- Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.
Cправа №991/4331/25
Провадження №11-сс/991/358/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2025 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.05.2025 задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) та накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 09.05.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме на: (1) мобільний телефон Iphone 16 Pro Мах, серійний номер НОМЕР_1, ІМЕІ 1: НОМЕР_2, ІМЕІ 2: НОМЕР_3, та мобільний телефон ОРРО А54, серійний номер НОМЕР_4, ІМЕ11: НОМЕР_5, ІМЕІ 2: НОМЕР_6, які належать ОСОБА_6 ; документи: інформація щодо отримання бронетанкового озброєння та техніки станом на 24.04.2025, де зазначаються відомості в розрізі номенклатури, постачальника та помісячного отримання у тому числі маються назви БТР FV432APC, FV434APC; контролька до обсягів закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення на 2025 рік за напрямком УАБТ, в якому серед закупівлі озброєння наявні БТР FV432APC, FV434APC; копія пропозиції до обсягів закупівлі товарів, робіт послуг оборонного призначення на 2025 рік за напрямком бронетанкової служби по КЕКВ 2260, де наявні БТР FV432APC, FV434APC; розрахунок на додаткове фінансування для укладання державних контрактів у 2025 році, де наявні БТР FV432APC.
На вказане рішення представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що у клопотанні відсутні відомості, які б підтверджували правову підставу для накладення арешту. Прокурор обмежився загальними твердженнями, що мобільні телефони містять важливу інформацію для кримінального провадження, без жодної конкретизації, зокрема не вказав, які саме дані можуть бути доказами, як вони пов`язані з розслідуваними злочинами чи особою ОСОБА_6, який не має статусу підозрюваного. При цьому протокол обшуку від 09.05.2025 та інші долучені матеріали не підтверджують доказове значення телефону. Вилучені телефони з 09.05.2025 перебувають під контролем органу досудового розслідування, що виключає ризики їхньої втрати, знищення чи відчуження. Прокурор не навів обставин, які б свідчили про необхідність додаткового обмеження права власності шляхом арешту, що суперечить ч.1 ст.173 КПК України. Не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права власника майна та що арешт необхідний для виконання завдань провадження. Тому такий захід забезпечення є надмірним обмеженням права власності ОСОБА_6, гарантованого ст.41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.05.2025 та відмовити у задоволенні клопотання прокурора САП про накладення арешту на майно, а саме: мобільного телефону Iphone 16 Pro Мах, серійний номер НОМЕР_1, ІМЕІ 1: НОМЕР_2, ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ; мобільного телефону ОРРО А54, серійний номер НОМЕР_4, ІМЕІ 1: НОМЕР_5, ІМЕІ 2: НОМЕР_6 .
У запереченнях прокурор САП ОСОБА_9 зазначає, що доводи апеляційної скарги жодним чином не впливають, ані на обґрунтованість накладення арешту, ані на необхідність подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.05.2025.
ОСОБА_6, його представник ОСОБА_8 та прокурор ОСОБА_9, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибули. У запереченнях прокурор просив провести апеляційний перегляд без його участі. Доказів поважності причин неявки ОСОБА_6, його представник ОСОБА_8 та прокурор ОСОБА_9 суду не надали.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаних осіб.
У судовому засіданні представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись доводи, наведені у ній.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_7, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000621 від 27.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України.
02.05.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/3955/25 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6, у тому числі з метою відшукання будь?яких паперових носіїв інформації (договорів, документів, листування, записників, щоденників, блокнотів тощо), електронних носіїв інформації (зокрема мобільних терміналів зв`язку), які можуть містити відомості щодо обставин кримінального правопорушення.
09.05.2025 на підставі вказаної ухвали проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, під час якого вилучено: належні йому мобільні телефони: Iphone 16 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 ; OPPO A54, серійний номер НОМЕР_4, IMEI 1: НОМЕР_5, IMEI 2: НОМЕР_6 ; та документи: інформація щодо отримання бронетанкового озброєння та техніки станом на 24.04.2025, де зазначаються відомості в розрізі номенклатури, постачальника та помісячного отримання, у тому числі маються назви БТР FV432APC, FV434APC; контролька до обсягів закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення на 2025 рік за напрямком УАБТ, в якому серед закупівлі озброєння наявні БТР FV432APC, FV434APC; копія пропозиції до обсягів закупівлі товарів, робіт послуг оборонного призначення на 2025 рік за напрямком бронетанкової служби по КЕКВ 2260, де наявні БТР FV432APC, FV434APC; розрахунок на додаткове фінансування для укладання державних контрактів у 2025 році, де наявні БТР FV432APC.
