Документ № 128079367

Справа № 991/5184/25

Провадження № 1-кп/991/77/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2025 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прип`ять Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,

у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року

установив:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою суду від 03 червня 2025 року призначене підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.

04 червня 2025 року прокурором ОСОБА_3 подано до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 та покладення додаткового обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України.

У клопотанні прокурором наведені обставини, встановлені у ході досудового розслідування, які стали підставою для повідомлення про підозру, у тому числі ОСОБА_4 .

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під домашнім арештом та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 січня та 27 лютого 2024 року продовжено строк дії тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 25 січня 2024 року.

23 січня 2024 року стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.

26 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду змінено застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід з домашнього арешту на заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400 грн, та покладено строком на два місяці обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

У подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 25 червня, 22 серпня, 21жовтня, 18 грудня 2024 року, 12 лютого та від 09 квітня 2025 року продовжено строк дії обов`язків, востаннє до 09 червня 2025 року.

24 травня 2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні засобами поштового зв`язку направлено до суду.

Прокурор у клопотанні посилається на те, що наразі існує необхідність у продовженні строку дії, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків, та покладення додаткового обов`язку: «не відлучатись за межі України без дозволу прокурора або суду», оскільки визнані доведеними слідчими суддями ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились. Так, застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді застави себе виправдав як ефективний захід для забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, та досягнення завдань кримінального провадження. Покладення додаткового обов`язку на обвинуваченого додатково сприятиме зменшенню встановленого ризику переховуватися від суду.

Обґрунтовуючи продовження існування ризику переховування від суду прокурор послався на те, що ОСОБА_4 : (1) обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, один з яких є корупційним, і санкції статей яких передбачають покарання у виді позбавлення волі, яке може бути призначено реально, оскільки звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, у випадку вчинення корупційного злочину, є неможливим, у тому числі, враховуючи те, що ОСОБА_4 також має статус обвинуваченого і у кримінальних провадженнях № 52022000000000242 та № 42017000000004969; (2) має паспорт громадянина України для виїзду за кордон; (3) попри обмеження можливості чоловікам виїзду за межі України на період дії режиму воєнного стану, у 2022 році виїжджав за кордон; (4) набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від суду, у тому числі шляхом залишення території України; (5) майновий стан ОСОБА_4 та його дружини дасть фінансову спроможність переховуватися від суду.

В обґрунтування продовження існування ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, прокурор, зокрема, послався на (1) характер та обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_4 злочинів; (2) можливість використання ОСОБА_4 набутих зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних та судових органів задля впливу, зокрема на працівників товариств, які пов`язані з корпорацією «Укрбуд» та фактично перебували у нього в підпорядкуванні; (3) тим, що відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо і в основу остаточного судового рішення можуть бути покладені лише показання, які надаватимуться свідками під час судового розгляду.

Прокурор зазначає, що вказані ризики, з урахуванням направлення обвинувального акта до суду, актуалізуються. Зокрема, ОСОБА_4 відкрито матеріали (протоколи), які містять показання, що надавались свідками під час досудового розслідування.

На думку прокурора, зазначені обставини разом з наявними ризиками свідчить про обґрунтованість застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та продовження строку дії, покладених на нього обов`язків (і покладення додаткового обов`язку), що забезпечить запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.

Встановлені в ході досудового розслідування та відображені у клопотанні обставини вчинення кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, роль обвинуваченого у їх вчиненні, розмір спричиненої матеріальної шкоди, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м`які запобіжні заходи, окрім застави (з покладанням відповідних обов`язків), не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_4 .

Також, прокурор вважає необхідним врахувати той факт, що вчинені кримінальні правопорушення мають високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й стандарти охорони загальносуспільних інтересів. Дії ОСОБА_4 були спрямовані на заволодіння державними коштами, що дискредитує державу на міжнародному рівні та заважає подоланню збройної агресії Російської Федерації. Застосований стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід та покладені обов`язки відповідають суспільному інтересу. Отже, не продовження строку дії, покладених на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може призвести до недосягнення мети застосування запобіжного заходу.

