Документ № 127874312

Справа № 991/4783/25

Провадження 1-кс/991/4837/25

У Х В А Л А

28.05.2025 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52017000000000841,

за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Шахтарськ Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України,

за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

в с т а н о в и л а:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1.26.05.2025 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7, про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52017000000000841, а саме: прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом; не відлучатись за межі території України без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, а також свідками: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 ; здати до Державної міграційної служби на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1, виданий 02.06.2014, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2, виданий 22.05.2017.

1.2.Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри, наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні; та, що такі не зменшились.

Розглянувши клопотання, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

2.9.Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо питань, які належить вирішити

3.2.Ухвалою слідчого судді від 01.04.2025 у справі № 991/2756/25 продовжено на два місяці, тобто до 01.06.2025 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, а саме:

-прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;

-не відлучатись за межі території України без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_30, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, а також свідками: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 ;

-здати до Державної міграційної служби на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1, виданий 02.06.2014, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2, виданий 22.05.2017 /а.с. 280-283 т. 3/.

3.3.28.03.2024 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, у зв`язку з чим надано детективам доручення надати стороні захисту та потерпілим доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000841 /а.с. 278, 279 т. 3/.

3.4.Ухвалою слідчого судді від 24.01.2025 у справі № 991/204/25 стороні захисту, потерпілим та їх представникам встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 06.10.2025 включно /а.с. 284 т. 3/.

3.5.Під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень;

-продовження існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органу досудового розслідування та суду; (2) незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;

-необхідність продовження строку обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України;

-обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрюваного.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення

3.6.27.03.2024 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42019110350000029 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України /а.с. 195-243 т. 1/.

3.7.Також 27.03.2024 у кримінальному провадженні № 52017000000000841 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України /а.с. 188-235 т. 1/.

3.8.Постановою прокурора від 27.03.2024 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019110350000029 об`єднано в одне провадження із матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000841 з присвоєнням номеру останнього /а.с. 270-272 т. 3/.

3.9.Так, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - пособництві в заволодінні землями ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області площею 919,34 га вартість яких складає 714 769 489,25 гривень, що належали на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею серії КВ № 0002 від 13.12.1995, вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, організованою групою, в особливо великих розмірах; також передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - пособництві у заволодінні землями ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», що належали на праві постійного користування згідно державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003658 від 11.11.2002 та серії ІІ-КВ №003662 від 15.11.2002 на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області площею 284,32 га, вартість яких складає 1 123 331 337 гривень, вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, повторно, організованою групою, в особливо великих розмірах; окрім того передбачених ч. 2 ст. 209 КК України - вчиненні правочинів з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вченого за попередньою змовою групою осіб /а.с. 189-273 т. 1/.

3.10.За змістом підозр, ОСОБА_8, будучи першим заступником директора ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», організував схему протиправного вилучення з державної власності земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні державних підприємств на території Київської області, з подальшим заволодінням такими земельними ділянками. Для реалізації вказаної схеми ОСОБА_8 були залучені службові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області, які протиправно віднесли земельні ділянки, які перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» до земель запасу, що уможливило передачу вказаних земельних ділянок у приватну власність фізичних осіб та подальше їх відчуження через посередників на користь ПСП «Агрофірма «Світанок». Водночас, відповідно до повідомлення про підозру, вказані фізичні особи, за якими було первісно зареєстровано право власності на такі земельні ділянки, не вживали будь-яких дій, направлених на підготовку документів з оформлення права власності на відповідні земельні ділянки та на оформлення довіреностей на право розпорядження ними на ім`я зазначених посередників.

Схожим способом, однак без припинення права постійного користування, було вчинено дії щодо заволодіння шляхом передачі земельних ділянок ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» у приватну власність фізичних осіб та подальший їх продаж іншим особам. Як зазначається у повідомленні про підозру, задля реалізації злочинного плану використано процедуру безкоштовної приватизації земельних ділянок пільговими категоріями населення, зокрема зі статусом учасника бойових дій. Проте слідством встановлено, що реалізація такого права здійснювалась формально на підставі підроблених документів.

Відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_3, будучи залученим ОСОБА_8 до описаних протиправних дій, виконував роль пособника, сприяючи у функціонуванні організованої групи шляхом підбору та перевірки наперед визначених та підконтрольних ОСОБА_31 та ОСОБА_8 осіб, на яких планувалося оформлення земельних ділянок, а також організації взаємодії між розробниками землевпорядної документації та державними кадастровими реєстраторами під час реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі та присвоєння їм кадастрових номерів.

Також, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що за попередньою змовою ОСОБА_8, з метою приховування незаконного походження земельних ділянок, здобутих внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, володіння ними, джерела походження цих земельних ділянок, тобто факту незаконно набуття земельних ділянок зі складу земель, що перебували у користуванні державного підприємства, в період з початку вересня 2015 року до 19.05.2017, здійснили поділ та об`єднання земельних ділянок загальною площею 2,2428 га, вартістю 2 952 296,28 грн та забезпечили реєстрацію права власності на них за ОСОБА_3, який в подальшому частину цих ділянок відчужив на користь третіх осіб.

3.11.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

3.12.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).

3.13.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).

3.14.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про продовження строку обов`язків, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, п. 184).

3.15.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

3.16.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема, копіями:

-заяви про вчинення злочину від 12.05.2020, згідно з якою ДП «ДГ «Дмитрівка» повідомило НАБУ про позбавлення права користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, м. Фастів /а.с. 33(з)-36 т. 1/;

-рішення Фастівської міської ради Київської області від 28.03.1995 №03-06-XXII, на підставі якого видано державний акт № 0002, яким у постійне користування ДП «ДГ «Фастівське» надано земельну ділянку площею 1077,4 га, у тому числі сільськогосподарських угідь 987,2 га та копії державного акта /а.с. 39(з)-42 т. 1/;

-постанов президії Національної академії аграрних наук України щодо реорганізації державних підприємств «Дослідного господарства «Фастівське», «ДГ «Борівське», «Дослідного господарства «Дмитрівка», відповідно до змісту яких на баланс ДП «Дослідне господарство «Дмитрівське» передаються земельні ділянки, які попередньо знаходились у постійному користуванні ДП «ДГ «Фастівське» /а.с. 42(з), 43, 45, 47, 48 т. 1/;

-листів відділу у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області від 28.08.2017 № 355/420-17 та від 17.10.2017 № 503/420-17, а також листів ГУ Держгеокадастру у Київській області від 28.08.2017 № 21-10-0.222-13749/2-17, від 06.09.2017 № 21-10-0.222-14069/2-17 та від 19.10.2017 № 21-10-0.222-600/2-17 /а.с. 49-52 т. 1/;

-листа Держгеокадастру від 30.11.2017 № 18-28-0.13-18703/2-17 щодо площі земель у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області /а.с. 54 т. 1/;

-договору про надання послуг з проведення інвентаризації від 25.05.2018 № 868, відповідно до змісту якого ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в особі ОСОБА_8 на замовлення ГУ Держгеокадастру у Київській області в особі ОСОБА_9 зобов`язується здійснити роботи з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, що розташовані на території м. Фастів Київської області та ату здачі-приймання робіт згідно зазначеного договору/а.с. 61-63 т. 1/;

-доповідної записки щодо проведення інвентаризації земельних ділянок на території Фастівської міської ради Фастівського району Київської області, відповідно до змісту якої в.о. начальника Управління державного земельного кадастру ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_13 ініціюється проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на території Фастівської міської ради Київської області /а.с. 64 т. 1/;

-наказу начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_9 від 03.05.2018 № 10-4005/15-18-сг «Про проведення інвентаризації» /а.с. 64(з)-65 т. 1/;

-витягу з технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області / а.с. 65(з)-76 т. 1/;

-наказу начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_9 від 13.07.2018 № 10-6323/15-18-сг «Про затвердження документації із землеустрою», яким затверджено технічну документацію з інвентаризації земель /а.с. 77(з)-78 т. 1/;