09.05.2025 постановою детектива НАБУ указані мобільні телефони та документи визнані речовими доказами.
13.05.2025 постановою детектива НАБУ у кримінальному провадженні призначено комп`ютерно?технічну експертизу мобільних телефонів ОСОБА_6 із метою копіювання (у разі наявності) листування, електронних повідомлень, створених із використанням електронної пошти, месенджерів (WhatsApp, Viber, Telegram та інших), фотознімків, відеофайлів.
Постановляючи ухвалу, слідчий суддя дійшов до таких висновків: клопотання прокурора про арешт майна подано у визначений абз.2 ст.5 ст.171 КПК України строк; імовірно, вчинені кримінальні правопорушення такого ступеня тяжкості, що можуть бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; рішення детективів про необхідність вилучення мобільних телефонів є виправданим та правомірним; прокурор у клопотанні та детектив у судовому засіданні довели необхідність арешту мобільних телефонів із метою забезпечення збереження речових доказів; існують підстави вважати, що серед прихованих та видалених файлів на мобільних телефонах можуть міститись відомості щодо обставин кримінального правопорушення, а також ті, які можуть мати значення для кримінального провадження, для виявлення та відновлення яких потрібні спеціальні знання; ступінь втручання у право мирного володіння майном є незначним із урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном, обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст.174 КПК України; на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження; таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, а також наслідкам арешту майна для власника.
Висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Приписами ч.1 ст.98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно із абз.2 ч.3 ст.170 КПК України арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Клопотання про арешт майна обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000621 від 27.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України.
Згідно з версією органу досудового розслідування, 18.09.2024 начальник військової частини НОМЕР_7 ОСОБА_10 на адресу ТОВ «ДСТ ЕКСІМ», ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона», ТОВ «Пром?техно?група» направив запити комерційної (цінової) пропозиції з повідомленням стосовно запланованої закупівлі бронетранспортерів FV 434 у кількості 13 одиниць, FV 439 - 1 одиниці, FV 432 - 14 одиниць.
ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» зареєстровано лише 14.12.2023 й не мало відповідної ділової репутації щодо постачання військової техніки на світовому ринку або ринку України.
27.09.2024 ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» на адресу військової частини НОМЕР_7 направило лист щодо можливості постачання гусеничних бронетранспортерів FV 434 у кількості 13 одиниць, вартістю 180 000,00 Євро за 1 одиницю.
До вказаного листа долучено копію листа компанії ATC HUB Sp.z.o.o. (Республіка Польща) від 15.07.2024 №АН/148/24, адресованого ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона», стосовно направлення комерційної пропозиції на постачання бронетранспортерів вартістю 180 000,00 Євро за 1 одиницю, а саме: FV 432 у кількості 8 одиниць; FV 434 - 13 одиниць; FV 439 - 1 одиниці.
Тобто, відповідно до наданих компанією ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» копій документів закупівлю гусеничних бронетранспортерів FV 434, FV 439, FV 432 планувалося здійснити у саме у компанії ATC HUB Sp.z.o.o. (Республіка Польща).
Водночас, під час досудового розслідування встановлено, що командувачем Національної гвардії України ОСОБА_11 підписано сертифікат кінцевого споживача від 20.07.2024 вх. №27/11/2/2?12582/01 (далі - Сертифікат).
Пунктом 15 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.1999 №920 «Про затвердження Положення про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов`язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю» передбачено, що сертифікат кінцевого споживача - це документ, яким кінцевий споживач вказує на місце встановлення (використання) і ціль кінцевого використання товару та гарантує, що цей товар не буде використаний в інших цілях, ніж зазначені в сертифікаті, не буде переданий іншому суб`єкту підприємницької діяльності на території України або реекспортований без дозволу Держекспортконтролю, а також бере на себе інші гарантії щодо імпортованого в Україну товару у разі, коли це передбачено умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) згідно з вимогами держав - експортерів товарів.
Відповідно до змісту Сертифіката Національна гвардія України, як кінцевий споживач, гарантувала, що гусеничні бронетранспортери FV 432 у кількості 8 одиниць, FV 434 - 13 одиниць; FV 439 - 1 одиниці будуть використані для потреб Національної гвардії України.
При цьому вже 20.07.2024 у Сертифікаті ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» було зазначено як імпортера гусеничних бронетранспортерів FV 432, FV 434, FV 439.
Зазначене свідчить про ігнорування механізму конкурентного відбору та змову командувача Національної гвардії України ОСОБА_11 зі службовими особами ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона», оскільки направлення військовою частиною НОМЕР_7 на адресу зазначеної юридичної особи офіційного запиту про комерційну (цінову) пропозицію мало місце лише через два місяці - 18.09.2024.
