- Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.
Cправа №991/2052/25
Провадження №11-сс/991/316/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
ОСОБА_6, його представника- адвоката ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2025 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2025 задоволено клопотання детектива та накладено арешт, шляхом заборони розпорядження та користування, на майно, вилучене 05.03.2025 у ОСОБА_6, в ході обшуку автомобіля «Land Rover Range Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме: мобільний телефон iPhone 15 Рrо IMEI 1 НОМЕР_2, IMEI 2 НОМЕР_3 .
На вказане рішення представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій стверджує про: 1) неповноту судового розгляду; 2) невідповідність висновків слідчого судді, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; 3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Посилається на такі обставини.
З клопотанням про арешт майна звернулась неуповноважена особа - детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), оскільки, відповідно до ч.2 ст.64-2 КПК України, право на таке звернення має лише прокурор.
Клопотання подане з пропуском строків встановлених ч.5 ст.171 КПК України, квитанція не може бути доказом його відправлення протягом 48 годин після вилучення майна, відправником зазначено приватну особу, а отримувачем на ній вказаний не Вищий антикорупційний суд, а приватна особа - ОСОБА_9 .
Обшук проведено з порушенням ст.3 Європейської конвенції з прав людини, ст.59 Конституції України, так як тривав 5 годин, на ОСОБА_6 чинився фізичний та психологічний тиск, що прирівнюється до катування.
Доступ до телефона ОСОБА_6 не обмежувався, він надав пароль телефона.
Детективи допитали ОСОБА_6 у непроцесуальний спосіб без адвоката, щодо питань, не пов`язаних з предметом обшуку, провели огляд телефона без складання протоколу, порушили право на захист, не надали можливості скопіювати інформацію з телефону.
Телефон вилучено з порушенням ст.168 КПК України, Закону України «Про судову експертизу» і Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5.
Арешт на майно ОСОБА_6 накладено з порушенням ст.170 КПК України, оскільки у клопотанні детектива не зазначено, що телефон або інформація на ньому отримана внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або збереглись сліди кримінального правопорушення. Наявні у матеріалах справи таблиці з цінами на трансформатори не доводять, що ці трансформатори стосуються кримінального провадження та їхня номенклатура співпадає з номенклатурою, зазначеною у тендері, що є предметом досудового розслідування.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2025 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ про накладення арешту на майно, вилучене у ОСОБА_6 під час проведення 05.03.2025 обшуку автомобіля «Land Rover Rang Rover», реєстраційний номер НОМЕР_4, а саме: мобільного телефону iPhone 15 Рrо IMEI 1 НОМЕР_2, IMEI 2 НОМЕР_3 .
У судовому засіданні ОСОБА_6, його представник ОСОБА_7, підтримали вимоги поданої апеляційної скарги, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_8 заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_6, його представника ОСОБА_7, прокурора САП ОСОБА_8, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Відповідно до клопотання детектива НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000548 від 22.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ст.14, ч.5 ст.191, ч.4 ст.368, ч.4 ст.369 КК України, зокрема за обставинами діяльності організованої групи осіб, які систематично впливають на діяльність АТ «Укрзалізниця» з метою надання незаконних переваг ТОВ «Еліз», забезпечення його переваги у конкурсних торгах, які організовуються державним підприємством та його афілійованими особами, придбання у товариства «Еліз» товарів за завищеними цінами. У свою чергу, службові особи АТ «Укрзалізниця» за таке сприяння отримують неправомірну вигоду.
За версією слідства, учасники організованої групи вступили у змову із службовими особами АТ «Укрзалізниця» та домовилися про перемогу у тендерах ТОВ «Еліз», яке протягом 2023?2024 років здійснювало поставку трансформаторів за завищеними цінами.
При цьому, у межах договору № ЦЗВ?07?05423?01 від 01.11.2023 філією ЦЗВ придбано у ТОВ «Еліз» трансформатори ТДН?16000/110?УІ за завищеною вартістю, а саме на 7 683 333,33 грн (без ПДВ) вища за придбання аналогічних трансформаторів у вказаний період часу. Також у межах цього договору ТОВ «Еліз» продало трансформатор ТДН?16000/35?У1 філії ЦЗВ за ціною, яка на 3 306 803, 01 грн (без ПДВ) вища, аніж продаж трансформатора іншим компаніям.
У клопотанні також зазначено, що матеріали кримінального провадження містять дані про систематичне надання неправомірної вигоди службовим особам АТ «Укрзалізниця» упродовж 2023?2024 років за придбання трансформаторів у ТОВ «Еліз».
