Пошук

Документ № 128014386

  • Дата засідання: 02/06/2025
  • Дата винесення рішення: 02/06/2025
  • Справа №: 991/4255/25
  • Провадження №: 52024000000000305
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.

Cправа №991/4255/25

Провадження №11-сс/991/360/25

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2025 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 травня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.05.2025 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на майно, яке було вилучене 09.05.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_6, а саме на мобільний телефон Iphone 16 Pro, модель MYN43j/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_2 .

На вказане рішення представник ОСОБА_6, третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що підставою для скасування ухвали слідчого судді є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Проситьскасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.05.2025 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) про накладення арешту на майно, а саме, мобільного телефону Iphone 16 Pro, модель MYN43j/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_2 .

Посилається на такі обставини.

Мобільний телефон вилучено під час обшуку 09.05.2025, а клопотання про арешт майна подано прокурором 13.05.2025, тобто з порушенням 48-годинного строку, що є істотним порушенням вимог КПК України.

Арешт майна накладено з порушенням ч.1 ст.170 КПК України. Недоведена необхідність та підстави арешту майна. У клопотанні прокурора відсутні докази ризиків, зазначених у ч.11 ст.170 КПК України.

Мобільний телефон вилучений 09.05.2025 під час обшуку та перебуває під контролем органу досудового розслідування, що виключає ризики його втрати, знищення чи відчуження.

При цьому, прокурором не наведено обставин, які б свідчили про необхідність додаткового обмеження права власності шляхом арешту, що суперечить ч.1 ст.173 КПК України.

Всупереч приписам ч.3 ст.132 КПК України прокурор не долучив доказів на підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права власника майна та що арешт необхідний для виконання завдань кримінального провадження.

Відсутній зв`язок вилученого майна з розслідуваними кримінальними правопорушеннями за ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України. У клопотанні прокурора не наведено докази, які б підтверджували, що мобільний телефон був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди чи містить відомості, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Прокурор САП ОСОБА_8 подав заперечення на апеляційну скаргу представника ОСОБА_7, а також пояснення щодо неї. Просить розглянути апеляційну скаргу за його відсутності, відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.05.2025.

Посилається на таке.

Ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою.

Під час проведення обшуку була відсутня можливість зробити повну копію образу мобільного телефону Iphone 16 Pro, модель MYN43j/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_2, у зв`язку з чим детективом прийнято рішення про його тимчасове вилучення. Під час попереднього огляду вказаного мобільного пристрою встановлені відомості, що мають значення для досудового розслідування.

В умовах криміналістичної лабораторії Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) не вдалося подолати систему логічного захисту, зробити повну копію образу мобільного телефону, також виявлено встановлену функцію видалення повідомлень, а тому призначено відповідну судову експертизу.

Клопотання про арешт подано з дотриманням 48-годинного строку, визначеного абз.2 ч.5 ст.171 КПК України.

Вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки він містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На доказове значення мобільного телефону вказує виявлене під час його огляду листування ОСОБА_6 з абонентом « ОСОБА_9 », згідно із яким обговорювалися питання ремонту та облаштування нежитлового приміщення, і згадано «ОСОБА_10» (імовірно ОСОБА_10 - дружина командувача НГУ); контакти, імовірно пов`язані з використанням/ремонтом/облаштуванням відповідного нежитлового приміщення; а також протоколи НСРД, які підтверджують участь ОСОБА_6 в оформленні довіреності на ОСОБА_10 щодо нежитлового приміщення, яке за версією сторони обвинувачення є предметом неправомірної вигоди, та факт придбання цього нежитлового приміщення директором ТОВ «Промторг Актив» ОСОБА_11 за дорученням ОСОБА_12 .

Арешт мобільного телефону відповідає приписам ч.3 ст.132 КПК України.

Прокурор САП ОСОБА_8, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 до початку судового розгляду подали клопотання про розгляд апеляційної скарги за їх відсутності.

Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_6, його представник - адвокат ОСОБА_7, прокурор САП ОСОБА_8, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибули. Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаних осіб.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000305 від 20.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3, 4 ст.368 КК України.

Згідно із клопотанням про арешт майна 17.12.2021 ТОВ «Гелеон Компані» за результатами електронного аукціону об`єкта приватизації придбало у Вороньківської сільської ради (правонаступник Сошнивської сільської ради) незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку № 141-А, яке знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Сошників, вул. Ліченка, загальною площею 2683,9 кв.м, за ціною 1 539 811,35 грн.

У подальшому цей об`єкт нерухомого майна, на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку квартирного типу від 11.05.2024 за реєстровим № 431, укладеним між ТОВ «Гелеон Компані», в особі директора ОСОБА_13, та Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (далі - Центральна база ВТК), в особі начальника ОСОБА_14, був проданий як завершений об`єкт будівництва за ціною 52 000 000 грн Центральній базі ВТК.

Будівництво цього об`єкта нерухомого майна ТОВ «Гелеон Компані» фактично не проводилося, а процес завершення будівництва здійснювався формально та з порушенням містобудівних норм.

За версією слідства, службові особи НГУ та Центральної бази ВТК за попередньою змовою зі службовими особами та реальними власниками ТОВ «Гелеон Компані», вчинили дії щодо заволодіння коштами в особливо великому розмірі у сумі понад 50 млн грн шляхом придбання нерухомого майна у неналежному стані та за завищеною ціною, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Також у клопотанні вказано, що 20.05.2024 ТОВ «Гелеон Компані» після отримання першої частини коштів у сумі 34 194 200 грн за продаж Центральній базі ВТК цього об`єкта нерухомого майна, стало засновником ТОВ «Еко Гриб», яке на цю дату володіло земельною ділянкою з кадастровим номером 3221482101:03:003:0030, площею 2 га, на якій знаходиться цех по вирощуванню грибів за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Діброва, вул. Центральна, 46-А.

У період з квітня по листопад 2023 року в Інтернеті розміщувалися оголошення щодо продажу цього нерухомого майна за ціною до 85 млн грн. У подальшому ТОВ «Еко Гриб» на підставі договору від 04.06.2024 здійснило продаж Центральній базі ВТК цеху по вирощуванню грибів за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Діброва, вул. Центральна, 46-А, та земельної ділянки з кадастровим номером 3221482101:03:003:0030, площею 2 га, за ціною 170 000 000 грн. Такі кошти були перераховані 06.06.2024 та 10.06.2024 з казначейського рахунку № НОМЕР_3 Центральної бази ВТК на рахунок ТОВ «Еко Гриб» № НОМЕР_4, відкритий в АТ «УкрСиббанк», у сумах 164 329 299,70 грн та 5 670 700,30 грн відповідно. На підставі наказу командувача НГУ бригадного генерала ОСОБА_15 зазначений об`єкт нерухомого майна переданий до військової частини НОМЕР_5 .

За версією слідства, службові особи НГУ та Центральної бази ВТК за попередньою змовою зі службовими особами і реальними власниками ТОВ «Еко Гриб», вчинили дії щодо заволодіння коштами в особливо великому розмірі у сумі понад 140 млн грн шляхом придбання нерухомого майна за завищеною ціною, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Крім того, за версією органу досудового розслідування, командувач НГУ бригадний генерал ОСОБА_15, за попередньою змовою з іншими службовими особами НГУ та Центральної бази ВТК, одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_16 та ОСОБА_12, як реальних власників суб`єктів підприємницької діяльності, за сприяння таким особам у заволодінні коштами в сумі понад 190 млн грн шляхом придбання Центральною базою ВТК нерухомого майна у неналежному стані і за завищеною ціною, а також за сприяння таким особам в укладенні договорів і визнанні їх переможцями у процедурах закупівель товарів, робіт та послуг, замовником яких є НГУ, Центральна база ВТК, військові частини та інші установи підпорядковані НГУ.

