- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/4341/25
Провадження 1-кс/991/4379/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 520220000000000431 від 29.12.2022,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому захисник ОСОБА_5 просив змінити підозрюваному ОСОБА_4 застосований до нього запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 584 грн, зменшивши розмір застави до 5 000 000 грн.
Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 520220000000000431 від 29.12.2022 (із якого в подальшому виділені матеріали в окреме кримінальне провадження №52024000000000353 від 11.07.2024), в межах якого ОСОБА_4, серед інших, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191 КК України та згідно ухвали слідчого судді від 27.11.2023 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та як альтернативний запобіжний захід визначено заставу у розмірі 10 000 584 грн з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
27.11.2023 за ОСОБА_4 заставодавцем ТОВ «ТПК «ФЛАГМАН» внесено заставу у розмірі 10 000 584 грн та 28.11.2023 ОСОБА_4 було звільнено з-під варти, внаслідок чого застосовано альтернативний запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Як зазначив захисник, на даний час виникла необхідність у зміні запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 в частині зменшення розміру застави, оскільки заставодавець ТОВ «ТПК «ФЛАГМАН» звернувся до ОСОБА_4 із листом про повернення йому застави, так як на сьогоднішній день товариство опинилось у складному фінансовому становищі.
На переконання захисника, враховуючи ту обставину, що нові ризики не з`явилися, а зазначені в ухвалі під час обрання запобіжного заходу перестали існувати, підозрюваний ОСОБА_4 сумлінно дотримувався обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, дотримується обов`язків зазначених у ст. 42 КПК України, а також той факт, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000353 від 11.07.2024 завершено, є необхідність у зміні запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави до 5 млн грн, що у повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 з метою досягнення мети кримінального провадження.
Поряд з цим захисник просив врахувати особу ОСОБА_4, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має стійкі соціальні зв`язки та батька, якому потрібна допомога, враховуючи його вік (77 років). Окрім того, на виконання ухвали слідчого судді ОСОБА_4 негайно був зданий на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, про що було відразу поінформовано детектива. На теперішній час ОСОБА_4 працює молодшим науковим співробітником Інституту програмних систем НАНУ, а також займається неоплачуваною громадською діяльністю - є співзасновником Громадської організації «Центр експертних досліджень і моделювання».
За твердженнями захисника, застава у розмірі 5 000 000 грн здатна у повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 з метою досягнення мети кримінального провадження. За таких обставин сторона захисту просила змінити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід, застосований до нього ухвалою слідчого судді.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 просив відмовити в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному, вважав застосований запобіжний захід до ОСОБА_4 дієвим.
Заслухавши доводи та пояснення учасників, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Водночас слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей та доказів встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Як вбачається з поданих до суду матеріалів, у кримінальному провадженні №52022000000000431 від 23.12.2022, ОСОБА_4 20.11.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою, повторно.
Поряд з цим встановлено, що із матеріалів кримінального провадження № 52022000000000431 від 23.12.2022 постановою прокурора від 11.07.2024 виділені в окреме провадження №52024000000000353 від 11.07.2024 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_4 та інших за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2023 (справа №991/10295/23) щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено заставу в розмірі 10 000 584 грн, з покладенням на підозрюваного у разі внесення застави ряду обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
27.11.2023 ТОВ «ТПК «ФЛАГМАН» внесено заставу за ОСОБА_4 у розмірі 10 000 584 грн та 28.11.2023 ОСОБА_4 було звільнено з-під варти. За наведеного, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладенням обов`язків, зазначених в ухвалі слідчого судді від 27.11.2023.
За доводами сторін, ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, покладені на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки двічі продовжувались. Востаннє строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків був продовжений слідчим суддею Вищого антикорупційного суду 25.03.2024 на два місяці, тобто до 25.05.2024. Після спливу строку дії вказаних обов`язків, прокурором не подавалося клопотання про їх продовження.
Отже, на даний час до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді, при її постановленні з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу; встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України; зроблено висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 10 000 584 грн (відповідно до ухвали від 27.11.2023), не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам.
Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризики кримінального провадження перевірялися слідчим суддею під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та під час продовження строку його дії.
Слідчий суддя наголошує, що у відповідності до положень ст. 201 КПК України перевіряється можливість зміни запобіжного заходу, а не його застосування чи скасування.
Разом з тим, стороною захисту до матеріалів клопотання не надано доказів, які б свідчили про помилковість раніше зроблених висновків та були б достатніми для висновку, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є вочевидь необґрунтованою.
Окрім того, ухвала слідчого судді від 27.11.2023 була оскаржена стороною захисту та ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.12.2023 залишена без зміни.
Водночас, у порядку ст. 201 КПК України, слідчий суддя перевіряє чи прожовують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, попередньо встановлені слідчими суддями під час застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу та продовження строку його дії.