-листа начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_9 від 25.04.2019 № 8-10-0.222-5952/2-19, адресованому ДП «ДГ «Дмитрівка» щодо передачі земель державного підприємства у приватну власність /а.с. 80 т. 1/;

-протоколу огляду від 20.10.2020, відповідно до якого встановлено відомості про первісних власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель, що належали на праві постійного користування ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» та обставини продажу земельних ділянок приватному сільськогосподарському підприємству «Агрофірма «Світанок» /а.с. 87 (з)-127 т. 1/;

-витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні № 52020000000000354 від 10.06.2022 № 4460/21-41/14507?14817/22-41, яким встановлено факт накладки 462 земельних ділянок, що передані у приватну власність фізичним особам на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» та визначено вартість вказаних земельних ділянок у розмірі 714 769 489, 25 грн /а.с. 144(з)-160 т. 1/;

-висновку експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 06.10.2022 № СЕ-19-22/24023-ДЗ, згідно якого розроблена на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.05.2018 № 10-4005/15-18-сг Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області та її затвердження наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.07.2018 № 10-6323/15-18-сг не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування /а.с. 160(з)-167 т. 1/;

-протоколу про результати аудіоконтролю особи від 10.07.2023, відповідно якого зафіксовано розмови, під час яких обговорюються обставини реалізації ОСОБА_32, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_10 обставин, щодо ймовірного заволодіння землями ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» /а.с. 170(з)-188 т. 1/;

-протоколу обшуку від 17.11.2021 (з додатками) за адресою: АДРЕСА_3, в кримінальному провадженні № 52019000000000856 від 01.10.2019, а саме двоповерхової будівлі, яка використовувалася ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_15, в якості офісного приміщення роботи землевпорядних організацій під час підготовки документів для ймовірного заволодіння земельними ділянками державних підприємств /а.с. 165(з)-176 т. 2/;

-протоколу огляду від 30.11.2022 у кримінальному провадженні №52019000000000856, відповідно до якого детективом оглянуто відомості з мобільного телефону ОСОБА_33, в якому зафіксовано спілкування осіб, ймовірно причетних до протиправного відчуження земель ДП «ДГ «Дмитрівка» та ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», зокрема із ОСОБА_3, з питань пошуку та перевірки фізичних осіб, на яких здійснювалося оформлення земельних ділянок, сформованих із земель, які було вилучено із землекористування ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області /а.с. 176-192 т. 2, а.с. 211-265 т. 3/;

-розпоряджень Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 11.11.2002 № 427 та від 15.11.2002 № 434, на підставі яких видано державні акти серії ІІ-КВ № 003658, серії ІІ-КВ № 003662, якими надано ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» для сільськогосподарського комплексу «Совки» у межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад право постійного користування земельними ділянками загальними площами 1448,6 га та 421,5 га відповідно та копій таких державних актів /а.с. 1(з)-7 т. 2/;

-договору № 24/05-1 від 24.05.2016 між ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» та ТОВ «Інституту незалежної експертної оцінки» щодо інвентаризації земель, які перебували у постійному користуванні підприємства в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області /а.с. 10(з), 11 т. 2/;

-скарги ГУ Держгеокадастру у Київській області від 30.05.2019 № 5-10-0.62-7317/2-19 за підписом ОСОБА_9, якою ініційовано скасування рішень державних реєстраторів у Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на земельні ділянки в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області, які перебували у користуванні на підставі державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003662 від 15.11.2002 та серії ІІ-КВ № 003658 від 11.11.2002 з доповненнями до скарги від 05.06.2019 № 5-10-0.61-7317/1/2-19, від 07.06.2019 № 5-10-0.62-7317/2/2-19 та від 13.06.2019 № 5-10-0.62-7317/3/2-19 /а.с. 11(з)-14 т. 2/;

-наказу Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1803/5, яким скасовано рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію права постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на земельні ділянки, що не було підставою припинення права постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на земельні ділянки в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області /а.с. 24(з) т. 2/;

