Документ № 127944369

Справа № 991/5239/25

Провадження № 1-кс/991/5293/25

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

3 червня 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Калуш Івано-Франківської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 52025000000000196 від 11.04.2025.

(1) Виклад змісту поданого клопотання

02.06.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_5, погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_7 .

Відповідно до його змісту, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000196 від 11.04.2025 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.

Суддею Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 розглядалася справа про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_9 за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), № 345/1250/25, провадження № 3/345/345/2025 (далі - справа).

Представництво ОСОБА_9 в суді у цій справі здійснював адвокат ОСОБА_7 . На підставі рішення Ради адвокатів Івано-Франківської області від 26.06.2012 № 37 ОСОБА_7 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_4.

Так, починаючи з 10.04.2025 у ОСОБА_7 виник умисел на підбурювання ОСОБА_9 до надання судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 неправомірної вигоди в розмірі 1 500 доларів США за винесення останньою, позитивного для ОСОБА_9 рішення, а саме постанови про закриття провадження у справі.

10.04.2025 близько 13:07 год, ОСОБА_9 зустрівся із адвокатом ОСОБА_7 для отримання правової допомоги у справі. Перебуваючи в автомобілі адвоката, вони обговорили обставини справи. ОСОБА_9 розповів ОСОБА_7 про складені на нього протоколи про вчинення адміністративних правопорушень за ст. 130 КУпАП. Один з них направлено для розгляду до Стрийського міськрайонного суду Львівської області, а другий - до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Дізнавшись, що один з протоколів перебуває на розгляді у судді ОСОБА_8, ОСОБА_7 повідомив, що у нього дуже хороші стосунки із цією суддею, такі справи у судді він вигравав та в них існує співпраця з цього питання.

Також, адвокат повідомив, що відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, дуже сувора, передбачений штраф та позбавлення права на водіння транспортним засобом, додавши, що на ОСОБА_9 складено 2 протоколи, і справа не проста.

ОСОБА_7, повідомив, що є два способи боротьби: перший - по-закону, можна пробувати у процесуальний спосіб працювати, але він не буде дієвим у цьому випадку, бо на ОСОБА_9 складено два протоколи; другий - вирішення питання.

На запитання ОСОБА_9, що означає вирішення питання, адвокат сказав, що ОСОБА_9 потрібно надати грошові кошти, які включатимуть оплату роботи адвоката та роботи судді ОСОБА_8, спрямованої на не притягнення його до адміністративної відповідальності. А саме, орієнтовно в сумі 1 500 доларів США, але сума може збільшитись, залежно від обставин справи.

З метою надання законності висловленого прохання, ОСОБА_7 сказав, що домовленості між ним та ОСОБА_9 буде оформлено договором про надання правової допомоги, у якому вартість адвокатських послуг буде зазначено орієнтовно в сумі 1 500 доларів США.

Щодо іншої справи, ОСОБА_7 сказав, що подасть до Стрийського міськрайонного суду Львівської області клопотання про направлення його до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області для розгляду. А далі, його можна розподілити на суддю ОСОБА_8, після чого, вирішити питання в аналогічний спосіб.

Також, ОСОБА_7 сказав, щоб ОСОБА_9 надав йому 200 доларів США, як завдаток, за роботу, оскільки йому треба з чимось їхати до судді

ОСОБА_8, щоб вивчити справу та поспілкуватись конкретніше. Він сказав, що вже 11.04.2025 готовий їхати в Калуський міськрайонний суд. Однак, ОСОБА_9 сказав, що не зможе дати 200 доларів США. На це, адвокат сказав, щоб той перерахував йому частину грошей на банківську картку, взяв у ОСОБА_9 конверт в якому прийшла повістка із суду та написав власноручно номер банківської картки.

У цей же день, о 19:30 год ОСОБА_9 із свого банківського рахунку перерахував через додаток «Приват24» на картку ОСОБА_7 гроші в сумі 2 000 грн. Далі, він зателефонував адвокату та повідомив, що перерахував йому гроші. ОСОБА_7 підтвердив це і додав, що чекає від нього авансу, після чого поїде до судді.

