- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/4333/25
Провадження № 1?кс/991/4371/25
У Х В А Л А
30 травня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про залишення без розгляду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000090 від 23.02.2024,
в с т а н о в и в:
13.05.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 52024000000000090 від 23.02.2024.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.05.2025 вказане клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
29.05.2025 прокурор ОСОБА_3 подав слідчому судді заяву про залишення цього клопотання без розгляду.
Мотиви слідчого судді
Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 15); диспозитивність (пункт 19).
Відповідно до закріпленої у ст. 22 КПК України засади диспозитивності сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 1 та ч. 3 ст. 22 КПК України).
Порядок вирішення питання про арешт майна визначений у главі 17 КПК України (ст. 170?175).
Частиною 1 ст. 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 цього Кодексу.
Водночас згаданими положеннями процесуального закону не охоплені випадки, коли ініціатор клопотання про арешт майна відмовляється від нього.
У силу ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема засади диспозитивності (ч. 3 ст. 22 КПК України), у разі подання учасником провадження заяви про залишення поданого ним клопотання без розгляду (відкликання його), слідчий суддя не має підстав для його вирішення по суті.
Ураховуючи наведене, беручи до уваги те, що, подавши заяву про залишення клопотання про арешт майна без розгляду, сторона обвинувачення відмовилась від реалізації свого права, слідчий суддя вважає, що таку заяву слід задовольнити, а клопотання - залишити без розгляду.
Вирішуючи питання про можливість оскарження постановленої ухвали, слідчий суддя виходить з усталеної правової позиції Верховного Суду про те, що постановлені слідчим суддею ухвали, що не передбачені кримінальними процесуальними нормами, підлягають перегляду в апеляційному порядку (серед інших постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справах № 237/1459/17, 243/6674/17?к, постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 757/27041/21?к).
На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 172 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 52024000000000090 від 23.02.2024 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1