- Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.
29 травня 2025 року
Справа №991/4267/25
Провадження №11-сс/991/343/25
Окрема думка судді ОСОБА_1
на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
від 29 травня 2025 року
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.05.2025 задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні №52024000000000305 від 20.06.2024 та накладено арешт на майно шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, яке вилучене 09.05.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_2, а саме на мобільний телефон Iphone 16 Pro, IМЕІ 1: НОМЕР_1, IМЕІ 2: НОМЕР_2, із метою забезпечення збереження речових доказів.
На вказане рішення представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу з доповненнями, у якій зазначає, що ухвала - незаконна та необґрунтована. Посилається на те, що слідчий суддя прийшов до висновку, що вилучені предмети не були знаряддям або об`єктами вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди та не є набутими кримінально протиправним шляхом, а тому не мають ознак речового доказу. Не дивлячись на це, на підставі ч.2 ст.170 КПК України застосував арешт. ОСОБА_2 не оголошено про підозру у кримінальному провадженні. Він добровільно надав доступ до мобільного телефона та повідомив пароль. Слідчий суддя не зазначив, чим підтверджуються обставини наявності листувань із виявленими абонентами і чому такі переписки стосуються кримінального провадження. Ксерокопії листування з дизайнером, долучені до матеріалів справи без протокола, що суперечить ст.104, 105 КПК України. Однак, слідчий суддя не надав оцінку таким доводам представника та послався на ксерокопії.
Просив скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.05.2025 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного від 29.05.2025 задоволено апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.05.2025 та постановлено нову, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Проте, не погоджуючись із цією ухвалою, вважаю за необхідне викласти окрему думку.
Так, матеріалами клопотання стверджується, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000305 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3, 4 ст.368 КК України.
28.04.2025 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду своєю ухвалою надав дозвіл на проведення обшуку у житлі та іншому володінні ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
09.05.2025 на підставі зазначеної ухвали детективи НАБУ провели обшук, під час якого відшукано та вилучено мобільний телефон Iphone 16 Pro, IМЕІ 1: НОМЕР_1, IМЕІ 2: НОМЕР_2 .
Протоколом обшуку від 09.05.2025 стверджується, що у вказаному пристрої виявлено месенджер WhatsApp, в якому є чати листування з абонентами « ОСОБА_4 » НОМЕР_3 (цей номер мобільного телефона належить ОСОБА_5 ), « ОСОБА_6 » НОМЕР_4 ; « ОСОБА_7 » НОМЕР_5, « ОСОБА_8 » НОМЕР_6, « ОСОБА_9 » НОМЕР_7, « ОСОБА_10 » НОМЕР_8, « ОСОБА_11 » НОМЕР_9, « ОСОБА_12 » НОМЕР_10 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень. Ці чати мають функцію автоматичного видалення даних, що може свідчить про наявність видаленої інформації.
10.05.2025 постановою детектива зазначений прилад визнаний речовим доказом.
У ході огляду мобільного телефона за участю спеціаліста не вдалося за можливе подолати систему логічного захисту, попри те, що власник надав пароль, а також створити повну копію файлової системи приладу, скопіювати відомості ряду додатків. Тому 15.05.2025 призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій щодо цього телефона.
Відтак, оскільки слідчий суддя надав дозвіл на вилучення під час обшуку вказаного мобільного телефона, доступ до приладу обмежується системою логічного захисту, органом досудового розслідування встановлено, що цей носій може містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження, та наявна необхідність провести огляд його вмісту із застосуванням спеціальних знань, експертного дослідження, відповідного програмного забезпечення та комп`ютерного обладнання із метою віднайдення і копіювання наявних відомостей, відновлення видалених чи прихованих даних, слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна дотримано вимог ч.2, 3 ст.170 КПК України.
Враховуючи, що наразі у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, встановлюються особи, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, їхня участь та зв`язки, а також з огляду на застосування нижчого стандарту доказування на цій стадії кримінального провадження, твердження про те, що стороною обвинувачення не надано доказів причетності ОСОБА_2 до вчинення кримінальних правопорушень, є неспроможними, адже слідчий суддя мав встановити можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні, а не вирішувати питання причетності останнього до кримінального правопорушення.
Також слід зауважити, що у випадку подальшого володіння і користування власником цим електронним носієм інформації є можливість приховання чи знищення доказів кримінального правопорушення. Однак, із накладенням арешту вбачається можливість запобігти таким ризикам.
Окрім того, арешт вилученого мобільного телефона забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження, і не покладає індивідуальний та надмірний тягар на власника.
За таких обставин, слідчий суддя наклав арешт на майно з дотриманням приписів ст.170-173 КПК України.
Пунктом 1 ч.1 ст.407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Відтак, вважаю необґрунтованими доводи апеляційної скарги, а тому відсутні підстави для їхнього задоволення та скасування ухвали слідчого судді. Отже, апеляційну скаргу слід було залишити без задоволення, ухвалу - без змін.
Суддя ОСОБА_1