Документ № 127843266

Справа № 991/4894/25

Провадження 1-кс/991/4948/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

представника власника майна (адвоката) ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна,

у кримінальному провадженні №12024050000000570 від 13.09.2024

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

28.05.2025 до ВАКС надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 (далі - заявник) про скасування арешту майна, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким здійснено судовий розгляд 29.05.2025.

2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.

2.1. В клопотанні заявник просив «Скасувати арешт з вилученого під час проведення обшуку у кримінальному провадженні № 12024050000000570 за місцем проживання ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1, мобільного телефону "Iphone 16 Pro Мах", модель HYVQ3J/A, D73DMQ7LJD, який був накладений на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 квітня 2025 року (справа № 991/3573/25, слідчий суддя ОСОБА_5 ).»

що обґрунтовувалось зокрема таким: «В провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження № 12024050000000570 від 13.09.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, ч. 5 ст. 191 КК України.

17.04.2025 року на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 10.04.2025 року було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 . Під час даного обшуку було виявлено та вилучено, серед інших речей і документів, належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Мах», модель HYVQ3J/A, D73DMQ7LJD.

Під час проведення обшуку ОСОБА_4 на прохання детектива котрий проводив означену слідчу дію був забезпечений безперешкодний доступ до всього без виключення цифрового вмісту означеного мобільного пристрою.

Після цього детективом безпосередньо на місці проведення обшуку було уважно і послідовно досліджено увесь вміст мобільного телефону включно із відомостями месенджерів які в якості застосунків були встановлені на зазначеному мобільному пристрої і використовувалися ОСОБА_4 для спілкування із іншими особами.

За наслідком такого огляду детектив, котрий проводив обшук, дійшов до висновку, що у телефоні містяться відомості, що можуть мати значення для розслідування кримінального провадження і через це вилучив його.

Вилучення цього мобільного телефону було обгрунтоване необхідністю призначення і проведення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій.

Зважаючи, що вилучений під час обшуку мобільний телефон у силу ст. 167 КПК України мав статус тимчасового вилученого майна прокурор САП ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із клопотанням про арешт майна у межах означеного кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 квітня 2025 року (справа № 991/3573/25, слідчий суддя ОСОБА_5 ) клопотання прокурора було задоволене та на майно, вилучене 17 квітня 2025 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_2, в тому числі і на мобільний телефон марки Iphone 16 Pro Мах, модель HYVQ3J/A, D73DMQ7LJD, було накладено арешт.

Власник вилученого мобільного телефону - ОСОБА_4 у апеляційному порядку ухвалу слідчого судді не оскаржував…

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_7 від 18.04.2025 року майно, вилучене 17.04.2025 року у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, включно із вказаним мобільним телефоном, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки орган досудового розслідування дійшов висновку, що воно відповідає критеріям зазначеним у сг. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слід зазначити, що вищевказаний телефон не відповідає визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України критеріям у кримінальному провадженні № 12024050000000570, оскільки він не був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберіг жодних слідів, не є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, не набутий кримінально протиправним шляхом і не отриманий внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Жодного значення для досягнення мети у вказаному кримінальному провадженні означений телефон не має.

Під час проведення обшуку детектив НАБУ, після добровільного надання ОСОБА_4 доступу до вмісту означеного телефону, уважно дослідив вміст вказаного мобільного телефону, оглянув перелік контактів телефонної книги, переписку, історію дзвінків, історію спілкування ОСОБА_4 у месенджерах, та жодної інформації, що могла б мати доказове значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні що розслідується не знайшов.

Під час обшуку детектив оглянув увесь вміст вказаного мобільного пристрою на предмет наявності у ньому будь-яких ознак (слідів, відомостей, інформації) які б стосувалися описаних обставин подій кримінального правопорушення. Натомість, таких обставин з оглянутого та вилученого телефону під час обшуку встановлено не було. В даному випадку слідчий здійснив обшук з вилученням речі, яка для провадження, та, зокрема подій, що розслідуються, не мають абсолютно ніякого відношення. Більш того, під час дослідження вмісту вилученого телефону ОСОБА_4 жодним чином не заперечував проти вилучення цифрового вмісту вказаного мобільного пристрою до якого він надав детективу повний доступ…

Зважаючи, що до вмісту телефону його власником був наданий повний і безперешкодний доступ у детектива в силу положень ст. 168 КПК україни не було жодних підстав для його вилучення з метою наступного призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій, яку він призначив постановою від 17.04.2025 року, для вирішення питання про наявність системи логічного захисту та копіювання інформації.