До того ж, зміст та форма викладення найменування та повного опису гусеничної бронетехніки FV 432, FV 434, НОМЕР_8, указана у листі компанії ATC HUB Sp.z.o.o. (Республіка Польща) від 15.07.2024 №АН/148/24, була ідентичною найменуванню й опису бронетехніки, зазначеної у Сертифікаті.
У подальшому між Головним управлінням Національної гвардії України в особі начальника військової частини НОМЕР_7 ОСОБА_10 та ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» в особі директора ОСОБА_12 за результатами здійснення закупівлі у 1 учасника укладено 3 державні контракти (далі ? Контракти) оборонних закупівель на гусеничну бронетехніку (код за ЄЗС ДК 021:2015 35410000?1 «Броньовані військові автомобілі») на загальну суму 315 444 204,00 грн, а саме: 5/ДК/2024?ДСК від 08.10.2024. Предмет закупівлі - гусенична бронетехніка у робочому стані, а саме 8 гусеничних бронетранспортерів FV 432 на суму 70 098 712,00 грн та 1 гусеничний бронетранспортер FV 439 на суму 8 762 339,00 грн. Строк виконання договору - до 10.12.2024; 4/ДК/2024?ДСК від 08.10.2024. Предмет закупівлі - 13 гусеничних бронетранспортерів FV 434 у робочому стані на суму 113 910 407,00 грн. Строк виконання договору - до 10.12.2024; 6/ДК/2024?ДСК від 21.10.2024. Предмет закупівлі - 14 гусеничних бронетранспортерів FV 432 у робочому стані на суму 122 672 746,00 грн. Строк виконання договору - до 25.09.2025.
Після підписання Контрактів військовою частиною НОМЕР_7 на рахунок ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» здійснено попередню оплату у розмірі 97% вартості договорів №5/ДК/2024?ДСК від 08.10.2024 та №4/ДК/2024?ДСК від 08.10.2024.
Наприкінці грудня 2024 року ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» поставило військовій частині 3076 військову техніку згідно з контрактами №5/ДК/2024?ДСК від 08.10.2024 та №4/ДК/2024?ДСК від 08.10.2024 частково у несправному стані.
Оглядом Митної бази даних АСМО «Інспектор» встановлено, що аналогічна військова техніка поставлялася на територію України за значно нижчими цінами.
За наявною в органу досудового розслідування інформацією ATC HUB Sp.z.o.o. придбано гусеничну бронетехніку також у Motor Vehicle Spares ltd. (Велика Британія), що може свідчити про штучне залучення службовими особами Національної гвардії України й ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» польської компанії у якості посередника для обґрунтування завищення ціни у договорах, укладених між ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» та військовою частиною НОМЕР_7 .
За даними Контрактів вартість постачання гусеничних бронетранспортерів FV 432, FV 434, FV 439 орієнтовно складає до 163 000,00 фунтів стерлінгів (за курсом Національного банку України на дату підписання Контрактів) за 1 одиницю техніки.
Отже, різниця у ціні за одиницю техніки гусеничного бронетранспортеру FV 432 та FV 434, яка міститься у Контрактах, укладених між військовою частиною 3076 та ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона», за даними інвойсів по ввезенню бронетехніки БО «Благодійний фонд Сергія Притули» (для порівняння взято найвищу ціну ввезення товару за даними інвойсів) складає 199 634 479,00 грн (за курсом Національного банку України станом на дати підписання Контрактів).
Під час досудового розслідування також встановлено, що здійснення постачання військової техніки військовій частини НОМЕР_7 контролює, у тому числі, заступник командувача Національної гвардії України бригадний генерал ОСОБА_13, якому із зазначених питань систематично доповідає начальник військової частини НОМЕР_7 ОСОБА_10 .
На переконання органу досудового розслідування, є достатні підстави вважати, що службовими особами з числа керівництва Національної гвардії України та військової частини НОМЕР_7 за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» вчинено розтрату грошових коштів Національної гвардії України у особливо великому розмірі (у сумі щонайменше 199 000 000,00 грн) шляхом придбання техніки оборонного призначення за завищеними цінами, що свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Окрім того, орган досудового розслідування вважає встановленим, що службова особа Національної гвардії України за попередньою змовою групою осіб у період з 2022 по 2024 роки здійснила дії щодо легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, у зв`язку із чим в її діях убачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2025 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6, у тому числі з метою відшукання будь?яких паперових носіїв інформації (договорів, документів, листування, записників, щоденників, блокнотів тощо), електронних носіїв інформації (зокрема мобільних терміналів зв`язку), які можуть містити відомості щодо обставин кримінального правопорушення.
