Документ № 127992798

Справа № 991/4171/25

Провадження 1-кс/991/4207/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52024000000000135 від 22.03.2024,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання, у якому захисник ОСОБА_5 просить: 1) зменшити розмір застави, застосованої до ОСОБА_4, з 10 000 до 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000,00 грн (три мільйони двадцять вісім тисяч гривень); 2) скасувати обов`язок не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) скасувати обов`язок здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Обґрунтовуючи клопотання, захисник зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №52024000000000135 від 22.03.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.08.2024 у справі №991/7623/24 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 000,00 грн, та покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.09.2024 зазначену ухвалу залишено без зміни. Надалі ухвалами слідчих суддів від 25.10.2024 (справа № 991/12071/24), від 23.12.2024 (справа № 991/14115/24), від 14.02.2025 (справа № 991/1263/25), від 09.04.2025 (справа № 991/3016/25) продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, востаннє - до 09.06.2025.

Захисник наголосив, що наразі існують підстави для зміни застосованого запобіжного заходу, зокрема, для зменшення розміру застави та скасування додаткових обов`язків, покладених на підозрюваного, з огляду на таке:

-з моменту застосування запобіжного заходу (28.08.2024) пройшло більше 8 (восьми) місяців; розслідування у справі завершено;

-суттєво знизились ризики, на існуванні яких ґрунтувалось застосування запобіжного заходу; підозрюваний не допускає будь-яких порушень покладених на нього обов`язків, демонструє зразкову процесуальну поведінку;

-заставодавець ТОВ «Керамет» звернувся до ОСОБА_4 із листом про повернення внесеної суми застави у зв`язку з настанням терміну розрахунків ТОВ «Керамет» із кредиторами як в Україні (АТ «ПУМБ», ТОВ «ГДП», ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ Україна» та інші), так і за її межами (Keramet Polska Sp. z.oo). Товариство просить повернути кошти або ініціювати перед Вищим антикорупційним судом питання про зменшення розміру застави та повернення внесених коштів ТОВ «Керамет», що у свою чергу забезпечить виконання зобов`язань ТОВ «Керамет» перед міжнародними та українськими партнерами, фізичними та юридичними особами та дозволить зберегти заставодавцю ділову репутацію та не понести репутаційних та фінансових ризиків.

Щодо необхідності зміни додаткових обов`язків захисник зазначив, що ОСОБА_4, як очільник Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ), має обов`язок забезпечити належний рівень представництва України на заходах Комітету з конкуренції в міжнародній міжурядовій організації - Організації економічного співробітництва (далі - ОЕСР). У свою чергу, ОЕСР - це міжнародна організація, що об`єднує 38 розвинутих країн світу, більшість з яких є країнами з високим доходом громадян і високим індексом людського розвитку, що виробляють 2/3 світових матеріальних цінностей та послуг. Організація за своїм впливом належить до трійки провідних економічних установ світу разом з МВФ та Світовим банком.

06.05.2025 до Антимонопольного комітету України надійшов персональний лист-запрошення особисто на ім`я ОСОБА_4 щодо участі у Тижні конкуренції ОЕСР 2025. Відповідно до порядку денного, 18.06.2025 країнам-членам ОЕСР буде представлено Огляд конкурентного законодавства та політики України, підготовлений Комітетом з конкуренції ОЕСР. Рівень цього заходу передбачає обов`язкову персональну участь Голови конкурентного відомства, оскільки питання ставляться керівниками саме конкурентних відомств та можуть стосуватися будь-якої компетенції АМКУ. Відсутність ОСОБА_4 на зазначеному заході призведе до неналежного представлення позиції України та стану функціонування її системи захисту економічної конкуренції.

Захисник додав, що під час проведення Заходів ОЕСР із 2 по 6 грудня 2024 року у м. Париж (Французька Республіка), ОСОБА_4 був відсутній, оскільки органом досудового розслідування не було надано дозвіл на його виїзд, а слідчим суддею не було задоволене відповідне клопотання. При цьому, факт відсутності ОСОБА_4, як керівника конкурентного відомства країни-претендента на асоційоване членство, був розцінений як певна неповага до Комітету з конкуренції ОЕСР та демонстрація відсутності акцентованого пріоритету України в отриманні статусу асоційованого члена.

