- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 760/6097/25
Провадження № 1?кс/991/4016/25
У Х В А Л А
26 травня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву прокурора Солом`янської окружної прокуратури про залишення без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42024102090000024 від 30.01.2024,
в с т а н о в и в:
02.05.2025 Вищому антикорупційному суду з Солом`янського районного суду м. Києва передано клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3, погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42024102090000024 від 30.01.2024.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.05.2025 указане клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
26.05.2025 прокурор Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 подав слідчому судді заяву про залишення клопотання про зміну запобіжного заходу без розгляду.
Мотиви слідчого судді
Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 15); диспозитивність (пункт 19).
Відповідно до закріпленої у ст. 22 КПК України засади диспозитивності сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 1 та ч. 3 ст. 22 КПК України).
Порядок вирішення питань стосовно запобіжних заходів визначений главою 18 (ст. 176?213 КПК України).
Частиною 1 ст. 200 КПК України передбачено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Згаданою ст. 184 КПК України визначено порядок, умови подання та вимоги до змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів.
Водночас ст. 185 КПК України передбачено можливість відкликання, зміни або доповнення клопотання про застосування запобіжного заходу.
А саме, якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов`язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий (ч. 1 ст. 185 КПК України).
Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов`язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням (ч. 2 ст. 185 КПК України).
Втім, передбачені цієї нормою процесуального закону умови не охоплюють випадки, коли прокурор не вбачає доцільності у подальшому розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу та відмовляється від нього.
У силу ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема засади диспозитивності (ч. 3 ст. 22 КПК України), у разі подання учасником провадження заяви про залишення поданого ним клопотання без розгляду (відкликання його), слідчий суддя не має підстав для його вирішення по суті.
Ураховуючи наведене, беручи до уваги те, що, подавши заяву про залишення клопотання про зміну запобіжного заходу без розгляду, сторона обвинувачення відмовилась від реалізації свого права, слідчий суддя вважає, що таку заяву слід задовольнити, а клопотання - залишити без розгляду.
Вирішуючи питання про можливість оскарження постановленої ухвали, слідчий суддя виходить з усталеної правової позиції Верховного Суду про те, що постановлені слідчим суддею ухвали, що не передбачені кримінальними процесуальними нормами, підлягають перегляду в апеляційному порядку (серед інших постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справах № 237/1459/17, 243/6674/17?к, постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 757/27041/21?к).
На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 172 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Заяву прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 - задовольнити.
Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3, погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42024102090000024 від 30.01.2024, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1