- Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.
Cправа №991/1869/25
Провадження №11-сс/991/217/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
ОСОБА_6, його представників - адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 березня 2025 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.03.2025 задоволено клопотання про арешт майна та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 27.02.2025 обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1, а саме на мобільний телефон iPhone 15, серійний номер: НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3, із забороною розпорядження, відчуження та користування таким майном.
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу з доповненнями, у яких зазначає, що матеріали клопотання не містять доказів вчинення кримінального правопорушення, а зі змісту рішення не можливо встановити, яким критерієм вилучене майно відповідає ознакам речового доказу.
Посилається на те, що детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_10 надіслав до суду документи шляхом відправлення на електронну пошту та використав електронний цифровий підпис «Приватбанку» як фізична особа, що суперечить п.20-6 Перехідних положень КПК України. Таке надсилання відбулося не з використанням підсистеми «Електронний Суд», тобто способом не передбаченим процесуальним законодавством (постанова Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №944/6062/23).
Із протоколом обшуку від 12.12.2024 детектив долучив роздруківку україномовного сайту Bronto Skaylift, яка відсутня у переліку вилучених документів у протоколі. Тобто, встановити походження роздруківки не можливо.
Предметом договору №143-23, укладеного 29.08.2023 між Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ГУ ДСНС) у Львівській області та ТОВ «Політек Імпекс», є автопідіймач Bronto Skaylift F55RРX, а не F55RLX.
Очікувана вартість сформована до отримання комерційних пропозицій, адже до цього у системі державних закупівель «Prozorro» вже було розміщено чотири оголошення щодо закупівлі автопідіймачів різними структурними підрозділами ДСНС із визначеною очікуваною вартістю - 68 233 000 грн. Такі виходили окремими оголошеннями, у різний період часу та не стосувалися ТОВ «Політек Імпекс». Надані цінові пропозиції іншими учасниками щодо автопідіймачів пожежних із висотою підйому 52-55 метрів у період 2022-2024 років навіть на рівні українських, корейських та китайських виробників не містять даних про 45 млн грн.
Листування в системі АСКОД за проміжок часу 10-12.07.2023 підтверджує лише службове листування службових осіб ДСНС щодо факту опрацювання та перевірки цінових пропозицій.
Детектив не надав листів щодо направлення цінових пропозицій ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС-КТТ» від 20.06.2023.
Згідно з офіційним листом компанії Bronto Skaylift та сертифікатом Компанії Josef Lentner GmbH єдиним партнером із продажу та сервісного обслуговування Компанії Josef Lentner GmbH в Україні є ТОВ «Політек Імпекс». Тому цінові пропозиції ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС-КТТ» не були враховані в роботі.
ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС-КТТ» не брало участі у жодній закупівлі ДСНС, про які йдеться в акті перевірки МВС України від 27.09.2023 №17/14, не закуповувало та не постачало пожежно-рятувальної техніки Bronto Skaylift.
ТОВ «Політек Імпекс» не повідомлялося про проведення перевірки з метою використання права на надання заперечень та доказів, які спростовують обставини, викладені в акті перевірки. Доказів подання заперечень на акт з боку відповідальних осіб ДСНС до матеріалів клопотання не долучено, як і щодо перевірки інформації, зазначеної в акті перевірки, звернень правоохоронних органів до Bronto Skaylift або до Josef Lentner GmbH, протоколів допитів відповідальних працівників ДСНС тощо.
Цінові пропозиції інших учасників, які брали участь в проведених ДСНС закупівлях, не значно відрізняються.
Повідомлення про «погодження з Андрієм» надійшло на телефон ОСОБА_6 від його заступника Турницького, яким зазначалось про погодження всіх технічних характеристик із головним інженером ТОВ «Політек Імпекс» ОСОБА_11, а тому не може стосуватись обставин ймовірного кримінального правопорушення.