26.02.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/1725/25, провадження №1-кс/991/1725/25, надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля «Land Rover Range Rover», р.н. НОМЕР_5, що перебуває у власності ОСОБА_10 та користуванні ОСОБА_6
05.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2025 у кримінальному провадженні №52024000000000548 проведено обшук вищевказаного автомобіля. За наслідками обшуку детективи НАБУ виявили та вилучили мобільний телефон iPhone 15 Рrо іmеі НОМЕР_2, іmеі НОМЕР_6, на якому наявний код пароль доступу 447700, що повідомив його володілець - ОСОБА_6
10.03.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання від 07.03.2025 детектива НАБУ ОСОБА_11, погоджене прокурором САП ОСОБА_8, про арешт вилученого мобільного телефону iPhone 15 Рrо іmеі НОМЕР_2, іmеі НОМЕР_6 (вхідний номер НОМЕР_7 .).
11.03.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/2052/25 матеріали вказаного клопотання об`єднані з іншими, поданими у цьому ж кримінальному провадженні, а саме зі справами №991/2053/25, №991/2054/25 та №991/2055/25.
12.03.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду чотири об`єднані клопотання детектива НАБУ задоволені та накладено арешт на відповідне майно.
17.03.2025 постановою детектива НАБУ призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій щодо мобільного телефону iPhone 15 Рrо іmеі НОМЕР_2, іmеі НОМЕР_6 .
14.04.2025 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду вказану ухвалу скасовано та призначено новий розгляд клопотань детектива НАБУ про арешт майна у кримінальному провадженні №52024000000000548 від 22.10.2024.
22.04.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду із судової справи №991/2052/25 виділено у різні окремі провадження матеріали за клопотаннями детектива НАБУ за вхідними номерами 10042/25?Вх, 10045/25?Вх та 10050/25?Вх.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя прийшов до таких висновків:
-наявні достатні підстави вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення такого ступеня тяжкості, що можуть бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження;
-вилучення мобільного телефона було виправданим і правомірним;
-мобільний телефон містить дані, які мають значення для кримінального провадження;
-накладення арешту на мобільний телефон забезпечить запобіганню можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення інформації, що у ньому міститься та може мати суттєве значення для кримінального провадження;
-обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження;
-ступінь втручання у право мирного володіння майном є незначним, з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу, що пов`язаний з розслідуванням особливо тяжких і тяжких злочинів, у тому числі корупційних; а також з огляду на тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном, у зв`язку із наявністю правового механізму, передбаченого ст.174 КПК України.
Вказані висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (ч.1 ст.404 КПК України). А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційної скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 .
Структура діючого КПК України побудована в прямій залежності від змісту та послідовності процесуальних дій, яких необхідно дотримуватись в кримінальному провадженні. Весь нормативний матеріал в Кодексі згрупований в 11 розділів, 46 глав та 636 статей.
Права та обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна (Розділ I Загальні положення, Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження § 5. Інші учасники кримінального провадження, ч.2 ст.64-2 КПК України).
З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач (Розділ II Заходи забезпечення кримінального провадження, Глава 17. Арешт майна, ч.1 ст.171 КПК України).
Із наведеного слідує, що саме ст.171 КПК України визначає перелік осіб, які мають право на звернення з клопотанням про арешт майна, і така не встановлює винятків для звернення з клопотанням про арешт майна третіх осіб.
А відтак, оскільки ст.64-2 КПК України дає лише визначення третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, та встановлює права і обов`язки цієї особи і її представника, нема підстав вважати, що такою регулюються заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, арешт майна.
Тому помилковим є фактичне твердження апеляційної скарги про те, що відповідно до ч.2 ст.64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна третьої особи може звернутись лише прокурор.
Згідно з положеннями ч.5 ст.171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Обшук на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2025 у кримінальному провадженні №52024000000000548 проведено 05.03.2025.
Клопотання про арешт майна з додатками направлено Вищому антикорупційному суду (далі - ВАКС) приватною особою ОСОБА_11 особі ОСОБА_9 07.03.2025 (т.1, а.с.112).
Вказане клопотання детектива НАБУ ОСОБА_12, погоджене прокурором САП ОСОБА_13, зареєстроване у ВАКС 10.03.2025 (т.1, а.с.2)
Даними поштової квитанції стверджується, що адресою отримувача зазначено проспект Берестейський, 41 в м.Києві, тобто адресу Вищого антикорупційного суду (т.1, а.с.112).