На наступний день, ОСОБА_9 зрозумів, що адвокат ОСОБА_7 просить в нього надати неправомірну вигоду для ОСОБА_8, не маючи наміру передавати неправомірну вигоду. 11.04.2025 він звернувся із заявою про вчинення злочину до правоохоронних органів.

У подальшому, на прохання ОСОБА_7 щодо надання неправомірної вигоди, 16.04.2025 о 10:28 год ОСОБА_9 із свого банківського рахунку через додаток «Приват24» перерахував на банківську картку ОСОБА_7 гроші в сумі 6030,15 грн (з комісією).

28.04.2025 ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що розгляд справи, який призначено на 29.04.2025, буде відкладено, він ознайомиться з матеріалами справи та повідомить про наступні дії.

08.05.2025 ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_9 та розповів про те, що він разом із суддею ОСОБА_8 ознайомився із матеріалами справи, суддя відклала засідання на 20.05.2025. Також, адвокат сказав, що до 20.05.2025 питання потрібно вирішити та на наступному тижні йому потрібно передати грошові кошти ОСОБА_7

13.05.2025 близько 11:54 год ОСОБА_9 зустрівся із ОСОБА_7 . Під час їх розмови, адвокат сказав, що ознайомився разом із суддею ОСОБА_8 зі справою, суддя сформувала негативну думку про ОСОБА_9, оскільки він перебував у автомобілі разом із чоловіком, якого вона притягувала до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Додав, що підготує відповідні документи, які свідчать про невинуватість ОСОБА_9, що не потрібно допускати до апеляційного оскарження, а також те, що ще є час для того, щоб ОСОБА_9 наперед надав гроші в сумі 1 300 доларів США, для подальшої передачі їх судді за закриття справи.

На запитання ОСОБА_9 щодо іншої справи, яка розглядається у Стрийському міськрайонному суді, адвокат відповів, що там інша тактика, там він не передаватиме неправомірну вигоду.

15.05.2025 о 12:17 год ОСОБА_9 зустрівся із ОСОБА_7 та повідомив його про те, що є рішення Стрийського міськрайонного суду про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. На це, адвокат відповів, що оскаржить постанову в апеляційному суді. Окрім того, ОСОБА_7 сказав, що для початку потрібно вирішити питання у Калуському міськрайонному суді, а не в апеляційній інстанції, додавши при цьому, що все вирішено і не потрібно писати апеляційних скарг.

На запитання ОСОБА_9, чи не буде проблем так як із Стрийським міськрайонним судом та що це завелика сума як за адвокатські послуги, ОСОБА_7 повідомив, що 20.05.2025 в Калуському міськрайонному суді буде рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, він дивився відео з суддею та мав розмову, запевнивши, що це питання вирішене з суддею. ОСОБА_9 погодився на передачу частини неправомірної в понеділок 19.05.2025 до початку розгляду справи в суді.

19.05.2025 о 12:10 год ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що гроші уже в нього та він готовий зустрітися, на що останній сказав, щоб ОСОБА_9 поспішив з передачею грошей, оскільки розгляд справи призначено на 20.05.2025.

У цей же день, близько 19:23 год ОСОБА_9 приїхав на автомобілі на АЗС «WOG» в с. Угринів, Калуське шосе, 2д, Івано-Франківського району Івано-Франківської області, де зустрівся із ОСОБА_7 . Під час зустрічі, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9, що йому необхідно приїхати до Калуського міськрайонного суду 20.05.2025 на 10 годину та почекати під судом.

У подальшому, близько 19:40 год ОСОБА_9 перерахував та передав гроші в розмірі 1 300 доларів США адвокату ОСОБА_7, а останній їх отримав. Далі, вони ще раз домовились зустрітись у місті Калуш Івано-Франківської області о 10 год 20.05.2025.

20.05.2025 об 11:44 год, після завершення судового засідання у справі в Калуському міськрайонному суді, ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що судове засідання завершилось, все буде добре, до кінця дня в нього на електронній пошті буде рішення у справі, пообіцяв зателефонувати після того, як у нього буде рішення.

При цьому, не маючи наміру передавати гроші судді ОСОБА_8, ОСОБА_7 отриманими коштами мав намір розпорядився на власний розсуд.