ТОВ «Променергообладнання» не є і не було офіційним представником Bronto Skaylift, у 2022-2025 роках не брало участі у державних закупівлях із постачання техніки Bronto Skaylift для органів ДСНС, свою комерційну пропозицію щодо автопідіймача надало на запит ДСНС.
Постанова про визнання телефона речовим доказом від 27.02.2025 не містить обґрунтування щодо мотивів та підстав для визнання його речовим доказом, а дані постанови про призначення експертизи від 28.02.2025 не відповідають фактичним обставинам справи.
У протоколі огляду від 04.03.2025 у порушення ст.104 КПК України відсутні описова та заключна частини, не визначено, які дані скопійовано, не вказано причин і не долучено доказів щодо неможливості здійснення повного копіювання.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.03.2025, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, що належить ОСОБА_6, яке вилучено 27.02.2025 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1, а саме мобільний телефон Iphone 15, серійний номер НОМЕР_1, ІМЕІ НОМЕР_2, ІМЕІ 2: НОМЕР_3 .
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_9 зазначає, що телефон визнано речовим доказом, призначено експертне дослідження, а сам прилад скеровано в експертну установу для дослідження. На цей час експертиза не завершена.
Виявлене у телефоні листування, зважаючи на події, які є предметом досудового розслідування, у сукупності з іншими фактичними даними, можуть мати значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.
Наразі повідомлення про підозру нікому не здійснювалось, однак є підстави вважати, що ОСОБА_6 можуть бути відомі обставини, щодо яких здійснюється досудове розслідування.
Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.03.2025 залишити без змін.
У судовому засіданні ОСОБА_6 та його представники ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтримали вимоги апеляційної скарги, прокурор САП ОСОБА_9 заперечив вимоги такої як безпідставні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_6 та його представників ОСОБА_7, ОСОБА_8, прокурора САП ОСОБА_9, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000326, яке розпочато 28.02.2024 за ч.5 ст.191 КК України. Також 24.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості за ч.2 ст.364 КК України.
14.02.2025 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6, із метою відшукання документів, електронних інформаційних систем, комп?ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв?язку, блокнотів, записних книжок чи окремих аркушів чорнових записів, щоденників, чернеток, графічних схем, фотографій, що містять інформацію щодо обставин укладення структурними підрозділами ДСНС договорів із ТОВ «Політек Імпекс» про закупівлю в період 2023-2024 років автопідіймачів «Bronto Skylift».
27.02.2025 під час обшуку вилучено мобільний телефон iPhone 15, серійний номер: НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 .
27.02.2025 постановою детектива цей електронний прилад визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №42024000000000326.
28.02.2025 щодо мобільного телефона призначено судову експертизу комп?ютерної техніки і програмних продуктів.
27.02.2025-04.03.2025 детектив за участі спеціаліста оглянув вилучений у ОСОБА_6 мобільний телефон.
28.02.2025 прокурор САП засобами поштового зв?язку звернувся до Вищого антикорупційного суду із клопотанням про арешт майна, вилученого під час обшуку, із метою забезпечення збереження такого, як речового доказу, із забороною відчуження, розпорядження та користування ним.
Постановляючи ухвалу, слідчий суддя дійшов до таких висновків: клопотання подане у межах строку, визначеного ч.5 ст.171 КПК України, та відповідає положенням цієї статті щодо змісту; підстава, передбачена п.1 ч.2 ст.170 КПК України, підлягає застосуванню щодо вилученого під час обшуку майна; у провадженні наразі підозра нікому не оголошена, однак наявні підстави вважати, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР та, що ОСОБА_6 володіє відомостями, які розслідуються у ньому; вилучений у ОСОБА_6 мобільний телефон відповідає критеріям речового доказу, визначеним у ст.98 КПК України; наявні умови для накладення арешту на майно, передбачені ч.3 ст.170 КПК України; телефон підлягає арешту шляхом позбавлення права на його відчуження, розпорядження та користування ним, адже саме у такий спосіб можна запобігти встановленим ризикам; на цьому етапі досудового розслідування накладення арешту на вилучене майно з метою збереження речових доказів, є необхідним для виконання завдань кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи; втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та не є надмірно обтяжливим.
Висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційної скарги представника.
18.10.2023 введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.03.2023 №3200-IX (далі - Закон №3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають із виконанням свого обов`язку.
Із положень ст.35 КПК України вбачається, що у суді функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система та/або її окремі підсистеми (модулі). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, органи місцевого самоврядування реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях) в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях) в добровільному порядку. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях) не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.20-6 Перехідних положень КПК України у разі відсутності інтеграції системи, яка функціонує в суді відповідно до статті 35 цього Кодексу, з інформаційно-комунікаційною системою досудового розслідування слідчий, дізнавач, прокурор подає до суду матеріали в паперовій формі та в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Із 03.04.2025 Вищий антикорупційний суд розпочав приймати клопотання, подані органом досудового розслідування, через інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування «іКейс».
Таким чином, станом на 11.03.2025 (дату направлення детективом клопотання слідчому судді про долучення копій документів) не було інтеграції системи, яка функціонує у Вищому антикорупційному суді згідно зі ст.35 КПК України, із інформаційно-телекомунікаційною системою досудового розслідування «іКейс».
Відповідно до положень ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Накладаючи електронний цифровий підпис ОСОБА_10 ідентифікував себе як особу, яка подає до суду електронні документи. Його повноваження, як детектива, на участь у провадженні щодо розгляду клопотання про арешт майна підтверджені дорученням прокурора САП ОСОБА_9 (т.1 а.с.14).
Тому направлення детективом клопотання слідчому судді про долучення копій документів шляхом надсилання таких на офіційну електронну пошту суду не є порушенням вимог Закону №3200-IX та КПК України.
Посилання представника у апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №944/6062/23 - безпідставне, так як вказане судове рішення постановлене у порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим правові висновки, викладені в ньому, не є релевантними до обставин кримінального провадження.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Приписами ч.1 ст.98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як зазначалось вище, 24.12.2024 до ЄРДР внесено відомості за ч.2 ст.364 КК України. Прокурор в клопотанні про арешт майна посилається на те, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000326, отримано інформацію про зловживання службових осіб ДСНС своїм службовим становищем під час організації та проведення процедур закупівель структурними підрозділами ДСНС автопідіймачів пожежних «Bronto Skylift» в інтересах ТОВ «Політек Імпекс» (код 36755717), що завдало шкоди державному бюджету в розмірі понад 100 млн грн у вигляді придбання структурними підрозділами ДСНС вказаної спеціальної техніки у ТОВ «Політек Імпекс» за штучно завищеною вартістю протягом 2023-2024 років.
За версією сторони обвинувачення, у період 2023-2024 років ТОВ «Політек Імпекс», директором якого є ОСОБА_6, постачало ГУ ДСНС в Івано-Франківській області, ГУ ДСНС у Львівській області, ГУ ДСНС у Житомирській області, ГУ ДСНС у Миколаївській області, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту ДСНС (далі - ОРС ЦЗ ДСНС) пожежні автопідіймачі.
Зокрема, ГУ ДСНС у Львівській області за результатами проведених відкритих торгів з особливостями укладено з ТОВ «Політек Імпекс» договір від 29.08.2023 №143-23 на закупівлю одного автопідіймача пожежного Bronto Skaylift F55RLX за ціною 67,9 млн грн.
ДСНС листом від 10.05.2023 №04-8382/212 зверталося до ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС-КТТ» із проханням надати комерційні пропозиції щодо постачання пожежних автопідіймачів.
ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС-КТТ» листами від 20.06.2023 надіслало комерційні пропозиції щодо постачання автопідйомників пожежних моделей Bronto Skaylift F55RLX за ціною 945 тисяч євро, що еквівалентно 45,4 млн грн із ПДВ.