А відтак, оскільки клопотання з додатками про арешт майна направлено у ВАКС засобами поштового зв`язку протягом 48 годин після вилучення майна, таке зареєстровано в суді, внесено до системи автоматизованого розподілу та розподілено для розгляду слідчому судді ВАКС у порядку передбаченому КПК України, нема підстав вважати, що порушено вимоги ч.5 ст.171 КПК України.
Крім того, Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 № 814, не виключає можливість отримання і реєстрацію матеріалів клопотання у паперовому вигляді в суді з огляду на зазначення в поштовій квитанції відправника і отримувача приватних осіб, на те, що ОСОБА_9 яка вказана, як отримувач, в цей час не здійснювала правосуддя у зв`язку з перебуванням у відпустці.
Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню (ст.3 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).
Кожна держава-сторона забезпечує розглядання всіх актів катування згідно з її кримінальним законодавством як злочини. Те саме стосується спроби піддати катуванням та тих дій будь-якої особи, що являють собою співучасть у катуванні. Кожна держава-сторона встановлює відповідні покарання за такі злочини з урахуванням їх тяжкого характеру (ст.4 Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання).
Відповідно до положень ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження.
Стаття 127 КК України («Катування») містить такі положення: Катування, тобто будь-яке умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю чи морального страждання, вчинене з метою примусити її чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати інформацію чи зізнання, або з метою покарати її чи іншу особу за дії, вчинені нею або іншою особою чи у вчиненні яких вона або інша особа підозрюється, або з метою залякування її або інших осіб.
В апеляційній скарзі представник стверджує про вчинення психологічного тиску на ОСОБА_6, тривалість обшуку 5 годин, що, на його думку, прирівнюється до катування та підтверджується висновком експерта №4/25 від 10.04.2025 за результатами проведення психологічної експертизи.
Відповідно до висновку експерта №4/25 від 10.04.2025 за результатами проведення психологічної експертизи у кримінальному провадженні №52024000000000548 від 22.10.2024 ситуація, пов`язана з проведенням 05 березня 2025 року детективами Національного антикорупційного бюро України слідчої дії у рамках кримінального провадження №52024000000000548 від 22.10.2024, а саме обшук автомобіля ОСОБА_6 «Land Rover Range Rover», реєстраційний номер НОМЕР_4, була психотравмувальною для ОСОБА_6, і такою, що викликала в нього суттєві страждання значного ступеню; враховуючи, що ситуація, пов`язана з проведенням 05 березня 2025 року детективами Національного антикорупційного бюро України слідчої дії у рамках кримінального провадження №52024000000000548 від 22.10.2024, а саме обшук автомобіля ОСОБА_6 «Land Rover Range Rover», реєстраційний номер НОМЕР_4, викликала у ОСОБА_6 суттєві страждання значного ступеню, ОСОБА_6 завдано діями детективів Національного антикорупційного бюро моральної шкоди; зі змісту наданих для дослідження відеоматеріалів фіксації проведення 05 березня 2025 року детективами Національного антикорупційного бюро України слідчої дії у рамках кримінального провадження №52024000000000548 від 22.10.2024, а саме обшук автомобіля ОСОБА_6 «Land Rover Range Rover», реєстраційний номер НОМЕР_4, вбачаються виражені ознаки психологічного тиску на ОСОБА_6 .
З протоколу обшуку від 05.03.2025 вбачається, що обшук розпочато з мобільних телефонів ОСОБА_14 та ОСОБА_6 (т.1, а.с.9)
При цьому, відсутні докази, що детективи НАБУ спеціально сповільнювали проведення обшуку автомобіля, з метою здійснити тиск на ОСОБА_6 .
Таким чином, оскільки мобільний телефон перебував у детективів з початку проведення обшуку, нема підстав вважати, що подальше тривале проведення обшуку і дії детективів призвели до здобуття доказів завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Також, висновком експерта №4/25 від 10.04.2025 не стверджується факт здобуття доказів, внаслідок психологічного тиску, заподіяння суттєвих страждань та моральної шкоди.
Виходячи з наведених в міжнародному праві дефініцій катування, можна зазначити, що катування відрізняється від інших видів жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження і покарання двома елементами: а) тяжкістю завданого болю і страждань і б) навмисністю і наявністю певної мети.
Якраз ці дві ознаки вказані, зокрема, в рішенні у справі «Проти Греції» (The GreekCase): «Термін «катування», як правило, використовується на позначення нелюдського поводження, що має певну мету, таку як отримання інформації чи зізнання або покладення покарання, і є загалом тяжчою формою нелюдського поводження…» (The Grceek Case, Judgment of 13 November, 1969, п. 186).