Як наслідок, рішенням судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_8, ОСОБА_9 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Детектив у клопотанні вказує, що ОСОБА_7 схилив ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди в сумі 1 500 доларів США особі, яка відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище - судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_8, за вчинення нею в інтересах ОСОБА_9 дій з використанням службового становища - прийняття судового рішення на його користь. При цьому, ОСОБА_9 надав ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 8 030,15 грн та 1 300 доларів США, що згідно з офіційним курсом становить 53 947,79 грн, на загальну суму 61 977,94 грн, однак діяння не було доведено до кінця у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 не мав наміру передавати неправомірну вигоду судді, тобто з причин, що не залежали від волі ОСОБА_9 . Отож, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, тобто у закінченому замаху на вчинення підбурення, шляхом умовляння, погроз, примусу особи до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням службового становища.

Окрім цього, детектив у клопотанні вказує, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в умовах воєнного стану.

Детектив вказує, що 30.05.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

Звернення із клопотанням, детектив обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме, що ОСОБА_7 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень. Покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з Івано-Франківської області, в якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контрою.

(2) Позиції учасників кримінального провадження

Прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави. Вказав, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 190 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування. Вказав, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а саме заявника ОСОБА_9 та суддю ОСОБА_8 .

Обвинувачений ОСОБА_7 заперечив щодо клопотання. Вказав, що його робота зводилася до надання правової допомоги особі. Він відчував певні провокації від заявника. Отримані гроші не є неправомірною вигодою, це лише адвокатський гонорар, який він відробляв. Будь-якого впливу на суддю він не здійснював. Він зацікавлений у найшвидшому та ефективному досудовому розслідуванні, адже вважає себе невинуватим, готовий з`являтися на всі виклики. На спростування його підозри він готовий надати детективу всі необхідні документи. Вважає, що необхідності обирати запобіжний захід немає. Просив врахувати його майновий стан.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час вирішення клопотання

За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя робить наступні висновки.

Розділ ІІ КПК визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).

Стаття 184 КПК визначає вимоги до змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів.

Згідно з положеннями статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (1), наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (2), недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (3).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено частиною першою статті 178 КПК.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно перевірити:

1)чи відповідає подане клопотання вимогам, визначеним у ст. 184 КПК?

2)чи є ОСОБА_7 підозрюваним?

3)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінальних правопорушень?

4)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК?

5)чи наявні інші обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК?

6)чи можливо застосувати запобіжний захід у вигляді застави та який розмір застави необхідно визначити?

7)чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

8)які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК, необхідно покласти на підозрюваного?

З огляду на це, слідчому судді необхідно дослідити окремо кожне із зазначених питань вище, за результатами чого прийняти відповідне рішення.

(3.1) Клопотання, подане старшим детективом, за погодженням з прокурором про застосування запобіжного заходу, відповідає вимогам, визначеним у ст. 184 КПК.

Клопотання подане в межах предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. Його зміст містить в загальних рисах усі необхідні відомості, що визначені п. 1-7 ч. 1 ст. 184 КПК.

Згідно з розпискою від 30.05.2025 (т.2 а.с.225) підозрюваному вручено копію клопотання про застосування запобіжного заходу з додатками на 224 арк.

Отож, виконано вимоги ч. 2 ст. 184 КПК, а саме копію клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надано ОСОБА_7 за три години до початку його розгляду.

До клопотання додано документи, визначені ч. 3 ст. 184 КПК.

(3.2) ОСОБА_7 має статус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.

Запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 276 КПК повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання (ч. 1 та ч. 2 ст. 278 КПК).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється, зокрема, Генеральним прокурором, його заступником в межах його повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 481 КПК Генеральний прокурор, його заступник може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу.

Відповідно до витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52025000000000196 досудове розслідування у ньому здійснюється за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 190 КК України.

30.05.2025 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 190 КК України. Воно підписане заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 30.05.2025 об 11:36 год воно вручено підозрюваному.

