- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/4112/25
Провадження № 1?кс/991/4147/25
У Х В А Л А
30 травня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3
представників третьої особи, щодо майна якої вирішується питання, ОСОБА_4 та ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52024000000000090 від 23.02.2024,
клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про арешт майна,
в с т а н о в и в:
08.05.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000090 від 23.02.2024.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.05.2025 указане клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
Обґрунтування клопотання
У клопотанні прокурор зазначив про те, що Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000090 від 23.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме за обставинами вчинення посадовими особами з числа державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - ДП «Ліси України) за попередньою змовою з представниками товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово?промислова група «Альфа» (далі - ТОВ «ТПГ «Альфа») та товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест енерго трейдінг» (далі - ТОВ «Інвест енерго трейдінг») розтрати грошових коштів державного підприємства в особливо великому розмірі (у сумі щонайменше 10 767 480,38 грн) шляхом укладання договорів на постачання палива та підвищення ціни у ході укладення додаткових угод.
06.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.04.2025 проведено обшук за місцем фактичного розташування ТОВ «Альфа» (за адресою: м. Харків, вул. Сковороди Григорія, 32, корп. 3, оф. 510, під час якого вилучено ноутбук марки «Lenovo», s/n PFOXTTMN із зарядним пристроєм, ноутбук марки «Acer», s/n LXRPROC0071352 B8CB1601, блокнот рожевого кольору та 2 аркуші паперу рукописного тексту з чорновими записами.
Під час проведення вказаної слідчої дії доступу до ноутбуку «Lenovo» був обмежений системою логічного захисту, а ноутбук «Acer» був зі зламаним і непрацюючим монітором, однак міг зберегти внутрішню пам`ять у справному стані. Згаданий блокнот та аркуші рукописного тексту вилучено на єдиному робочому місці та шафі відповідно у приміщенні за місцем реєстрації та фактичного розташування ТОВ «ТПГ «Альфа».
Постановою детектива від 07.05.2025 вилучені під час обшуку речі і документи визнані речовими доказами.
Постановою детектива від 07.05.2025 призначено судову комп`ютерно?технічну експертизу вказаних ноутбуків.
З урахуванням наведеного, з метою забезпечення збереження речового доказу прокурор прохав накласти арешт на згадане майно.
Позиція учасників справи
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 клопотання підтримав з мотивів, що у ньому наведені.
Водночас, 26.05.2025 прокурор ОСОБА_6 подав слідчому судді заяву, у якій зазначив, що на даний час в органу досудового розслідування відпала необхідність в арешті ноутбуків. Водночас прохав накласти арешт на вилучені блокнот та аркуші паперу з метою збереження речових доказів.
Представники власників майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були присутні у судовому засіданні 15.05.2025, яке за їх клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи відкладено. Втім, у наступні судові засідання представники власники майна не прибули, подавши слідчому судді заяву про розгляд клопотання у їх відсутність.
За таких обставин та відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України слідчий суддя вважав за можливе розглянути клопотання прокурора у відсутність осіб, які не прибули.
Мотиви слідчого судді
Дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Релевантні джерела права
У силу ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається з клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального провадження, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Нормою ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально?правового характеру щодо юридичної особи; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь?якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь?якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.
Отже, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного у конкретному кримінальному провадженні, слідчий суддя, враховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно, про арешт якого ставиться питання, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.
Щодо строку звернення з клопотанням
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З матеріалів судової справи слідує, що 06.05.2024 детективами НАБ України на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем знаходження ТОВ «ТПГ «Альфа» і 08.05.2025 направлено до суду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна з додатками.
Отже, клопотання прокурора про арешт майна подано у визначений абз. 2 ст. 5 ст. 171 КПК України строк.
Щодо правових підстав для арешту майна
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000090 від 23.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, зокрема за обставинами вчинення посадовими особами з числа ДП «Ліси України за попередньою змовою представниками ТОВ «ТПГ «Альфа» та ТОВ «Інвест енерго трейдінг» розтрати грошових коштів державного підприємства в особливо великому розмірі (у сумі щонайменше 10 767 480,38 грн) шляхом укладання договорів на постачання палива та підвищення ціни у ході укладення додаткових угод.
Зокрема, згідно з версією органу досудового розслідування посадовими особами ДП «Ліси України» оприлюднено на веб?сайті «Prozorro» низку оголошень про проведення відкритих торгів на закупівлю пального. Під час їх проведення, представники ТОВ «ТПГ «Альфа» та ТОВ «Інвест енерго трейдінг», з метою забезпечення власної перемоги, надали пропозиції з вартістю пального значно нижчою від ринкової.
Таким чином ТОВ «ТПГ «Альфа» та ТОВ «Інвест енерго трейдінг» отримали перемогу у відкритих торгах та уклали з ДП «Ліси України» низку договорів на постачання палива за ціною значно нижчою від ринкової.
У подальшому для забезпечення отримання надприбутків та надання частини з них у якості неправомірної вигоди керівництву ДП «Ліси України» між вказаними суб'єктами господарювання протягом декількох місяців після підписання договорів, було безпідставно укладено по 3-4 збиткові додаткові угоди, якими фактично збільшено ціну за 1 літр пального на 30% від договірної.
Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Результатом вказаних протиправних дій стало безпідставне збільшення суми договорів між ДП «Ліси України» як покупцем та ТОВ «ТПГ «Альфа» і ТОВ «Інвест енерго трейдінг» як постачальниками. Це призвело до повного нівелювання результатів тендерної закупівлі.
