- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/1013/23
Провадження 1-кп/991/19/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
захисників ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,
представника потерпілого ОСОБА_22,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду заяву захисника ОСОБА_16 про відвід колегії суддів
у кримінальному провадженні № 52017000000000592 від 05 вересня 2017 року,
установив:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000592 від 05 вересня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
У судовому засіданні 03 червня 2025 року захисником ОСОБА_16 усно заявлено відвід колегії суддів з підстав, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Захисник мотивував тим, що: (1) колегія суддів ознайомилась з матеріалами кримінального провадження, які ще не досліджувались та не оголошувались прокурором. Тобто, головуючим фактично порушено принцип безпосередності дослідження документів у кримінальному провадженні; (2) суд не надає стороні захисту можливості надати пояснення, міркування, подавати клопотання усні та письмові після дослідження доказів, на що сторона захисту має право, у тому числі і щодо визнання доказів очевидно недопустимими; (3) судом порушено встановлений порядок дослідження доказів у цьому провадженні.
Прокурор ОСОБА_5 вважала, що відсутні підстави для задоволення заяви про відвід, оскільки захисником не наведено жодних вагомих обставин, які б свідчили про упередженість колегії суддів.
Представник потерпілого ОСОБА_22 заяву захисника про відвід колегії суддів не підтримав.
Інші учасники кримінального провадження з боку сторони захисту не заперечували щодо задоволення заяви захисника про відвід колегії суддів.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. 75 КПК України. Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно із ч. 3, 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Захисник заявив відвід колегії суддів після початку судового розгляду з підстав, які, на його думку, виникли на стадії дослідження документів у порядку ч. 1 ст. 358 КПК України.
За нормою ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Тобто відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (ч. 1 ст. 81 КПК України).
Отже, суд має визначити, чи є наведені захисником факти такими, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо неупередженості колегії суддів.
Доводи захисника на обгрунтування заяви про відвід фактично зводяться до незгоди із прийнятим судом у судовому засіданні 03 червня 2025 року рішенням щодо обсягу документів, які слід оголосити прокурору, після чого заслухати позиції стороною захисту щодо цих документів, та порядку ведення судового провадження.
Так, наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.
Так, за матеріалами справи встановлено, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11 липня 2024 року призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні № 52017000000000592 від 05 вересня 2017 року (т. 16 а.с. 69-78).
У судовому засіданні 25 лютого 2025 року колегія суддів на виконання вимог ч. 2 ст. 349 КПК України визначила обсяг та порядок дослідження доказів, а саме: дослідити усі матеріали кримінального провадження у такому порядку: 1) дослідження письмових і речових доказів сторони обвинувачення; 2) дослідження доказів сторони захисту; 3) допит свідків сторони обвинувачення; 4) допит свідків сторони захисту; 5) вирішення питань щодо цивільного позову; 6) допит обвинувачених, у разі виявлення ними бажання. Допит експертів, у разі необхідності, одночасно з дослідженням висновку експертів. Водночас, колегією суддів враховано зауваження захисників ОСОБА_21 та ОСОБА_19 та визначено, що задля забезпечення належного дослідження доказів (документів), враховуючи обставини кримінальних правопорушень, які викладені в обвинувальному акті, доцільним буде оголошення прокурором блоку/пакету документів, які стосуються певних (пов`язаних між собою) обставин, а потім щодо цього пакету доказів (документів) висловлюється сторона захисту. Зазначені обставини підтверджуються журналом та записом судового засідання від 25 лютого 2025 року.
У судовому засіданні 08 квітня 2025 року прокурором оголошено перший том матеріалів кримінального провадження № 52017000000000592 від 05 вересня 2017 року, який містив, серед іншого, процесуальні документи, що стосуються внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування, участі потерпілого.
Продовження судового розгляду призначалось на 15 квітня та 13, 20 травня 2025 року, із яких відбулося лише одне судове засідання, у інших випадках оголошена перерва у зв`язку з неявкою представників сторони захисту.
У судовому засіданні 03 червня 2025 року представники сторони захисту завершили свій виступ щодо документів першого тому матеріалів кримінального провадження, та прокурор продовжила оголошення матеріалів кримінального провадження з тому 168, зазначивши, що у цьому томі зібрані матеріали стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 . За результатом дослідження встановлено, що цей том містив, зокрема повідомлення про підозру та матеріали щодо його вручення; матеріали, які характеризують особу; матеріали щодо майнового стану особи, та інше.
Оскільки 07 квітня 2025 року через канцелярію суду прокурором подано матеріали кримінального провадження, а саме: том 1, томи 168-177, суд, ознайомившись виключно з описом цих томів, та встановивши, що кожен із наступних сформований щодо кожного з обвинувачених, по завершенню оголошення тому 168 передав прокурору через судового розпорядника том 169 для продовження дослідження матеріалів кримінального провадження, та повідомив стороні захисту, що після оголошення всіх томів, які стосуються кожного з обвинувачених окремо, їм буде надана можливість виказати свою думку щодо цих матеріалів.
Тобто, суд дотримався встановленого раніше порядку дослідження матеріалів кримінального провадження, а саме: оголошення прокурором пакету матеріалів, після чого висловлюється сторона захисту. Ознайомлення суду з описом матеріалів кримінального провадження не свідчить про їх дослідження у розумінні ст. 358 КПК України.
Колегія суддів звертає увагу, що сторона захисту, зокрема і захисники, які є користувачами підсистеми «Електронний суд», не позбавленні можливості ознайомитись з описом поданих прокурором матеріалів кримінального провадження. При цьому їх обізнаність з переліком документів, який буде досліджуватись та оголошуватись прокурором у судовому засіданні, не матиме наслідком прояву упередженості будь-кого зі сторін кримінального провадження, а навпаки сприйматиметься як належна підготовка до судового розгляду.
Разом з тим, відповідно до ст. 321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Слід зазначити, що інститут відводу у кримінальному процесі є механізмом, який забезпечує реалізацію права особи на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
Однак, учасник кримінального провадження вправі не погоджуватись із прийнятими процесуальними рішеннями суду та формою ведення судового процесу, проте така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості суду під час судового розгляду.
Водночас, наведені захисником доводи ґрунтуються виключно на особистому сприйнятті постановлених судом протокольних ухвал та організації судового процесу, а отже не можуть бути витлумачені як прояв упередженості суду у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Отже, судом не встановлено обставин, які б викликали сумнів у об`єктивності, безсторонності та неупередженості колегії суддів у кримінальному провадженні № 52017000000000592 від 05 вересня 2017 року.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відвід не містить даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу колегії суддів, передбачених п. 4 ч 1 ст. 75 КПК України, тому у її задоволенні належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 75, 76, 80, 81, 372, 376, 392 КПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви захисника ОСОБА_16 про відвід колегії суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3