Отож, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 вручено в день його складення. Дотримані вимоги положення ст. 481 КПК та забезпечено гарантії адвокатської діяльності, передбачені п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

А тому, у відповідності до вимог ст. 42 КПК, ОСОБА_7 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

(3.3) ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 190 КК України.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.

Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства".

Отож, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.

Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_7 міг вчинити саме ці злочини). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

В цьому кримінальному провадженні йдеться про можливе вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 190 КК України.

Частина третя статті 369 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням службового становища.

Згідно з ч. 2 ст. 15 КК України замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.

Судді, є службовими особами, які займають відповідальне становище (пункт 2 примітки до ст. 368 КК України).

Частина третя статті 190 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене в умовах воєнного стану.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 190 КК України.

Окрім цього, для визначення можливості вчинення ОСОБА_7 вказаних кримінальних правопорушень слідчим суддею досліджено відомості, надані сторонами, зокрема:

- копію заяви ОСОБА_9 від 11.04.2025. Згідно з нею адвокат ОСОБА_7 та суддя ОСОБА_8 хочуть отримати від нього хабар 1 500 доларів за закриття справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. 10.04.2025 адвокат ОСОБА_7 сказав дати йому та судді хабар за не притягнення до відповідальності;

- копію витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, згідно з яким ОСОБА_7 є адвокатом, на підставі рішення Ради адвокатів Івано-Франківської області від 26.06.2012 № 37 ОСОБА_7 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_4;

- копію щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 ;

- копію витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень, згідно з яким 20.05.2025 суддею ОСОБА_8 прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення у справі № 345/1250/25;

- копію постанови від 20.05.2025 у справі № 345/1250/25;

- копію протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 11.04.2025. Свідок пояснив, що 06.03.2025 працівниками поліції на нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а 14.03.2025 ще один протокол, який потрапив на розгляд судді ОСОБА_8 . На судове засідання він не пішов, бо не мав адвоката. Йому порадили адвоката ОСОБА_7 . Під час розмови, адвокат повідомив, що у нього дуже хороші стосунки з суддею, схожі справи він розвалював та в них існує співпраця з цього питання. Адвокат сказав, що є два способи боротьби: перший - законний, а другий - вирішення питання. Другий варіант означав, що йому треба заплатити гроші, які включатимуть роботу адвоката та судді. Це складатиме орієнтовно 1 500 доларів США, а такі домовленості слід оформити договором про надання правової допомоги. Пізніше адвокат сказав дати йому 200 доларів як завдаток. Пізніше він перерахував на картку адвоката гроші в сумі 2000 грн;

- копію платіжної інструкції від 10.04.2025 на суму 2010,05 гривень, отримувач - ОСОБА_7 ;

- копію конверту з написом - «угода 1,500 $ угода 200 - аванс сьогодні НОМЕР_1 »;

- копію протоколу огляду від 11.04.2025 мобільного телефону Iphone, який належить ОСОБА_9 ;

- копію протоколу огляду від 15.04.2025 вмісту окремих веб-ресурсів у всесвітній мережі Інтернет;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 19.05.2025. Свідок вказав, що адвокат ОСОБА_7 по телефону повідомив його, що він разом із суддею ОСОБА_8 ознайомився із матеріалами справи, а саме відеозаписами. Також, адвокат сказав, що до 20.05.2025 потрібно вирішити питання. Потім він зустрівся з адвокатом, під час якої останній сказав надати йому гроші в сумі 1 300 доларів США для подальшої передачі, щоб адміністративна справа була закрита. З відповіді адвоката він зрозумів, що в нього в суді все домовлено. Далі, з відповіді адвоката, він зрозумів, що гроші в сумі 1 300 доларів США, йому потрібно передати судді ОСОБА_8 і про це він з нею вже домовився під час попередньої зустрічі. 19.05.2025 під час зустрічі між ним та адвокатом, заявник передав 1 300 доларів США, які йому попередньо були вручені працівниками поліції. Адвокат взяв гроші та запевнив, що передасть їх кому треба. З його слів він зрозумів, що гроші він передасть судді. Далі вони домовилися зустрітися 20.05.2025 біля будівлі суду;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 26.05.2025. Свідок вказав, що 20.05.2025 йому зателефонував адвокат ОСОБА_7 та пообіцяв, що позитивне рішення суду буде в нього на електронній пошті, яке до кінця дня він надішле. 22.05.2025 адвокат надіслав рішення суду, яким його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також, свідок уточнив, що ніяких договорів про надання правової допомоги вони з адвокатом не укладали, про необхідність укладання такої угоди адвокат йому не повідомляв, все відбувалося в усній домовленості;

