Документ № 127780764

Справа № 991/4832/25

Провадження 1-кс/991/4888/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_3 про скасування арешту майна

у кримінальному провадженні №42015000000000915 від 18.05.2015

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

27.05.2025 до ВАКС надійшло клопотання прокурора САП ОСОБА_3 (далі - прокурор) про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42015000000000915 від 18.05.2015, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким здійснено судовий розгляд 28.05.2025.

2. Короткий виклад клопотання та позиції учасників судового провадження.

2.1. В клопотанні прокурор просив: «1. Задовольнити дане клопотання. 2. Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 13.06.2014 (справа №757/15843/14-к) на видаткову частину рахунків та залишків по рахунках у цінних паперах у ПАТ «Укрексімбанк» (МФО 322313): № НОМЕР_1 (валютний) та № НОМЕР_2 - Kviten Solution Limited; НОМЕР_14 (валютний), № НОМЕР_3 - Quickspace Limited; НОМЕР_15 (валютний), № НОМЕР_4 - Sabulong trading Itd. Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 27.06.2014 (справа № 757/17269/14-к) на майно Quickpace Limited, а саме залишки на рахунках у цінних паперах у ПАТ «Укрексімбанк» (МФО 322313) - № НОМЕР_5 (валютний), № НОМЕР_3 »,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Детективами Національного антикорупційним бюро України здійснювалось досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42015000000000915 від 18.05.2015 за підозрою колишнього Голови Національного банку України ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Колишній Голова Національного банку України ОСОБА_4, підозрювався у тому, що протиправно використовуючи своє службове становище у власних інтересах, упродовж 2011-2013 років вчинив розтрату коштів Національного банку України на загальну суму 220 мільйонів гривень шляхом незаконного створення та фінансування Товариства з обмеженою відповідальністю «Банківське телебачення».

19.05.2014 ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42014000000000359 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.06.2014 (справа № 757/15843/14-к) на видаткову частину рахунків та залишків по рахунках у цінних паперах у ПАТ «Укрексімбанк» (МФО 322313): № НОМЕР_1 (валютний) та № НОМЕР_2 - Kviten Limited; НОМЕР_14 (валютний), НОМЕР_16 - Quickspace trading Itd. № НОМЕР_6 (валютний), № НОМЕР_4 - Sabulong trading ltd.

Також, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2014 (справа №757/17269/14-к) у кримінальному провадженні №42014000000000359 задоволене клопотання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України та накладено арешт з-поміж іншого на майно Quickpace Limited, а саме залишки на рахунках у цінних паперах у ПАТ «Укрексімбанк» (МФО 322313) - № НОМЕР_5 (валютний), № НОМЕР_3 .

У подальшому, 18.05.2018 постановою із кримінального провадження №42014000000000359 від 07.05.2014 в окреме провадження виділені матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, якому присвоєний № 42015000000000915.

16.01.2019 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

21.04.2020 Генеральним прокурором здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено Національному антикорупційному бюро України.

31.01.2023 прокурором винесено постанову про закриття кримінального провадження №42015000000000915 від 18.05.2015 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу.

Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою в межах компетенції опрацьовано раніше скерований до Офісу Генерального прокурора лист відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.09.2024 №13237720.1/7-24 щодо вирішення питання про зняття арешту з грошових коштів, які перебувають на рахунках у ПАТ «Укрексімбанк» та на які, серед іншого, накладено арешт Ухвалами Печерського районного суду міста Києва від 13.06.2014 у справі №757/15843/14-к, від 07.11.2016 у справі №757/53935/16-к, від 27.06.2014 у справі №757/17269/14-к, а також ухвалою Солом?янського районного суду міста Києва від 24.05.2016 у справі №760/675/16-к.

