщення грошових коштів з огляду на специфіку предмета спостереження та їх передачу різними особами. Водночас, Суд визнає таку зміну місця знаходження ідентифікованих грошових коштів:

ОСОБА_16 > ОСОБА_11 > ОСОБА_12 > ОСОБА_10 >

приміщення Полтавського апеляційного суду.

Вказаний алгоритм ґрунтується на результатах обшуків за місцем проживання ОСОБА_12, ОСОБА_10 і в приміщенні суду, де були відшуканні та вилучені заздалегідь ідентифіковані грошові кошти.

3.41. Досліджені докази дають Суду підстави вважати доведеними фактичні обставини:

- зупинення 19.05.2022 ОСОБА_16 інспектором ОСОБА_20 і складення щодо нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП; надання контакту ОСОБА_12 для вирішення питання про непритягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності;

- активну комунікацію між ОСОБА_12, а з 23 серпня 2022 року - ОСОБА_11 і ОСОБА_16 щодо питань, пов`язаних з притягненням ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності, що мала місце в період після складення протоколу до винесення судом першої інстанції рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності. При чому характер цієї комунікації однозначно свідчить про те, що надання неправомірної вигоди судді, в провадженні якого перебуває справа, є єдиним способом щодо отримання позитивного для ОСОБА_16 рішення;

- отримання ОСОБА_12 від ОСОБА_16 грошових коштів у сумі 8 000 гривень в якості оплати фактично виконаних робіт до звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення;

- активну комунікацію між ОСОБА_11 і ОСОБА_16 щодо питань, пов`язаних з оскарженням постанови суду першої інстанції і її скасуванням. Зміст цієї комунікації як і тієї, що відбувалася напередодні, свідчить, що рішення може бути скасоване за надання неправомірної вигоди;

- укладення договору про надання правничої допомоги, датованого 14.06.2022, з умовами, які полягали у легалізації передачі 1800 доларів США в якості гонорару успіху;

- активну комунікацію між ОСОБА_12 і ОСОБА_11 в період описаних подій щодо вирішення питання про непритягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності. Характер їх спілкування свідчить про узгодженість і спільність їх дій, обурення затягуванням передачі грошових коштів, звичність використання такої практики у професійній діяльності;

- відсутність у ОСОБА_12 і ОСОБА_11 прямих контактів для передачі неправомірної вигоди судді, що обумовило залучення в цей процес інших осіб;

- надання ОСОБА_16 ОСОБА_11 07.09.2022 грошових коштів у сумі 1800 доларів США для подальшої їх передачі за постановлення необхідного судового рішення;

- залучення Особа-1 після надання ОСОБА_16 . ОСОБА_11 грошових коштів, яка мала здійснити подальшу передачу неправомірної вигоди за постановлення необхідного рішення; передачі їй 07.09.2022 ОСОБА_11 грошових коштів і їх повернення цього ж дня у зв`язку з хвилюваннями в суді, обумовленими затриманням судді іншого суду;

- постановлення суддею Київського районного суду міста Полтави 08.09.2022 рішення, яким ОСОБА_16 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП;

- залучення ОСОБА_12 ОСОБА_10 вирішення питання для скасування постанови суду першої інстанції в апеляційному суді за неправомірну вигоду;

- перемовини ОСОБА_10 з суддею апеляційного суду, в провадженні якого перебувала справа ОСОБА_16, з приводу позитивного вирішення справи;

- наявність підозр щодо провокативних дій ОСОБА_16 по відношенню до обвинувачених і вжиття заходів щодо перевірки його особи;

- надання ОСОБА_16 грошових коштів у сумі 1800 доларів США (двома «траншами» - 26.10.2022 - 300 доларів США, 10.11.2022 - 1500 доларів США) ОСОБА_11 для подальшої передачі їх в якості неправомірної вигоди за скасування постанови Київського районного суду міста Полтава від 08.09.2022 в Полтавському апеляційному суді;

- передачі ОСОБА_12 11.11.2022 грошових коштів, отриманих від ОСОБА_16, ОСОБА_10 ;

- застосування обвинуваченими заходів конспірації під час комунікації з приводу справи ОСОБА_16 шляхом визначення його як «ІНФОРМАЦІЯ_12», «ІНФОРМАЦІЯ_13», «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_14», «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_11», «ІНФОРМАЦІЯ_15», «ІНФОРМАЦІЯ_16», «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_9», «ІНФОРМАЦІЯ_10»;

- залишення грошових коштів у ОСОБА_10 після зустрічі 11.11.2022 з суддею, у провадженні якого перебувала справа в апеляційному суді, відповідно, неправомірна вигода не була передана;

- постановлення 15.11.2022 суддею Полтавського апеляційного суду рішення, яким скасовано постанову суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності і провадження щодо нього закрито;

- виявлення частини грошових коштів, переданих ОСОБА_16 в якості неправомірної вигоди, у ОСОБА_10, ОСОБА_12 і судді апеляційного суду;

- усвідомлення обвинуваченими ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 протиправності своїх дій, спрямованих на вирішення справи ОСОБА_16 про адміністративне правопорушення незаконним шляхом.

IV. Кримінально-правова оцінка дій обвинувачених

4.1Диспозиція частини 3 статті 369 КК України передбачає кримінальну відповідальність за надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. При чому надання неправомірної вигоди як таке може бути здійснене або самій службовій особі, або ж третій особі, на користь якої приймає вигоду ця службова особа, або ж посереднику, який повинен передати відповідну вигоду адресату. Злочин, передбачений частиною 3 статті 369 КК України, належить до злочинів із формальним складом і вважається закінченим тоді, коли відбувся факт надання обіцянки або передачі (особисто або через посередника) хоча б частини такої вигоди незалежно від того, вчинено чи ні в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої службовій особі влади чи службового становища. При цьому фактичне виконання або невиконання службовою особою обумовлених дій перебуває за межами об`єктивної сторони цього злочину; відповідальність настає незалежно від того, чи виконала фактично службова особа узгоджену дію та чи збиралась вона це робити або взагалі була обізнана про таку неправомірну вигоду.

4.2У відповідності до встановлених обставин грошові кошти у сумі 1 800 доларів США, які двічі надані ОСОБА_11 ОСОБА_16 і планувалися до передачі іншим особам для винесення судового рішення про не притягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності, є неправомірною вигодою. Так, відповідно до примітки до статті 364-1 КК України у статті 369 КК України під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

4.3Специфікою обставинами цього кримінального провадження є існування двох взаємопов`язаних епізодів - замах на надання неправомірної вигоди судді першої інстанції, який після неможливості довести його до кінця з підстав, незалежних від волі обвинувачених, логічно і послідовно перетік у - замах на надання неправомірної вигоди судді апеляційної інстанції за скасування постановленого негативного судового рішення. Обидва епізоди характеризуються метою надання неправомірної вигоди:

- за вчинення службовою особою - суддею Київського районного суду, потім суддею Полтавського апеляційного суду

- в інтересах третьої особи, - ОСОБА_11 і ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_16 через Особа-1, а потім ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_16 через ОСОБА_12 і ОСОБА_10 ;

- дії - не притягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності - з використанням наданої влади.

При чому вирішення питання по суті справи на користь ОСОБА_16 суто правовим шляхом виключалося у зв?язку із запевненням ОСОБА_16 ОСОБА_12 та ОСОБА_11, як його адвокатом, про неможливість отримати позитивне для ОСОБА_16 судове рішення.

4.4Відповідно до частини 2 статті 32 КК України повторність відсутня при вчиненні продовжуваного кримінального правопорушення, яке складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним кримінально протиправним наміром (продовжуваний злочин). Продовжуваному злочину властиві такі ознаки: 1) він складається з двох або більше самостійних, тобто віддалених одне від одного в часі, тотожних злочинних діянь; 2) всі ці діяння об`єднані єдиним наміром та прагненням досягти загальної, кінцевої мети; 3) саме тому вони розглядаються не як множинність злочинів, а як одиничний злочин; 4) продовжуваний злочин кваліфікується за однією, окремою статтею (частиною статті) КК України. Разом із тим, повторність злочинів характеризується наступними ознаками: 1) особою (групою осіб) вчинено два або більше самостійних одичних злочинів; 2) одиничні злочини, що утворюють повторність, вчиняються неодночасно, тобто віддалені один від одного певним проміжком часу; 3) для повторності немає значення, була або ні особа засуджена за раніше вчинений нею злочин; 4) повторність виключається, якщо за раніше вчинений злочин особа була звільнена від кримінальної відповідальності, закінчилися строки давності, або на цей злочин поширилася амністія чи за нього була погашена чи знята судимість. Таким чином, ключовою відмінністю є суб`єктивна спрямованість обвинуваченого стосовно вчинених кримінального правопорушення.

Виклад фактичних обставин свідчить про наявність єдиного злочинного умислу, який полягає у спробі досягти «позитивного» результату у справі ОСОБА_16 щодо однієї події - складення щодо ОСОБА_16 протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП. З огляду на це Суд не вбачає у діях обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ознак повторності. Таким чином, Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності кваліфікуючої ознаки повторності у кваліфікацій дій ОСОБА_12 та ОСОБА_11 за другим епізодом. Водночас, вказане спростовує доводи сторони захисту щодо виявлення ознак кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні.

4.5Суд не встановлює причин і обставин імовірного вчинення ОСОБА_16 адміністративного правопорушення за статтею 130 КУпАП при вирішенні питання по суті у судах першої та апеляційної інстанції та законність прийнятих рішень у справі №552/2083/22, оскільки це не охоплюється межами пред`явленого обвинувачення. Разом із тим, Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_16 не володів юридичними знаннями і термінологією, не мав досвіду у вирішенні зазначеної категорії справ і не орієнтувався у визначенні наявності законних підстав для вирішення його справи. Сам ОСОБА_16 у судовому засіданні зазначив, що своєї вини за статтею 130 КУпАП не визнавав. Відповідне зумовлює можливість впливу на ОСОБА_16 в контексті неможливості іншим шляхом, крім надання неправомірної вигоди службовим особам, досягти сприятливого для нього рішення. Таким чином, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 сформували внутрішнє переконання в ОСОБА_16 про необхідність надання неправомірної вигоди суддям першої та апеляційної інстанції.

4.6Як встановлено Судом, неправомірна вигода мала надаватися судді Київського районного суду м. Полтави та судді Полтавського апеляційного суду. Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди, їх юрисдикція поширюється на будь-який юридичний спір. Стаття 213 КУпАП передбачає, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються районними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, апеляційними судами. Отже, положення чинного законодавства визначають повноваження суддів при вирішенні питання стосовно адміністративних правопорушень. Пунктом 2 примітки до статті 368 КК України передбачено, що службовою особою, яка займає відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є, зокрема, судді. За таких обставин Суд вважає доведеним той факт, що неправомірна вигода передбачалася для службової особи, яка займає відповідальне становище, за вчинення дій в інтересах особи, що надає неправомірну вигоду, з використанням наданої їй влади.

За таких обставин наявна умова для кваліфікації діяння за частиною 3 статті 369 КК України - неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність відомостей, що неправомірна вигода передбачалась саме для суддів, а не для ОСОБА_12 та ОСОБА_11 особисто. Досліджені матеріали кримінального провадження спростовують заявлену тезу, оскільки грошові кошти у розмірі 1800 доларів США не перебували у розпорядженні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 після їх передачі ОСОБА_16, а повинні були через третіх осіб (у т.ч. ОСОБА_10 ) потрапити до кінцевих суб`єктів - суддів. Недоведення наміру до кінця (ненадання неправомірної вигоди суддям) не виключає складу незакінченого кримінального правопорушення за статтею 369 КК України. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 сформували в ОСОБА_16 чітке уявлення про позитивне вирішення справи саме завдяки погодженню такого питання із суддями Київського районного суду м. Полтави та Полтавського апеляційного суду. А їх розмови між собою свідчать про впевненість в тому, що грошові кошти в решті решт опиняться у судді.

Примітка. Суд в рамках цього кримінального провадження не оцінює дії суддів Київського районного суду м. Полтави та Полтавського апеляційного суду, в провадженні яких перебувала справа, на предмет наявності в них ознак злочину і не робить з цього приводу жодних висновків.

Суд також не враховує посилання сторони захисту на порушення прав суддів як окремої категорії осіб під час проведення слідчих (розшукових) дій, оскільки судді Київського районного суду м. Полтави та Полтавського апеляційного суду під час допиту не зауважували про порушення їхніх прав під час досудового розслідування. Також Суду не надані відомості про скарги відповідних суддів щодо втручання в їх діяльність зі здійснення правосуддя, або щодо порушення їхніх прав. Крім того, обмеження чи порушення прав одних осіб, які брали участь у слідчих діях, не має безпосереднього впливу на забезпечення прав інших і не свідчить про автоматичне порушення прав обвинувачених.

4.7З суб`єктивної сторони злочин, передбачений частиною 3 статті 369 КК України, характеризується умисною формою вини. Особа усвідомлювала, що підбурює до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення цією службовою особою в інтересах третьої особи будь-яких дій з використанням наданої їй влади, або сприяє цьому, передбачала надання такої неправомірної вигоди та бажала щоб неправомірна вигода була надана та відповідні дії вчинені.

Суд визнає, що ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 усвідомлювали, що вчиняють протиправні дії, спрямовані на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, а також передбачали надання такої вигоди певному кінцевому адресату.

Суд враховує наявні матеріали, відповідно до яких ОСОБА_11 та ОСОБА_12 характеризують себе особами, для яких вирішення питання поза межами правового поля є звичайною справою (т.8 а.с.11). З розмов ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ОСОБА_10 виступає як особа, яка має дружні стосунки із суддями як Київського районного суду м. Полтава, так і Полтавського апеляційного суду, спілкування з якими виходило за межі виключно процесуальних відносин (т.9 а.с.10). Дружні стосунки ОСОБА_10 із суддями апеляційної інстанції підтвердили свідки ОСОБА_22, ОСОБА_41, а також обвинувачені ОСОБА_12 і ОСОБА_10 .

Сам ОСОБА_12 у розмовах із невстановленою особою зазначав про побоювання конфіскації внаслідок його діяльності, тому будь-які отримані грошові кошти та/або частки в нерухомості планував передавати матері з метою уникнення негативних наслідків (т.10 а.с.222-223). Таким чином, ОСОБА_12 на момент вчинення протиправних дій достеменно усвідомлював, що його дії становлять склад кримінального правопорушення, санкція якого безпосередньо передбачає конфіскацію майна (як і ч. 3 ст. 369 КК України).

Крім того, обвинувачені застосовували конспіративні методи при обговоренні ОСОБА_16, надаючи йому різні прізвиська, так само із застосуванням методів конспірації передавалися грошові кошті (через дружину ОСОБА_11 і сестру ОСОБА_12 )

До того ж ОСОБА_11 і ОСОБА_10 є адвокатами, що обумовлює в них наявність спеціальних знань в галузі права. ОСОБА_12, хоча і не мав статусу адвоката, однак, враховуючи його попередній досвід роботи в суді, також не міг не усвідомлювати протиправність як самого вирішення питання про непритягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності за неправомірну вигоду, так і своєї ролі в цьому питанні.

4.8Суд звертає увагу на відмежування і зміну ролей ОСОБА_12 і ОСОБА_11 в процесі реалізації злочинного умислу. Протягом вчинення кримінального правопорушення вони фактично «помінялися» ролями. Так, в процесі надання неправомірної вигоди за постановлення необхідного рішення судом першої інстанції ОСОБА_12 підбурив ОСОБА_31 до надання неправомірної вигоди, бо створив у нього уявлення, що іншим шляхом, крім надання неправомірної вигоди, отримати позитивне рішення неможливо, а ОСОБА_11 був пособником, бо сприяв вчиненню злочину, формував договір, супроводжував процес надання неправомірної вигоди, виконуючи функцію адвоката, надав грошові кошти іншій особі для подальшої передачі судді за винесення позитивного для ОСОБА_16 рішення. В епізоді зі скасуванням постанови судом апеляційної інстанції ОСОБА_11 підбурив ОСОБА_16 на надання неправомірної вигоди, а ОСОБА_12 сприяв цьому, в тому числі через залучення ОСОБА_10, надання йому всіх вихідних даних, комунікацію з ним і передачу йому грошових коштів.

4.9Щодо дій ОСОБА_12 як підбурювача і кваліфікації його діяння за частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України

4.9.1. Частина 4 статті 27 КК України передбачає, що підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення. У разі кваліфікації дій особи як підбурювання Суд має на підставі дослідження всієї сукупності доказів та оцінки всіх доречних фактичних обставин кримінального провадження дійти висновку, що дії обвинуваченого за своїм характером об`єктивно були спрямовані саме на збудження в іншої особи бажання або на зміцнення рішучості й наміру вчинити злочин. З суб`єктивної сторони підбурювач має усвідомлювати, що саме його дії мають схилити до вчинення злочину особу, яка до цього або не мала наміру його вчинити, або окрім висловлення наміру не мала рішучості такий намір реалізувати.

4.9.2. Суд встановив, що первинний контакт ОСОБА_16 відбувся із ОСОБА_12 після того, як інспектор ОСОБА_20 надав йому номер телефону останнього. Як зазначив допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 після ознайомлення зі справою ОСОБА_12 повинен був надати алгоритм їх подальших дій. Однак, його поведінка з моменту налагодження контакту із ОСОБА_16 та ознайомлення ОСОБА_11 з матеріалами справи свідчить про підбурювання ОСОБА_16 до надання неправомірної вигоди. У процесі комунікації з ОСОБА_16 ОСОБА_12 :

-пояснив механізм передачі неправомірної вигоди шляхом укладення договору про надання правничої допомоги із ОСОБА_11 : «Там шо ми вам предоставляєм іменно в Київському райсуді і о там дальше ми розписали суми тому шо я вам казали шо по етому у валюті у нас уже просять там я вам набирав» (т.8 а.с.16, 58); «Я можу оставить оце все ви почитаєте і завтра підпишете все з ним напрямую» (т.8 а.с.17), а також брав безпосередню участь у корегуванні цього договору і визначенні його умов;

-обговорював із ОСОБА_11 справу ОСОБА_16 : «Дивись, який хитрий жук нам попався… та встречу з тобою хоче. Хоче з адвокатом побачитися…» (т.8 а.с.217), «… Я йому віддав один екземплярчик» (т. 8 а.с.218);

-окреслив ОСОБА_16 суми і валюту надання неправомірної вигоди;

-спонукав ОСОБА_16 до передачі грошових коштів і прискорював цей процес: «Просто шо пока тянули і сказали всьо» (т.8 а.с.17), «…уже підходим ми уже кажем на нас уже так з боку дивляться парні ви ж понімаєте шо», «ви мене сориентируйте, у вас там все получається? Бо мене люди так периодически спрашивают… но я вас не тревожу» (т.8 а.с.195);

-запевнив, що іншим шляхом, окрім як надання неправомірної вигоди у певній сумі судді, вирішити питання на користь ОСОБА_16 неможливо: «… Дешевше нічого не получається да» - «це вже не от нас завісіт» (т.8 а.с.17, 59);

-створив уявлення в ОСОБА_16, що вирішення аналогічних справ, є сталою для них з ОСОБА_11 практикою і у випадку прийняття несприятливого рішення гроші будуть повернуті ОСОБА_16 : «Ми ж, я вам казав, не перший раз, работаєм, у нас єслі да то да. Єслі ми взяли, у нас нічого не получилось, я вас набрав, привіз, бо мені тут ще жить в городі, зарабативать» (т.8 а.с.18).

4.9.3. Отже, своїми діями, які виразились в підбуренні до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, ОСОБА_12 вчинив злочин, передбачений частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України

4.10Щодо дій ОСОБА_11 як пособника і кваліфікацій його дій за частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.

4.10.1. Частина 5 статті 27 КК України передбачає, що пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.

4.10.2. Суд встановив, що ОСОБА_11 на початкових етапах (близько 19.05.2022 - 23.08.2022) реалізації злочинного умислу займав «тіньову» позицію, основна комунікація ОСОБА_16 відбувалась із ОСОБА_12 . У подальшому, враховуючи відсутність у ОСОБА_12 статусу адвоката, необхідність представляти інтереси ОСОБА_16 в суді та реалізовувати правомочності (ознайомлення з матеріалами справи, відкладення судових засідань), ОСОБА_11 перебрав на себе активну позицію у розмові із ОСОБА_16 .

Сторона обвинувачення не надала матеріалів, які підтверджують точний час залучення ОСОБА_11 до реалізації злочинного умислу. Однак, як вбачається з матеріалів, клопотання про ознайомлення із матеріалами справи №552/2083/22 та ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_16 датуються 14.06.2022, що свідчить про момент обізнаності ОСОБА_11 і його подальше сприяння у наданні неправомірної вигоди не пізніше цієї дати.

