- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/5286/25
Провадження 1-кс/991/5340/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_4 щодо нерозгляду клопотання про допит потерпілого
у кримінальному провадженні №52025000000000298 від 27.05.2025,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
03.06.2025 до ВАКС надійшла скарга від 03.06.2025 ОСОБА_3 (далі - скаржник) на бездіяльність детектива НАБУ, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено суддю ОСОБА_1, яким призначено судовий розгляд на 05.06.2025.
2. Короткий виклад скарги і позицій учасників судового провадження.
2.1. Скаржник в скарзі просив: «1.Зобов`язати Детектива національного бюро Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів ОСОБА_4 розглянути, у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання ОСОБА_3 від 29.05.2025 року, про що повідомити потерпілого; 2. Зобов`язати Детектива національного бюро Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів ОСОБА_4 повідомити суд про виконання ухвали, шляхом направлення підтвердження через «Електронний кабінет», протягом трьох днів з моменту отримання ухвали слідчого судді»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «Детективами національного бюро Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000298 від 27 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України у відношенні посадових осіб ДБР України. Згідно ст. 55 КПК України, права та обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Згідно ст. 56 КПК України, потерпілий має право давати показання протягом кримінального провадження. Відповідно положень ст. 223 КПК України підставами для проведення слідчої дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Потерпілим ОСОБА_3, по даному кримінальному провадженні до Детектива національного бюро Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів ОСОБА_4, на офіційні електронні адреси ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), було подане клопотання про проведення слідчої дії допиту потерпілого. Клопотання від 29.05.2025 року потерпілого ОСОБА_3, про проведення слідчої дії (допиту) Детективом національного бюро Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів ОСОБА_4 не розглянуте, вмотивована постанова не винесена, результат розгляду на електронну адресу потерпілого не надісланий», із доданим таким: 1) клопотання; 2) доказ відправки клопотання потерпілого про проведення слідчих дій (допит); 3) витяг з ЄРДР..
2.2. В судове засідання попри здійснений належним чином виклик скаржник не прибув, надіславши заяву про розгляд без його участі в зв`язку з неможливістю участі у справі (військова служба). З метою дотримання розумних строків судового провадження, слідчий суддя визнав можливим здійснити судовий розгляд без участі скаржника, також враховуючи його заяву про таке. Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду скарги за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Детектив НАБУ ОСОБА_4 попри належним чином здійснене повідомлення про судове засідання в таке не прибув, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало судовому розгляду, проте надіслав письмове заперечення, де зазначив зокрема таке: «Детективами Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №5202500000000298 від 27.05.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України. Установлено, що заявником у зазначеному кримінальному провадженні заявлено клопотання від 29.05.2025 про визнання його потерпілим та допиті в якості потерпілого. Згідно ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. У ході проведення досудового розслідування не здобуто достатніх фактичних даних, які свідчать про завдання моральної, фізичної або майнової шкоди ОСОБА_3 внаслідок дій та/або бездіяльності, які є предметом розслідування у вказаному кримінальному провадженні. За результатами розгляду клопотання детективом Національного бюро винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим та 03.06.2025 направлено: відповідь на адресу заявника. Крім того, повідомляю, що 04.06.2025 старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні визначено підслідність кримінального провадження №5202500000000298 за іншим органом досудового розслідування. Беручи до уваги вищевикладене Національне бюро заперечує щодо задоволення вищевказаної скарги у зв`язку з відсутністю бездіяльності уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України».
До заперечення додавалась постанова детективна НАБУ від 03.06.2025 про відмову у визнанні потерпілим з такою. резолютивною частиною «1. Відмовити у визнанні потерпілим ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 кримінальному провадженні № 52025000000000298 від 27.05.2025. 2. Копію постанови направити ОСОБА_3 за адресою, вказаною у заяві: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 3. Постанова про відмову у визнанні потерпілим може бути оскаржена: слідчому судді у порядку передбаченому статтями 303-308 Кримінального процесуального кодексу України», що обґрунтовувалось зокрема таким: «Першим підрозділом детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000298 від 27.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України. Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо реєстрації даного кримінального провадження внесені 27.05.2025 детективом Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 Кримінального Кодексу України та зазначено наступний короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення і кримінального правопорушення : «До Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України надійшла ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2025 (справа №991/4621/25), якою задоволено скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей і про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відомості, викладені у повідомленні стосуються можливого кримінального правопорушення вчиненого окремими посадовими особами Державного бюро розслідувань України, а саме умисного невиконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 09.05.2025 по справі №757/20319/25-к, яка набрала законної сили, службовою особою». В заяві (повідомленні) ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення було зазначено усі, на думку заявника, обставини вчиненого злочину. Згідно ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. У ході проведення досудового розслідування не здобуто достатніх фактичних даних, які свідчать про завдання моральної, фізичної або майнової шкоди ОСОБА_3 внаслідок дій та/або бездіяльності, які є предметом. розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення: або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор: виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Таким чином на даний час відсутні правові підстави передбачені кримінальним процесуальним законодавством, для визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №52025000000000298 від 27.05.2025».