Як вбачається зі змісту відповідного листа, в провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувають: 1. Виконавче провадження НОМЕР_17 з примусового виконання виконавчого листа №712/9154/17-к, виданого 28.11.2017 Соснівським районним судом міста Черкаси, про: «Застосування спецконфіскацію з примусовим вилученням у власність держави грошові кошти в сумі 1 350 191,79 дол. США на рахунку НОМЕР_18 (валютний), 630,44 грн. на НОМЕР_18 (гривневий) Sabulong рахунку Trading Limited АТ "Укрексімбанк", МФО 322313». 2. Виконавче провадження НОМЕР_19 з примусового виконання виконавчого листа №712/9154/17-к, виданого 28.11.2017 Соснівським районним судом міста Черкаси, про: «Застосування спецконфіскації з примусовим вилученням у власність держави грошові кошти в сумі 1 350 191,79 (один мільйон триста п?ятдесят тисяч сто дев?яносто один долар США, 79 центів) на рахунку НОМЕР_20 (валютний), 630,44 грн, на рахунку № НОМЕР_7 (гривневий) Kviten Solution Limited ПАТ "Укрексімбанк", МФО 322313». 3. Виконавче провадження НОМЕР_21 з примусового виконання виконавчого листа №712/9154/17-к, виданого 28.11.2017 Соснівським районним судом міста Черкаси, про «Застосувати спецконфіскацію з примусовим вилученням у власність держави грошові кошти в сумі 475 555,06 дол. США на рахунок 2602010 3600 (гривневий) Quikspace Limited у АТ «Укрексімбанк», МФО 322313».

В ході проведення виконавчих дій встановлено, що також на вказані кошти накладено арешт зокрема вищевказаними ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва від 13.06.2014 (справа №757/15843/14-к) та від 27.06.2014 (справа №757/17269/14-к).

При примусовому виконанні вказаних виконавчих документів, державними виконавцями неодноразово виставлялись платіжні інструкції (вимоги) на списання коштів у АТ «Укрексімбанк», однак вказані платіжні інструкції повертались банківською установою без виконання з причин накладення арешту для виконання інших виконавчих документів (у тому числі вищезазначеної ухвали про арешт коштів) до моменту відкриття виконавчих проваджень.

Відтак, з метою забезпечення виконання вироку суду, відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ініційовано питання щодо зняття арешту з грошових коштів, зокрема на підставі ухвал слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва від 13.06.2014 (справа №757/15843/14-к) та 27.06.2014 (справа №757/17269/14-к), що унеможливлює примусове списання коштів та виконання вироку в частині застосування спеціальної конфіскації.

Необхідно зазначити, що у зв`язку з необхідністю виконання вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2017 у справі №712/9154/17 та відповідного обернення наявних на арештованих рахунках коштів у власність держави, на даний час у зв?язку із закриттям кримінального провадження №42015000000000915 від 18.05.2015, відсутні визначені ч. ч. 1 та 2 ст. 170 КПК України підстави для подальшого застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту вищевказаного майна, та виникла необхідність у його скасуванні, накладеного ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва від 13.06.2014 (справа № 757/15843/14-к) та від 27.06.2014 (справа № 757/17269/14-к)»,

із доданим до клопотання копіями такого: 1) витяг із ЄРДР; 2) постанови про визначення групи прокурорів; 3) постанови про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу; 4) постанови про виділення матеріалів досудового розслідування; 5) повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 19.05.2014; 6) повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 від 18.05.2015; 7) ухвали Печерського районного суду м. Києві від 13.06.2014; 8) ухвали Печерського районного суду м. Києві від 27.06.2014; 9) постанови про закриття кримінального провадження від 31.01.2023; 10) листа САП до Міністерства юстиції України; 11) відповіді Міністерства юстиції України із додатками - копії матеріалів виконавчого провадження ВП НОМЕР_22, НОМЕР_23та НОМЕР_24.

2.2. В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання і просив таке задовольнити.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1.Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК передбачений арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому, згідно з частиною 3 статті 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з частиною 2 статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 4 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Частиною 5 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з частиною 10 статті 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з частиною 2 статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

3.2. Згідно із частиною 1 статті 174 КПК, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто учасники судового провадження, які подали клопотання про скасування арешту майна, повинні довести окрему або одночасну наявність фактів необґрунтованості накладення такого арешту та/ або відпадання подальшої потреби в його застосуванні.

3.3. Судом на підставі наявних матеріалів встановлено такі обставини:

19.05.2014 у кримінальному провадженні №42014000000000359 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК.

