- Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.
Cправа №991/4329/25
Провадження №11-сс/991/357/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2025 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.05.2025 частково задоволено клопотання прокурора та накладено арешт, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 09.05.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1,: (1) яке належить ОСОБА_8, а саме на мобільний телефон іРhone 16 Рго, моделі MYNK3SX/A, s/n НОМЕР_1 ; (2) яке належить ОСОБА_6, а саме на мобільний телефон іРhone 16 Рго, моделі MYNK3SX/A, s/n НОМЕР_2 ; (3) документи, належні ОСОБА_8, а саме: акт надання послуг № 72 від 30.12.2022; акт надання послуг № 62 від 30.12.2022; акт надання послуг № 63 від 30.12.2022; акт надання послуг № 73 від 30.12.2022; акт надання послуг № 64 від 30.12.2022; акт надання послуг № 71 від 30.12.2022; акт надання послуг № 69 від 30.12.2022; акт надання послуг № 77 від 30.12.2022; акт надання послуг № 65 від 30.12.2022; акт надання послуг № 74 від 30.12.2022; акт надання послуг № 70 від 30.12.2022; договір оренди № 09/04/25 від 09.04.2025; рахунок фактура № 09/04/25 від 09.04.2025; договір про надання послуг № 030724 від 03.07.2024 з додатками № 1-3; акт № 1 здачі-приймання робіт (надання послуг); договір про надання послуг № 04/04-22 від 04.04.2022 з додатком № 1; акт надання послуг № 75 від 30.12.2022; акт надання послуг № 76 від 30.12.2022; акт надання послуг № 67 від 30.12.2022; акт надання послуг № 68 від 30.12.2022; лист № 1 від 14.09.2022; договір про надання послуг №22/12/1 від 22.12.2020 з додатком; договір про надання послуг № 22/12 від 22.12.2020 з додатком; акт прийому-передачі № 1; акти прийому передачі № 1-12; договір № СПП-05/24 про надання послуг від 01.05.2024 з додатками; договір № ПП-09/22 від 09.09.2022 з додатками в прошитому та пронумерованому вигляді. У задоволенні клопотання в частині арешту зовнішнього накопичувача на жорстких магнітних дисках Transcend s/n H61669-0349 відмовлено.
На вказане рішення представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 та представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 подали апеляційні скарги.
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 та представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 в апеляційних скаргах, які в основному є аналогічні за змістом, посилаються на такі обставини.
Прокурором в клопотанні про арешт майна не зазначено підстави і мету арешту майна та не обґрунтовано необхідність його застосування.
Також в клопотанні не наведено доказів про відповідність вилученого майна критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Всупереч приписам ч.3 ст.132 КПК України, прокурор не долучив доказів на підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права власника майна та, що арешт необхідний для виконання завдань кримінального провадження.
Представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9, крім того, в апеляційній скарзі стверджує, що вилучені документи стосуються виключно приватної господарської діяльності ОСОБА_8, і не мають жодного відношення до предмета досудового розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000621, а також до діяльності Національної гвардії України чи будь-яких пов`язаних з нею структур.
Просять скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.05.2025 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про накладення арешту на майно.
Власники майна, їх представники та прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибули. Про поважність причин неприбуття суд не повідомили.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційні скарги розглядаються без участі вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі є необґрунтованими.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000621 від 27.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 209 КК України, зокрема щодо здійснення службовими особами Національної гвардії України та військової частини НОМЕР_3 закупівлі у ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» бронетранспортерів FV 432 у кількості 8 одиниць, FV 434 у кількості 13 одиниць, FV 432 у кількості 14 одиниць на підставі договорів № 5/ДК/2024 ДСК від 08.10.2024,№ 4/ДК/2024 ДСК від 08.10.2024,№ 6/ДК/2024 ДСК від 21.10.2024, відповідно, за завищеними цінами та розтрати коштів Національної гвардії України у сумі щонайменше 199 000 000,00 грн; легалізації (відмивання) майна, ймовірно, одержаного директором департаменту логістики Головного управління Національної гвардії України злочинним шляхом, пов`язаних з указаними оборонними закупівлями.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2025 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_6 з метою відшукання, у тому числі будь яких паперових носіїв інформації (договорів, документів, листування, записників, щоденників, блокнотів тощо), електронних носіїв інформації (зокрема мобільних терміналів систем зв`язку, флеш накопичувачів), які можуть містити відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема: обставин підготовки, укладення, виконання договорів № 5/ДК/2024 ДСК від 08.10.2024, № 4/ДК/2024 ДСК від 08.10.2024, № 6/ДК/2024 ДСК від 21.10.2024 стосовно постачання ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» гусеничних бронетранспортерів військовій частині НОМЕР_3 ; в яких міститься листування, відомості, пов`язані з обставинами набуття у 2022 2024 роках ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_6, а також самим ОСОБА_6 нерухомого майна, транспортних засобів, інших цінностей.