Таким чином, вищевикладені допущені органом досудового розслідування порушення вимог КПК України, свідчать про те, що арешт на вилучений у ОСОБА_4 мобільний телефон було накладено необґрунтовано. З моменту вилучення вказаного мобільного телефону "Iphone 16 Pro Мах", модель HYVQ3J/A, D73DMQ7LJD, минув вже 1 місяці і 12 днів, та за наявності у органу досудодвого розслідування повного і безперешкодного доступу до цього мобільного пристрою і його вмісту з ним можливо було б провести всі необхідні слідчі дії, зокрема огляд, дослідитити та зафіксувати у відповідному протоколі огляду всі необхідні для слідства дані і повернути це майно його законному власникові. Так само, цього часу (1 місяць і 12 днів) цілком було б достатньо для проведення щодо вилученого телефону будь-яких технічних досліджень з метою з`ясування наявності на цьому пристрої системи логічного захисту та для копіювання з нього всієї наявної там інформації.

З огляду на сукупність вказаних обставин власник вилученого майна в особі свого представника вважає необхідним у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України, звенутися до слідчого судді із клопотання про скасування арешту з майна, - мобільного телефону «Iphone 16 Pro Мах», модель HYVQ3J/A, D73DMQ7LJD, оскільки вважає, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, а також з огляду на те, що цей арешт, на переконання власника вилученого майна, було накладено необґрунтовано»,

із доданими до клопотання копіями такого: 1. Ордер від 22.04.2025, свідоцтво від 21.05.2018, посвідчення адвоката 1350 2. Ухвала слідчого судді про арешт телефону ОСОБА_4 3. Квитанція про надсилання стороні НАБУ. 4. Квитанція про надсилання стороні САП.

2.2. Заявник в судовому засіданні підтримав подане клопотання і просив таке задовольнити, скасувавши арешт на майно.

Прокурор САП ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, але подав письмову заяву (заперечення) на клопотання про скасування арешту, де зазначив зокрема таке: «З огляду на зайнятість прокурора у іншому судовому засіданні (справа 991/1307/25, розглядається у Вищому антикорупційному суді, засідання призначено на 29.05.2025 о 12.30), не заперечую щодо розгляду вказаної апеляційної скарги за відсутності прокурора. Водночас заперечую щодо задоволення апеляції з таких підстав. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.04.2025 (справа 991/3573/25, слідчий суддя ОСОБА_5 ) задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно - мобільний телефон марки Iphone 16 Pro Мах, модель HYVQ3J/A, D73DMQ7LJD.

Указаний телефон належить ОСОБА_4, його було вилучено 17.04.2025 у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_2 …

Указаний мобільний телефон постановою детектива НАБУ від 18.04.2025 визнано речовим доказом відповідно до вимог ст. 98 КПК України. Телефон зберігає відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Зокрема у телефоні наявне листування з ОСОБА_8 (колишнім директором ПП « ОСОБА_9 »), в тому числі з питань протидії розслідуванню правоохоронних органів його діяльності на посаді директора. Також у телефоні наявне листування кінцевим бенефіціаром діяльності ПП « ОСОБА_9 » - ОСОБА_10, в тому числі з елементами шифрування, щодо створення перешкод у здійсненні досудового розслідування НАБУ та пересиланні персональних даних детектива НАБУ, який веде розслідування. При спробі копіювання телефону за участі спеціаліста з пам`яті телефону не були скопійовані усі файли.