Внесення зазначених змін до умов договору про постачання пального шляхом укладення численних додаткових угод, відбулося з порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), що свідчить про їх недійсність.
Відповідно до частини четвертої ст. 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов?язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Таким чином ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору .Додаткові угоди укладені у порушення вказаних умов визнаються недопустимими, а кошти додатково сплачені на виконання таких угод визнаються такими, що безпідставно сплачені (розтрачені).
У разі укладання таких додаткових угод не досягається мета Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
На час укладення договору постачальники, достовірно знаючи про ціну пального на ринку, умисно, з метою перемоги в торгах занизив тендерну пропозицію та в подальшому уклали договори про постачання палива. Тим самим постачальники виразили своє волевиявлення щодо постачання пального по вказаній ціні. ТОВ «ТПГ «Альфа» і ТОВ «Інвест енерго трейдінг» не скористалось правом відмовитись від укладення договорів, маючи на меті подальше укладення незаконних додаткових угод, що порушує інтереси держави.
Порушення законодавства про публічні закупівлі під час укладення додаткових угод про збільшення ціни товару після укладення договору про закупівлю не сприяє раціональному та ефективному використанню державних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.
Спеціалістом з питань дослідження документів бухгалтерського та податкового обліку; з питань товарознавства, визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів проведено дослідження щодо встановлення ринкової вартості дизельного палива та перевитрати державних коштів при укладанні ряду описаних договорів. У ході дослідження встановлено, що перевитрата державних коштів при виконання договору з ТОВ «ТПГ «Альфа» від 11.05.2023 № 11 - 2/05.2023-з становить 2 982 303,75 грн з ПДВ; від 11.05.2023 № 11-4/05.2023-з становить 402 813,64 грн з ПДВ; від 11.05.2023 № 11 - 3/05.2023-з становить 1 744 729,32 грн з ПДВ.
Перевитрата державних коштів при виконання договору з ТОВ «Інвест енерго трейдінг» від 10.05.2023 № 10 - 1/05.2023-з становить 2 326 216,15 грн з ПДВ; від 10.05.2023 № 10 - 2/05.2023-з становить 1 375 139,21 грн з ПДВ; від 10.05.2023 № 10 - 3/05.2023-з становить 1 936 278,41 грн з ПДВ.
Загальна перевитрата державних коштів при виконанні вказаних договорів документально підтверджується спеціалістом на суму 10 767 480,38 грн з ПДВ.
Викладені у клопотанні та у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань фабула кримінального провадження у сукупності із наданими прокурором матеріалами, зокрема даними, які містяться у: протоколах оглядів від 12.03.2024, від 21.10.2024 від 13.01.2025, від 14.01.2025 від 15.01.2025, від 17.01.2025, від 20.01.2025, довідці спеціаліста № 321 за результатами проведення економічного дослідження від 31.01.2025, - свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, яке розслідується.
Тому слідчий суддя вважає доведеним наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Щодо можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.04.2025 (у справі № 991/3670/25) надано дозвіл на проведення обшуку за місцем реєстрації та фактичного розташування ТОВ «Торгово?промислова група «Альфа» з метою відшукання, у тому числі чорнових записів, засобів зв`язку (мобільних терміналів систем зв`язку), які містять відомості про обставини та передумови підписання договорів на постачання палива та додаткових угод до них, а також обговорення між фігурантами кримінального провадження щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з протоколом проведення зазначеного обшуку від 06.05.2025 (за адресою: м. Харків, вул. Г. Сковороди буд. 32, корп. 3, оф. 510) виявлені ноутбук марки «Lenovo», s/n PFOXTTMN із зарядним пристроєм, ноутбук марки «Acer», s/n LXRPROC0071352 B8CB1601, блокнот рожевого кольору та 2 аркуші паперу рукописного тексту з чорновими записами. А саме, на робочому місці виявлено блокнот з чорновими записами, зокрема на аркуші 26 березня виявлено запис, пов`язаний з постачанням палива, чорнові записи на 2?х арк також виявлені в шафі, які вилучено.
Постановою детектива НАБ України ОСОБА_3 від 07.05.2025 вилучені речі і документи визнані речовими доказами. Зокрема, оглядом від 07.05.2025 блокноту та 2 аркушів паперу з рукописним текстом з чорновими записами встановлено, що у них містяться інформація щодо діяльності ТОВ «ТПГ «Альфа», тобто інформація, яка має значення для кримінального провадження та відповідає визначеним у ст. 98 КПК України критеріям.
З огляду на викладене, ураховуючи норми ч. 3 ст. 170 КПК України, якими передбачено можливість арешту майна, якщо воно відповідає визначеним у ст. 98 цього Кодексу критеріям, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор у клопотанні довів необхідність арешту блокноту та аркушів з чорновими записами з метою забезпечення збереження речового доказу.
Водночас, ураховуючи позицію прокурора про те, що у необхідності арешту вилучених ноутбуків відпала потреба, слідчий суддя не вбачає підстав вирішувати питання щодо обтяження цього майна заходом забезпечення кримінального провадження.
З урахуванням наведеного слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170?173 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - задовольнити частково.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 06.05.2025 під час проведення обшуку за місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Альфа» за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 32, корп. 3, оф. 510, а саме на:
- блокнот рожевого кольору та 2 аркуші паперу рукописного тексту з чорновими записами.
У задоволенні клопотання у частині накладення арешту на ноутбук марки «Lenovo», s/n PFOXTTMN із зарядним пристроєм та ноутбук марки «Acer», s/n LXRPROC0071352 B8CB1601 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1