А відтак, оскільки відсутнє підтвердження наявності мети - отримання інформації чи зізнання або покладення покарання, колегія суддів не бере до уваги посилання апеляційної скарги на порушення ст.3 Конвенції, що не позбавляє ОСОБА_6 права на звернення з заявою до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.127 КК України.
Відповідно до ст.59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Абзацом 3 ч.3 ст.236 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов`язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.
З апеляційної скарги слідує, що детективи НАБУ пропонували ОСОБА_6 зателефонувати адвокату, але відмовились на його прохання надати відкритий їм телефон для здійснення дзвінка.
Отже, ОСОБА_6 не ствердив, що у нього на момент обшуку укладена угода з адвокатом, але заявив про намір скористатися правовою допомогою.
Разом з тим, відсутні дані про те, що детективи відмовили ОСОБА_6 у наданні можливості здійснити виклик адвоката не з вилученого телефона.
При цьому із протоколу обшуку вбачається, що адвокат ОСОБА_15 була допущена та приєдналася до обшуку під час його проведення, тобто детективи НАБУ виконали свої обов`язки, визначені кримінальним процесуальним законом.
Частиною 8 ст.236 КПК України встановлено, що особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.
Водночас, згідно із протоколом обшуку, у такому відсутні зауваження ОСОБА_6 щодо участі адвоката ОСОБА_15 та позбавлення його права на професійну правничу допомогу.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про дотримання детективами НАБУ вимог абзацу 3 ч.3 ст.236 КПК України.
Згідно із абз.4 ч.2 ст.168 на вимогу володільця особа, яка здійснює тимчасове вилучення комп`ютерних систем або їх частин, залишає йому копії інформації з таких комп`ютерних систем або їх частин (за наявності технічної можливості здійснення копіювання) з використанням матеріальних носіїв володільця комп`ютерних систем або їх частин. Копії інформації з комп`ютерних систем або їх частин, які вилучаються, виготовляються з використанням технічних засобів, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів володільця із залученням спеціаліста.
Однак, у матеріалах провадження відсутні докази того, що ОСОБА_6 звертався до детективів НАБУ із вимогою копіювання вмісту вилученого мобільного телефону та залишення йому копії інформації.
А тому, посилання в апеляційній скарзі не надання можливості копіювання матеріалів наявних на мобільному телефоні, необхідних ОСОБА_6, відхиляються колегією суддів як неспроможні.
Відповідно до абз.3 ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2025 надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля «Land Rover Range Rover», р.н. НОМЕР_5, що перебуває у власності ОСОБА_10 та користуванні ОСОБА_6, у тому числі з метою відшукання електронних носіїв інформації (мобільних телефонів), якими користується ОСОБА_6 і які можуть містити відомості про участь ТОВ «Еліз» в постачанні продукції на користь АТ «Укрзалізниця», номенклатуру, ціни цієї продукції, домовленості із службовими особами державної компанії щодо перемоги в торгах ТОВ «Еліз», суми заволодіння державними грошима, спілкування з представниками та менеджментом цього товариства, взаємодія з іншими членами організованої групи з цих питань, отримані, погоджені та передані розміри неправомірної вигоди, інші обставини злочину.
Згідно із даними протоколу обшуку ОСОБА_6 добровільно надав мобільний телефон iPhone 15 Рrо, IMEI 1 НОМЕР_2, IMEI 2 НОМЕР_3 для огляду, повідомив пароль від вказаного пристрою.
Колегія суддів визнає хибним посилання представника ОСОБА_7 на огляд мобільного телефона без складання протоколу під час проведення обшуку, оскільки необхідні відомості відображені у протоколі обшуку - дані про контакти, листування, скріншоти.
Так, під час огляду мобільного телефону виявлено наявність контакту « ОСОБА_16 ») ( НОМЕР_8 ), який є власником ТОВ «Еліз», а відомості щодо якого є предметом пошуку. Також виявлено: у месенджері Threema листування з абонентом « ОСОБА_17 », що містить посилання на місто Запоріжжя та контактну особу « ОСОБА_18 », що може свідчити про посилання на ОСОБА_19 ; згадку про ТОВ «Еліз» у листуванні з абонентом ОСОБА_20, у скриншотах - фото листування із невідомим абонентом у Threema на якому міститься обговорення інформації про трансформатори.
Враховуючи виявлення на мобільному телефоні вищевказаних відомостей, що мають значення для кримінального провадження, під час обшуку прийнято рішення про його вилучення з метою проведення експертного дослідження для виявлення наявної у ньому подібної інформації.
