- Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.
Справа № 991/4895/25
Провадження 1-кс/991/4949/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
09 червня 2025 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, адвокатки ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвокатки ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52023000000000580.
ВСТАНОВИВ:
1.До Вищого антикорупційного суду 28 квітня 2025 року надійшло клопотання представниці власника майна ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52023000000000580 від 16.11.2023.
2.У клопотанні зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 209, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 368, ч.3 ст. 369, ч.4 ст. 410 КК України.
17 грудня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/13086/24 детективами НАБ України було проведено обшук домоволодіння у АДРЕСА_1 .
Під час обшуку були вилучені грошові кошти, які належать ОСОБА_5 у сумі 7 200 доларів США та 1 000 000 грн, на які у подальшому було накладено арешт ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 у справі №991/14156/24.
Адвокатка вказує, що за версією слідства, фізичними особами-підприємцями, до кола яких ОСОБА_5 не віднесено, було організовано схему легалізацію запчастин, вузлів та агрегатів до військової техніки невстановленого походження, щодо яких імовірно існує припущення про їх одержання незаконним шляхом. Також розслідуються обставини факти імовірного надання та отримання представниками державних органів та підприємств неправомірної вигоди за вчинення в їх інтересах дій з використанням службового становища та заволодіння військовим майном, шляхом зловживання службовим становищем, вчиненим в умовах воєнного стану.
Представниця власника майна зазначає, що до вказаних обставин ОСОБА_5 не має жодного відношення, а вилучені грошові кошти набуті законним шляхом. За твердженням адвокатки, під час проведення обшуку ОСОБА_5 повідомив детективам, що знайдені кошти отримані ним у 2022 році як задекларований дохід особи, про що повідомлено державу шляхом подання декларацій про майновий стан і доходи за 2021-2023 роки та банківськими виписками про рух коштів за рахунками, випискою з особового рахунку про виплати дивідендів та квитанцією про обмін валюти.
Зазначені відомості, на думку адвокатки, є переконливими для висновку, що вилучені кошти не отримані злочинним шляхом і не стосуються обставин розслідуваних подій.
Також представниця власника майна вважає, що негативні наслідки у вигляді тривалого арешту грошових коштів є результатом не тільки дій сторони обвинувачення, а й неналежного судового контролю. Так, при вирішенні питання про арешт таких коштів не враховано, що ОСОБА_6 не є підозрюваним у кримінальному провадженні, а тому на його майно не може бути накладено арешт.
Окрім цього, адвокатка вказує, що арештовані кошти не були зазначені в ухвалі про надання дозволу на обшук, а тому є тимчасово вилученим майном, і звертатися про їх арешт мав з клопотанням про арешт тимчасового вилученого майна, а не як речових доказів.
З посиланням на низку норм національних та міжнародних актів щодо права на захист права власності, адвокатка вважає, що стороною обвинувачення не доведено, а слідчим суддею не перевірено, що майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а потреби досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_5 .
3.Учасники судового розгляду клопотання про скасування арешту майна висловили такі позиції.
3.1.Представниця власника майна - адвокатка ОСОБА_3 підтримала заявлене клопотання, додатково наголошуючи на законності походження арештованих грошових коштів.
3.2.На адресу суду надійшли письмові заперечення детектива ОСОБА_7, у яких він повідомив, що ухвала про арешт оспорюваних коштів була оскаржена та апеляційним судом її залишено в силі, оскільки суд погодився з позицією прокурора, що такі кошти були об`єктом кримінально протиправних дій і мають ознаки речового доказу. Також апеляційним судом надано оцінку позиції представника власника майна щодо законності походження коштів та перевірено ті ж матеріали, що долучено до клопотання, та у результаті вирішено, що вони не спростовують доводів сторони обвинувачення. Детектив вказав, що у межах кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 отримує із невстановлених джерел запчастини і передає їх ОСОБА_8 для створення легальності їх походження - постачання на державні підприємства від імені підконтрольних товариств та ФОПів. Надалі ОСОБА_8 забезпечує переведення коштів у готівку, частину з яких передає ОСОБА_5 . На підтвердження своїх долучив копію матеріалів кримінального провадження.
3.3.У судовому засіданні брав участь детектив НАБ України ОСОБА_4, який зазначив про необґрунтованість клопотання, яке фактично зводиться до висловлення незгоди з ухвалою про накладення арешту та ухвали апеляційного суду про її підтвердження. Вважає, що на даному етапі досудового розслідування встановлено відомості про можливу причетність ОСОБА_5 до розслідуваних подій кримінального правопорушення, а тому існують підстави вважати, що ці кошти є частиною розподілених коштів, отриманих від підприємств оборонного призначення, до яких поставлені запчастини невідомого походження.
4.Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, пояснення учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
5.Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням представника власника майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник.
У своєму клопотанні представниця власника майна - адвокат ОСОБА_3 вказувала на необґрунтованість накладення арешту майна та втрату потреби арешту майна, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні.
6.На підставі досліджених матеріалів, наданих учасниками судового засідання, слідчий суддя доходить висновку, що арешт, накладений на кошти, вилучені у ОСОБА_5 є обґрунтованим.