Згідно з протоколом проведення зазначеного обшуку від 09.05.2025 (за адресою: АДРЕСА_1 ) ОСОБА_6 добровільно видав свій мобільний телефон Iphone 16 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3, та повідомив пароль до нього. Оглядом вмісту телефону виявлено електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка містила: вихідний лист від 06.09.2024 на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » із вкладенням листа вих. DST 06/09/24?348 від 06.09.2024 командувачу Національної гвардії України від ТОВ «ДСТ ЕКСІМ» про можливість постачання бронетранспортерів FV432 із ЗІП у кількості 50 одиниць, по ціні 16 78 351,16 грн за одиницю; лист від 05.11.2024 на електронну адресу «[email protected]» з вкладенням листа компанії «Profus Management» від 28.05.2024 про готовність і здатність здійснити операцію і продати товар - бронетранспортери у кількості 75 одиниць, загальною вартістю 52 610 000,00 Євро.
Також у цьому мобільному телефоні виявлено: (1) месенджери Telegram, Whats App, Viber, Signal; (2) контакт « ОСОБА_12 », на листування з яким у месенджері Whats App установлений таймер видалення повідомлень через 24 години; (3) контакт « ОСОБА_14 »; (4) контакт « ОСОБА_10 », на листування з яким у месенджері Whats App установлений таймер видалення повідомлень; (5) контакт « ОСОБА_13 », із яким наявне листування у месенджері Whats App, зокрема про отримання військовими частинами (у тому числі військовою частиною НОМЕР_7 ) броньованих автомобілів, автобусів, цін, отримання техніки військовими частинами після ремонту бронетехніки, виконання робіт із зазначенням виконавців (у тому числі зазначено виконавця робіт ТОВ «Пром?техно?група»), із указаним абонентом установлений таймер видалення повідомлень через 7днів.
Окрім того, під час обшуку виявлено мобільний телефон OPPO A54, серійний номер НОМЕР_4, IMEI 1: НОМЕР_5, IMEI 2: НОМЕР_6, до якого ОСОБА_6 повідомив пароль. Оглядом вмісту цього мобільного телефону виявлено контакт « ОСОБА_12 », наявність месенджерів Viber та Signal.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що серед прихованих та видалених файлів на мобільних телефонах можуть міститись відомості щодо обставин кримінального правопорушення, а також ті, для виявлення та відновлення яких потрібні спеціальні знання, водночас відновити які не можливо без проведення відповідної експертизи.
У зв`язку з цим, колегія суддів вважає помилковими посилання апеляційної скарги на те, що прокурор не довів, що вилучений мобільний телефон відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст.98 КПК України.
Враховуючи, що наразі у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, встановлюються особи, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, їхня участь та зв`язки, а також застосовується нижчий стандарт доказування на цій стадії кримінального провадження, твердження апеляційної скарги про те, що стороною обвинувачення не надано доказів причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень є неспроможними, адже слідчий суддя мав встановити можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні, а не вирішувати питання причетності цієї особи до кримінальних правопорушень.
Згідно із ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Умова накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів за положеннями ч.3 ст.170 КПК України не містить такої вимоги її застосування як оголошення підозри у кримінальному провадженні певній особі, не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту майна або вчиненням кримінального правопорушення будь-якого ступеня тяжкості.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та необхідність накладення арешту на майно саме з метою забезпечення збереження речових доказів.
Тому, помилковим є посилання апеляційної скарги на не здійснення повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні.
Як слідує із ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слід зауважити, що у випадку подальшого володіння і користування власником електронним носіями інформації не виключається здійснення дій, спрямованих на приховання чи знищення доказів кримінального правопорушення. Однак, із накладенням арешту забезпечується можливість запобігти таким ризикам.
У зв`язку з викладеним довід апеляційної скарги про те, що прокурор не навів обставин, які б свідчили про необхідність обмеження права власності шляхом арешту, визнається колегією суддів безпідставним.
Із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.
Оскільки досудове розслідування здійснюється за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3, 4 ст.368 КК України, слід визнати, що арешт мобільних телефонів забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження, і не покладає індивідуальний та надмірний тягар на власника.
Тому неспроможним є посилання апеляційної скарги на те, що арешт є надмірним обмеженням права власності ОСОБА_6, гарантованого ст.41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на майно з дотриманням приписів ст.170-173 КПК України.
Пунктом 1 ч.3 ст.407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Відтак, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4