13.06.2014 у кримінальному провадженні №42014000000000359 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 у справі №757/15843/14-к задоволено клопотання слідчого в ОВС ГПУ ОСОБА_6, погодженого старшим прокурором першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_7, про арешт майна, накладено арешт на майно комерційних підприємств, зареєстрованих у Республіці Кіпр, а саме: Katiema Enterprises Limited, Aldoza Investments Limited, Foxtron Networks Limited, Sabulong Trading LTD, Opalcore ltd, Baleingate Finance limited, Akemi Management limited, Kviten Solution Limited, Quickpace Limited, Wonderbliss LTD, Loricom Holding Group LTD, Japelion LTD, Mannigford Trading limited, Erosaria LTD, які здійснюють свою діяльність під контролем ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (фактично є їх власником), а саме на видаткову частину належних їм рахунків та залишків по рахунках у цінних паперах: 1) у ПАТ «Ощадбанк» (МФО 300465): №№ НОМЕР_8, НОМЕР_8 (валютний), НОМЕР_25 - Foxtron Networks limited; - №№ НОМЕР_26, НОМЕР_26 (валютний), НОМЕР_27 (валютний), НОМЕР_28 (валютний), НОМЕР_29 (валютний), НОМЕР_30 - Quickspace Limited; - №№ НОМЕР_31 (валютний), НОМЕР_31, НОМЕР_32 - Katiema Enterprises Limited; - №№ НОМЕР_33, НОМЕР_33 (валютний), НОМЕР_34 - Loricom holding group ltd; - №№ НОМЕР_35, НОМЕР_35 (валютний), НОМЕР_36, НОМЕР_37 - Kviten Solution Limited; - №№ НОМЕР_38, НОМЕР_38 (валютний), НОМЕР_39 - Opalcore ltd; - №№ НОМЕР_40, НОМЕР_40 (валютний), НОМЕР_41 - Akemi managеment limited; - №№ НОМЕР_42, НОМЕР_42 (валютний), НОМЕР_43 - Japelion ltd; - №№ НОМЕР_44, НОМЕР_44 (валютний), НОМЕР_45 - Manningford trading limited; - №№ НОМЕР_46, НОМЕР_46 (валютний), НОМЕР_47 (валютний), НОМЕР_48 - Wonderbliss ltd; - №№ НОМЕР_49, НОМЕР_49 (валютний), НОМЕР_50 (валютний), НОМЕР_51, НОМЕР_51 (валютний), НОМЕР_52 (валютний) НОМЕР_53 - Sabulong trading ltd; - №№ НОМЕР_54, НОМЕР_54 (валютний), НОМЕР_55 - Aldoza investments limited; - №№ НОМЕР_56, НОМЕР_56 (валютний), НОМЕР_57 (валютний), НОМЕР_58 - Baleingate finance limited; 2) у ПАТ «Укргазбанк» (МФО 320478), а саме: - №№ НОМЕР_59 (валютний), НОМЕР_60 (валютний), НОМЕР_61, НОМЕР_62, НОМЕР_63 - Aldoza investments limіted; - №№ НОМЕР_64, НОМЕР_65 (валютний), НОМЕР_66 - Erosaria LTD; 3) у ПАТ «КБ «ЕКСПОБАНК» (МФО 322294), а саме: - № НОМЕР_9 - Quickspace Limited; - № НОМЕР_67 - Sabulong trading ltd; 4) у ПАТ «ФІДОБАНК» (МФО 300175), а саме: - НОМЕР_68 - Wonderbliss ltd; 5) у ПАТ «Укрексімбанк» (МФО 322313) - № НОМЕР_1 (валютний) та № НОМЕР_2 - Kviten Solution Limited; № НОМЕР_5 ( валютний), № НОМЕР_3 - Quickspace Limited; № НОМЕР_6 (валютний), № НОМЕР_4 - Sabulong trading ltd, що обґрунтовувалось зокрема таким: «Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна, є всі підстави вважати, що на поточних рахунках та на рахунках у цінних паперах зазначених комерційних підприємств, зареєстрованих у Республіці Кіпр, акумульовані значні фінансові кошти, які могли бути отримані ОСОБА_4 незаконним шляхом під час вчинення ним кримінальних правопорушень, тобто кошти, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відповідно до положень ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя приходить до висновку про необхідність накладення арешту на майно зазначених у клопотанні слідчого комерційних підприємств, зареєстрованих у Республіці Кіпр, а саме на видаткову частину належних їм рахунків та залишків по рахунках у цінних паперах у ПАТ «Ощадбанк» (МФО 300465), у ПАТ «Укргазбанк» (МФО 320478), у ПАТ «КБ «ЕКСПОБАНК» (МФО 322294), у ПАТ «ФІДОБАНК» (МФО 300175), у ПАТ «Укрексімбанк» (МФО 322313)».