Таким чином, особиста участь Голови АМКУ ОСОБА_4 у Заходах ОЕСР, що будуть проведені у червні 2025 року, є його обов`язком, як посадової особи органу державної влади, виключним повноваженням якого є здійснення співробітництва з Комітетом з конкуренції ОЕСР.

На даний час щодо ОСОБА_4 встановлено обов`язок не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду. Тож, ОСОБА_4 зобов`язаний звертатись до детектива, прокурора та суду для отримання відповідного дозволу. Однак, розгляд такого клопотання про надання дозволу може відбуватись тривалий час.

У зв`язку з необхідністю отримання дозволу на закордонне службове відрядження Голови Антимонопольного комітету України ОСОБА_4 та, відповідно, належної підготовки низки офіційних документів для своєчасного інформування ОЕСР, у сторони захисту виникла необхідність звернення до суду з клопотанням щодо перегляду (скасування) встановлених слідчим суддею обов`язків:

- не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Поряд з цим, захисник наголошував, що родина ОСОБА_4 проживає в Україні, в місті Києві та діти ходять в школу та садочок. Зазначені обставини вказують на те, що центр життєвих інтересів ОСОБА_4 знаходиться в Україні та свідчить про відсутність ризику того, що ОСОБА_4 спробує ухилитись від слідства та суду або намагатиметься переховуватись. До того ж ОСОБА_4 не має активів за кордоном, що нівелює ризики того, що останній намагатиметься ухилятися від слідства проживаючи за кордоном.

Крім того, до початку розгляду клопотання по суті від захисника ОСОБА_5 надійшли доповнення та зміни до клопотання про зміну запобіжного заходу.

Захисник наголосив, що потреба змінити додаткові обов`язки, покладені на ОСОБА_4 слідчим суддею, зумовлена саме необхідністю виконання ним службових обов`язків, зокрема, представлення АМКУ на міжнародних заходах ОЕСР, ЄС та ін. Тож, сторона захисту просить змінити покладений на ОСОБА_4 обов`язок таким чином, щоб ОСОБА_4 мав можливість виконувати свої обов`язки, як Голова АМКУ та приймати участь в процесах міжнародної інтеграції України та її інституцій, без необхідності отримувати кожного разу погодження (дозвіл) від детектива, прокурора або суду для виїзду за кордон.

Захисник наголосив, що сторона захисту двічі зверталась із відповідними клопотаннями до детектива та прокурора, щодо участі ОСОБА_4 в роботі ОЕСР, проте у задоволенні таких клопотань було відмовлено. Через такі відмови Україна була неналежним чином представлена на Заходах ОЕСР.

Поряд з цим захисник додав, що самого лише рішення ОСОБА_4 про необхідність виїхати в закордонне відрядження недостатньо.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.1992 № 698 «Про вдосконалення порядку здійснення службових відряджень за кордон» (зі змінами), рішення про службове відрядження за кордон щодо Голови, першого заступника, заступників та державних уповноважених Антимонопольного комітету України, у разі здійснення відрядження в рамках переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу та взаємодії з НАТО, приймається Прем`єр-міністром України, або Першим віце-прем`єр-міністром України, а у разі відсутності Першого віце-прем`єр-міністра України, - віце-прем`єр-міністрами України згідно з розподілом повноважень, або Віце-прем`єр-міністром України, до компетенції якого віднесено питання європейської та євроатлантичної інтеграції.