- копію протоколу про хід проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтроль особи від 14.05.2025. Ним зафіксовано телефонну розмову між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 08.05.2025. У розмові адвокат каже - «на 20-те травня вона відклала, до 20-того травня треба щось нам вирішити, ну я не знаю, що я буду робити, я буду писати клопотання про закриття». У розмові 13.05.2025 між ними, ОСОБА_9 запитав у адвоката чи домовився він з суддею. На це, ОСОБА_7 відповів - «ну можна вважати, що так … а по грошах, ну так як я казав, полтуруху, ти дав двісті»;

- копію протоколу про хід проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтроль особи від 14.05.2025;

- копію протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 19.05.2025 з додатками - копії грошових коштів на 4 аркушах. Згідно з ним оглянуто грошові кошти в сумі 1 300 доларів США, після їх огляду та ідентифікації, вручено ОСОБА_9 для подальшого використання їх під час проведення спеціального слідчого експерименту та імітування обстановки злочину з підтвердження фактичних даних про вимагання та одержання неправомірної вигоди ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;

- копію протоколу про результати проведення контролю за вчиненням злочину від 17.04.2025. Згідно з ним до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, на умовах конфіденційного співробітництва було залучено ОСОБА_9, якого попереджено про заборону провокувати ОСОБА_7 на вчинення злочину;

- копію платіжної інструкції від 16.04.2025 на суму 6030,15 гривень, отримувач - ОСОБА_7 ;

- копію протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 21.05.2025. Згідно з ним, 19.05.2025 ОСОБА_9 взяв попередньо оглянуті гроші та відправився на зустріч з адвокатом. ОСОБА_7 присів в автомобіль ОСОБА_9 на переднє пасажирське сидіння, ОСОБА_9 дістав гроші, перерахував їх та передав ОСОБА_7 1 300 доларів США. Останній їх забрав та вийшов з автомобіля;

- копію протоколу про хід проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтроль особи від 16.05.2025. Під час розмови, яка відбулася 15.05.2025 ОСОБА_9 запитав ОСОБА_7 чи домовився він з суддею. Адвокат уникнув відповіді на це запитання - «дивись, ти мені таких питань можеш не задавати», але далі додав, що до 20-го числа вони будуть мати рішення, він все зробив, аби було все про що він його запитує. Також, у розмові ОСОБА_7 ствердно сказав - «це питання вирішено, да, з суддею…»;

- копію протоколу про хід проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтроль особи від 21.05.2025;

- копію протоколу про хід проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтроль особи від 21.05.2025. Ним зафіксовано розмову 20.05.2025 між адвокатом ОСОБА_7 та суддею ОСОБА_8 у кабінеті судді;

- копію протоколу про хід проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 21.05.2025;

- копію протоколу обшуку від 23.05.2025 у помешканні, яке знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_7 . Під час обшуку адвокат добровільно видав грошові кошти передані ОСОБА_9 . Додаток до протоколу - опис речей і документів, вилучених 23.05.2025 в ході обшуку;

- копію протоколу обшуку від 23.05.2025 за місцем проживання адвоката ОСОБА_7 та додаток до протоколу - опис речей і документів, вилучених 23.05.2025 в ході обшуку;

- копію протоколу обшуку від 23.05.2025 в автомобілі TOYOTA CAMRY та додаток до протоколу - опис вилучених документів та тимчасово вилучених речей;

- копії інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.

