- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/4481/25
Провадження 1-кс/991/4532/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52024000000000353 від 11.07.2024,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому захисник ОСОБА_5 просив:
1) змінити запобіжний захід у кримінальному провадженні №52024000000000353 від 11.07.2024 (виділеному із №52022000000000431 від 23.12.2022) підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді застави в розмірі 25 000 000 (двадцять п`ять мільйонів) гривень, застосований ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.12.2023 у справі №991/11122/23, зменшивши розмір застави до 590 000 (п`ятсот дев`яносто тисяч) гривень;
2) частину застави у розмірі 24 410 000 (двадцять чотири мільйони чотириста десять тисяч) гривень, що є різницею між внесеною сумою застави (25 000 000 грн) та зменшеним розміром застави (590 000 грн), повернути заставодавцям відповідно до внесених ними сум, а саме:
- ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) - 5 000 000 (п`ять мільйонів) грн 00 коп на банківські реквізити: IBAN НОМЕР_2 ;
- ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) - 4 000 000 (чотири мільйони) грн 00 коп на банківські реквізити: IBAN НОМЕР_4 ;
- ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_5 )- 5 000 000 (п`ять мільйонів) грн. 00 коп. на банківські реквізити: IBAN НОМЕР_6 ;
- Товариству з обмеженою відповідальністю «ОФІСНИЙ ЦЕНТР ВИСОКА ВЕЖА» (ЄДРПОУ 33192954) 10 410 000 (десять мільйонів чотириста десять тисяч) грн. 00 коп. на банківські реквізити: IBAN НОМЕР_7 .
Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000353 від 11.07.2024 (виділене із кримінального провадження №52022000000000431 від 23.12.2022) в межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2023 у справі №991/11122/23, за результатом розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу, змінено підозрюваному запобіжний захід із застави на тримання під вартою строком до 24.02.2024 включно та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 25 000 000 (двадцять п`ять мільйонів) гривень. Цією ж ухвалою, у разі внесення застави, на підозрюваного покладено процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Станом на 01.01.2024 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду внесено кошти в сумі 25 000 000,00 грн, як заставу за підозрюваного ОСОБА_4 ..
На даний час, на переконання захисника, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, суттєво зменшились, що стверджується, серед іншого:
- бездоганною поведінкою підозрюваного ОСОБА_4, який виконував усі раніше покладені на нього обов`язки до моменту завершення їх дії (26.06.2024) та після цього, а саме: з`являвся за викликами, не вчиняв спроб переховування, не здійснював впливу на будь-яких учасників провадження, не перешкоджав ознайомленню з матеріалами справи;
- 12.07.2024 прокурором повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України та станом на дату подання клопотання сторона захисту повністю завершила ознайомлення з усіма матеріалами досудового розслідування.
У свою чергу, завершення досудового розслідування та повне ознайомлення з матеріалами стороною захисту, на переконання захисника, повністю усуває ризик знищення, приховування чи спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки всі докази зібрані та зафіксовані стороною обвинувачення, а проведення подальших слідчих (розшукових) дій для збору доказів є неможливим. Також мінімізується ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки всі процесуальні дії на стадії досудового розслідування з боку як обвинувачення, так і захисту (в частині ознайомлення) завершені.
Поряд з цим, захисник наголосив, що строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 26.04.2024, сплив 26.06.202 та сторона обвинувачення не ініціювала їх подальшого продовження. Цей факт, як зауважує захисник, свідчить, що прокурор не вбачав наявності настільки високих ризиків, які б вимагали збереження спеціальних обмежувальних заходів, передбачених ст. 194 КПК України.
Таким чином, сукупність обставин: завершення досудового розслідування та повне ознайомлення з матеріалами справи стороною захисту, сплив значного додаткового часу без будь-яких інцидентів, бездоганна процесуальна поведінка підозрюваного та відсутність потреби у продовженні спеціальних обов`язків з боку прокурора, - свідчать про істотне зменшення або відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 25 000 000 грн.
Поряд з цим захисник додав, що від заставодавців ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ТОВ «ОФІСНИЙ ЦЕНТР «ВИСОКА ВЕЖА» надійшли листи-вимоги, які свідчать про актуальну та нагальну потребу заставодавців у поверненні наданих ними коштів у зв`язку з власними фінансовими обставинами. Це підтверджує факт позики та створює для ОСОБА_4 реальну фінансову скруту. Захисник додав, що компанія QP System Ltd (Кіпр), акціонером якої є ОСОБА_4, фактично неактивна з 2018 року через смерть іншого бенефіціара та проблеми зі спадкуванням. Ця інформація, на переконання захисника, спростовує твердження сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного значних прихованих активів за кордоном, які могли б впливати на оцінку його майнового стану.