Поведінка ОСОБА_11 під час перебування справи ОСОБА_16 в суді першої інстанції свідчить про пособництво у наданні неправомірної вигоди. Так, ОСОБА_11 вчинив активні дії:

-вступив в процес як адвокат ОСОБА_16, хоча крім ознайомлення з матеріалами справи не вчинив жодних дій, спрямованих на формування правової позиції і належний захист клієнта;

-обговорював із ОСОБА_12 оформлення і корегування договору про надання правничої допомоги, радив, яким чином краще діяти і підтримував з ним комунікацію стосовно всього перебігу справи: «… Ну удали той пункт, що не повертається та і все… Ну, типа, посчитаємо, сюда в 20… Ну ми ж вообще-то по идее, должні виставити йому рахунок і по рахунку він нам должен проплатить» (т.8 а.с.214), «Вообще, подскажи пожалуйста, що у нас по вот єтому. Если у нас тут нервуються, ми оті 8 йому вообще, будемо вертати, чи нє» (т.8 а.с.215);

-реалізовуючи повноваження адвоката, неодноразово подавав клопотання про відкладення судових засідань в Київському районному суді м. Полтави у зв`язку з тим, що ОСОБА_16 не передавав грошові кошти у домовленій сумі, надаючи таким чином можливість зібрати ОСОБА_16 необхідну суму;

-безпосередньо 07.09.2022 отримав грошові кошти від ОСОБА_16, передавав їх іншій особі для подальшого надання судді за постановлення рішення на користь ОСОБА_16 ;

-пояснював подальший алгоритм дій у разі надання ОСОБА_16 грошових коштів: «… Ми йдем в засідання, я вам даю перед засіданням інструкції шо казать, шо до чого, пишу пояснення, клопотання, тода все пишу все сдаю» (т.8 а.с.20), «… Шоб я успів на виходних заїхать туда, шось взять, получить дальнейші інструкції шо робить» (т.8 а.с.23);

-зміцнив впевненість ОСОБА_16 у неможливості іншим шляхом вирішити справу: «А воно це не получиться без етот самий як оце без оцих дєнєг допустім там. Не вийде да? Не виграєм полюбому да? Понятно..» (т.8 а.с.22).

4.10.3. Суд окремо зважує, що зазначення гонорару успіху в договорі про надання правничої допомоги було маскуванням дійсної природи цих грошових коштів, що підтверджує умисний характер його дій. В розмовах з невстановленою особою він підтвердив такий підхід: загальна сума складається із двох платежів: перший - який ОСОБА_11 бере за роботу, другий - гонорар успіху, який передається або у разі невдачі повертається назад (т.10 а.с.27).

4.10.4. Отже, своїми діями, які виразились в пособництві до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, ОСОБА_11 вчинив злочин, передбачений частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.

4.11За змістом положень частини 1, 2 статті 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

4.11.1. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. Відмінність закінченого замаху від незакінченого полягає у ступені реалізації особою дій, які вона планувала вчинити для доведення свого умислу до кінця, але з причин, які не залежали від її волі, їй це не вдалось.

4.11.2. Суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_15 про усвідомлення ОСОБА_12 неможливості завершити кримінальне правопорушення, що, на думку захисту, унеможливлює кваліфікацію його дій як закінчений замах. Адже сприйняття особами можливості /неможливості завершити кримінальне правопорушення не підтверджує і не спростовує кваліфікації закінченого замаху, оскільки така умова не відповідає чинному законодавству.

4.11.3. Суд встановив, що під час розмови 07.09.2022 між ОСОБА_11 та ОСОБА_12, останньому стало відомо, що вирішити справу за первинною схемою не видається можливим, оскільки атмосфера в суді є не стабільною у зв`язку із нещодавнім затриманням судді іншого суду. Однак, ОСОБА_11 і ОСОБА_12, не втрачаючи надії, намагалися вирішити справу іншим шляхом і відкласти судове засідання, призначене на 08.09.2022, для залучення в домовленості ОСОБА_10, який на той час перебував в м. Києві. Судове засідання, призначене на 08.09.2022, відкладене не було і суддя Київського районного суду м. Полтави постановою від 08.09.2022 у справі №552/2083/22 визнав ОСОБА_16 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, констатуючи неповажність причин для численних відкладень судових засідань.

4.11.4. Ураховуючи вище викладені обставини, обвинувачені вчинили всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, проте злочин не закінчено з причин, які не залежали від їх волі. При чому конкретні причини, які обумовили неможливість доведення злочину до кінця, жодним чином не впливають на правову оцінку дій обвинувачених та кваліфікацію закінченого замаху. Чинне законодавство не регламентує обов`язку встановлювати причини, за яких не вдалось закінчити кримінальне правопорушення до кінця. Конструкція, закріплена в статті 15 КК України, обмежується виключно з`ясуванням відсутності волі особи на доведення свого умислу до кінця.

Законодавець не вимагає розкривати, яка саме обставина завадила завершенню злочину - достатньо встановити, що вона була неконтрольованою з боку особи. Тобто, дія винного об`єктивно не завершила злочин, хоча суб`єктивно він зробив усе можливе. З точки зору кримінального закону важливим є не що саме завадило, а чи було це поза волею винного. В цій справі встановлено, що намір був реальний і дії завершені, і цього вже достатньо для кваліфікації як закінченого замаху. Причини, які зірвали результат, не впливають на суб`єктивну сторону злочину - а саме вона є головною у встановленні вини.

Тому Суд відхиляє відповідні доводи сторони захисту, адже відсутність необхідності встановлювати конкретні причини пов`язана з тим, що правова оцінка зосереджується не на результаті, а на дії і умислі. Цього достатньо, аби констатувати закінчений замах, не витрачаючи ресурси на з`ясування деталей, які не мають вирішального значення для кваліфікації.

4.12 Щодо дій ОСОБА_12 як пособника і кваліфікації його дій за частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України

4.12.1. Після передачі ОСОБА_12 22.08.2022 у месенджері «Viber» контакту ОСОБА_11 безпосередня комунікація стосовно вирішення питання про непритягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності відбувалась між ОСОБА_11 та ОСОБА_16 . У судовому засіданні свідок ОСОБА_16 підтвердив, що із ОСОБА_12 відбулось всього декілька зустрічей у період липня-червня 2022 року, у подальшому багато разів зустрічався із ОСОБА_11 .

4.12.2. Явний характер дій ОСОБА_12 в ролі пособника простежується після інформування його ОСОБА_11 про неможливість вирішити справу в Київському районному суді м. Полтава «стандартним» шляхом і усвідомлення потреби залучити «дядю», комунікацію із яким підтримував ОСОБА_12 : «Дяді сказати, що поможіть, пожалуйста, дуже срочно. Я ж думаю, що він з ним знакомый» (т.9 а.с.10). Оскільки ОСОБА_10 напередодні останнього судового засідання в суді першої інстанції 07.09.2022 перебував у Києві, ОСОБА_12 та ОСОБА_44 не вдалось реалізувати план «Б». При чому ОСОБА_12 та ОСОБА_11 розраховували на можливість ОСОБА_10 виправити ситуацію в першій інстанції: «Ні, може конечно, дядя скаже: «Та ладно, забудь. Я завтра поїду - відмінимо» - Ну, я сейчас наберу, чуєш?» (т.9 а.с.19,111). Обізнаність ОСОБА_10 щодо клопотань про відкладення підтверджується його зацікавленістю про подальшу долю справи (т.9 а.с.15-16).

4.12.3. Поведінка ОСОБА_12 після з`ясування неможливості вирішити питання в Київському районному суді м. Полтава наперед запланованим шляхом свідчить про пособництво до надання неправомірної вигоди, адже він:

- погодив із ОСОБА_10 можливість спочатку вирішити питання стосовно ОСОБА_16 в Київському районному суді м. Полтави: «Все, добро, попробуємо» - «Все, та попробуємо, сьогодні там все позакидали» (т.9 а.с.16), що зумовило «зелене світло» для подальших дій ОСОБА_11 у взаємодії із ОСОБА_16 ;

- передав ОСОБА_10 грошові кошти від ОСОБА_11 (через дружину), отримані останнім напередодні від ОСОБА_16 в якості неправомірної вигоди;

- підтримував постійну комунікацію із ОСОБА_11 стосовно подальших дій із ОСОБА_16 ;

- погоджував з ОСОБА_10 подальші кроки і перспективи вирішення справи: «Ми ж завтра ідемо і заперечуємо, у нас порядок? - Да» (т.10 а.с.231), про що у подальшому доповідав ОСОБА_11 : «Дивись, ну побалакав. Бо побалакав по звичайному зв`язку, він каже пробувати можна» (т.10 а.с.45).

4.12.4. Отже, своїми діями, які виразились в пособництві до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, ОСОБА_12 вчинив злочин, передбачений частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.

4.13 Щодо дій ОСОБА_11 як підбурювача і кваліфікації його дій за частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України

4.13.1. Під час першої розмови ОСОБА_16 з ОСОБА_11 23.08.2022 останній запевнив, що у випадку прийняття негативного рішення грошові кошти будуть повернуті ОСОБА_16 . На виконання попередніх домовленостей 09.09.2022 ОСОБА_11 повернув грошові кошти у сумі 1 800 доларів США. Усвідомлюючи дружні відносини ОСОБА_10 із суддями Полтавського апеляційного суду і сприятливі перспективи домогтися рішення на користь ОСОБА_16, ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_16 подати апеляційну скаргу на судове рішення першої інстанції. Така пропозиція виходила за межі нормальної адвокатської допомоги, адже вона зроблена з усвідомленням неможливості вирішення справи за неправомірну вигоду в суді першої інстанції і наміром вирішити її в такий же спосіб в апеляційному суді. Він запевнив, що апеляційний розгляд дозволить ОСОБА_16 керувати транспортним засобом за наявності судового рішення про позбавлення такого права, оскільки воно не набрало законної сили.

4.13.2. Поведінка ОСОБА_11 з моменту інформування ОСОБА_16 про неможливість вирішити питання в Київському районному суді м. Полтава запланованим шляхом є підбуренням до надання неправомірної вигоди, адже він:

-незважаючи на невдачу в Київському районному суді м. Полтаву, запевнив ОСОБА_16 у можливості вирішити справу в апеляційному суді, аргументуючи несприятливим збігом обставин і острахом працівників суду: «…бояться вони… вообще каже з такими очами каже дивлюсь» (т.8 а.с.32, 103);

-роз`яснив процедуру, за якою можливо користуватися автомобілем, незважаючи на позбавлення права керування транспортним засобом: «…вдруг останавлюють і шо - показуєте листочок з апеляцією, входящий там стоїть що подали апеляцію то єсть рішення не набрало законної сили..» (т.8 а.с.32);

-пояснив механізм подання апеляційної скарги, строки призначення апеляційного розгляду і додаткові дії, які слід вчинити: «… Ну в завісімості скільки воно туди, залежить ну це в принципі скільки це Київський суд, з Київського в принципі не довго, ну тиждень десь ітиме, там справу готують, шиють…» (т.8 а.с.33); «… вони сказали шоб кинув запит на гідрометцентр я їм сьогодні відправив, дівчат попросив до четвертого числа вони пришлють... бо там розбіжності були, дівчат попросив сказали шо напишуть харашо» (т.8 а.с.39); «…сказали уже шо нада взять, я же один запит зробив із гідрометцентра єсть, і другий запит мєнтам скинуть туда, шоб дали по драгеру, коли була калібровка і так дальше» (т.8 а.с.113);

-запевнив, що сума грошових коштів імовірно не зміниться у разі визначення «лояльної» колегії: «..якщо на нормальних попадає, то вже поміщаємось повністю» (т.8 а.с.34); при чому сума грошових коштів паралельно була предметом розмови з ОСОБА_12 : «… а деньгі оставім ті ж самі. Ну, а що робити? Я думаю, там должно хватить» (т.9 а.с.16);

-з посиланням на третю особу спонукав ОСОБА_16 до передачі грошових коштів у короткі строки: «… Завтра він уже йтиме туди...», «тоже хто зна, казав шо в пятницю йтиме» (т.8 а.с.40); «… Бабки сразу несуться всьо… а хоть і січас, до засідання нада було ще місяць назад» (т.8 а.с.114);

-в розмовах з ОСОБА_16 наголошував на тому, що справа в суді першої інстанції не вирішена з огляду на затягування з його боку з передачею неправомірної вигоди: «… та да та затягнули його просто аби раньше воно ще було» (т.8 а.с.35);

-запевнив ОСОБА_16 у позитивному вирішенні справи у Полтавському апеляційному суді у випадку надання неправомірної вигоди: «Все харашо, попали на самого главного… ну і всьо, всьо буде добре» (т.8 а.с.39); «… Ти мені скажи точно, там получиться все не так, як там в прошлий раз получилось? - Ні, я запит із цього гідрометцентра, запит дали, відправив його туди в справу, то єсть все буде ок» (т.8 а.с.109); «Я поняв, короче суддя в курсі дела, всє? - Все нормально, да» (т.8 а.с.114).

4.13.3. Отже, своїми діями, які виразились у підбурюванні до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, ОСОБА_11 вчинив злочин, передбачений частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.

4.14 Щодо дій ОСОБА_10 як пособника і кваліфікація його дій за частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України

4.14.1. Розуміючи неможливість передачі неправомірної вигоди за позитивне вирішення справи у Київському районному суді м. Полтава, ОСОБА_12 і ОСОБА_11 вирішили звернутися напряму до ОСОБА_10 : «… Дяді сказати, що поможіть, пожалуйста, дуже срочно. Я ж думаю, що він з ним знакомый» (т.9 а.с.10). ОСОБА_12 поінформував ОСОБА_10 щодо подання декількох клопотань про відкладення задля забезпечення участі ОСОБА_10 (який на той час перебував в Києві). За обставин, які не залежали від волі ОСОБА_11 та ОСОБА_12, суд першої інстанції не врахував клопотання про відкладення і розглянув справу по суті. ОСОБА_12 повідомив про це ОСОБА_10, який погодив подачу апеляційної скарги на прийняте рішення:

ОСОБА_39 : « ОСОБА_45, ну, короче, не відклали, розглянули»

ОСОБА_17 : «Відмовили, да?»

ОСОБА_39 : «Да»…. «З тим, що у нас є, що я вам казав, ми можемо вище двинутися?»

ОСОБА_17 : «Конечно, давай. Пишем это, пишем апеляцію…» (т.9 а.с.20).

4.14.2. ОСОБА_10 користувався авторитетом поміж колег у професійному правовому середовищі і мав доволі дружні відносини із суддями, у тому числі Полтавському апеляційному суді. У ОСОБА_11 та ОСОБА_12 він мав репутацію особи, яка здатна домовитися з суддею щодо того, яке рішення йому слід постановити. Разом із тим, Суд зважує, що вчинення кримінального правопорушення пов`язане із суттєвим сприянням ОСОБА_10, ураховуючи його взаємозв`язок із суддею, який у порядку апеляційного провадження розглядав справу щодо ОСОБА_16 . На можливість позитивно вирішити справу шляхом надання неправомірної вигоди через ОСОБА_10 судді апеляційної інстанції свідчить декілька обставин:

- ОСОБА_10 активно співпрацював із Особа-1 (т.11 а.с.153-158), яка за первісним планом ОСОБА_11 та ОСОБА_12 отримала грошові кошти, що призначалися в якості неправомірної вигоди судді першої інстанції. Крім того, ОСОБА_12 зазначав ОСОБА_11, що ОСОБА_10 обізнаний про ситуацію із Особа-1 («Каже: «А, Лиля, знаю-знаю таку, я її учив, знакомив з багатьма»…Ну, хотя вона в прошлий раз тоді до того чувака ходила. Значить, тоді через нього» - «Ну, я думаю, да. Отож, всі і наворачують тоді, понімаєш, ценник?» - т.9 а.с.76). Розуміючи і підтримуючи загальний вектор дій ОСОБА_11 та ОСОБА_12, саме ОСОБА_10 порадив подати апеляційну скаргу;

- сума неправомірної вигоди, яка безпосередньо залежала від розподілу справи на суддів, залишилась незмінною (1800 доларів США) після невдачі у першій інстанції;

- грошові кошти передані ОСОБА_10 після отримання від ОСОБА_16 другого «траншу», тобто після отримання раніше обумовленої суми в повному обсязі;

- побоювання ОСОБА_12 та ОСОБА_11 про те, що під час апеляційного перегляду не буде досягнуто позитивного результату, що, на думку Суду, могло бути пов`язано із невдачею передачі неправомірної вигоди під час перебування справи у суді першої інстанції.

4.14.3. Поведінка ОСОБА_10 з моменту підтвердженої доказами комунікації із ОСОБА_12 стосовно справи ОСОБА_16 свідчить про пособництво до надання неправомірної вигоди, адже він:

- погодився із ОСОБА_12 на вирішення питання в Київському районному суді м. Полтава: «… А, я поняв, я поняв, що это, там этот, ІНФОРМАЦІЯ_7, все… Все, добро, попробуємо» (т.9 а.с.16);

- підтвердив необхідність подання апеляційної скарги на постанову Київського районного суду м. Полтава: «… Конечно, давай. Пишем это, пишем апеляцію…» (т.9 а.с.20);

- погоджував ОСОБА_12 подальші дії по справі щодо ОСОБА_31 : «Ми ж завтра ідемо і заперечуємо, у нас порядок? - Да. Це ти имеешь ввиду по оцьому ОСОБА_81» (т.10 а.с.231);

- маючи дружні відносини із суддею, в провадженні якого перебувала справа ОСОБА_16, нагадував йому про цю справу: «Слышишь, а ты мне скажи ще такий вопрос: а там ти якусь фамілію мені харковську казав отам» - «Не харковську - в тебе сто тридцята, ОСОБА_30 » - « ОСОБА_30, да?» - «Угу. Глянь» (т.11 а.с.73, 83);

- отримав грошові кошти від ОСОБА_12 для подальшої передачі судді для позитивного рішення по справі ОСОБА_16, частина яких в подальшому виявлена в іншого судді Полтавського апеляційного суду.

4.14.4. Із досліджених матеріалів також очевидно, що спільна участь у супроводженні судових справ з використанням фінансового ресурсу (шляхом надання неправомірної вигоди за прийняття позитивного рішення) є прийнятною як для ОСОБА_10, так і для ОСОБА_12 . Так, 15.11.2022 о 15:22, після прийняття рішення у справі ОСОБА_16, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_12, що з « ОСОБА_46 » зупинилися на розрахунках «1300 візьми, собі 300» за іншу судову справу8. Причому ОСОБА_10 зазначив, що «всі по тисячі» вирішуються (т.11 а.с.122). Загальний характер розмови свідчить, що з коштів, які передбачаються як неправомірна вигода, частина призначається ОСОБА_10, що пояснює відшукання частини неправомірної вигоди за місцем його проживання.

4.14.5. Отже, своїми діями, які виразились у пособництві до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, ОСОБА_47 вчинив злочин, передбачений частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України

4.15Ідентифіковані детективами 10.11.2022 і вручені ОСОБА_16 купюри (т.5 а.с.66-73) виявлені:

- за місцем проживання ОСОБА_10 (СС2842403А, АВ91048486Е - т.5 а.с.121-125);

- у службовому кабінеті № 214 Полтавського апеляційного суду за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, буд. 18, яким користується суддя Полтавського апеляційного суду ОСОБА_22 (KL78296784A, HB94243586L, HB85441607Q, HD05990518B, KL34669354D, HF07415294F - т.5 а.с.126-132);

- за місцем проживання ОСОБА_12 (KB53224717K, FB65551072A) .

Отже, ці купюри не були передані в якості неправомірної вигоди. Так само, Суду не надані докази передачі неправомірної вигоди в інших купюрах, отже факт передачі неправомірної вигоди не відбувся, хоча обвинувачені зі свого боку вжили всіх заходів, які вважали за необхідне. При чому причини, з яких злочин не вдалося довести до кінця, лежать за межами пред`явленого обвинувачення, про що Суд вже висловився в пункті 4.11.4 цього вироку.

4.16 З урахуванням встановлених фактичних обставин, з огляду на відсутність інших альтернативних версій розвитку подій (крім твердження про провокацію, якому надана окрема оцінка у пункті 5.1 цього вироку) та/або участі в них обвинувачених, дії обвинувачених не можуть бути кваліфіковані інакше, а їх винуватість підтверджується поза розумним сумнівом.

V. Оцінка доводів сторони захисту

5.1. Сторона захисту стверджувала про провокацію вчинення злочину з боку ОСОБА_16, що на її погляд, підтверджується:

-зацікавленістю ОСОБА_16 у непритягнені його до адміністративної відповідальності та його ініціативністю;

-зверненням ОСОБА_16 із заявою про вчинення кримінального правопорушення через значний проміжок часу після того, як його почали підбурювати до надання неправомірної вигоди;

-зв`язком ОСОБА_16 з оперативним співробітником УСР ОСОБА_23 .

Суд відхиляє доводи сторони захисту про провокацію з наступних підстав.

5.1.1. Номер телефону ОСОБА_12 як особи, яка може допомогти з тим, щоб не бути притягнутим до адміністративної відповідальності, надав ОСОБА_16 інспектор ОСОБА_48, що виключає штучність ситуації з боку ОСОБА_16 .