-протоколу огляду від 15.05.2020, яким оглянуто відомості національної кадастрової системи, публічної кадастрової карти України, Державного реєстру рейсових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також Єдиного реєстру довіреностей, щодо реєстрації земель, які перебували у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат Пуща-Водиця» фізичним особам /а.с. 26-35 т. 2/;

-Акту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастру від 05.03.2021, згідно з яким встановлено, що під час надання земельних ділянок у власність громадянам ГУ Держгеокадастру у Київській області були порушені вимоги ст. 116, 118, 122 Земельного кодексу України /а.с. 36-41 т. 2/;

-витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні № 52019000000000856 від 03.02.2022 № 4946/21-41/2038?2260/22-41, яким встановлено факт накладки земельних ділянок, що передані у приватну власність фізичним особам на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат Пуща-Водиця» та визначено вартість вказаних земельних ділянок /а.с. 41(з)-49 т. 2/;

-висновку експерта від 09.09.2022 № СЕ-19-22/10997-ЗТ, згідно якого відведення у власність земельних ділянок ряду фізичних осіб (згідно висновку) не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам /а.с. 49(з)-79 т. 2/;

-протоколу огляду від 26.11.2020, відповідно до якого детективами оглянуто мобільний телефон, вилучений під час обшуку в житлі ОСОБА_34, у якому встановлено наявність листування із контактом « ОСОБА_35 » 17.07.2019, відповідно до якого ОСОБА_35 запитує: «що там з відправкою?», ОСОБА_36 відповідає: «6 книг відправив; 2 вернули накладки; я таким темпом і за неділю не відправлю; більше 8 не пропускає; ОСОБА_45 кіпішує». ОСОБА_35 відповідає: «… ОСОБА_37 дзвонив, кіпішував, сказав щоб до 10 відправляли». Також згідно з листуванням від 19.07.2019 вбачається, що ОСОБА_36 вказує: «подали останню книгу на експертизу, як проводиться оплата», ОСОБА_35 відповідає: «ОСОБА_46 сам оплачував. Йому тільки суму треба скинути. Скажи йому сам рахунок той же що й ті що він оплачував…А що там з відправкою?», ОСОБА_36 зазначає: «Ніби то все відправили…ти не пам`ятаєш скільки там ділянок», ОСОБА_35 вказує: «150 наче плюс 19 нових». У цей же період часу ОСОБА_38 повідомляє ОСОБА_39 номери заявок, сформованих через електронний кабінет /а.с. 108-133 т. 2/;

-протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 16.03.2023, згідно з яким виявлено листування ОСОБА_8 із ОСОБА_3, у ході якого ОСОБА_8 (а) у період з 21.12.2016 по 27.12.2016 через ОСОБА_3 надає різні доручення ОСОБА_12 та ОСОБА_40 щодо розгляду вхідної документації та погодження документів, що надходили по системі електронного документообігу, (б) 03.02.2017 надсилає ОСОБА_3 відомість із розмірами заробітних плат працівників ГУ Держгеокадастру у Київській області, у переліку яких є ОСОБА_13, та встановлює йому місячну заробітну плату в розмірі 24000 грн та 06.02.2017 ОСОБА_3 повідомляє, що ОСОБА_13 погодився щось зареєструвати без техпаспорта /а.с. 199-250 т. 2, а.с. 1-74 т. 3/;

-інших, долучених до клопотання документів, у їх сукупності та взаємозв?язку.

3.17.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52017000000000841 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.

3.18.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

Щодо наявності ризиків

3.19.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

3.20.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному ОСОБА_3 злочини, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.

3.21.Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 209 КПК України, є тяжким, відповідні діяння караються позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, водночас кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КПК України, є особливо тяжким, відповідні діяння караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

3.22.До того ж, санкції обох статей передбачають додаткове обов`язкове покарання у виді конфіскації майна, а санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає також додаткове обов`язкове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3.23.Також слід зазначити, що звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України, за винятком затвердження угоди про визнання винуватості.

3.24.Вищевикладене свідчить про те, що у випадку засудження особи за вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, до особи може бути застосовано покарання у виді позбавлення волі з реальним строком його відбування, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти чи переховуватись.