Для надання ОСОБА_15 неправомірної вигоди, у лютому 2024 року такими особами придбано юридичну особу ТОВ «АМЕТИСТ РЕЙ», за якою 04.04.2024 зареєстровано право власності на транспортний засіб марки (моделі) «TOYOTA RAV-4 HYBRID» 2023 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6, орієнтовною вартістю 40 тис. доларів США, яким користуються: ОСОБА_15, його дружина ОСОБА_10, та водії ОСОБА_15 - ОСОБА_17 і ОСОБА_18, котрі є військовослужбовцями НГУ.

При цьому, формальним засновником та керівником ТОВ «АМЕТИСТ РЕЙ» є ОСОБА_19, проте оформленням транспортного засобу «TOYOTA RAV-4 HYBRID» 2023 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6, займався ОСОБА_20, на якого видано довіреність від 14.05.2024 щодо розпорядження цим транспортним засобом від імені ТОВ «АМЕТИСТ РЕЙ». В свою чергу ОСОБА_20 є довіреною особою ОСОБА_12 та ОСОБА_16, які через нього, а також через інших довірених осіб є фактичними власниками юридичних осіб, зокрема: ТОВ «Гелеон Компані», ТОВ «Еко Гриб», ТОВ «АМЕТИСТ РЕЙ», ТОВ «КИЛОВАТТ», ПРАТ «ЕРА», ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ».

За версією слідства, ОСОБА_12 та ОСОБА_16 також передали неправомірну вигоду ОСОБА_15 у вигляді нежитлового приміщення, загальною площею 70,7 кв.м, вартістю 2 827 600 грн, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (житловий комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), в якому проживає ОСОБА_15 разом зі своєю сім`єю. Для приховання факту надання неправомірної вигоди у період з 05.07.2024 по 08.07.2024 придбано юридичну особу ТОВ «Промторг Актив», на яку 22.07.2024 оформлено це нерухоме майно. Формальним засновником та директором ТОВ «Промторг Актив» є ОСОБА_11, який придбав таке нерухоме майно за вказівкою ОСОБА_12 .

Також встановлено, що підпорядковані ОСОБА_16 та ОСОБА_12 суб`єкти підприємницької діяльності ТОВ «КИЛОВАТТ», ПРАТ «ЕРА», ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» та ФОП ОСОБА_20 надають послуги, поставляють товари та виконують роботи для військових частин та установ, підпорядкованих НГУ.

За версією слідства, що командувач НГУ ОСОБА_15, за попередньою змовою із іншими службовими особами НГУ та Центральної бази ВТК, одержав неправомірну вигоду у вигляді транспортного засобу та нежитлового приміщення за вчинення в інтересах ОСОБА_12 та ОСОБА_16, які надали неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища, а саме за сприяння в укладенні договорів, визнання переможцями у процедурах закупівель товарів, робіт та послуг, замовником яких є НГУ, Центральна база ВТК, військові частини та інші установи, підпорядковані НГУ, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

У клопотанні також зазначено, що ТОВ «КИЛОВАТТ» 09.07.2024 визнано переможцем закупівлі: «Будівництво електричних мереж для електропостачання військової частини № 3070 НГУ «Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів» та будівельних механізмів за адресою: ***» на суму 115 735 249,07 грн, замовником яких є Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів (військова частина НОМЕР_7 НГУ). Під час проведення цієї процедури закупівлі завищена вартість матеріальних ресурсів (Кабель 15 кВ АПВЭгаПУ-15 1х185/50, Кабель 10 кВ АСБ2Л-10 3х185, Кабель 10 кВ АСБ2Л-10 3х95) більш ніж на 33 млн грн, які використовувалися під час виконання вищевказаних робіт. ТОВ «КИЛОВАТТ» 11.10.2024 визнано переможцем закупівлі: «Обладнання для сонячної станції» на суму 10 790 000 грн, замовником яких є Центральна база ВТК, та під час проведення цієї процедури закупівлі завищена вартість обладнання таких сонячних станцій більш ніж на 3 млн грн.