5.1.2. Особа, укладаючи договір про надання правничої допомоги з адвокатом, передусім розраховує, що її справа буде вирішена у правовому полі в межах чинного законодавства. Вказане твердження узгоджується із зафіксованими розмовами ОСОБА_16 : «… А воно це не получиться без етот самий, як оце, без оцих дєнєг допустім там. Не вийде да? Не виграєм полюбому да? Понятно. Тоді давайте якось не знаю договарюваться на коли там» (т.8 а.с.22) та безпосередніми показаннями ОСОБА_16 в судовому засіданні. Своєю чергою, ОСОБА_11, маючи фахові юридичні знання та запевняючи ОСОБА_16 у неможливості позитивного вирішення його справи без надання неправомірної вигоди суддям, продовжував вчиняти дії на підкріплення такої впевненості, аргументуючи це під час допиту «підігруванням» з огляду на острах втрати клієнта. Водночас, суперечливою є відсутність активних дій з боку ОСОБА_11 в суді першої інстанції як адвоката за умови дійсного побоювання втратити клієнта.

Обвинувачений ОСОБА_11 не зміг зазначити, які саме дії, окрім бажання ОСОБА_16 швидко вирішити справу через особисті мотиви (сварки із дружиною), зумовили переконання, що останній наполягає на передачі неправомірної вигоди. Суд зважує, що кожен має право на отримання належної правничої допомоги і вирішення його правового питання у розумний строк. Виключно прагнення отримати позитивний результат не може свідчити про наявність провокативних дій з боку ОСОБА_16 .

Досліджений у судовому засіданні 26.03.2025 технічний носій із відеозаписом, який був предметом розгляду справи №552/2083/22 (т.24 а.с.91), жодним чином не підтверджує провокації з боку ОСОБА_16 в межах вказаного кримінального провадження. Суд не надає оцінку діям заявника, які відбувалися на момент його зупинення інспекторами патрульної поліції, оскільки вказане явно виходить за межі предмету доказування в рамках цього судового розгляду. Разом із тим, будь-які дії ОСОБА_16 до знайомства із ОСОБА_12 не можуть свідчити про провокацію останнього до надання неправомірної вигоди суддям.

5.1.3. Суд також відхиляє тезу захисту щодо суперечливих показань свідка ОСОБА_16 про погодження подачі апеляційної скарги із детективами НАБУ. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що подача апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Полтави була предметом розмов ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 ще до інформування ОСОБА_16 про можливість апеляційного перегляду (т.8 а.с.16-17, т.9 а.с.20, 78, 108, т.6 а.с.116-118). І саме ОСОБА_11 в розмові з ОСОБА_16 08.09.2022 сказав: «Не порадую нічим. Коротше, побоявся він. Побоявся, не захотів… Ну, можу предложить вам апеляцію. Давайте напишем. Так, якщо колегія нормальна попадеться туди, то в принципі вкладемося в бюджет» (т.9 а.с.112)

5.1.4. Протягом розгляду не встановлено активних дій ОСОБА_16, які б могли сформувати уявлення (в тому числі у обвинувачених на час досліджуваних подій) про намагання ним через інших осіб вирішити справу шляхом надання неправомірної вигоди суддям. Це спростовує твердження про ініціативність ОСОБА_16 в комунікації з обвинуваченими і питанні надання судді неправомірної вигоди. Як вбачається із телефонних розмов між ОСОБА_12 та ОСОБА_11, ОСОБА_16 часто не міг бути присутнім на запланованих зустрічах з останнім (т.8 а.с.222, 229, 234-235). Це своєю чергою зумовлювало обурення обвинувачених (т.8 а.с.222, т.8 а.с.235, т.9 а.с.19), некоректні вислови на адресу ОСОБА_16 (т.8 а.с. 225, т.8 а.с.229, т.8 а.с.235, т.8 а.с.237), породжувало в них сумніви щодо серйозності його намірів (т.8 а.с.237, т.10 а.с.35), його «перевірку» щодо співпраці з правоохоронними органами (т.9 а.с.130-131, т.9 а.с.133) та постійне нагадування про нагальність передачі грошових коштів у зв`язку із хвилюванням з боку інших осіб (т.8 а.с.109, т.9 а.с.212).

5.1.5. 23 серпня 2022 року в розмові із ОСОБА_12 ОСОБА_11 висловив підозри щодо ОСОБА_16 :

ОСОБА_11 : «Я подився, на футболке в нього якісь пипоть, понял? ОСОБА_49 »

ОСОБА_12 : «Да я з ним дивився, общався, я на нього і туда і туда і туда дивлюся - який ти ****, ряжений чи не ряжений??» (т.8 а.с.223).

З огляду на «підозрілу» поведінку ОСОБА_16 . 13.10.2022 ОСОБА_11 у телефонній розмові із невстановленою особою попросив перевірити ОСОБА_16, чи є він «підставним чи не дуже». Натомість, вже 17.10.2022 ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_12, що через правоохоронні органи намагався дізнатися про ОСОБА_16 і нічого підозрілого щодо нього не встановлено. Вказане підтверджується:

- протоколом від 31.10.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.9 а.с.130-131, 133-134);

- протоколом від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11 (т.10 а.с.75, 79);

- протоколом від 25.10.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.10 а.с.185-186);

- протоколом від 08.12.2022 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_12 (т.11 а.с.18-19).

В розмові 20 жовтня 2022 року ОСОБА_11 розповів ОСОБА_12 про дивні речі, які відбувалися з його мобільним телефоном, на що ОСОБА_12 зазначив, що за ними слідкують, а ОСОБА_50 погодився з цим (т.9 а.с.139, т.11 а.с.43). А в розмові 21.10.2022 ОСОБА_11, обговорюючи з ОСОБА_12 ОСОБА_16 радів тому, що «він вже не пальоний… Трошки легше стало, що не пальоний…» (т.9 а.с.144, 145)

Таким чином, перевіривши «надійність» ОСОБА_16, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 продовжували «співпрацю» із ним, що також свідчить на користь тези про відсутність ознак провокації.

5.1.6. Європейський суд з прав людини неодноразово у справах щодо підкупів визнає явно необґрунтованими скарги заявників щодо провокації на вчинення злочину зі сторони правоохоронних органів і не розглядає їх по суті, якщо заявники наводили взаємовиключні версії події - заперечували факт вчинення ними злочину та одночасно з цим заявляли про провокацію. Захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників правоохоронних органів9. У свою чергу, представники сторони захисту висловлюють суперечливі позиції, обґрунтовуючи відсутність складу кримінального правопорушення та недоведеність комунікації із суддями. У той же час, захист запропонував власний перебіг подій, який полягав у погашенні боргових зобов`язань ОСОБА_12 перед ОСОБА_10 та договірні відносини між ОСОБА_10 та суддею ОСОБА_22, що само по собі виключає провокацію злочину.

5.1.7. Суд не сприймає посилання сторони захисту на тривале затягування з боку ОСОБА_16 у зверненні до правоохоронних органів. Як пояснив свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні, його зорієнтували ( ОСОБА_12 ), що тільки ознайомившись зі справою зможуть роз`яснити подальший механізм дій. Дізнавшись умови і порадившись із знайомими, він прийняв рішення про звернення із відповідною заявою до уповноважених органів.

Законодавство України не встановлює жодного обов`язку негайного звернення особи із заявою про злочин. Стаття 214 КПК України передбачає обов`язок уповноваженої особи правоохоронного органу внести відомості до ЄРДР на підставі заяви, отриманої незалежно від часу її подання. Отже, звернення через певний період - навіть тривалий - не є порушенням, і не свідчить про неправомірність дій заявника. Кожна особа має гарантоване законом право звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину незалежно від часу - до, під час або після події. Закон не встановлює конкретного строку для подачі заяви, тому пізніше звернення не є підставою автоматично вважати його недостовірним чи провокаційним.

Провокація злочину передбачає активне спонукання до протиправної поведінки, вона має місце лише тоді, коли органи влади чи треті особи 1) ініціюють злочинну поведінку, якої без їх втручання не було б; 2) впливають на волевиявлення особи, створюючи у неї мотив або намір вчинити злочин; 3) не просто пасивно фіксують злочинну діяльність, а штучно її створюють.

Таким чином, заява, подана в будь-який період подій, розтягнутих у часі, не може бути ознакою провокації, якщо заявник не створював умов, не підбурював і не втручався в прийняття рішення про вчинення злочину. Часовий розрив сам по собі не змінює правову природу звернення.

5.1.8. Підбурювання з боку правоохоронних органів має місце тоді, коли відповідні працівники цих органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений. Відповідно до усталеної судової практики для встановлення факту провокації злочину визначальним є з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів. При чому жодна з обставин сама по собі не може бути визначальною для висновку про наявність або відсутність провокації. Лише оцінивши всі фактичні і юридичні аспекти події в сукупності, суди можуть зробити висновок, чи була поведінка агентів такою, що спонукала особу до дій, які та не вчинила б без їх втручання10.

В даному випадку поведінка ОСОБА_16 була в межах допустимої активності, він не наполягав на наданні неправомірної вигоди судді, а фактично прийняв умови ОСОБА_12 про необхідність надання неправомірної вигоди як єдиний шлях отримання позитивного судового рішення. В дослідженій комунікації ОСОБА_16 з ОСОБА_12, а в подальшому з ОСОБА_11 навпаки спостерігається активність з боку обвинувачених.

5.1.9. Суд також дослідив твердження сторони захисту про зв`язок ОСОБА_16 з оперативним співробітником Управління стратегічних розслідувань. Як вбачається із аналізу телефонних з`єднань ОСОБА_16 ( НОМЕР_3 ) та ОСОБА_23 ( НОМЕР_13 11) у період з 19.05.2022 по 17.11.2022 їх зв`язок зафіксовано з 01.06.2022 і нараховує близько 70 з`єднань (т.20 а.с.177-185).

Під час допиту 16.10.2024 свідок ОСОБА_23 підтвердив, що мав комунікацію із ОСОБА_16 щодо питань паливно-енергетичного комплексу, оскільки на той момент працював за цим напрямком. Свідок також підтвердив, що ОСОБА_16 звертався до нього з приводу ситуації про надання неправомірної вигоди, проте ОСОБА_23 жодних консультацій чи порад не надав, оскільки не уповноважений вирішувати вказані питання. З огляду на це, площина їх розмов стосувалась виключно питань паливно-енергетичного комплексу.

Свідок ОСОБА_16 також під час допиту зазначив, що на момент досліджуваних подій працював електрогазозварником в АТ «Укргазвидобування». Останній зауважив, що ОСОБА_23 рекомендацій стосовно звернення до НАБУ не надавав. Протилежні показання ОСОБА_23 та ОСОБА_16 стосовно факту їх знайомства під час звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення не є достатніми для висновку щодо існування ознак провокації. Навіть припускаючи версію, що ОСОБА_23, як працівник поліції, порекомендував ОСОБА_16 звернутися до НАБУ із заявою, це не свідчить про активні дії з боку правоохоронних органів, які б полягали у створенні штучних умов вчинення злочину.

Надалі, на час проведення слідчих дій ОСОБА_23 спілкувався з ОСОБА_16, останньому роз`яснялися його права для уникнення будь-яких провокацій стосовно фігурантів. ОСОБА_23 під час допиту наголосив, що виконував направлені на адресу управління стратегічних розслідувань Полтавської області судові рішення про проведення НС(Р)Д щодо ряду осіб.

У контексті аналізу отриманих відомостей від ПрАТ «ВФ Україна» Суд також звертає увагу, що 19.05.2022 о 09:11, тобто майже через 10 хвилин після складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_16 мав з`єднання із абонентом НОМЕР_4 - ОСОБА_12 (т.20 а.с.177). Жодних попередніх дзвінків із абонентом ОСОБА_23 для погодження взаємодії із ОСОБА_12 не встановлено. Разом із тим, доказів позапроцесуального спілкування, яке свідчить, що ОСОБА_16 діяв під контролем ОСОБА_23, сторонами також не надано.

5.1.10. Захист також вказував на суперечність у статусі ОСОБА_16 як учасника кримінального провадження. Суд відхиляє доводи сторони захисту, що оскільки ОСОБА_16 має статус свідка, а не співучасника, це виключає кваліфікацію дій обвинувачених як підбурення до вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_16 є заявником, стосовно якого вчинене кримінальне правопорушення шляхом прохання надання неправомірної вигоди (т.3 а.с.93-94). Згідно з частиною 1 статті 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. Процесуальний статус ОСОБА_16 в цьому кримінальному провадженні як особи, яка повідомила про вчинення кримінального правопорушення, і особи, якій відомі обставини кримінального провадження, не є взаємовиключними. Хоча після звернення до правоохоронного органу, ОСОБА_16 брав участь у негласних слідчих (розшукових) діях в рамках конфіденційного співробітництва, він зберігав пасивну поведінку і сформував уявлення про себе як про особу, яку підбурюють до вчинення кримінального правопорушення.

5.1.11. Отже, доводи сторони захисту про провокацію з боку ОСОБА_16 (чи ОСОБА_23 через ОСОБА_16 ) не підтвердилися під час судового розгляду.

5.2. Крім доводів про провокацію, які Суд визнав необґрунтованими, сторона захисту протягом судового розгляду заявляла ряд клопотань та заперечень стосовно проведених процесуальних дій та постановлених рішень представниками органу досудового розслідування у контексті їх протиправності та/або недопустимості.

Представники сторони захисту заявили про протиправність досудового розслідування у зв`язку із інакшим переліком осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення і зазначені заявником (мова йде про ОСОБА_21 ) із фактичним колом осіб, яким пред`явлено підозру і висунуто обвинувачення.

Суд встановив, що на підставі усного звернення ОСОБА_16 ЗГ №У-5574 від 28.07.2022, яке надійшло до НАБУ телефонним дзвінком (т.3 а.с.92), зареєстроване кримінальне провадження № 52022000000000196 від 28.07.2022. Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.07.2022 від ОСОБА_16 зміст заяви полягає у тому, що 08.06.2022 під час зустрічі із ОСОБА_12 останній попросив ОСОБА_16 надати йому та адвокату ОСОБА_28 неправомірну вигоду у сумі 1700 доларів США для подальшої передачі судді Київського районного суду м. Полтава за прийняття рішення на користь ОСОБА_16 (т.3 а.с. 93-94).

Досудове розслідування є динамічною стадією кримінального провадження, що зумовлює логічне і послідовне розширення кола учасників кримінального правопорушення і поступове встановлення нових обставин. Період з часу реєстрації відомостей про вчинення кримінального правопорушення до моменту закінчення досудового розслідування характеризується активним застосуванням спеціальних процедур і методів задля досягнення об`єктивної істини. Встановлення у результаті проведення ряду слідчих дій конкретних підозрюваних /обвинувачених, участь яких на момент внесення відомостей до ЄРДР не була відома, є об`єктивним процесом. Порушень при проведенні слідчих дій для встановлення повного кола учасників правопорушення Суд не встановив. Одночасно не підтвердження участі осіб, про яких початково зазначав заявник при поданні заяви про вчинення кримінального правопорушення, не впливає на права та інтереси осіб, участь яких підтверджена в результаті законних процесуальних заходів (як це мало місце в цій справі).

Жодне положення КПК України не вимагає від заявника вказати у заяві про злочин осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення. Визначення суб`єктивних ознак, причетності осіб до відображених подій/обставин та перевірка можливих версій лежить в компетенції сторони обвинувачення на основі проведеного розслідування. Наявність в заяві, повідомленні ознак об`єктивної сторони і об`єкту кримінального правопорушення є цілком достатнім для внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Посилання обвинуваченого ОСОБА_12 та його захисника на те, що ОСОБА_16 не міг знати про адвоката ОСОБА_21 є нерелевантними, оскільки достовірність/ недостовірність цього факту не має значення для встановлення обставин кримінального провадження.

За таких обставин, Суд відхиляє доводи сторони захисту про протиправність досудового розслідування, пов`язану з зазначенням у заяві ОСОБА_16 про злочин інших осіб ( ОСОБА_21 ).

5.3. Захисник ОСОБА_15 просив визнати постанову від 29.07.2022 недопустимим доказом у зв`язку із тим, що детектив у мотивувальній частині постанови не посилається на конкретні норми зазначених статей. Захисник зазначив, що відповідно до статті 272 КПК України винесення постанови про виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації потребує погодження з керівником досудового розслідування та у випадах наявності кваліфікуючих ознак як організована група або злочинна організація

Суд зазначає, що у день звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення - 28.07.2022 - ОСОБА_16 підписав письмову згоду на залучення його до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т.3 а.с.97). Постановою детектива НАБУ ОСОБА_51 від 29.07.2022 ОСОБА_16 залучено до конфіденційного співробітництва та проведення НС(Р)Д у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 (т.3 а.с.98-99).

Відповідно до частини 6 статті 246, частини 1 статті 275 КПК за рішенням прокурора та слідчого під час проведення НС(Р)Д можуть бути залучені особи, зокрема, які діють в режимі конфіденційного співробітництва. Водночас, указані норми не передбачають для слідчого чи прокурора специфічної форми рішення (зокрема, у формі постанови) про залучення особи до проведення НС(Р)Д та використання конфіденційного співробітництва. Згідно з частиною 3 статті 110 КПК України процесуальне рішення у вигляді постанови виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне. Таким чином, винесення подібної постанови не впливає на факт залучення особи до конфіденційного співробітництва, а є реалізацією дискреційний повноважень слідчого (детектива).

Суд зауважує, що виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка не є тотожною до залучення особи до конфіденційного співробітництва. Зазначення/незазначення детективом у постанові переліку норм у мотивувальній частині істотно не впливає на права обвинувачених і жодним чином не спотворює мету і зміст винесеної постанови. З огляду на це, виключно відсутність такого посилання не може бути підставою для визнання відповідного доказу недопустимим.

Суд також відхиляє доводи захисника стосовно відсутності в матеріалах справи підтвердження повідомлення заявника про кримінальну відповідальність про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування. Для підтвердження вказаної обставини цілком достатною є наявність у матеріалах справи протоколу про попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 28.07.2022, відповідно до змісту якого ОСОБА_16 ознайомлений із його змістом (т.3 а.с.95-96).

Додатково слід зазначити й про некоректність питання про визнання недопустимою постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Адже недопустимими у кримінальному провадженні можуть визнаватися лише докази, тобто фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Постанова детектива є процесуальним рішенням, яке в даному випадку по суті забезпечує отримання доказів у передбаченому КПК України порядку. Вона не є доказом, а є процесуальною підставою їх отримання, тому сама можливість визнання її недопустимим доказом не передбачена КПК України, хоча суд в певних випадках має повноваження оцінити її як постановлену з порушенням законодавства.

Ураховуючи дотримання належної процедури залучення особи до конфіденційного співробітництва, Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо обов`язкової наявності в ОСОБА_16 допуску до державної таємниці.

За таких обставин, Суд залишає без задоволення клопотання захисника про визнання постанови від 29.07.2022 недопустимим доказом.

5.4. Захисник ОСОБА_13 зазначив, що відомості про подальше вирішення питання у справі шляхом подання апеляційної скарги стали відомі 09.09.2022, а відомості стосовно цього епізоду внесені до ЄРДР лише 28.09.2022. Тому, на думку сторони захисту, всі докази, які зібрані у період 09.09.2022 по 28.09.2022 є недопустимими. Крім того, сторона обвинувачення не вчинила дій щодо припинення протиправних, на її думку, дій, чим сприяла вчиненню нового кримінального правопорушення.

Суд з цього приводу вказує, що відповідно до Витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 внесені відомості про кримінальні правопорушення:

-запис № 1: 28.07.2022 о 20:08:34 внесено відомості за попередньою правовою кваліфікацією за частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 27 частиною 3 статті 369 КК України та таким коротким викладом обставин: « ОСОБА_12 та ОСОБА_11 підбурили до закінченого замаху ОСОБА_16 на надання неправомірної вигоди у розмірі 1800 доларів США судді Київського районного суду міста Полтави ОСОБА_27 за прийняття рішення про непритягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності за с. 1 ст. 130 КУпАП у справі № 552/2083/22»;

-запис № 2: 28.09.2022 о 18:12:09 внесено відомості за попередньою правовою кваліфікацією за частиною 2 статті 15 частиною 5 статті 27 частиною 3 статті 369 КК України та таким коротким викладом обставин: « ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 вчинили пособництво у закінченому замаху ОСОБА_16 на надання неправомірної вигоди у розмірі 1800 доларів США судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_52 за скасування постанови судді Київського районного суду міста Полтави ОСОБА_27 про притягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у праві № 522/2083/22»;

-запис № 3: 24.10.2022 о 13:06:47 внесено відомості за попередньою правовою кваліфікацією за частиною частиною 3 статті 368 КК України та таким коротким викладом обставин: «Посадова особа судової гілки влади прийняла пропозицію отримати грошові кошти за винесення судового рішення у судовій справі, яка перебуває у неї на розгляді», яке закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України (т.3 а.с.89-91).