Прокурор вважає, що ступінь втручання в права та свободи ОСОБА_4 шляхом продовження строку дії обов`язків є незначним та пропорційним меті такого втручання.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане ним клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив суд задовольнити. Додатково зазначив, що необхідність покладення на обвинуваченого обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, полягає в запобіганні ризику переховуватись від суду, а також для належного розуміння обвинуваченим всіх покладених на нього обов`язків.

Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_4 щодо вирішення клопотання прокурора поклались на розсуд суду. Захисник звернув увагу, що ОСОБА_4 має статус обвинуваченого ще у двох кримінальних провадженнях. В одному провадженні стосовно ОСОБА_4 у 2022 році застосовано запобіжний захід у виді застави розміром 20 млн грн та на виконання покладених на нього обов`язків останнім здано прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури свій паспорт громадянина для виїзду за кордон. У іншому провадженні стосовно ОСОБА_4 не застосовано жодного запобіжного заходу. Не дивлячись на всі ці обставини ОСОБА_4 має належну процесуальну поведінку і жодного разу не вчиняв дій спрямованих на переховування від суду чи незаконного впливу на свідків.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Глава 18 КПК України регулює питання щодо застосування, зміни, скасування запобіжних заходів.

За ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, судом встановлено, що Національним антикорупційним бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року, а саме щодо можливої розтрати службовими особами Міністерства оборони України та привласнення ТОВ «Укрбудмонтаж», ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», суб`єктами господарювання, які пов`язані з компаніями «Укрбуд», коштів, в особливо великих розмірах, виділеними в рамках контрактів з «Реконструкції технічної території арсеналу» на побудову захищених арсеналів і складів, розташованих в с. Цвітоха Хмельницької області, с. Богданівка Кіровоградської області та м. Калинівка Вінницької області; а також, що під час виконання державного контракту № 362/5/18/7, укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», перший заступник начальника ГШ ЗСУ ОСОБА_10, начальник ЦУБ ВС ЗСУ ОСОБА_11 та начальник УЗЖ ЦУБ ВС ЗСУ ОСОБА_24 умисно використали службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі) без законних на те підстав. Внаслідок цього ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» (юридична особа, підконтрольна ОСОБА_4 ) одержала попередню оплату (аванс) на загальну суму 312 458 028,12 грн без законних на те підстав; в свою чергу ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заволоділи відповідними коштами. Після вчинення цих суспільно небезпечних протиправних діянь у ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 з`явилась можливість розпорядитись відповідними коштами. У той же час вони знали, що після одержання цих коштів можливим є встановлення джерела їх походження, факту володіння ними, а також вжиття заходів до унеможливлення їх використання шляхом накладення арешту, конфіскації тощо. Враховуючи це, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою, умисно, вчинили фінансові операції, метою яких було фактичне використання цих коштів, приховання та маскування їх незаконного походження та володіння ними, джерела їх походження, місцезнаходження. Так, шляхом вчинення фінансових операцій з коштами в особливо великому розмірі на загальну суму 312 457 705,75 грн, одержаними злочинним шляхом, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою, фактично використали ці кошти, приховали та замаскували їх незаконне походження та володіння ними, джерело їх походження, місцезнаходження. Відомості згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 991/9472/23 стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешта та покладено обов`язки, передбачені абз. 1 п. 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, що підтверджується копією судового рішення.

У подальшому, чого не заперечували сторони у судовому засіданні, строк тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом на стадії досудового розслідування неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду.

26 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/3454/24 змінено запобіжний захід, застосований до підозрюваного ОСОБА_4, у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді застави. Визначено розмір застави, що дорівнює 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 908 400 грн, та покладені обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, що підтверджується судовим рішенням.

У подальшому, ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду продовжено строк дії, покладених на ОСОБА_4 додаткових обов`язків, що підтверджується матеріалами справи. Востаннє, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 991/2948/25 продовжено до 09 червня 2025 року строк дії, покладених на ОСОБА_4 обов`язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України. Копія судового рішення міститься у матеріалах справи.