Так, зокрема, слідчий суддя визнав, що ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду продовжує існувати. Такий ризик обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 . Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження. Окрім того суд враховує соціальний статус підозрюваного, освіту за спеціальністю «Інформатика», те, що він є фахівцем з кібербезпеки, на теперішній час працює молодшим науковим співробітником Інституту програмних систем НАНУ, є співзасновником Громадської організації «Центр експертних досліджень і моделювання», його майновий стан, розмір майнової шкоди, у завданні якої він підозрюється, інкримінування йому дій за двома епізодами, один з яких вчинено під час дії воєнного стану в Україні. Поряд з цим не виключається і ймовірність, що підозрюваний навіть у період встановлених обмежень, обумовлених воєнним станом, має змогу виїхати за межі України та тривалий час перебувати за кордоном, оскільки за час зайняття посади заступника Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації він міг набути зв`язки, які нададуть можливість нелегального перетину кордону.
Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Стосовно ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що на даний час сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000353 від 11.07.2024 та надано доступ до матеріалів у порядку ст. 290 КПК України. Тож, враховуючи, що сторона обвинувачення завершила збирання доказів у кримінальному провадженні, ризик знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для цього кримінального провадження на даний час перестав існувати.
При встановленні ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні: спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового розгляду, - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Згідно з ч. 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового розгляду, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії здійснення досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від зазначених осіб та дослідження їх судом. За такого, на переконання слідчого судді, цілком підтвердженим є ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності. До того ж ОСОБА_4 після набуття статусу підозрюваного стала відома інформація про свідків кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них. Поряд з цим, варте уваги те, що з огляду на зв`язки ОСОБА_4 з працівниками ДССЗЗІ, із працівниками державних та правоохоронних органів різного рівня, ОСОБА_4 може їх використати для безпосереднього чи опосередкованого впливу на вже допитаних у цьому кримінальному провадженні свідків, з метою зміни ними показань або відмови від їх надання. Тому, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.
Водночас, слідчий суддя дійшов висновку, що ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином на даний час не актуальний, з огляду на стадію кримінального провадження та завершення досудового розслідування, тож підозрюваний не має змоги впливати на рух кримінальних проваджень, перешкоджати проведенню слідчо-оперативних заходів, щоб зашкодити досудовому розслідуванню.
Натомість, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа на даний час є актуальним, з огляду на характер злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4, а саме його спосіб вчинення - протягом тривалого часу, з розподілом ролей, що може вказувати на стійкість сформованих злочинних намірів у ОСОБА_4 щодо вчинення інших кримінальних правопорушень. Окрім того, не може залишатися поза увагою, що ОСОБА_4 підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення щодо заволодіння коштами Пенсійного фонду України. Вказане може свідчити про ризик вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень, пов`язаних із заволодінням коштами під час закупівлі товарів та послуг.
У свою чергу, стороною захисту не надано доказів на підтвердження того, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час перестали існувати.
Слідчий суддя враховує, що після спливу певного проміжку часу досудового розслідування ймовірність вчинення підозрюваним будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню, а відтак, і встановлені ризики значно знижуються, порівняно із первісно встановленими.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
У той же час, застава є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та моральні та/або матеріальні зобов`язання підозрюваного, обвинуваченого перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат. А тому, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не тягне за собою накладення такого широкого кола обмежень прав і свобод людини як запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.
Сторона захисту наголошувала, що кошти в якості застави внесені за ОСОБА_4 заставодавцем - ТОВ «ТПК «ФЛАГМАН», яке зараз перебуває у складному фінансовому становищі. Так, на адресу товариства надійшла офіційна письмова претензія від контрагента ТОВ «ЦЕЛЕРЕН МАКС» - постачальника електронних комплектуючих деталей, з вимогою погашення простроченої заборгованості у розмірі 9 312 400 грн. Невиконання вимог претензії в установлений строк створює реальні ризики припинення поставок за діючими контрактами, зокрема - за державними контрактами з Міністерством оборони України та підрядниками ЗСУ, де задіяні вироби подвійного призначення ТОВ «ЦЕЛЕРЕН МАКС». Також це унеможливить своєчасну сплату податків, виплату заробітної плати та обслуговування інших операційних витрат. З огляду на вказані обставини захисник просив зменшити розмір застави, визначений підозрюваному ухвалою слідчого судді від 27.11.2023 із 10 000 584,00 грн до 5 000 000 грн.
Слідчий суддя, за врахуванням наведених обставин у сукупності із належною процесуальною поведінкою підозрюваного, вважає наявні підстави для часткового задоволення клопотання захисника та зміни застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 10 000 584,00 грн на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 9 000 584,00 грн, з поверненням частини застави в сумі 1 000 000,00 грн заставодавцю.
На переконання слідчого судді, такий розмір застави на даній стадії досудового розслідування нівелює встановлені ризики та зможе урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання здійсненню кримінального провадження. Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід в іншій частині продовжує діяти без змін.
Керуючись статтями 182, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №520220000000000431 від 29.12.2022, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2023 у справі №991/10295/23 у розмірі 10 000 584,00 грн, змінити на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 9 000 584,00 грн (дев`ять мільйонів п`ятсот вісімдесят чотири гривні).
Частину застави в сумі 1 000 000,00 грн (один мільйон гривень), внесену за підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2023 у справі №991/10295/23, повернути заставодавцю ТОВ «ТПК «ФЛАГМАН» (код ЄДРПОУ 44411569).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1