А відтак, оскільки вилучення мобільного телефону проведено у зв`язку із необхідністю проведення експертного дослідження для виявлення відомостей, що містяться на мобільному телефоні, що відповідає положенням ст.168 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про виправданість і правомірність вилучення мобільного телефону.
У зв`язку із цим, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги про вилучення мобільного телефону із порушенням ст.168 КПК України.
Водночас, помилковим є твердження апеляційної скарги про те, що обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на мобільний телефон від 07.03.2025 детектив НАБУ не посилався на необхідність призначення експертизи, оскільки в клопотанні міститься пряма вказівка на наявність у органу досудового розслідування необхідності провести огляд вилученої техніки із залученням спеціаліста та/або експертного дослідження експертом з застосуванням відповідного програмного забезпечення та комп`ютерного обладнання.
Згідно із п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Приписами ч.1 ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Із аналізу вищевказаних процесуальних норм слідує, що при накладенні арешту на майно особи слідчий суддя має переконатися в наявності правової підстави для такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Постановою детектива НАБУ від 06.03.2025 вилучений мобільний телефон iPhone 15 Рrо іmеі НОМЕР_2, іmеі НОМЕР_6 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, з посиланням на те, що оглядом зазначеного телефону встановлено наявність на ньому інформації, яка має значення для досудового розслідування, зокрема листування щодо постачання трансформаторів.
07-11.03.2025 мобільний телефон iPhone 15 Рrо іmеі НОМЕР_2, іmеі НОМЕР_6 оглянув детектив НАБУ за участю спеціаліста. Під час слідчої дії встановлено, що наявні у спеціаліста засоби не дозволяють повністю скопіювати інформацію з мобільного телефону. Таке копіювання можливе під час експертного дослідження пристрою.
Постановою детектива НАБУ від 17.03.2025 призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій щодо мобільного телефону iPhone 15 Рrо іmеі НОМЕР_2, іmеі НОМЕР_6 . На вирішення експерту поставлено запитання: чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам`яті мобільного терміналу систем зв`язку, доступ до якого пов`язаний із подоланням системи логічного захисту? Якщо так, скопіювати інформацію на електронний носій інформації.
Отже, у органу досудового розслідування є необхідність зберегти вже відшукану у мобільному телефоні інформацію та продовжити огляд його вмісту з метою відшукання відомостей, що можуть стосуватися обставин імовірного завищення цін при закупівлі ЦЗВ трансформаторів, що розслідуються у кримінальному провадженні №52024000000000548 від 22.10.2024 для чого детективами НАБУ проводяться необхідні слідчі дії.
А відтак, оскільки здобуті докази свідчать про наявність у мобільному телефоні ОСОБА_6 відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям речових доказів, зазначеним у ст.98 КПК України, безпідставним є твердження в апеляційній скарзі про накладення арешту на майно ОСОБА_6 з порушенням ст.170 КПК України.
При цьому посилання апеляційної скарги на те, що долучені до клопотання таблиці з цінами на трансформатори не доводять, що ці трансформатори стосуються кримінального провадження, відхиляються колегією суддів як помилкові, оскільки цими таблицями підтверджується, що ТОВ «Еліз» реалізовувало трансформатори Філії ЦЗВ Укрзалізниці за цінами, які від 6% до 23% вищі порівняно з цінами продажу аналогічних трансформаторів іншим суб`єктам господарювання.
Згідно з п.3.16 Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 (далі - Інструкція) для розв`язання ідентифікаційних завдань щодо документів, виготовлених за допомогою комп`ютерної техніки, ця техніка надається в комплекті (системний блок комп`ютера, інсталяційний диск з драйвером принтера або багатофункціонального пристрою, з`єднувальні та мережеві кабелі, принтер). До направлення комп`ютерної техніки на експертизу будь-яка робота на ній не дозволяється. Вирішення ідентифікаційних питань проводиться в межах комплексної комп`ютерно-технічної експертизи та технічної експертизи документів за наявності електронного оригіналу документа (файла). Вилучення комп`ютерної техніки, її огляд мають проводитися за участю спеціаліста у галузі комп`ютерно-технічних досліджень.
В даному кримінальному провадженні експертиза для розв`язання ідентифікаційних завдань щодо документів, виготовлених за допомогою комп`ютерної техніки, не призначалась.
Тому твердження апеляційної скарги про порушення органом досудового розслідування Інструкції є неспроможним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на майно з дотриманням приписів ст.170-173 КПК України, а твердження апеляційної скарги про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків слідчого судді, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження, та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону - безпідставні.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4