- Головуюча суддя (ВАКС): Задорожна Л.І.
Справа № 760/9481/17
Провадження № 1-кп/4910/34/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1,
суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
за участю сторін кримінального провадження:
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника - адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
у об`єднаному кримінальному провадженні за № 52017000000000106 від 15.02.2017, № 52017000000000602 від 07.09.2017 стосовно:
ОСОБА_8, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 388 КК України;
ОСОБА_9, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України;
ОСОБА_10, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України (судове провадження стосовно якого зупинено);
ОСОБА_5, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України;
ОСОБА_11, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_12, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_13, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_14, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_15, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України;
ОСОБА_16, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України (судове провадження стосовно якого зупинено),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу,
установив:
02.06.2025 на електронну пошту Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу (Вх. № 24256/25).
І. Суть клопотання
15.06.2016 ОСОБА_5 був затриманий та перебував під дією запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у різних кримінальних провадженнях.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31.03.2017 у справі № 760/3817/17 ОСОБА_5 вчергове продовжено строк тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 200 000 грн. Застава була внесена заставодавцями ОСОБА_17 та ОСОБА_18 у повному обсязі, у розмірі 2 144 000 грн та 1 056 000 грн відповідно. Із часу внесення застави обвинувачений ОСОБА_5 перебуває під дією запобіжного заходу у вигляді застави.
У ході судового розгляду розмір застави неодноразово зменшувався, востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.12.2023 застава була зменшена до 805 200 грн (300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Обвинувачений вважає, що застосований до нього запобіжний захід має бути змінений, у зв`язку з такими обставинами:
- розгляд справи триває більше 9 років, протягом цього часу застава становить максимальний розмір, встановлений вимогами КПК України, але належного обґрунтування застосування саме такого розміру застави сторона обвинувачення не наводить. Востаннє розмір застави переглядався рік та шість місяців тому. Практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки обвинуваченого пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані з застосуванням запобіжного заходу, з плином часу;
- під час постановлення ухвали від 22.12.2023 судом не встановлювалось існування та/або продовження існування ризиків знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується особа;
- процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_5 є бездоганною, він жодним чином не ухилявся від суду та завчасно з`являвся на кожне призначене судове засідання у цій справі. Викладене свідчить про істотне зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, існування яких станом на 2019-2023 роки стало підставами для зменшення розміру застави. Аргументація сторони обвинувачення про те, що обвинувачений може вдатися до певних дій, що можуть зашкодити розгляду справи, є припущенням та не доведеним фактом;
- продовження дії запобіжного заходу у вигляді застави лише з підстави визначення тяжкості покарання є неможливим, сама по собі тяжкість покарання не є ознакою того, що єдиним варіантом поведінки особи буде переховування від відповідальності;
- тимчасовий виїзд ОСОБА_5 за кордон (до Великобританії) не є ризиком або способом уникнення відповідальності, оскільки такий виїзд спричинений воєнними діями на території України, небезпекою як для його життя та здоров`я, так і його родини. Вважає, що відсутність зміни розміру застави та ставлення його в залежність від місця перебування суперечить положенням Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- погіршенням стану здоров`я обвинуваченого наприкінці 2024 року (нові обставини, як про те зазначив обвинувачений у змісті клопотання). На підтвердження суттєвого погіршення стану ОСОБА_5 наводить листування з лікарнею Donnington Medical Practice, аналізи крові та біохімічного обстеження. Згідно з результатами обстежень, проведених у Donnington Medical Practice, у пацієнта виявлено відхилення в показниках загального стану організму, функції нирок, що свідчить про наявність запальних процесів в організмі. Наразі, остаточний діагноз лікарями не встановлений, що ускладнює його подальше лікування. Як зазначив обвинувачений у своєму клопотанні, для подальших додаткових обстежень та лікування у Великобританії йому необхідні значні грошові кошти. Однак, у його родини відсутні кошти для покриття витрат на повноцінне обстеження, оскільки частина коштів спрямовується на повернення застави заставодавцю;
- підтвердженням постійного місця проживання ОСОБА_5 за кордоном, для цього надано офіційну довідку про національний номер страхування з адресою проживання, копію національної медичної картки з адресою його проживання: АДРЕСА_1 ;
- вимушеним звільненням з роботи ОСОБА_5 за його станом здоров`я, що істотно впливає на його платоспроможність;
- погіршення фінансового становища заставодавця ОСОБА_18, у зв`язку з вимушеним переїздом до Бельгії через загрозу її життю.