В контексті обґрунтованості підозри слідчий суддя також бере до уваги надані підозрюваним пояснення та відомості під час судового засідання. При цьому, перевірка наявності провокації злочину, про яку зазначив ОСОБА_7, має здійснюватися під час судового провадження на підставі дослідження та оцінки всіх доказів. З наявних матеріалів не вбачається очевидних ознак провокації. Доводи сторони захисту щодо невагомості зібраних доказів внаслідок порушень закону при проведенні слідчих дій слідчий суддя відхиляє, оскільки очевидних ознак недопустимості докази сторони обвинувачення не містять, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, їх визнання недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.

З урахуванням досліджених документів, слідчий суддя доходить висновку, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 вказаних кримінальних правопорушень.

Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування стосовно нього запобіжного заходу.

(3.4) Слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків вчинення підозрюваним дій, визначених статтею 177 КПК.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та суду (1); знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (2); незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (3).

1. Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7, суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.

ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 190 КК України.

Санкція ч. 3 ст. 369 КК України відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Злочин, передбачений ч. 3 ст. 190 КК України є нетяжким та карається штрафом від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_7 у сукупності з іншими обставинами.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 з терміном його дії до 18.05.2026. Згідно з доданими стороною обвинувачення доказами, за один рік (з 01.01.2024 по 31.12.2024) ОСОБА_7 отримав офіційний дохід у сумі 171 927,38 грн.

ОСОБА_7 володіє 1/2 частки у праві власності на квартиру загальною площею 92,7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/7 частки у праві власності на квартиру загальною площею 68 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, у власності ОСОБА_7 перебуває комора за № 128 загальною площею 2.3 кв.м, що розташована за адресою:

АДРЕСА_3, земельна ділянка площею 0,0817 га за кадастровим номером 2624882901:01:001:0052. Також, ОСОБА_7 є власником легкового автомобіля TOYOTA CAMRY, 2013 року випуску.

Зазначені обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися з огляду на покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих правопорушень. При цьому, за ст. 369 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК України не передбачено (статті 69, 75 КК України). Наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон та майновий стан підозрюваного свідчать про реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Доводи підозрюваного про відсутність такого ризику та обіцянка належної процесуальної поведінки не спростовують наведених вище висновків слідчого судді.

2. У засіданні не встановлено, що існує ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

У своєму клопотанні детектив обґрунтовує це ризик тим, що підозрюваний імовірно може мати зв`язки у правоохоронних і судових органах, існує ризик приховування або спотворення документів, які ще не були вилучені у ході слідства, зокрема судової справи у справі № 345/1250/25, які можуть бути доказами у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя зважає на те, що у матеріалах, які долучені до клопотання вже є частина документів зі справи № 345/1250/25 - постанова суду, конверти, повістки, протокол про адміністративне правопорушення тощо.

З доводів прокурора є незрозумілим, які ще документи у справі № 345/1250/25 не вилучені органом досудового розслідування та є ризик їх приховування або спотворення.

Слідчий суддя виходить з того, що ця справа перебуває у провадженні судді, яка не є підозрюваною у цьому кримінальному провадженні.

А тому, твердження детектива, що підозрюваний ОСОБА_7 має зв`язки, які допоможуть йому у доступі до матеріалів справи, які зберігаються в суді є необґрунтованими.

3. У засіданні встановлено, що існує ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Згідно з пред`явленою підозрою, ОСОБА_7 вчинив підбурення ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 .

В межах цього кримінального провадження неодноразово допитувався заявник ОСОБА_9 .

Дослідження протоколів допиту цього свідка свідчить, що його показання мають важливе значення для цього кримінального провадження. А в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, не будучи обмеженим у спілкуванні з ним, ОСОБА_7 може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки із іншими особами, впливати на вказаного свідка у різних формах (умовляння, підкуп тощо) з метою його спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які йому відомі. На даний момент, підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допитів свідка, а тому, підозрюваний знатиме не лише повні його дані, а й зміст наданих ним свідчень.

Окрім ОСОБА_9, не менш важливі є й показання судді ОСОБА_8 щодо відомих їй обставин, що мають значення для цього кримінального провадження. Як убачається з матеріалів доданих до клопотання, між підозрюваним та суддею відбувалося спілкування в межах розгляду адміністративної справи.