Згідно з протоколом від 09.05.2025 при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1, виявлені зокрема :
- документи, які стосуються підприємницької діяльності ОСОБА_8 та її доходів (згідно з наведеним раніше переліком, зазначеним у клопотанні прокурора про арешт майна);
- мобільний телефон ОСОБА_8 Рhone 16 Рго, моделі MYNK3SX/A, s/n НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон ОСОБА_6 іРhone 16 Рго, моделі MYNK3SX/A, s/n НОМЕР_2 .
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_12 від 10.05.2025 вилучені документи, та мобільні телефони визнані речовими доказами.
Розглядаючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшов таких висновків: клопотання прокурора про арешт майна подано у визначений абз.2 ст.5 ст.171 КПК України строк; імовірно, вчинені кримінальні правопорушення такого ступеня тяжкості, що можуть бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; рішення детективів про необхідність вилучення мобільних телефонів є виправданим та правомірним; прокурор у клопотанні та детектив у судовому засіданні довели необхідність арешту мобільних телефонів із метою забезпечення збереження речових доказів; ступінь втручання у право мирного володіння майном є незначним із урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном, обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст.174 КПК України; на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження; таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
Висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам, а доводи апеляційних скарг їх не спростовують.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням. (ч.3 ст.132 КПК України)
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. (абз.1 ч.1 ст.170 КПК України)
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. (п.1 ч.2 ст.170 КПК України)
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.(п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України)
Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. (ч.1 ст.98 КПК України)
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. (ч.2 ст.168 КПК України)
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. (абз.2 ч.3 ст.170 КПК України)
Клопотання про арешт майна обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000621 від 27.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України.
Згідно з версією органу досудового розслідування 18.09.2024 начальник військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_13 на адресу ТОВ «ДСТ ЕКСІМ», ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона», ТОВ «Пром техно група» направив запити комерційної (цінової) пропозиції з повідомленням стосовно запланованої закупівлі бронетранспортерів FV 434 у кількості 13 одиниць, FV 439 - 1 одиниці, FV 432 - 14 одиниць. ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» зареєстровано лише 14.12.2023 й не мало відповідної ділової репутації щодо постачання військової техніки на світовому ринку або ринку України. 27.09.2024 ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» на адресу військової частини НОМЕР_3 направило лист щодо можливості постачання гусеничних бронетранспортерів FV 434 у кількості 13 одиниць, вартістю 180 000,00 Євро за 1 одиницю. До вказаного листа долучено копію листа компанії ATC HUB Sp.z.o.o. (Республіка Польща) від 15.07.2024 № АН/148/24, адресованого ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона», стосовно направлення комерційної пропозиції на постачання бронетранспортерів вартістю 180 000,00 Євро за 1 одиницю, а саме: FV 432 у кількості 8 одиниць; FV 434 - 13 одиниць; FV 439 - 1 одиниці.
Тобто, відповідно до наданих компанією ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» копій документів закупівлю гусеничних бронетранспортерів FV 434, FV 439, FV 432 планувалося здійснити у саме у компанії ATC HUB Sp.z.o.o. (Республіка Польща).
Водночас, під час досудового розслідування встановлено, що командувачем Національної гвардії України ОСОБА_14 підписано сертифікат кінцевого споживача від 20.07.2024 вх. № 27/11/2/2?12582/01 (далі - Сертифікат).