Скаржник додатково надіслав пояснення, де зокрема зазначив таке: «04.06.2025 року детективом НАБУ ОСОБА_6 до ВАС було подане заперечення на скаргу з постановою про відмову у визнанні потерпілим. В зв`язку з цим, хочу зазначити наступне, що відповідь на клопотання в порядку ст.220 КПК України я то теперішнього часу не отримував, про що свідчить відсутність доказів відправки та отримання мною відповіді та постанови детектива НАБУ. Також постанова від 03.06.2025 року була винесена з порушення строків розгляду клопотання про проведення слідчих дій (допиту) - 3 дні. Тобто клопотання задоволено, хоча я до теперішнього часу ні в якості свідка ні в якості потерпілого не допитано. Як детектив НАБУ встановив відсутність завданої мені шкоди не зрозуміло? Також я не отримував постанови про визначення підслідності за іншим органом досудового розслідування».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно з частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Також частинами 1, 2 статті 220 КПК визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 223 КПК слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети . Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній . Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.
Системне тлумачення цих норм свідчить, що КПК передбачає право звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність слідчого, прокурора, а лише щодо їх безпосередніх обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований КПК.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
3.2. Норми, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.
Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.
3.3. Кримінальне правопорушення, передбачене статтею 382 КК, не належить до підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС, не є корупційним кримінальним правопорушенням, відтак розгляд будь-яких скарг у кримінальних провадженнях щодо таких кримінальних правопорушень знаходиться поза межами повноважень слідчого судді ВАКС зі здійснення судового контролю.
Також посади працівників Державного бюро розвідувань, щодо яких подана скарга, не належать до вичерпного переліку посад, зазначеного в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК, тому відсутня така умова підсудності ВАКС. Зі змісту скарги також вбачається, що відсутні інші визначені пунктами 2 і 3 частини 5 статті 216 КПК умови підсудності ВАКС.
Слідчий суддя бере до уваги правову позицію, викладену в ухвалі від 14.12.2021 Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду в справі №991/4989/21, а саме, що «Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність Вищого антикорупційного суду», тобто здійснення НАБУ досудового розслідування не означає автоматичної підсудності будь-якої справи ВАКС.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1». Тобто розгляд судом (зокрема ВАКС) справ, які не належать до його підсудності, суперечить припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Відтак слідчий суддя зазначає, що у кримінальному провадженні №52025000000000298 від 27.05.2025 за ознаками частини 2 статті 382 КК, відсутня будь-яка з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК, тобто таке кримінальне провадження не належить до предметної підсудності ВАКС.
3.4. Відповідно до частин 1-5 статті 55 КПК, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині 1 цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Частиною 1 статті 60 КПК визначено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Водночас згідно з частиною 2 статті 60 КПК, заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
За змістом наведених норм КПК, процесуальні статуси заявника та потерпілого є відокремленими та мають різний обсяг процесуальних прав, також вочевидь підставою для набуття будь-якою особою статусу потерпілого у кримінальному провадженні є подання відповідної заяви, тоді як оскарженню підлягає лише відмова в цьому.
З матеріалів справи провадження вбачається, що постановою детектива НАБУ ОСОБА_4 від 03.06.2025 скаржнику відмовлено у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №52025000000000298 від 27.05.2025., та відсутні відомості щодо оскарження такої постанови в порядку статті 303 КПК. Вочевидь розумний строк поштового обігу на доставку такої скаржнику ще не сплив.
3.5. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Разом з тим, з огляду на те, що скаржником подана скарга у кримінальному провадженні, яке не належить до предметної підсудності ВАКС, а також відсутність у скаржника процесуального статусу потерпілого у цьому кримінальному провадженні, що унеможливлює звернення із скаргою на бездіяльність детектива НАБУ щодо нездійснення допиту як потерпілого, належить закрити провадження за скаргою..
Слідчий суддя вважає необхідним роз`яснити, що оскільки 04.06.2025 прокурором визначена підслідність кримінального провадження №5202500000000298 за іншим органом досудового розслідування, то в подальшому будь-які скарги чи клопотання належить подавати до суду за місцем здійснення досудового розслідування цим органом згідно з частиною 1 статті 218 КПК.
Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження за скаргою ОСОБА_3 від 03.06.2025 на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_4 щодо нерозгляду клопотання про допит потерпілого.
Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1 ________________________