Відповідно до резолюцій заступника Голови ДСНС Департаменту матеріально-технічного забезпечення доручено довести комерційні пропозиції ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС-КТТ» до відома підрозділів, які здійснюють закупівлю зазначених типів техніки, провести аналіз і врахувати в роботі.
Проте зазначені доручення залишилися не реалізованими, комерційні пропозиції ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС-КТТ» до відома підрозділів ДСНС не доведені посадовими особами Департаменту матеріально-технічного забезпечення та логістики.
Зрештою, ціна закупівлі автопідйомників пожежних за договором №143-23, укладеним між ГУ ДСНС у Львівській області та ТОВ «Політек Імпекс» на 22,5 млн, тобто на близько 50% вища ніж ціна, за якою його пропонувало поставити ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС-КТТ» для потреб ДСНС.
Окрім того, наявні відомості, що ОСОБА_6, як директор ТОВ «Політек Імпекс» був підписантом цінової пропозиції від 28.03.2024, що листом від 28.03.2024 №70 скерована начальнику ОРС ЦЗ ДСНС щодо постачання автопідіймачів пожежних марки «Bronto» за ціною 86 550 000 грн за одиницю.
ТОВ «Променергообладнання» за підписом директора ОСОБА_12 28.03.2024 надіслало ОРС ЦЗ ДСНС цінову пропозицію щодо постачання автопідіймачів пожежних виробництва Magirus GmbH за ціною 89 450 000 грн за одиницю.
Водночас, такі цінові пропозиції значно перевищували цінові пропозиції інших запитуваних товариств.
На підставі цінових пропозицій, у т.ч. ТОВ «Політек Імпекс» та ТОВ «Променергообладнання», сформовано очікувану вартість предмета закупівлі у розмірі 70 000 000 грн.
При цьому ОСОБА_13, який обіймає посаду начальника відділу забезпечення спеціальною технікою підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Управління забезпечення ОРС ЦЗ ДСНС 08.04.2024 на етапі підготовки процедури закупівлі автопідіймачів пожежних із висотою рятування 52-53 метри у месенджері WhatsApp отримав від заступника директора Департаменту - начальника відділу спеціального обладнання та спецтехніки Департаменту ресурсного забезпечення апарату ДСНС ОСОБА_14 відомості щодо автопідіймача пожежного Bronto Skaylift F55RLX вартістю 86 550 000 грн, що відповідає комерційній пропозиції ТОВ «Політек Імпекс», на підставі якої було заздалегідь сформовано завищену очікувану вартість предмета закупівлі.
У подальшому ТОВ «Політек Імпекс» визнано переможцем торгів та укладено Управлінням забезпечення ОРС ЦЗ ДСНС із вказаними товариством договір від 17.05.2024 №110.
Із огляду на викладене слідчий суддя дійшов до правильного висновку, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР.
Згідно з листом на реєстрацію №11772/25 від 18.03.2025 у судовому засіданні 12.03.2025 детектив НАБУ ОСОБА_10 подав ряд документів (т.1 а.с.95), серед яких протокол обшуку від 12.12.2024 (т.1 а.с.106-113), а також роздруківка щодо Bronto Skaylift із неофіційним перекладом з англійської мови (т.1 а.с.114-115). Тобто така роздруківка не є документом, вилученими під час обшуку 12.12.2024, а тому вона відсутня у переліку, доданому до вказаного протоколу.
За таких обставин, що стверджують подання детективом роздруківки україномовного сайту Bronto Skaylift слідчому судді в судовому засіданні, неспроможним є покликання апеляційної скарги, що не можливо встановити походження вказаної роздруківки.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України до клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно зі ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Із наведеного слідує, що слідчий (детектив), прокурор, подаючи клопотання про арешт майна, керується внутрішнім переконанням щодо визначення обсягу доказів, які слід долучити до такого.