З огляду на викладене, захисник у доповненнях та змінах до клопотання про зміну запобіжного заходу просив:

1) змінити запобіжний захід, обраний ОСОБА_4, зокрема - зменшити розмір застави, застосованої до ОСОБА_4 із 10 000 до 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000,00 грн (три мільйони двадцять вісім тисяч гривень);

2) змінити додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України та покладені на ОСОБА_4 слідчим суддею, зокрема, змінити обов`язок - не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду, виклавши його в наступній редакції:

«Не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду, за виключенням необхідності відлучитися за межі України у службове відрядження, за умови якщо згода на таке відрядження надається (рішення про відрядження приймається) в порядку, передбаченому законодавством України - Прем`єр-міністром України, або Першим віце-прем`єр-міністром України, а у разі відсутності Першого віце-прем`єр-міністра України, - віце-прем`єр-міністрами України згідно з розподілом повноважень, або Віце-прем`єр-міністром України, до компетенції якого віднесено питання європейської та євроатлантичної інтеграції».

3) змінити додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України та покладені на ОСОБА_4 слідчим суддею, зокрема, змінити обов`язок - здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, виклавши його в наступній редакції:

«Здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, за виключенням періодів, коли такі документи необхідні для здійснення закордонного відрядження, за умови якщо згода на таке відрядження надається (рішення про відрядження приймається) в порядку, передбаченому законодавством України - Прем`єр-міністром України, або Першим віце-прем`єр-міністром України, а у разі відсутності Першого віце-прем`єр-міністра України, - віце-прем`єр-міністрами України згідно з розподілом повноважень, або Віце-прем`єр-міністром України, до компетенції якого віднесено питання європейської та євроатлантичної інтеграції».

У судових засіданнях захисник ОСОБА_5 просив задовольнити подане ним клопотання із змінами і доповненнями, наголошував на завершенні строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, зменшенні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та зразковій процесуальній поведінці ОСОБА_4 .. Водночас захисник зауважив, що покладені на підозрюваного обов`язки перешкоджають ефективній професійній діяльності ОСОБА_4 як керівника АМКУ.

Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримав думку свого захисника. Додав, що конференції ОЕСР проводяться фактично двічі на рік. Такі заходи важливі для функціонування конкурентного відомства країни та міждержавних відносин. Пояснив, що є статуси для країн: слухач, учасник, асоційований член та постійний член ОЕСР. У грудневому тижні конкуренції у 2024 році Держава Україна, а саме конкурентне відомство, було запрошене як країна-учасник. Проте, у червні 2025 року постановлено заслухати звіт Держави Україна в особі Антимонопольного комітету України для того, щоб прийняти рішення відповідним голосуванням країн-учасниць ОЕСР про надання Україні статусу асоційованого членства конкурентного відомства країни в Комітеті з конкуренцією ОЕСР. Саме в цьому полягає важливість цього відрядження. Додав, що кількість відряжень, у яких він не приймав участь з листопада 2024 року по травень 2025 року, становить 5 відряджень, які передбачали безпосередню участь голови конкурентного відомства Держави Україна. Наголосив, що відрядження до ОЕСР безпосередньо пов`язані з переговорним процесом вступу України до Європейського Союзу, таким чином представлення конкурентного відомства України повинно бути на найвищому рівні безпосередньо головою цього конкурентного відомства. Щодо соціальних зв`язків зазначив, що його родина проживає в Києві, він не збирається змінювати місце проживання та у нього відсутні будь-які активи за межами України. Наголосив, що клопотання про зміну додаткових обов`язків ініційовано виключно для участі у службових відрядженнях.

Прокурор ОСОБА_3 у судових засіданнях заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту, зауваживши, що застава, про яку просить захист, не здатна забезпечити дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки. А обов`язки, які сторона захисту просить скасувати, найбільшим чином стримують підозрюваного від актуалізації ризику його переховування від органу досудового розслідування та суду. Додала, що стосовно кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, не передбачено можливості здійснення спеціального досудового розслідування, тож у випадку втечі підозрюваного за межі України, сторона обвинувачення буде позбавлена можливості звернутися до суду з обвинувальним актом та розпочати судовий розгляд у кримінальному провадженні. Щодо посилання сторони захисту на необхідність особистої участі ОСОБА_4 у міжнародних конференціях, як Голови Антимонопольного комітету України, прокурор додала, що слідчим суддею в ухвалі від 29.11.2024 вже надавалась оцінка таким доводам, а нових обставин у клопотанні сторони захисту не наведено. Крім того, на переконання прокурора, продовжують існувати попередньо встановлені ризики.