27.06.2014 у кримінальному провадженні №42014000000000359 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8 у справі №757/17269/14-к задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_9, погоджене старшим прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_10, накладено арешт на майно Quickpace Limited, Sabulong trading ltd, Wonderbliss ltd, Каtіema Enterprises Limited, Xantracy Investments, Opalcore ltd, Newlight Import S.A., Jetley Management Corp, Smart Media LTD, SWT Management S.A., Landstyle Projects LLP, Verp Limited, підприємств, власником яких фактично є ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваний у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме на залишки по рахунках в цінних паперах у ПАТ «Ощадбанк» (МФО 300465- №№ НОМЕР_26, НОМЕР_26 (валютний), НОМЕР_27 (валютний), НОМЕР_28 (валютний), НОМЕР_29 (валютний), НОМЕР_30 - Quickpace Limited; - №№ НОМЕР_69, НОМЕР_69 (валютний), - Xantracy Investments У ПАТ «КБ "ЕКСПОБАНК"» (МФО 322294), а саме: - № НОМЕР_9 - Quickpace Limited; - № НОМЕР_70, НОМЕР_71 - Sabulong trading ltd. У ПАТ "Укрексімбанк" (МФО 322313) - № НОМЕР_5 (валютний), № НОМЕР_3 - Quickpace Limited; ПАТ "УкрБізнесБанк" (МФО 334969) - №№ НОМЕР_10, НОМЕР_11 840 (валютний), НОМЕР_12 (валютний) - Wonderbliss ltd; - № НОМЕР_75 (валютний), № НОМЕР_13 - Каtіema Enterprises Limited; - № НОМЕР_72 - Landstyle Projects LLP - № НОМЕР_73 - Jetley Management Corp - № НОМЕР_74 - Verp Limited - № НОМЕР_78 - Smart Media LTD - ; НОМЕР_77 - Newlight Import S.A. - НОМЕР_79 - SWT Management S.A. У ПАТ "АКБ БАНК" (МФО 331100 - № НОМЕР_80 (валютний), № НОМЕР_81, НОМЕР_82 (валютний) НОМЕР_83 - Opalcore ltd, що обґрунтовувалось зокрема таким: «Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна, з метою забезпечення можливої цієї конфіскації майна необхідно накласти арешт на залишки по рахунках в цінних паперах підприємств, власником яких фактично є ОСОБА_4, у ПАТ «Ощадбанк», ПАТ «КБ «Експобанк», ПАТ «Укрексімбанк», ПАТ «УкрБізнесБанк», ПАТ «АКБ «Банк», кошти, які могли бути отримані ОСОБА_4 незаконним шляхом під час вчинення ним кримінальних правопорушень».

18.05.2015 у кримінальному провадженні №42014000000000359 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК,

18.05.2015 постановою прокурора ГПУ ОСОБА_11 виділено із кримінального провадження №42014000000000359 від 07.05.2014 в окреме провадження №42015000000000915 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, розслідування в якому доручено ГСУ ГПУ.

16.01.2019 у кримінальному провадженні №42015000000000915 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 4 статті 28/частиною 5 статті 191 КК.

21.04.2020 постановою Генерального прокурора ОСОБА_12 доручено Національному антикорупційному бюро України здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000915 від 18.05.2018 за підслідністю.