Постановою прокурора САП ОГП ОСОБА_9 від 29.09.2022 об`єднано матеріали досудових розслідувань № 52022000000000196 від 28.07.2022 та № 52022000000000286 від 28.09.2022 в одне кримінальне провадження № 52022000000000196 від 28.07.2022 (т.3 а.с.175-176).

Реєстрація в ЄРДР інших кримінальних проваджень з подальшим їх об`єднанням замість поступового розширення новими епізодами фабули кримінального правопорушення в первинно зареєстрованому кримінальному провадженні порушенням встановленого законом порядку не являється і в даному випадку не впливає на права обвинувачених.

Проаналізований процесуальний рух цього кримінального провадження та надані сторонами під час судового засідання відомості свідчать, що вирішення питання про непритягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП було незмінним протягом усього досудового розслідування. Логічно припустити, що на момент внесення відомостей до ЄРДР були відсутні відомості щодо реалізації причетними особами механізму апеляційного перегляду прийнятого судового рішення. Таким чином, протягом досудового розслідування його предмет, хоча і розширювався новими епізодами і встановленими фактами, не виходив за межі первинно зареєстрованих в ЄРДР відомостей, а в процесуальних діях детективів і прокурорів відсутні суперечності, непослідовності або неузгодженості з цього приводу. Події і коло осіб, пов`язаних з непритягненням ОСОБА_16 до відповідальності, з`ясувалися під час досудового розслідування у первинно зареєстрованому кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022. Причому, розмір неправомірної вигоди і мета надання такої вигоди залишилися незмінними.

Суд при оцінці цих тверджень сприймає той факт, що відповідні обставини, а саме: прийняття рішення по справі, яким ОСОБА_16 притягнуто до адміністративної відповідальності (08.09.2022), повідомлення ОСОБА_16 про прийняте рішення (09.09.2022) та пропозиція подання апеляційної скарги з гарантуванням вирішити справу (09.09.2022) - обумовлюються доволі стислими строками. «Невдала» спроба надання неправомірної вигоди, які становили закінчений замах по першому епізоду, у зв`язку із обставинами, які не залежали від волі обвинувачених, і подальше подання апеляційної скарги задля вирішення раніше обумовленого питання є взаємопов`язаними і випливають одне з одного.

Відомості, які відображені в витягу з ЄРДР, спростовують доводи захисника ОСОБА_15 щодо відсутності витягу у кримінальному провадженні №52022000000000286 від 28.09.2022, оскільки вказане кримінальне провадження об`єднано із основним кримінальним провадженням постановою від 29.09.2022 (т.3 а.с.175-176) і відображено в основному витязі.

Суд також відхиляє доводи захисника ОСОБА_14 щодо неможливості пересвідчитись в даті і часі реєстрації кримінальних правопорушень, встановити особу реєстратора та встановити уповноважених осіб НАБУ і САП на кожному етапі кримінального провадження. Досліджені протягом судового розгляду матеріали є достатніми для встановлення обставин, які підлягають доказуванню і мають значення у цьому кримінальному провадженні.

Суд не враховує доводи захисника ОСОБА_13, що витяг з ЄРДР містить змінену інформацію, оскільки не відповідає відомостям, які викладені в заяві ОСОБА_16 . Відповідно до Розділу 2 підрозділу 10 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань передбачається можливість редагування відомостей, які зафіксовані в реєстрі, зокрема, але не виключно, стосовно неточностей, помилок і неповноти даних. Причому, в даному випадку зміна фабули не стосується внесення нових фактів вчинення кримінальних правопорушень.

Аналізуючи процедуру реєстрації вказаного кримінального провадження, Суд також відхиляє доводи захисника ОСОБА_15 про неможливість до внесення відомостей в ЄРДР складати протокол про прийняття заяви про вчинення злочину. Положення КПК України регламентують, що внесенню відомостей до ЄРДР може передувати така процесуальна дія як прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, що не може свідчити про неприпустимість такої дії. Суд не враховує посилання захисника про внесення відомостей до ЄРДР у стислі строки (8 хвилин) після прийняття заяви, оскільки вказане не може автоматично свідчити про незаконність внесення таких відомостей. Так само, невідповідність окремих обставин, які стосуються точної дати вчинення кримінального правопорушення, встановлених на початкових етапах досудового розслідування та відображених в обвинувальному акті, не може свідчити про неправомірність реєстрації кримінального провадження і недотримання належної правової процедури. Крім того, два епізоди є предметом єдиного кримінального провадження і є логічною послідовністю досліджених подій.

Суд також не вбачає порушень у зверненні слідчого/детектива із службовою запискою про встановлені обставини вчинення кримінального правопорушення із подальшим внесенням такого факту до ЄРДР, оскільки вказане не суперечить положенням КПК України та не зумовлює істотного порушення прав та інтересів особи. Суд не враховує аргументи про залежність детектива у випадках звернення до керівника із рапортом про внесення відповідних відомостей до ЄРДР, оскільки вказане не суперечить їх самостійності.

Згідно з положеннями КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Разом із тим, виявлення нових обставин в межах кримінального провадження, які можуть свідчити про вчинення іншого кримінального правопорушення, та подальші дії детективів не можуть свідчити про їх залежність у процесуальній діяльності. Причому, Суд враховує, що складення такого документу як рапорт/службова записка і подальше звернення із ним до керівника за своєю природою є реалізацією повноважень такої уповноваженої особи.

За таких обставин Суд залишає без задоволення клопотання ОСОБА_15 та ОСОБА_13 про визнання недопустимими доказами, які зібрані після реєстрації кримінального провадження № 52011000000000286 від 28.09.2022 та не вбачає зволікань з боку органу досудового розслідування (т.17 а.с.69).

5.5. Захисник ОСОБА_15 заявив ряд клопотань про недопустимість доказів у зв?язку із відсутністю обов`язкових реквізитів (вхідних номерів, дати реєстрації) в низці процесуальних документів та не набрання ними чинності. Відповідні посилання стосуються повідомлення детектива від 29.07.2022 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000196 від 28.07.2022 (т.3 а.с.100), у кримінальному провадженні № 52011000000000286 від 28.09.2022 (т.3 а.с.172), у кримінальному провадженні № 52011000000000330 від 24.10.2022 (т.3 а.с.182), постанов прокурора (т.3 а.с.149-168, т.3 а.с.175-176, т.3 а.с.188-189, т.4 а.с.143-176, т.14 а.с.43-44) та доручень прокурора (т.14 а.с.50,51). За твердженням захисника, відсутність вказаних реквізитів свідчить про те, що вказані документи не набрали юридичної сили і відповідно не спричинили жодних правових наслідків.

Крім того, захисник ОСОБА_15 стверджував про недотримання гарантій при складанні та підписанні повідомлення про підозру ОСОБА_10 (т.4 а.с.46-53), оскільки відсутні вхідні номери передання матеріалів кримінального провадження для вивченням заступником Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_53 .

У цьому контексті Суд зазначає, що технічні недоліки, допущені у документах, складених протягом досудового розслідування, не можуть впливати на їх доказову спроможність, якщо загальні вимоги до проведення відповідних процесуальних дій і їх оформлення дотримані.

КПК України не пов`язує наявність у матеріалах справи підтвердження направлення документів між НАБУ і САП із набранням ними юридичної сили. Більше того, підтвердження процесуальної комунікації між слідчим і процесуальним керівником не є доказом у кримінальному провадженні, а закон не встановлює якоїсь обов`язкової форми цієї комунікації. Слідчий і прокурор беруть участь у досудовому розслідуванні спільно, відповідно до своїх повноважень, вони можуть визначати тактику досудового розслідування, проводити наради і обговорення справ, що перебувають у спільному провадженні.

В цій справі сторона захисту не навела аргументів щодо обґрунтованого сумніву направлення документів на адресу САП та необізнаність прокурорів САП про початок досудового розслідування, а щодо документів, складених прокурорами САП - щодо їх недолучення до матеріалів кримінального провадження.

Щодо твердження про порушення терміну, встановленого частиною 6 статті 214 КПК України, при повідомленні керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування, то захист стверджує про можливість такого порушення, не надаючи жодних аргументів на підтримку того, що воно дійсно могло мати місце. Отже, посилання захисника про не направлення вказаних процесуальних документів ґрунтується виключно на припущенні захисту.

Відповідно до частини 2 стаття 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Як вбачається з витягу з ЄРДР (т.3 а.с.89-91) відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено 28.07.2022 після отримання відповідної заяви від ОСОБА_16 . Крім іншого, постановою від 29.07.2022 визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні (т.3 а.с.112-113), що свідчить про обізнаність керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування.

Згідно з частинами 5, 6 статті 110 КПК України регламентовано обов`язкові вимоги щодо оформлення постанови, як процесуального рішення, що полягають у дотриманні структурної форми такого рішення. Своєю чергою, захисник у запереченнях ставить допустимість постанов прокурора в залежність від вимог, які висунуті в Тимчасовій інструкції з діловодства в органах прокуратури, щодо службових документів. Разом із тим, захисник не зазначив, яким чином наслідки відсутності реквізитів на процесуальному рішенні прокурора випливає з положень, які передбачені пунктами 26, 31 Додатком 1 Тимчасової інструкції, що закріплюють термінологію службового документу в органах прокуратури. Виходячи з логіки тверджень захисника, пункт 26 Додатку 1 Тимчасової інструкції передбачає, що реквізитом службового документа є інформація, зафіксована у документі для його ідентифікації, організації обліку та (або) надання йому юридичної сили. Відповідна альтернативність визначень свідчить про те, що наявність реквізиту на службовому документі не впливає на юридичну силу такого документу.

Суд пересвідчився, що оспорювані процесуальні рішення виготовлені відповідно до вимог КПК України, підписані уповноваженими особами та є частиною матеріалів кримінального провадження, отриманою під час здійснення досудового розслідування відповідно до вимог чинного законодавства.

Стосовно посилання захисника ОСОБА_15 щодо недотримання гарантій при складенні повідомлення про підозру ОСОБА_10 . Суд зазначає, що, враховуючи наявність офіційного бланку Офісу Генерального прокурора та підпис заступника генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_54, відсутні сумніви щодо автентичності документу та його юридичної сили.

Посилання захисника на суперечність фактичних обставин у повідомленні про підозру та обвинувальному акту не мають вирішального значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню, оскільки предметом судового розгляду є відомості, викладені в обвинувальному акті. З іншої сторони, наявна суперечність не є настільки суттєвою, щоб вплинути на право на захист підозрюваних, їх розуміння обставин, в межах яких вони його реалізовували. Несуттєва відмінність у викладенні фактичних обставин обумовлена уточненням даних, отриманих після повідомлення про підозру до моменту завершення досудового розслідування.

Окремо Суд звертає увагу на аргументи сторони захисту щодо дублювання вихідних номерів на повідомленнях про визначення/зміни групи прокурорів від 01.08.2022 (т.3 а.с.111), від 06.02.2023 (т.3 а.с.114), від 29.09.2022 (т.3 а.с.177), від 24.10.2022 (т.3 а.с.185) і відхиляє їх з огляду на наступне. Листування ведеться за номером наглядового провадження, яке зазначається на вихідному документі працівником секретаріату (канцелярії) прокуратури. Номер наглядового провадження у прокуратурах із структурним поділом складається з індексу структурного підрозділу, порядкового номера книги обліку наглядових проваджень та двох останніх цифр року прийняття звернення до провадження. Таким чином, номер «16/1/1-20411/22», зазначений в оспорюваних документах, є номером наглядового провадження.

Крім того, захисник ОСОБА_15 посилався на недоречне формулювання процесуальних документів в частині відсутності конкретизації, зокрема що стосується доручень іншим органам (т.3 а.с.193-194, 196-197). Суд зважує на той факт, що чинним КПК України не регламентовані чіткі вимоги до змісту доручень, таким чином зміст вказаних документів входить до дискреції органу досудового розслідування самостійно обирати шляхи проведення розслідування.

За таких обставин, Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо визнання процесуальних рішень з огляду на відсутність реквізитів недопустимими доказами.

5.6. Низка заперечень ОСОБА_15 стосується відомостей, викладених в службових записках, долучених стороною захисту, а саме в:

- службовій записці детектива ОСОБА_55 про проведення оперативно-розшукових заходів щодо користування ОСОБА_10 індивідуальним банківським сейфом в АТ «Ощадбанк», що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Великотирнівська, 39/91 (т.22 а.с.152);

- службовій записці старшого детектива ОСОБА_56 від 07.11.2022 про проведення оперативно-розшукових заходів щодо встановлення осіб з числа адвокатів, з якими спілкується та підтримує не службові стосунки голова суду ОСОБА_41 (т.22 а.с.153);

- службовій записці старшого детектива ОСОБА_56 від 07.11.2022 про проведення оперативно-розшукових заходів щодо встановлення автомобіля, яким користується ОСОБА_41 (т.22 а.с.166);

- службовій записці старшого детектива ОСОБА_56 від 15.11.2022 про проведення оперативно-розшукових заходів щодо встановлення осіб з числа суддів, з якими спілкується та підтримує неслужбові стосунки адвокат ОСОБА_10 (т.22 а.с.155);

- службовій записці детектива ОСОБА_55 від 28.11.2022 про проведення оперативно-розшукових заходів щодо встановлення осіб з числа суддів, з якими спілкується та підтримує неслужбові стосунки адвокат ОСОБА_10 (т.22 а.с.154).

Захисник заявив клопотання про визнання службових записок недопустимими доказами, оскільки в записках не наведено підстав для проведення оперативно-розшукових заходів. Захисник зазначив, що прокурор не надав відомості щодо заведення оперативно-розшукової справи.

Реалізуючи принцип змагальності, прокурор самостійно визначає обсяг матеріалів, якими підтверджує чи спростовує обставини, які мають значення для кримінального провадження. Прокурор, у свою чергу, не надавав суду ці службові записки для обґрунтовування своєї позиції. Водночас, Суд зважує, що матеріали оперативно-розшукової справи не є матеріалами досудового розслідування і не є доказами в розумінні КПК України.

КПК України і Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» не регламентує вимоги до службової записки, складеної за результатами проведення оперативно-розшукових заходів. Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо проведення НС(Р)Д без дозволу судді з огляду на те, що до службових записок додані фотозображення. Спостереження за річчю полягає у візуальному спостереженні або у застосуванні з цією метою спеціальних технічних засобів для спостереження. У свою чергу, фотозображення зроблені з камер відеоспостереження або з інтегрованої системи «Безпечне місто», що виключає твердження щодо отримання вказаних зображень у результатів НС(Р)Д .

Відповідно пункту 1 статі 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності надається право опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу. Зі змісту службової записки вбачається, що проведені заходи ґрунтувалися виключно на опитуванні осіб, для чого не потребується дозвіл слідчого судді.

За таких обставин, Суд не вбачає істотного порушення прав обвинувачених і відхиляє доводи захисника про визнання вказаних службових записок недопустимими доказами, що свідчить про те, що вони не впливають на визнання інших зібраних доказів недопустимими.

З іншої сторони у доводах захисника ОСОБА_15 відсутня логіка, оскільки він просить визнати недопустимими хоча і отримані під час досудового розслідування, однак надані стороною захисту службові записки, які до того ж не є доказами в розумінні кримінального процесуального законодавства.

5.7. Захисник ОСОБА_15 наголосив на неналежне оформлення речових доказів, які визнані такими постановою від 09.09.2022 (т.4 а.с.28-29). Захисник зазначив, що відповідній постанові повинна передувати така слідча дія як огляд. Аналогічні доводи стосувалися відсутності протоколу огляду грошових коштів, які визнані речовими доказами за постановою від 18.11.2022 (т.4 а.с.30-34).

Суд відхиляє вказані доводи захисника, оскільки грошові кошти, які визнані речовими доказами постановою від 09.09.2022, були предметом огляду та ідентифікації 07.09.2022 для подальшого використання ОСОБА_16 під час проведення заходів з перевірки фактичних даних про одержання неправомірної вигоди службовою особою, а також протоколу огляду від 09.09.2022 у зв`язку з їх поверненням адвокатом ОСОБА_11 ОСОБА_16 (т.5 а.с.32-40, 42-49). Грошові кошти, які визнані речовими доказами постановою від 18.11.2022, були предметом огляду 18.11.2022 речей, вилучених у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10, а також предметом огляду від 18.11.2022 речей, вилучених у службовому кабінеті №214 Полтавського апеляційного суду, яким користується інший суддя, ніж той, в провадженні якого перебувала справа ОСОБА_16 (т.5 а.с.121-125, 126-132).

За таких обставин, Суд не встановив порушень КПК України під час визнання грошових коштів речовими доказами.

5.8. Захисник ОСОБА_15 зауважив, що детектив порушив вимоги КПК України при проведенні слідчих дій - оглядів від 28.07.2022 (т.5 а.с.1а-15), від 19.08.2022 (т.5 а.с.16-24), від 02.09.2022 (т.5 а.с.25-31), від 14.10.2022 (т.5 а.с.42-60), від 18.11.2022 (т.5 а.с.74-81), оскільки останній не зазначив доказового значення оглянутих переписок у кримінальному провадженні та вказівки щодо надання і повернення телефону власнику. Крім цього, захисник просив визнати протокол огляду телефону від 28.07.2022 (т.5 а.с.1а-15) недопустимим доказом з огляду на проведення слідчої дії після 22:00.

Суд встановив, що ОСОБА_16 28.07.2022 звернувся до Національного антикорупційного бюро із заявою про вчинення кримінального правопорушення (протокол прийняття заяви від 28.07.2022 з 19:00 по 20:00 (т.3 а.с.93), після чого відповідні відомості внесені до ЄДРД і того ж дня проведено допит свідка ОСОБА_16 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Враховуючи час і день звернення (28.07.2022 після 17:00), можливо констатувати невідкладність проведеного огляду для фіксування обставин, на які посилається свідок під час допиту, та на потенційну можливість знищення (видалення) листування між ОСОБА_16 та ОСОБА_12 стосовно справи №552/2083/22.

Обмеження щодо часу проведення слідчих дій законодавцем встановлені для того, щоб участь особи (у будь-якому статусі) найменшим чином впливала на її права і свободи. Запровадження концепції визнання доказу недопустимим, у тому числі при недотриманні загальних вимог до проведення слідчих дій, має на меті запобігти випадки невиправданого істотного порушення прав людини - учасника слідчої дії. З викладеної хронології очевидно вбачається добровільність з боку ОСОБА_16 на проведення таких дій після 22:00, що виключає порушення його прав при проведенні огляду його телефону. Протоколи огляду мають вказівку на добровільність надання вказаного телефону, що підтверджується участю ОСОБА_16 при проведенні слідчої дії. КПК України не регламентує детальний алгоритм передачі речі чи документів для огляду на добровільній основі, зокрема шляхом долучення мобільного телефону до протоколу допиту. Відсутність підстав для вилучення вказаного телефону, вказівки на таке вилучення в протоколі огляду та недоведення захистом факту вилучення такого телефону є достатнім для висновку щодо подальшого повернення телефону власнику.

Більше того, про недопустимість результатів проведеної поза межами встановленого законом строку слідчої дії може стверджувати лише особа, яка ставить відповідне питання. В даному випадку обвинувачений ОСОБА_10 станом на час проведення огляду телефону ОСОБА_16 (28.07.2022) навіть не перебував в колі процесуального інтересу органів правопорядку, а безпосередній учасник цієї слідчої дії - ОСОБА_16 діяв добровільно і не ставив під час досудового розслідування чи протягом розгляду справи в суді питання про порушення його прав під час огляду його мобільного телефону, проведеного після 22:00.

Щодо тверджень захисника про відсутність вказівки в протоколі огляду на його доказове значення, то вказана слідча дія проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, то відповідні доводи захисника є нелогічними.

Таким чином, Суд відмовляє в задоволенні клопотань захисника про визнання протоколів огляду від 28.07.2022, від 19.08.2022, від 02.09.2022, від 14.10.2022, 18.11.2022 недопустимими доказами.

5.9. Ряд клопотань захисника ОСОБА_15 стосувалися визнання протоколів огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 07.09.2022 (т.5 а.с.32-41), від 09.09.2022 (т.5 а.с.42-51), від 26.10.2022 (т.5 а.с.61-65) та від 10.11.2022 (т.5 а.с.66-73) недопустимими доказами. Мотиви захисника зводяться до:

1) відсутності вказівки про походження вказаних коштів;

2) відсутності висновку про те, чи співпадають номери оглянутих купюр, виданих ОСОБА_16 07.09.2022, із оглянутими купюрами 09.09.2022;

3) того, що не зазначено про подальшу долю грошових коштів.

Як результат недопустимості вказаних протоколів захисник просив також визнати недопустимими протоколи від 12.09.2022 (т.10 а.с.8-12) та 30.11.2022 (т.11 а.с.205-209) про проведення НС(Р)Д у вигляді контролю за злочину у формі спеціального слідчого експерименту та протоколи від 07.09.2022 (т.12 а.с.149-158) та 08.09.2022 (т.12 а.с.196-213) про спостереження за річчю.