Обвинувачений у своєму клопотанні зазначив, що витрати ОСОБА_18 на проживання є надмірними, тоді як постійних доходів або пенсії вона не отримує. Іншого джерела прибутку, окрім внесених в якості застави коштів, вона не має. Її чоловік ОСОБА_19 отримує лише пенсію за віком у розмірі 3 038 грн на місяць. На початку кожного місяця подружжю необхідно сплатити орендну плату у сумі 490,26 євро, але, враховуючи пенсію чоловіка ОСОБА_18, цієї суми недостатньо навіть для сплати оренди (23 229, 45 у гривневому еквіваленті), не кажучи вже про інші базові витрати на харчування, ліки тощо.
На підставі викладеного, обвинувачений ОСОБА_5 просив зменшити встановлений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.12.2023 розмір застави до 256 000 грн, який є достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків та запобігання будь-яким ризикам, а решту коштів повернути ОСОБА_18 як заставодавцю (374 437, 50 грн) та як спадкоємиці заставодавця ОСОБА_17 (174 762,50 грн).
ІІ. Позиції учасників провадження
Обвинувачений ОСОБА_5 просив задовольнити подане клопотання у повному обсязі з підстав, викладених у ньому. Зазначив, що звернувся з даним клопотанням у зв`язку з тим, що останній раз змінювався розмір застави в грудні 2023 року. Повідомив, що ним детально вивчено попередні ухвали суду про відмову в зміні розміру застави та було надано додаткові документи. Зокрема, він вказав на необхідність повернення коштів заставодацю, який сплатив заставу за нього. Заставодавець неодноразово звертався до ОСОБА_5 з вимогою повернення зазначених коштів. Зауважив, що строк застосування застави у поточному розмірі (9 років з моменту застосування запобіжного заходу) є надмірно тривалим без її зменшення. Окрім цього, він надав документи, які підтверджують його місце проживання. Також, звернув увагу на погіршення свого стану здоров`я, що призвело до його звільнення з роботи. Акцентував увагу, що він перебуває за кордоном не з власної волі, а через запроваджений воєнний стан в Україні та небезпеку для життя. Як батько, він несе відповідальність за безпеку своїх дітей. Водночас, наголосив, що перебування за кордоном не впливає на виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
Захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання обвинуваченого у повному обсязі та просив суд його задовольнити. Просив звернути увагу суддів на нові докази, що підтверджують фінансовий стан заставодавців, які можуть свідчити про виникнення нових обставин для зміни запобіжного заходу.
Прокурор ОСОБА_7 заперечувала щодо задоволення клопотання сторони захисту, зазначила, що обставини матеріального стану заставодавців уже неодноразово досліджувалися судом. Вказала, що кримінальне процесуальне законодавство не передбачає зміни запобіжного заходу на підставі майнового стану заставодавця. Зміна обставин має стосуватися виключно особи обвинуваченого. Оскільки обвинувачений продовжує перебувати за кордоном, прокурор вважає, що немає підстав для зміни розміру застави.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думки осіб, які беруть участь у його розгляді, колегія суддів (далі - Суд) дійшла таких висновків.
Частинами першою та другою статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Так, частина 1 статті 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Суд вкотре зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами для зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалах суду не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу, без врахування обставин справи в конкретному випадку, може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_5 у своєму клопотанні та наданих у судовому засіданні поясненнях піднімає питання про зменшення встановленого ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.12.2023 розміру застави до 256 000 грн.