Відтак, саме лише не долучення прокурором до клопотання про арешт майна листів щодо направлення цінових пропозицій ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС-КТТ» від 20.06.2023 не спростовує висновок слідчого судді на про наявність підстав для арешту майна.
Довід апеляційної скарги про те, що листування в системі АСКОД за 10-12.07.2023 підтверджують тільки службове листування службових осіб ДСНС щодо факту опрацювання та перевірки цінових пропозицій, не може бути взятий до уваги, так як наведений доказ слід оцінювати у взаємозв`язку з сукупністю інших відомостей, які не спростовують версію сторони обвинувачення щодо вчинення розслідуваних злочинів у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.91 КПК України подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), є обставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні.
Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
У праві України існують три загальноприйнятих стандарти доказування: «обґрунтована підозра», «достатня підстава» та «поза розумним сумнівом».
Із наведеного слідує, що до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні підлягає застосуванню стандарт доказування «поза розумним сумнівом», та, що слідчий суддя при розгляді клопотання про арешт майна має застосовувати найнижчий стандарт доказування - «обґрунтована підозра».
Враховуючи, що у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, встановлюються особи, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, їхня участь та зв`язки, і прокурором не доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування арешту майна, твердження апеляційної скарги, які зводяться до посилання на відсутність події кримінального правопорушення, визнаються колегією суддів неспроможними.
Відповідно до протоколу обшуку від 27.02.2025 ОСОБА_6 надав мобільний телефон та повідомив детективам код доступу до нього. Під час огляду мобільного телефона встановлено, що у застосунку WhatsApp зареєстровано профіль « ОСОБА_15 » за номером НОМЕР_4 . У цьому додатку детектив виявив листування з абонентом « ОСОБА_16 », у якому обговорюються питання щодо закупівлі підрозділами ДСНС автопідіймачів Bronto SkyLift у період 2023-2024 років, зокрема наявні такі повідомлення та файли:
1) вихідне 19.03.2024 о 14 год. 01 хв.: посилання на технічні вимоги до автомобілів пожежних;
2) вихідне 19.03.2024 о 14 год. 04 хв.: «ОСОБА_21, треба роздрукувати, передивитися і відмітити розбіжності з нами»;
3) вхідне 28.03.2024 о 12 год. 33 хв.: файл pdf «№70 цінова пропозиція Bronto», нижче текст: «Привіт, лист який з ОСОБА_17 погоджений, він просив тобі скинути»;
4) вхідне 18.04.2024 о 14 год. 00 хв.: файл pdf «№70 цінова пропозиція Bronto»;
5) вхідне 18.04.2024 о 14 год. 10 хв.: файл pdf «№79 цінова пропозиція Bronto»;
6) вхідне 30.04.2024 о 15 год. 51 хв.: файл docx «ТД до АП 52-53 250424», який містить інформацію про характеристики предмета закупівлі - автопідіймача пожежного Bronto SkyLift;
7) вихідне 04.05.2024 о 10 год. 48 хв.: фото Додатку №3 до тендерної документації щодо закупівлі автопідіймачів пожежних Bronto SkyLift із виправленнями;
8) вхідне 14.05.2024 о 13 год. 42 хв.: файл pdf - видаткова накладна, акт прийому-передачі автопідіймачів пожежних Bronto SkyLift.
Також у цьому чаті наявне інше листування та файли щодо вказаної техніки. Окрім того, у застосунку WhatsApp є чати з абонентами: «ОСОБА_22», «ОСОБА_23» за номером НОМЕР_5, які містять листування іноземною мовою у 2024, 2025 роках, із абонентами: « ОСОБА_18 », «ОСОБА_24», « ОСОБА_19 ».