Заслухавши доводи та пояснення учасників, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

У судовому засіданні 03.06.2025, суд задовольнив клопотання сторони захисту та сторони обвинувачення про долучення додаткових матеріалів до провадження.

04.06.2025 стороною захисту заявлене клопотання про долучення до справи перекладу документів, які були додатками до первісного клопотання про зміну запобіжного заходу, а саме запрошення ОСОБА_4 на офіційний захід та порядок денний.

Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти долучення вказаних документів, оскільки напередодні нею не заперечувався факт запрошення ОСОБА_4 для участі у міжнародному заході, тож долучення таких документів на її переконання є недоцільним.

Слідчий суддя наголошує, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).

Стаття 7 КПК України визначає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, обов`язок доказування власних доводів та позиції покладається на сторони.

Таким чином, суд, дослідивши надані захисником документи, задовольнив клопотання про їх долучення до матеріалів провадження, з огляду на необхідність дотримання вимог ст. 22 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Згідно частини 4 цієї статті слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Таким чином, вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Із наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.08.2024 у справі № 991/7623/24 відмовлено у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 000,00 грн, покладено на підозрюваного ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000135, прокурора, суду; не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування особисто та через інших осіб зі свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, представниками ТОВ «КУА ОЗОН» та ТОВ «Близниця»; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Вказану ухвалу слідчого судді залишено без зміни ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.09.2024, у тому числі визначений слідчим суддею розмір застави.

Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2024 у справі №991/12071/24 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено на два місяці строк дії покладених на нього обов`язків.

09.12.2024 ОСОБА_4 та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування

У подальшому, ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 23.12.2024 у справі № 991/14115/24, від 14.02.2025 у справі № 991/1263/25 та від 09.04.2025 у справі №991/3016/25 продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, востаннє - до 09.06.2025.

Як вбачається зі змісту зазначених ухвал, при їх постановленні з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу та можливість продовження покладених на підозрюваного обов`язків. Так, слідчими суддями встановлено, серед іншого, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Варто зазначити, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей та доказів встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.

В обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу захисник посилається на: завершення 09.12.2024 досудового розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000135 від 22.03.2024 та надання стороні захисту матеріалів для ознайомлення; належну процесуальну поведінку підозрюваного та зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України; на перешкоджання ряду покладених на ОСОБА_4 обов`язків ефективному здійсненню ним професійної діяльності на посаді Голови АМКУ.

Поряд з цим захисник наголошував, що заставодавець ТОВ «Керамет» звернулось до ОСОБА_4 із листом, в якому товариство просить повернути кошти або ініціювати перед Вищим антикорупційним судом питання про зменшення розміру застави та повернення внесених коштів, що забезпечить виконання зобов`язань ТОВ «Керамет» перед міжнародними та українськими партнерами.

Враховуючи доводи клопотання, беручи до уваги положення ч. 4 ст. 201 та ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого клопотання, на підставі наданих доказів, не вирішується питання про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, а лише про зміну його обсягу (зменшення розміру застави), а також можливість скасувати покладені на підозрюваного обов`язки: не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Варто зазначити, що 14.08.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 КК України, а саме у тому, що: будучи головою Донецької обласної державної адміністрації, у період часу з 03.01.2020 по 30.05.2023 набув активи, вартість яких на 56 195 039,5? грн перевищує його законні доходи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України; будучи суб`єктом декларування умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.