6.1.Так, 17 грудня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/13086/24 детективами НАБ України були вилучені грошові кошти, які належать ОСОБА_5 у сумі 7 200 доларів США та 1 000 000 грн, під час проведення обшуку домоволодіння у АДРЕСА_1 .
6.2.У подальшому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 у справі №991/14156/24 було накладено арешт на вказані кошти з метою збереження їх як речових доказів.
6.3.Ба більше, ухвалою колегії Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23.01.2025 року вказану ухвалу слідчого судді залишено в силі. Висновки апеляційного суду, адвокатка фактично оспорює, вважаючи їх необґрунтовані, тому слідчий суддя вважає за необхідне детально дослідити її зміст у частині арешту таких коштів.
6.4.В обґрунтування наявності підстав для арешту та перевірки доводів власників майна, колегія суддів зробила такі висновки: наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення; дотримано правові підстави для накладення арешту, оскільки вказані грошові кошти були правомірно тимчасово вилучені під час обшуку, наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучені кошти можуть бути набуті протиправним шляхом з урахуванням версії сторони обвинувачення, а тому відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України; довід, що кошти є офіційними доходами не спростовують версію органу досудового розслідування; не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.; накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження; не застосування обмежень щодо відчуження, розпорядження та користування тимчасово вилученим майном може призвести до вжиття власником майна заходів до його знищення, сховання, у зв`язку з чим не буде досягнута дієвість даного кримінального провадження; відсутність іншого процесуального статусу у кримінальному провадженні не спростовує можливість накладення арешту на майно такої особи з метою забезпечення речового доказу, твердження про те, що ОСОБА_5 не має жодного відношення до розслідуваних подій відхилені, спираючись на матеріали негласних слідчих дій.
6.5.Тому, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що арешт на зазначені кошти накладений як на доказ, який може містити відомості, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку щодо непереконливості посилань адвокатки ОСОБА_3 на необґрунтованість накладення відповідного арешту.
6.6.Слідчий суддя зауважує, що розгляд клопотання про скасування арешту майна не є формою перегляду законності та обґрунтованості ухвали про його накладення.
6.7.Механізм скасування арешту передбачає перевірку нових доводів, обставин чи доказів, які стали відомі чи з`явилися після накладення арешту та можуть поставити під сумнів висновки суду щодо необхідності застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження. Водночас такі нові обставини мають бути належним чином підтверджені та поставити під сумнів обґрунтованість висновків суду, викладених в ухвалі про накладення арешту.
6.8.Натомість, у поданому клопотанні представницею власника майна не наведено жодних нових доводів чи фактів, які б свідчили про зміну обставин кримінального провадження або могли б вплинути на попередні висновки слідчого судді та суду апеляційної інстанції. До того ж, доводи адвокатки фактично зводяться до повторного відтворення позиції, яка вже була предметом дослідження та правової оцінки апеляційним судом.
6.9.Оцінюючи долучені до клопотання документи, які досліджувалися при арешті майна, та за твердженням адвокатки, підтверджують здійснення ОСОБА_5 підприємницької діяльності і відповідно отримання арештованих коштів від законної діяльності, слід зауважити, що такі матеріали не містять переконливих та достатніх відомостей, які б спростовували ймовірність того, що вилучені в межах кримінального провадження грошові кошти могли бути отримані внаслідок протиправної діяльності, що є предметом досудового розслідування.
6.10.У цьому контексті слідчий суддя надає значенню відомостям, зібраним у ході проведення негласних слідчий (розшукових) дій, з аналізу яких простежується отримання підконтрольним товариствам значної суми коштів від постачання деталей, запчастин оборонного призначення на державні підприємства та подальший розподіл таких коштів, у т.ч. ОСОБА_5 матеріали охоплюють 2023-2024 роки, а тому наявні підстави вважати, що арештовані кошти є саме тими, які отримані від поставки невідомих запчастин державним підприємствам оборонного значення у вказаний час.
6.11.Так, було досліджено протоколи за результатами проведення негласних слідчих дій від 15.11.2024, 16.10.2024, 10.10.2024, з яких прослідковується версія слідства про те, що такі кошти могли бути коштами, які переведені у готівку після розрахунку із фактичними постачальниками запчастин невстановленого походження.
6.12.Слідчий суддя зауважує, що вказане досудове розслідування триває та встановлюються обставини, які мають значення для кримінального провадження.
7.Окрім того, не доведено, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту, оскільки провадження у цьому кримінальному провадженні на даний час не завершено, а арешт було накладено для забезпечення збереження речових доказів, рішення про які згідно з ч. 4 ст. 374 КПК України приймається за результатами остаточного рішення суду. Надати відповідь на питання про те, чи спірні кошти є предметом незаконних протиправних дій зможе або сторона обвинувачення при закритті провадження, або суд при ухвалені виправдувального/обвинувального вироку.
8. Подальше збереження раніше застосованих умов накладення арешту на майно є співмірним із завданнями застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження. Відсутні відомості про те, що ОСОБА_5 зупинив здійснювати підприємницьку діяльність або ж, що арешт призвів до суттєвого погіршення його матеріального становища.
9. За таких обставин в задоволенні клопотання слід відмовити внаслідок відсутності підстав, визначених статтею 174 КПК для скасування арешту майна, про які зазначає представник власника майна.
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання адвокатки ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52023000000000580 -залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_9