- Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.
Справа № 991/10457/20
Номер провадження 1-кп/991/90/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2025 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисника адвоката ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід колегії суддів у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000080 від 28 січня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьк, є громадянином України, не працює, одружений, має вищу освіту, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 209 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
1.2. 03 червня 2025 року до суду надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід колегії суддів у цьому кримінальному провадженні.
В обґрунтування поданої заяви обвинувачений зазначив, що 20 травня 2025 року колегія суддів відхилила клопотання його захисника - адвоката ОСОБА_7 про перерву у судовому засіданні у зв`язку з його відсутністю в режимі відеоконференції через технічні причини та продовжила допит свідка сторони обвинувачення ОСОБА_9 в судовому засіданні без його участі. Ба більше, виходячи із висловлювань головуючого судді в судовому засіданні, така відмова пов`язана також з тим, що він перебуває на тимчасово окупованій території України. Разом з цим, головуючий заборонив залишити зал судового засідання його захиснику.
На переконання обвинуваченого, такі дії колегії суддів фундаментально та істотно порушили його конституційні, конвенційні та процесуальні права, зокрема брати участь у судовому засіданні, у тому числі під час допиту свідка сторони обвинувачення та подавати свої заперечення та зауваження щодо питань прокурора, а також загальні засади кримінального провадження: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, змагальність сторін та рівність сторін кримінального провадження, безпосередність дослідження показань свідка за його участі. Відтак, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, зазначене вказує на обставини, які викликають сумнів у неупередженості суду.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтримав свою заяву про відвід колегії суддів із наведених у ній мотивів. Вказував, що не за своїм бажанням і волею він опинився на окупованій території та не мав можливості звідти виїхати. Після чого, зауважив, що і до 24 лютого 2022 року він проживав за тією ж самою адресою, за якою проживає і зараз.
2.2. Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заяви про відвід та зазначив, що жодних обставин, які б викликали сумнів у неупередженості складу суду, викладено не було. Фактично обвинувачений у поданій заяві виявляє незгоду з приводу прийнятого судом процесуального рішення.
2.3. Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 повністю підтримав заяву обвинуваченого та просив задовольнити її. На його думку, суд, продовживши допит свідка ОСОБА_9 без участі обвинуваченого ОСОБА_6, фактично порушив баланс між правами сторін щодо змагальності та рівності, а також права обвинуваченого на захист. При цьому зазначив, що згідно з матеріалами кримінального провадження суд визначив резервні дати та час допиту цього свідка на 23 та 26 червня 2025 року, отже допит свідка міг і мав бути відкладений на ці дати.
ІІІ. Мотиви суду
3.1. Дослідивши заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід, заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, суд дійшов таких висновків.
3.2. Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Правовий інститут відводу є механізмом, який забезпечує гарантію розгляду та вирішення справи незалежним і неупередженим судом, яка передбачена ч. 1 ст. 21 КПК України.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді (колегії суддів) відвід, який повинен бути вмотивованим відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді (колегії суддів), передбачений статтями 75, 76 КПК України.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення у справі «Білуха проти України»). При цьому, при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).
3.3. На думку обвинуваченого ОСОБА_6, допит свідка сторони обвинувачення ОСОБА_9 без його участі в судовому засіданні, є проявом упередженості колегії суддів. Втім, суд зауважує, що таке продовження стало наслідком вирішення колегією суддів процесуальних питань щодо оптимізації судового розгляду та забезпечення розгляду справи у розумний строк, що вочевидь не може свідчити про упередженість суду.
Так, за клопотанням сторони обвинувачення, відповідно до ухвали суду від 01квітня 2025 року про надання міжнародної правової допомоги компетентними органами Сполучених Штатів Америки було заплановано проведення допиту свідка ОСОБА_9 в режимі відеоконференції на 20 травня 2025 року о 20 год. 00 хв. Про дату та час судового засідання учасники кримінального провадження повідомлялися завчасно. Разом з тим, після початку допиту цього свідка було зафіксовано переривання зв`язку з обвинуваченим ОСОБА_6, а саме: з 20:15:21 по 20:17:08, потім знову з 20:26:48 по 20:33:25. Протягом зазначеного періоду часу секретар судового засідання 11 разів направляв обвинуваченому запит на підключення через систему «Електронний суд», проте ОСОБА_6 на зв`язок так і не вийшов. У зв`язку з цим, за наслідками наради головуючий оголосила, що зараз буде надано можливість прокурору поставити всі свої питання, оскільки організована міжнародна правова допомога із далекою країною, обвинувачений зареєстрований у Електронному суді і має можливість ознайомитись із відео та звукозаписом цього допиту (час 20:34:21 технічного запису судового засідання від 20 травня 2025 року). Однак, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду з проханням оголосити перерву у зв`язку з технічною неможливістю обвинуваченого продовжувати брати участь у судовому засідання у режимі відеоконференції. Ухвалою, постановленою в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 371 КПК України, - без виходу до нарадчої кімнати, судом було відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 та роз`яснено мотиви ухваленого рішення (час 20:37:47 технічного запису судового засідання від 20 травня 2025 року). Зокрема, головуючий суддя вкотре наголосила, що зараз буде здійснюватися виключно прямий допит, а тому ставити свої питання буде лише прокурор. Поряд з цим, можливість поставити питання у порядку перехресного допиту буде надана також стороні захисту. Ба більше, сторона захисту буде ознайомлена з відповідями свідка на питання прокурора і зможе поставити свої питання.