Пунктом 15 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.1999 № 920 «Про затвердження Положення про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов`язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю» передбачено, що сертифікат кінцевого споживача - це документ, яким кінцевий споживач вказує на місце встановлення (використання) і ціль кінцевого використання товару та гарантує, що цей товар не буде використаний в інших цілях, ніж зазначені в сертифікаті, не буде переданий іншому суб`єкту підприємницької діяльності на території України або реекспортований без дозволу Держекспортконтролю, а також бере на себе інші гарантії щодо імпортованого в Україну товару у разі, коли це передбачено умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) згідно з вимогами держав - експортерів товарів.
Відповідно до змісту Сертифіката Національна гвардія України, як кінцевий споживач, гарантувала, що гусеничні бронетранспортери FV 432 у кількості 8 одиниць, FV 434 - 13 одиниць; FV 439 - 1 одиниці будуть використані для потреб Національної гвардії України.
При цьому вже 20.07.2024 у Сертифікаті ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» було зазначено як імпортера гусеничних бронетранспортерів FV 432, FV 434, FV 439.
Зазначене, на думку органу досудового розслідування, свідчить про ігнорування механізму конкурентного відбору та змову командувача Національної гвардії України ОСОБА_14 зі службовими особами ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона», оскільки направлення військовою частиною НОМЕР_3 на адресу зазначеної юридичної особи офіційного запиту про комерційну (цінову) пропозицію мало місце лише через два місяці - 18.09.2024.
До того ж, зміст та форма викладення найменування та повного опису гусеничної бронетехніки FV 432, FV 434, FV 439, указана у листі компанії ATC HUB Sp.z.o.o. (Республіка Польща) від 15.07.2024 № АН/148/24, була ідентичною найменуванню й опису бронетехніки, зазначеної у Сертифікаті.
У подальшому між Головним управлінням Національної гвардії України в особі начальника військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_13 та ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» в особі директора ОСОБА_15 за результатами здійснення закупівлі у 1 учасника укладено 3 державні контракти (далі ? Контракти) оборонних закупівель на гусеничну бронетехніку (код за ЄЗС ДК 021:2015 35410000?1 «Броньовані військові автомобілі») на загальну суму 315 444 204,00 грн., а саме:
- 5/ДК/2024?ДСК від 08.10.2024. Предмет закупівлі - гусенична бронетехніка у робочому стані, а саме 8 гусеничних бронетранспортерів FV 432 на суму 70 098 712,00 грн та 1 гусеничний бронетранспортер FV 439 на суму 8 762 339,00 грн. Строк виконання договору - до 10.12.2024;
- 4/ДК/2024?ДСК від 08.10.2024. Предмет закупівлі - 13 гусеничних бронетранспортерів FV 434 у робочому стані на суму 113 910 407,00 грн. Строк виконання договору - до 10.12.2024;
- 6/ДК/2024?ДСК від 21.10.2024. Предмет закупівлі - 14 гусеничних бронетранспортерів FV 432 у робочому стані на суму 122 672 746,00 грн. Строк виконання договору - до 25.09.2025.
Після підписання Контрактів військовою частиною НОМЕР_3 на рахунок ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» здійснено попередню оплату у розмірі 97% вартості договорів № 5/ДК/2024 ДСК від 08.10.2024 та № 4/ДК/2024 ДСК від 08.10.2024.
Наприкінці грудня 2024 року ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» поставило військовій частині НОМЕР_3 військову техніку згідно з контрактами № 5/ДК/2024 ДСК від 08.10.2024 та № 4/ДК/2024 ДСК від 08.10.2024 частково у несправному стані.
Оглядом Митної бази даних АСМО «Інспектор» встановлено, що аналогічна військова техніка поставлялася на територію України за значно нижчими цінами.
За наявною в органу досудового розслідування інформацією ATC HUB Sp.z.o.o. придбано гусеничну бронетехніку також у Motor Vehicle Spares ltd. (Велика Британія), що може свідчити про штучне залучення службовими особами Національної гвардії України й ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» польської компанії у якості посередника для обґрунтування завищення ціни у договорах, укладених між ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» та військовою частиною НОМЕР_3 .