Крім того, відповідно до постанови від 17.04.2025, на цей час триває комп`ютерно-технічна експертиза та експертиза електронних комунікацій, в тому числі з метою відновлення видаленої інформації. Відповідно подальше утримання речового доказу стороною обвинувачення є виправданим та необхідним для виконання завдань кримінального провадження», із доданими копіями пояснення спеціаліста та постанови про призначення експертизи.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1.Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК передбачений арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому, згідно з частиною 3 статті 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з частиною 2 статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 4 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Частиною 5 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з частиною 10 статті 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з частиною 2 статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

3.2. Згідно із частиною 1 статті 174 КПК, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто учасники судового провадження, які подали клопотання про скасування арешту майна, повинні довести окрему або одночасну наявність фактів необґрунтованості накладення такого арешту та/ або відпадання подальшої потреби в його застосуванні.

3.3. Судом на підставі наявних матеріалів встановлено такі обставини:

23.04.2025 ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у справі №991/3573/25 накладено арешт на майно, вилучене 17.04.2025 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_2, а саме:- мобільний телефон марки Iphone 16 Pro Мах, модель HYVQ3J/A, D73DMQ7LJD,- три зошити з чорновими записами; - паперовий щоденник-органайзер;- заяву до поліції від імені ОСОБА_11 ; - бланк паспорту громадянина України, серії НОМЕР_1, на ім`я ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2,

що обґрунтовано зокрема таким:

«Слідчим суддею встановлено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024050000000570 від 13.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 4, 5 статті 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що між директором ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) ОСОБА_13 та ПП « ОСОБА_9 », в особі директора ОСОБА_11 укладено договори №11-23 та №12-23 без використання електронної системи закупівель.

Відповідно до інформації, наданої ІНФОРМАЦІЯ_4, ПП « ОСОБА_9 » зобов`язання за договорами №11-23 та №12-23 в частині підключення обладнання до зовнішніх інженерних мереж не виконано, документів щодо проведення пусконалагоджувальних заходів та виконавчі схеми покупцю/замовнику не передано.

Таким чином, за наявності інформації щодо невиконання умов договору постачальником/ виконавцем, ІНФОРМАЦІЯ_4 перераховані кошти на рахунок ПП « ОСОБА_9 » на підставі видаткових накладних та актів приймання-передачі товаро-матеріальних цінностей, підписаних ДЖКГ ДОДА., в особі директора департаменту ОСОБА_13 та ПП « ОСОБА_9 », в особі директора ОСОБА_11, на загальну суму 99 629 947,92 грн, а саме за договором №11-23 від 05.09.2023 року в розмірі 68 665 327,72 грн та за договором 12-23 від 05.09.2023 року в розмірі 30 964 6220,20 грн. Враховуючи викладене, існують ознаки розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 за попередньою змовою з представниками ПП « ОСОБА_9 ».

В ході досудового розслідування отримано відомості, що ОСОБА_11 на початку' червня 2023 року погодився бути номінальним директором та засновником ПП « ОСОБА_9 » на прохання свого знайомого ОСОБА_15 .

Здійснено тимчасовий доступ та огляд вмісту мобільного телефону Samsung Galaxy (власник ОСОБА_11 ) в якому виявлено чати спілкування з абонентом « ОСОБА_17 НОМЕР_2 .

Встановлено, що ОСОБА_4 надав ОСОБА_11 контакти адвоката ОСОБА_18, який готував документи, зокрема довіреність від імені ОСОБА_11, а також зконтактував останнього з бухгалтером ОСОБА_19 .

В подальшому ОСОБА_11 виконував вказівки ОСОБА_4, інформував його про вчинені дії, як засновником та керівником ПП « ОСОБА_9 », виконував вказівки щодо видачі довіреності на відповідного представника, оформлення банківських рахунків, виконання доручень інших осіб, що здійснювали діяльність від імені ПП « ОСОБА_9 ». Крім того, ОСОБА_11 постійно інформував ОСОБА_4 щодо зацікавленості правоохоронних органів, планування слідчих дій за його участі у зв`язку з дослідженням діяльності ПП « ОСОБА_9 », узгодження показів під час слідчих дій.

Отже, існує обґрунтована підозра у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК.