3.25.Поряд з цим, відповідно до ст. 69-2 КК України призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та укладення угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень укладення угоди про визнання винуватості, допускається лише за умови виконання вимог пункту 2 або 2-1 частини четвертої статті 469 КПК України, а саме (1) викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); (2) у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).

3.26.З огляду на наявну кваліфікацію дій підозрюваного друга із зазначених умов наразі не може бути застосована.

3.27.Також слідча суддя звертає увагу, що укладення угоди про визнання винуватості є правом сторін кримінального провадження, потребує досягнення згоди між ними, урахування прокурором обставин, зазначених у ст. 470 КПК України, а також подальшого затвердження судом відповідно до ст. 473 КПК України.

3.28.Отже, сама лише унормована можливість укладення угоди про визнання винуватості не є підставою для висновку, що така буде укладена, та як наслідок підозрюваному призначено покарання більш м`яке, ніж передбачено законом.

3.29.Таким чином, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна у сукупності з наступними обставинами.

3.30.У зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків.

3.31.Поряд з цим, слідча суддя не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_3, з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду. Адже у держави наразі з об`єктивних причин через дії російської федерації відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій. До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.

3.32.За таких обставин, слідча суддя переконана, що підозрюваний може вжити заходів для залишення території України.

3.33.Водночас, той факт, що ОСОБА_3 не вдавався до спроб ухилення від органу досудового розслідування та суду, а так само спроб залишити територію України, зважаючи, що злочини, у яких він підозрюється за версією органу досудового розслідування мали місце у 2015 році, не спростовує наявності ризику переховування, адже до повідомлення про підозру у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, у нього не було необхідності переховуватись.

3.34.Так само не спростовує зазначеного ризику і той факт, що підозрюваний жодного разу не вдавався до спроб його реалізації після застосування до нього запобіжного заходу, натомість вказує на дієвість такого запобіжного заходу.

3.35.Вирішуючи щодо можливостей підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду слідча суддя бере до уваги відомості про майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї.

3.36.Так, слідча суддя бере до уваги, що ОСОБА_3 володіє матеріальними активами, які можуть забезпечити комфортне життя в умовах переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.37.Зокрема, ОСОБА_3 згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, з 1998 року по серпень 2023 року нараховано дохід у розмірі 3 869 135 грн., водночас, у 2020 році його дохід від відчуження нерухомого майна склав 2 237 600 грн /а.с. 118 т. 3/.

3.38.Окрім того, на праві власності ОСОБА_3 належить ряд об`єктів нерухомого майна, зокрема, дві квартири у місті Києві та одинадцять земельних ділянок на території Київської області, а також транспортний засіб /а.с. 135-188, 210 т. 3/.

3.39.Поряд з цим, дружині ОСОБА_3 ( ОСОБА_41 ) на праві власності належить нерухоме майно, придбане за час перебування у шлюбі з підозрюваним, зокрема, домоволодіння, квартира та гараж, розташовані у с. Плахтянка, Бучанського району Київської області та п`ять земельних ділянок на території Київської області /а.с. 117, 194-197 т. 3/.

3.40.Окремо слідча суддя звертає увагу, що за сином підозрюваного ОСОБА_42 зареєстровано три транспортні засоби, водночас, як слідує із реєстраційних карток, однин з таких автомобілів був зареєстрований за дружиною підозрюваного, а два за самим підозрюваним, однак 17.08.2023 всі три автомобілі на підставі договорів дарування були перереєстровані на ОСОБА_43 /а.с. 117, 202-209 т. 3/. Зазначене може вказувати на те, що договори дарування транспортних засобів носили формальний характер, а фактичними власниками таких автомобілів є підозрюваний та його дружина.

3.41.Наведене у сукупності переконує слідчу суддю, що у підозрюваного наявні достатні ресурси для тривалого життя в умовах розшуку.

3.42.Водночас, слідча суддя критично оцінює покликання сторони захисту на те, що на майно підозрюваного, його дружини та сина накладено арешт, а також на те, що нерелевантним є на теперішній час брати до уваги відомості щодо нарахованих доходів підозрюваному у 1998-2023 роках. Адже тут слідча суддя бере до уваги не можливість підозрюваного відчужити таке майно, а навпаки, наявність у нього фінансових можливостей для його придбання, зважаючи на розмір офіційно нарахованих доходів у зазначений період.