Покликання апеляційної скарги на те, що повідомлення про «погодження з ОСОБА_17 » надійшло на телефон ОСОБА_6 від його заступника ОСОБА_20, яким зазначалось про погодження всіх технічних характеристик із головним інженером ТОВ «Політек Імпекс» ОСОБА_11, не спростовують вищевказаного.
Із огляду на виявлені під час огляду мобільного телефона відомості, зокрема, листування із абонентом « ОСОБА_16 », який є ОСОБА_20 - заступником директора ТОВ «Політек Імпекс», у якому обговорюються питання щодо закупівлі підрозділами ДСНС України автопідіймачів Bronto SkyLift у період 2023-2024 років, у тому числі, повідомлення та дані щодо обміну файлами із ціновими пропозиціями про постачання техніки Bronto Skaylift, і зокрема, файл «№70 цінова пропозиція Bronto», де «№70» відповідає номеру супровідного листа, яким ТОВ «Політек Імпекс» надсилало комерційну пропозицію на адресу ОРС ЦЗ ДСНС 28.03.2024; листування із абонентами «ОСОБА_22», «ОСОБА_23», « ОСОБА_18 », «ОСОБА_24», « ОСОБА_19 »,
Слідчий суддя проаналізував вищенаведені виявлені у мобільному телефоні відомості та дійшов правильного висновку, що мобільний телефон відповідає критеріям речового доказу, визначеним у ст.98 КПК України, оскільки ці відомості у сукупності з іншими фактичними даними, зібраними під час досудового розслідування, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
А тому помилковим є посилання апеляційної скарги, що зі змісту рішення не можливо встановити, за яким критерієм вилучене майно відповідає ознакам речового доказу.
Згідно із ч.5 ст.110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Дійсно, долучена до клопотання про арешт майна постанова детектива про визнання матеріальних об`єктів речовими доказами від 27.02.2025 не містить мотивів прийняття такого рішення, їх обґрунтування, крім, посилання на значення для повного і неупередженого розслідування.
Однак сама по собі невідповідність постанови детектива вимогам ч.5 ст.110 КПК України не може бути самостійною підставою для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч.3 ст.104 КПК України протокол складається з: вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; виготовлені дублікати документів, а також копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
При цьому згідно із ч.2 ст.237 КПК України огляд комп`ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).
Із положень ч.3 ст.104 та ч.2 ст.237 КПК України слідує, що вказані норми закону регулюють подібні процесуальні питання, а саме порядок складання протоколу огляду, однак за критерієм сфери дії ч.2 ст.237 КПК України є спеціальною щодо загальної норми - ч.3 ст.104 КПК України. Таким чином, при складанні протоколу огляду органу досудового розслідування слід керуватися загальними правилами процедури фіксування кримінального провадження, але з урахуванням специфіки конкретної слідчої дії - огляду пристрою мобільного зв`язку.
Відтак, оскільки протокол огляду від 04.03.2025 складено з дотриманням вимог ч.2 ст.237 КПК України, довід апеляційної скарги про невідповідність цього протоколу ст.104 КПК України не може бути взятий до уваги.
Посилання апеляційної скарги на те, що постанова про призначення експертизи від 28.02.2025 не відповідає п.2 ч.5 ст.110 КПК України та фактичним обставинам справи є неспроможними.
Так, ОСОБА_6 надав під час обшуку пароль до телефона. Однак, повідомлення паролю до засобу мобільного зв`язку не стверджує доступ до усіх відомостей, наявних у ньому, його застосунків, месенджерів, сховищ даних, захищених папок, що можуть стосуватися розслідуваних у кримінальному провадженні обставин. Крім того, із вказаної постанови вбачається, що детективом викладено мотиви її прийняття та їхнє обґрунтування.
А відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують наявність підстав для призначення експертного дослідження та не свідчать про невідповідність постанови положенням КПК України.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на майно з дотриманням приписів ст.170-173 КПК України.
Пунктом 1 ч.3 ст.407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Із огляду на зазначене, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 березня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4