За даними Контрактів вартість постачання гусеничних бронетранспортерів FV 432, FV 434, FV 439 орієнтовно складає до 163 000,00 фунтів стерлінгів (за курсом Національного банку України на дату підписання Контрактів) за 1 одиницю техніки.
Отже, різниця у ціні за одиницю техніки гусеничного бронетранспортеру FV 432 та FV 434, яка міститься у Контрактах, укладених між військовою частиною НОМЕР_3 та ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона», за даними інвойсів по ввезенню бронетехніки БО «Благодійний фонд Сергія Притули» (для порівняння взято найвищу ціну ввезення товару за даними інвойсів) складає 199 634 479,00 грн (за курсом Національного банку України станом на дати підписання Контрактів).
Під час досудового розслідування також встановлено, що здійснення постачання військової техніки військовій частини НОМЕР_3 контролює, зокрема у тому числі заступник командувача Національної гвардії України бригадний генерал ОСОБА_16, якому із зазначених питань систематично доповідає начальник військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_13 .
Ураховуючи наведене, орган досудового розслідування дійшов висновку про наявність достатніх підстави вважати, що службовими особами з числа керівництва Національної гвардії України та військової частини НОМЕР_3 за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» вчинено розтрату грошових коштів Національної гвардії України у особливо великому розмірі (у сумі щонайменше 199 000 000,00 грн) шляхом придбання техніки оборонного призначення за завищеними цінами, що свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Окрім того, під час досудового розслідування встановлено, що службова особа Національної гвардії України за попередньою змовою групою осіб у період з 2022 по 2024 роки здійснила дії щодо легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, у зв`язку із чим в її діях убачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Слідчим суддею досліджено додані прокурором до клопотання матеріали, зокрема витяг з ЄРДР та дані, які містяться у: протоколах оглядів від 02.12.2024, від 03.12.2024, від 09.01.2025, від 07.02.2025, від 24.02.2025, від 24.04.2025, від 25.04.2025, від 29.04.2025, від 30.04.2025; протоколах про результати здійснення зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 10.02.2025 та від 16.04.2025; протоколі огляду інформації, відображеної у протоколах за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, від 29.04.2025; документах, які містять гриф «для службового користування».
А тому колегія суддів вважає таким, що відповідає фактичним обставинам кримінального провадження висновок слідчого судді про наявність достатніх підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення такого ступеня тяжкості, що можуть бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з вищевказаним протоколом обшуку детективами вилучено документи, які стосуються підприємницької діяльності ОСОБА_8 та її доходів (згідно з наведеним раніше переліком, зазначеним у клопотанні прокурора про арешт майна); під час огляду мобільного телефону ОСОБА_8 Рhone 16 Рго, моделі MYNK3SX/A, s/n НОМЕР_1 виявлено листування з приводу управління нерухомим майном (здачі в оренду), зокрема у додатку WhatsApp виявлені чати з контактами «ОСОБА_27», « ОСОБА_17 », «ОСОБА_28», «ОСОБА_29», «ОСОБА_30» та інші, а також щодо підприємницької діяльності з контактом « ОСОБА_18 »; під час огляду мобільного телефону ОСОБА_6 іРhone 16 Рго, моделі MYNK3SX/A, s/n НОМЕР_2, виявлені документи (файли), які мають відношення до обставин кримінального провадження, зокрема контракт з ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона», листування з цього приводу у додатку WhatsApp з контактом « ОСОБА_19 » у додатку WhatsApp.
З протоколу огляду мобільного телефона ОСОБА_8 від 10.05.2025 вбачається, що у ньому містяться видалені повідомлення від 12.03.2025 у листуванні з контактом « ОСОБА_20 » у месенджері WhatsApp. 19.03.2025 цей же абонент надіслав ОСОБА_8 повідомлення з вкладеним файлом, а саме - договором купівлі?продажу нерухомого майна від 23.09.2022, що укладений між ВОУП ГРУП «ЕООО» та ОСОБА_21, предметом якого є квартира площею 80,97 кв.м у житловому комплексі, що будується на земельній ділянці з ідентифікатором «51500.506.293 к.к. Сонячний берег?запад, общ. Несебр (Болгарія), вартість згідно з договором 66 200,00 Євро.