Однак, кримінальний процесуальний закон не містить вимог щодо обов`язкової наявності приписів у протоколі слідчої дії про необхідність підтвердження походження коштів під час огляду та вручення грошових коштів12. Мета слідчої дії огляду полягає у виявленні і фіксаціі відомостей, які можуть мати значення для обставин кримінального провадження. У цих випадках метою є ідентифікація грошових купюр, які вручені ОСОБА_16 для наступного використання під час проведення заходів із перевірки фактичних даних про одержання неправомірної вигоди службовою особою, а у подальшому і грошових коштів, які повернуті ОСОБА_16 . Норми КПК України не передбачають здійснення порівняльного аналізу відомостей, отриманих у межах інших слідчих дій. У протоколі огляду від 09.09.2022 зазначено, що оглянуті грошові кошти поміщені в паперовий конверт, який опечатано і підписано учасниками слідчої дії.

Наявність постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, у якій він зазначає про використання заздалегідь ідентифікованих засобів (грошові кошти) (т.10 а.с.2-5, т.11 а.с.199-202), та протоколу огляду та помітки грошових коштів, у результаті якого вони були ідентифіковані, виключає обґрунтовані сумніви у законності походження коштів для використання під час контролю за вчиненням злочину13.

Таким чином, Суд відмовляє в задоволенні клопотань захисника про визнання протоколів огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів 07.09.2022, від 09.09.2022, від 26.10.2022 та від 10.11.2022; протоколів від 12.09.2022 (т.10 а.с.8-12) та 30.11.2022 (т.11 а.с.205-209) про проведення НС(Р)Д у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту та протоколів від 07.09.2022 (т.12 а.с.149-158) та 08.09.2022 (т.12 а.с.196-213) про проведення спостереження за річчю недопустимими доказами.

5.10. Захисник ОСОБА_15 просив визнати протоколи огляду від 18.11.2022 (т.5 а.с.126-132) та від 18.11.2022 (т.5 а.с.133-135) недопустимими доказами з огляду на відсутність вказівки у них відомостей щодо упакування оригіналів оглянутих грошових коштів.

Відповідно до частини 2 статті 106 КПК України у розрізі підготовки протоколу та додатків до складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії. Водночас, вказана норма не передбачає вимоги обов`язкового зазначення у протоколі про кожний рух в цьому напрямку. Із протоколів огляду вбачається, що додатком до протоколу огляду є копії оглянутих грошових коштів. Відсутність подальшого алгоритму дій стосовно оригіналів купюр у протоколі огляду не свідчить про недопустимість зазначених в ньому відомостей.

Таким чином, Суд відмовляє в задоволенні клопотань захисника про визнання протоколів огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 18.11.2022 недопустимими доказами.

5.11. Захисник ОСОБА_15 просив визнати протоколи огляду від 18.11.2022 (т.6 а.с.5-24) та від 21.12.2022 (т.6 а.с.146-148) недопустимими і неналежними доказами. Позиція захисника зводиться до того, що слідча дія проводилась за участю спеціаліста, який є штатним працівником НАБУ, що ставить під сумнів його об`єктивність під час проведення огляду. Захисник зазначив, що спеціаліст не включений в групу детективів, в матеріалах кримінального провадження відсутня службова записка про залучення спеціаліста до слідчої дії і підстави такої участі. Крім того, не конкретизований перелік питань, які поставлені спеціалісту.

Суд з цього приводу зазначає, що відповідно до частини 3 статті 237 КПК України з метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. За частиною 1 стаття 71 КПК України спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації, пояснення, довідки та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Зі змісту протоколу огляду від 18.11.2022 вбачається, що під час огляду мобільний телефон підключався до робочої станції спеціаліста та за допомогою програмного забезпечення Cellebrite UFED здійснювалося копіювання інформації. У протоколі огляду від 21.12.2022 зазначено, що для огляду носіїв інформації, які знаходились в охоронних системах відеоспостереження Полтавського апеляційного суду, використовувалися робочі станції спеціалістів. Враховуючи необхідність при цьому спеціальних навичок та надання технічної допомоги, відповідна участь спеціаліста при проведенні даної слідчої дії є виправданою.

Щодо тверджень захисника про можливу упередженість спеціаліста, оскільки він є детективом НАБУ, то відповідно до витягу з ЄРДР ОСОБА_57 не брав участі в проведенні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні як детектив (т.3 а.с.89-91), а діяв виключно як спеціаліст, що свідчить на користь неупередженості останнього.

Суд відхиляє посилання сторони захисту про відсутність службової записки, на підставі якої спеціаліст залучений до слідчої дії. Обов`язкова наявність рішення про залучення спеціаліста для надання технічної допомоги нормами КПК України не передбачена. Доцільність і необхідність складення будь-якого документу (крім випадків обов`язкового винесення постанови як процесуального рішення) лежить в площині розсуду прокурора/детектива. Суд також бере до уваги, що службова записка у цьому випадку є документом, яким оформлена внутрішня взаємодія між різними структурними підрозділами НАБУ. З огляду на це, Суд не вбачає порушення у відсутності у матеріалах кримінального провадження службової записки з огляду на відсутність її значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Таким чином, Суд відмовляє в задоволенні клопотань захисника про визнання протоколів огляду телефону від 18.11.2022 та від 21.12.2022 недопустимими доказами.

5.12. Захисник ОСОБА_15 просив визнати протокол огляду від 18.11.2022 (т.6 а.с.58) недопустимим і неналежним доказом з посиланням на те, що в ньому зазначено про право володіння та розпорядження індивідуальним сейфом замість права користування. Сторона захисту має сумнів, що договір оренди індивідуального сейфу вилучений саме із цього сейфу, а не в адміністрації банку. Захисник зазначив, що оглянутий протокол про адміністративне правопорушення від 10.06.2022 не має значення для обставин кримінального провадження.

Суд вже зазначав, що основна мета слідчої дії огляду полягає у виявленні і фіксації відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження. За таких обставин протокол огляду не повинен містити інформації щодо підтвердження конкретного місця вилучення даної речі. Сумнів захисника щодо вилучення спростовується протоколом обшуку від 07.12.2022 (т.7 а.с.206-215), де зафіксовано вилучення вказаних документів саме з індивідуального сейфу ОСОБА_10 . Підстави вважати відповідну інформацію недостовірною у Суду відсутні. Використання детективом термінології щодо права володіння та розпорядження індивідуального сейфу не стосувалося безпосереднього процесу огляду вказаних документів і жодним чином не спотворює мету проведення слідчої дії або її результати. Водночас, Суд не ґрунтує свої висновки на підставі цього протоколу огляду від 18.11.2022 з огляду на відсутність інформації, яка доводить або спростовує обставини кримінального провадження, хоча враховує його при вирішенні інших питань, які вирішуються при ухваленні вироку.

Таким чином, Суд відмовляє в задоволенні клопотання захисника про визнання протоколу від 08.12.2022 огляду вилучених документів з індивідуального сейфу, право користування яким має ОСОБА_10, недопустимим доказом.

5.13. Захисник ОСОБА_15 просив визнати протокол огляду від 16.02.2023 (т.6 а.с.157-164) неналежним доказом, оскільки хід судового засідання Полтавського апеляційного суду жодним чином не підтверджує обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Частина 1 статті 85 КПК України закріплює, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Відповідно до протоколу огляду від 16.02.2023 оглянуто копії судової справи №522/2083/22 щодо ОСОБА_16 .

Суд відхиляє доводи сторони захисту про неналежність вказаного доказу, оскільки відомості, які містяться в протоколі, мають значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню, про що зазначено в пункті 3.37 цього вироку.

5.14. Захисник ОСОБА_15 просив визнати недопустимими докази, які отримані на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 12.11.2022 у справі №991/5364/22 (т.7 а.с.25-30), від 12.11.2022 у справі №991/5367/22 (т.7 а.с.60-65), від 22.11.2022 у справі №991/5695/22 (т.7 а.с.172-176), від 21.11.2022 у справі №991/5691/22 (т.7 а.с.182-186), від 30.11.2022 у справі №991/5903/22 (т.7 а.с.200-205), якими надано дозвіл на проведення обшуку. Мотиви захисника зводяться до:

1) відсутності підстав для відкладення розгляду клопотання про обшук в день його надходження;

2) відсутності в матеріалах справи клопотання заступника Генерального прокурора про надання дозволу на проведення обшуку;

3) доручення детективу взяти участь у судовому засіданні.

Крім іншого, захисник висунув сумнів щодо проведення повної фіксації судових засідань за результатами розгляду клопотань.

Суд відхиляє відповідні доводи захисту як необґрунтовані. Так, за частиною 4 стаття 236 КПК України клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора. Чинним КПК України не встановлено умов і меж здійснення досудового розслідування уповноваженими органами, що стосується слідчих дій, які необхідно провести в кожному конкретному кримінальному провадженні.

Разом з тим, за частиною 5 статті 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. За частиною 1 статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Отже, уповноважені представники органу досудового розслідування самостійно визначають тактику проведення слідчих дій, їх періодичність та вид для забезпечення ефективного досудового розслідування, а також комплекс і своєчасність процесуальних рішень і дій, спрямованих на їх реалізацію.

Таким чином, детектив, звертаючись з клопотанням про надання дозволу на обшук і з клопотанням про відкладення судового розгляду, реалізовує своє право, а не обов`язок, самостійно пріоритезуючи проведення тієї чи іншої слідчої дії. Слідчий суддя на етапі розгляду клопотань про надання дозволу на проведення обшуку, уособлюючи функції судового контролю за дотриманням прав та інтересів людини, не вправі втручатися в розсуд і тактику проведення досудового розслідування органом досудового розслідування і відходити від засади диспозитивності в тих випадках, де така диспозитивність прямо належить до сфери розсуду процесуального суб`єкта.

Крім того, якщо доказ визнається недопустимим з посиланням на частину 1 статті 87 КПК, суд має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. За наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду. Суд зазначає, що не у всіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів14.

З огляду на вказане, захисник мав би обґрунтувати, яким чином відкладення за клопотанням детектива розгляду клопотання про надання дозволу на проведення обшуку (яке в будь-якому випадку розглядається без участі сторони захисту) істотно порушило права обвинуваченого. Однак жодного релевантного обґрунтування він не надає і навіть не вказує яким чином це в принципі могло вплинути на хід досудового розслідування.

Посилання захисника на відсутність технічної фіксації судового засідання є також безпідставними.

З огляду на засаду змагальності прокурор самостійно вирішує обсяг доказів, якими підтверджує обставини, що мають значення для кримінального провадження. Для повного і об`єктивного дослідження доказів через призму їх допустимості Суду достатньо судових рішень слідчих суддів ВАКС за результатами розгляду клопотань про надання дозволу на проведення обшуку. Суд не встановив порушень при оцінці та дослідженні слідчим суддею обставин при прийнятті рішення про надання дозволу на проведення обшуку. Відсутність в матеріалах судової справи за результатами розгляду клопотання низки документів, яким в судовому рішенні слідчим суддею надана оцінка, не може достеменно свідчити про недопустимість протоколу проведених обшуків в контексті істотного порушення прав людини. Суд зважує, що така відсутність жодним чином не впливає на суть і зміст прийнятого рішення з огляду на доведення обставин детективом, передбачених процесуальним законодавством. Гнучка природа стандарту доказування «достатньої підстави», який випливає із вимог до розгляду клопотань про надання дозволу на проведення обшуку, дозволяє постановити рішення на основі відомостей, отриманих у результаті проведення НС(Р)Д, які, з огляду на таємний режим розгляду, не підлягають розголошенню на етапі досудового розслідування. Так само, Суд не вбачає порушень у тому, що слідчий суддя з метою процесуальної економії наголосив на обізнаності із матеріалами кримінального провадження і недоцільності повторного дослідження всіх матеріалів.

Посилання захисника про неможливість доручення детективу взяти участь у судовому засіданні за розглядом клопотання Заступника Генерального прокурора Суд визнає необґрунтованим. За частиною 4 статті 234 КПК України клопотання про обшук розглядається за участю слідчого або прокурора. З постанов про зміну слідчої групи та визначення старшого слідчої групи від 03.10.2022 (т.3 а.с.105-107) та від 16.11.2022(т.3 а.с.108-110), а також витягу з ЄРДР від 01.03.2023 вбачається, що детективу ОСОБА_58, не виключно, як старшому групи детективів, доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000193 від 28.07.2022. Отже, вказаний детектив є уповноваженою особою на проведення досудового розслідування і на участь в судових засіданнях в цьому кримінальному провадженні.

Таким чином, Суд не встановив порушень, які можуть істотно впливати на права обвинуваченого, або спотворити отримані результати, отже, відмовляє в задоволенні клопотань захисника про визнання недопустимими доказів, отриманих на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 12.11.2022 у справі №991/5364/22, від 12.11.2022 у справі №991/5367/22, від 22.11.2022 у справі №991/5695/22, від 21.11.2022 у справі №991/5691/22, від 30.11.2022 у справі №991/5903/22.

5.15. Захисники ОСОБА_15 та ОСОБА_14 просили визнати недопустимим протокол обшуку від 17.11.2022 (т.7 а.с.177-180), оскільки відсутні підстави для проведення невідкладного обшуку.

Щодо невідкладності Суд зважує, що остання частина грошових коштів у сумі 1500 доларів США передана від ОСОБА_16 ОСОБА_11 10.11.2022. З огляду на досліджені обставини представники органу досудового розслідування мали підстави вважати, що частина грошових коштів може знаходитись в кабінеті №202, яким користується суддя, у провадження якого перебувала апеляційна скарга на постанову Київського районного суду міста Полтави, як потенційний кінцевий отримувач неправомірної вигоди. В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.11.2022 у справі №991/5695/22 невідкладність проведеного обшуку обґрунтована необхідністю збереження речей, що мають істотне значення для цього кримінального провадження (т.7 а.с.172-176).

Зі змісту ухвали слідчого судді 21.11.2022 у справі №991/5695/22 вбачається дотримання судового контролю в контексті перевірки доводів сторони обвинувачення. Зокрема, вказане стосується оцінки невідкладності слідчої дії, ураховуючи висвітлення хронології з моменту передачі грошових коштів (10.11.2022) до моменту проведення обшуку (17.11.2022), а також наявності інформації про неформальні стосунки ОСОБА_10 та судді, у провадженні якого перебувала апеляційна скарга.

Відповідно до частини 3 статті 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням майна. У такому разі прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

Під «невідкладними випадками» необхідно розуміти лише такі зазначені в цій нормі виключні обставини, які існували на момент проникнення до житла чи іншого володіння особи та через терміновість унеможливлювали отримання в порядку, передбаченому КПК України, відповідного дозволу слідчого судді15.

Неможливість забезпечити збереження доказів без їх негайного вилучення обумовлює невідкладну необхідність вжиття передбачених КПК України процесуальних заходів з метою врятування (збереження) такого майна, зокрема, шляхом проведення обшуку до отримання ухвали слідчого судді.

Суд бере до уваги практику Верховного Суду, який у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що невідкладність обшуку може полягати й у необхідності вилучення грошових коштів, отриманих як неправомірна вигода, що охоплюється винятком, встановленим частиною 3 статті 233 КПК України (постанови Верховного Суду від 27 лютого 2024 року у справі № 185/4212/21, 28 березня 2024 року у справі № 397/430/20, 05 квітня 2023 року у справі № 683/1200/18).

Досудове розслідування є динамічною стадією кримінального провадження, що зумовлює виникнення непередбачуваних обставин, які обумовлюють необхідність оперативної адаптації до нових умов. Як резюмував слідчий суддя і встановив Суд під час судового розгляду, невідкладність проведення обшуку в кабінеті пов`язана з об`єктивними причинами, оскільки неможливо наперед спрогнозувати результати розгляду апеляційною інстанцією, залучених осіб і подальші дії ОСОБА_10 після отримання грошових коштів. Невідкладність обшуку пов`язана зі специфікою розкриття кримінальних правопорушень цієї категорії.

Висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 10.10.2023 у справі №161/12522/18, на які посилається захисник ОСОБА_14, полягали в оцінці невідкладності проведенні слідчої дії через призму тривалості досудового розслідування. Разом із тим, позиція не містить імператив, що тривалий перебіг слідства до проведення обшуку виключає «невідкладність» такої слідчої дії. У цьому контексті Суд враховує хаотичний розвиток інкримінованих подій і неможливість на момент проведення слідчої дії на основі зібраних доказів передбачити поведінку обвинувачених та передачу грошових коштів. При чому виключно оцінка тривалості досудового розслідування є індивідуальною категорією і залежить від ряду суттєвих факторів: категорії справи та її складності, комплексу проведених слідчих дій, поведінки причетних осіб, обсягу зібраних доказів тощо.

Своєю чергою, питання строків розгляду клопотання про легалізацію проведеного обшуку не впливає на допустимість протоколу обшуку і на його невідкладність.

Таким чином, Суд відмовляє в задоволенні клопотання захисників про визнання протоколу обшуку від 17.11.2022 недопустимим доказом.

5.16. Захисники ОСОБА_14 та ОСОБА_15 просили визнати недопустимим протокол невідкладного обшуку від 17.11.2022, в якому відображений хід і результати проведення обшуку у службовому кабінеті № 214 Полтавського апеляційного суду за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 18, яким користується інший суддя, ніж той, в провадженні якого перебувала справа ОСОБА_16 (т.7 а.с.187-192).

Аргументи сторони захисту зводяться до того, що слідчий суддя в ухвалі, якою легалізував проведений обшук, не навів мотивів схвалення невідкладності проведення обшуку. Більшість вилучених документів і предметів не містять явного зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення. Крім того, захист стверджував, що тривалість досудового розслідування протягом 5 місяців до проведення слідчої дії виключає невідкладність обшуку.

ОСОБА_15 також наголосив на відсутності в матеріалах провадження процесуального рішення прокурора як підтвердження попереднього узгодження слідчої дії із прокурором.

Суд залишається послідовним у викладених мотивах стосовно оцінки невідкладності проведених слідчих дій 17.11.2022 (пункт 5.15 цього Вироку). В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.11.2022 у справі №991/5691/22 метою невідкладного обшуку констатовано збереження речей, що мають істотне значення для цього кримінального провадження (т.7 а.с.182-186). Зі змісту ухвали слідчого судді вбачається дотримання судового контролю в контексті перевірки доводів сторони обвинувачення стосовно невідкладності, ураховуючи висвітлення хронології з моменту передачі грошових коштів (10.11.2022) до моменту проведення обшуку (17.11.2022) та наявності інформації про можливий зв`язок ОСОБА_10 з іншим суддею Полтавського апеляційного суду.

Крім того, Суд зважує, що результати прийняття кінцевого рішення суддею Полтавського апеляційного суду у справі ОСОБА_16 безпосередньо впливали на передачу неправомірної вигоди.

Захист не навів аргументів, які спростовують невідкладність проведення обшуку. Посилання захисту про тривалість досудового розслідування протягом 5 місяців як підстави, яка виключає ознаку невідкладності, є неспроможними. Досудове розслідування є динамічною стадією кримінального провадження, що зумовлює виникнення непередбачуваних обставин, які обумовлюють необхідність оперативної адаптації до нових умов.

Як резюмував слідчий суддя і встановив Суд під час судового розгляду, невідкладність проведеного обшуку в кабінеті №241 пов`язана з об`єктивними причинами, оскільки неможливо наперед спрогнозувати результати розгляду апеляційною інстанцією, залучених осіб і подальші дії ОСОБА_10 після отримання грошових коштів. Невідкладність обшуку пов`язана зі специфікою розкриття кримінальних правопорушень цієї категорії.

КПК України встановлює, що прокурор виносить постанови у випадках, які безпосередньо передбачені законодавством. Оформлення окремого процесуального рішення в інших випадках визначається на розсуд прокурора в кожному конкретному випадку. Логічно припустити, що узгодження із прокурором шляхом винесення постанови само по собі нівелює критерій невідкладності і суперечить меті проведення такого обшуку, оскільки в такому випадку прокурор/детектив мали змогу звернутися і з відповідним клопотанням до слідчого судді. З огляду на це Суд не приймає доводи захисника про обов`язкове письмове погодження проведення невідкладного обшуку.

Таким чином, Суд відмовляє в задоволенні клопотань захисників про визнання протоколу обшуку від 17.11.2022 недопустимим доказом.

5.17. Захисник ОСОБА_15 просив визнати недопустимими докази, отримані на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 у справі №991/5689/22 (т.7 а.с.196-199) та від 14.12.2022 у справі №991/6314/22 (т.7 а.с.234-238). У сторони захисту є сумніви щодо своєчасності звернення до суду із клопотаннями про арешт майна у зв`язку із відсутністю в матеріалах справи самих клопотань та вказівки в судових рішеннях дати їх надходження.