На підтвердження позиції сторони захисту до клопотання додані (у електронному вигляді в копіях): рекомендаційний лист ОСОБА_20 директора «Модульної системи класу Neo» LTD (мовою оригіналу та переклад українською мовою); договір оренди (contrat de Bail) компанії La Dinantaises c.r.d із ОСОБА_21, ОСОБА_22 від 28.05.2024, документ під назвою «рахунок на оплату оренди» від 01.01.2025 (1 сторінка, мовою оригіналу та переклад українською мовою); виписка по банківському рахунку ОСОБА_19 від 19.04.2025 (щодо надходжень грошових коштів на рахунок у січні - квітні 2025 року); відомості про застраховану особу ОСОБА_18 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2004-30.04.2025; довідка про відсутність індивідуальних відомостей про особу ОСОБА_18 у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 23.05.2025; Форма ОК-5 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування стосовно ОСОБА_18 від 23.05.2025; лист - підтвердження реєстрації ОСОБА_5 у сімейного лікаря від 07.07.2022, з якого вбачається, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; (мовою оригіналу та переклад українською мовою), лист щодо схвалення заявки ОСОБА_5 на отримання номеру національного страхування від 01.07.2022, з якого вбачається, що ОСОБА_5 проживає за адресою: : АДРЕСА_1 (мовою оригіналу та переклад українською мовою).
До клопотання також додано заяву ОСОБА_5 від 30.05.2025 та скріншот з екрану технічного пристрою про направлення клопотання про зменшення застави із вкладенням на електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». У судовому засіданні прокурор не заперечувала факту отримання клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_5 не припинила свою дію відповідно до положень ст. 203 КПК України, оскільки для такої ухвали не передбачено визначення строку її дії, як наприклад, для ухвали про тримання особи під домашнім арештом (ч. 6 ст. 181 КПК України) або для ухвали про тримання особи під вартою (ч. 1 ст. 197 КПК України).
Стосовно зазначених у клопотанні обставин, які, на думку обвинуваченого, є підставами для зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави, Суд вважає необхідним зазначити про таке.
Неодноразове посилання сторони захисту на сумлінне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, на переконання Суду, не є тією беззаперечною обставиною, яка може свідчити про необхідність зміни запобіжного заходу. Їх виконання є обов`язковим для особи, стосовно якої вони застосовані, а у разі невиконання таких обов`язків положеннями КПК України передбачено можливість звернення застави в дохід держави або зміну запобіжного заходу на більш суворий.
Під час розгляду попередніх клопотань обвинуваченого ОСОБА_5 про зменшення розміру застави (перегляду застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу), Судом вже враховувались повторювані у цьому клопотанні обставини, які стосуються тривалості розгляду кримінального провадження у часі, за результатами чого розмір застави неодноразово зменшувався.
Суд враховує той факт, що на час розгляду цього клопотання призначено та проводиться судовий розгляд на підставі обвинувального акта, у встановленому Судом порядку досліджуються письмові докази сторони обвинувачення, а також продовжують існувати ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків, хоча вони істотно зменшились із плином часу та у зв`язку з завершенням стадії досудового розслідування.
Разом з тим, дії, до яких обвинувачений ОСОБА_5 може вдатись, висунення йому обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів (у тому числі корупційних), передбачених ч. 1 ст. 255 (санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна), ч. 5 ст. 191 (санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна), ч. 3 ст. 209 КК України (санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна) та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, його тимчасовий виїзд за межі території України, пов`язаний із повномасштабним вторгнення рф на територію України, проживання на території іноземної країни протягом тривалого часу (на території Великої Британії), а також відсутність у сторони обвинувачення дієвих механізмів попередження існуючих ризиків, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави.
Повідомлення своєї адреси місця проживання за кордоном ОСОБА_5 не є тією новою обставиною, у розумінні вимог КПК України, для перегляду застосованого запобіжного заходу та зменшення розміру застави.