Тобто, станом на 06 червня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави та діють обов`язки відповідно до ухвали від 09 березня 2025 року.

Щодо обґрунтованості підозри

Суд, який розглядає висунуте особі обвинувачення, не може робити жодних висновків та висловлювати жодних припущень з приводу обґрунтованості повідомленої особі підозри чи висунутого обвинувачення протягом судового розгляду, адже це становитиме порушення її права на розгляд її справи безстороннім судом, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_4 вже набув статусу обвинуваченого, а можливість попередньої оцінки обвинувального акта кримінальним процесуальним законом не передбачена, суд окремо не оцінює наявність цієї підстави.

Щодо наявності ризиків

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому провадженню або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченої, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор стверджував про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися, а навпаки з урахуванням направленням до суду обвинувального акта актуалізувались, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні.

Суд вважає доведеним прокурором продовження існування ризику переховуватись від суду, який, зокрема, ґрунтується, на висунутому ОСОБА_4 обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, які відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, та згідно з приміткою до ст. 45 КК України злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, належить до корупційних кримінальних правопорушень. А отже звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням чи застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за цей злочин, не застосовується. Судом також враховуються ті обставини, що ОСОБА_4 також має статус обвинуваченого у двох інших кримінальних провадженнях № 52022000000000242 та № 42017000000004969.

На переконання суду, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у сукупності з безальтернативністю реального призначення покарання, є достатнім мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності. Таке твердження про достатність підстав для прийняття рішення щодо існування ризику переховування з мотивів тяжкості покарання узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», у якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також суд враховує наявні у матеріалах справи відомості щодо майнового стану обвинуваченого та його родини, який дає можливість проживати за межами території України.

Не залишається поза увагою суду і те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжений. Також роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Враховуючи вищезазначені обставини в своїй сукупності, суд дійшов висновку, що на теперішній час ризик переховування від суду не втратив своєї актуальності, що є підставою для продовження строку дії, покладених на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.

При визначенні доведеним прокурором продовження існування ризику впливу обвинуваченого ОСОБА_4 на свідків у цьому кримінальному провадженні суд враховує передбачену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання (ст. 352 КПК України), або отримав у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також судом враховується те, що ОСОБА_4, використовуючи свої набуті зв`язки серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних та судових органів, може впливати, у тому числі на свідків, з показаннями яких він вже ознайомлений внаслідок виконання у кримінальному провадженні вимог ст. 290 КПК України. Наслідком такого впливу, зокрема може бути надання свідками у подальшому неправдивих показань.

На переконання суду, зазначені обставини обумовлюють необхідність продовження строку дії покладеного на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язку: утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.

Отже, враховуючи доведеність існування наведених вище ризиків, стадію кримінального провадження, а саме підготовче судове провадження суд вважає, що наявні підстави для продовження строку дії, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків, на два місяці, тобто до 06 серпня 2025 року.

Щодо вимог клопотання прокурора, а саме покладення на ОСОБА_4 додаткового обов`язку: «не відлучатись за межі України без дозволу прокурора або суду».

Згідно із ст. 200 КПК України прокурор має право звернутися у порядку, передбаченому ст. 184 КПК України, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу ; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд покладає на обвинуваченого певні обов`язки лише при визнанні доведення прокурором необхідності їх покладення.

Суд звертає увагу, що прокурор у клопотанні, обґрунтовуючи необхідність покладення на обвинуваченого додаткового обов`язку, послався на ті ж обставини, які на його переконання, є підставами для продовження строку дії раніше покладених обов`язків.

Водночас, жодних обставин, які б свідчили, що процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 потребує покладення на нього додаткових обов`язків, або підставою для цього є будь-які інші нові обставини, у клопотанні прокурор не зазначив.

Тому, суд вважає клопотання прокурора у цій частині необгрунтованим, а отже, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 194 КПК України, не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора ОСОБА_3 належить задовольнити частково.

Керуючись ст. 2, 7, 176-178, 182, 193, 194, 199, 331, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити до 06 серпня 2025 року строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.

У задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1