Суд зазначав, що, реалізуючи засаду змагальності, сторона обвинувачення самостійно визначає обсяг доказів для підтвердження обставин, які мають значення для кримінального провадження. Суд пересвідчився, що на етапі досудового розслідування здійснений належний судовий контроль за правомірністю утримання стороною обвинувачення вилучених під час обшуку речей. Слідчий суддя, суд не зобов`язані посилатися в судовому рішенні на дату надходження подібної категорії клопотань. Водночас, виключно непідтвердженого сумніву захисника щодо недотримання належної правової процедури недостатньо для вирішення питання про недопустимість вказаного доказу.

Суд при оцінці доводів сторони захисту сприймає той факт, що при відкритті матеріалів досудового розслідування стороні захисту наданий том 9, який містить клопотання від 19.11.2022 про арешт майна, вилученого в ході обшуку за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, буд.18, каб.214, із накладною про відправлення цього клопотання (т.14 а.с.137). Крім того, в томі 9 зазначено клопотання від 09.12.2022 про арешт майна, вилученого в ході обшуку за адресою: м. Полтава, вул. Великотирнівська, буд.39/91, із накладною про відправлення цього клопотання (т.14 а.с.138). Жодних заперечень, які пов`язані із недостовірністю або неповнотою відображених даних, до Суду не надходило.

Таким чином, Суд не встановив порушень, які можуть істотно впливати на права обвинуваченого і відмовляє в задоволенні клопотань захисника про визнання недопустимими доказів, отриманих на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 у справі №991/5689/22 та від 14.12.2022 у справі №991/6314/22.

5.18. Захисник ОСОБА_15 просив визнати недопустимими докази, отримані на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 03.08.2022 у справі № 991/2814/22 (т.8 а.с.8-10), від 03.08.2022 у справі № 991/2813/22 (т.8 а.с.54-56) від 03.08.2022 у справі № 991/2812/22 (т.8 а.с.70-72). Захисник зазначив, що слідчий суддя під час розгляду клопотань про надання дозволу на проведення НС(Р)Д не дослідив матеріали кримінального провадження і витяг з ЄРДР, оскільки вони не були безпосередньо долучені до клопотань.

Крім того, захисник стверджував, що в ухвалах слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.08.2022 у справі № 991/2812/22, від 22.08.2022 у справі №991/2102/22, від 29.08.2022 у справі №991/4179/22 (т.8 а.с.131-134), від 29.09.2022 у справі №991/4178/22 (т.8 а.с.156-159) та від 26.10.2022 у справі №991/4934/22 (т.11 а.с.182-185) не зазначено присутніх під час розгляду та/або не встановлено підстав відсутності уповноважених осіб, які звернулися із клопотанням відповідно до норм КПК України. Аналогічні аргументи захисник навів в обґрунтування визнання недопустимим клопотання від 01.08.2022 про надання дозволу на проведення НС(Р)Д, оскільки до нього не долучено жодного документа, який підтверджує викладені в ньому обставини (т.8 а.с.49).

Захисник також зазначив, що аналіз цих судових рішень зумовлює питання щодо відсутності в матеріалах кримінального провадження постанови про закриття провадження стосовно ОСОБА_27 .

Суд вказує, що відповідно до статті 248 КПК України вбачається, що до клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання. Долучення інших матеріалів до клопотання, вказаних статтею, процесуальним законом не передбачено.

Системний аналіз КПК України дозволяє дійти висновку про специфіку розгляду клопотань про надання дозволу на проведення НС(Р)Д, що полягає у дотриманні режиму секретності із спеціальним порядком розгляду і процесуального доказування. Мотиви визнання доказу недопустимим не можуть ґрунтуватися на непідтверджених сумнівах, що слідчий суддя неналежним чином здійснив судовий контроль, не досліджуючи матеріали кримінального провадження і витяг з ЄРДР. Тим більше, враховуючи особливості розгляду даної категорії справ, слідчий суддя може не посилатися в ухвалі на конкретні докази на підтвердження обставин безпосереднього дослідження матеріалів досудового розслідування.

Посилання сторони захисту на недопустимість доказів з огляду на відсутність постанови про закриття кримінального провадження стосовно судді Київського районного суду м. Полтава взагалі не має зв`язку з доказами, щодо яких ставиться питання про недопустимість.

Таким чином, Суд відмовляє в задоволенні клопотань захисника про визнання недопустимими доказів, отриманих на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 03.08.2022 у справі № 991/2814/22, від 03.08.2022 у справі № 991/2813/22, від 03.08.2022 у справі № 991/2812/22, від 22.08.2022 у справі №991/2102/22, від 29.08.2022 у справі №991/4179/22, від 29.09.2022 у справі №991/4178/22 та від 26.10.2022 у справі №991/4934/22.

5.19. Захисник ОСОБА_15 зазначив про формальний характер доручень на проведення НС(Р)Д від 05.08.2022 (т.8 а.с.11-12), від 04.08.2022 (т.8 а.с.73-74), від 30.09.2022 (т.8 а.с.137-138), від 30.09.2022 (т.8 а.с.160-161) з огляду на відсутність додатків до них у вигляді відповідних ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду. Стосовно доручень від 04.08.2022, від 23.08.2022 (т.8 а.с.92-93) та від 30.09.2022 (т.8 а.с.135-136) захисник послався, що у додатках наявні ухвали Вищого антикорупційного суду, а не слідчих суддів Вищого антикорупційного суду. Суд вважає ці доводи захисника такими, що заявлені заради самих доводів, а не спрямованими на реальний захист від пред`явленого обвинувачення. Адже посилання на істотні порушення закону через зазначення в додатках до доручення ухвал «Вищого антикорупційного суду» замість «слідчих суддів Вищого антикорупційного суду» є очевидно абсурдними. Таким чином, клопотання сторони захисту про недопустимість доручень від 05.08.2022, від 04.08.2022, від 30.09.2022, від 23.08.2022 не підлягають задоволенню.

5.20. Захисник ОСОБА_15 зазначає про неповноту відтворення запису за результатами проведення НС(Р)Д у протоколі від 14.09.2022 (т.8 а.с.19), від 04.10.2022 (т.8 а.с.194-203), від 16.09.2022 (т.8 а.с.206-237), від 08.12.2022 (т.11 а.с.75-87) та від 04.01.2023 (т.11 а.с.173), що свідчить про необ`єктивність наданих доказів. З огляду на це захисник просив визнати недопустимими доказами вказані протоколи.

Відповідно до частини 1 статті 265 КПК України зміст інформації, що передається особами через електронні комунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення негласних слідчих (розшукових) дій. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації.

За частиною 3 статті 104 КПК України в протоколі зазначаються відомості, отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи.

Водночас у протоколах НС(Р)Д відображені ті фактичні дані щодо ходу процесуальних дій, які мають значення для кримінального провадження та надають можливість зрозуміти перебіг проведення НСРД. Сторона захисту не пояснила, як невідображені відомості в протоколі впливають на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у цьому провадженні. Вказане узгоджується із позицією, викладеною в постанові Верховного суду від 27.10.2021 року у справі № 712/2374/18, провадження № 51-2166км21.

Крім цього, Суд зважує, що на етапі статті 290 КПК України прокурор відкриває будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Таким чином, сторона захисту мала право надати докази, які спростовують версію обвинувачення, чим вона не скористалась.

Отже, Суд відмовляє в задоволенні клопотань захисника про визнання протоколів від 14.09.2022, 04.10.202, 16.09.2022, 08.12.2022 недопустимим доказом.

5.21. Захисник ОСОБА_15 просив визнати протоколи від 14.09.2022 (т.8 а.с.75-79), від 14.09.2022 (т.8 а.с.94-107) та від 17.10.2022 (т.8 а.с.108-110) за результатами проведення НС(Р)Д недопустимими доказами з огляду на те, що детектив передоручив проведення НС(Р)Д оперуповноваженим управління Національної поліції. Отже, за твердженням захисника, НС(Р)Д проведено неуповноваженими особами.

Захисник ОСОБА_14 також просив визнати ряд досліджених протоколів за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж недопустимими доказами, оскільки виключно співробітники СБ України мали повноваження на проведення НС(Р)Д і складення відповідних протоколів за результатами слідчих дій. Крім цього, в дорученнях (т.8 а.с.11-12, 118-119, 137-138, 160-161, т.11 а.с.163-164, 188-189) не ставилось питання про складення таких протоколів. Зауважив, що до жодного із доручень не долучалися судові рішення, якими надано дозвіл на проведення НС(Р)Д.

Відповідно до частини 6 статті 246 КПК України передбачено, що проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро розслідувань, органів Бюро економічної безпеки України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи. Вказана норма обумовлена тим, що для проведення більшості негласних слідчих (розшукових) дій слідчий/прокурор не може провести їх без спеціальних ресурсів та вмінь співробітників оперативних підрозділів.

Законодавець виходив з того, що саме негласні слідчі (розшукові) дії за ухвалою слідчого судді можуть проводитися оперативними підрозділами. Більше того, в силу потреби захистити відомості про факт проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у клопотанні слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді не зазначається уповноважений оперативний підрозділ, який має виконувати негласну слідчу (розшукову) дію (пункт 2.2. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої наказом № 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012). Зміст доручень, наявних в цьому кримінальному провадженні, дозволяє повною мірою встановити всі необхідні вихідні дані для проведення негласних дій.

Щодо посилань захисника ОСОБА_14 про неуповноважених осіб, які складали протоколи за результатами НС(Р)Д, Суд зазначає таке. Відповідно до змісту оспорюваних доручень уповноважені підрозділи ДОТЗ СБ України повинні передати отриману інформацію до оперативно-технічного управління НАБУ для фіксації та обробки. Вказана практика не суперечить КПК України та дозволяє забезпечити ефективність досудового розслідування. Так, саме слідчий (детектив) обізнаний з усіма обставинами і матеріалами кримінального провадження, усвідомлює і розуміє зміст зафіксованих розмов і здатен компактно виокремити з всього масиву інформацію відомості, які можуть мати значення для кримінального провадження.

Таким чином, Суд відмовляє в задоволенні клопотань захисників про визнання протоколів від 14.09.2022, від 17.10.2022 та протоколів за результатами проведення НС(Р)Д у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж недопустимими доказами.

5.22. Захисник ОСОБА_15 просив визнати недопустимими докази, які зібрані на підставі постанови прокурора про проведення НС(Р)Д у вигляді контролю за вчиненням злочину від 05.09.2022 (т.10 а.с.2-5). За твердження захисника, вказана постанова містить дані про злочин і про осіб, які збираються його вчинити, що суперечить підставі проведення НС(Р)Д щодо встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 271 КПК України контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин. Згідно з ч. 1 ст. 251 КПК України постанова прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити, зокрема, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та відомості про особу (осіб), щодо яких проводитиметься НС(Р)Д.

Суд не встановив жодних порушень прав осіб при постановленні вказаного процесуального рішення, а сама постанова від 05.09.2022 не суперечить вимогам КПК України, є належною підставою проведення відповідної слідчої дії, результати якої допустимо використовувати під час доведення чи спростування обставин, які мають значення в контексті пред`явленого обвинувачення.

Таким чином, Суд відмовляє в задоволенні клопотань захисника про визнання доказів, які зібрані на підставі постанови прокурора про проведення НС(Р)Д у вигляді контролю за вчиненням злочину від 05.09.2022, недопустимими.

5.23. Захисник ОСОБА_15 просив визнати недопустимими доказами, які зібрані на підставі постанови детектива про проведення НС(Р)Д у вигляді спостереження за річчю від 07.09.2022 (т.10 а.с.15-17), від 25.10.2022 (т.11 а.с.212-215), від 09.09.2022 (т.13 а.с.1-18), від 07.09.2022 (т.12 а.с.149-158) та 08.09.2022 (т.12 а.с.196-213) з огляду на те, що вказана слідча дія потребувала дозволу слідчого судді, оскільки під час неї відбувалось документування переміщення інших осіб.

Відповідно до частини 3 статті 246 КПК України рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.

Специфіка проведення негласного заходу у вигляді спостереження за річчю полягає у фіксації передачі об`єкта неправомірної вигоди. У вказаному випадку ситуативна фіксація осіб під час проведення спостереження за річчю не дозволяє наперед спрогнозувати коло осіб, які «випадково» можуть стати об`єктом спостереження. Зазначене виключає необхідність отримання дозволу слідчого судді на проведення НС(Р)Д окремо стосовно кожної особи, яка раптово потрапила під час проведення спостереження за річчю, і не може розглядатися як втручання в особисте життя громадян.

Інші доводи сторони захисту, які стосуються відсутності вказівки у постанові про погодження такої дії із прокурором та строку і місця виконання НС(Р)Д, не є суттєвими для визнання недопустимими результатів цієї слідчої дії. Відсутність посилання у постанові на погодження з прокурором автоматично не свідчить про відсутність такого погодження. Зі змісту постанови від 07.09.2022 вбачається, що вона прийнята на 2 місяці з урахуванням обставин, викладених у постанові прокурора від 05.09.2022 про проведення НС(Р)Д у вигляді контролю за вчиненням злочину.

Таким чином, Суд відмовляє в задоволенні клопотань захисника про визнання доказів, які зібрані на підставі постанови детектива про проведення НС(Р)Д у виді спостереження за річчю від 07.09.2022, від 25.10.2022, від 08.09.2022, від 09.09.2022 недопустимими.

5.24. Захисник ОСОБА_15 просив визнати протоколи від 21.11.2022 (т.11 а.с.151-161) та від 18.11.2022 (т.11 а.с.165-167) за результатами проведення НС(Р)Д недопустимими доказами з огляду на те, що детектив, у відповідності до частини 1 статті 252 КПК України, не зазначив відомості про осіб, які проводили НС(Р)Д або були залучені до їх проведення.

Відповідно до статті 264 КПК України зняття інформації з електронних інформаційних систем без відома її власника, володільця або утримувача полягає в одержані інформації, у тому числі із застосуванням технічного обладнання, яка міститься в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютер), автоматичних системах, комп`ютерній мережі. Відповідно до частини 3 статті 263 КПК України зняття інформації з електронних комунікаційних мереж полягає у проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв`язку.

Дорученням прокурора САП ОСОБА_9 від 14.10.2022 (т.11 а.с.149-150) проведення вказаної слідчої дій доручено детективам НАБУ. Із протоколу від 21.11.2022 вбачається, що вказаний протокол за результатами цієї слідчої дії складений уповноваженою особою - детективом ОСОБА_59 . Із протоколу від 18.11.2022 вбачається, що він складений уповноваженою особою - ОСОБА_60 . З огляду на це Суд дійшов висновку, що вказані протоколи відповідають усім необхідним вимогам, передбаченим КПК України. Системний аналіз норм КПК України дає підстави стверджувати, що залучення інших осіб до проведення негласних заходів полягає у конфіденційному співробітництві таких осіб, які у подальшому можуть бути допитані як свідки у кримінальному провадження.

Таким чином, Суд відмовляє в задоволенні клопотань захисника про визнання протоколів від 21.11.2022 та від 18.11.2022 недопустимими доказами.

5.25. Захисник ОСОБА_15 просив визнати протокол від 30.11.2022 за результатами проведення НС(Р)Д (т.11 а.с.205-209) недопустимим доказом з огляду на відсутність вказівки у протоколі причин припинення її проведення. Захисник також зазначив, що у вказаному протоколі викладені припущення сторони обвинувачення.

Норми КПК України не містять обов`язкової вимоги щодо зазначення у протоколі проведення негласних заходів причин, з огляду на які вони були припинені. Це зумовлено дискреційними повноваженнями сторони обвинувачення визначати стратегію і методи проведення досудового розслідування. За наявності дотримання передбачених законодавством підстав, сторона обвинувачення на власний розсуд визначає початок і кінець проведення НС(Р)Д, в межах строку дії дозволу на її проведення.

Суд також звертає увагу, що пояснення детективом певної термінології у протоколі не може бути підставою для визнання такого доказу недопустимим, не має своїм наслідком істотного порушення прав обвинувачених, не спотворює отриманих доказів.

Таким чином, Суд відмовляє в задоволенні клопотання захисника про визнання протоколу від 30.11.2022 недопустимим доказом.

5.26. Захисник ОСОБА_15 просив визнати протоколи від 03.10.2022 (т.13 а.с.48-51) та від 26.10.2022 (т.13 а.с.90-95) за результатами проведення НС(Р)Д недопустимими доказами з огляду на те, що дозвіл на їх проведення надавався в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 28.07.2022. Захисник зазначив також, що з протоколу від 26.10.2022, від 10.11.2022 (т.13 а.с.102-106), від 11.11.2022 (т.13 а.с.112-121), від 12.11.2022 (т.13 а.с.130-134), 13.11.2022 (т.13 а.с.138-143), 14.11.2022 (т.13 а.с.149-157), 15.11.2022 (т.13 а.с.166-172), 16.11.2022 (т.13 а.с.177-181), 17.11.2022 (т.13 а.с.189-191) неможливо встановити дату його складання у зв`язку із розбіжностями у даті додатків, які, у свою чергу, долучені не в повному обсязі. Крім того, протоколи і додатки до протоколу складені різними особами.

Суд надав оцінку реалізації єдиного злочинного умислу і взаємопов`язаності подій, які розслідувалися у цьому кримінальному провадження (зокрема, пункти 4.4, 4.8 цього вироку). Суд акцентує увагу, що вказані події є предметом кримінального провадження №52022000000000196, внесеного до ЄРДР 26.05.2021, що спростовує доводи про необхідність застосування вимог статті 257 КПК України (використання отриманої інформації в різних кримінальних провадженнях).

Суд також дійшов висновку, що розбіжність у термінах складання додатків із датою складення самих протоколів не є підставою для визнання такого доказу недопустимим. Розбіжність і відсутність додатків у вигляді довідок не свідчить про істотність порушення прав особи і, як наслідок, не вказує на недопустимість такого доказу. Такі розбіжності не впливають на результат слідчої дії, не спотворюють та не змінюють її зміст, а відтак не мають істотного впливу на права підозрюваних чи обвинувачених, зокрема й у контексті реалізації ними права на захист.

Із змісту протоколів від 26.10.2022, 10.11.2022, 11.11.2022, 12.11.2022, 13.11.2022 вбачається, що негласні заходи проведені за участю інших уповноважених осіб. Так, у переліку зазначена ОСОБА_61, яка брала участь у проведенні НС(Р)Д і склала відповідні фототаблиці у якості додатків до протоколів. З огляду на це Суд вбачає, що протокол і додатки до нього складені уповноваженими суб`єктами. Залучення інших осіб до складення протоколу за наявності в них відповідних повноважень не свідчить про недопустимість доказу.

Таким чином, Суд відмовляє у задоволенні клопотань захисника про визнання протоколів від 03.10.2022, від 26.10.2022, 10.11.2022, від 11.11.2022, від 12.11.2022, 13.11.2022, 14.11.2022, 15.11.2022, 16.11.2022, 17.11.2022 недопустимими доказами.

5.27. Захисник ОСОБА_15 просив визнати недопустимим ряд протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме від 23.11.2022 №28/3-1563т, від 14.09.2022 №28/3-1624т, від 21.11.2022 №28/3-1540т, від 18.11.2022 №28/3-1528т, від 18.12.2022 №28/3-1685т, від 04.01.2023 №28/3-1685т, від 18.11.2022 №28/3-1528т, від 03.10.2022 №28/3-1265т, від 04.10.2022 №28/3-1265т, від 18.11.2022 №28/3-1624т, від 03.02.2023 №28/3-328т. За твердженням захисника, клопотання, на підставі яких надано дозвіл на проведення НС(Р)Д, є ідентичними, а частина змісту виконана рукописним текстом. Причому, прокурор САП ОСОБА_9 визнав, що клопотання складалися ним власноруч. Таким чином, захисник стверджував про складення клопотань неуповноваженим суб`єктом.

Суд зазначає, що положення КПК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон України) закріплюють гарантії реалізації професійний прав адвокатів. Зокрема, частина 1 статті 23 Закону України закріплює проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя. Ця гарантія покликана також захищати адвокатів від дій, спрямованих на безпідставну дискредитацію та підрив авторитету адвокатської діяльності в суспільстві загалом. Причому, правова природа таких гарантій полягає в тому, що вони не можуть розглядатися як особисті привілеї, а навпаки, мають публічно-правове призначення та служать засобом захисту від необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності, примусового усунення від виконання своїх професійних обов`язків.

В цьому випадку відповідна гарантія під час досудового розслідування дотримана. Ідентичність клопотань про надання дозволу на проведення НС(Р)Д, про які стверджував захисник, їх формулювання та версії сторони обвинувачення не можуть вплинути на порушення закріпленої гарантії адвокатської діяльності щонайменше з огляду на судовий контроль за дотриманням прав людини.