17.04.2025 року на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 10.04.2025 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 . Під час обшуку виявлено та вилучено - мобільний телефон Iphone 16 Pro Мах, модель HYVQ3J/A, D73DMQ7LJD,- три зошити з чорновими записами; - паперовий щоденник-органайзер;- заяву до поліції від імені ОСОБА_11 ; - бланк паспорту громадянина України, серії НОМЕР_1, на ім`я ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2,

Окрім того, у протоколі обшуку від 17.04.2025 року вказано, що під час огляду мобільного телефону Iphone 16 Pro Мах, модель HYVQ3J/A, D73DMQ7LJD в мессиджері WhatsApp виявлено вихідне повідомлення до абонента « ОСОБА_20 » від 22.03.2025 року про приїзд до Пантюкова співробітників НАБУ та ДБР, з абонентом « ОСОБА_21 ». У меседжері WhatsApp 27.11.2024 року містяться вихідні повідомлення з реквізитами банківських карт, а також голосові повідомлення з проханням уточнити суми переказів: 40600, 23 та 20, їх порівняння з необхідністю отримати 20000 грн. та 2000 доларів за курсом 41. Також у телефоні міститься ряд контактів « ОСОБА_22 » з переговорами та перепискою про перерахунки коштів. Окрім того, у телефоні відсутня переписка з абонентом ОСОБА_23 ( НОМЕР_3 ), яка була виявлена при огляді телефону ОСОБА_11 .

Вказаний мобільний телефон, як вбачається з протоколу обшуку, незалежно від дати його придбання у 2025 році, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слідчий суддя також вважає, що вилучені під час обшуку зошити, щоденник, заява та бланк паспорта відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема можуть містити відомості про використання, перетворення, маскування коштів, отриманих в результаті виконання договорів ПП « ОСОБА_9 » з ІНФОРМАЦІЯ_5 та неправомірної вигоди, грошових коштів, отриманих в результаті виконання договорів ПП « ОСОБА_9 » з Департаментом ДЖКГ ДОДА .

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_7 від 18.04.2025 року майно, вилучене 17.04.2025 року у ході проведення обшуку, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки орган досудового розслідування дійшов висновку, що воно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

Зі змісту постанови про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій від 17.04.2025 року, встановлено, що експерту на дослідження надано мобільний телефон Iphone 16 Pro Мах, модель HYVQ3J/A, вилучений під час обшуку 17.04.2025 року, для вирішення питання про наявність системи логічного захисту та копіювання інформації.

Отже надання відповідного мобільного телефону разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

Тому, слідчий суддя, з урахуванням встановлених обставин, дійшов висновку, що на вилучені 17.04.2025 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, мобільний телефон, зошити, щоденник, заява та бланк паспорта, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, може бути накладено арешт з метою збереження речових доказів».

3.4. Відповідно зі змісту постанови про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій від 17.04.2025 року, експерту на дослідження надано мобільний телефон Iphone 16 Pro Мах, модель HYVQ3J/A, вилучений під час обшуку 17.04.2025 року, для вирішення питання про наявність системи логічного захисту та копіювання інформації. Відтак арешт відповідного мобільного телефону разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

З вищенаведеного вбачається, що арешт на майно ОСОБА_4 накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, та прокурором належним чином обґрунтована наявність у вилученому під час обшуків майні відомостей, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, що дає підстави вважати це майно належним до речових доказів, водночас є необхідність проведення відповідних експертних досліджень, які наразі вже призначені і тривають, тому наявна належна правова підстава арешту зазначеного майна, тоді як заперечення представника власника майна не спростовують такого.

Тому таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності із дотриманням справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом права власності особи, враховуючи, що досягнення мети цього кримінального провадження неможливо у інший спосіб, окрім як застосування такого заходу.

Належить зазначити, що КПК не вимагає для накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям речових доказів, наявності обґрунтованої підозри, тобто таке майно дозволяється вилучати та арештовувати незалежно від статусу його власника та місця відшукання, оскільки в іншому випадку не буде досягнута мета застосування такого заходу, а саме запобігання можливості протиправного відчуження, знищення, приховання цього майна.

3.5. Дослідивши клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя вважає відсутніми обставини необґрунтованого накладення арешту чи відпадіння потреби у такому, або непропорційного втручання у права і свободи особи через накладення арешту як заходу забезпечення кримінального провадження, а тому належить відмовити у задоволенні поданого клопотання.

Керуючись статтями 131, 132, 170-174, 309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна.

Ухвала не підлягає оскарженню і набирає законної сили негайно після оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 03.06.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1 _________________