09.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 14.08.2024, а саме у тому, що: будучи головою Донецької обласної державної адміністрації, у період часу з 03.01.2020 по 30.05.2023 набув активи, вартість яких на 72 138 169,36? грн перевищує його законні доходи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України; будучи суб`єктом декларування умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України, відноситься до категорії тяжких корупційних злочинів (ч. 5 ст. 12, примітка 1 ст. 45 КК України), а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366-2 КК України, класифікується як нетяжкий злочин (ч. 4 ст. 12 КК України).

Сторонами судового провадження не надано доказів, які б свідчили про помилковість раніше зроблених висновків та були б достатніми для висновку, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є вочевидь необґрунтованою.

При цьому, зміна вартості активів, які за версією органу досудового розслідування набув ОСОБА_4 у період з 03.01.2020 по 30.05.2023, не є визначальною обставиною в контексті застосованого до підозрюваного запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Так, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду продовжує існувати, що підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному ОСОБА_4 злочини, передбачені ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України. Зокрема, злочин, передбачений ст. 368-5 КК України, є тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з обов`язковим додатковим покаранням у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Водночас, звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України за вчинення корупційних кримінальних правопорушень не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України, за винятком затвердження угоди про визнання винуватості. Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк. Окрім цього, вартим уваги є те, що незважаючи на обмеження для перетину державного кордону військовозобов`язаних чоловіків, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, підозрюваний у 2024 році двічі виїжджав за межі України. Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Посилання захисника на те, що дружина ОСОБА_4 та двоє дітей проживають в Україні, а тому відсутні підстави вважати, що підозрюваний може перетнути кордон та переховуватися від слідства та суду, не приймаються до уваги слідчим суддею, з огляду на те, що не встановлено жодних обмежень для перетину державного кордону України для невійськовозобов`язаних жінок, а також дітей, тож дружина та діти підозрюваного можуть перетнути кордон в будь-який бажаний для них час.

При встановленні ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні: спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового розгляду, - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Згідно з ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового розгляду, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії здійснення досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від зазначених осіб та дослідження їх судом. За такого, на переконання слідчого судді, цілком підтвердженим є ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності. До того ж ОСОБА_4 після набуття статусу підозрюваного стала відома інформація про свідків кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них. Поряд з цим, варте уваги те, що з огляду на зв`язки ОСОБА_4 із працівниками державних та правоохоронних органів різного рівня, він може їх використати для безпосереднього чи опосередкованого впливу на вже допитаних у цьому кримінальному провадженні свідків, з метою зміни ними показань або відмови від їх надання. Тому, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.

Водночас, слідчий суддя вважає, що ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином продовжує бути актуальним на даний час, адже, ОСОБА_4, з огляду на його трудову діяльність, зокрема і на перебування на посаді Голови Антимонопольного комітету України, набув широке коло знайомств і зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він також може використати з метою перешкоджання кримінальному провадженню, у тому числі під час виконання вимог ст. 290 КПК України.

Таким чином ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжують існувати.

Прокурор під час судового розгляду категорично не погоджувалась із доводами сторони захисту щодо зменшення ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та наголошувала, що саме визначений слідчим суддею в ухвалі від 28.08.2024 розмір застави є ефективним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Слідчий суддя зауважує, що після спливу певного проміжку часу досудового розслідування ймовірність вчинення підозрюваним будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню, а відтак, і встановлені ризики, значно знижуються, порівняно із первісно встановленими.

Про часткове зменшення раніше встановлених ризиків свідчить також і те, що кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування в поряду ст. 290 КПК України, тобто фактично органом досудового розслідування завершено розслідування кримінальних правопорушень та збір доказів, на які сторона обвинувачення посилатиметься під час розгляду обвинувального акта в суді (у випадку його направлення).

Поряд з цим, варте уваги і те, що запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 вже понад 8 місяців. Доказів допущення ним порушень процесуальних обов`язків стороною обвинувачення до суду не надано.

Тож, з огляду на стадію кримінального провадження є обґрунтованими доводи сторони захисту, що наявні ризики щодо поведінки підозрюваного з часом суттєво зменшились.

Вказане стверджується, зокрема, ухвалами слідчих суддів про застосовування запобіжного заходу та продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків.