Закон України не окреслює, які саме дії повинна вчинити уповноважена особа - скласти (оформити, виконати) чи погодити і підписати клопотання про надання дозволу на проведення НС(Р)Д стосовно адвоката. У цьому контексті логічно припустити, що підписання такого документу як клопотання належить до виняткових повноважень Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя. Хоча КПК України не відмежовує поняття «виконавець» та «підписант», вказані категорії не є взаємовиключними в аспекті дотримання гарантії адвокатської діяльності. Основним уповноваженим суб`єктом, який є відповідальним за зміст і достовірність викладених даних, виступає саме підписант вказаного клопотання, який своїм підписом засвідчує викладені обставини, дотримуючись норм законодавства. У світлі цієї справи таким підписантом є заступник Генерального прокурора, чим дотримано норми КПК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Таким чином, Суд відмовляє в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_15 про визнання недопустимими доказами ряд протоколів про проведення НС(Р)Д.

5.28. Захисник ОСОБА_15 просив визнати недопустимими доказами ряд протоколів, складених за результатами проведення НС(Р)Д, з огляду на відсутність протоколу вручення ОСОБА_16 пристрою, за допомогою якого проводилось аудіо-, відеозапис розмов.

Суд відхиляє вказані доводи сторони захисту, оскільки обов`язкове складання протоколу процесуальної дії відбувається у випадках, передбачених КПК України (стаття 104 КПК України). Своєю чергою процесуальне законодавство не вимагає складання протоколу вручення, що свідчить про виключне волевиявлення уповноважених осіб у фіксуванні відповідних відомостей у протоколі. Таким чином, протокол вручення технічного пристрою із роз`ясненням прав конфідента не є обов`язковим, а його відсутність не може тягнути визнання зібраних доказів недопустимими.

5.29. На інші доводи сторони захисту, які заслуговували на увагу, надані відповіді по тексту цього Вироку.

VІ. Належність, допустимість, достовірність і достатність доказів

6.1. Відповідно до частини 1 статті 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

6.2. Докази, на які містяться посилання в цьому Вироку, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, отже вони відповідають критерію належності (стаття 85 КПК України). Під час дослідження доказів Суд не встановив їх недостовірності. Отже, пред`явлене обвинувачення підтверджене належними, допустимими і достовірними доказами. Сукупність досліджених доказів є достатньою для тих висновків, яких дійшов Суд.

Суд в цьому контексті відхиляє доводи захисника ОСОБА_15 про відсутність у кримінальному провадженні фоноскопічної експертизи, що унеможливлює ідентифікацію осіб і може свідчити про недостовірність відображених даних. За принципами змагальності і диспозитивності сторони самостійно визначають тактику і стратегію обстоювання власної правової позиції. Невчинення ряду процесуальних дій стороною обвинувачення, які на думку захисника є необхідними, не може автоматично свідчити про недостовірність зібраних даних та/або їх недопустимість. У той же час, Суд зважує, що обвинувачені під час допиту не заперечували зміст розмов, підтвердили зафіксовані обставини, надаючи їм власну інтерпретацію. До того ж захист не реалізував своє право на призначення фоноскопічної експертизи як під час досудового розслідування, так і в судовому розгляді; питання про призначення експертизи судом з відповідним обґрунтуванням такої необхідності захистом не ставилося.

Разом із тим, під час розгляду цього кримінального провадження Суду надано більший обсяг доказів, ніж здійснено посилання у цьому Вироку. Суд оцінює певну частину доказів як неналежні, які не стосуються обставин цього кримінального провадження, а саме протокол огляду від 18.11.2022 копії судової справи ОСОБА_62 (т.5 а.с.139-141). Ураховуючи вказане, Суд не оцінює заперечення представників сторони захисту щодо наданого доказу.

6.3. Суд також допитав свідків, заявлених сторонами, показання яких не використовувалися під час постановлення вироку у цій справі, оскільки не мають значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню16.

6.4. Суд оцінював описані у вироку докази не лише з точки зору обставин, які ними підтверджуються або спростовуються, а також з точки зору дотримання встановлених законом правил і процедур при їх отриманні стороною обвинувачення перед наданням суду (в тому числі з огляду на доводи сторони захисту про їх недопустимість). Так, згідно з частиною 1 статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Суд зазначає, що докази, досліджені судом, на підставі яких суд дійшов висновку про винуватість обвинувачених, отримані з дотриманням встановлених законом правил і процедур.

6.5. Усі докази, на які прокурор посилався на підтвердження пред`явленого обвинувачення, відкриті стороні захисту у порядку статті 290 КПК України належним чином (т.14, 15). Під час судового розгляду Суд пересвідчився, що обвинувачення ґрунтується на тих відомостях, які розсекречено у порядку, передбаченому законодавством (т.4 а.с.143-147, 148-154, 155-156, 157-159,160-162, 163-164, 165-167, 171-173, 174-175, 176-177, т.14 а.с.43-44).

Суд відхиляє доводи сторони захисту про невмотивованість постанов прокурора про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідно до КПК України та Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні не регламентовано чітких вимог до рішення прокурора при розсекреченні матеріалів НС(Р)Д. Таким чином, Суд встановив, що цілком достатнім є дотримання загальних вимог до оформлення рішення прокурора.

6.6. Протягом судового розгляду стороною захисту заявлено клопотання про допит свідка ОСОБА_63, від допиту якого надалі сторона відмовилась. Відповідно до засад змагальності і диспозитивності сторони кримінального провадження вільно та самостійно реалізують надані їм права для обґрунтування своєї правової позиції засобами, передбаченими КПК України. Таким чином, Суд враховував відмову учасників від допиту вказаних свідків.

6.7. Під час судового розгляду сторона захисту неодноразово заявляла клопотання про допит керівника САП ОСОБА_64 у якості свідка. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Водночас, таке сприяння Суду не є абсолютним у контексті вирішення питання про доцільність виклику конкретних свідків. Суд наголошує, що відповідно до статті 65 КПК України свідком може бути не будь-яка фізична особа, а виключно та, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження. Суд встановив, що ОСОБА_65 не є особою, яка відповідає статусу свідка в кримінальному провадженні, і його допит є нерелевантним обставинам, які досліджуються під час судового розгляду, і наданому захистом обґрунтуванню.

6.8. Суд також відхилив ряд клопотань сторони захисту про призначення експертиз. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_15 про призначення судової лінгвістичної експертизи для автентичності процесуальних документів, які складені заступником Генерального прокурора з тих підстав, що захисник належним чином не аргументував сумнів в достовірності підпису і вказане жодним чином не стосується обставин кримінального провадження (т.18 а.с.95-96). Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_14 про призначення комп`ютерно-технічної експертизи флеш-носія Adata 16GB, який є додатком до протоколу від 07.09.2022 огляду (т.5 а.с.32-41) з огляду на відсутність необхідності залучення особи, яка володіє спеціальними знаннями, оскільки Суд встановив інформацію шляхом звичайного дослідження (т.20 а.с.5-6). Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_15 про призначення судової почеркознавчої експертизи клопотань заступника Генерального прокурора з огляду на відсутність необхідності перевірки зазначеної інформації (т.20 а.с.8-9).

VІІ. Призначення покарання

7.1. Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.

Адвокатська діяльність ґрунтується на засадах добросовісності, порядності, компетентності і професійності. При чому, адвокат під час здійснення своїх обов`язків, не повинен вчиняти дії, які можуть зашкодити підриву престижу адвокатури та адвокатської спільноти загалом.

Разом із тим, в світлі обставин цього кримінального провадження мета функціонування цього інституту була нівельована особами при захисті прав клієнта шляхом вчинення корупційного кримінального правопорушення.

7.2. Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_12 у відповідності зі статтею 65 КК України, Суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

7.2.1. Відповідно до частини 1 статті 68 КК України при призначенні покарання за незакінчене кримінальне правопорушення суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.

Частина 3 цієї статті передбачає, що за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

7.2.2. ОСОБА_12 раніше не судимий (т.4 а.с.4), інформації про наявність на утриманні неповнолітніх дітей або непрацездатних осіб Суду не надана, є військовослужбовцем за призовом. Під наглядом нарколога не перебуває (т.4 а.с.6). Відповідно до наявної в матеріалах справи інформації на час роботи проявив себе як відповідальний і дисциплінований фахівець (т.19 а.с.89). Разом з тим, відтворені під час розгляду цього кримінального провадження записи розмов ОСОБА_12 з ОСОБА_66 свідчать про звичність для нього вирішення юридичних справ з використанням незаконних методів і нормальне ставлення до цього, що відповідним чином характеризує його особу.

7.2.3 Суд визнав доведеною наявність в діях ОСОБА_12 складу злочину, передбаченого частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України. Вказане діяння вчинено ОСОБА_12 у 2022 році. На час вчинення санкція частини 3 статті 369 КК України передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. У подальшому в цю частину зазначеної статті зміни не вносились.

З огляду на законодавчі положення строк покарання у виді позбавлення волі, призначеного Судом ОСОБА_12, не може перевищувати 5 років і 4 місяці.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, роль обвинуваченого у його вчиненні, відомості про особу обвинуваченого, вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_12 покарання:

-за частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

-за частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 8 місяців.

На підставі статті 70 КК України, остаточне покарання ОСОБА_12 призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком 4 роки 8 місяців.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України у випадку засудження за корупційне кримінальне правопорушення, Суд не приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

7.2.4. Щодо призначення додаткового покарання Суд виходить з наступного. Конфіскація майна є додатковим покаранням та полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється зокрема, за тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу (стаття 59 КК України).

Закріплюючи санкцію частини 3 статті 369 КК України, законодавець передбачив альтернативність призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Ураховуючи корисливий характер дій ОСОБА_12, Суд дійшов висновку про призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації, а саме грошових коштів у розмірі 7 200 доларів США, які вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_4, а також 1/2 належного обвинуваченому майна (окрім об`єктів нерухомого майна, які є єдиним місцем для проживання останнього).

7.3. Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_11, Суд у відповідності зі статтею 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного. Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відсутні.

7.3.1. Відповідно до частини 1 статті 68 КК України при призначенні покарання за незакінчене кримінальне правопорушення суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.

Частина 3 цієї статті передбачає, що за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

7.3.2. ОСОБА_11 раніше не судимий (т.4 а.с.3), повідомляв про наявність на утриманні неповнолітніх дітей . Під наглядом нарколога не перебуває (т.4 а.с.7). Має вищу освіту, закінчив у 2012 році Національний університет імені Ярослава Мудрого і є адвокатом. Відповідно до характеристики від Ради адвокатів Полтавської області ОСОБА_11 зарекомендував себе з позитивного боку, грамотний і кваліфікований юрист, юридичну допомогу надає на належному рівні. До дисциплінарної відповідальності не притягувався (т.4 а.с.17). Із характеристики, наданої з місця роботи ФГ «ВАЦІ» ОСОБА_11 за період роботи зарекомендував себе позитивно, якісно виконує поставленні перед ним завданням, постійно прагне до самовдосконалення. За характером спокійний і врівноважений, сторониться конфліктних ситуацій. У колективі користується повагою та авторитетом. До дисциплінарної відповідальності не притягувався (т.4 а.с.20). Разом з тим, відтворені під час розгляду цього кримінального провадження записи розмов ОСОБА_67 з ОСОБА_12 свідчать про звичність для нього вирішення юридичних справ з використанням незаконних методів і нормальне ставлення до цього, що відповідним чином характеризує його особу.

7.3.3. Суд визнав доведеною наявність в діях ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.

З огляду на законодавчі положення строк покарання у виді позбавлення волі, призначеного Судом ОСОБА_11, не може перевищувати 5 років і 4 місяці.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, роль обвинуваченого у його вчиненні, відомості про особу обвинуваченого, вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_11 покарання:

-за частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

-за частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 8 місяців.

На підставі статті 70 КК України, остаточне покарання ОСОБА_12 призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком 4 роки 8 місяців.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України у випадку засудження за корупційне кримінальне правопорушення Суд не може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

7.3.4. Щодо призначення додаткового покарання Суд виходить з наступного. Конфіскація майна є додатковим покаранням та полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється зокрема, за тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу (стаття 59 КК України). Закріплюючи санкцію частини 3 статті 369 КК України законодавець передбачив альтернативність призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Ураховуючи корисливий характер дій ОСОБА_11, Суд дійшов висновку про призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації 1/2 частини належного йому майна (крім об`єктів нерухомого майна, які є єдиним місцем для проживання останнього).

7.3.5. Відповідно до ч.2 ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру кримінального правопорушення, вчиненого за посадою або у зв`язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Суд встановив, що ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане із наданням неправомірної вигоди суддям, які розглядали справу, в якій він був адвокатом. Більше того, ОСОБА_11 вступав у справу ОСОБА_16 як адвокат саме у зв`язку з тим, що справа мала вирішуватися за допомогою надання неправомірної вигоди судді, знаючи про це. Таким чином вчинення корупційного злочину пов`язане саме із зайняттям ним адвокатською діяльністю і наявністю статусу адвоката.

Адвокат за своїм призначенням - це гарант дотримання законності, а не її порушник. Він не просто надавач юридичних послуг. Це особа, яка має бути носієм високих моральних стандартів, представником правової культури, захисником прав людини та законності. Вчинення корупційного діяння повністю суперечить присязі адвоката, Кодексу адвокатської етики та професійному обов`язку. Коли адвокат вдається до корупційних дій, його вчинок кидає тінь не лише на нього самого, а й на всю адвокатську спільноту. Тому свідома участь адвоката у наданні неправомірної вигоди судді є не просто грубим порушенням закону - це неприйнятний злочин проти всієї системи правосуддя.

З огляду на це, Суд вбачає підстави для призначення ОСОБА_11 додаткового покарання у виді позбавлення права займатись адвокатською діяльністю строком на 3 роки.

7.4. Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_10, Суд у відповідності зі статтею 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного. Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відсутні.

7.4.1. Відповідно до частини 1 статті 68 КК України при призначенні покарання за незакінчене кримінальне правопорушення суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.

Частина 3 цієї статті передбачає, що за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

7.4.2. ОСОБА_10 раніше не судимий (т.4 а.с.2), повідомляв про наявність на утриманні неповнолітньої дитини. Під наглядом нарколога не перебуває (т.4 а.с.8). Має вищу освіту, закінчив у 1981 році Харківський юридичний університет. Відповідно до характеристики Ради адвокатів Полтавської області ОСОБА_10 зарекомендував себе з позитивного боку, грамотний і кваліфікований юрист, юридичну допомогу надає на належному рівні, користується авторитетом серед колег. До дисциплінарної відповідальності не притягувався (т.4 а.с.18). Є пенсіонером, має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чернобільській АЄС (т.19 а.с.94), доброволець територіальної оборони з 14.06.2022 по 14.06.2025 (т.19 а.с.96).

7.4.3. Суд визнав доведеною наявність в діях ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, роль обвинуваченого у його вчиненні, відомості про особу обвинуваченого, вчинення кримінального правопорушення за попередньої змовою групою осіб, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, оскільки його перевиховання та виправлення неможливо без ізоляції від суспільства.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України у випадку засудження за корупційне кримінальне правопорушення Суд не може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

7.4.4. Щодо призначення додаткового покарання Суд виходить з наступного. Конфіскація майна є додатковим покаранням та полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється зокрема, за тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу (стаття 59 КК України).

Закріплюючи санкцію частини 3 статті 369 КК України законодавець передбачив альтернативність призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Ураховуючи встановлені обставини, корисливий характер дій ОСОБА_10, Суд призначає додаткове покарання у вигляді конфіскації грошових коштів у сумі 12 750 доларів США, вилучених під час проведення обшуку в квартирі за місцем проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_5, і грошових коштів у сумі 117 700 доларів США та 6750 Євро, вилучених під час проведення обшуку у відділенні АТ «Ощадбанк» за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Великотирнівська (Великотирновська), буд. 39-91.

7.4.5. Суд встановив, що ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з використанням свого авторитета як адвоката. З мотивів, викладених у пункті 7.3.5 цього Вироку, Суд вбачає підстави для призначення ОСОБА_10 додаткового покарання у виді позбавлення права займатись адвокатською діяльністю строком на 3 роки.

VІІІ. Заходи забезпечення кримінального провадження

8.1. Запобіжні заходи

8.1.1. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

8.1.2. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.12.2022 у справі № 991/6440/22 (провадження № 1-кс/991/6466/22) частково задоволено клопотання детектива, застосовано до підозрюваного ОСОБА_12, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 16.02.2023 (т.4 а.с.105-110).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.02.2023 у справі № 991/1187/23 (провадження № 1-кс/991/1199/23) частково задоволено клопотання прокурора, продовжено строк дії запобіжного заходу - домашній арешт у нічний час доби до 13.03.2023 та продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_12, до 13.03.2023 (т.14 а.с.88-91).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.03.2023 у справі № 991/1991/23 (провадження № 1-кс/991/2023/23) частково задоволено клопотання прокурора, застосовано стосовно ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_12, до 08.05.2023 (т. 14 а.с. 104-108).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.05.2023 у справі № 991/3470/23 задоволено клопотання прокурора та продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_12, до 08.07.2023 (т.2 а.с.155-157).

На даний час запобіжний захід відсутній.

Під час судових дебатів прокурор просив до набрання вироком законної сили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_12 враховує, що, усвідомлюючи невідворотність призначеного покарання, обвинувачений може вчиняти дії, пов`язані із уникненням кримінальної відповідальності, що зумовлює потребу у належному реагуванні. Разом з тим, враховуючи поведінку обвинуваченого протягом судового провадження, наявність постійного місця проживання, проходження військової служби, Суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого до набрання вироком законної сили обов`язки не відлучатися із Полтавської області без дозволу суду та здати уповноваженому органу державної влади паспорт громадянина України для виїзду закордон та/або інший документ, який дає право виїзду закордон.

8.1.3. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2022 у справі № 991/6532/22 (провадження № 1-кс/991/6560/22) частково задоволено клопотання детектива і застосовано до підозрюваного ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 22.02.2023 (т.4 а.с.93-98).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2023 у справі № 991/1380/23 (провадження № 1-кс/991/1406/23) частково задоволено клопотання прокурора, продовжено строк дії домашнього арешту у нічний час доби до 13.03.2023 та продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_11, до 13.03.2023 (т.14 а.с.92-95).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.03.2023 у справі № 991/1986/23 (провадження № 1-кс/991/2018/23), частково задоволено клопотання прокурора, застосовано стосовно ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_11 до 08.05.2023 (т.14 а.с.99-103).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.05.2023 у справі № 991/3470/23 задоволено клопотання прокурора та продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_11 до 08.07.2023 (т. 2 а.с.158-160).

На даний час запобіжний захід відсутній.

Під час судових дебатів прокурор просив до набрання вироком законної сили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_11 враховує, що, усвідомлюючи невідворотність призначеного покарання, обвинувачений може вчиняти дії, пов`язані із уникненням кримінальної відповідальності, що зумовлює потребу у належному реагуванні. Разом з тим, враховуючи поведінку обвинуваченого протягом судового провадження, наявність постійного місця проживання, стійких родинних зв`язків Суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого до набрання вироком законної сили обов`язки не відлучатися із Полтавської області без дозволу суду до та здати уповноваженому органу державної влади паспорт громадянина України для виїзду закордон та/або інший документ, який дає право виїзду закордон

8.1.4. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.12.2022 у справі № 991/6381/22 (провадження № 1-кс/991/6406/22) задоволено клопотання детектива, застосовано до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 214 720 грн (т.4 а.с.99-104). 20.12.2022 ОСОБА_68 вніс заставу у визначеному розмірі.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.02.2023 у справі № 991/1178/23 (провадження № 1-кс/991/1190/23) частково задоволено клопотання прокурора, продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_10, до 13.03.2023 (т.14 а.с.85-87).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.03.2023 у справі № 991/1988/23 (провадження № 1-кс/991/2020/23) задоволено клопотання прокурора, продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_10, до 08.05.2023 (т.14 а.с.96-98).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.05.2023 у справі № 991/3470/23 задоволено клопотання прокурора та продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_10, до 08.07.2023 (т.2 а.с.161-163).

Під час судових дебатів прокурор просив до набрання вироком законної сили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_10 враховує, що, усвідомлюючи невідворотність призначеного покарання, обвинувачений може вчиняти дії, пов`язані із уникненням кримінальної відповідальності, що зумовлює потребу у належному реагуванні. Разом з тим, враховуючи поведінку обвинуваченого протягом судового провадження, наявність постійного місця проживання, статус пенсіонера, Суд дійшов висновку залишити в силі застосований розмір застави у розмірі 214 720 грн і покласти обов`язки не відлучатися без дозволу суду за межі Полтавської області до набрання вироком законної сили та здати уповноваженому органу державної влади паспорт громадянина України для виїзду закордон та/або інший документ, який дає право виїзду закордон, строком на 2 місяці.

8.2. Інші заходи забезпечення кримінального провадження

8.2.1. Згідно з частиною 4 статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

8.2.2. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2022 у справі № 991/6533/22 задоволено клопотання детектива і накладено арешт на квартири площею 62,3 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_12 . Метою накладення арешту є забезпечення конфіскації як виду покарання (т.4 а.с.111-113).