Відповідно до протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_6 від 10.05.2025 установлено наявність у месенджері WhatsApp листування з контактами « ОСОБА_22 », « ОСОБА_23 », « ОСОБА_24 », « ОСОБА_25 », « ОСОБА_19 », « ОСОБА_26 », у чатах з якими встановлена функція тимчасових повідомлень, тобто автоматичного видалення через 24 години або 7 днів.
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_12 від 13.05.2025 у кримінальному провадженні призначено комп`ютерно?технічну експертизу мобільних телефонів ОСОБА_8 та ОСОБА_6 з метою копіювання (у разі наявності) листування, електронних повідомлень, створених з використанням електронної пошти, месенджерів (WhatsApp, Viber, Telegram та інших), фотознімків, відеофайлів.
З огляду на викладене, правильним є висновок слідчого судді, що вилучені документи та мобільні телефони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому, з метою забезпечення збереження речових доказів, необхідним є накладення на них арешту.
В зв`язку з вищенаведеним колегія суддів вважає неспроможним посилання апеляційних скарг на те, що прокурор не довів, що вилучені документи і мобільні телефони відповідають критеріям речового доказу, визначеним ст.98 КПК України, а також не надав доказів про наявність обставин, визначених ч.3 ст.132 КПК України.
Враховуючи, що на даний час у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, встановлюються особи, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, їхня участь та зв`язки, а також застосовується нижчий стандарт доказування на цій стадії кримінального провадження, твердження апеляційних скарг про те, що стороною обвинувачення не надано доказів причетності ОСОБА_8 та ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень є неспроможними, адже слідчий суддя мав встановити можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні, а не вирішувати питання причетності цих осіб до кримінальних правопорушень.
Згідно із ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Умова накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів за положеннями ч.3 ст.170 КПК України не містить такої вимоги її застосування як оголошення підозри у кримінальному провадженні певній особі, не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту майна або вчиненням кримінального правопорушення будь-якого ступеня тяжкості.
Частково задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та необхідність накладення арешту на майно саме з метою забезпечення збереження речових доказів.
Тому, помилковим є посилання апеляційних скарг на не здійснення повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні.
Як слідує із ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Обставини кримінального провадження свідчать, що у випадку подальшого володіння і користування власниками електронними носіями інформації з огляду на тяжкість розслідуваних кримінальних правопорушень не виключається здійснення дій, спрямованих на приховання чи знищення доказів кримінального правопорушення. Однак, із накладенням арешту забезпечується можливість запобігти таким ризикам.
У зв`язку з викладеним довід апеляційних скарг про те, що прокурор не навів обставин, які б свідчили про наявність ризиків, визнається колегією суддів безпідставним.
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. (ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод)
Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.
Оскільки досудове розслідування здійснюється за ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України, тобто особливо тяжкого і тяжкого злочинів, враховуючи розмір ймовірної розтрати коштів Національної гвардії України та розмір ймовірної легалізації майна, слід визнати, що арешт мобільних телефонів та документів забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження, і не покладає індивідуальний та надмірний тягар на власників майна.
Тому неспроможним є посилання апеляційних скарг на те, що арешт є надмірним обмеженням права власності ОСОБА_8 та ОСОБА_6, гарантованого ст.41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції.
Твердження апеляційної скарги, що вилучені документи стосуються виключно приватної господарської діяльності ОСОБА_8, і не мають жодного відношення до предмета досудового розслідування у кримінальному провадженні не приймається колегією суддів до уваги.
Так, дійсно ці документи не стосуються діяльності Національної гвардії України та пов`язаних з нею структур.
Однак, згідно з клопотанням про арешт майна вилучені документи мають відношення до джерела походження коштів, за які ОСОБА_8 та її родичі протягом 2024 року набули у власність нерухоме майно, фактичним власником якого за версією слідства є ОСОБА_6 .
А відтак, вказані документи містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, під час розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209 КК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на майно з дотриманням приписів ст.170-173 КПК України.
Пунктом 1 ч.3 ст.407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Відтак, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційних скарг, відсутність підстав для їх задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, ухвалу - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4