Так, в ухвалах від 28.08.2024 (про застосування запобіжного заходу), від 25.10.2024 (про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків) та від 29.11.2024, від 12.12.2024 (про зміну запобіжного заходу) слідчі судді дійшли до переконання про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Натомість, в ухвалах від 14.02.2025 та від 09.04.2025 (про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків) слідча суддя дійшла висновку про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а ризик - знищити, спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, був визнаний слідчою суддею недоведеним, з огляду на зміну стадії кримінального провадження.

Наведені обставин безсумнівно вказують на зменшення ризиків у кримінальному провадженні, що знайшло своє відображення у судових рішеннях від 14.02.2025 та від 09.04.2025, постановлених за результатами розгляду клопотань, ініційованих прокурором ОСОБА_3 .

Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Слідчий суддя вважає за необхідне наголосити, що застава є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та моральні та/або матеріальні зобов`язання підозрюваного, обвинуваченого перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат. А тому, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не тягне за собою накладення такого широкого кола обмежень прав і свобод людини як запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.

Сторона захисту наголошувала, що кошти в якості застави внесені за підозрюваного ОСОБА_4 заставодавцем - ТОВ «КЕРАМЕТ», яке зараз перебуває у складному фінансовому становищі. Тож, у зв`язку з настанням терміну розрахунків ТОВ «Керамет» з кредиторами як в Україні (АТ «ПУМБ», ТОВ «ГДП», ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ Україна» та інші), так і за її межами (Keramet Polska Sp. z.oo), товариство просить повернути внесені кошти, оскільки повернення коштів, забезпечить виконання зобов`язань ТОВ «Керамет» перед партнерами, що дозволить зберегти заставодавцю ділову репутацію та не понести репутаційних та фінансових ризиків.

На підтвердження своїх доводів, захисником долучені копії документів, які надійшли від ТОВ «Керамет», а саме: копія балансової довідки про наявність заборгованості ТОВ «Керамет» перед ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ УКРАЇНА» в сумі 8 863 190,00 грн.; копія балансової довідки про наявність заборгованості ТОВ «Керамет» перед ТОВ «ВК ГІРНИЧОДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ» в сумі 20 000 000,00 грн.; копія балансової довідки про наявність заборгованості ТОВ «Керамет» перед Keramet Polska Sp. z.o.o. 15 505 000 грн.; копія договору №КМУ 21/97 про надання поворотної фінансової допомоги з ТОВ «ВК ГІРНИЧОДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ»; копія договору №115-ФД-ГДП про надання поворотної фінансової допомоги з ТОВ «ВК ГІРНИЧОДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ»; копія договору ТОВ «Керамет» з «ВТОРМЕТЕКСПОРТ УКРАЇНА»; копія договору ТОВ «Керамет» з Keramet Polska Sp. z.o.o.

Слідчий суддя, за врахуванням наведених обставин у сукупності із належною процесуальною поведінкою підозрюваного, вважає наявні підстави для часткового задоволення клопотання захисника та зміни застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 30 280 000,00 грн на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 25 000 000,00 грн, з поверненням частини застави в сумі 5 280 000,00 грн заставодавцю.

На переконання слідчого судді, такий розмір застави на даній стадії досудового розслідування нівелює встановлені ризики та зможе урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання здійсненню кримінального провадження.

Стосовно доводів сторони захисту щодо зміни додаткових обов`язків, покладених на ОСОБА_4, з огляду на необхідність участі ОСОБА_4, як Голови АМКУ у Заходах ОЕСР, які відбудуться 16-20 червня 2025 року в місті Париж (Французька Республіка), слідчий суддя зазначає таке.

Так, обґрунтовуючи таку необхідність сторона захисту зазначає, що відповідно до статті 2 Угоди між урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо привілеїв, імунітетів і пільг, наданих організації та офісу організації в Україні, ратифікованої Законом України 2900-ІХ від 06.02.2023, ОЕСР визнається в Україні як міжурядова організація.