Положення ст. 194 КПК України передбачають, що суд при застосуванні запобіжного заходу враховує як тяжкість правопорушення, так і наявність ризиків, які не потребують повторного встановлення, якщо обставини не змінилися. Перебування обвинуваченого за кордоном, навіть за умови введеного воєнного стану в Україні, створює обґрунтований ризик ухилення від виконання процесуальних обов`язків .
Розмір застави, визначений обвинуваченому ОСОБА_5 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.12.2023, відповідав на той час визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розміру - 300 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину (за вчинення якого передбачене покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років).
Посилання сторони захисту на те, що розмір застави тривалий час становить максимальний розмір застави, встановлений положеннями КПК України, Судом не враховується в якості підстави для зменшення встановленого розміру застави, оскільки за своїм змістом воно є суб`єктивною думкою/оцінкою сторони захисту. Крім того, необхідно зазначити, що визначений для обвинуваченого ОСОБА_5 розмір застави у сумі 805 200 грн на сьогоднішній день є меншим від максимально можливого розміру застави - 908 400 грн.
Існування та/або продовження існування ризиків знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується особа, Судом під час постановлення ухвали суду від 22.12.2023 не встановлювалось. Разом з тим, питання зміни запобіжного заходу може бути ініційоване за наявності нових, підтверджених фактів або обставин, які могли би вплинути на існуючі ризики, або за умови, що попередні ризики змінилися. Враховуючи відсутність таких фактів або обставин, посилання сторони захисту не мають правового значення для вирішення питання про зміну запобіжного заходу.
Суд не бере до уваги твердження сторони захисту про необхідність зміни запобіжного заходу, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я обвинуваченого, як належну підставу для такого рішення, оскільки долучені до клопотання лист - підтвердження реєстрації ОСОБА_5 у сімейного лікаря від 07.07.2022, лист щодо схвалення заявки ОСОБА_5 на отримання номеру національного страхування від 01.07.2022, вказують тільки на адресу місця проживання обвинуваченого.
Більше жодних медичних документів до клопотання про зміну запобіжного заходу не долучалося, тільки в самому змісті клопотання є твердження про проходження медичного обстеження та про наявність листування з лікарською установою. Відтак, суду не надано медичних документів, що підтверджують наявність захворювання чи стану, який би унеможливлював подальше перебування особи під дією запобіжного заходу (у тому числі у вигляді застави). Із змісту клопотання вбачається, що обвинуваченим наведено лише інформативний характер щодо окремих показників організму пацієнта.
Окрім цього, потреба у коштах для лікування не є підставою для зміни запобіжного заходу відповідно до ст. 201 КПК України, оскільки такі обставини не стосуються ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Інших документів, які б свідчили про погіршення стану здоров`я обвинуваченого, зокрема складений профільним лікарем або медичною комісією медичний висновок, стороною захисту до клопотання долучено не було.
Також, обвинуваченим не надано доказів на підтвердження витрат, які він несе у зв`язку з такими обстеженнями.
Також, Суд не бере до уваги посилання сторони захисту на необхідність зміни запобіжного заходу, у зв`язку з погіршенням фінансового становища заставодавця та необхідністю повернення їй грошових коштів, внесених в якості застави за обвинуваченого, як належну підставу для такого рішення.
Виписка з банківського рахунку ОСОБА_19 від 19.04.2025 щодо надходжень грошових коштів на рахунок у січні - квітні 2025 року, а також документ під назвою «рахунок на оплату оренди», складений іноземною мовою з перекладом, не підтверджують перебування ОСОБА_18 у скрутному матеріальному становищі, оскільки ці документи стосуються іншої особи і самі по собі не є достатнім доказом фінансового стану ОСОБА_18 або її здатності виконувати зобов`язання, зокрема щодо внесення орендної плати. Вони лише свідчать про наявність певних зобов`язань у вигляді орендної плати у особи, але не підтверджують, що саме ОСОБА_18 несе витрати на сплату таких платежів. Додатково варто звернути увагу на те, що такі документи уже раніше досліджувалися Судом під час перегляду застосованого запобіжного заходу ОСОБА_5 (ухвали від 29.04.2025, 14.02.2025).