Відтак, колегія суддів констатує, що фактично доводи заяви про відвід ґрунтуються виключно на незгоді обвинуваченого із рішенням колегії щодо порядку проведення судового засідання.
За чинним КПК України свідки допитуються за правилами прямого та перехресного допиту. При цьому прямий допит проводить саме та сторона, яка викликала свідка, тобто, свідка обвинувачення першим допитує прокурор, а свідка захисту - захисник, обвинувачений (ст. 352 КПК України).
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про доцільність проведення прямого допиту свідка сторони обвинувачення ОСОБА_9 з огляду на те, що він (1) прибув у судове засідання, (2) відповідно до ч. 1 ст. 352 КПК України не було встановлено перешкод для його допиту та (3) суд повідомив, що у судовому засіданні буде оголошено перерву для організації перехресного допиту свідка. У той же час, право обвинуваченого та його захисника перевірити показання цього свідка, поставити свої питання у порядку перехресного допиту буде реалізовано шляхом його проведення у судовому засіданні, призначеному на 03 червня 2025 року.
Така позиція суду повністю узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини (далі за текстом, ЄСПЛ), який наголошує на тому, що перехресний допит є важливою гарантією справедливого судового розгляду, особливо для обвинуваченого. Наприклад, у рішеннях у справі «Жуковський проти України» від 03 березня 2011 року, в справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів» від 23 квітня 1997 року, в справі «Люді проти Швейцарії» від 15 червня 1992 року, в справі «Доорсон проти Нідерландів» від 26 березня 1996 року, в справі «Корнєв і Карпенко проти України» від 21 жовтня 2010 року. Так, у рішенні «Жуковський проти України» (§ 40, 41) ЄСПЛ констатує, що «всі докази мають зазвичай надаватися у відкритому судовому засіданні в присутності підсудного з метою забезпечення змагальних дебатів за загальним правилом пункт 1 і підпункт d пункту 3 статті 6 Конвенції вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечувати показання свідка обвинувачення і допитати його під час надання останнім своїх показань або пізніше». У справі «Люді проти Швейцарії» (§ 47) ЄСПЛ стверджує, що «згідно з відповідними прецедентними рішеннями Суду, всі докази мають, як правило, подаватися у присутності обвинуваченого на відкритому слуханні і бути відкритими для спростування з боку іншої сторони. Є винятки з цього правила, але вони не мають порушувати права сторони захисту; за загальним правилом пункти 3 (d) та 1 статті 6 вимагають надання підсудному належної і достатньої можливості спростування і допиту свідка сторони обвинувачення або під час подання ним свідчень, або на пізнішому етапі». Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, зокрема, рішення в справі «Доорсон проти Нідерландів» (§ 76), засудження не може ґрунтуватися виключно чи вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити. У справі «Корнєв і Карпенко проти України» (§ 55) ЄСПЛ зазначає, що «якщо засудження виключно або вирішальною мірою ґрунтується на показаннях особи, допитати яку чи домогтися допиту якої підсудний не мав можливості ані під час досудового розслідування, ані під час судового розгляду, права захисту виявляються обмеженими тією мірою, що є несумісною з гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції».
Отже, з огляду на (1) заплановане продовження допиту свідка ОСОБА_9 у судовому засіданні, призначеному на 03 червня 2025 року о 20 год. 00 хв., (2) можливість ознайомитись зі звукозаписом допиту свідка стороною обвинувачення право обвинуваченого ОСОБА_6 на захист та перехресний допит не було порушено.
Ба більше обізнаність обвинуваченого про події, які відбувались після переривання зв`язку з останнім, що вбачається зі змісту заяви про відвід, свідчить про його бажання та можливості отримати інформацію про хід прямого допиту свідка, який відбувся 20 травня 2025 року.
3.4. Крім того, одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Інститут відводу у кримінальному процесі є механізмом, який забезпечує реалізацію права особи на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз`яснення мотивів його ухвалення.
Незгода з судовим рішенням має втілюватися у його апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти такого рішення до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Отже, незгода учасника кримінального провадження із судовим рішенням не може бути витлумачена як прояв упередженості суду, а тому не може бути підставою для його відводу. За таких обставин, відсутні підстави для задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід колегії суддів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000080 від 28 січня 2020 року, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3