3.43.Ба більше, оцінюючи майновий стан підозрюваного у контексті існування ризику переховування слідча суддя бере до уваги можливість отримання пасивного доходу від наявних у його власності та у власності його дружини об`єктів нерухомості, зокрема здачу таких в оренду.

3.44.Зрештою, стороною захисту не надано об`єктивних даних, які б вказували на суттєве погіршення майнового стану підозрюваного, що пов`язане із накладення арешту на майно.

3.45.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що станом на день вирішення клопотання підозрюваному виповнилось 46 років, він одружений, має неповнолітню дочку /а.с. 117 т. 3/.

3.46.За наведеного, слідча суддя доходить висновку, що соціальні зв`язки підозрюваного на території України є досить міцними та знижують ймовірність переховування від органу досудового розслідування та суду, однак не виключають таку.

3.47.Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду все ж продовжує існувати.

Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні

3.48.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.

3.49.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

3.50.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

3.51.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

3.52.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

3.53.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

3.54.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.

3.55.Окрім того, слідча суддя бере до уваги покликання прокурора на те, що враховуючи особливості інкримінованих кримінальних правопорушень, в тому числі наявність знайомих осіб серед службових осіб Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а також її структурних підрозділів, підозрюваний може незаконно впливати на свідків, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.

3.56.Поряд з цим, слідча суддя виходить з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. й цього клопотання прокурора, стануть відомі анкетні дані свідків. Тому з метою уникнення покарання, ця особа може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання.

3.57.З оглядку на зазначене слідча суддя визнає неспроможними покликання сторони захисту на те, що підозрюваний особисто не знайомий зі свідками у цьому кримінальному проваджені.

3.58.Поряд з цим, слідча суддя вважає, що існує ризик впливу ОСОБА_3 і на інших підозрюваних у цьому кримінальному проваджені, зокрема, шляхом узгодження з ними позиції щодо надання показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

3.59.Водночас, покликання сторони захисту на те, що підозрюваним не вчинялись спроби впливу на свідків чи інших підозрюваних не спростовує висновків слідчої судді щодо існування зазначеного ризику, а вказує на належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, зокрема в частині утримуватись від спілкування з певним колом осіб. До того ж, така поведінка підозрюваного під час досудового розслідування не виключає можливості здійснення ним спроб впливу на свідків та інших підозрюваних у майбутньому. Адже не зважаючи на зміст наданих свідками показань під час досудового розслідування, для доведення винуватості або ж невинуватості підозрюваного в інкримінованих йому діяннях судом братимуться до уваги показання, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

3.60.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все-таки продовжує існувати ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Отже, наразі ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні продовжують існувати.

Обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрюваного

3.61.Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України підставою для завершення досудового розслідування є визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, про що прокурор або слідчий, за погодженням прокурора, повідомляє сторону захисту та надає їй доступ до матеріалів досудового розслідування.

3.62.Отже, визначення моменту завершення досудового розслідування є дискреційним повноваженням слідчого, прокурора, яке, водночас, має бути здійснено у межах строків досудового розслідування, інакше - слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

3.63.28.03.2024 прокурор у даному кримінальному провадженні надала детективам НАБУ доручення виконати вимоги ст. ст. 283, 290 КПК і надати стороні захисту та потерпілим доступ до матеріалів досудового розслідування /а.с. 278, 279 т. 3/.

3.64.Ухвалою слідчого судді від 24.01.2025 у справі № 991/204/25 стороні захисту, потерпілим та їх представникам встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 06.10.2025 включно /а.с. 284 т. 3/.

3.65.Отже, натепер кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення стороною захисту із матеріалами досудового розслідування.

3.66.Водночас, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування (ч. 5 ст. 219 КПК України).