З огляду на це службові особи Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного центру підготовки підрозділів, Центральної бази ВТК та ТОВ «КИЛОВАТТ», за попередньою змовою між собою, вчинили дії щодо заволодіння бюджетними коштами в особливо великому розмірі шляхом закупівлі обладнання та використання матеріалів під час проведення робіт за завищеною ціною, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України.

Також, орган досудового розслідування вважає встановленим, що ОСОБА_14 користується та фактично володіє транспортним засобом марки (моделі) «MERCEDES-BENZ AMG GLE 53 4MATIC», 2024 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8, вартістю 5 869 705,52 грн (згідно із даними з НАІС ДАІ), який був зареєстрований 22.11.2024 за ТОВ «НОНБІЗ». ТОВ «НОНБІЗ» неодноразово визнавалося переможцем у процедурах закупівель, замовником яких є військові частини НГУ, зокрема Центральна база ВТК, керівником якої є ОСОБА_14, а керівником та єдиним засновником ТОВ «НОНБІЗ» є ОСОБА_21, яка здійснювала реєстрацію цього транспортного засобу за ТОВ «НОНБІЗ».

Таким чином керівник Центральної бази ВТК ОСОБА_14 одержав неправомірну вигоду у вигляді такого транспортного засобу за вчинення в інтересах ТОВ «НОНБІЗ» дій із використанням наданого йому службового становища, а саме за сприяння у визнанні переможцем у процедурах закупівель товарів, робіт та послуг, замовником яких є Центральна база ВТК, що має вчинення ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи НГУ, Центральної бази ВТК, Міжнародного центру, та фактичні власники ТОВ «Гелеон Компані», ТОВ «Еко Гриб», ТОВ «КИЛОВАТТ», після вчинення злочинів за вищевказаних обставин набули та розпорядилися майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом. Ці особи здійснювали фінансові операції, вчиняли правочини з таким майном, а також вчиняли дії, спрямовані на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження та місцезнаходження, що має вчинення ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209 КК України.

Водночас під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_22 давав вказівку своєму підлеглому військовослужбовцю НГУ ОСОБА_6 організувати 15.11.2024 видачу довіреності від ТОВ «Промторг Актив» на ОСОБА_10 щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2. Після чого ОСОБА_6 отримував вказівки від дружини командувача НГУ ОСОБА_15 - ОСОБА_10 щодо облаштування зазначеного нежитлового приміщення.

01.05.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на обшук кабінета/приміщення за адресою: місто Київ, вул. Святослава Хороброго, 9-А, де знаходиться робоче місце ОСОБА_6, та яке перебуває у фактичному володінні ГУ НГУ.

09.05.2025 детективами НАБУ на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.05.2025 у справі №991/3928/25 проведений обшук кабінета/приміщення за вказаною адресою. Згідно із протоколом обшуку від 09.05.2025, під час проведення обшуку детективами НАБУ виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone 16 Pro, модель MYN43j/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_2 .

09.05.2025 постановою детектива НАБУ визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №52024000000000305 вилучений під час проведення обшуку 09.05.2025 у кабінеті/приміщені ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, мобільний телефон Iphone 16 Pro, модель MYN43j/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_2 .

14.05.2025 детектив НАБУ за участю спеціаліста провів огляд мобільного телефону Iphone 16 Pro, модель MYN43j/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_2 .

15.05.2025 постановою детектива НАБУ призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій.