8.2.3. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2022 у справі № 991/6534/22 частково задоволено клопотання детектива і накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_11, а саме на:

-квартиру площею 66,1 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

-квартиру площею 43,6 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-частину автомобіля Nissan Qashqai 2018 року випуску, д.н.з. НОМЕР_14, VIN-код НОМЕР_15 .

Метою арешту визначено забезпечення конфіскації як виду покарання (т.4 а.с.114-116).

8.2.4. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2022 у справі № 991/6572/22 частково задоволено клопотання детектива, накладено арешт на належну ОСОБА_10 частину майна:

-земельної ділянки із кадастровим номером 5324087703:03:001:0067 площею 0,0165 га, реєстраційний номер 2642255653080;

-земельної ділянки із кадастровим номером 5324087703:03:001:0068 площею 0,1528 га, реєстраційний номер 2642249153080;

-житлового будинку площею 191 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_8, реєстраційним номер: 2642244853080;

-земельної ділянки із кадастровим номером 5324081307:07:001:0083 площею 0,3479 га, реєстраційний номер 182942583240;

-будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_9, реєстраційний номер: 20847938;

-машиномісце № 19 площею 8 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_10, реєстраційний номер: 913821753101.

Метою арешту визначено забезпечення конфіскації як виду покарання (т.4 а.с.119-122). Разом з тим, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25.09.2024 у справі №991/3470/23 задоволено клопотання ОСОБА_69 та скасовано арешт на:

- 1/2 будинку, розташованого на адресою: АДРЕСА_9, реєстраційний номер 20847938 (дата реєстрації: 05.11.2008);

- 1/2 машиномісця №19 площею 8 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_10, реєстраційний номер: 913821753101 (дата реєстрації: 28.04.2016) (т.23 а.с.61-62).

8.2.5. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.12.2022 у справі № 991/6709/22 частково задоволено клопотання детектива і накладено арешт на 1/2 автомобіля Toyota Camry, 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_16, VIN-код: НОМЕР_17, що належить ОСОБА_10 . Метою арешту визначено забезпечення конфіскації як виду покарання (т.4 а.с.124-126).

8.2.6. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 у справі № 991/5696/22 накладено арешт на майно, вилучене 17.11.2022 під час проведення обшуку у приміщенні Полтавського апеляційного суду за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, буд. 17, а саме на належним чином завірені копії матеріалів судової справи № 552/2083/22 на 79 арк. Метою арешту визначено забезпечення збереження речових доказів (т.7 а.с.56-59).

8.2.7. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 у справі № 991/5690/22 накладено арешт на вилучене 17.11.2022 під час проведення обшуку квартири, яка перебуває у користуванні ОСОБА_70, за адресою: АДРЕСА_5, майно:

-мобільний телефон Iphоne 11 з ІМЕІ: НОМЕР_18, ІМЕІ2: НОМЕР_19 .

-грошові кошти загальною сумою двісті доларів США купюрами по сто доларів США: 1) АВ 91048486Е, 2) СС 28402403А.

Метою арешту визначено забезпечення збереження речових доказів (т.7 а.с.77-80).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.03.2024 у справі №991/3470/23 задоволено клопотання захисника ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_15 та скасовано арешт на мобільний телефон Iphone 11 (ІМЕІ: НОМЕР_18, ІМЕІ 2: НОМЕР_19 ) (т.17 а.с.68-69).

8.2.8. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2022 у справі № 991/6530/22 на вилучені 17.11.2022 під час проведення обшуку в квартирі за місцем проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_5, грошові кошти у сумі 12 750 доларів США. Метою арешту визначено забезпечення конфіскації як виду покарання (т.7 а.с.81-83).

8.2.9. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 у справі № 991/5688/22 накладено арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_11 та за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_4, а саме:

-флеш накопичувач APACER сірого кольору без видимих маркувань;

-блокнот чорного кольору з написом «2022»,

-телефон Iphone 12 Pro з ІМЕІ: НОМЕР_20, ІМЕІ2: НОМЕР_21 .

-готівкові кошти загальною сумою двісті доларів США купюрами по сто доларів США: 1) КВ 53224717К, 2) FВ 65551072А;

-грошові кошти у сумі 9 200 доларів США.

Метою арешту визначено забезпечення збереження речових доказів (т.7 а.с.101-104).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.02.2023 у справі № 991/1764/23 частково задоволено клопотання адвоката ОСОБА_14 в інтересах ОСОБА_12 та скасовано арешт на флеш накопичувач APACER та блокнот чорного кольору (т.14 а.с.116-119).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.03.2024 у справі №991/3470/23 задоволено клопотання адвоката ОСОБА_14 в інтересах ОСОБА_12 та скасовано арешт на мобільний телефон Iphone 12 Pro з ІМЕІ: НОМЕР_20, ІМЕІ2: НОМЕР_21 (т.17 а.с.65-66);

8.2.10. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2022 у справі № 991/6420/22 накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_4, а саме на грошові кошти у сумі 7 200 доларів США. Метою арешту визначено забезпечення конфіскації як виду покарання (т.7 а.с.108-110).

8.2.11. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 у справі № 991/5694/22 накладено арешт на майно, вилучене 17.11.2022 під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_12, а саме:

-системний блок чорного кольору з надписом на передній панелі «Vinga».

-мобільний телефон Iphone ІМЕІ НОМЕР_22, ІМЕІ2 НОМЕР_23 .

-документи, що містять відомості із судової справи № 552/2083/22.

Метою арешту визначено забезпечення збереження речових доказів (т.7 а.с.168-171).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.02.2023 у справі № 991/1345/23 частково задоволено клопотання адвоката ОСОБА_13 в інтересах ФГ «Ваці» та скасовано арешт майна на системний блок чорного кольору (т.14 а.с.109-110).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17.04.2024 у справі №991/3470/23 задоволено клопотання захисника ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_13 та скасовано арешт на мобільний телефон Apple Iphone 11 (ІМЕІ: НОМЕР_22, ІМЕІ 2: НОМЕР_23 ) (т.17 а.с.217-218).

8.2.12. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 у справі № 991/5689/22 накладено арешт на майно, вилучене 17.11.2022 під час проведення обшуку у службовому кабінеті № 214 Полтавського апеляційного суду за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 18, а саме 600 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів кожна: 1) KL 78296784A, 2) HB 94243586L, 3) HB 85441607O, 4) HD 05990518B, 5) KL 34669354D, 6) HF 07415294F.

Метою арешту визначено забезпечення збереження речових доказів (т.7 а.с.196-199).

8.2.13. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.12.2022 у справі № 991/6314/22 накладено арешт на майно, вилучене 07.12.2022 під час проведення обшуку у відділенні АТ «Ощадбанк» за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Великотирнівська (Великотирновська), буд. 39-91 (індивідуальний банківський сейф, яким користувався ОСОБА_10 ), а саме:

-грошові кошти - долари США на загальну суму 117 700, євро на загальну суму 6750;

-в коробці зеленого кольору: монета HALF DOLLAR 2019 р. із зображенням президента ОСОБА_71 ; монета «Київська Русь» 2001 р. номіналом 20 гривень із сертифікатом біметалевої пам`ятної монети серії пам`ятки давніх культур України ВС5N0689;

-монета Twenty dollars з металу жовтого кольору із зображенням орла та статуї Свободи (Libery) 1924 р.;

-три монети 10 рублей з металу жовтого кольору із зображенням імператора Миколи ІІ та герба у вигляді двоглавого орла 1899 р., 1900 р., 1899 р. відповідно;

-монета в пластиковому упакуванні 5 гривень 2005 р. «Сорочинський ярмарок»;

-монета в пластиковому упакуванні 2 гривні, 2012 р. «Ігри ХХХ Олімпіади»;

-монета в пластиковому упакуванні 2 гривні, 2012 р., XIV Паралімпійські ігри;

-монета в пластиковій упаковці 5 гривень 2006 р. «Водохреще»;

-монета без упаковки 5 гривень, 2005 р. «Сорочинський ярмарок»;

-4 (чотири) монети номінал 1 гривня, 2012 р. фінальний турнір Європи футболу: Euro2012;

-4 (чотири) монети номінал 1 гривня, 2005 р. (дві штуки), 2006 р. (дві штуки) «Володимир Великий»;

-злиток з металу жовтого кольору в ластиковій упаковці VALCAMB SUISSE10 г. fine gold 999,9 АА024388;

-злиток з металу жовтого кольору в пластиковій упаковці Credit Suisse 50 fine gold 999,9 453669;

-годинник з браслетом з металу жовтого кольору «Полет» 23 камня. Сделано в СССР, № 111127;

-браслет широкого плетіння з металу жовтого кольору із застібками з гравіюванням VK, проба 585;

-браслет з плетінням з металу жовтого кольору без проби;

-ланцюг (довгий) з плетінням з металу жовтого кольору із застібками без проби;

-ланцюг (довгий) складного плетіння з металу жовтого кольору з клеймом та пробою на з`єднувальному кільці;

-браслет плетіння кільцями з металу з жовтого кольору з клеймом та пробою на з`єднальному кільці;

-браслет з металу жовтого кольору з вставкою з каменів темного кольору (2 шт) та білого кольору (1 шт), проба 585;

-браслет з металу білого кольору з вставкою з 9 (дев`яти) великих каменів, проба 583;

-ланцюг тоненький з металу жовтого кольору з підвіскою «Розп`ятий Христос», проба 585, на з`єднувальному кільці;

-запонки квадратні зі вставками камінців з металу білого кольору (2 шт), без проби та клейма;

-сережки у формі квітки з вставкою, проба 585, з металу жовтого кольору (2 шт);

-підвіс - хрест (великий) з металу жовтого кольору «Царь Слави», без проби;

-сережки жіночі з вставками з чотирьох камінців у вигляді квітки з металу жовтого кольору, проба 585 (2 шт);

-сережки з металу жовтого кольору з вставкою камінця в оправі, з листям з металу білого кольору, з відбитком 1305;

-сережка у формі метелика з металу жовтого кольору (1 шт), проба 585;

-підвіс «Мадонна з хлопчиком» з металу жовтого кольору, проба 585;

-кільце з металу жовтого кольору з малюнком «Соняшник», проба 585;

-кільце з металу жовтого кольору зі вставками більшого та меншого каменів, проба 585;

-кільце з металу жовтого кольору зі вставками білого каменю на 4-х опорах, проба 585;

-кільце з металу жовтого кольору з вставкою каменя в короні, проба 585;

-кільце з білого металу, тонке, без проби;

-кільце з білого металу розірване з вставками трьох камінців, без проби;

-кільце з білого металу розірване з двома головками, без проби;

-підвіс з металу жовтого кольору у формі букви «В» на ниточці, проба на кільці 585;

-хрест на ниточці, з металу жовтого кольору «Спаси и сохрани», проба 585

Метою арешту визначено забезпечення конфіскації як виду покарання (т.7 а.с.234-238).

8.2.14. Оскільки Суд призначає обвинуваченим ОСОБА_12 і ОСОБА_72 покарання у виді конфіскації грошових коштів та 1/2 частини належного їм майна, а ОСОБА_10 - у виді конфіскації грошових коштів, арешт на це майно до набрання вироком законної сили необхідно залишити в силі з метою забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна. Арешт на інше майно, щодо якого Суд не вирішує питання про конфіскацію, має бути скасуваний з моменту набрання цим вироком законної сили.

ІХ. Процесуальні витрати

Відповідно до вимог пункту 13 частини 1 статті 368 та частини 4 статті 374 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. На підставі частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Документально підтверджені відомості про понесені процесуальні витрати стороною обвинувачення чи стороною захисту у матеріалах кримінального провадження відсутні.

Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано.

Х. Інші питання

10.1. Згідно з частиною 9 статті 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Враховуючи положення статті 100 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби Безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України, Суд вирішує документи, надані сторонами, у тому числі належним чином завірені копії судової справи №552/2083/22 та інші документи, які мають відношення до зазначеної судової справи, залишити в матеріалах кримінального провадження.

10.2. Грошові кошти, стосовно яких прийнято рішення про конфіскацію згідно з вироком суду, підлягають зверненню у дохід держави. Усі інші речі повертаються законним власникам, а при невстановленні останніх переходять у власність держави; у разі суперечки про належність цих речей питання вирішуються у порядку цивільного судочинства

10.3. Грошові кошти загальною сумою 1800 доларів США купюрами по 100 доларів США кожна із серіями та номерами: PB52713975F, PB52713968F, PB52713976F, PB52713973F, PB52713974F, HB80130705G, KB62909275D, KD09610684B, KB82426730P, KB82472994B, HB70958243P, KK84168720A, KK44470891A, PB52713969F, PB52713970F, ML35314359F, HE38814206D, DB49131301D, які визнані речовими доказами відповідно до постанови від 09.09.2022 (т. 4 а.с.28-29) - підлягають поверненню Національному антикорупційному бюро України.

Грошові кошти загальною сумою 1000 доларів США купюрами по 100 доларів США кожна із серіями та номерами: AB91048486E, CC28402403A, KB53224717K, FB65551072A, KL78296784A, HB94243586L, HB85441607Q, HD05990518B, KL34669354D, HF07415294F, які визнані речовими доказами відповідно до постанови від 18.11.2022 (т. 4 а.с.30-34) - підлягають поверненню до Національного антикорупційного бюро України.

10.4. Підстави для виплати винагороди викривачу у цьому кримінальному провадженні відсутні.

10.5. Спеціальна конфіскація у цьому кримінальному провадженні не застосовується.

Керуючись статтями 100, 368, 373-375 КПК України, Суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_12 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області, проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.

1.1. Призначити ОСОБА_12 покарання:

-за частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців з конфіскацією частини належного йому майна (крім об`єктів нерухомого майна, які є єдиним місцем для проживання обвинуваченого);

-за частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 8 місяців з конфіскацією грошових коштів у сумі 7 200 доларів США і частини належного йому майна (крім об`єктів нерухомого майна, які є єдиним місцем для проживання обвинуваченого).

На підставі частини 1 статті 70 КК України призначити ОСОБА_12 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 роки 8 місяців з конфіскацією грошових коштів у сумі 7 200 доларів США і частини майна, яке є в його власності (крім об`єктів нерухомого майна, які є єдиним місцем для проживання обвинуваченого).

1.2. До набрання вироком законної сили покласти на ОСОБА_12 обов`язки:

- не відлучатися із Полтавської області без дозволу суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (за наявності).

2. ОСОБА_11 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Карлівка Карлівського району Полтавської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.

2.1. Призначити ОСОБА_11 покарання:

-за частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців з конфіскацією частини належного йому майна (крім об`єктів нерухомого майна, які є єдиним місцем для проживання обвинуваченого);

-за частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 8 місяців з конфіскацією частини належного йому майна (крім об`єктів нерухомого майна, які є єдиним місцем для проживання обвинуваченого) і позбавленням права займатись адвокатською діяльністю строком на 3 роки.

На підставі частини 1 статті 70 КК України призначити ОСОБА_11 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 роки 8 місяців з конфіскацією частини майна, яке є в його власності (крім об`єктів нерухомого майна, які є єдиним місцем для проживання обвинуваченого) з позбавленням права займатись адвокатською діяльністю строком на 3 роки.

2.2. До набрання вироком законної сили покласти на ОСОБА_11 обов`язки:

- не відлучатися із Полтавської області без дозволу суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (за наявності).

2.3. Покарання у виді позбавлення права займатися адвокатською діяльністю строком на 3 (три) роки виконується самостійно.

3. ОСОБА_10 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Лесківка Богодухівського району Харківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.

3.1. Призначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців з конфіскацією вилучених під час обшуків грошових коштів у сумах 117 700 доларів США, 6750 євро, 12 750 доларів США з позбавленням права займатись адвокатською діяльністю строком на 3 роки.

3.2. Застосований до ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 214 720 грн залишити в силі до набрання вироком законної сили. Покласти на ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили обов`язки не відлучатися без дозволу суду за межі Полтавської області, здати уповноваженому органу державної влади паспорт громадянина України для виїзду закордон та/або інший документ, який дає право виїзду закордон.

Після набрання вироком законної сили внесену заставу у розмірі214 720 грн повернути заставодавцю.

3.3. Покарання у виді позбавлення права займатися адвокатською діяльністю строком на 3 (три) роки виконується самостійно.

4. Початок строку відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

5. Арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду у справах № 991/6533/22 від 22.12.2022, № 991/6534/22 від 22.12.2022, № 991/6530/22 від 22.12.2022, № 991/6420/22 від 21.12.2022 на майно, яке підлягає конфіскації, залишити в силі з метою забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.

Арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду у справах №991/6572/22 від 22.12.2022, №991/6709/22 від 26.12.2022, №991/6314/22 від 14.12.2022, після набрання цим вироком законної сили скасувати.

6. Документи, надані сторонами, залишити в матеріалах кримінального провадження.

7. Речові докази:

- грошові кошти загальною сумою 1800 доларів США купюрами по 100 доларів США кожна із серіями та номерами: PB52713975F, PB52713968F, PB52713976F, PB52713973F, PB52713974F, HB80130705G, KB62909275D, KD09610684B, KB82426730P, KB82472994B, HB70958243P, KK84168720A, KK44470891A, PB52713969F, PB52713970F, ML35314359F, HE38814206D, DB49131301D повернути Національному антикорупційному бюро України.

- грошові кошти загальною сумою 1000 доларів США купюрами по 100 доларів США кожна із серіями та номерами: AB91048486E, CC28402403A, KB53224717K, FB65551072A, KL78296784A, HB94243586L, HB85441607Q, HD05990518B, KL34669354D, HF07415294F повернути Національному антикорупційному бюро України.

- належним чином завірені копії матеріалів судової справи №552/2083/22, а також документи, що містять відомості із судової справи №552/2083/22 та інші документи, які мають відношення до зазначеної судової справи залишити в матеріалах провадження.

8. Повідомити Раду адвокатів Полтавської області про ухвалення вироку стосовно ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .

9. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

10. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

11. Вручити обвинуваченим та прокурору копію вироку негайно після його проголошення.

12. Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку, ознайомитись із журналом судового засідання та подати до нього письмові зауваження.

13. Роз`яснити обвинуваченим право подати клопотання про помилування.

Головуючий суддя ОСОБА_1

судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

1 Суд не встановив точну дату передачі першої частини грошових коштів, однак з характеру розмов ОСОБА_12 з ОСОБА_11 вбачається, що грошові кошти у сумі 8 000 грн станом на 18.08.2022 ОСОБА_16 вже були передані («Ми оті 8, що він передав не виключаємо?»- т.8 а.с.214).

2 З огляду на те, що дії особи не є предметом цього кримінального провадження, а також на встановлений характер її участі у досліджуваних подіях, Суд у вироку деперсоніфікує особу, через яку передавалися грошові кошти

3 З цим же номером телефону листувався і ОСОБА_10 в месенджері Telegram з робочих питань, абонент підписаний як « ОСОБА_76 » (Лиля), що зафіксовано у протоколі від 21.11.2023 за результатами зняття інформації з електронних інформаційних систем стосовно ОСОБА_10 (т.11 а.с.135)

4 ОСОБА_10 під час допиту підтвердив користування цим номером телефону. Разом із тим, протягом комунікації ОСОБА_12 та ОСОБА_10 останній використовував номер телефону НОМЕР_24 у месенджері «Telegram» (т.10 а.с.161-163)

5 Номер телефону підтверджується протоколом від 18.11.2022 за результатами здійснення зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно судді Полтавського апеляційного суду, в провадженні якого перебувала справа ОСОБА_16 (т.11 а.с.190).

6 Ненормативна лексика

7 У постанові допущено описку в даті постанови Київського районного суду міста Полтави і замість дати винесення постанови суду першої інстанції - 08.09.2022 вказано дату 31.01.2022.

8 Суд не надає кримінально-правову оцінку діям обвинувачених в інших справах, оскільки вони не охоплюються пред`явленим обвинуваченням, однак враховує відповідні відомості в контексті звичних практик їх діяльності, а отже характеризуючих даних, і прямого умислу у цій справі

9 Зокрема, постанова Верховного суду від 05.09.2024 у справі № 991/2197/22, провадження № 51-140км24

10 Зокрема, постанова Верховного суду від 30.01.2024 у справі № 725/1375/19, провадження № 51-4334км23

11 Під час допиту свідок ОСОБА_23 підтвердив користування вказаним номером телефону

12 зокрема, постанова Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 385/619/16, провадження № 51-2496км21

13 зокрема, постанова Верховного суду від 23.09.2022 у справі № 552/3066/17, провадження № 51-151км22

14 Зокрема, постанови Верхового Суду від 01.11.2022 у справі №344/2995/15-к, від 15.06.2021 у справі №204/6541/16-к

15 зокрема, постанови Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 755/5825/18 та від 05.04.2023 у справі № 683/1200/18

16 Свідок ОСОБА_77, допитана в судовому засіданні 15.07.2024, свідок ОСОБА_78, допитана у судовому засіданні 15.07.2024.