3.67.Слідча суддя також враховує, що окрім ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, необхідним є також складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, проведення інших процесуальних дій, пов`язаних із закінченням досудового розслідування для прийняття стороною обвинувачення кінцевого процесуального рішення за результатами досудового розслідування.

3.68.Отже, незважаючи на завершення досудового розслідування, воно є незакінченим, оскільки обвинувальний акт ще не складений і не направлений до суду, не прийняте інше кінцеве процесуальне рішення в цьому кримінальному провадженні.

3.69.За викладеного, слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування і звернення з обвинувальним актом до суду до закінчення покладених на підозрюваного обов`язків.

Щодо необхідності продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного

3.70.Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, тобто є кримінально караними. Описана у клопотанні та повідомленнях про підозру фабула кримінальних правопорушень у сукупності з наданими прокурором матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з такими кримінальними правопорушеннями.

3.71.Також покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, пов`язане із позбавленням волі, конфіскацією майна.

3.72.Слідчою суддею встановлено, що підозрюваний раніше не судимий, доказів притягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні чи застосування стосовно нього раніше запобіжних заходів у розпорядженні слідчої судді немає. За таких обставин, слідча суддя вважає, що ризик повторення підозрюваним ймовірної протиправної поведінки є низьким.

3.73.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що на незадовільний стан здоров`я підозрюваний не скаржився.

3.74.Щодо майнового стану підозрюваного, а також особистих даних та соціальних зв`язків слідча суддя вже зазначала в цій ухвалі.

3.75.Наведені обставини у своїй сукупності не нівелюють встановлені ризики та не зменшують вірогідність їх настання, зважаючи на встановлені слідчою суддею передумови та можливості їх реалізації підозрюваним. Також, вони не перешкоджають застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу, зокрема, особистого зобов`язання із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

3.76.З огляду на викладене, встановлені ризики, які продовжують існувати, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, слідча суддя вважає, що встановленим ризикам можливо запобігти шляхом продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, а саме: прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом; не відлучатись за межі території України без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_44, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, а також свідками: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 ; здати до Державної міграційної служби на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1, виданий 02.06.2014, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2, виданий 22.05.2017.

3.77.Поряд з цим, слідча суддя визнає неспроможними покликання сторони захисту на те, що обов`язки, які просить продовжити підозрюваному сторона обвинувачення, дублюють обов`язки, передбачені ст. 42 КПК України. Адже, положеннями зазначеної статті, окрім іншого встановлено, що підозрюваний зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Зазначений обов`язок є безумовними та виникає з моменту набуття особою статусу підозрюваного. Інших обов`язків, які наразі покладено на підозрюваного нормами ст. 42 КПК України не передбачено.

3.78.Своєю чергою обов`язки, які покладені на підозрюваного та строк дії яких просить продовжити прокурор, спрямовані на запобігання встановленим ризикам.

3.79.Отож, зважаючи на обставини цього кримінального провадження, встановленні ризики, слідча суддя доходить до переконання, що передбачений ст. 42 КПК України обов`язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб, сам по собі не може запобігти встановленим ризикам та забезпечити дієвість провадження.

3.80.Водночас, належна процесуальна поведінка підозрюваного не зумовлює необхідності скасування покладених на нього обов`язків, а свідчіть лише про дієвість застосованого до запобіжного заходу у сукупності із покладеними обов`язками.

3.81.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені в повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, строк дії зазначених обов`язків відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України слід продовжити на два місяці, але в межах строку досудового розслідування. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

3.82.Слідча суддя зважає на позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою, зокрема, у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (постанова від 16.12.2021 у справі № 11-164сап21).

3.83.З огляду на викладене, ураховуючи також позицію Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, від 18.07.2006, слідча суддя не вважає за необхідне надавати окремо детальні відповіді на ряд інших доводів сторін, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 199, 372 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці - до 28.07.2025 (але в межах строку досудового розслідування), строк дії обов`язків, а саме:

-прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;

-не відлучатись за межі території України без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_44, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, а також свідками: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 ;

-здати до Державної міграційної служби на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1, виданий 02.06.2014, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2, виданий 22.05.2017.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідча суддя ОСОБА_1