Поряд з цим захисник просив врахувати, що на утриманні підозрюваного перебуває 85-річний батько-інвалід та підозрюваний ОСОБА_4 є єдиним сином і зобов`язаний піклуватися про батька, що вказує на його соціальні зв`язки та обов`язок виконувати покладені на нього обов`язки. А збереження застави у 25 млн грн та арешт власного майна продовжують суттєво обмежувати можливості ОСОБА_4 належно виконувати свій обов`язок щодо утримання та догляду за батьком.
Сукупність наведених обставин свідчать про суттєве зменшення ризиків та посилення непропорційності застосованого розміру застави до ОСОБА_4 .. За наведених обставин сторона захисту просила змінити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, зменшивши розмір застави до 590 000 (п`ятсот дев`яносто тисяч) гривень.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просили клопотання задовольнити та зменшити розмір застави, визначений ухвалою від 27.12.2023 у справі №991/11122/23.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні та письмових запереченнях просила відмовити в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 . Наголосила, що ризики, які були неодноразово встановлені слідчими суддями, не зменшилися та продовжують існувати, тому відсутні підстави для зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Заслухавши доводи та пояснення учасників, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Водночас слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей та доказів встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Як вбачається з поданих до суду матеріалів, у кримінальному провадженні №52022000000000431 від 23.12.2022, ОСОБА_4 20.11.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою, повторно.
Поряд з цим встановлено, що із матеріалів кримінального провадження № 52022000000000431 від 23.12.2022 постановою прокурора від 11.07.2024 виділені в окреме провадження №52024000000000353 від 11.07.2024 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_4 та інших за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
28.11.2023 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 30 000 000 гривень з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20.12.2023 вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.
У подальшому, у зв`язку з невнесенням ОСОБА_4 застави у визначеному слідчим суддею в ухвалі від 28.11.2023 розмірі, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2023 (справа №991/11122/23), за результатом розгляду клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9, погодженого прокурором ОСОБА_10, змінено запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено заставу в розмірі 25 000 000,00 грн, з покладенням на підозрюваного у разі внесення застави ряду обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до довідки Вищого антикорупційного суду від 01.01.2024, станом на 01.01.2024 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду внесено кошти в сумі 25 000 000,00 грн, як заставу за підозрюваного ОСОБА_4 .
За наведеного, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладенням обов`язків, зазначених в ухвалі слідчого судді від 27.12.2023.
За доводами сторін, ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду покладені на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки неодноразово продовжувались. Востаннє строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків був продовжений слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ухвалою від 26.04.2024 на два місяці, тобто до 26.06.2024. Після спливу строку дії вказаних обов`язків, прокурором не подавалося клопотання про їх продовження.
Отже, на даний час до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді, при її постановленні з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу; встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; зроблено висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 25 000 000 грн (відповідно до ухвали від 27.12.2023), не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам.
Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризики кримінального провадження перевірялися слідчим суддею під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та під час продовження строку його дії.
Слідчий суддя наголошує, що у відповідності до положень ст. 201 КПК України перевіряється можливість зміни запобіжного заходу, а не його застосування чи скасування.
Разом з тим, стороною захисту до матеріалів клопотання не надано доказів, які б свідчили про помилковість раніше зроблених висновків та були б достатніми для висновку, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є вочевидь необґрунтованою.
Водночас, у порядку ст. 201 КПК України, слідчий суддя перевіряє чи продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, попередньо встановлені слідчими суддями під час застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу та продовження строку його дії.
Слідчий суддя зазначає, що ризики, наявність яких раніше була встановлена в ухвалі слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу та існування яких доведено прокурором при розгляді цього клопотання, певного мірою на даний час продовжують існувати і на теперішній час.
Так, зокрема, слідчий суддя визнав, що ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду продовжує існувати. Такий ризик обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .. Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження. Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має достатні майнові ресурси та зв`язки для переховування від органу досудового розслідування, прокурору та суду як на території України, так і за кордоном на протягом тривалого періоду часу. Водночас наявність широкого кола знайомств серед чинних та колишніх посадових осіб органів державної влади, а так само можливість використання своєї впливовості, що пов`язана із раніше займаними керівними посадами дає можливість ОСОБА_4 використати їх для безперешкодного виїзду через державний кордон України.