Відповідно до абзацу дев`ятого преамбули Угоди між Урядом України і Організацією економічного співробітництва та розвитку про відновлення дії Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо поглиблення співробітництва, підписаної Прем`єр-міністром України 29.12.2021, Україна є учасником Комітету з конкуренції ОЕСР.

Згідно з Переліком центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, відповідальних за виконання зобов`язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях, затвердженим Постановою КМУ від 13.09.2002 № 1371, АМКУ визначено єдиним центральним органом виконавчої влади, відповідальним за співробітництво з Комітетом з конкуренції ОЕСР.

Як зазначає сторона захисту, 06.05.2025 до АМКУ надійшло персональне запрошення на ім`я Голови АМКУ ОСОБА_4 щодо участі у конференції та слуханнях Комітету з конкуренції, його робочих груп та Глобальному Форумі з конкуренції ОЕСР (Заходи ОЕСР), що відбудуться 16-20 червня 2025 року у м. Париж, Французька Республіка.

У той же час, згідно з Указом Президента України від 21.06.2024 №365/2024 «Про делегацію України для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про вступ України до Європейського Союзу», до складу делегації України, зокрема, включено ОСОБА_4 - Голову Антимонопольного комітету України.

Листом Прем`єр-міністра України від 05.01.2023 року №405/0/1-23 Членам Уряду, іншим керівникам центральних органів виконавчої влади (за списком, в тому числі Антимонопольного комітету України) доручено забезпечувати особисту участь у заходах високого рівня робочих органів ОЕСР і у тижневий строк подавати Секретаріату Кабінету Міністрів інформацію (звіт) за результатами участі у таких заходах.

Листом Прем`єр-міністра України від 26.07.2024 №23116/1/1-24 Членам Уряду, іншим керівникам центральних органів виконавчої влади (за списком, в тому числі Антимонопольного комітету України) доручено забезпечити в установленому порядку здійснення подальших заходів із належної участі в роботі органів ОЕСР.

Посилаючись на такі обставини, сторона захисту стверджує, що особиста участь Голови АМКУ ОСОБА_4 у Заходах ОЕСР, що будуть проведені у червні 2025 року, є не правом, а особистим обов`язком посадової особи органу державної влади, виключним обов`язком якого є здійснення співробітництва з Комітетом з конкуренції ОЕСР.

Однак, на переконання суду, стороною захисту не доведено необхідність безпосередньої участі у таких заходах саме підозрюваного ОСОБА_4 ..

Повноваження Голови АМКУ визначено ст. 9 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (далі - Закон № 3659-XII).

Так, зокрема, Голова Антимонопольного комітету України: очолює Антимонопольний комітет України та спрямовує його діяльність, головує на засіданнях Антимонопольного комітету України; вносить Прем`єр-міністрові України пропозиції щодо призначення на посади першого заступника, заступника Голови та державних уповноважених Антимонопольного комітету України; розподіляє обов`язки між першим заступником, заступником Голови та державними уповноваженими Антимонопольного комітету України, спрямовує діяльність територіальних відділень Антимонопольного комітету України; представляє Антимонопольний комітет України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, суб`єктами господарювання, громадянами та об`єднаннями суб`єктів господарювання чи громадян та підписує від імені Антимонопольного комітету України міжвідомчі нормативно-правові акти; здійснює інші дії, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції.

При цьому, як вбачається зі ст. 10 Закону № 3659-XII, саме Перший заступник та заступник Голови Антимонопольного комітету України, серед іншого, забезпечують співробітництво Антимонопольного комітету України з міжнародними організаціями, державними органами та неурядовими організаціями інших держав.

У той же час, розподіл обов`язків між першим заступником Голови та заступником Голови Антимонопольного комітету України здійснює Голова Антимонопольного комітету України. Перший заступник і заступник Голови Антимонопольного комітету України виконують за дорученням Голови окремі його функції і заступають Голову Комітету у разі його відсутності або неможливості здійснення ним своїх повноважень (ч. ч. 5, 6 ст. 10 Закону№ 3659-XII).