12.05.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання від 10.05.2025 прокурора САП ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №52024000000000305 від 20.06.2024.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя прийшов до таких висновків:

-в мобільному телефоні містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема для підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, водночас скопіювати такі відомості і відновити видалене листування не можливо без проведення відповідної експертизи;

-на цьому етапі досудового розслідування накладення арешту на вказане майно є необхідним для виконання завдання кримінального провадження;

-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права осіб, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії корупційним кримінальним правопорушенням;

-таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна - мобільного телефона, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є речовим доказом, що вказує на співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. (абз.2 ч.5 ст.171 КПК України)

Згідно із даними трекінгу Укрпошти №0303500371504, клопотання прокурора від 10.05.2025 про арешт мобільного телефону Iphone 16 Pro, модель MYN43j/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_2, вилученого під час обшуку 09.05.2025, подане засобами поштового зв`язку 10.05.2025, тобто з дотриманням 48-годинного строку, встановленого абз.2 ч.5 ст.171 КПК України.

Вищевказане спростовує покликання апеляційної скарги на подання прокурором клопотання про арешт майна поза межами 48-годинного строку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. (п.1 ч.2 ст.170 КПК України)

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. (ч.3 ст.170 КПК України)

Зважаючи на те, що слідчий суддя наклав арешт на мобільний телефон на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України, яка передбачає накладення арешту на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України (ч.3 ст.170 КПК України), хибним є посилання апеляційної скарги на відсутність у ОСОБА_6 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №52024000000000305 від 20.06.2024.

Згідно з п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. (ч.1 ст.98 КПК України)

За версією слідства ОСОБА_12 та ОСОБА_16 передали неправомірну вигоду ОСОБА_15 у вигляді нежитлового приміщення, загальною площею 70,7 кв.м, вартістю 2 827 600 грн, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (житловий комплекс «Кришталеві Джерела»).

Згідно із поясненнями детектива НАБУ у судовому засіданні 13.05.2025, ОСОБА_22 надавав вказівку своєму підлеглому військовослужбовцю НГУ ОСОБА_6 організувати видачу довіреності 15.11.2024 від ТОВ «Промторг Актив» на ОСОБА_10 щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 . Надалі ОСОБА_6 отримував вказівки від дружини командувача Національної гвардії України ОСОБА_15 - ОСОБА_10 щодо облаштування вказаного нежитлового приміщення.

На підтвердження вказаних обставин стороною обвинувачення надано протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 21.11.2024, у якому зафіксовано таке спілкування 13.11.2024 між ОСОБА_16 та ОСОБА_6 :

« ОСОБА_6 : ОСОБА_23, ОСОБА_24 .

ОСОБА_16 : Доброго.

ОСОБА_6 : Мене звуть ОСОБА_25, я від ОСОБА_26 .

ОСОБА_16 : Так.

ОСОБА_6 : На рахунок доручення по тому нежилому приміщенню, щоб мене зконтактували з ким я можу там, щоб під`їхати, зробити доручення по тому номеру АДРЕСА_2, по-моєму.

ОСОБА_16 : Це на вас треба зробить?

ОСОБА_6 : Ну, на коли можна там, ви мені дайте контакт і щоб я договорився з цією баришнею.

ОСОБА_16 : Я кажу, це для вас треба зробить чи для кого?

ОСОБА_6 : Не, для баришні надо, та яка там у вас договір заключений з нею.

ОСОБА_16 : Ага.

ОСОБА_6 : Бо вона не може без доручення підписати договір і забрати ключі.

ОСОБА_16 : Зрозуміло. Давайте я вам сьогодні. Наберіть мене вечерком, тому що зараз навіть немає доступу до документа, добре?

ОСОБА_6 : Угу.

ОСОБА_16 : І ми вирішимо. Дякую.»

Відповідно до протоколу обшуку від 09.05.2025 під час огляду мобільного телефона виявлено декілька контактів, що містять в назві такі фрази: «ОСОБА_35», « ОСОБА_27 », « ОСОБА_28 », « ОСОБА_29 », « ОСОБА_30 ОСОБА_31 » «ОСОБА_34 »; також у месенджері «Telegram» виявлено листування ОСОБА_6 із абонентом « ОСОБА_9 » щодо проведення ремонту та облаштування такого нежитлового приміщення, зокрема про допомогу у таких діях ОСОБА_33 (за версією слідства - імовірно ОСОБА_10 - дружина командувача НГУ).