Варте уваги і те, що згідно з відомостями, вказаними ОСОБА_4 у декларації при звільненні (за період 01.01.2022 - 27.09.2022), його дружина ОСОБА_11 та дочка ОСОБА_12 мають право на постійне проживання в Королівстві Іспанія. Крім того дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_11 володіє житловим будинком площею 160 кв. м. в АДРЕСА_1, та протягом 2022 - 2023 рр. ОСОБА_11 більше ніж 17 місяців перебувала за кордоном, а 09.10.2023 ОСОБА_11 виїхала через державний кордон України та до цього часу на територію України не повернулася.
Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Стосовно ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що на даний час сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000353 від 11.07.2024 та надано доступ до матеріалів у порядку ст. 290 КПК України. Тож, враховуючи, що сторона обвинувачення завершила збирання доказів у кримінальному провадженні, ризик знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для цього кримінального провадження на даний час перестав існувати.
При встановленні ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні: спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового розгляду, - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Згідно з ч. 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового розгляду, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії здійснення досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від зазначених осіб та дослідження їх судом. За такого, на переконання слідчого судді, цілком підтвердженим є ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності. До того ж ОСОБА_4 після набуття статусу підозрюваного стала відома інформація про свідків кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них. Поряд з цим, варте уваги те, що з огляду на зв`язки із працівниками державних та правоохоронних органів різного рівня, ОСОБА_4 може їх використати для безпосереднього чи опосередкованого впливу на вже допитаних у цьому кримінальному провадженні свідків, з метою зміни ними показань або відмови від їх надання. Тому, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.
Водночас, слідчий суддя дійшов висновку, що ризик вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, на даний час не актуальний.
У свою чергу, стороною захисту не надано доказів на підтвердження того, що ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час перестали існувати.
Слідчий суддя враховує, що після спливу певного проміжку часу досудового розслідування ймовірність вчинення підозрюваним будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню, а відтак, і встановлені ризики значно знижуються, порівняно із первісно встановленими.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст . 182 КПК України).
У той же час, застава є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та моральні та/або матеріальні зобов`язання підозрюваного, обвинуваченого перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат. А тому, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не тягне за собою накладення такого широкого кола обмежень прав і свобод людини як запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.
Сторона захисту наголошувала, що кошти в якості застави внесені за ОСОБА_4 заставодавцями - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ТОВ «ОФІСНИЙ ЦЕНТР ВИСОКА ВЕЖА» (ЄДРПОУ 33192954), які зараз перебувають у складному фінансовому становищі. Так, зокрема, від заставодавців ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ТОВ «ОФІСНИЙ ЦЕНТР «ВИСОКА ВЕЖА» надійшли листи-вимоги, які свідчать про актуальну та нагальну потребу заставодавців у поверненні наданих ними коштів, у зв`язку з власними фінансовими обставинами.
У той же час варте уваги те, що згідно листів ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_7 від 15.04.2025, заставодавці просять ініціювати перед судом питання повернення внесених за ОСОБА_4 в якості застави коштів, обґрунтовуючи твердим наміром спрямувати ці кошти на благодійність, а саме передати їх до перевірених фондів, що надають допомогу особам, які постраждали від війни, зокрема вимушеним переселенцям, для їх облаштування, підтримки та працевлаштування. У випадку позитивного рішення суду просили сприяти поверненню належних їм коштів на їх банківські реквізити: Отримувач: ОСОБА_6 РНОКПП: НОМЕР_1, Рахунок IBAN: НОМЕР_2 Банк отримувача: AT «ПРОКРЕДИТ БАНК»; ОСОБА_7 РНОКПП: НОМЕР_3, Рахунок IBAN: НОМЕР_4 Банк отримувача: AT «ПРОКРЕДИТ БАНК».
Слідчий суддя, за врахуванням наведених обставин, у сукупності із належною процесуальною поведінкою підозрюваного, вважає наявні підстави для часткового задоволення клопотання захисника та зміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 25 000 000,00 грн на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 24 000 000,00 грн, з поверненням частини застави в сумі 1 000 000,00 грн заставодавцю.
На переконання слідчого судді, такий розмір застави на даній стадії досудового розслідування нівелює встановлені ризики та зможе урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання здійсненню кримінального провадження. Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід в іншій частині продовжує діяти без змін.
Керуючись статтями 182, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2023 у справі №991/11122/23 у розмірі 25 000 000,00 грн (двадцять п`ять мільйонів гривень) змінити на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 24 000 000,00 грн (двадцять чотири мільйони гривень).
Частину застави в сумі 1 000 000,00 грн (один мільйон гривень), внесену за підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2023 у справі №991/11122/23, повернути заставодавцю ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1