- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/4913/25
Провадження № 1?кс/991/4967/25
У Х В А Л А
30 травня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
перевіривши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення,
в с т а н о в и в:
29.05.2025 до Вищого антикорупційного суду в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора (далі - ОГП), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Згідно із протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 29.05.2025 справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
Суть скарги
Скарга обґрунтована тим, що 21.05.2025 ОСОБА_2 звернувся до ОГП із заявою про вчинення кримінального правопорушення уповноваженими особами слідчого відділу Дніпровського районного управління Головного управління Національної поліції в м. Києві. Втім, у порушення вимог ст. 214 КПК, викладені у заяві відомості не були внесені до ЄРДР.
З урахуванням наведеного заявник прохав слідчого суддю зобов`язати уповноважених осіб ОГП внести до ЄРДР відомості за його заявою від 21.05.2025.
Мотиви слідчого судді
Перевіривши скаргу із долученими до неї матеріалами, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу слід повернути заявнику з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Підстави та порядок оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК (ст. 303?308).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні заявник може оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 306 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318?380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий суд, встановлений законом.
Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду визначена ст. 331 КПК.
Так, ч. 1 ст. 331 КПК передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці ст. 45 Кримінального кодексу України (далі - КК), ст. 2062, 209, 201, 3662, 3663 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК.
Згідно з приміткою ст. 45 КК корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. 210, 354, 364, 3641, 3652, 368-3692 цього Кодексу.
У пунктах 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК визначені умови, за наявності хоча б однієї з яких Вищому антикорупційному суду підсудні вищевказані кримінальні правопорушення, а саме:
(1) кримінальне правопорушення вчинено:
- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр?міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр?міністра України;
- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;
- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у п. 1?4, 5?11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»;
- особою вищого начальницького складу державної кримінально?виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
(2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), ст. 368, 369, 3692 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. 191, 2062, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
(3) кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369, ч. 1 ст. 3692 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК або у п. 1 цієї частини.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 331 (ч. 2 ст. 331 КПК).
Отже, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду уповноважений розглядати скарги, подані у порядку ст. 303 КПК, виключно у кримінальних провадженнях та щодо кримінальних правопорушень, віднесених до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Тотожна норма закріплена у ч. 1 ст. 306 КПК.
Обставини справи
29.05.2025 ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ОГП, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання його заяви від 21.05.2025.
Зі змісту заяви ОСОБА_2 вбачається, що останній повідомив ОГП про кримінальні правопорушення, які, на його думку, вчинені слідчими відділу Дніпровського районного управління Головного управління Національної поліції в м. Києві.
Заявник зазначив, що кримінальні правопорушення виразилися у тому, що ці посадові особи за 10 років не здійснили слідчих дій у межах кримінального провадження № 12015100040016922 від 06.11.2015, а також не направили його до суду, що, на його переконання, може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК.
Водночас, згідно з визначеним у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК переліком, слідчий відділу Дніпровського районного управління Головного управління Національної поліції в м. Києві не відноситься до суб`єктів вчинення кримінального правопорушення, як умови підсудності справи Вищому антикорупційному суду.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга ОСОБА_2 не відповідає передбаченим п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК умовам підсудності Вищому антикорупційному суду кримінальних правопорушень.
Водночас будь?яких інших відомостей, які могли б свідчити про підсудність скарги слідчому судді Вищому антикорупційному суду, заявником не наведено.
З огляду на що, слідчий суддя вважає відсутніми передбачені п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК імперативні умови підсудності скарги ОСОБА_2 Вищому антикорупційному суду.
Тому, на переконання слідчого судді, та відповідно до ч. 2 ст. 331 та ч. 1 ст. 306 КПК скарга не підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду у порядку здійснення судового контролю під час досудового розслідування.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Водночас відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді у порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі викладеного та керуючись ст. 303, 304 КПК,
п о с т а н о в и в:
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви від 21.05.2025, - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_3