Інших документів, таких як банківські виписки, довідки про доходи, податкові декларації, квитанції про сплату орендної плати та комунальних платежів, інформацію про наявність або відсутність у особи інших зобов`язань чи майна, які б свідчили про погіршення матеріального становища особи, стороною захисту до клопотання долучено не було.
Суд вкотре наголошує на тому, що внесення застави за ухвалою суду було правом ОСОБА_17 та ОСОБА_18, яке не обумовлювалось ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця. Її внесення не було б можливим без взаємної згоди підозрюваного та заставодавців, які висловили своє добровільне волевиявлення на її внесення, надали свої власні кошти та зобов`язались нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку така застава вноситься, усвідомлюючи існування ризику її неповернення (у випадку можливого звернення в дохід держави).
До клопотання обвинувачений долучив документи (лист - підтвердження реєстрації ОСОБА_5 у сімейного лікаря від 07.07.2022, лист щодо схвалення заявки ОСОБА_5 на отримання номеру національного страхування від 01.07.2022), які, на його переконання, підтверджують місце проживання у Великобританії.
З приводу цього варто зазначити, що обвинуваченим до клопотання не долучено належних документів, які можуть підтверджувати його місце проживання за кордоном (наприклад, посвідку на проживання, штамп «постійне проживання» у паспорті громадянина України для виїзду за кордон із зазначенням дати прийняття відповідного рішення, назви країни, посади, прізвища та підпису консульської посадової особи, довідку про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном, передбачені Порядком провадження в закордонних дипломатичних установах України за заявами про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2017 № 573).
Навіть надання документів, що підтверджують місце проживання за кордоном, не усуває ризиків, визначених у ст. 177 КПК України. Навпаки, постійне проживання за кордоном може суттєво ускладнити контроль за виконанням процесуальних обов`язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу оцінює, чи змінилися обставини, які виправдовують його пом`якшення. Документи про проживання за кордоном не є новою обставиною, яка зменшує ризики, а навпаки, може свідчити про намір обвинуваченого залишитися за кордоном, що тільки посилює ризик.
У своєму клопотанні обвинувачений стверджує, що втрата роботи через стан здоров`я вплинула на його платоспроможність. Суд зауважує, що згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, майновий стан обвинуваченого враховується при визначенні розміру застави, але не є визначальним критерієм. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, ризиків та інших обставин, таких як перебування обвинуваченого за кордоном, переважають над змінами в його фінансовому становищі. Крім того, доказів на підтвердження цих обставин обвинуваченим не надано.
Гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покликана забезпечити присутність обвинуваченого на слуханні. Розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з заставодавцями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі (GAFA v. MALTA, no. 54335/14, 22 травня 2018 року, п. 70).
Крім того, внесені в якості застави кошти підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України, які у клопотанні відображені не були.
Проаналізувавши та дослідивши аргументи сторони захисту, відображені у клопотанні та наданих поясненнях під час судового засідання, Суд дійшов висновку, що з моменту розгляду раніше поданих клопотань про зміну запобіжного заходу, у тому числі шляхом зменшення розміру застави, до Вищого антикорупційного суду (зокрема 12.12.2023 (за результатами розгляду якого розмір застави був частково зменшений), 14.05.2024, 10.12.2024, 03.01.2025, 14.02.2025 та 07.04.2025, 29.04.2025), нових обставин, які могли би слугувати підставами для зменшення розміру застави, зазначено не було. Додаткових відомостей, які у своїй сукупності могли би підтверджувати надмірність визначеної обвинуваченому ОСОБА_5 суми застави, Суду не було надано.
За таких обставин Суд вважає, що застосований ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.12.2023 стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі є достатньою та необхідною мірою, яка гарантує виконання ним процесуальних обов`язків, визначених ст. 42 КПК України, не є непомірною для нього та не вступає у суперечність із гарантією, передбаченою п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покликана забезпечити явку обвинуваченого у судове засідання.
Враховуючи викладене вище, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3