Тож, суддя ОСОБА_8 з достатньою вірогідністю буде допитуватися в якості свідка надалі, щодо якої, у свою чергу, ОСОБА_7 з метою уникнення ним кримінальної відповідальності може вживати заходів для спотворення змісту та обсягу її показань.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених ст. 177 КПК, а саме - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Отож, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

(3.5) Слідчим суддею враховуються обставини, на підставі наданих сторонами матеріалів.

При вирішенні питання про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності наступні обставини:

-надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 190 КК України;

-злочин за ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7, відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-станом на день вирішення клопотання ОСОБА_7 виповнилося 43 роки. Будь-які відомості, що на цей час він має захворювання відсутні;

- ОСОБА_7 працює адвокатом, має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

-майновий стан підозрюваного можна охарактеризувати як забезпечений;

-відомості про те, що ОСОБА_7 був раніше судимий відсутні;

-відомостей щодо застосування раніше до підозрюваного запобіжних заходів чи наявність повідомлення йому про підозру про вчинення іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;

-згідно з поданими матеріалами клопотання предметом злочину були грошові кошти у сумі 8 030,15 гривень та 1 300 доларів США. Докази, якими обґрунтовуються ця обставина є вагомими.

(3.6) Чи можливо застосувати запобіжний захід у вигляді застави та який розмір застави необхідно визначити ОСОБА_7 .

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК).

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Зазначений розмір застави не є завідомо непомірним з огляду на майнове становище підозрюваного та предмету злочину.

Слідчий суддя враховує тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_7 . В даному випадку кримінальне провадження здійснюється не лише в контексті вчинення загально-кримінального злочину, мова йде ще й про корупційний злочин, вчинений ОСОБА_7 як адвокатом. До такої посади ставляться підвищенні вимоги стосовно їх професійної діяльності та, серед іншого, ведення способу життя.

Відповідно до статей 7 та 12 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 у своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству. Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Як вже було встановлено, за один рік (з 01.01.2024 по 31.12.2024) ОСОБА_7 отримав офіційний дохід у сумі 171 927,38 грн. Він володіє 1/2 частки у праві власності на квартиру загальною площею 92,7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/7 частки у праві власності на квартиру загальною площею 68 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Також, у власності ОСОБА_7 перебуває комора за № 128 загальною площею 2.3 кв.м, що розташована за адресою:

АДРЕСА_3, земельна ділянка площею 0,0817 га за кадастровим номером 2624882901:01:001:0052. Також, ОСОБА_7 є власником легкового автомобіля TOYOTA CAMRY, 2013 року випуску.

Окрім цього, слідчий суддя враховує реальність та ймовірність реалізації підозрюваним встановлених раніше ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Оцінка вказаних обставин свідчить про те, що підозрюваному можливо обрати запобіжний захід у вигляді застави, яка має бути достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. На переконання слідчого судді, такій меті цілком може відповідати застава в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.

Саме такий розмір є співрозмірним з майновим станом підозрюваного. Він є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

(3.7) На думку слідчого судді, застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, встановленим у пункті 3.4 цієї ухвали.

В світлі конкретних обставин цієї справи слідчий суддя вважає, що достатнім та дієвим стане запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК. Застосування цього запобіжного заходу забезпечить мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

Водночас, менш суворий запобіжний захід, ніж застава, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження.

Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінальних правопорушень, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного.

(3.8) Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

У зв`язку з застосуванням до ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у вигляді застави та встановлення ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні, а саме:

-прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;

-не відлучатися з Івано-Франківської області, в якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Такі обов`язки за своїм характером не є занадто обтяжливими для ОСОБА_7 .

Вони покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК).

Водночас, обов`язки, передбачені п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК покладаються на підозрюваного залежно від стадії кримінального провадження.

Слідчий суддя звертає увагу, що згідно зі ст. 198 КПК висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

1. Клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави задовольнити.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

3. Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 .

4. Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки.

5. Покласти на підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

-прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою (залежно від стадії кримінального провадження);

-не відлучатися з Івано-Франківської області, в якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);

-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (залежно від стадії кримінального провадження);

-утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

6. Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці.

7. Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

8. Про прийняте рішення повідомити Раду адвокатів Івано-Франківської області.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1