Отже, Закон 3659-ХІІ покладає обов`язок щодо співробітництва АМКУ, зокрема з міжнародними організаціями, не безпосередньо на Голову АМКУ, а на його першого заступника, або ж заступника, відповідно до розподілу між ними обов`язків Головою АМКУ.

Згідно з відкритими даними офіційного веб-сайту АМКУ, наразі Голова АМКУ має першого заступника та двох заступників.

Наведене переконує слідчого суддю у можливості участі у Заходах ОЕСР не виключно Голови АМКУ, як стверджує сторона захисту, а його першого заступника, чи заступника.

Поряд з цим, варте уваги те, що хоча запрошення від 06.05.2025 і адресоване безпосередньо ОСОБА_4, однак, вірогідно, що такому передували інші, надані організаторам Заходів ОЕСРукраїнською стороною відомості, щодо кола осіб, які будуть представляти Україну на таких заходах. Адже, очевидно, що організатори Заходів ОЕСР не обізнані із організаційною структурою центральних органів виконавчої влади України (далі - ЦОВ) та положень законодавства України щодо визначення кола осіб, на яких покладаються обов`язки з питань міжнародного співробітництва у таких ЦОВ.

Водночас, відповідно до абз. 7 п. 1 Постанови КМУ 698 від 11.12.1992 «Про вдосконалення порядку здійснення службових відряджень за кордон», для оформлення службового відрядження за кордон не пізніш як за два тижні до виїзду особам, які дають дозвіл на відрядження, подаються лист із визначенням мети виїзду, строків та умов перебування за кордоном і обґрунтуванням джерел фінансування, проекти директив, вказівок і технічних завдань, погоджені з Міністерством закордонних справ, копія офіційного запрошення і кошторис витрат.

3 огляду на зазначене, наявність персонального запрошення ОСОБА_4 не свідчить про неможливість участі у Заходах ОЕСР інших посадових осіб АМКУ відповідно до наданих повноважень.

Окрім того, у судовому засіданні ОСОБА_16 посилався на необхідність ним особисто представити конкурентне відомство країни, оскільки 18.06.2025 країнам-членам ОЕСР буде представлено Огляд конкурентного законодавства та політики України, підготовлений Комітетом з конкуренції ОЕСР. Проте, об`єктивних даних про те, що Держава Україна на таких Заходах не може бути представлена першим заступником або заступником Голови АМКУ, слідчому судді не надано, зважаючи на те, що в силу наведених вище положень Закону 3659-ХІІ обов`язок забезпечення співробітництва АМКУ з міжнародними організаціями покладено не безпосередньо на Голову АМКУ. Отже, стороною захисту не доведено виключну необхідність безпосередньої участі ОСОБА_4 у Заходах ОЕСР, у тому числі і Глобальному Форумі з конкуренції ОЕСР.

Врахувавши наведене, а також актуальність на даний час ризиків, які були неодноразово встановлені слідчими суддями, на переконання слідчого судді, на даний час відсутні підстави для зміни додаткових обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У той же час, підозрюваний не позбавлений права звернутися до органу досудового розслідування та/або прокурора з обґрунтованим клопотанням про надання дозволу на виїзд у службове відрядження.

Керуючись статтями 182, 194, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ухвали Вищого антикорупційного суду від 28.08.2024 у справі №991/7623/24, у розмірі 30 280 000,00 грн (тридцять мільйонів двісті вісімдесят тисяч гривень) змінити на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 25 000 000,00 грн (двадцять п`ять мільйонів гривень).

Частину застави в сумі 5 280 000,00 грн (п`ять мільйонів двісті вісімдесят тисяч гривень), внесену за підозрюваного ОСОБА_4, згідно ухвали Вищого антикорупційного суду від 28.08.2024 у справі №991/7623/24, повернути заставодавцю ТОВ «КЕРАМЕТ» (код ЄДРПОУ 13508852).

У решті запобіжний захід залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1