З огляду на вказане, правильним є висновок слідчого судді про те, що відомості, відшукані в мобільному телефоні Iphone 16 Pro, модель MYN43j/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_9 імовірного надання ОСОБА_22 вказівки своєму підлеглому ОСОБА_6 організувати 15.11.2024 видачу довіреності від ТОВ «Промторг Актив» на командувача НГУ ОСОБА_10 щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, отримання ОСОБА_6 вказівок від дружини ОСОБА_15 - ОСОБА_10 щодо облаштування зазначеного нежитлового приміщення, і тому можуть бути використані органом досудового розслідування, зокрема для підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

А тому, колегія суддів визнає безпідставним посилання апеляційної скарги на невідповідність вилученого майна критеріям, визначеним ст.98 КПК України, недоведеність необхідності арешту для виконання завдань кримінального провадження, та на відсутність підстав для арешту майна.

Твердження апеляційної скарги про відсутність зв`язку вилученого майна з розслідуваними кримінальним правопорушеннями за ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України не приймаються до уваги.

Так, дійсно, слідчий суддя не розглядав питання взаємозв`язку відомостей, наявних у вилученому телефоні з кримінальними правопорушеннями за ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України.

Однак, слідчим суддею встановлено, що ці відомості можуть бути використані органом досудового розслідування, зокрема для підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

А відтак, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000305 від 20.06.2024 здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3, 4 ст.368 КК України, нема підстав вважати, що вилучене майно не має стосунку до розслідуваних кримінальних правопорушень.

Відповідно до протоколу огляду від 14.05.2025 спеціалісту не вдалося подолати систему логічного захисту мобільного телефону Iphone 16 Pro, модель MYN43j/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_2, створити повну копію файлової системи мобільного телефона, а також скопіювати відомості ряду додатків, у тому числі дані додатків Telegram, Signal, Пошта. При цьому, із метою недопущення автоматичного видалення повідомлень у месенджерах здійснювалось переведення дати і часу назад.

Постановою детектива НАБУ від 15.05.2025 про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій вказаного мобільного телефона на вирішення експерту поставлено питання: чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам`яті мобільного терміналу систем зв`язку, доступ до якого пов`язаний із подоланням системи логічного захисту? Якщо так, скопіювати інформацію на електронний носій інформації.

В зв`язку з викладеним колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що на мобільний телефон Iphone 16 Pro, модель MYN43j/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_2, слід накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. (ч.11 ст.170 КК України)

А тому, оскільки скопіювати відомості наявні в мобільному телефоні не можливо без проведення експертного дослідження, проведення якого виключається без заборони користування, розпорядження майном, безпідставним є твердження апеляційної скарги про порушення вимог ч.11 ст.170 КПК України.

Представник третьої особи в апеляційній скарзі посилається на те, що перебування мобільного телефону під контролем органу досудового розслідування виключає ризики його втрати, знищення чи відчуження.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

А відтак, оскільки КПК України не передбачає такої підстави, як перебування мобільного телефону під контролем органу досудового розслідування, для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, колегія суддів вищевказане посилання вважає неспроможним.

Із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.

Слідчий суддя врахував, щопотреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що таке втручання стосується конкретного майна - мобільного телефону, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є речовим доказом.

Оскільки досудове розслідування здійснюється за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3, 4 ст.368 КК України, тобто, зокрема, щодо злочину, який є особливо тяжким, слід визнати, що арешт мобільного телефону забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження, і не покладає індивідуальний та надмірний тягар на власника.

Крім того, колегія суддів враховує тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном, у зв`язку із наявністю правового механізму, передбаченого ст.174 КПК України, яким передбачено, зокрема, що представник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, який буде скасовано, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

А тому, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги щодо порушення слідчим суддею вимог ст.132, 173 КПК України.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. 303, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 травня 2025 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4