31.01.2023 постановою прокурора САП ОГП ОСОБА_3 закрито кримінальне провадження №42015000000000915 від 18.05.2015 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 28/частини 5 статті 191 КК на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК - після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК, що обґрунтовувалось зокрема таким: «Вивченням матеріалів кримінального провадження, що надійшли встановлено, що із урахуванням неодноразового зупинення та відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні, прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 досудове розслідування 21.04.2020 відновлено, а Генеральним прокурором у цей день (21.04.2020) постанова про доручення здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному.--, провадженні Національному антикорупційному бюро України постановлена поза межами 10-місячного строку досудового розслідування, визначеного постановою заступника Генерального прокурора України від 16.11.2018 (Розрахунок строків 'досудового розслідування додається)… Так, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (Постанова Верховного Суду від 21.04.2022 у справі № 642/2788/21, від 22.09.2022 № 759/18227/21 та ін.). З огляду на викладене, детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури були позбавлені можливості вжити заходів для прийняття у зазначеному кримінальному провадженні процесуальних рішень, передбачених КПК України, у межах строків досудового розслідування. Наразі у зв`язку із пропуском строку досудового розслідування у сторони обвинувачення відсутні підстави для складення та скерування обвинувального акта до суду, оскільки згідно із практикою Верховного Суду направлення прокурором обвинувального акта до суду поза межами строків досудового розслідування виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а отже унеможливлює розгляд по суті та призовдить до закриття криманльного провадження на підставі п. 10. ч.1 ст 284 КПК України (Постанова Верховного Суду від 15.09.2021 у справі №711/3111/19)».

Як вбачається зі змісту резолютивної частини цієї постанови прокурора про закриття провадження, в такій не вирішувалось питання про долю майна, яке було арештовано на підставі ухвал слідчих суддів.

3.4. В постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ОП ККС ВС) від 15.04.2024 в справі №554/2506/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118558563) наведена така правова позиція:

«Частиною 1 ст. 1 КПК встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК. За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).

Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна»,

та на підставі такого зокрема зроблено такий правовий висновок:

«Висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК:

У разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК.

Висновок щодо застосування норм, передбачених ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК, у їх взаємозв`язку із приписами статей 170 - 174 КПК:

Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тому суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці законності такого рішення, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 та ст. 309 КПК.

Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п.17 ч.1 ст.7 та ч.1 ст. 24 КПК, статей 124, 129 Конституції України».

З огляду на приписи частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами під час застосування таких норм, забезпечують єдину правозастосовну практику і є обов`язковими для всіх судів України.

3.5. З вищенаведеного також вбачається, що досудове розслідування в кримінальному провадженні №42015000000000915 від 18.05.2018 закінчено майже 2,5 роки тому.

.Згідно зі статтею 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 22 КПК) та диспозитивність, зміст чого розкриває частина 1 статті 26 КПК (за якою сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим кодексом) та частина 3 статті 26 КПК (за якою слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом).

КПК розрізняє як окремі поняття «слідчий суддя» і «суд», визначаючи окремі стадії кримінального провадження - досудове розслідування і судове провадження - та належним чином розмежовуючи їх.

Також норми статті 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна лише у двох випадках: 1) прокурором - одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження, 2) судом - за наслідками судового розгляду кримінального провадження, та взагалі не передбачають повноважень слідчого судді на скасування арешту майна після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження.

Водночас норми статті 174 КПК не наділяють прокурора чи слідчого правом звертатись до суду чи слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна.

З огляду на таке, КПК не уповноважує слідчого суддю здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в разі закінчення досудового розслідування у такому однією з форм, передбачених частиною 2 статті 283 КПК: закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

3.6. Дослідивши клопотання прокурора про скасування арешту майна із доданими матеріалами, слідчий суддя вважає, що належить закрити судове провадження щодо такого клопотання, оскільки з огляду на наведені правові висновки ОП ККС ВС фактично арешти майна, накладені ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду від 13.06.2014 в справі №757/15843/14-к і від 27.06.2014 в справі № 757/17269/14-к) припинили свою дію 31.01.2023 як заходи забезпечення кримінального провадження №42015000000000915 від 18.05.2018 через його закриття в силу прямої вказівки частини 4 статті 132 КПК.

Ба більше, системне тлумачення норм КПК свідчить, що кримінальним процесуальним законом України не передбачена ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову в його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження прокурором, оскільки обов`язок скасувати арешт майна під час винесення постанови про закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування покладений винятково на прокурора.

Керуючись статтями 131, 132, 170-174, 309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити судове провадження щодо клопотання прокурора про скасування арешту майна.

Ухвала не підлягає оскарженню і набирає законної сили негайно після оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 02.06.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1 _____________